Tag: Емінеску

  • Відзначення 175-ї річниці від дня народження Міхая Емінеску українськими учнями Сучавського повіту

    Відзначення 175-ї річниці від дня народження Міхая Емінеску українськими учнями Сучавського повіту

    День народження видатного румунського поета, прозаїка, драматурга, журналіста та громадсько-культурного діяча Міхая Емінеску, 15 січня, був офіційно проголошений Днем румунської культури у 2010 році. Цього року виповнилося 175 років з дня народження Міхая Емінеску (1850-1889), якого літературні критики вважають найважливішим поетом у румунській літературі. З нагоди Дня національної культури у Румунії та за кордоном були організовані численні культурні заходи.

    Українська меншина Румунії, у свою чергу, відзначила День румунської культури різними заходами та акціями. Міхая Емінеску вшановували українські вчителі та учні Сучавського повіту в школах, де викладається українська мова. Делія Мартіняк, вчителька української мови Сучавського коледжу імені Міхая Емінеску розповідає про заходи, присвячені 175-й річниці від дня народження видатного румунського поета, які були організовані у коледжі, що носить його ім’я: «День коледжу став святом літератури та мистецтва, об’єднавши учнів, викладачів та гостей у спільному прагненні популяризувати спадщину Емінеску серед молоді. Подія включала різноманітні заходи: поетичні конкурси у двох категоріях – декламування творів поета та власних поезій, інсценізацію поеми «Лучаферул», дебати серед учнів ліцею на тему сучасної ролі Емінеску, а також інтерактивний проєкт «Під небом слів», який спонукав учнів прикрасити приміщення школи написами з поетичними ідеями та творчими роботами. Проєкт «Караван Емінеску» вразив своєю інноваційністю, залучивши громадськість до участі у грі, спрямованій на перевірку знань про життя і творчість поета. Важливою частиною святкувань стала III-а Міжнародна наукова конференція «Мультидисциплінарний підхід до творчості Міхая Емінеску», організована в гібридному форматі за участю представників Сучавського Університету «Штефан чел Маре», Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича, Державного університету Молдови. До заходу також долучилися викладачі закладів-партнерів у різних освітніх проектах між сучавським коледжем та українськими школами, а саме: Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Боянського Ліцею «Лідер», Димківського навчально-виховного комплексу. Ці заходи не лише відзначили видатний внесок Емінеску у світову літературу, але й підкреслили необхідність популяризації його творчості серед нових поколінь. Поглиблення інтересу до літератури та мистецтва сприяє формуванню естетичного смаку, критичного мислення та культурної ідентичності молоді, яка є запорукою збереження духовних цінностей у сучасному світі.»

    Делія Мартіняк також брала участь у Міжнародній науковій конференції «Мультидисциплінарний підхід до творчості Міхая Емінеску» з цікавою доповіддю: «Я провела порівняльне дослідження теми природи у Емінеску та у Шевченка. Обидва автори оспівують природу, наділяючи її глибоким символізмом. Дослідження цього питання дозволяє розкрити спільні та відмінні риси світосприйняття поетів та їхній емоційний зв’язок до рідного краю. Маючи на увазі тему природи у віршах “Садок вишневий коло хати” (Шевченко) та “Sara pe deal” („Вечір у полі”) (Емінеску) я знайшла спільні риси Шевченка та Емінеску в тому що обидва поети представляють романтичну течію в літературі.  Природа виступає не лише як тло для подій, а й як активний учасник поетичного сюжету. Їхні твори сповнені ліризму, ностальгії та філософських роздумів та використовують народні образи у поезії. Щодо зображення сільського пейзажу, я помітила, що Шевченко описує українське село вперед вечірню пору, підкреслюючи гармонію сімейного життя та природи, а Емінеску створює картину романтичного заходу сонця, сповненого мрійливості та ностальгії. Насиченість звукових образів у Шевченка – шум вітру, спів соловейка, голоси дівчат, а у Емінеску – дзвони, звуки бучума. Символіка природи різна: у Шевченка – садок, вишні, вечірнє небо символізують родинний затишок, мирне життя селян, а у Емінеску – місяць, зорі підкреслюють мрійливість та роздуми ліричного героя – закоханого юнака. Природа в поезії Шевченка і Емінеску виконує різні функції: у Шевченка вона підкреслює гармонію сімейного життя, а у Емінеску – відображає внутрішні переживання ліричного героя. Однак, обидва автори залишаються глибоко пов’язаними зі своєю землею та її красою».

    У Восьмирічній школі Палтіну учні першого класу під керівництвом вчительки Елени-Елізабет Саучук створили діораму, натхненну віршем «Сонні пташки». 3D виставка, реалізована юними художниками, проілюструвала пейзажі Емінеску, виводячи на перший план їхній талант та уяву. Учні, під керівництвом своєї вчительки Константини Бурсук, взяли участь у мистецьких майстер-класах та створили колаж з пісень та поезії на віршах Емінеску. Деталі подає Константина Бурсук: «Учні Восьмирічної школи Палтіну весело відзначили день великого румунського поета Міхай Емінеску. Спочатку учні представили біографію видатного поета румунською та українською мовами. Учні нарисовали портрет великого поета та зробили малюнки на його вірші. Наприкінці учні співали вірші поета Міхая Емінеску румунською та українською мовами, такі як: «Лучаферул», «Чому не йдеш», “Чом ти, лісе, хилишся». На цьому заході взяли участь учні від 1 до 8 класів. Це було велике свято у нашій школі.»

    Учні Арджелської восьмирічної школи разом з вчителькою Чераселою Чорней вшанували творчість Емінеску, говорячи про життя і творчість поета та декламуючи вірші в рамках освітнього проекту «Емінеску – незрівняний поет». Таким чином учні більше дізналися про те де поет провів свої дитячі та юнацькі роки, що надихало його писати поезії, де він навчався, про його дружбу з великим байкарем Іоном Крянге. Учні також створили колажі, пазли та малюнки, натхненні віршами Емінеску. Вони співали пісні на вірші поета, переконані, що любов до народу і країни потрібно зберігати в глибині душі. Восьмирічна школа місцевості Келінешть також організувала музичні події, натхненні віршами поета, під керівництвом вчительки Лоредани Миндриштяну.

  • Національний день культури у 2025 році

    Національний день культури у 2025 році

    Щорічно, починаючи з 2011 року, Румунія відзначає День національної культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цей день присвячений румунській культурі, мистецтву та науковій діяльності, підкреслюючи роль Міхая Емінеску у формуванні національної культурної ідентичності через його внесок у літературу, журналістику, філософію та театр. Цього року виповнюється 175 років з дня народження видатного румунського поета.

    День національної культури був ініційований колишнім президентом Румунської академії Еудженом Сіміоном і законодавчо закріплений румунським парламентом у 2010 році. Адріан Чорояну, директор Національної бібліотеки Румунії, вважає, що цей день повинен відзначатися кожного дня року, а не лише 15 січня. «На мою думку, це дуже гарна ідея – заснувати День національної культури, в контексті того, що культура залишається, я вважаю, центральним елементом ідентичності в будь-якому суспільстві, в тому числі і в румунському суспільстві», – сказав Адріан Чорояну.

    Він додав, що просте встановлення Національного дня культури тримає лідерів культури в тонусі, і по всій країні організовуються заходи, багато з яких є дуже успішними і, в певному сенсі, стають прикладом хорошої практики. Вже 15-й рік поспіль День національної культури відзначається в усіх населених пунктах, де проживають румуни, як в межах країни, так і за її межами. У Бухаресті та по всій країні організовано багато заходів: конференції, дебати, концерти та виставки, а вхід до багатьох музеїв сьогодні безкоштовний.

    Серед заходів, організованих у столиці, – презентації книг, фотографій, творчі майстерні, дебати та вистави. Центральна університетська бібліотека імені Кароля І організувала «Вечір Емінеску», присвячений Національному дню культури, за участю сопрано Арлінди Морави, актора Клаудіу Блеонца та піаністки Адріани Александру. У День культури на частотах каналів Румунського товариства радіомовлення можна почути книги, концерти, радіопередачі та театральні вистави. Радіостанції «Радіо Румунія Реджіонал», «Радіо Румунія Антена Сателор», «Всесвітня служба Радіо Румунія», Редакція найональних меншин та Радіо Румунія Радіо 3Net підготували спеціальні програми, присвячені цьому святу та головній темі цього року: полегшення доступу до культури для широкої громадськості.

    У листопаді 2024 року Національний інститут культурних досліджень і тренінгів презентував «Барометр культурного споживання 2023. Спільноти споживачів у контексті суспільних змінˮ. Згідно з дослідженням, частота відвідування культурно значущих атракцій зросла прискореними темпами. Так, 67% респондентів відвідували історичні пам’ятки та археологічні місця хоча б раз у 2023 році порівняно з 59% у 2022 році, а 45% відвідували музей, виставку або художню галерею хоча б раз у 2023 році порівняно з 30% у 2022 році.

  • 15 січня 2025 року

    15 січня 2025 року

    КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

     

    ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

     

    НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

     

    МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

  • Сібіуська вежа Грос

    Сібіуська вежа Грос






    Уперше засвідчене в 1191
    році під назвою Cibinium, місто Сібіу розвинулось в стратегічному регіоні,
    недалеко міжгір’я з Турну Рошу, що в долині ріки Олт, яке зв’язує румунські
    історичні провінції Волощину і Трансільванію. Розташоване на півдні
    Трансільванії, місто Сібіу зберегло численні риси Середньовіччя. З ХІІІ по ХVІ ст. тут було зведено не менше 4 оборонних
    поясів, а старий центр міста, створений з трьох історичних площ (Площя Хуєт та
    Мала й Велика площі), став найбільшим середньовічним архітектурним пам’ятником
    в Румунії. Старі будівлі та оборонні вежі, музеї та площі старого міста є
    найцікавішими туристичними атракціями Сібіу. У будинках старого міста влаштовані
    численні кафе та бари, в яких можна послухати якісну музику різних жанрів,
    тераси, клуби, пансіонати й готелі. Особливої уваги заслуговує готель Римський
    імператор, який функціонує під цією назвою з 1773 року і в якому поселялись
    видатні постаті, з-поміж яких композитори Франц Ліст, Йоган Штраус і Йоганес
    Брамс.


    Короткий візит до
    мальовничого міста Сібіу обов’язково повинен включити відвідування вежі Грос, важливої туристичної пам’ятки
    міста, що «омивається» водами річки Чібін. Ця оборонна вежа,
    як і інші оборонні вежі та споруджені двори, включена до Списку історичних
    пам’яток Сібіуського повіту, тому є охоронюваним туристичним об’єктом. Щоб
    дістатися до цієї оборонної вежі, вам потрібно дійти на вулицю Четецій і бульвар Корнеліу Копосу, тому що вона простягається
    вздовж цього бульвару. Побудована в XVI
    столітті, точніше в 1540 році, Вежа Грос є однією з укріплень, які пізніше були включені в оборонні кільця міста. Вона була споруджена
    через збільшення османської загрози з
    того періоду, тому міські укріплення
    були зміцнені бастіонами та артилерійськими спорудами. Серед цих нових
    конструкцій числиться й Вежа Грос, яка була побудована королівським графом міста Сібіу Маркусом
    Пемфлінгером, споруда, що зберіглася донині. Вежа була побудована з
    каменю та цегли у формі літери U
    (що означає напівкруглу форму) і виходила на 25 метрів за межі зовнішньої стіни. Нижній
    рівень цієї оборонної вежі був забезпечений кількома бойовими казематами з отворами, на
    платформі вежі були розміщені гармати. Протягом років вежа зазнала багато змін.


    У 1787 році друкар
    Мартін Гохмайстер (1740-1789), ініціатор першої книгарні в місті та засновник
    першого театрального журналу «TheatralWochenblatt» (1778), звернувся з проханням і домігся передачі йому
    Вежі Грос, аби заснувати там міський театр, перший театр на
    нинішній території Румунії та один із небагатьох у Європі тих часів.
    Театральний зал був побудований за рік, а інвестиція обійшлася 24.000 флоринів. У червні 1788 року тут була організована
    перша театральна вистава. Зал був побудований у стилі рококо і мав два балкони
    та ложу, призначену виключно для губернатора Трансільванії. Будівля театру
    згоріла під час пожежі, у 1826 році була відбудована за віденським зразком на
    власні кошти бургомістра Мартіна фон Гохмайстера (1767-1837 рр). На сцені цього театру
    виступали румунські театральні групи під керівництвом Міхаїла Паскалі,
    Тардіні-Владіческу та Матея Мілло. Крім того, молодий Міхай Емінеску разом з
    румунськими студентами Католицької вищої школи в 1864 році намагалися зіграти тут театральну виставу за п’єсою Василя Александрі. Так само
    поет Емінеску був суфлером у виставі, зіграної в 1867 році групою
    авторів Міхаїла Паскалі, це будучи першою виставою румунською мовою.




    Після об’єднання
    Трансільванії з Румунією (1918) на сцені цього театру виступали видатні діячі румунського культурного світу,
    зокрема композитор Джордже Енеску. До 1949 року цьому театру вдалося постійно приємно вражати мешканців міста Сібіу, як найбагатших, так і найбідніших
    верств населення (для бідних і дітей вистави були безкоштовними), але в тому
    році зал театру постраждав від пожежі. Після ремонтних робіт на майданчику вежі облаштували
    заводський клуб Independenta. У період 1990-2004 рр. Сібіуська повітова рада перебудувала зал для вистав. З травня 2004 року тут
    розміщується зал Талія Державної філармонії Сібіу.

  • Слідами поета Емінеску в Ботошанському повіті

    Слідами поета Емінеску в Ботошанському повіті


    15 червня сповнюються 133 роки з дня смерті яскравого представника
    румунської класичної літератури Міхая Емінеску. Тому сьогодні пропоную вам
    підійти до місць, пов’язаних з Емінеску в його рідному повіті – Ботошани.


    Найважливіший поет в історії румунської літератури народився 1850 року в місті
    Ботошань (північ Румунії). У ті часи Ботошань був космополітичним містом, де переважала єврейська
    та вірменська громади. Будинки старого міста були красивими, будучи зведені
    будівельниками з Центральної Європи. У
    наші дні місто зберігає ще крихітку того міста, в якому Емінеску виріс, пережив
    свої підліткові драми, а потім і драми збіднілого генія.


    Якщо дотримуватися хронологічного порядку життя Емінеску, то першою
    важливою будівлею є саме будинок, де побачив світ видатний поет. Йдеться про
    другий поверх будинку з чудовою архітектурою, що нагадує про прекрасну епоху
    Європи ХІХ століття, придбаний Георге Еміновічем (батьком поета) для своєї
    сім’ї в місті Ботошань. Тут, у кімнаті з балконом, біля церкви Успенія (збудованої
    за гроші Олени Рареш, дружини відомого воєводи Петра Рареша та матері господаря Штефана Великого), Ралука Еміновіч
    народила Міхая, сьомого з 11
    дітей родини. Міхай був хрещений саме в цій церкви. Будинок, де народився поет,
    а також церква зберіглися до нині.


    Церква Успенія (або
    Біла церква) датується 1552 роком. Вона збудована з цегли. У воротах була
    дерев’яна дзвіниця, неподалік майдану, де зупинялися у 16 столітті вози з
    товарами на шляху до Польщі. З 1793
    року, в одній з церковних будівель
    функціонувала господарська школа. Протягом
    часу святилище зазнало цілої низки перетворень. Воєвода Міхаїл Раковіце провів
    перші реставраційні роботи в 1724-1725 роках. Руйнівна пожежа, що спустошила
    центр міста у 1810 році, зачепила й церкву. У 1819 році було завершено дзвіницю,
    прибудовану до церкви. Після 1877 року послідували нові реставраційні роботи,
    остання завершилася в 1995 році.

    teatrul


    У церкві зберігається
    справжній мистецький скарб,
    що містить твори живопису, скульптури,
    а також рідкісні книги. У
    цьому святилищі був хрещений Міхай Емінеску. У церкві зберігся єдиний документ цивільного
    стану видатного поета, точніше реєстр
    хрещень, у якому зазначено про дату народження поета – 15 січня 1850 року – та
    дату хрещення – 21 січня 1850 року. Реєстр та інші 20 документів були доставлені
    істориком Ніколаєм Йоргою до Румунської академії наук в Бухаресті на зберігання
    в 1925 році.




    Міхай Емінеску недовго пробув у місті Ботошань і разом із родиною переїхав до
    села Іпотешть, де батько придбав у 1848 році маєток, на якому збудував будинок
    з усіма прибудовами. У селі Іпотешть, Емінеску жив у заміському будинку,
    насолоджуючись чарівним ландшафтом лісів і ставків. Коли виріс, батько
    відправив свого сина до Чернівецької гімназії, але канікули він проводив дома в
    Іпотештах. Дослідники його творчості вважають, що звідси поет надихався, коли
    так гарно описував природу у віршах. Теж тут в Іпотештах, від сільських старост
    він чув більшість казок та оповідань, які надихнули його фольклорні та
    фантастичні поеми. В це село поет
    повернувся в роки зрілості. Сьогодні там знаходиться найважливіший навчальний
    центр, присвячений творчості та життю Міхая Емінеску, під назвою Меморіал
    Іпотешть, унікальна установа в Румунії. До Меморіалу входять меморіальний
    будинок з автентичними предметами, які належали родині Еміновичів, невелика
    церква родини, родинні могили, навчальний центр, музейні виставки та все те, що
    пов’язано з життям і творчістю поета.

    Eminescu-640.png


    Крім того, бажаючі можуть відвідати в Іпотенштах озера та ліси, якими
    мандрував та милувався Емінеску у дитинстві та юності. У Ботошанах, неподалік
    від історичного центру, навпроти міської бібліотеки, до нині зберіглася будівля «Зоммер», яка належала багатому купцю єврейського
    походження в 19 столітті. Він перетворив свій будинок на справжній театр, де
    виступали представники численних аматорських театральних колективів. Молодий
    Емінеску в 1866 році закінчив другий клас другого циклу середньої школи в
    Чернівцях, закохався в театр і кинув школу, щоб стати актором. Коли повертався додому,
    Емінеску не оминав старі корчми та ресторани міста. Він віддавав перевагу
    терасі «Жайворонок», будівлі, яка досі зберіглася в історичному центрі міста Ботошань.
    Одним словом, історичний центр цього міста досі зберігає пам’ять про місця, де
    бував Емінеску. І зберігає він не лише приємні спогади з його життя, а й роки
    його тяжких страждань, коли хворий Емінеску повертається додому. У 1887 році
    він жив зі своєю сестрою Гаррієтою в будинку, який зберігся донині. Його можна
    побачити на вулиці неподалік від Молодіжного театру «Васілаке» або Будинку
    Чомак.

  • Захід «Українські впливи в особистості Міхая Емінеску»

    Захід «Українські впливи в особистості Міхая Емінеску»

    Кожен рік у День
    румунської культури, що відзначається з 2010 року 15 січня, в день народження
    видатного національного поета Міхая Емінеску, в країні, та за її межами організуються
    різні культурні та урочисті заходи. Напередодні, 14 січня 2022 року, Сучавська
    філія Союзу українців Румунії провела в cелі Келінешти-Купаренку Сучавського
    повіту захід «Українські впливи в особистості Міхая Емінеску».


    Вчителька українсьої мови Делія Мартіняк
    розповідає як
    пройшов захід, присвячений великому румунському поетові Міхаю Емінеску: «Цього року 14 січня відбувся культурний захід «Українські
    впливи в особистості Міхая Емінеску», за ініціативи Сучавської філії Союзу Українців
    Румунії, очоленої інспектром Іллею Саучуком, у партнерстві з Департаментом у справах меншин та
    місії ідентичності Архієпископства Сучави і
    Радівцiв, представлений отцем Міхаєм Кобзюком, сучавським національним
    коледжем імені Міхая Емінеску, представлений директоркою Анкою Марією Трончу та
    заступником директорки Чезарою Якоб, мepiєю села Шербівці, представлена сільголовою
    Кетеліном Сендуляком, Шербівецькою сільською бібліотекою, представлена бібліотекаркою
    Грацієлою Сендуляк, середньою школою Шербівці, представлена ​​директором Сільвією
    Бойчук, середньою школою Келінешти-Купаренку, представлена Лавінією Костюк, парафією «Святого
    Василя» села Шербівці, представлена священником Кетеліном Максімом, парафією «Святих
    Архангелів Михаїла і Гавриїла» села Келінешти-Купаренку, представлена священником
    Василем Поповичем. Культурно-мистецький захід розпочався з проведенням панахиди
    за упокій душі померлих, що відбулася у храмі «Святих Архангелів Михаїла і
    Гавриїла» в селі Келінешти-Купаренку. Представники закладів-партнерів разом із учнями
    та викладачами поклали вінки до погруддя поета.»


    ucra-comemorare.jpg


    Захід продовжився в Середній школі Келінешти-Купаренку Сучавського
    повіту, де були представлені цікаві доповіді про життя і творчість Міхая
    Емінеску, пролунали вірші та пісні на слова видатного поета, а також була
    влаштована виставка буковинської традиційної вишивки. Вчителька Делія Мартіняк
    подає деталі: «
    Священник Міхай Кобзюк представив реферат «Слідами Емінеску в Чернівцях», вчителька Грацієла Сендуляк прочитала доповідь «Походження Емінеску -
    визначні місця» та я представила доповідь «Міхай Емінеску -
    безсмертне світло».
    Учні сучавського національного коледжу імені
    Міхая Емінеску, під керівництвом викладачів Лучії Міхок та Делії Мартіняк прочитали
    вірші Міхая Емінеску, перекладені на українську мову. Учні Шербівецької
    середньої школи та середньої школи села Келінешти-Купаренку, під керівництвом
    вчительок Оани Николайчук та Лоредани Миндрештяну декламували вірші видатного поета
    та виконували пісні румунською та українською мовами. Виставка буковинської
    традиційної вишивки під назвою «Душевна історія в святковий день» була
    влаштована в холі середньої школи Келінешти-Купаренку. Це – результат трьох
    проєктів, координованих бібліотекаркою Шербівецької громадської бібліотеки,
    Грацієлою Сендуляк. Гості мали можливість помилуватися цікавими експонатами, серед
    яких візерунки з майже 100-річних традиційних сорочок, а також візерунки, які прикрашають чоловічі пояси та чорні оксамитові спідниці тощо. Захід
    завершився дискусією на тему «Твори Емінеску – джерело натхнення», у ході якої учасники
    підбили підсумки організованої події, дійшовши висновку, що цей захід потрібно організувати
    щороку.»

    ucra-expozitie.jpg


    Cело Келінешти-Купаренку Сучавського
    повіту, де проживають компактно етнічні українці, пишається тим, що тут жив дідусь
    видатного румунського поета по батьковій лінії, Василь Емінович. На подвір’ї церкви
    «Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла» був споруджений меморіальний дім «Василь
    Емінович» подібний на хату дідуся Емінеску, перед якого був встановлений бюст поета
    Міхаю Емінеску, робота ботошанського скульптора Марчела Менестіряну, – додала вчителька Делія Мартіняк.


    На думку вчительки Делії
    Мартіняк мета заходу була досягнута, а саме організувати спільні події зі залученими
    партнерами, щоб відсвяткувати день народження видатного румунського поета Міхая
    Емінеску, глибше ознайомитися з його творчістю, більше дізнатися про його
    дідусів, які жили в селі Келінешти-Купаренку та про юні роки Емінеску пов’язані з Україною, а
    особливо з містом Чернівцями, де він навчався у гімназії, та де написав свій перший вірш.

  • Захід «Українські впливи в особистості Міхая Емінеску»

    Захід «Українські впливи в особистості Міхая Емінеску»

    Кожен рік у День
    румунської культури, що відзначається з 2010 року 15 січня, в день народження
    видатного національного поета Міхая Емінеску, в країні, та за її межами організуються
    різні культурні та урочисті заходи. Напередодні, 14 січня 2022 року, Сучавська
    філія Союзу українців Румунії провела в cелі Келінешти-Купаренку Сучавського
    повіту захід «Українські впливи в особистості Міхая Емінеску».


    Вчителька українсьої мови Делія Мартіняк
    розповідає як
    пройшов захід, присвячений великому румунському поетові Міхаю Емінеску: «Цього року 14 січня відбувся культурний захід «Українські
    впливи в особистості Міхая Емінеску», за ініціативи Сучавської філії Союзу Українців
    Румунії, очоленої інспектром Іллею Саучуком, у партнерстві з Департаментом у справах меншин та
    місії ідентичності Архієпископства Сучави і
    Радівцiв, представлений отцем Міхаєм Кобзюком, сучавським національним
    коледжем імені Міхая Емінеску, представлений директоркою Анкою Марією Трончу та
    заступником директорки Чезарою Якоб, мepiєю села Шербівці, представлена сільголовою
    Кетеліном Сендуляком, Шербівецькою сільською бібліотекою, представлена бібліотекаркою
    Грацієлою Сендуляк, середньою школою Шербівці, представлена ​​директором Сільвією
    Бойчук, середньою школою Келінешти-Купаренку, представлена Лавінією Костюк, парафією «Святого
    Василя» села Шербівці, представлена священником Кетеліном Максімом, парафією «Святих
    Архангелів Михаїла і Гавриїла» села Келінешти-Купаренку, представлена священником
    Василем Поповичем. Культурно-мистецький захід розпочався з проведенням панахиди
    за упокій душі померлих, що відбулася у храмі «Святих Архангелів Михаїла і
    Гавриїла» в селі Келінешти-Купаренку. Представники закладів-партнерів разом із учнями
    та викладачами поклали вінки до погруддя поета.»


    ucra-comemorare.jpg


    Захід продовжився в Середній школі Келінешти-Купаренку Сучавського
    повіту, де були представлені цікаві доповіді про життя і творчість Міхая
    Емінеску, пролунали вірші та пісні на слова видатного поета, а також була
    влаштована виставка буковинської традиційної вишивки. Вчителька Делія Мартіняк
    подає деталі: «
    Священник Міхай Кобзюк представив реферат «Слідами Емінеску в Чернівцях», вчителька Грацієла Сендуляк прочитала доповідь «Походження Емінеску -
    визначні місця» та я представила доповідь «Міхай Емінеску -
    безсмертне світло».
    Учні сучавського національного коледжу імені
    Міхая Емінеску, під керівництвом викладачів Лучії Міхок та Делії Мартіняк прочитали
    вірші Міхая Емінеску, перекладені на українську мову. Учні Шербівецької
    середньої школи та середньої школи села Келінешти-Купаренку, під керівництвом
    вчительок Оани Николайчук та Лоредани Миндрештяну декламували вірші видатного поета
    та виконували пісні румунською та українською мовами. Виставка буковинської
    традиційної вишивки під назвою «Душевна історія в святковий день» була
    влаштована в холі середньої школи Келінешти-Купаренку. Це – результат трьох
    проєктів, координованих бібліотекаркою Шербівецької громадської бібліотеки,
    Грацієлою Сендуляк. Гості мали можливість помилуватися цікавими експонатами, серед
    яких візерунки з майже 100-річних традиційних сорочок, а також візерунки, які прикрашають чоловічі пояси та чорні оксамитові спідниці тощо. Захід
    завершився дискусією на тему «Твори Емінеску – джерело натхнення», у ході якої учасники
    підбили підсумки організованої події, дійшовши висновку, що цей захід потрібно організувати
    щороку.»

    ucra-expozitie.jpg


    Cело Келінешти-Купаренку Сучавського
    повіту, де проживають компактно етнічні українці, пишається тим, що тут жив дідусь
    видатного румунського поета по батьковій лінії, Василь Емінович. На подвір’ї церкви
    «Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла» був споруджений меморіальний дім «Василь
    Емінович» подібний на хату дідуся Емінеску, перед якого був встановлений бюст поета
    Міхаю Емінеску, робота ботошанського скульптора Марчела Менестіряну, – додала вчителька Делія Мартіняк.


    На думку вчительки Делії
    Мартіняк мета заходу була досягнута, а саме організувати спільні події зі залученими
    партнерами, щоб відсвяткувати день народження видатного румунського поета Міхая
    Емінеску, глибше ознайомитися з його творчістю, більше дізнатися про його
    дідусів, які жили в селі Келінешти-Купаренку та про юні роки Емінеску пов’язані з Україною, а
    особливо з містом Чернівцями, де він навчався у гімназії, та де написав свій перший вірш.

  • Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях

    У період з 10 по 12 січня 2020 року, делегація Яської філії СУРу здійснила навчально-документальну поїздку Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях.


    Голова Яської філії СУРу Віктор Григорчук скаже як виникла ідея організувати поїздку до Чернівців та якою була її мета: Коли мрія співпадає з планом, тоді та подія точно відбувається. Керівництво нашої Яської філії СУР відгукнулося на прохання та мрії своїх членів побувати в Чернівцях та відвідати місця де жив та навчався румунський поет Міхай Емінеску. Цією поїздкою ми відзначили 170-річчя з дня народження світоча румунської літератури, який чимало років прожив на Буковині.

    Відвідання мерії міста Чернівці

    cernauti-primarie.png

    Першого дня поїздки, члени делегації Яської Філії СУРу відвідали Мерію міста Чернівці та Буковинський
    мистецький центр відродження та сприяння розвитку румунської традиційної
    культури. Деталі подає Віктор Григорчук: 10 січня делегація Яської філії СУРу, до складу якої входило 19 осіб, вирушила Слідами Міхая Емінеску до міста Чернівці. Ми мали намір почати нашу поїздку з відвіданням Меморіального будинку Міхая Емінеску у селі Іпотешть Ботошанського повіту
    , де народився видатний поет, але через об’єктивні причини нам це не вдалося зробити. Таким чином, 10 січня, ми приїхали з триденним візитом до Чернівців. У перший день нашого візиту ми відвідали мерію міста Чернівці та провели цікаву дискусію з мером Олексієм Каспруком та керівниками департаментів з питань культури та освіти про майбутню співпрацю між цими департаментами Міської ради та Яською філією СУРу, а також з Яським Національним мистецьким коледжем імені Октава Бенчіле та іншими яськими закладами освіти та культури. У ході дискусії учасники обмінялися контактними даними та домовилися продовжити дискусії довкола укладання у майбутньому угоди про співпрацю у сферах, що цікавлять обидві сторони. Теж першого дня нашого перебування в Чернівцях ми відвідали Буковинський мистецький центр відродження та сприяння розвитку румунської традиційної культури, де члени нашої делегації та представники яських навчальних закладів мали нагоду провести дискусію з директором цього центра Юрієм Левченком. Це була цікава дискусія довкола питань, що становлять спільний інтерес. Вони дізналися про діяльність цього закладу, про труднощі, з якими стикаються його працівники. Були визначені можливі напрямки подальшої співпраці, враховуючи той факт, що багато учнів, які навчаються у цьому центрі продовжують своє навчання в Румунії у Яському Національному мистецькому коледжі імені Октава Бенчіле та в Яському Університеті мистецтв, а також у інших містах Румунії, як наприклад Клуж, Бухарест тощо. Наприкінці нашої зустрічі від імені СУР-у наша делегація подарувала учням та студентам кілька книг та часописів, які видаються СУР-ом. Так завершився перший день нашого візиту.


    Відвідання Буковинського мистецького центру відродження та сприяння розвитку румунської традиційної культури

    centrul-romanesc-cernauti.png


    У ході другого дня
    візиту, члени делегації відвідали Чернівецький національний університет імені Юрія
    Федьковича та історичну частину міста Чернівці. Голова Яської філії СУРу Віктор Григорчук уточнює:
    Наступного дня наша делегація відвідала Національний університет імені Юрія Федьковича, у супроводі хорошого знавця української та румунської мов, співробітника університету, справжній професіонал, який зумів передати відвідувачам якомога більшу інформацію. Це була добра нагода отримати корисну інформацію про історію будівлі та про освіту в Україні, про важливі особистості з Румунії, які навчалися тут або жили певний період в Чернівцях. Теж другого дня візиту, учасники нашої делегації мали нагоду познайомитися з історичною частиною Чернівців. Ми відвідали Театральну площу, Центральну
    площу, пам’ятник Тарасу Шевченку, пам’ятник Міхаю Емінеску, Площу Філармонії,
    Площу Святої Марії, пішохідну вулицю Ольги Кобилянської, Кафедральний собор, Центр румунської культури імені Євдоксія Гурмузакі та
    інші).


    Відвідання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

    universitatea-iuri-fedkovici.png


    Поїздка
    Слідами Міхая Емінеску в Чернівцях завершилась участю членів Яської
    делегації у Міжнародному фестивалі Maланка Фест-Чернівці 2020 та
    відвіданням Свято-Вознесенського чоловічого монастиря «Банчени»,
    стверджує Віктор Григорчук: На третій
    день, на запрошення мера міста Чернівці, наша делегація взяла участь у параді учасників
    Міжнародного фестивалю Maланка
    Фест-Чернівці 2020, в урочистому відкритті фестивалю та мала можливість побачити виступи кількох художніх колективів. Після обіду, по дорозі додому, за бажанням членів делегації СУР ми відвідали Свято-Вознесенський
    чоловічий монастир «Банчени» Чернівецько-Буковинської єпархії Української
    Православної Церкви. На нашу думку цей захід був успішним. Члени делегації були враженими від побаченого та висловили
    подяку організаторам та керівництву СУРу за фінансове сприяння. Слід уточнити, що у нашому плані культурних подій маємо передбачено у вересні цього року поїздку до Канева, до могили Тараса Шевченка.

  • День національної культури

    День національної культури

    День національної культури та
    170-річчя від дня народження національного поета Міхая Емінеску (1850-1889) відзначаються в
    десятий раз, як у великих містах Румунії, так і за кордоном. У Румунії майже
    немає культурної установи, яка б не мала спеціальної програми 15 січня, після
    того, як Палата депутатів у Бухаресті у 2010 році прийняла проект закону, за
    яким день народження найбільшого румунського поета став Днем національної
    культури. Міхай
    Емінеску залишив нащадкам вражаючу літературну творчість, починаючи від поезії до перекладів
    з іноземних мов, п’єс та белетристичних нарисів.


    Належачи до відносно пізнього
    літературного романтизму, на його поетичну творчість впливали великі тогочасні
    філософські системи мислення.
    Поет, прозаїк,
    драматург, журналіст, Емінеску вважається літературознавцями найважливішим
    поетичним голосом у румунській літературі. Румуни з країни та з-за кордону
    беруть участь у заходах, присвячених великому поетові, чия творчість стала
    визначною пам’яткою та опорою румунської культури, але також важливою частиною
    загальнолюдської культури.




    Актор Дорел Вішан розповів про те, як
    сприймається національний поет в даний час:«Ми не сприймаємо його належно, тому що Емінеску сприймався дуже
    по-різному поколіннями, які слідували за ним, його обожнювали, він був табу,був знятий з
    п’єдесталу, знову
    поставлений на місце, і
    після 1989 року ми його забули
    і навіть відреклися від нього. Винувата не молодь, а румунська школа, яка не вчить належно Емінеску. Ми вчимо Емінеску лише як поета-романтика, але
    Емінеску має, як я кажу, симфонічну форму та зміст.


    Міністр культури Богдан Георгіу
    оголосив, що цього року вперше громадськість з усієї країни насолоджується культурними
    заходами, що відбуваються одночасно. Богдан Георгіу: «Цього року ми ініціювали
    унітарну акцію: полум’я культури запалиться символічно, бо акції
    відбуватимуться одночасно майже у всіх містах країни. Ці дії є
    наслідком нашого заклику до місцевих органів влади, закладів культури, повітових рад,
    мерів, усі приєдналися до нашої ініціативи. Це був дуже добре
    сприйнятий жест».


    У Ясах (схід), де великий поет прожив два періоди
    свого життя, відбувається вшанувальний захід, в якому беруть участь любителі його поезії,
    письменники з країни, а також з Республіки Молдова та України. День національної культури також
    відзначається представництвами Румунського культурного інституту за кордоном, через численні культурні заходи,
    включаючи концерти, виставки, театральні вистави, літературні заходи, декламування
    поезії, кінопокази та конференції.

  • 15 січня 2020 року

    СЕРЕДНІЙ СХІД -
    Інтереси Румунії та румунських громадян до тепер не були поставлені під загрозу
    ситуацією в Іраку та на Середньому Сході, – заявив у середу міністр закордонних
    справ Богдан Ауреску. Він також сказав, що Румунія узгоджувала й продовжує узгоджувати
    свої дії з партнерами із ЄС та НАТО, додавши, що міністерство, яким він
    керує, пильно стежить за ситуацією румунів у регіоні. Богдан Ауреску заявив, що
    Посольство Румунії в Багдаді перебуває в процесі переміщення і розглядається
    питання призначення нового посла в Іраку. Криза в Середньому Сході підтвердила,
    що елементи протиракетної системи оборони в Девеселу (південна Румунія) добре інтегровані
    в НАТО і прекрасно працюють, – сказав Ауреску. Глава румунської дипломатії у
    середу був заслуханий разом з міністром оборони Ніколаєм Чуке у зв’язку з ситуацією в Середньому Сході, на
    спільному засіданні комітетів з питань оборони, громадського порядку та
    національної безпеки, відповідно з питань зовнішньої політики Сенату Румунії. І
    міністр оборони заявив, що наразі немає причин для паніки щодо ризику небажаних
    подій у Румунії. За його словами 14 румунських військових, які входять до
    складу місії НАТО з підготовки іракських сил, були передислоковані. Ніколає Чуке
    заявив, що перша система «Патріот» із семи замовлених запрацює вже цього року, коли поступить на озброєння військ протиповітряної оборони Румунії.




    ВМФ -
    Військово-морські сили Румунії офіційно приймуть у четвер постійне командування
    2-ою постійною протимінною групою НАТО, яка об’днює військові кораблі з
    Болгарії, Німеччини, Італії, Іспанії та Туреччини. Капітан-командор Валентин
    Кателін Влад очолюватиме групу з січня по червень, а кораблем управління буде
    судно «Віце-адмірал Константин Белеску». На його борту, крім 64 членів екіпажу,
    знаходитиметься Генеральний штаб групи, що складатиметься з 14 румунів та трьох
    іноземців. Начальником штабу буде іспанський офіцер. Група буде діяти у Чорному
    та Середземному морях і забезпечуватиме швидке військове реагування сил НАТО у
    випадку кризи.




    ЕМІНЕСКУ – У Румунії,
    Республіці Молдова, а також в усіх країнах де компактно проживають етнічні
    румуни або зосереджена румунська діаспора сьогодні були організовані різні
    заходи з нагоди Дня національної культури та 170-річчя від дня народження
    видатного румунського поета Міхая Емінеску. Вперше мешканці різних регіонів
    країни мали можливість взяти участь у культурних заходах, які відбулися
    одночасно. 15 січня – день народження Міхая Емінеску, став Днем національної
    культури відповідно до закону, прийнятого Палатою депутатів у 2010 році.




    ВІДСТАВКА – Президент РФ Володимир Путін вніс кандидатуру глави ФНС Росії Михайла Мішустіна на посаду глави уряду, після того як напередодні Дмитро Медведєв повідомив, що уряд Російської Федерації подав у відставку, щоб дати
    можливість президенту Володимиру Путіну внести бажані
    зміни до Конституції РФ. Медведєв зробив
    несподіване оголошення на державному телебаченні щойно після щорічного
    послання Путіна до Федеральних зборів. Кремлівський
    лідер запропонував провести референдум щодо внесення низки
    змін до Конституції з метою посилення повноважень парламенту.
    Путін пояснив, що хоче надати Державній думі, нижній
    палаті російського законодавчого органу,
    повноваження призначати прем’єр-міністра Російської
    Федерації, віце-прем’єра та членів кабінету
    міністрів, підкресливши, що президент буде зобов’язаний призначити
    осіб, затверджених законодавчим
    органом. Водночас Путін підкреслив, що хоче зберегти
    сильну президентську республіку. Він оголосив,
    що Дмитро Медведєв отримає нову посаду – заступника голови Ради
    безпеки РФ, яку очолює глава
    держави.




    ФУТБОЛ – Федерація
    Футболу Румунії сьогодні офіційно представила колишнього форварда Адріана Муту на
    посаді нового тренера молодіжної збірної U-21. 41-річний ексфутболіст зіграв 77
    разів за збірну, будучи кращим бомбардиром за всю історію румунського футболу,
    нарівні з Георгієм Хаджи, забивши 35 голів. Піж час своєї футбольної кар’єри Муту
    грав у багатьох знаменитих клубах, таких як «Інтер», «Челсі», «Ювентус» або «Фіорентина».
    Він єдиний румун, який забив понад сто голів у чемпіонаті Італії. Надзвичайно
    талановитий нападник, Муту не реалізував свій справжній потенціал, зазначають
    експерти, через своє позафутбольне життя, яке відзначилося численними
    скандалами, в тому числі через вживання наркотиків. Він замінює Мірела Редоя,
    який став головним тренером першої збірної Румунії. Минулого року під
    керівництвом Редоя молодіжна збірна вийшла до півфіналу чемпіонату Європи з
    футболу, що пройшов в Італії та Сан-Марино, і таким чином здобула путівку на
    Олімпійські ігри в Токіо. Румунські футболісти знову зіграють на Олімпіаді
    після 56-річної перерви.

  • Румуни та українці вшанували пам’ять Міхая Емінеску

    Румуни та українці вшанували пам’ять Міхая Емінеску

    Румуни в країні та закордоном відзначили у неділю, 15 січня, 167 річницю від народження національного поета Міхая Емінеску (1850-1889), який вважається останнім великим представником європейського романтизму. З цієї нагоди був відзначений і Національний день культури, встановлений парламентом в 2010 році, за пропозицією Румунської Академії. Як і щороку, у дипломатичних місіях та консульствах і Румунських інститутах культури за кордоном пройшли спеціальні заходи приурочені цьому дню. Річниця Міхая Емінеску була відзначена офіційно в Республіці Молдова, в Україні та румунських громадах за кордоном.

    Українці шанують великого румунського поета. У Чернівцях встановлено пам’ятну дошку на стіні СШ №1, де вчився Емінеску. А також споруджено пам’ятник йому. Саме сюди у день народження поета приходять вшанувати його пам’ять державні, політичні на культурні діячі двох народів. І цього року з нагоди 167-ї річниці від дня народження Міхая Емінеску в Чернівцях біля його пам’ятника відбулись урочистості та покладання квітів. Участь у заході взяли представники крайової влади Буковини та Сучави, Генерального консульства Румунії в Чернівцях, митці та громадськість.

    Історик Лучіан Боя у своїй книзі Міхай Емінеску, абсолютний румун. Створення та розібрання міфу пише: Міф Емінеску має багато джерел, цей міф є специфічним в деякій мірі невеликій країні, невеликій культурі, яка відчуває необхідність надолуження історичної і культурної затримки в якій перебуває. Такою є Румунія ХІХ-го століття, коли створений міф про Емінеску. Він з’являється як провіденціальна постать. Він є румуном, який об’єднує всі якості, всю геніальність румунської нації. Він сам був генієм, національним і універсальним. Це те, що дають собі румуни, але й всьому світу, це акт румунської участі у великій світовій культурі.

    Перша добірка перекладів творів Міхая Емінеску на українську мову «Вірші» видана у Києві 1952 року. Вона і сьогодні осяває душу і серце україномовного читача глибокими людськими почуттями, бо, як зізнавався Андрій М’ястківський, перекладачі доклали чимало сил, здібностей, щоб Емінеску став таким же близьким і легким душі українського народу, яким є Тарас Шевченко.

    Наступне видання Емінеску українською мовою з’явилося у серії Перлини світової лірики, 1974 року, з передмовою видатного українського поета і перекладача, який багато зробив для популяризації Емінеску в Україні, Андрія М’ястківського.

  • Заходи присвячені Національному дню румунської культури

    Заходи присвячені Національному дню румунської культури

    Румуни з країни та з-за кордону взяли участь наприкінці минулого тижня у заходах присвячених 167-й річниці з Дня
    народження національного румунського поета Міхая Емінеску (1850-1889),
    чия творчість стала
    орієнтиром та пілоном румунської культури, але і
    важливою частиною світової культури.
    З ініціативи Національної Академії
    Румунії, день народження видатного румунського поета Міхая Емінеску був
    оголошений у 2010 році Днем
    національної культури.

    Румунські громади по всьому
    світу відзначали День румунської культури проведенням
    різноманітних культурних заходів, від художніх виставок і творчих вечорів до
    наукових конференцій і лекцій, кінопоказів та концертів народної музики. У Римі наприклад, вірші
    Міхая Емінеску декламували діти та дорослі. Кореспондент Радіо Румунія у
    столиці Італії провела розмову із вчителькою Валентиною Поп, яка підготувала дітей. Ось, що заявила вчителька: Я вважаю, що де б ми не знаходилися у
    світі, навіть якщо ми намагаємося інтегруватися, ніколи ми
    не
    повинні відмовитися від національної
    ідентичності, а національна
    ідентичність означає, по-перше повага до культурних цінностей.

    І Радіо Румунія присвятило
    цій події численні заходи: спеціальні програми румунської музики, дебати з
    основних актуальних питань розвитку культури, а також прямі трансляції з місць
    проведення урочистих подій з нагоди Дня румунської культури. У Залі Радіо пройшов урочистий концерт, організований Румунським інститутом культури з нагоди 167-річчя від
    народження великого румунського поета Міхая Емінеску,
    але і 100-річчя від народження великого піаніста Діну Ліппаті. Директор Румунського інституту культури Раду Борояну уточнив: Незважаючи на те, що Емінеску та Ліпатті досить рано покинули цей світ, значення їх творчості, відгук їхньої геніальності ставить їх
    серед великих особистостей румунської та універсальної культури, такими як: Константін
    Бринковяну, Дімітріе Кантемір, Спатару Мілеску, Ніколає Йорга, Генрі Коанде,
    Гогу Константінеску. Джордже Енеску, Іон Лука-Караджале, Лучіан Блага, Ангел
    Саліні, Іоан Андрееску, Іон Цукулуеску, Грігоре Мойсіл. Соломон Маркус, Віктор
    Бабеш, Іон Кантакузіно, Константін Нойка, Штефан Лупашку, Матілда Гіга. З поваги
    до всіх вищезгаданих, оголошую сьогодні перший великий європейський проект ініційований Румунським інститутом культури під назвою Латинська мова – перша
    європейська установа.

    Ініціатор відзначення Національного дня культури
    15 січня, академік Еуджен Сіміон розповів у залі Румунської академії про
    значення цієї дати: Кілька років тому на пропозицію Академії
    Румунії, Парламент схвалив, щоб день
    народження видатного румунського поета Міхая Емінеску був оголошений Днем
    національної культури. Я думаю, що це правильний, плідний
    та символічний збіг для нас, румунів і для всіх тих, хто вважає, що серед
    цінностей світу, культура є й залишається суттєвою.

    Кожного разу для мене велика честь, від імені румунів,
    вручати найвищі нагороди тим, хто присвятив все своє життя культурній творчості
    – ствердив в соціальній мережі Президент Клаус Йоханніс. На знак великої дружби,
    відео привітання на румунській мові з нагоди Дня румунської культури були опубліковані
    й посольствами Великобританії та Франції в Бухаресті.

  • Симпозіум: “Т. Шевченко-поет романтик”

    Симпозіум: “Т. Шевченко-поет романтик”

    У березні українці у всьому світі, в тому числі в Румунії, вшановують пам’ять геніального українського поета Тараса Шевченка. Но не лише українці в Румунії, а й румуни віддають шану Великому Кобзареві, адже його творчість відома румунському читачеві, оскільки було здійснено багато перекладів Кобзаря на румунську мову. Таким чином, у п’ятницю 11 березня, бібліотека Буковина імені Іона Сб’єрі в місті Сучава у партнерстві з Сучавською повітовою радою організувала Симпозіум: Т. Шевченко- поет романтик, з нагоди 202 річниці з дня його народження. Взяли участь у цьому заході представники румунської та української громадськості регіону, органів самоурядування, учні, румунські культурні діячі та гості з Чернівців.

    З доповідями виступили бібліотекарі Чернівецької області та Сучавського повіту, співробітники і партнери у багатьох спільних проектах. У своїх виступах, гості з України, бібліотекарі з Чернівців, Сторожинця і Герци наголосили на заходах, що проводяться в їхніх бібліотеках присвячені Великому Кобзареві: симпозіуми, конференції, видання творів поета, книжкові виставки, соціологічні дослідження.

    Про Тараса Шевченка та про Іона Козмея, сучавського перекладача Кобзаря, говорив і Коля Курелюк, який, як зазначив директор бібліотеки Буковина в Сучаві, працював аж до виходу на пенсію бібліотекарем, а й проф. Іван Боднар, котрий кілька років тому, коли був головою Сучавської філії СУР, створив у приміщенні організації художню галерею Тарас Шевченко. Від румунської сторони, між іншими, виступив поет Александру Оівідіу Вінтіле, котрий підкреслив світове значення творчості Т. Шевченка, адже його творчість належить не лише Україні, а й всьому світу.

    Директор бібліотеки Буковина імені Іона Зб’єрі, Георге Керебуш зазначив: Метою цього дійства було продовження різних заходів проведених у партнерстві з нашими чернівецькими колегами. Вони дуже гарно зорганізували у Чернівцях захід присвячений нашому національному поету Міхаю Емінеску, на початку січня. І ми, у відповідь, зорганізували цей симпозіум присвячений великому українському поетові Т. Шевченку. Наші заходи, незважаючи на те проводяться у Чернівцях або Сучаві у партнерстві двома бібліотекарськими установами, мають на меті, між іншим, і впровадження спільних проектів. Наприклад, бібліотека Буковина імені Іона Сб’єрі у партнерстві з Черніве́цькою обласною́ універса́льною науко́вою бібліоте́кою і́мені Миха́йла Івасюка́ впроваджувала, у період 2011-2012 рр., транскордонний проект Бібліотеки- відкриті ворота до знань, який фінансувався з європейських коштів, або майбутні спільні проекти, які ми маємо намір впроваджувати в рамках операційної програми Румунія-Україна- Р. Молдова 2014-2020. Також учениця сучавського Ліцею імені М. Емінеску, партнер нашого заходу, Марія Петрашук продекламувала українською і румунською вірші Т. Шевченка.

    І оскільки Т. Шевченко був і художником в рамках цього заходу відбувся і вернісаж виставки українського сучавського художника Івана Боднаря Напередодні весни. Це 30 картин з квітами та пейзажами.

    Ім’я Тараса Шевченка вперше стало відомим в Румунії 1886 року завдяки журналу Contemporanul (укр. мовою Сучасник). Великі заслуги в популяризації його творчості має літературознавець Константин Доброджану-Геря.

  • Міф Міхай Емінеску

    Міф Міхай Емінеску

    Поет Міхай Емінеску (1850-1889) вважається національним поетом румунів, а історики літератури вважають його одним з творців сучасної румунської мови. Патріотична поезія є найвідомішою в творчості Емінеску, і значна частина інтерпретації творчості Емінеску заснована на цій поезії. Але Емінеску є об’єктом культу, який досяг розмірів міфу. Багато з того, що було приписано Емінеску, і вважалось незаперечною істиною, пов’язане з чистою міфологією.

    Історик Лучіан Боя взяв на себе нелегке завдання розібрати міф про Емінеску у своїй останній книзі Міхай Емінеску, абсолютний румун. Створення та розібрання міфу: Міф Емінеску має багато джерел, цей міф є специфічним в деякій мірі невеликій країні, невеликій культурі, культурі, яка відчуває необхідність надолуження історичної і культурної затримки в якій перебуває. Такою є Румунія ХІХ-го століття, коли створений міф про Емінеску. Він з’являється як провіденціальна постать. Він є румуном, який об’єднує всі якості, всю геніальність румунської нації. Він сам був генієм, національним і універсальним. Це те, що дають собі румуни, але й всьому світу, це акт румунської участі у великій світовій культурі.

    Міф Емінеску є особливим, тому що він типовий для аграрного суспільства, консервативного, яким було румунське суспільство в ХІХ столітті. Лучіан Боя: Звичайно, не дуже добре ставити все на одну особистість. Такого немає у великих культурах. Ми не бачимо французів, англійців або німців висуваючи одну особистість, яка б поєднувала все, не тільки в літературному плані. Саме це надзвичайно у Емінеску, що він є найвищим символом румунізму, румунської духовності, румунського народу. Він не тільки великий поет. Бути великим поетом вже дуже багато. Бути проголошеним національним поетом, набагато вище інших, не тільки з погляду цінності своєї творчості, але особливо через його ідентифікацію з румунською нацією. Це результат фрустрації румунів, комплексу маленької країни, яку ніхто не бере до уваги.

    Як народився міф Емінеску? Лучіан Боя: Міф Емінеску народився в останні роки його життя, і поєднує в собі поезію, яка дійсно красива, з трагічною долею поета. Вони об’єднались. Спливається його трагічне життя з надзвичайною поезією. У перші роки прояви міфу, його змістом є поезія, про ідеологію ще не може бути й мови. Вона з’являється відразу після 1900 року, у контексті націоналістично-автохтонних літературних течій як Семенеторізм, щойно після 1900-го року. Після надмірного іноземного, прозахідного впливу, як деякі вважали, наступає час збалансування, коли румунська традиція, румунський селянин, повертаються на перший план. Тоді Емінеску стає великим ідеологом румунізму. Але, міф про Емінеску посилюється, і, в врешті-решт, кожен знаходить те, що він шукає. Це міф, який може бути використаний усіма по всьому політичному спектру.

    Поет Грігоре Вієру є автором відомого виразу, Нехай нас розсудить Емінеску, який підсумовує обсяг до якого дійшла міфологізація поета. Ми запитали Лучіана Боя, що це означає: Це означає, що Емінеску розглядається як істинне божество румунізму, який завжди має правду, котрий знає звідки ми прийшли і куди ми повинні йти. Це наш найвищий керівник, жоден румунський міф, жодна міфологізована особистість не піднімається так високо, як Емінеску. Про кого ми ще б могли подумати? Про Штефана Великого, Міхая Хороброго, сильні і репрезентативні постаті, дуже міфологізовані. Але Емінеску вище всіх, він об’єднує все. Він є ідеальним вираженням румунської духовності, долі румунів у цьому світі. Він абсолютний румун, як правдиво сказав філософ Петре Цуця. Ці слова я поставив у заголовок моєї книги.

    Демарш Лучіана Боя вважається деякими критиками, але й самим автором, поверненням речей у нормальне русло що стосується Емінеску: Підняття Емінеску так високо, багато разів необґрунтовано. Наприклад, прирівняння з Ейнштейном, винайдення уявних сюжетів про нього, все це призвело до побічних реакцій. Є люди, одержимі Емінеску, але є люди, які не хочуть чути про Емінеску, у тому числі серед молодого покоління. Занадто багато йдеться про Емінеску. Це неправильний розвиток з перебільшеннями, ексцесами в обох напрямках. Це шкодить Емінеску, який є великим поетом. Таким є Емінеску. Я закликаю повернутись до автентичного Емінеску, поета Емінеску.

    Можливо, міф Міхай Емінеску ще протриває в румунській культурі через його силу. Але критичний погляд щодо нього відкриє майбутнім поколінням справжню цінність Міхая Емінеску, затьмарений міфом Емінеску.

  • День Національної Культури

    День Національної Культури

    15 січня – День національного поета Румунії Міхая Емінеску, від народження якого виповнюються 165 років, з 2010 року, є Днем національної культури. З тих пір, щороку, два свята відзначаються урочистими сесіями, концертами, виставками, презентаціями книг та показами фільмів у всіх культурних закладах в країні і в румунських культурних центрах за кордоном.



    В інтервю Радіо Румунія міністр культури Іон Вулпеску зазначив: “Це щасливий збіг святкування дня народження Міхая Емінеску та Національного дня культури. Ми повинні сказати, що кілька років тому академік Еуджен Сіміон запропонував цю дату, а Парламент Румунії затвердив її. Вона вже стала справжнім орієнтиром. І було небагато культурних ініціатив, які затвердились так швидко і так глибоко! Я бачив на днях, що у Бухаресті книгарні готуються до цього великого культурного заходу. Є тематичні вітрини з творами Емінеску та книгами про Емінеску. У той же час, готуються різні інші події.”



    Часто недостатньо фінансована, культура в останні два з половиною десятиліття що минули з моменту падіння комунізму, є свого роду Попелюшкою. Це підтверджує і президент Клаус Йоханніс: “Не достатньо говорити про творчу свободу і вільний доступ до культури, як основні конституційні права. Без підтримки культури, без постійних і передбачуваних програм фінансування культурної спадщини все залишається у сфері пропаганди.”



    На думку міністра Іона Вулпеску, одним з рішень може бути розробка національної стратегії в цій сфері, яка має стратегічне значення для існування нації: “Найважливішим елементом є розроблення національної стратегії в галузі культури. Минули 25 років після революції, і до цих пір ми не маємо стратегії, яка б просувала цінності румунської культури і цивілізації в країні та за кордоном.”



    Міхай Емінеску, Костянтин Бранкуш, Джордже Енеску, Еуджен Йонеску і всі видатні румунські митці і творці є справжніми обєднувачами цієї країни, які допомогли нам відбудувати свою ідентичність”, – заявив премєр-міністр Віктор Понта. Завзятий прихильник терпимості, свободи вираження думок і культурного розмаїття, а й гордий своїми національними культурними цінностями, глава уряду каже, що головне завдання європейської Румунії є сприяння всіх форм культурного самовираження. “Це наш паспорт в майбутнє.”