Tag: енергетична криза

  • Республіка Молдова – побічна жертва війни

    Республіка Молдова – побічна жертва війни

    Ще від початку війни розв’язаної Росією проти України, Республіка Молдова – найбідніша держава Європи – була побічною жертвою. З одного боку, колишня радянська республіка повинна бути уважною до власного проросійського населення і, паралельно, впоратися з проблемою російськомовного сепаратистського регіону Придністров’я – ще більш небезпечної порохової бочки в цьому надзвичайно напруженому контексті. З іншого боку, порівняно з невеликою кількістю її населення, Республіка Молдова прийняла найбільшу кількість українців.До кризи біженців додалася економічна криза.

    Комерційні відносини Кишинева зі Сходом постраждали, тому цій країні довелося переорієнтувати свій експорт на інші напрямки – на Захід або арабські країни. Але найсерйознішою є енергетична криза, враховуючи залежність цієї країни від російського газу та української електроенергії. Російські бомбардування з вівторка з України вплинули на електропостачання Республіки Молдова. Десятки населених пунктів і багато споживачів, у тому числі в столиці, тимчасово залишилися без електрики: одна з ліній електропостачання була автоматично відключена, з міркувань безпеки, що призвело до масового знеструмлення майже всієї країни.

    Хоча Кишинів не підтвердив цей варіант, мова йде про високовольтну лінію електропередач Ісакча-Вулканешть-Кишинів, через яку Республіка Молдова отримує електроенергію з Румунії і яка перетинає територію України. Ситуація ця повертає на перший план питання про вразливість енергетичної системи Респ. Молдови. Донедавна невелика республіка закуповувала необхідну кількість електроенергії з України та від Кучурганської електростанції, розташованої в Придністровському регіоні. Однак тепер вона не може імпортувати електроенергію з України, чия енергетична інфраструктура була серйозно пошкоджена, а з 1 листопада не отримує ані від Кучурганської електростанції, після того, як концерн «Газпром» вдвічі скоротив поставки газу до Республіки Молдова.

    Рішення? Влада в Кишиневі визначила його, підключившись до європейської енергетичної системи ENTSO-E та отримавши енергію з Румунії, яка зебезпечує понад 90% необхідного обсягу електроенергії Респ. Молдова. У вівторок після масштабного знеструмлення, енергопостачання в Республіці Молдова було відновлено. Проте залишається побоювання, що сценарій може повторитися будь-коли. Ведуться роботи щодо побудови лінії для прямого транспортування електроенергії з Румунії до Республіки Молдова. Однак проект буде завершено в найближчі 2-3 роки.

  • 10 – 16 жовтня 2021 року

    10 – 16 жовтня 2021 року

    Санітарна криза – лікарні більше не справляються із випадками COVID -19


    Намагаючись зупинити четверту хвилю пандемії коронавірусу, яка сильно зачипила Румунію, цього тижня румунські лікарі звернулися із відчайдушним закликом до населення пройти вакцинацію та поважати протипандемічні заходи. Будучи однією з найбільш постраждалих країн світу, на даний момент, від дуже заразного варіанту Дельта, Румунія має рівень вакцинації лише близько 30 відсотків, що набагато нижче середньосвітового показника та передостаннє в Європейському Союзі. Незважаючи на те, що можуть користуватися безкоштовними вакцинами Pfizer, Moderna, Astra Zeneca та Johnson & Johnson, отримані за допомогою механізмів ЄС, румуни незрозуміло все ще неохоче їх використовують, з оглядом на те, що сотні з них щодня помирають від COVID-19, лікарні переповнені та ліжко-місця повністю зайняті у відділеннях інтенсивної терапії. Із засобів масової інформації дізнаємося про пацієнтів, залежних від медичного кисню або спеціальної допомоги, які чекають у машинах швидкої допомоги або в приймальних відділеннях лікарень, поки ліжко буде звільнено, що часто відбувається лише через смерть інших пацієнтів. Політики, які останнім часом не можуть похвалитися дуже послідовними заходами, звинувачують один одного, а також закликають населення до вакцинації та відповідальності після тривалого періоду розслаблення. Явним є те, що Румунія вимагала європейської медичної допомоги, яку вона почала отримувати цього тижня. Польща, Данія та Європейський Союз надіслали концентратори кисню, Італія подарувала флакони з моноклональними антитілами, а Угорщина почала приймати важкохворих румунських пацієнтів.

    Політична криза – переговори щодо формування нового уряду

    Криза у сфері охорони здоров’я в нашій країні перекривається з політичною кризою. Румунія наразі функціонує з тимчасовим урядом, звільненим парламентом шляхом резолюції про недовіру. Упродовж тижня що минув пройшли переговори та дискусії у пошуках нової більшості, після того як президент Клаус Йоханніс призначив Дачіана Чолоша, лідера Союзу «За порятунок Румунії» (СПР) (третьої політичної сили країни) сформувати новий виконавчий орган в якості прем’єр-міністра. СПР – партія, яка вийшла з правоцентристського уряду, покладаючись на непоправні розбіжності з прем’єр-міністром лібералом Флоріном Кицу – нещодавно обраним лідером НЛП. Дачіан Чолош був призначений на пост-прем’єр-міністра, оскільки це була єдина пропозиція, зроблена президенту, а його заявлена мета – відновити початкову коаліцію. Між часом, заплановані на п’ятницю в Бухаресті консультації між СПР, Націонал-ліберальною партією та Демократичним союзом угорців Румунії щодо відновлення урядової коаліції були скасовані. Ліберали кажуть, що СПР має вести переговори з опозиційними Соціал-демократичною партією та Альянсом за об’єднання румунів, з якими минулого тижня він звільнив Кабінет міністрів Кицу, шляхом резолюції про вотум недовіри. У свою чергу, Дачіан Чолош оголосив, що СПР запропонує уряд та програму урядування у Парламенті на початку наступного тижня. Від імені ДСУР, президент Келемен Гунор вважає, що призначений прем’єр-міністр Дачіан Чолош не зміг відновити мінімальний рівень довіри, що дозволило б відбудувати коаліцію.

    Енергетична криза – вибухнули ціни на електроенергію та газ

    Ніби загострення пандемії та політичної нестабільності було недостатньо, румуни також повинні впоратися із серйозним зростанням цін на енергоносії в європейському та світовому контексті. Порятунком, принаймні частковим, можуть стати заходи, запропоновані цього тижня державам-членам Європейською Комісією: екстрена підтримка побутовим споживачам, можливо, у формі купонів; заборона відключення від мережі постачання газом та електроенергією тих, хто не оплатив рахунки; можливість надання державної допомоги підприємствам; конкретне зменшення податків і зборів. Ідея створення стратегічних запасів газу шляхом спільних закупівель також була висунута, але це стане можливим лише у 2022 році. Між часом у Бухаресті триває парламентське розслідування щодо зростання цін на енергоносії, спрямоване на кілька постачальників, що порушили законодавство.

    Спортивні змагання – Футбол

    Збірна Румунії з футболу перемогла збірну Вірменії з рахунком 1: 0, у понеділок увечері, в Бухаресті, у групі J підсумкових матчів Чемпіонату світу-2022. Таким чином, Румунія взяла реванш після поразки в Єревані в березні, з рахунком 2:3. Німеччина, лідер групи з 21 балом, вже забезпечила собі кваліфікацію. На другому місці Румунія з 13 балами, Північна Македонія – на третьому, з 12 балами, Вірменія – на четвертому, також з 12 балами, Ісландія на п’ятому з 8 балами, а Ліхтенштейн на останньому місці з одним балом. Останні матчі в групі пройдуть наступного місяця. Румунія зіграє на власному полі з Ісландією та на виїзді з Ліхтенштейном. Переможці груп кваліфікуються безпосередньо, а команди, які посіли друге місце зіграють у березні 2022 року в плей-офф, що складатиметься з двох одноматчевих етапів. 12 учасників плей-офф спочатку у стикових півфінальних матчах визначать шістьох, а потім у фінальних – трьох найсильніших. Вони й отримають три путівки до Катару.

    Електронні спортивні ігри – Дота 2

    У Бухаресті, на стадіоні Націонал-Арена, у самому розпалі найважливіше світове змагання з електронних видів спорту, Dota 2. Змагання завершиться великим фіналом 17 жовтня, коли зіграють дві найкращі команди світу, з 18 присутніх. За даними організаторів, онлайновий турнір будуть дивитися 100 мільйонів людей. Існують також фінансові вигоди для румунської держави, яка отримає податок у розмірі 16% від загальних призів, що складають 40 мільйонів доларів. На відміну від футболу, світовий кіберчемпіонат проходить без глядачів на трибунах через пандемію коронавірусу.