Tag: енергетичний сектор

  • Енергетична політика Румунії 

    Енергетична політика Румунії 

    Уряд в Бухаресті обговорив в ході неформальної зустрічі, в понеділок, можливості фінансування в розмірі понад 16 мільярдів євро, які Румунія може отримати до 2030 року для розвитку свого енергетичного сектору в умовах переходу до економіки, яка поважає навколишнє середовище та бореться з наслідками зміни клімату.

    Заплановані в рамках Національного плану відновлення та стійкості, узгодженого минулого року з Брюсселем та Фонду модернізації, інвестиції – у таких галузях, як відновлювані джерела енергії, заміна вугілля, ядерна енергетика, когенерація чи біопаливо – можуть радикально перетворити енергетичну інфраструктуру Румунії. Тому, прем’єр-міністр Ніколає Чуке закликав надавати пріоритет власним виробничим потужностям компонентів, необхідних для проєктів з виробництва відновлюваної енергії, підхід, який принесе економічні вигоди, а також створить нові робочі місця в майбутніх технологічних сферах.

    До 2030 року уряд Румунії хоче забезпечити доступ до електро і теплоенергії для всіх споживачів; захистити вразливих споживачів та зменшити енергетичну бідність; виробляти чисту енергію або модернізувати інституційну спроможність у сфері регулювання. Уряд Румунії також вважає важливим підвищення якості освіти в галузі енергетики та безперервну підготовку кваліфікованого людського ресурсу. І останнє, але не менш важливе, Румунія хоче збільшити своє енерговиробництво на регіональних та європейських ринках і стати регіональним постачальником енергетичної безпеки. Серед розглянутих конкретних заходів – збільшення встановленої потужності вітрових та фотоелектричних електростанцій, а також кількості споживачів.

    Мається на меті, також, розвиток середньострокової та довгострокової ядерної програми, а також модернізацію енергетичних компаній Олтенія та Гунедоара, інвестиції національних компаній Hidroelectrica та Romgaz. Також увагу буде приділено енергоефективності, скороченню викидів парникових газів або дослідженням та інноваціям. У цифрах Румунія прагне скоротити до 2030 року викиди парникових газів майже на 44% у порівняні з 2005 роком і збільшити глобальну частку енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії більш ніж на 30%. Ці зобов’язання є зусиллями нашої країни допомогти у досягненні кліматичних цілей, встановлених на рівні ЄС: скорочення викидів на щонаймерше 55% і збільшення частки відновлюваної енергії на 32%.

  • Ситуація в енергетичному секторі

    Ситуація в енергетичному секторі

    Термінова урядова постанова №114, прийнята наприкінці минулого року, продовжує викликати палкі публічні дебати в Румунії й після майже двох місяців. З одного боку, цей нормативно-правовий акт передбачає оподаткування активів банку відповідно до індексу ROBOR, який використовується для розрахунку процентів за кредитами в національній валюті, на підставі підозр, що банки домовилися, на шкоду боржникам, про його вартість. З іншого боку, термінова постанова №114 передбачає додатковий 2%-й податок на прибутки енергетичних компаній.

    У цьому контексті останніми днями поширилася інформація про можливе збільшення, від березня, цін на електроенергію. Наприкінці минулого тижня навіть Національне агентство з регулювання в енергетиці повідомило, що вимагається підвищення тарифів на електроенергію через зростання розмірів ставок податків із обороту від 0,1% до 2%, ціни які вплинуть як на побутових, так і на промислових споживачів. Однак, у понеділок, Національне агентство з регулювання в енергетиці вирішило не змінювати нинішні тарифи для кінцевих побутових споживачів й після 1 березня.

    Після застосування положень термінової урядової постанови №114 збільшаться лише тарифи на послуги у сфері дистрибуції. Габрієль Авакаріцей, головний редактор спеціалізованого сайту, пояснює: Регульований тариф, який висвітлюється в рахунках побутових або промислових споживачів, складається з декількох компонентів, і один з них стосується тарифу на дистрибуцію. Таким чином, Національне агентство з регулювання в енергетиці вирішило збільшити ціни за різними відсотками, але десь навколо 2% для дистриб’юторів цих послуг. Водночас агентство підтвердило, що як раніше оголосило, рівень цін для побутових споживачів залишаються незнімними. Цей захід для побутових споживачів безпосередньо негативно впливає на решту ринку, на споживачів на конкурентному ринку і, по суті, непрямо і на цих побутових споживачів, оскільки все, що виробляється в промисловості, все, що споживається в сфері обслуговування, зростання тарифів на електроенергію провокує в кінцевому підсумку зростання цін на товари і послуги.


    З моменту набуття нею чинності термінова урядова постанова №114, яка викликала невдоволення банків та великої більшості компаній, була рішучо критикована правою парламентською опозицією, яка зажадала його скасування. Молодший партнер Соціал-демократичної партії по владній коаліції, Альянс лібералів та демократів зажадав вдосконалення нормативно-правового акта у розділі «енергетика». Проте, міністр фінансів Євген Теодоровіч зазначив, що постанова підтримуватиме місцеві органи влади через Фонд розвитку, будівельний сектор, сприятиме кращі капіталізації національного туристичного потенціалу. Однак, теж міністр Євген Теодоровіч зізнався, що до застосування положень постанови необхідний більш широкий діалог. З іншого боку, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зазначила, що вона хоче змін, які б відповідали дійсності, а не політиканських змін.

    Нормативно-правовий акт перебуває в парламентській процедурі в
    Сенаті, де очікується рішення, з огляду на те, що термін набуття чинності
    постанови – 1 березня. Якщо постанова №114 не буде прийнята в Сенаті до
    цієї дати, то вона вважається затвердженою у формі, запропонованій Урядом, і
    буде відправлена до Палати депутатів, яка має вирішальну роль у цьому питанні.