Tag: жалоба

  • 24 березня 2024 року

    24 березня 2024 року

    ТЕРАКТ У МОСКВА – Сьогодні в Росії день національної жалоби після теракту, що стався в п’ятницю ввечері в концертному залі на околиці Москви, відповідальність за який взяло на себе джихадистське угруповання «Ісламська держава». Щонайменше 154 людини загинули. Російське державне телебачення показало кадри допиту після арешту чотирьох ймовірних нападників, іноземних громадян, у Брянській області, що межує з Україною та Білоруссю. Президент Володимир Путін заявив, що терористи планували втекти в Україну, яка нібито готувалася їх прийняти. У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін, і інші покидьки просто намагаються звалити на іншого. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття сім’ям жертв теракту. У повідомленні в мережі X зовнішньополітичне відомство підкреслило, що Румунія рішуче засуджує всі форми тероризму і всі напади на цивільних осіб.

    ТРИВОГА – Учора ввечері Інспекторат з надзвичайних ситуацій знову оголосив повітряну тривогу. Мешканці населених пунктів Тульчанськго повіту, поблизу румунсько-українського кордону отримали повідомлення RO-Alert у зв’язку з небезпекою «падіння об’єктів з повітря» під час атаки російських безпілотників по півдню України. Минулого місяця сповіщення RO-Alert отримали мешканці Тульчанського і Галацкого повітів, через можливе падіння уламків безпілотників, які Росія запустила по українських дунайських портах.

    ВИБОРИ В СЛОВАЧЧИНІ – Спікер словацького парламенту Петер Пеллегріні та колишній міністр закордонних справ Іван Корчок боротимуться у другому турі президентських виборів у Словаччині 6 квітня. У першому турі, що відбувся в суботу, за результатом підрахунку більшості голосів Корчок набрав 42% голосів проти 37% у Пеллегріні. Колишній глава уряду Петер Пеллегріні користується підтримкою нинішнього прем’єр-міністра-популіста Роберта Фіцо, який відмовляється надавати військову допомогу сусідній Україні, ставить під сумнів суверенітет країни і закликає до миру з Росією. Але після голосування Пеллегріні підкреслив, що Словаччина залишиться членом ЄС і НАТО, незважаючи на заяви Фіцо. Корчок – переконаний проєвропеєць, який вважає, що «Російська Федерація розтоптала міжнародне право (…) Я не думаю, що Україна повинна віддати частину своєї території заради досягнення миру».

    ПОЛІТИКА – Палата депутатів у понеділок розгляне вотум недовіри, ініційований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії, міністру сільського господарства, соціал-демократу Флоріну Барбу. Документ під назвою «Ода Чаушеску не врятує румунське сільське господарство» був ініційований після заяв, в яких Барбу схвально  згадав ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, страченого під час грудневої революції 1989 року. Ініціатори резолюції про вотум недовіри також стверджують, що Барбу просував закон, який передбачав використання очерету в дельті Дунаю для фінансової вигоди певних політиків і, що за все це він повинен бути відправлений у відставку. Голосування по документу відбудеться у вівторок на пленарному засіданні Палати депутатів.

    СВЯТО – Римо-католики святкують сьогодні Вербну неділю, яка знаменує собою вхід Ісуса Христа до Єрусалиму і відкриває Страсний тиждень, що завершиться наступної неділі, 31 березня, Воскресінням Господнім. У Бухаресті відбулася традиційна римо-католицька процесія Свята Квітів, яка розпочалася біля Французької церкви, продовжилася маршрутом через центр столиці і завершилася біля собору Святого Йосипа. Цього року православні (які складають більшість у Румунії) і греко-католики святкуватимуть Вербну неділю 28 квітня, а Великдень 5 травня.

    ПЕРЕПОХОВАННЯ – Берегиня румунської корони Маргарета вирішила, що останки принца-регента Румунії Ніколає повинні бути репатрійовані. Другий син короля Фердинанда і королеви Марії буде спочивати разом зі своєю дружиною Іоаною в новому архієпископському і королівському соборі в Куртя-де-Аргеш на півдні Румунії. Королівська родина оголосила, що похоронна церемонія відбудеться у п’ятницю 29 березня. Принц Ніколає був молодшим братом короля Карла II і дядьком короля Румунії Міхая I. Він помер у 1978 році в Мадриді в Іспанії і був похований у Лозанні в Швейцарії.

    ЗЕРНОВІ – Румунський експорт зернових в минулому році впав більш ніж на 4% в порівнянні з 2022 роком, але перевищив 4 мільярди євро у вартісному вираженні. Про це повідомив Національний інститут статистики Румунії. Найвища вартість експорту зернових у 2023 році була зафіксована в листопаді, коли Румунія експортувала понад 444 мільйони євро, потім у березні – 405 мільйонів євро. Що стосується імпорту, то в 2023 році Румунія імпортувала зернових з-за кордону на суму понад 700 мільйонів євро, що більш ніж на 27% менше в порівнянні з 2022 роком, – повідомляє НІС Румунії.

     

     

  • 23 квітня 2019 року

    УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    відхилив усі три кандидатури керівної Соціал-демократичної партії на посади
    міністрів в уряді Віоріки Денчіле. Глава держави повідомив, що запропоновані
    кандидатури не відповідають кваліфікаційним вимогам даних посад і попросив
    прем’єрку надіслати інші пропозиції. Замість Тудорела Тоадера на
    посаду міністра юстиції керівництво СДП запропонувало кандидатуру заступника голови Палати
    депутатів Єуджена Ніколічу. Соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку міністру юстиції після того, як він відмовився поставити свій підпис
    під суперечливими терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Віоріка Денчіле повідомила Адміністрацію
    Президента і про відставки міністра європейських фондів Ровани Плумб і міністра
    румунів звідусіль Наталії Інтотеро, які балотуються в депутати Європейського
    Парламенту. На посаду міністра європейських фондів була запропонована
    кандидатура депутата Оани Флорі, а на пост міністра у справах румунів звідусіль -
    сенатор Лівіу Бреїлою. Пізніше прем’єр-міністр заявила, що рішення глави
    держави про
    відхилення трьох кандидатур є неприйнятним і невиправданим. У цьому контексті вона
    оголосила, що направить президенту пропозицію щодо призначення
    віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерських відносин Румунії Ану Бірчалл на посаду т.в.о.
    міністра юстиції,
    міністра фінансів Єуджена Теодоровіча – т.в.о.
    міністра європейських фондів та
    міністра з питань ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефана Опрю- т.в.о. міністра з питань румунів звідусіль.




    ЗСР – Збройні Сили Румунії святкують 23 квітня День
    сухопутних військ. З цієї нагоди Президент Клаус Йоханніс надіслав лист-привітання,
    в якому зазначає, що участь і мужність військових цієї категорії сил є приводом
    для гордості і сприяє забезпеченню клімату безпеки і стабільності всіх румунів,
    а також безпеки і миру в регіоні та в Європі. Сухопутні війська продовжують робити
    послідовний внесок у місії, в яких бере участь Румунія, зокрема в Афганістані,
    Іраку та в західно-балканському регіоні, – зазначає Клаус Йоханніс. І
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле привітала румунських військовослужбовців.
    Відданість і професіоналізм румунських військових зміцнюють повагу до Румунію і
    демонструють, що наша країна є надійним союзником для своїх партнерів, – сказала
    Віоріка Денчіле.




    ПРАВОСУДДЯСпеціальна комісія з питань правосуддя сьогодні схвалила
    законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був схвалений минулого тижня Сенатом,
    верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином усі пропозиції щодо
    внесення поправок від представників опозиційних сил були відхилені. За
    підсумками дебатів спеціальна комісія з питань правосуддя розробила звіт, який буде
    винесений завтра на голосування пленуму Палати депутатів. Нагадаємо, що раніше сенатори
    видалили з відповідного законопроекту усі статті, оголошенні суддями
    Конституційного суду Румунії такими, що не відповідають Основному закону. Водночас
    залишилися незмінними поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли
    фільтр конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень – скорочення
    строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку, після
    відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість.





    ТЕРАКТИ – У Шрі-Ланці сьогодні був оголошений
    національний день жалоби після цілої низки вибухів у неділю, в результаті яких
    загинуло щонайменше 320 осіб, а близько 500 – одержали поранення. Теж у вівторок почалися перші масові поховання жертв терактів. Магазини, в яких продаються
    алкогольні напої були закриті, прапори – приспущені, а на радіо і по телебаченню
    не транслювалися розважальні програми і
    передачі. У вівторок о 8:30 ранку за місцевим часом жертв терактів вшанували
    трьома хвилинами мовчання. У неділю влада ввела надзвичайний стан по всій
    країні після низки смертельних вибухів у кількох християнських
    церквах під час релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді
    розкішних готелів переповнених туристами. Більшість терактів були скоєні в
    столиці Коломбо. Поліція вже затримала 40 осіб, які можуть бути пов’язані з
    місцевим ісламським екстремістським угрупуванням, що підозрюють у скоєнні терактів.




    ВІЗИТ – Північна Корея підтвердила, що її лідер Кім Чен Ин
    найближчим часом відвідає Росію де вперше проведе переговори з президентом
    Володимиром Путіним. Згідно з Бі-Бі-Сі офіційне інформаційне агентство КНДР повідомило, що сторони мають намір провести спільні
    переговори, але не оприлюднило місце, дату зустрічі і заявлену тему для розмови
    лідерів двох країн, однак російські ЗМІ пишуть, що вони зустрінуться у четвер
    на острові Російський у Владивостоці. Бі-Бі-Сі також відзначає, що після
    провалу переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова між Дональдом
    Трампом і Кім Чен Ином в Ханої в лютому, цей візит розглядається як шанс для
    Пхеньяна спробувати показати, що він має сильних союзників і, що його
    економічне майбутнє не залежить тільки від домовленості з Вашингтоном.


    МІГРАЦІЯ – В умовах, коли явище міграції, безпека кордонів
    та реформа політики притулку домінують в європейських дебатах, Румунське
    головування в Раді ЄС проводить на цьому тижні конференцію під назвою «Оперативні
    рішення для безперервного і безпечного перетину морських і наземних кордонів ЄС».
    Нещодавно посли держав-членів підтвердили від імені Ради ЄС досягнення неофіційної
    домовленості між представниками Європейського парламенту та Румунського
    головування в Раді ЄС щодо регламенту прикордонної поліції та берегової охорони
    на європейському рівні. Ця домовленість розширює мандат Фронтекту з надання підтримки державам-членам із захисту кордонів,
    перевірки вислання нерезидентів та у співпраці з третіми країнами. Європа має
    понад 13 000 км зовнішніх сухопутних кордонів і майже 66 000 км на морі, з чого
    й випливає необхідність зміцнення безпеки кордонів.

  • 10 – 16 грудня 2017 року

    10 – 16 грудня 2017 року

    Останній шлях Короля Міхая І-го




    Король Румунії Міхай I-й у середу
    назавжди повернувся на Батьківщину, яку любив до останнього дня свого життя.
    Зійшовши на престол коли йому не було ще й шести років, маючи по переду життя
    із позолотою без жодних турбот, четвертий Король Румунії мав трагічну долю. Він
    був змушений комуністами зректися від престолу в 1947 році і покинути рідну
    країну, повернувшись на Батьківщину, не без проблем, тільки після
    Антикомуністичної революції 1989 року. Майже все своє життя він прожив на чужині,
    серед незнайомих людей створив сім’ю та ні на мить не забув, що він чужинець в
    чужій країні. Останньою подорожжю короля зі Швейцарії, де він оселився і де помер на 97 році життя, до Румунії, завершилося його багаторічне заслання. До
    суботи, 16 грудня, дня похорону в Куртя-де-Арджеш, місті на півдні країни де
    знаходиться «Королівський некрополь Румунії», труну з тілом Міхая було
    встановлено в Тронному залі Королівського палацу в Бухаресті, де румуни мали
    можливість попрощатися з королем. Хоча після падіння комунізму було мало
    прибічників повернення до монархії, тисячі людей в ці дні були об’єднані
    скорботою за Королем. Через величезну кількість охочих попрощатись з Міхаєм
    І-им члени королівської родини прийняли рішення істотно змінити програму,
    залишивши відкритим Королівський палац цілодобово з тим, щоб всі, хто годинами
    простояв у черзі, мали можливість
    віддати останню шану королю. До будівлі Королівського палацу мешканці Бухареста
    та гості столиці принесли вінки, квіти, свічки та записи зі словами жалю:

    «Господь Бог дав йому можливість прожити довге життя, але йому так і не
    довелося скористатися повагою людей і зробити те, що йому призначено було долею
    зробити, тому що він любив свій народ.»

    «Я плакала, коли почула, що він зрікся. Я була дитиною, мені було 11
    років, коли він зрікся. І пам’ятаю, без перебільшення, що я написала тоді на
    папірцях «Чому ви забираєте нашого короля?».»

    «Це нагода показати, що ми
    поважаємо свою історію.»

    У середу труна з тілом Міхая І-го була встановлена у Замку Пелеш в Сінаї, де король народився і провів своє дитинство. Туди прийшли
    попрощатися чільні посадовці з Румунії та сусідньої Республіки Молдова
    представники державних установ та дипломати. В інтерв’ю нашій радіостанції на
    цю тему засновник Інституту пам’яті румунського вигнання Діну Замфіреску сказав:
    «Ми втратили румунського героя, втратили людину, яка була прикладом
    королівської та людської гідності. Я вважаю, що Румунії потрібні подібні люди
    та з сумом мушу сказати, що на даний момент, я не знаходжу такої людини в нашій
    країні. Кожен раз, коли ми зустрічалися за кордоном, він завжди був зацікавлений
    тим, що відбувається в Румунії, тим, що роблять румуни. Він відчував
    відповідальність за свою країну і запитував, що може зробити для Румунії.»
    У
    зв’язку з цим з четверга по суботу в Румунії оголошено жалобу, державні прапори
    на адміністративних будівлях приспущено, обмежено проведення розважальних
    заходів, внесено відповідні зміни до програм радіо і телебачення.




    Палата депутатів схвалила суперечливу реформу
    правосуддя




    Смерть Короля Міхая I-го на кілька днів посунула на другий план величезний
    скандал в румунському політикумі довкола реформи правосуддя. Незважаючи на це
    Палата депутатів, після гострих марафонських дебатів, прийняла ініційовані
    правлячою більшістю поправки до законів «Про судоустрій Румунії» та «Про Вищу
    раду правосуддя». Поправками до першого закону передбачається, зокрема,
    створення відділу з розслідування злочинів, скоєних прокурорами та суддями,
    наділення прокурора вищого рівня право скасувати постанову прокурора нижчого рівня,
    якщо перший вважає її незаконною або необгрунтованою. Опозиція, однак,
    стверджує, що цей відділ стане інструментом тиску на суддів і прокурорів.
    Другим законопроектом передбачається, що Суддівська інспекція надалі
    підпорядковуватиметься Вищій раді правосуддя і не стане автономною структурою,
    як пропонувала на початку парламентська більшість. Ці два нормативно-правові
    акти мають бути схвалені й Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту,
    що вже розглядає в терміновому порядку проект закону про внесення змін до Статусу суддів і прокурорів, яким запроваджується принцип ієрархічного контролю, в
    тому числі міністра юстиції, за діяльністю прокурорів. З Брюсселя, де взяв
    участь у зимовому засіданні Європейської Ради, Президент Румунії Клаус Йоханніс
    виступив проти цієї суперечливої ініціативи правлячої більшості. «З самого
    початку я висловив скептицизм з приводу цих змін, які на мій погляд є занадто
    глибокими і робляться надто швидко. Я можу лише рекомендувати Парламенту розглянути
    ці законодавчі зміни з максимальною відповідальністю, оскільки вони матимуть
    довгострокові наслідки.»




    Парламент приступив до розгляду законопроекту про держбюджет на 2018 рік




    Теж на цьому тижні парламентарії взялися до
    розгляду проекту закону Про Державний бюджет Румунії на 2018 рік. Він побудований на прогнозі прискорення росту ВВП до 5,5%, інфляції в 3,1% та зростанні середньомісячної зарплати
    до 2614 леїв, що становить приблизно 570 євро. Проектом держбюджету передбачено
    виділення більших кошти сферам, які найбільше потребують фінансової підтримки:
    охороні здоров’я, освіти та для інвестицій. Уряд також забезпечив необхідні ресурси
    для підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій. Опозиційні
    партії стверджують, що розрахунки щодо надходжень
    до бюджету на 2018 рік надто оптимістичні.Представники більшості
    планують винести законопроект на голосування 21 грудня.



  • 11 грудня 2016 року

    ВИБОРИ – У Румунії закрилися
    виборчі дільниці, де відбувалося голосування на парламентських виборах. За
    даними екзит-полів лівоцентристська Соціал-демократична партія здобула упевнену
    перемогу, набравши 44-46% голосів. На другому і третьому місцях знаходяться правоцентристська
    Націонал-ліберальна партія – 21-22% та новостворений Союз Рятуйте
    Румунію – 9-10%. У парламент нового скликання проходять правоцентристський Альянс лібералів та демократів, створений чинним спікером Сенату Келіном Попеску Терічану і Демократичний
    союз угорців Румунії, за які проголосувало приблизно 6% виборців. П’ятивідсотковий
    бар’єр має шанси здолати і партія
    Народний рух колишнього президента Траяна Бесеску. Лідер
    соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що усі мають з повагою поставитися до
    результатів голосування і підкреслив, що Румунія є островом стабільності в
    регіоні, додавши, що прагне аби в країні збереглася стабільна демократія. Він
    запевнив, що Румунія буде дотримуватися всіх міжнародних зобов’язань
    стратегічного та економічного характеру, але хоче додати важливу економічну
    складову цим партнерським відносинам. Лідер Союзу Рятуйте Румунію
    Нікушор Дан вважає, що для партії, яка була створена з нуля в лютому 2016 року,
    роль третьої політичної сили в Румунії є винятковим результатом і перемогою
    демократії. Він сказав, що якщо соціал-демократи створюватимуть більшість, його
    партія не увійде до складу такої більшості. Лідер Націонал-ліберальної партії Аліна Горгіу висловила переконання в тому, що кінцевий результат буде хорошим для лібералів. У свою чергу голова Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор зазначив, що завдяки цьому результату ДСУР вийшов із тіні, в якій незаслужено перебував в останні роки.Загалом по Румунії явка на
    парламентських виборах склала приблизно 40%, менше за середню явку на виборах у
    2012 році. За кордоном проголосувало приблизно 102 тис. громадян Румунії з
    правом голосу.




    КОРУПЦІЯ – Трибунал Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для відомого дитячого хірурга-ортопеда Георгія Бурнея, якого прокурори
    учора затримали на 24 години. Він вважається одним найкращих хірургів Румунії, але
    підозрюється в одержанні хабара, після того як кілька батьків заявили, що він
    вимагав гроші за операцію, а також в проведенні незаконних хірургічних
    експериментів на дітях. Теж у суботу Трибунал Бухареста задовольнив клопотання
    прокурорів Національної антикорупційної дирекції про арешт на 30 днів
    колишнього директора однієї з бухарестських лікарень Флоріна Секуряну,
    звинуваченого в корупції. Рішення столичного трибуналу не є остаточним і може бути
    оскаржене в Апеляційному суді, але підлягає виконанню. В одній з найгучніших
    справ за фактами корупції в румунській сфері охорони здоров’я, Секруяну
    звинувачується у хабарництві і розтраті коштів медичного закладу в особливо
    великих розмірах. Прокурори стверджують, що в період з травня 2009 по листопад
    2016 роки, колишній директор лікарні розробив і реалізував корупційну схему,
    завдяки якій майже щодня привласнював гроші з лікарняної каси. Завдана
    внаслідок скоєння злочину шкода оцінюється слідчими в майже два мільйони леїв
    (близько 500 тисяч євро).




    ТЕРОРИЗМ – Глава
    румунської держави та МЗС Румунії рішуче засудили подвійний
    теракт, скоєний вчора ввечері в
    Стамбулі, в результаті якого загинули щонайменше 38 осіб, в основному
    поліцейські, і висловили співчуття сім’ям жертв. Клаус Йоханніс та зовнішньополітичне відомство підтвердили рішучу підтримку
    Румунії зусиллям по боротьбі з тероризмом. І США, Великобританія та НАТО засудили теракти в Стамбулі. Туреччина
    оголосила день жалоби після кривавих терактів в столиці, а президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що турецька влада буде
    боротися до кінця з тероризмом. Наближене до Робітничої партії Курдистану радикальне угруповання Соколи свободи Курдистану взяло на себе відповідальність за подвійний теракт в Стамбулі.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску у понеділок відбуде
    до Брюсселя для участі, разом зі своїми колегами з країн-членів Європейського
    Союзу, у щомісячному засідання Ради закордонних справ ЄС. За даними
    прес-служби Міністерства закордонних справ на порядку денному зібрання
    фігурують такі теми, як: міграція, відносини ЄС-Африка, а також ситуація в
    Сирії на тлі останніх подій.

    ЖАЛОБАБолгарія оголосила день національної жалоби за
    жертвами залізничної аварії поблизу місцевості Хітріна (північний схід). Щонайменше
    восьмеро людей загинули і кілька десятків отримали поранення в результаті
    сходження з рейок і вибуху двох цистерн з газом. Вибухом було повністю або
    частково зруйновано щонайменше 50 будинків. Після інциденту все село було
    евакуйоване, а рятувальники проводять складну операцію зі збору скрапленого газу в
    інші цистерни.




    ІТАЛІЯ – Серджіо Маттарелла доручив міністрові закордонних справ Паоло Джентілоні сформувати новий кабінет міністрів Італії, після відставки Маттео Ренці через поразку на ініційованому ним референдумі щодо конституційної реформи 4 грудня, – повідомляє прес-служба Адміністрації Президента Італії. 62-річний Паоло Джентілоні, близький соратник екс-прем’єра Маттео Ренці, найближчим часом має представити свій кабінет міністрів парламенту для вираження вотуму довіри. Своїми головними пріоритетами на посаді прем’єра Джентілоні назвав ліквідацію наслідків нещодавніх руйнівних землетрусів у центрі Італії та прийняття нового виборчого закону.

    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з
    гандболу сьогодні здобула впевнену перемогу 29:21 над командою сусідньої Угорщини в першому матчі основного
    раунду чемпіонату Європи у Швеції. 13 грудня румунки зіграють зі збірною Чехії, а через
    день – з командою Данії. Вигравши два матчі з трьох на попередньому етапі – 21:23
    з Норвегією, 22:17 з Росією та 31:26 з Хорватією румунська команда посіла друге
    місце в групі D. Головним тренером національної жіночої збірної команди Румунії
    з гандболу є іспанець Амброс Мартін, який замінив минулого місяця шведа Томаса
    Райда, під керівництвом якого румунські гандболістки виграли бронзу на
    чемпіонаті світу в 2015 році в Данії.

  • 26 листопада 2016 року

    ЖАЛОБА – Влада Куби сьогодні оголосила 9 днів
    національної жалоби, через кілька годин після смерті батька кубинської
    революції Фіделя Кастро, який помер у віці 90 років. Його брат Рауль Кастро, чинний президент Куби, оголосив про смерть Фіделя по державному
    телебаченню і сказав, що тіло колишнього кубинського лідера буде піддано
    кремації сьогодні. Верховний
    лідер правив Кубою залізною
    рукою протягом майже п’ятдесяти років, потім передав керівництво державою
    своєму братові Раулю в 2008 році. Відомий своїми нескінченними промовами, а
    також своєю традиційною оливково-зеленою уніформою, сигарою та легендарною
    бородою, Фідель Кастро був символом боротьби проти «американського
    імперіалізму». Він кинув виклик 11 президентам США і пережив понад 600 невдалих
    спроб замаху на нього. Прихильники Фіделя Кастро називають його людиною, яка повернула Кубу громадянам, але противники звинуватили його в
    жорстокому придушенні опозиції.




    ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я -
    Міністерство охорони здоров’я виявило серйозні порушення і суб’єктивні критерії
    затвердження та визначення пріоритетності операцій з пересадки органів у
    Румунії, – заявив сьогодні міністр Влад Войкулеску за підсумками перевірки
    контрольної служби цього відомства. За його словами, в Румунії немає ніяких
    критеріїв і чітких процедур виділення органів, немає списків очікування
    донорських органів узгоджених по всій країні по різних органах, пацієнти в
    списках не завжди користуються рівними можливостями і закони, якщо такі є, не
    виконуються. З іншого боку, учора спеціальна контрольна служба прем’єр-міністра
    оголосила про здійснення перевірки у Національному будинку медичного
    страхування щодо інформаційної системи обов’язкових електронних медичних
    карток. Перевірка буде проведена в результаті численних перебоїв у роботі системи
    вартістю понад 180 мільйонів євро, яка була введена в дію 1 травня минулого
    року. Сімейні лікарі і фармацевти, зобов’язані за законом працювати з цими
    картками, неодноразово скаржилися на те, що система дуже часто виходить з ладу,
    що негативно впливає на їх роботу та на пацієнтів.




    ПАРАД – У неділю в Бухаресті пройде генеральна репетиція військового параду з нагоди Національного дня Румунії. Більше 3000 військовослужбовців і фахівців
    Міністерств оборони і внутрішніх справ та Румунської служби інформації, а також
    понад 300 одиниць військової техніки, з яких близько 50 літаків та гелікоптерів
    візьмуть участь у військовому параді в
    Бухаресті 1 грудня, коли відзначається
    Національний день Румунії. Крім цього в урочистому проходженні парадних
    розрахунків військ та військової техніки візьмуть участь і військовослужбовці з
    кількох країн союзників чи партнерів: Великобританії, Італії, Німеччини,
    Молдови, Польщі, Словаччини, Іспанії та США. Урочисті заходи з нагоди
    національного свята Румунії пройдуть не лише в столиці, а й в інших містах
    країни та за кордоном. Будуть проведені військові та релігійні церемонії,
    зустрічі з ветеранами війни, а також виставки військової техніки і зброї.




    ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії почало відправляти до
    дипломатичних представництв та консульських установ виборчі матеріали,
    необхідні для відкриття виборчих дільниць за кордоном на парламентських
    виборах, що відбудуться 11 грудня. Для 417 виборчих дільниць, створених для
    румунських виборців за кордоном, було надруковано 1 млн 900 тис бюлетенів.
    Відповідна кількість була встановлена в результаті оцінок дипломатичних місій,
    враховуючи явку на попередніх виборах і територіальну дисперсію румунських
    громад. Одночасно з бюлетенями МЗС відправляє й інші матеріали, необхідні для
    голосування: спеціальні пломби для опечатування виборчих урн, печатки для
    голосування, контрольні печатки, чорнильні подушечки, чорнило, друковані форми.


    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу сьогодні
    і завтра бере участь у міжнародному турнірі Карпатський трофей, організований
    в місті Клуж-Напока. У змаганні також приймають участь команди Угорщини,
    Нідерландів та друга збірна Румунії. Турнір Карпатський трофей є останнім
    випробуванням напередодні чемпіонату Європи, який відбудеться в Швеції з 4 по
    18 грудня. Румунія потрапила до групи D разом з Норвегією, Росією і Хорватією.



  • 07 – 13 серпня 2016 року

    07 – 13 серпня 2016 року

    Похорон королеви Анни

    На цьому тижні тисячі людей прийшли відати останню шану королеві Румунії Анні, яка у суботу була похована в королівському некрополі в місті Куртя-де-Арджеш, першій столиці середньовічного румунського королівства Волощина. 92-річна дружина останнього короля Румунії Міхая I-го, померла на початку цього місяця у Швейцарії. У вівторок труну з тілом королеви Анни було доставлено в Румунію і встановлено у королівському замку Пелеш в Сінаї, а потім в Тронному залі королівського палацу в Бухаресті, де протягом четверга і п’ятниці всі бажаючі могли попрощатися з королевою. Важкохворий 94-річний король Міхай І-й не зміг взяти участь у похоронах своєї дружини, яку він щоденно відвідував у швейцарській клініці, де вона померла від раку 1 серпня. Принцеса Анна Бурбон-Пармська, яка народилася в 1923 році у Парижі, зустріла короля Міхая в Лондоні у 1947 році. Того ж року 30 грудня, в умовах перебування держави під радянською військовою окупацією та перебування при владі маріонеткового комуністичного уряду, король Міхай І-й був змушений відректися від престолу і піти у вигнання. Зі Сполучених Штатів Америки, Великобританії або Швейцарії він управляв роботою Національного комітету Румунії, який вважався румунським урядом у вигнанні навіть, якщо західні демократії ніколи не визнали цей його статус. Міхай І-й зміг повернутися додому тільки після антикомуністичної революції 1989 року і повернення йому румунського громадянства, якого його позбавили комуністи, та низки маєтків. Міхай І-й став почесним послом Румунії і доклав значних зусиль, аби переконати західні канцелярії прийняти Румунію в НАТО у 2004 році та в ЄС у 2007 році.

    Корекція держбюджету

    Уряд Румунії у середу затвердив першу в цьому році поправку до Державного бюджету і Бюджету державного соціального забезпечення на 2016 рік. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив, що поправка спрямована в основному на фінансування державної політики в різних сферах, незважаючи на те, що 2016 рік є роком парламентських виборів. Основним бенефіціаром корекції держбюджету стали міністерства охорони здоров’я, освіти та праці. Міністерство охорони здоров’я отримало ще близько 570 мільйонів леїв (125 млн євро) для покриття витрат на зарплату медичного персоналу оклади яких були нещодавно підвищенні. Додаткові кошти будуть спрямовані на фінансування різних програм у галузі охорони здоров’я або покриття витрат на компенсування вартості безкоштовних або пільгових ліків, одним з пріоритетів у цій сфері будучи й боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями. Освіта отримала понад 1 млрд леїв (220 млн євро) з якого частина буде використана на виплату заробітної плати вчителям та допоміжному персоналу, що була підвищена з 1 серпня. Так само додаткові кошти будуть виділені на фінансування низки програм для учнів. Міністерство праці отримало понад 2,8 млрд леїв (близько 620 мільйонів євро) для покриття низки державних соціальних виплат.

    Домовленість в галузі охорони здоров’я

    У Бухаресті представники лікарів, міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску і міністр праці Драгош Пислару підписали спільну угоду про підвищення з 1 жовтня заробітної плати та про оплату праці за роботу під час чергування. Міністр охорони здоров’я каже, що ця домовленість відновлює справедливість в оплаті праці, запроваджує гнучкий графік роботи лікарів і сприяє збільшенню ефективності системи охорони здоров’я. Держбюджету це обійдеться в 100 мільйонів леїв (близько 22 млн євро). Витрати будуть покриті з бюджету міністерства охорони здоров’я, яке планує вжити цілу низку заходів з підвищення ефективності роботи та обмеження марнотратства у системі, в тому числі й при здійсненні державних закупівель. Відповідне рішення було прийняте щойно після набуття чинності нормативно-правового акту про підвищення з 1 серпня зарплати працівників в системі охорони здоров’я. Приблизно 163 тис осіб отримають додаткового від 300 леїв (70 євро) до 900 леїв (200 євро).

    Колишній заступник Голови НБР був поміщений за ґрати

    Верховний суд Румунії замінив запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою колишньому заступнику Голови Національного банку Румунії Богдану Олтяну, який пробуде за ґратами мінімум 16 діб. Він є фігурантом у справі за фактом зловживання службовим становищем. Прокурори Національної антикорупційної дирекції ГПР звинувачують Богдана Олтяну в тому, що в період липень-листопад 2008 року, коли посідав посаду спікера Палати депутатів від Націонал-ліберальної партії, він вимагав і отримав від відомого бізнесмена хабар на суму 1 млн євро та підтримку на виборах за призначення певної особи на посаду губернатора Адміністрації біосферного заповідника Дельта Дунаю. Богдан Олтяну став першим чільним посадовцем НБР, затриманим прокурорами НАД. Центральний банк заявив, що розслідування стосується діяльності Богдана Олтяну до того, як він став заступником голови НБР у 2009 році.

    Рівень інфляції в Румунії


    Національний банк Румунії на цьому тижні оприлюднив новий прогноз споживчої інфляції. На кінець 2016 року споживча інфляція в Румунії прогнозується на рівні мінус 0,4%, на дві десяті нижче оцінки, оголошеної в травні. Про це йшлося в щоквартальній доповіді про інфляцію, представленій днями Головою НБР Мугуром Ісереску. За оцінками центрального банку, на кінець наступного року інфляція становитиме 2%, що нижче прогнозованого в травневій доповіді рівня в 2,7%. У 2018 році, за оцінками Голови НБР інфляція буде вищою цільового показника в 2,5%. (Corina Cristea)