Tag: електроенергія

  • Максимальні граничні ціни на енергоносії

    Максимальні граничні ціни на енергоносії

    Уряд Румунії оголосив про продовження схеми обмеження цін на електроенергію та газ. Вона діятиме і після 31 березня, коли спливав термін дії поточного механізму компенсації цін. Щодо електроенергії ця стеля буде продовжена на три місяці до кінця червня, а щодо природного газу – на рік до 31 березня 2026 року.

     

    Це продовження буде аналогічним до схеми, яка діє на даний момент і спрямована на захист доходів громадян, – заявив міністр енергетики Себастіан Бурдужа. За його словами, міністерство прийняло рішення про продовження терміну дії граничних цін на енергоносії, оскільки, згідно з розрахунками, якби лібералізація була проведена зараз, це означало б підвищення рахунків на 60% до 100% для 95% точок споживання. За його словами, продовження граничної ціни на газ на рік має на меті сприяти поповненню запасів на наступну зиму за низькими цінами.

     

    Він пояснив, що рішення про продовження обмежень було прийнято з урахуванням того, що в останні місяці з причин, не пов’язаних з Румунією, ціни на міжнародних ринках значно зросли після припинення транзиту російського газу через Україну. Ціни на газ на європейському ринку зросли на 65%, а ціни на електроенергію – приблизно на 25%.

     

    Себастіан Бурдужа підкреслив, що схема обмеження компенсацій забезпечила, згідно з даними Євростату, п’яту найнижчу ціну на електроенергію і четверту найнижчу ціну на газ в усьому Європейському Союзі. На природний газ максимальна ціна залишиться незмінною ще на рік, до 31 березня 2026 року, оскільки, за словами міністра енергетики, наприкінці поточного опалювального сезону запаси газу в румунських сховищах досягнуть дуже низького рівня, а їх поповнення означатиме підвищений попит на газ, що опосередковано призведе до зростання цін і значно більших рахунків для населення наступної зими.

     

    Тим часом, Міністерство праці розробить механізм підтримки, енергетичні картки або ваучери, які надаватиме вразливим верствам населення для покриття витрат. Рішення уряду продовжити схему обмеження цін на електроенергію та газ було прийнято в той самий день, коли державна компанія Hidroelectrica, основний виробник і постачальник електроенергії в Румунії, оголосила про підвищення цін на електроенергію приблизно на 60% з 1 квітня. Міністр енергетики порадив румунам постійно перевіряти веб-сайт Національного органу з регулювання енергетики та обирати найнижчу пропозицію, оскільки таким чином вони визначатимуть найнижчі ціни для всіх інших румунів.

  • Чи продовжиться обмеження цін на енергоносії?

    Чи продовжиться обмеження цін на енергоносії?

    Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року, в розпал пандемії Covid-19, Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та природний газ. Тоді, протягом півроку, від хаосу, що виник внаслідок неефективної комунікації з боку тодішньої влади, постраждали як побутові, так і бізнес-споживачі. Ситуація ще більше ускладнилася після вторгнення Росії в Україну, і цього разу весь європейський ринок зазнав серйозного потрясіння, і Румунія не стала винятком.

    Однак поступово ситуація на національному рівні заспокоїлася, в тому числі завдяки урядовим рішенням про обмеження цін. Шляхом компенсації рахунків за електроенергію та природний газ громадяни та промисловці були захищені від занадто високих цін. Але з 1 квітня цього року, принаймні теоретично, обмеження має закінчитися. Деякі домогосподарства вже отримали письмові попередження від своїх енергопостачальників. На тлі галопуючої інфляції, яка для багатьох призвела до падіння рівня життя, значно вищі рахунки – деякі навіть удвічі більші – за електроенергію чи газ стануть ударом по бюджету домогосподарств. На цьому тлі румунський уряд може цього тижня прийняти рішення про те, чи продовжувати нинішню схему обмеження та субседії. Рішення буде введено в дію терміновою постановою.

    Міністр енергетики Себастьян Бурдужа, однак, висловився за те, щоб ця підтримка була спрямована на вразливих споживачів, для яких сплата рахунків за комунальні послуги є надто важким тягарем: «Ми очікуємо, що в уряді буде прийнято остаточне рішення, тобто нормативно-правовий акт, термінова постанова, яка точно встановить, як виглядатиме період після 1 квітня – чи буде базовий сценарій і така ж схема компенсації протягом періоду часу, скажімо, до кінця року, – як зазначив прем’єр-міністр, або це буде формула підтримки лише для вразливих румун.»

    Міністр Бурдуджа сказав незадоволеним споживачам, що вони можуть змінити постачальника в будь-який момент: «Споживачі мають повну владу в своїх руках. Вони можуть замінити постачальника, коли вони хочуть. Немає жодних контрактів, які тримають їх у полоні. Отже, коли вони отримують пропозицію, яка їм не подобається від свого постачальника, вони можуть відвідувати сайт ANRE (Національного органу з регулювання енергетики) і за кілька хвилин онлайн можуть змінити свого постачальника на того, який пропонує їм найнижчу ціну або найкращі умови, на їхню думку.» Як анекдот, один із постачальників у Румунії нагадує своїм клієнтам, що насправді найдешевша енергія – це та, яку вони не споживають!

  • 18 вересня 2024 року

    18 вересня 2024 року

    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу в Бухаресті закликав румунських партнерів проаналізувати можливість збивати російські безпілотники поблизу повітряного простору України. Після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску український урядовець заявив, що «вдячний» за «історичне» рішення Бухареста передати Україні систему «Патріот». «Це дуже важливо для зміцнення оборони України. Це щит не тільки для України, але й для Європи», – зазначив міністр. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також рішуче засудила агресивну війну Росії, яка є нападом на міжнародний порядок, заснований на правилах. Необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять на територію Румунії, нещодавно обговорювалася в Бухаресті після того, як минулого року кілька російських безпілотників незаконно вторглися в повітряний простір Румунії.

    ПОВЕНІ – Кількість жертв проливних дощів і повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених штормом «Борис», найсильнішим у Європі з 1997 року, перевищила 20 осіб. Румунія повідомила про сім загиблих. Про людські жертви також повідомляють у Польщі, Австрії, Чехії та Італії.  Попередження про повені також оголошені в Італії, Хорватії, Угорщині та Словаччині. У Румунії влада почала оцінювати збитки від повені в найбільш постраждалому повіті Галац (схід). Уряд схвалив надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан, головний переговірник щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, запевнив, що Європарламент схвалить фінансову допомогу на відновлення постраждалих від повені районів. У середу європейський законодавчий орган обговорив пропозицію щодо резолюції, яка закликає Єврокомісію впорядкувати механізми реагування на стихійні лиха та збільшити фінансування для надання допомоги та реконструкції. Депутати Європарламенту закликають до прискорення європейських механізмів втручання, в тому числі їх активації за відсутності звернення постраждалої держави. Наразі лише Чеська Республіка звернулася з проханням про активацію механізму цивільного захисту. Він активується лише тоді, коли національні органи влади не справляються з ситуацією і потребують допомоги та підтримки з боку ЄС. Румунія не зверталася з проханням про активацію механізму цивільного захисту.

    ЄВРОКОМІСАР – «Ми не можемо перезапустити економіку без конкурентоспроможних робочих місць, без якісних трудових відносин, без захисту громадян від зростання цін, без захисту від ризику бідності для багатьох груп населення, без надання навичок на все життя тим, хто виходить на ринок праці», – заявила румунка Роксана Минзату, майбутній єврокомісар з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія вона також сказала, що підтримка дітей, які живуть у бідності та перебувають під загрозою соціальної ізоляції, буде одним із пріоритетів її мандату.

    В9 – У Бухаресті відбулася зустріч міністрів оборони у форматі «Бухарест-9», яку приймав міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. До ініціативи В9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії були зосереджені на безпековій ситуації в регіоні, що характеризується зростаючими загрозами з боку Російської Федерації. Анджел Тилвер закликав до скоординованої і рішучої відповіді з боку Північноатлантичного альянсу. Він сказав, що країни В9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО і ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Заява була зроблена після того, як повітряний простір кількох країн НАТО, що межують з Україною, був порушений російськими безпілотниками і ракетами. Нещодавно на такі інциденти поскаржились Румунія і Латвія.

    ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Згідно з аналізом Європейської асоціації енергетичної промисловості, ціни на електроенергію в Південній Європі майже в п’ять разів вищі, ніж у скандинавських країнах, і майже вдвічі вищі, ніж у Центральній та Західній Європі. Нещодавно уряд Греції закликав ЄС терміново відреагувати на зростання цін на електроенергію в Центральній та Східній Європі, яке посилюється російськими атаками на енергетичну інфраструктуру в Україні. Він також оголосив про ініціативу створення механізму інтервенції у випадку високих цін на електроенергію у партнерстві з Румунією та Болгарією. За власними оцінками, ЄС має інвестувати майже 600 млрд євро в модернізацію електромереж до 2030 року, щоб вони могли приймати більше відновлюваної енергії.

    ПІДПРИЄМЦІ – У Румунії наразі триває громадське обговорення програми Start-Up Nation, в рамках якої держава пропонує гранти до 50 000 євро особам, які мають на це право і хочуть розпочати власний бізнес. Цьогорічний бюджет програми перевищує 400 мільйонів євро. Після того, як у вівторок розпочався набір компаній, які проводитимуть навчальні курси для майбутніх підприємців, 10 жовтня розпочнеться набір фізичних осіб на курси Start-Up Nation 2024.

    ПАЦІЄНТИ – Сьогодні відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. Фонтани в центрі Бухареста, символічні будівлі, пам’ятники, державні установи та лікарні в столиці та по всій країні сьогодні ввечері будуть підсвічені помаранчевим кольором, щоб відзначити цю подію. Цьогорічна тема – «Покращення діагностики задля безпеки пацієнтів». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на діагностичні помилки припадає до 16% шкоди, якої можна уникнути, заподіяної пацієнтам.

    ЕКОНОМІКА  – Уряд в Бухаресті планує вжити заходів для підтримки реіндустріалізації економіки, заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він сказав, що буде запущений Національний план для великої промисловості, пакет заходів вартістю близько 2 мільярди євро, зосереджений на трьох основних напрямках. Перший – це схема підтримки стратегічних інвестицій в обробну промисловість з бюджетом 500 мільйонів євро. Другий напрямок – це Національна програма підтримки великої промисловості Румунії з бюджетом 1 млрд. євро для великих компаній. Третій стосується схеми державної допомоги у розмірі 250 млн. євро для компаній, які пропонують інвестиції у виробництво промислової сировини. На засіданні кабінету міністрів у середу було прийнято рішення про виплату 5000 леїв (1000 євро) учням, які отримали 10 з 10 балів на іспиті про атестат зрілості, і 2000 леїв (400 євро) тим, хто отримав 10 з 10 балів на інпиті з національного оцінювання.

    ОБОРОНА – Уряд Румунії схвалив у середу проект закону про ратифікацію Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво, підписаної в квітні в Сеулі. Згідно з прес-релізом, поширеним виконавчою владою, угода передбачає питання, пов’язані зі сферами та формами співробітництва, захистом секретної інформації, фінансовими та юридичними аспектами, а також врегулюванням спорів. Бухарест і Сеул встановили дипломатичні відносини в 1990 році, а рівень двосторонніх відносин між двома країнами – стратегічне партнерство. Республіка Корея є першим стратегічним партнером Румунії в Азії.

  • Дискусії про енергію

    Дискусії про енергію

    Високі ціни на енергоносії створюють серйозне навантаження на бюджети румунів, яким доводиться справлятися з найвищими витратами в Європейському Союзі. У той час як, наприклад, в Іспанії та Португалії, які інвестували значні кошти в “зелені” джерела енергії, ціни на енергоносії досягли лише 1 євро/МВт-год, в Румунії, де традиційні джерела енергії, які є набагато дорожчими і забруднюють навколишнє середовище, все ще відіграють важливу роль в енергетичному балансі, цей показник становить 69 євро/МВт-год. І це незважаючи на те, що країна має потенціал і всі ресурси для того, щоб якнайшвидше перейти на відновлювані джерела енергії і стати на 100% “зеленою”.

     

    Особи, які приймають рішення в Бухаресті, беруть до уваги всі ці аспекти, і ядерна енергетика займає важливе місце в енергетичному рівнянні. Румунія побудує два додаткові енергоблоки на АЕС “Чернаводе” і працює над продовженням терміну експлуатації одного з існуючих енергоблоків. Румунія має успішний досвід у сфері ядерної енергетики, а Чернаводська АЕС (південний схід) є однією з атомних електростанцій з найкращим коефіцієнтом використання потужності у світі та бездоганною репутацією з точки зору безпеки.

    Така оцінка належить Генеральному директору Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелю Маріано Гроссі, який днями перебував в Бухаресті, де провів переговори з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, главою дипломатії Лумініцою Одобеску та міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Дискусії були зосереджені на тісній співпраці між Румунією та Міжнародним агентством з атомної енергії у розвитку цивільної ядерної програми, а також на перспективах поглиблення співпраці у сфері енергетики.

    Генеральний директор Агентства підкреслив міжнародний профіль Румунії та її відповідальну і визнану на міжнародному рівні ядерну політику. Він також підкреслив значні інвестиції Румунії у розвиток своєї ядерної програми, включаючи впровадження нових ядерних технологій, спрямованих на встановлення малих модульних реакторів (ММР) в Румунії.

    Наразі, говорячи про поточну ситуацію, державний міністр Себастьян Бурдужа повідомляє румунам хороші новини – за його оцінками, з наступного місяця ціни знизяться, особливо на природний газ: “Для багатьох румунів, особливо щодо газу, безумовно, буде зниження, яке вони помітять з наступного місяця, а щодо електроенергії, особливо для тих, хто має вищу стелю, 1,3 лея за кіловат-годину, що вище стелі, яку ми зараз спостерігаємо на ринку. Але, як ви знаєте, постачальник не купує всю необхідну йому електроенергію тільки на ринку”.

    У нього є довгострокові договори, є двосторонні договори, є всілякі інші фінансові домовленості, які призводять до середньомісячної ціни, – уточнив міністр.

  • Програма «Фотоелектричний зелений дім»

    Програма «Фотоелектричний зелений дім»


    Стартує
    етап 2023 року програми «Фотоелектричний
    зелений дім». Точніше, з 2 травня компанії
    та монтажники, які
    встановлюють такі системи альтернативної
    зеленої енергетики, можуть брати участь
    у програмі. Після цього розпочнуться
    процедури для фізичних чи юридичних
    осіб, які хочуть отримати від держави
    20 тисяч леїв (еквівалент 4 тисяч євро)
    на встановлення фотоелектричних панелей.
    Міністр навколишнього середовища Танцош
    Борно вважає, що вже
    виділені кошти можна буде
    подвоїти, і в цьому випадку майже 150.000
    домогосподарств могли б мати
    фотоелектричні панелі до кінця року.

    Це, якщо буде достатньо монтажників
    для реєстрації в програмі. Танцош
    Борно: «Зараз реєструються
    компанії, які встановлюють фотоелектричні
    панелі. В принципі, 15 травня ми відкриваємо
    сесію для подачі заявок на фінансування
    для першого єврорегіону. Ми розділили
    прийом заявок на фінансування на окремі
    періоди, залежно від єврорегіонів, щоб
    зменшити тиск на ІТ-систему, і, якщо нам
    вдасться отримати згоду Європейської
    Комісії, разом з міністром європейських
    інвестицій і проєктів, ми зможемо цього
    року подвоїти бюджет, виділений на цю
    програму, і досягти 150 тис. встановлених
    систем у 2023 році».




    Щоб
    отримати можливість зареєструватися,
    ті, хто хоче отримати фінансування на
    цьому новому етапі програми «Фотоелектричний
    зелений дім»,
    повинні довести, що будинок зареєстрований,
    що він не має боргів до місцевого
    та державного бюджетів.
    Нововведенням
    є те, що адреса в посвідченні особи
    відповідає адресі
    місця встановлення панелей.
    Щоб зарезервувати субсидію
    від держави, цього року заявники
    реєструватимуться самостійно (не через
    монтажні компанії) в ІТ-додатку Управління
    Фонду з
    питань довкілля.



    Встановивши
    системи фотоелектричних панелей для
    виробництва електроенергії, вони зможуть
    покрити свої потреби в споживанні, а
    також доставляти надлишок до національної
    мережі. Бенефіціари отримують фінансування
    до 90% від загальної суми прийнятних
    витрат, у межах 20.000 леїв, для встановлення
    систем фотоелектричних панелей потужністю
    не менше 3 кВт. Загальний виділений
    бюджет становить 2 мільярди леїв (близько
    500 мільйонів євро), гроші необхідні для
    100.000 бенефіціарів. Незалежно від того,
    чи звертаються вони за допомогою до
    держави, чи вирішують встановити
    альтернативні зелені енергетичні
    системи повністю з власного бюджету,
    румуни, здається, все більше зацікавлені
    в тому, щоб стати енергетично незалежними.
    Особливо після підвищення цін на
    електроенергію та природний газ попит
    на сонячні панелі вибухнув.

  • Румунія підтримує Україну та Республіку Молдова

    Румунія підтримує Україну та Республіку Молдова


    Увага
    демократичного світу продовжує бути
    прикута до
    України та наслідків агресії, якій
    остання
    піддається з боку Росії вже
    майже рік. Держсекретар США Ентоні
    Блінкен і міністр закордонних справ
    Японії Хаясі Йосімаса співголовували
    у вівторок на зустрічі у форматі G7+ на
    рівні міністрів закордонних справ, яка
    проходила в системі відеоконференції.
    Це була друга зустріч у такому форматі,
    перша була організована в Румунії
    наприкінці минулого року на полях
    зустрічі міністрів закордонних справ
    країн-членів НАТО.

    У
    ній
    також взяли участь міністри закордонних
    справ або високі представники держав
    Великої сімки
    (крім США та Японії, Канади, Франції,
    Німеччини, Італії, Великої Британії), а
    також Чехії, Естонії, Латвії, Литви,
    Польщі,
    Словаччини,
    Болгарії
    разом із представниками Європейського
    Союзу, Європейського енергетичного
    співтовариства, ЄБРР, Програми розвитку
    ООН (ПРООН) та Світового банку. Учасники
    оцінили ситуацію з критично важливою
    енергетичною інфраструктурою України,
    яка зазнала масових і неодноразових
    атак з боку Росії, а дискусії зосередилися
    на підтримці, яку надає Україні міжнародне
    співтовариство для подолання наслідків
    цих атак і підвищення її стійкості.

    Глава
    румунської
    дипломатії
    Богдан Ауреску закликав до
    збільшення допомоги,
    наданої
    Україні, і зазначив,
    що Румунія продовжуватиме підтримувати
    цю країну у співпраці з усіма партнерами,
    які поділяють однакові бачення та цілі.
    Ауреску підкреслив, що неодноразові
    широкомасштабні атаки на цивільну
    інфраструктуру в Україні є грубим
    порушенням міжнародного гуманітарного
    права, маючи на меті перемогти опір
    українського суспільства, а міжнародна
    демократична спільнота не може цього
    допустити.

    Що
    стосується
    допомоги, наданої
    Румунією для зміцнення енергетичної
    безпеки України, Богдан Ауреску
    підкреслив, що гуманітарний хаб у Сучаві
    (північний схід) сприяв, серед іншого,
    транзиту 40 генераторів, придбаних
    Румунією за європейські кошти, десятків
    інших генераторів, наданих
    Урядом
    Румунії та місцевими органами
    влади, та,
    відповідно, понад 160 генераторів, наданих
    Францією. Міністр Ауреску також згадав
    про домовленість
    щодо проведення
    нової Тристоронньої зустрічі міністрів
    закордонних справ Румунії, України та
    Республіки Молдова в лютому після
    зустрічі в Одесі у вересні минулого
    року, під час якої було узгоджено спільні
    напрямки дій для розвитку взаємозв’язку
    та консолідації енергетичної безпеки
    України та Республіки Молдова в
    середньостроковій та довгостроковій
    перспективі.

    Богдан
    Ауреску підкреслив, з іншого боку,
    особливу ситуацію в Республіці Молдова,
    яка зіткнулася з глибокою енергетичною
    кризою, спричиненою обмеженнями щодо
    наявності та доступу до ресурсів.
    Румунія, нагадав він, забезпечує 80%
    загального споживання електроенергії
    Республіки Молдова, а також транзит
    природного
    газу до цієї
    держави через газопровід
    Ясси-Унгени-Кишинів.

  • Заходи у сфері енергії

    Заходи у сфері енергії

    Війна в сусідній Україні та енергетична криза, яку вона породила в усій Європі, змусили протягом цілого року бухарестську владу шукати, у терміновому режимі, законодавчі рішення, які б забезпечили постачання електроенергії, газу та тепла для населення і суб’єктів господарювання. Оскільки нормативні акти не завжди були узгодженими, не було такої сфери в румунській економіці, у якій правила гри змінювалися би так частіше.

    У середу, на останньому цьогорічному засіданні, уряд ухвалив новий проект постанови, якою скасовується запит на пільгові тарифи за споживання електроенергії. Його повинні були заповнити побутові споживачі, які є власниками двох або більшої кількості жител. Ці запити на пільгові тарифи у галузі електроенергії, передбачені новим законом, викликали плутанину серед фізичних осіб, а також серед розподільників електроенергії.

    З цієї причини урядова коаліція СДП-НЛП-ДСУР вирішила скасувати обов’язковість заповнення цього запиту, виконавча влада прийнявши у цьому сенсі нормативний акт. Також у середу уряд вирішив, що з 1 січня 2023 року компенсація ціни на пальне у розмірі 50 бань (еквівалент 10 євроцентів) за літр, більше не застосовуватиметься. Однак прем’єр-міністр Ніколає Чуке зазначив, що влада готова знову застосувати це рішення, якщо ціни матимуть еволюцію, яка перевищуватиме купівельну спроможність громадян.

    Виконавча влада також оголосила, що введе додаткові податки для енергетичних компаній, які отримали значних прибутків у контексті поточної кризи. Нормативний акт оподатковує на 60% дуже високі прибутки, отримані цього року компаніями з видобутку нафти, природного газу, вугілля та нафтопереробної промисловості. Державний секретар Міністерства фінансів Міхай Дьякону пояснив, що оподатковуваною базою є та, що на 20% перевищує середній прибуток за останні чотири роки.

    Більшу частину отриманих сум буде спрямовано на фінансування інвестицій – обіцяють урядовці. Проте представники компаній у сфері енергії вважають, що відсоток переоподаткування є занадто високим, і що цей захід заблокує їх власні інвестиції. Оператори у сфері енергії стверджують, що 33% було б прийнятною ставкою надмірного оподаткування. Нарешті, уряд відклав до 31 жовтня 2023 року закриття енергетичних груп з видобутку бурого вугілля Ровінарь і Турчень в рамках енергетичного комплексу Олтенія (південний захід), а також відповідних гірничодобувних шахт.

    Відповідно до зобов’язань, взятих Румунією в рамках Національного плану відновлення та стійкості (PNRR), вони мали бути закриті до кінця цього року. Уряд пояснює відстрочку вкрай складною енергетичною ситуацією в країні та в усій Європі, в тому числі нападами Росії на енергетичну інфраструктуру України.

  • Обмеження ціни на електроенергію

    Обмеження ціни на електроенергію

    Ціна на електроенергію в Румунії буде обмежена з 1 січня 2023 року. Після того, як президент Клаус Йоханніс підписав відповідний закон, Національне управління регулювання в галузі енергетики опублікувало форму, яку споживачі повинні заповнити, щоб користуватись обмеженою ціною з 2023 року. Згідно з новими положеннями, поточні обмеження цін у 13 євроцентів/кВт-год для середнього рівня споживання та 16 євроцентів/кВт-год для низького рівня споживання будуть збережені. Новинка полягає в тому, що ціна буде обмежена 26 євроцентами також для рівнів споживання понад 300 кВт/год.

    У разі побутових споживачів, які мають лише одне місце споживання, автоматично застосовується обмеження ціни без будь-яких інших формальностей. Зміна стосується кінцевих споживачів, які мають два або більше жител. Вони можуть скористатися обмеженням тарифів лише за однією з адрес на підставі декларації, поданої постачальнику електроенергії. Заступник голови національного регулятора в галузі енергетики Золтан Нодь пояснив в інтерв’ю Румунському Радіо, які можливості мають особи, які володіють декількома місцями споживання, а також люди, які живуть в оренді. Золтан Надь: «Якщо клієнт має більше одного місця споживання, обмеження автоматично застосовуватиметься для домашньої адреси. Якщо клієнти хочуть, щоб це було застосовано до іншого пункту споживання, вони повинні будуть подати запит щодо цього своєму постачальнику. Люди, які проживають в орендованих будинках, повинні мати договір на своє ім’я, а не на ім’я власника. Вони також повинні мати малий або середній рівень споживання, щоб застосовувати обмежений тариф».

    Регулятор в галузі енергетики також уточнив, що особи, які використовують медичні прилади, необхідні для лікування, сім’ї, які мають щонайменше трьох дітей, і неповні сім’ї, які мають хоча б одну дитину, також повинні подати декларацію під власну відповідальність до енергопостачальника. Документи можна подати онлайн або у фізичному форматі, причому зразки можна завантажити з веб-сайту www.anre.ro. Обмеження почне діяти наступного місяця після подання запиту. За даними управління, лише близько 10% споживачів повинні будуть подати такі запити на пільгові тарифи, а решта з них скористаються заходом автоматично, оскільки вони підпадають під пільговий тариф. Згідно з офіційними даними, близько 5 мільйонів людей скористаються мінімальним рівнем обмеження, приблизно 2,8 мільйона – середнім рівнем, тоді як 800 000 румунів платитимуть за електрику за максимальним тарифом.

  • У газосховищах Румунії достатньо газу

    У газосховищах Румунії достатньо газу




    Відповідно до мети позбутися залежності від російського викопного
    палива, поставленою перед собою в контексті ситуації, спричиненої вторгненням
    Росії в сусідню Україну, Європейський Союз продовжує застосовувати заходи, погоджені
    раніше в Брюсселі. Вони стосуються, в тому числі, створення спільних запасів
    газу. І запущений кілька місяців тому процес просувається добре, темпами навіть
    швидшими ніж планувалося.




    «Спільні європейські запаси газу вже досягли 84%, що
    означає більше, ніж поставлена ​​ціль», – заявила у вересні президент
    Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. «Наші друзі з балтійських країн
    доклали величезних зусиль, щоб покласти край своїй залежності від Росії. Вони
    інвестували у відновлювані джерела енергії, СПГ термінали (скраплений природний
    газ) і з’єднувальні трубопроводи. Усе це обійшлось дорого, але залежність від
    викопного палива Росії коштує набагато дорожче. Ми повинні позбутися цієї
    залежності по всій Європі», – заявила фон дер Ляєн.




    Коли президентка Єврокомісії зробила цю заяву румунські
    газосховища вже досягли мінімального рівня заповнення в 80%, передбаченого
    новим регламентом Європейської комісії щодо підготовки до холодного сезону. А
    за місяць, що минув з того часу, рівень заповнюваності зріс ще на 11%. У неділю в
    сховищах Румунії було понад 2,8 мільярда кубометрів природного газу, що
    становить майже 91% загальної потужності підземних сховищ газу в Румунії, – повідомила
    компанія Transgaz, яка заявила, що закачування газу триватиме до 30 жовтня.




    Тим часом імпорт газу Румунією впав на понад 20% за перші
    вісім місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. А за
    оцінками Національної комісії з питань стратегії та прогнозу ця тенденція
    збережеться протягом усього року. Крім того, внутрішній видобуток природного
    газу, який за перші вісім місяців був на 4,6% меншим порівняно з аналогічним
    періодом 2021 року, зросте майже на 2% порівняно з минулим роком.




    З іншого боку, дані, опубліковані Національним інститутом
    статистики, показують зниження споживання електроенергії в Румунії на 5,3% за
    перші вісім місяців цього року порівняно з тим же періодом 2021 року. Це
    скорочення призвело до збільшення експорту електроенергії майже на 85 млн
    кВт/год. Цифри також показують, що в той час як обсяг спожитої електричної
    енергії в зовнішньому освітленні зріс на майже 4%, споживання населення
    зменшилося на 7,7%.

    Дані, оприлюднені в п’ятницю, показали, що Румунія
    експортувала 1100 МВт, в основному завдяки високому обсягу виробництва,
    досягнутому вітровими електростанціями. Загальне виробництво енергії становило
    6300 МВт, а споживання приблизно 5200 МВт.





  • З історії виробництва електроенергії в Румунії

    З історії виробництва електроенергії в Румунії

    Надзвичайно важлива тема порядку денного сучасного міжнародного співтовариства, електроенергія є незамінною для сучасного життя людини. З моменту свого вражаючого розвитку на початку 19 століття електроенергія все частіше використовується як життєво необхідний ресурс. Проте її виробництво викликало багато питань і суперечок. В останні десятиліття постало питання охорони навколишнього середовища, тому доречними стали ті варіанти, що просувають нові альтернативні технології. Проте слід відзначити, що нові технології виробництва електроенергії йшли пліч-о-пліч зі старими. Поки що альтернативні технології не зовсім задовольняють, щоб відмовитися від старих.

    У Румунії виробництво енергії зазнало також всі фази сучасних технологій. Від мазутних та газових станцій до теплостанцій, що працюють на вугіллі, від гідроелектростанцій до атомних електростанцій, за останні 140 років Румунія побудувала технологічні установки для забезпечення необхідною електроенергією економіки та побутових споживачів. Розширення електричної мережі по всій території країни було пріоритетом усіх політичних режимів, оскільки такий проєкт перевищував силу приватних структур. Поява теплоелектростанцій і гідроелектростанцій припадає на останню частину 19 століття. Перша електростанція була побудована в Бухаресті в 1882 році і працювала на газі. У 1884 році, через рік після офіційного відкриття королівського замку в Пелеші була побудована перша гідроелектростанція. Вона була призначена для забезпечення електроенерегією резиденції румунського монарха. Відтоді мережа теплових електростанцій і гідроелектростанцій неухильно розширювалася.

    Після 1945 року і встановлення комуністичного режиму було запущено план розширення електрифікації Румунії. У 1950 році четверту в Європі дамбу почали будувати в Біказі, на півночі Румунії, на річці Бістрица. Після 10 років великих зусиль у 1960 році гідроелектрстанцію було введено в експлуатацію. Наприкінці 1960-х років частка електроенергії, виробленої гідроелектростанціями в Румунії, становила лише 1%, а після впровадження енергетичної політики в середині 1970-х років вона зросла до 12%. Максим Бергіану був головою Держплану, установи, яка займалася плануванням економіки Румунії за марксистсько-ленінською моделлю. Бергіану мав ранг міністра і брав участь у середині 1960-х років у дискусіях щодо інвестицій у будівництво гідроелектростанцій. У 2002 році він розповів Центру усної історії Румунського радіомовлення, що гідроенергія була прибутковою в довгостроковій перспективі: «Ми почали заробляти на гідроенергетичному потенціалі, тому що спочатку інвестиції коштують дорого, але енергія дуже дешева. Це не вимагає паливних зусиль. Окупність інвестиції довша в часі, але за набагато меншою вартістю, бо чого у нас там більше? Заливки бетону. Більше коштує обладнання, турбіни, агрегати, трансформатори».

    Водночас румунська держава продовжувала покладатися на електроенергію, отриманою на вугіллі. Румунські гірничі експлоатації, як наземні, так і підземні, були численними, і будівництво теплових електростанцій поблизу них було раціональним розрахунком. Максим Бергіану: «Було багато дискусій про калорійність, про транспортування вугілля до електростанцій. З цієї причини теплоелектростанції були побудовані поблизу Ровінарь, в Олтенії, в Ішальніці, щоб не перевозити стільки вугілля на великих відстаннях. Були величезні резерви, і ми покладалися на величезні потужності, що зменшували витрати. Видобутки вугілля здійснювалися вчасно, ми не будували шахти, це були наземні видобутки. Екскаватори коштували грошей, але не потрібно було будувати шахту».

    З’явилися великі будівельні майданчики гідроелектростанції Залізні ворота і на ріках Арджеш і Олт. Найвидовищнішими виявилися ГЕС на Дунаї «Залізні ворота I» та «Залізні ворота II». Перша, Залізні ворота I, була побудована Румунією разом з Югославією з 1964 року і здана в експлуатацію 1972 року. Це одна з найбільших гідротехнічних споруд в Європі і найбільша на Дунаї. Однак її будівництцво мало й побічні ефекти: затоплення старого румунського міста Оршова і острова Ада Калех посеред Дунаю. ГЕС «Залізні ворота II» також була побудована Румунією та Югославією в середині 1980-х років.

    Теж на початку 1970-х років Румунія розглядала технологію виробництва ядерної енергії. Але лише на початку 1980-х років були складені плани Чернаводської (місто на Дунаї в Добруджі) атомної електростанції. План передбачав будівництво 5 ядерних реакторів за франко-канадською технологією. Наразі у Чернаводі працюють два ядерні реактори, які разом виробляють 20% електроенергії Румунії. Перший був побудований у 1982-1996 роках, другий – у 1983-2007 роках. Ще два реактори почали будувати в 1984-1985 роках, але проєкт ще триває. Роботи на п’ятому реакторі, який розпочали будувати в 1987 році, поки що призупинено.

  • Заходи щодо зниження цін на паливо та енергоносії

    Заходи щодо зниження цін на паливо та енергоносії





    Лідери
    урядової коаліції в Бухаресті домовилися
    про нові заходи, спрямовані на зниження
    рахунків за газ та електроенергію та
    сприяння погашенню інфляційної тенденції,
    яка проявилася на початку цього року.
    Тимчасове зниження акцизного збору на
    паливо на 50% є одним із них, і
    відбувається в
    умовах коли
    наслідки енергетичної кризи стають все
    більш відчутними. Підрахунки показують,
    що в Румунії частка палива в загальному
    споживчому кошику становить 8%, а у
    громадян з низьким і середнім рівнем
    доходів ця частка може досягати навіть
    12%. Завдяки цьому заходу, затвердженому
    у вівторок коаліцією СДП
    – НЛП
    – ДСУР,
    ціна на дизельне паливо та бензин має
    негайно
    знизитися
    більш ніж на 1 лей від
    приблизно
    7 леїв/літр на даний момент.



    Цей
    захід підтримали соціал-демократи, а
    лідер СДП Марчел
    Чолаку каже, що рішення це
    покликане
    зупинити хвилю підвищення цін. Марчел
    Чолаку: Ми бачили підвищення ціни бареля
    нафти, але ми сподіваємося збалансувати це, і тому
    висунули
    пропозицію знизити
    акцизні
    збори.

    Ми
    обговорюємо
    проблеми,
    з
    якими
    стикаються
    румуни,
    і
    хочемо
    зупинити
    цю хвилю підвищення цін.



    В
    принципі, НЛП
    погоджується
    зі зниженням зборів,
    акцизів, податків і внесків та
    всього того, що означає зменшення податкового тягара,
    – каже лідер лібералів Флорін Кицу.
    Він зазначив, що підтримує узгоджений
    захід, але звернув
    увагу на те,
    що якщо ціна палева
    не знизиться,
    хтось понесе
    за це відповідальність.
    Флорін
    Кицу:
    Побачимо аналіз Міністерства
    фінансів. Сценарії, які вони показують
    – з моєї точки зору – оптимістичні.
    Сподіваюся, що вони спрямовані на певну
    мету, і не мають іншої рації, скажімо,
    бо міра ця обходиться в 3-4 мільярди
    леїв.



    Протягом
    наступних 6 місяців,
    за стандартний
    бензин та дизельне паливо, в
    результаті відмовлення
    від половини вартості акцизного збору
    на паливо, румунська держава відмовляється
    від збору певних
    надходжень,
    а громадяни та всі компанії, що володіють
    комерційними транспортними
    засобами,
    позбавляються від важкого
    тягара
    витрат, з якими вони стикаються зараз.
    Найближчим часом будуть проведені
    переговори з Європейською комісією та
    великими компаніями
    дистриб’юторами
    палева, з
    метою зниження
    цін на паливо до рівня, прийнятного для
    всіх споживачів, будь то фізичних осіб
    чи компаній,
    заявив міністр фінансів Адріан Кичу.
    Лідери урядової
    коаліції також вирішили,
    так само, поширити і на квітень застосування
    термінової постанови,
    яка обмежує та компенсує рахунки за
    електроенергію та газ.

  • Нові заходи щодо обмеження цін на енергоносії

    Нові заходи щодо обмеження цін на енергоносії

    Уряд Румунії прийняв нові заходи захисту побутових споживачів та малих підприємств
    від зростання цін на енергоносії. Вони діятимуть лише протягом наступних двох
    місяців. Терміновою постановою також було встановило новий розмір штрафів для
    постачальників, які неправильно перераховуватимуть рахунки-фактури та не дотримуватимуться
    закону. Штрафи можуть сягати до 200 тисяч леїв (близько 40 тисяч євро). Термінова
    постанова уряду встановлює нову схему компенсацій та обмежень для громадян, а
    також для установ з 1 лютого по 31 березня.

    Однак, схема не має зворотної сили, її не можна застосовувати для січня, як
    того вимагає Соціал-демократична партія, партнер Націонал-ліберальної партії
    у правлячій коаліції. Відповідно до дозволу Міністерства юстиції, побутові
    споживачі отримають додаткову компенсацію, яка становитиме максимум 0,291 лея за
    кВт/год на електроенергію та максимум 40% від вартості компонента ціни на
    природний газ.

    Водночас відбудеться обмеження цін на ці два важливі комунальні послуги.
    Прем’єр-міністр Ніколає Чуке уточнює: «У випадку населення ніхто не буде платити більше 0,80 леїв за кВт-год на електроенергію та 0,31 лея за природний газ незалежно від
    обсягу споживання. Побутові споживачі, які споживають до 500 кВт електроенергії або 300 кубометрів природного газу, сплачуватимуть 0,68 леїв за
    кВт-год на електроенергію та майже 0,22 леїв на природний газ, з урахуванням
    усіх податків.»

    У свою чергу, міністр енергетики Вірджіл Попеску пояснив, як має
    виглядатиме рахунок-фактура за електроенергію після застосування компенсаційних
    заходів та обмежень. Вірджіл Попеску: «Хто споживав 500 кіловат, до
    запровадження нових заходів, сплачував 1 лей за кВт. Після обмежень, сплачуватиме 0,80 леїв та вписуватиметься у ліміт споживання, а у разі застосування відповідної знижки,
    споживач сплачуватиме 0,68 леїв за
    кВт. Всього він
    платитиме майже 300 леїв».

    Прийнятий Урядом нормативно-правовий акт передбачає знижки й для непобутових
    споживачів, для яких ціна буде обмежена на рівні одного лея за кіловат на електроенергію
    та 0,37 леїв за кіловат на природній газ. Ці заходи не застосовуються у
    випадку великих споживачів електроенергії, наприклад, теплових електростанцій, які отримали державну допомогу за схемою,
    затвердженою Європейською комісією. Члени уряду не встановили, що відбудеться після
    1 квітня. Заходи будуть обговорюватися на рівні урядової коаліції, яка має досягти
    консенсусу щодо цін на енергоносії, навіть мова йде про регулювання цього ринку для кілька
    місяців.

    Уряд прийняв термінову постанову в контексті того, що останнім часом багато румунів отримали величезні рахунки за природній газ та електроенергію
    після того, як значна частина постачальників не застосували обмеження та
    компенсаційні заходи, які набули чинності з 1 листопада 2021 року.

  • Бухарест – Кишинів, особливі відносини

    Бухарест – Кишинів, особливі відносини

    Через 30 років після здобуття незалежності Республіка Молдова (колишня радянська республіка, переважно румуномовна) все ще шукає кращого майбутнього для своїх громадян. Громадян, число яких з року в рік все зменшується, тому що багато хто вирішив покинути країну і шукати кращого життя на Заході. Це сумний наслідок політики, що протягом років вели особи, які приймають рішення в Кишиневі. Політика, яка породила багато проблем, переважно економічних. Надія на краще, однак, відродилася з приходом до влади Майї Санду – реформістського і проєвропейського президента, яка вирішила докорінно модернізувати державу та її установи. Шанси на це є, особливо тому, що в Кишиневі зараз є уряд, який працює синхронно з президентом. Але також і парламент, де є більшість, яка також підтримує ці зусилля щодо реформи. І підтримка Бухареста такому підходу є оперативною та беззастережною.

    В інтерв’ю громадському телебаченню глава румунської дипломатії Богдан Ауреску нагадав, що 23 липня він був першим європейським чиновником, який відвідав Кишинів після надзвичайно важливого моменту дострокових парламентських виборів, і обговорив із молдовськими чиновниками питання відновлення співпраці. «Все, що ми зробили цього року – і я нагадую той факт, що першим главою держави, який відвідав Республіку Молдова в грудні минулого року, після того, як Майя Санду перемогла на виборах, був президент Румунії Клаус Йоханніс», – каже Богдан Ауреску, «отже, усе, що ми зробили цього року, було спробувати після дострокових виборів, які привели до влади цю нову прореформістську та проєвропейську більшість, підтримати ці реформи».

    Можна сказати, що ми дійшли до того моменту, коли пріоритети двостороннього порядку денного вже не можна обійти, і ми бачимо, що це вже є взаємним інтересом еліт, а не лише громадян – тому що вже довгий час, практично, громадяни були відкритішими ніж представники влади, які з різних причин не співпрацювали і не могли реалізувати всі ті імпульси, які завжди приходили з боку населення з обидвох берегів Пруту, – зазначив в інтерв’ю Радіо Румунія політичний оглядач Влад Цуркану, колишній радник президента Р. Молдова: Цієї осені після дострокових виборів від 11 липня та після встановлення нового уряду, влада в Кишиневі розпочала масштабні реформи практично в усіх сферах і вона усвідомлює, що без внеску дружніх держав, таких як Румунія, буде непросто. Візьмемо, наприклад, газову кризу, про яку можна сказати, що вже закінчилася. У ті дні невизначеності важливими для клімату в Кишиневі та для безпеки політичних зусиль у Кишиневі були сигнали підтримки з боку Бухареста та інших європейських столиць. На мій погляд, непогано знати, що в разі форс-мажорних обставин у нас є можливість отримати газ з Румунії, через газопровід, який був побудований завдяки великому внеску Румунії. У Республіці Молдова є багато вразливих точок – в енергетичній системі, в інформаційній системі, в системі безпеки, якими й надалі користуватимуться недрузі Республіки Молдова. Такі ризики, які тривалий час ігнорувалися, знову з’являться, і досвід Румунії в цих та інших сферах буде дуже корисним для перетворень, які ми розпочали тут, у Республіці Молдова.

    Проєвропейський уряд, який отримав значну більшість у парламенті – 63 місця зі 101 – повинен довести, що він здатний реалізувати ті реформи, які обіцяв, і, додає Влад Цуркану, по мірі того як Респ. Молдова виходить з ізоляції, передбачаються різноманітні проєкти, які стануть прикладом того, що Республіка Молдова йде європейським шляхом і вирішить усі ті проблеми, які накопичилися. А допомога Румунії дуже важлива. Влад Цуркану: Є багато напрямків співпраці. Міністри закордонних справ Румунії та Республіки Молдова підписали «дорожню карту» щодо пріоритетних напрямків співробітництва, міністри освіти – угоду про взаємне визнання дипломів, свідоцтв і наукових звань. Однак найважливіше в порядку денному інфраструктури – це відновлення енергетичного підключення Республіки Молдова до електроенергетичної системи ЄС. Тому що це одна з тих вразливих точок, про які я говорив. Республіка Молдова контрактує електроенергію з Кучурганської ТЕС, яка розташована на лівому березі Дністра, на території невизнаної Дністровської Республіки. І це завжди виливало свинець до ніг Республіки Молдова, тому що вона мала бути дуже обережною у відносинах з Російською Федерацією, щоб не залишитися без електроенергії.

    Згадана дорожня карта є дуже конкретною і стосується кожної сфери інтересів у двосторонніх відносинах. Документ було підписано під час нещодавнього офіційного візиту Майї Санду до Бухареста в контексті сповнення цього року 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами. Документ, який має на меті втілити в життя в наступному періоді все необхідне для досягнення основних цілей: стимулювання європейської інтеграції Республіки Молдова, досягнення більш глибокого взаємозв’язку цієї країни з ЄС, а також стимулювання економічного та соціального розвитку у такий спосіб, щоб громадяни Респ. Молдова користувалися справді європейськими стандартами у всьому, що означає життя, суспільство, управління та правосуддя.

  • Занепокоєння серед споживачів через подорожчання енергоносіїв

    Занепокоєння серед споживачів через подорожчання енергоносіїв


    Останні зміни на ринку енергоносіїв викликають занепокоєння серед споживачів, особливо серед вразливих категорії населення. Оприлюднені два тижні тому дані Національного інституту статистики, показали, що за останній рік електроенергія та природний газ подорожчали. Так, у період з липня 2020 року по липень 2021 року ціни на електроенергію зросли на 24,65 сотих%, а на природний газ – на 20,55%. Наступної зими румуни можуть бути змушені оплатити природний газ за найвищими цінами в історії, внаслідок значного зростання цін на фондовому ринку. За аналізом Асоціації розумної енергії, ціна на газ досягне рекордно високого рівня, що збільшить кількість вразливих споживачів і вплине на всю промисловість. За цими даними, середня ціна становитиме 450 доларів на 1000 куб.м. для всіх споживачів.



    Президент Асоціації Думітру Кіселіце: «Рівень енергетичної бідності або співвідношення між цінами та зарплатами доведе нас десь до рівня 2010 року. Якщо ми зробимо аналіз конкретних фактів, через 107 днів кінцевий споживач матиме до сплати найбільшу платіжку від 1914 р – момент використання та продажу природного газу в Румунії. Також мені здається небезпечним той факт, який спостерігається на сьогодні, а саме, закриття компаній, а коли компанії закриваються, зявляються безробітні, яким має бути сплачені допомога з безробіття, а ПДВ, податок на прибуток, соцподаток не повертаються до держбюджету, тож держбюджет скорочується». Закриття певної галузі відкриває ворота для імпорту, привернув увагу Думітру Киселіце. Імпорт означає дефіцит торгового балансу, а це означає багато макроекономічних проблем, які виникнуть у цій сфері, додав президент Асоціації розумної енергії.



    Щодо споживачів, міністр енергетики Вірджіл Попеску нещодавно заявив, що Закон про вразливих споживачів може набути чинності цієї зими. Закон допоможе людям з низькими доходами оплатити рахунки на опалення. На цю тему премєр-міністр, міністр енергетики, представники Ради з питань конкуренції та Національне управління з регулювання енергетики обговорили питання в контексті недавнього зростання цін на електроенергію та газ. Вірджіл Попеску також звернувся до споживачів, які ще не уклали договір з певним постачальником, вибрати найкращу пропозицію на вільному конкурентному ринку, щоб скористатися кращими цінами. У свою чергу, премєр-міністр Флорін Кицу запевнив, що Закон про вразливих споживачів буде схвалений в парламенті найближчим часом. Він стверджує, що цієї зими вразливі категорії людей та інші споживачі отримуватимуть компенсації для оплати платіжок на енергоносії.




  • Лібералізація ринку газу

    Лібералізація ринку газу




    Енергетичний
    сектор Румунії зазнав кардинальних змін у 2019 році. За даними Національного Інституту
    Статистики протягом перших восьми місяців минулого року країна стала чистим
    імпортером енергії, в умовах, коли, до цього часу вона була експортером. І це
    тому, що за відповідний період виробництво газу та електроенергії сильно знизилося.

    У цифрах мова йде про зростання імпорту електроенергії на 72,8, та природного газу – на 85,7%. При цьому експорт електроенергії
    знизився на 37,5%, видобуток газу впав на 2,4%, а виробництво електроенергії зменшилося
    на 3,4%. Ці
    негативні зміни в енергетичному секторі є наслідком суперечливої Термінової Постанови
    Уряду № 114/2018 р., кажуть оглядачі енергетичного ринку, згідно з якими,
    спотворення призвели до того, що ціна газу в Румунії була вищою, ніж в регіоні,
    як для промисловості, так і для побутових споживачів.




    Колишній
    голова Національного агентства енергетичного регулювання Нікулає Гаврилець, на
    сьогодні державний секретар Міністерства енергетики з цього приводу зазначив:
    «Навіть для внутрішнього споживача ціна в регіоні нижча, ніж ціна газу в
    Румунії – 12 євро за МВт, трохи менше 60 леїв, 59-60 леїв, тобто менше 68 леїв,
    фіксованої ціни, встановленої постановою №114 для побутового споживача.»





    «Замороження»
    тарифу на електроенергію на рівні 68 леїв (близько 14 євро) за мегават для внутрішнього споживача, тобто нижче
    ринкової ціни на той час, призвело до підвищення цін на вільному ринку. Ціна на
    газ для румунської промисловості подвоїлася порівняно з ціною в регіоні, сягнувши
    приблизно 120 леїв (близько 25 євро), тоді як цей тариф, наприклад, в
    австрійському хабі, не перевищує 60 леїв. Спровоковані цим ланцюгові
    реакції були відчутні протягом всього 2019
    року, оскільки через підвищення ціни на газ подорожчали всі товари та послуги у
    румунській економіці.




    Новий ліберальний
    кабінет міністрів у грудні скасував цілу низку положень суперечливої постанови №114,
    прийнятої колишнім соціал-демократичним урядом, зокрема ті, що стосуються
    енергетичних компаній та «замороження тарифів» у виробників газу та
    постачальників електроенергії. Уряд та Національний агентство енергетичного
    регулювання також вирішили, що з 1 липня 2020 року держава повністю відмовиться
    від контролю над ринком газу.

    На відміну від ринку електроенергії, де лібералізація
    відбуватиметься протягом року, відносно ринку газу було обрано варіант швидкої
    лібералізації. Це рішення викликане сприятливою кон’юнктурою, оскільки повторна
    лібералізація, завдяки якій Румунія вирівняє внутрішні ціни на газ зі світовими може призвести до зниження тарифів
    для кінцевих споживачів.