Tag: енергетична безпека

  • Переговори щодо Зеленого коридору

    Переговори щодо Зеленого коридору

    Румунський національний енергоперевізник «Транселектрика» та компанії-партнери з Грузії, Азербайджану та Угорщини підписали угоду про асоціацію в «Енергетичну компанію зеленого енергетичного коридору», що базуватиметься в Румунії. Метою компанії буде реалізація проекту «Коридор зеленої енергії» – високовольтного підводного кабелю постійного струму, який з’єднає Румунію і Грузію через Чорне море, з подальшим продовженням до Угорщини та Азербайджану.

    Восьма міністерська зустріч щодо проекту «Зелений коридор», організована у вівторок в Бухаресті, також схвалила техніко-економічне обґрунтування, що передує реалізації проекту. Проект підтримується Європейською комісією, а глава виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн особисто брала участь, також у Бухаресті, у грудні 2022 року, у підписанні угоди між сторонами.

    «Цей стратегічний проєкт допоможе зміцнити національну та регіональну енергетичну безпеку, підвищити взаємозв’язок у Чорноморському басейні та реалізувати потенціал відновлюваної енергетики. Водночас ми домовилися про можливість включення до техніко-економічного обґрунтування нового компонента – волоконно-оптичного кабелю, який з’єднає чотири країни, сприяючи поліпшенню потоків даних і підтримці цифровізації регіону. У наступному періоді ми також проаналізуємо можливість приєднання Болгарії до цього інфраструктурного проекту – підхід, який також відкритий для наших братів з Респ. Молдова», – заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа.

    Його азербайджанський колега Парвіз Шахбазов подякував Європейському Союзу за підтримку, надану з моменту створення проекту, що принесе більше відновлюваної енергії з Каспійського моря до Європи. Він сказав, що влада в Баку хоче з’єднати цей коридор з іншим, який включає колишні радянські держави Центральної Азії, такі як Узбекистан і Казахстан.

    Зі свого боку, перший заступник прем’єр-міністра, міністр економіки та сталого розвитку Грузії Леван Давіташвілі підкреслив, що цей проект може сприяти енергетичній безпеці Європейського Союзу і є ключем до створення конкурентного енергетичного ринку.

    Представник Угорщини, міністр закордонних справ і торгівлі Петер Сійярто заявив, що цей інфраструктурний проект необхідно завершити якнайшвидше. «Ми поб’ємо світові рекорди, враховуючи що довжина підводного кабелю становитиме близько 1200 кілометрів – такого кабелю ще ніхто раніше не будував», – зазначив глава дипломатії в Будапешті.

  • Шостий пакет санкцій проти Росії

    Шостий пакет санкцій проти Росії

    На тлі російського вторгнення в Україну, Європейський Союз оголосив, у середу, про шостий пакет санкцій проти Москви. За словами голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, нові заходи мають на меті чотири види санкцій. Вони стосуються виключення з міжнародної системи фінансових операцій Swift трьох російських банків, у тому числі Сбербанк, через який проходить третина фінансових операцій Москви. Крім того, високопоставлені військові офіцери та особи, які скоїли воєнні злочини в Бучі та Маріуполі підпадають під європейські санкції. Також заборонено транслювати в Європі три російські медіа-канали, які поширюють російську дезінформацію, а європейським лобістським і консалтинговим компаніям більше не дозволяється працювати на Кремль.

    Але найважливішим заходом буде заборона на імпорт російської нафти. Голова Єврокомісії заявила, що виключення російської нафти та нафтопереробних продуктів буде здійснюватися поступово, щоб мати можливість забезпечити альтернативні поставки. Вона попередила, що Європі буде нелегко, тим більше, що деякі країни-члени на 100% залежать від російської нафти. Тому пакет включає винятки та перехідні заходи для цих країн.

    Урсула фон дер Ляєн: «Путін повинен заплатити високу ціну за свою жорстоку агресію. Зараз майбутнє Євросоюзу пишеться в Україні. Буде введена повна заборона на російську нафту як з моря, так і через трубопроводи, сиру нафту, а також продукти нафтопереробної промисловості. Ми подбаємо про поетапну та впорядковану відмову від російськоїх нафти, щоб ми та наші партнери мали безпечні маршрути постачання та могли зменшити вплив на світовий ринок. Тому відмова від російської сирої нафти буде здійснюватися поступово, за півроку, а нафтопродуктів – до кінця цього року».

    Як повідомляє Reuters, Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія висловили стурбованість щодо російського нафтового ембарго. І Чехія, і Словаччина вимагають кількох років звільнення від ембарго, щоб збільшити пропускну здатність своїх нафтопроводів, тоді як Угорщина оголосила, що не підтримує пропозицію ЄС, оскільки це серйозно вплине на її енергетичну безпеку. Болгарія, з іншого боку, заявила, що вимагатиме від Комісії виключення себе з будь-якого ембарго на нафту з Росії.

    Німеччина погоджується з цими пропозиціями, але попереджає, що таке ембарго може призвести до труднощів із постачанням палива та зростання цін на пальне. Румунський міністр енергетики Вірджіл Попеску ствердив, що Румунія солідарна з рішенням Європейської комісії щодо російської нафти. За словами міністра, Румунія імпортує 70% споживаної сирої нафти, з яких лише 30% з Російської Федерації.

  • Європейський проект газопроводу

    Європейський проект газопроводу




    Тривають будівельні роботи щодо побудови газопроводу, що фінансується Європейською Комісією і перетинатиме Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію. У понеділок,Міністерство
    економіки в Бухаресті оголосило,
    що Європейський інвестиційний банк надає румунській газовій
    компанії Трансгаз 50 мільйонів євро для фінансування газопроводу, це будучи першим траншем позики на суму 150
    мільйонів євро.

    Транзакцію
    підтримує Європейський фонд з питань
    стратегічних інвестицій, фінансовий пілон Інвестиційного плану для Європи, відомий як План Юнкера. Так само, як частина проекту, Європейський інвестиційний банк підтримуватиме Трансгаз у розробці
    стратегічної оцінки з питань довкілля для свого
    десятирічного плану розвитку.




    Цей газогін сполучить румунські ресурси
    природного газу з Чорноморського узбережжя як із національною газотранспортною
    мережею, так і з коридором БРУА (Болгарія, Румунія, Угорщина та Австрія). Транспортні
    системи Південно-Східної Європи будуть підключені до Центральної та Західної
    Європи. Крім того, це з’єднання з європейською газотранспортною мережею
    дозволить експортувати до сусідніх європейських країн. Проект, оголошений ЄК, спрямований на будівництво
    308-кілометрового газопроводу та необхідної інфраструктури. Газогін буде з’єднаний з існуючою
    газотранспортною системою та з новим коридором БРУА в н.п. Подішор, розташованим західніше від Бухареста.




    Віце-президент
    Європейської комісії, відповідальний за Енергетичний союз, Марос Сефкович привітав
    цей проект, який, за його словами, сприятиме підвищенню енергетичної безпеки та
    диверсифікації в регіоні, що вже характеризується серйозною вразливістю до
    постачання природним газом. Це ще одна цегла в будівництві нашого
    Енергетичного Союзу, що робить енергію в Європі більш безпечною, доступною і
    більш стійкою, – заявив Марос Сефкович, який одночасно уточнив, що це
    хороша новина для споживачів, для яких ціни на газ здешевіють.




    Це рішуче
    зобов’язання стосовно енергетичної безпеки Румунії та підтвердження здатності
    Румунії розробляти та реалізовувати стратегічні проекти, що позитивно впливають
    на весь Європейський Союз, – заявив міністр економіки Румунії Нікулає Беделеу.
    У свою чергу генеральний директор Трансгаз, Йон Стеріан, вважає, що стратегічно
    важливо підключити газ, вироблений в Чорному морі, до національної транспортної
    системи на румунському ринку, а також Європейського Союзу. За його словами,
    фінансова підтримка Європейського інвестиційного банку значною мірою сприятиме
    розширенню національної газотранспортної інфраструктури.

  • Європейський саміт у Брюсселі

    Європейський саміт у Брюсселі

    Експерти вважають ухвалене рішення в четвер лідерами Євросоюзу про скорочення до 2030 року викидів парникових газів на 40% від рівня 1990 року як історичним. Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі передає, що це буде необхідно в Європейському Союзі й буде досягнуто за допомогою внесків держав-членів. 28 глав держав і урядів також домовилися над двома побічними питаннями таких як збільшення обсягу відновлюваних джерел енергії до 27% та зниження теж на 27% споживання енергії.



    Нинішній Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей,зв’язку з досягнутим успіхом. “Це добра вістка для клімату та здоров’я громадян” — написав на своїй сторінці у Twitter Герман ван Ромпей, який додав, що це найбільш амбітний проект кліматичної та енергетичної політики у світі.



    У свою чергу, Генеральний секретар ООН Бан Кі-Мун привітав рішення Євросоюзу про скорочення викидів парникових газів. “Прийняте рішення демонструє постійну та відважну боротьбу Європейського Союзу проти кліматичних змін” — зазначається в повідомленні прес-служби ООН. Генеральний секретар ООН ствердив, що Європа доказала, що управляти питанням глобального клімату відповідає власним довгостроковим інтересам.



    Однак, екологічні організації стверджують, що прийняті заходи, в Брюсселі, є скромними та, у дійсності, уповільнюють виробництво екологічної чистої енергії в Європі. Теж у пятницю, Європейська Рада затвердила нові заходи щодо скорочення енергетичної залежності ЄС та поліпшення своєї енергетичної безпеки. Згідно офіційним повідомленням, глави держав і урядів вирішили, що треба використовувати зовнішні політичні інструменти ЄС для передання зв’язних повідомлень щодо енергетичної безпеки, зокрема, стратегічним партнерам та важливим постачальникам.



    “Після виникнення кризи в Україні та проблем на Близькому Сході скорочення енергетичної залежності Європи стало негайним та суттєвим питанням”, – сказав після переговорів, Герман ван Ромпей. Зовсім неформальна, ця заява висловлює загальну тривогу Європи напередодні зими, коли непередбачуваний постачальник – Росія – міг би знову використати енергетичну зброю для досягнення своїх геополітичних цілей.