Tag: жертви

  • 35 років з дня падіння Берлінського муру

    35 років з дня падіння Берлінського муру

    Падіння Берлінського муру 35 років тому стало натхненням для румунів в їхній боротьбі за свободу, а зняття залізної завіси дозволило Румунії повернутися до родини європейських демократій, – заявив у Берліні президент Клаус Йоганніс. Перебуваючи з візитом у Німеччині, глава держави виступив у Федеральному парламенті під час церемонії, організованої з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв воєн та диктатури. У цьому контексті він підкреслив, що вже 35 років, після грудневої революції 1989 року, Румунія є вільною країною.

    У своєму виступі в Бундестазі глава румунської держави зазначив, що після Другої світової війни європейські демократичні цінності та європейська економічна модель стали джерелом натхнення для міжнародних партнерів. Однак він попередив, що страх «тоталітарних режимів перед привабливістю європейських цінностей», на жаль, призвів до того, що Євросоюз сприймається як «загроза», підкресливши, що Румунія давно попереджала про ризик для безпеки Європи, який несе в собі агресивність диктаторських режимів.

    Клаус Йоганніс: «На жаль, механізми пропаганди та дезінформації знову поширюються в наші дні, адже диктаторські режими покладаються на те, що брехня, сказана досить часто, стає правдою. Цю обурливу реальність ми бачимо в агресії Росії проти України. Ми поруч з українським народом, який мужньо і героїчно протистоїть продиктованому Кремлем вторгненню, кидаючи виклик силі і жорстокості російського імперіалізму. Підтримка наших держав і міжнародного співтовариства життєво необхідна для остаточного забезпечення справедливого і тривалого миру у повній відповідності до Статуту ООН і міжнародного права.»

    Ці ризики, – за словами пана Йоганніса, – також є важливою причиною, чому ми виступаємо за посилення стійкості Республіки Молдова, країни, яка найбільше постраждала від цієї війни після України. «Ми також залишаємося твердо прихильними інтеграції України та Республіки Молдова до Європейського Союзу», – підкреслив президент Румунії. За словами Глави держави, збереження пам’яті про жертв воєн і тоталітаризму, а також про тих, хто був переслідуваний за віру, за пошук справедливості і свободи, є нашим «обов’язком» і «формою справедливості». «Ми повинні постійно пам’ятати, що забуття минулого веде до повторення помилок історії або увічнення несправедливості. Ця забудькуватість стає зростаючою небезпекою», – додав Клаус Йоганніс.

    Президент Румунії також висловив своє захоплення турботою, з якою німецька держава намагається забезпечити належне знання історії, особливо молодим поколінням. Він сказав, що «і в Румунії ми докладаємо серйозних зусиль для того, щоб молодь дізнавалася в школах про помилки минулого і усвідомлювала їх, щоб не повторювати їх». З іншого боку, Клаус Йоганніс запевнив Німеччину, що вона і надалі матиме в Румунії партнера, глибоко відданого європейським цінностям, «готового працювати над зміцненням Європейського Союзу і гарантувати, що ці цінності свободи і демократії будуть захищені і прийняті як у сусідніх країнах, так і в усьому світі».

  • Повені з жертвами в Румунії

    Повені з жертвами в Румунії

    У Румунії повені, утворені зливами за останні дні, забрали життя людей та
    завдали значної матеріальної шкоди. Майже всі річки в країні знаходяться під помаранчевим,
    відповідно жовтим рівнем небезпеки до
    п’ятниці, а ситуація ще гірша на півночі країни, де гідрологи зберігають червоний рівень небезпеки повеней до четверга опівдні, для Тиси, повіт
    Марамуреш та Пруту, в повіті Ботошань. Спеціально для цих районів небезпека
    повеней залишається високою, і до четверга метеорологи помістили гірські
    райони, а також північ, центр, схід і, локально, південь країни, під жовтий код
    тимчасової посиленої атмосферної нестабільності.




    Повені сталися в трьох чвертях повітів, а рятувальники видалили воду із
    сотень будинків, дворів та підвалів. У той же час сильний вітер повалив електричні
    стовпи та дерева, а для їх видалення було також необхідне втручання
    рятувальників. Десятки людей були евакуйовані та тимчасово переселені до
    закладів, наданих місцевою владою чи родичами. Деяким з них вода забрали
    будинки, інші евакуювали в якості запобіжних заходів. Домогосподарства, сади, сільськогосподарські
    культури та вулиці були затоплені, і ситуація могла бути більш драматичною,
    якби людей не попередили за допомогою системи RoAlert.




    Про це найкраще розповідають ті, хто
    безпосередньо постраждав: (голос 1) «Вода була до колін. Нас затопили з двох
    боків через потік, і вода вийшла у сади, і на вулицю». (голос 2)
    «Тварини у воді – свині, кінь, корова. Це не перший раз у ці дні, але вже давно у нас на подвір’ї не було стільки води. Це
    катастрофа ». (голос 3) «Уже кілька років це не щось нове. Нам потрібна гребля.
    Скільки роботи, скільки витрат і це трапляється дуже часто. Будинки, сади
    затоплені. Вода пошкодила будинок, меблі, паркет, все».






    Деякі підвали в містах були затоплені, а в північній частині столиці застаріла
    каналізація не впоралася. Про зруйновані дороги, заблокований дорожній та залізничний рух та зсуви повідомляють кореспонденти Радіо Румунія. У західній частині країни найбільше постраждав повіт Алба. Сотні будинків і
    господарських, а також економічні споруд були затоплені, десятки людей
    постраждали. Пошкоджені мости та багато кілометрів національних та повітових
    доріг та вулиці. Десятки військових пожежників, жандармів та працівників поліції,
    а також волонтери Служби з надзвичайних ситуацій працюють над усуненням
    наслідків повеней.



  • Компенсації потерпілим у клубі Колектив

    Компенсації потерпілим у клубі Колектив




    Румунський Сенат схвалив у понеділок законодавчу
    пропозицію щодо надання фінансової підтримки на оплату лікування жертвам пожежі у Бухарестському
    нічному клубі Колектив
    протягом усього їхнього життя. Законодавча пропозиція, ініційована групою
    сенаторів НЛП,
    Союзу «Рятуйте Румунію», Демократичного союзу угорців Румунії та Альянсу
    лібералів і демократів,
    була прийнята одноголосно. Цим нормативним актом затверджено сплату з бюджету
    Міністерства охорони здоров’я витрат, пов’язаних з будь-якими необхідними
    медичними засобами лікування, протягом необмеженого періоду в країні та за
    кордоном, як у приватних, так і в державних лікарнях, у незалежних лікарів і терапевтів, в амбулаторії або лікарні. Потерпілі користуються медичним лікуванням протягом усього життя, якщо вони
    безпосередньо пов’язані з подією, що сталася 30 жовтня 2015 року.


    Закон був прийнятий Сенатом як перша палата,
    а остаточне голосування відбудеться у Палаті депутатів. 64 загиблих, 200 поранених, більшість з них молоді, роки розслідувань – цифри, що супроводжують трагедію, що сталася тоді в
    бухарестському клубі. Пожежа
    спалахнула у результаті феєрверку під час концерту рок-групи
    «Goodbye to Gravity. Протягом двох років судовий розгляд був заблокований з процесуальних
    причин, і суддя, який спочатку призначений для розгляду справи, пішов на
    пенсію, його
    замінив у жовтні 2018
    року інший.
    Він пообіцяв, що пришвидшить врегулювання справи, і він дотримався слова, слухаючи десятки свідків та жертв
    щотижня.


    В останній місяць минулого року,
    через чотири роки після трагедії, Бухарестський суд ухвалив перше рішення у
    справі, яке не є остаточним. Колишній мер района, в якому знаходився клуб, Крістіан
    Попеску-П’єдоне був засуджений до 8 років та 6 місяців позбавлення волі за зловживання
    службовим становищем у зв’язку з видачею дозволів на фукціонування клубу. Троє власників клубу отримали по 11 років і 8
    місяців позбавлення волі за тілесне ушкодження та не вжиття законних заходів щодо
    безпеки та гігієни праці.


    Власників феєрверкової фірми засуджено до 12 років і 8 місяців в’язниці,
    відповідно 3 років та 6 місяців в’язниці, та двох піротехніків – до 9 років та
    8 місяців позбавлення волі, відповідно, 10 років позбавлення волі. Двоє пожежників
    Інспекції з надзвичайних ситуацій у
    Бухаресті, які перевірили клуб
    Колектив, і не вживши законних заходів щодо
    дотримання норм, отримали 9 років та 2 місяці тюрми. Особи, засуджені у цій справі,
    повинні виплатити з мерією та Інспекцією з надзвичайних ситуацій моральну та матеріальну шкоду в
    розмірі понад 50 мільйонів євро тим, хто вижив та сім’ям, які втратили своїх
    родичів. Зазначимо також, що ніхто з обвинувачених не вважається винним у тому, що сталося,
    і через своїх
    адвокатів вони просили бути виправданими.

  • Справа революції 1989 року в суді

    Справа революції 1989 року в суді






    Цього року, у грудні, сповняться 30 років від коли розпочата в Тімішоарі (захід) антикомуністична революція поширилася на столицю,
    а потім на всю країну. Понад 1.000 людей загинули і
    близько 3.000 отримали поранення в боях, що відбулися в ті часи, Румунія ставши
    єдиною країною Південно-східної Європи, де зміна режиму була насильницькою, а комуністичні
    лідери – Ніколає та Елена Чаушеску – страчені. Один із гасел того часу – «хто
    стріляв у нас 16-22 грудня?» – перетворився на запитання, яке не перестало
    ставитися протягом 30 років від повалення комунізму.




    Краще пізніше, ніж ніколи! – сказали декотрі, після того як у понеділок, генеральний прокурор Румунії Аугустін Лазер оголосив, що справа
    «Революції» була направлена до суду в кінці багатьох років розслідування: Культурні та політичні діячі, науковці та історики протягом часу висловили ряд теорій,
    пояснень і оцінок у зв’язку
    із моментом «Грудень 1989 р.». Сьогодні юристи завершують цей виклик,
    представляючи юридичну істину як частину дуже складного
    розслідування, що рушило від тієї ідеї, що відповідальність за жертви революції грудня 1989 року не є інституційною, а
    безпосередньо, індивідуальною.




    Розслідування довели, що встановленням узагальненого психозу тероризму, були створені численні хаотичні братовбивчі
    ситуації і суперечливі
    військові накази, які викликали чимало жертв, поранень, арештів і психічних травм. Водночас, були створені умови для
    засудження та розстрілу президентської пари Чаушеску в результаті симульованих судових дебатів. І останнє,
    але не менш важливе, у справі були звинувачені у злочинах проти людства, колишній президент Іон Іліеску і колишній
    віце-прем’єр-міністр Джелу Войкан Войкулеску, які ніби-то
    використали диверсії та дезінформації, щоб прийти до влади.




    Фіналізація справи «Революція» та направлення її до суду викликали різні реакції з боку румунських політиків. З одного боку, Президент Клаус Йоханніс і опозиційні Націонал-ліберальна
    партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР) привітали оголошення Генерального прокурора Аугустіна Лазера, вважаючи, що це надзвичайно важливий крок у
    встановленні істини. З іншого боку, правлячі соціал-демократи (СДП) вважають, що правду треба було розкрити
    вже давно, і що справа могла бути передана до суду через місяць після виборів до Європарламенту.

    Ті ж соціал-демократи також обурені тим,
    що Справа Революції була направлена до суду Аугустіном Лазерем, який був підданий
    серйозним звинуваченням у зв’язку з недавнім розкриттям ЗМІ. У 1980-х роках,
    коли він був членом Комісії з питань звільнення ув’язнених пенітенціарної
    установи Аюд (центр), однієї з найсуворіших комуністичних репресивних систем, Аугустін
    Лазер нібито відмовив умовне звільнення кільком антикомуністичним дисидентам.

  • Вшанування жертв «Колективу»

    Вшанування жертв «Колективу»

    Поїзд метро блокується між станціями вранці після пожежі в Бухарестському клубі Колектив. Пасажири починають взаємодіяти. Про це розповідає фільм режисера Теді Некула «Виходимо на першій станції», показаний учора увечері в Бухаресті, рівно через три роки після трагедії, яка вразила всю країну. 30 жовтня 2015 року під час концерту в Бухарестському клубі Колектив роки-групи Goodbye to Gravity, через феєрверки виникла пожежа. Сотні людей були всередині, і в клубі були одні двері. Частина жертв мали опіки; інші загинули через вдихання токсичних речовин.Всього було 64 загиблих та близько 200 отримали поранення. Згодом, майже через два роки після катастрофи, 65 жертва, молодий чоловік, наклав на себе руки через психологічну травму пережиту в клубі Колектив.

    Вшановуючи пам’ять жертв, у столиці, а також у інших великих містах Румунії, у вівторок були організовані заходи, пов’язані з відзначенням трьох років від пожежі у клубі жаху. У Бухаресті відбулася панахида за загиблими та пам’ятний марш під назвою Гітарний марш. Сотні людей зустрілись на площі Уніря, в центрі міста, а потім відправились до місця трагедії. Багато хто приєднався до них по дорозі. Зупинившись перед Клубом вони чекали, щоб годинники показали 22:30, коли трапилася катастрофа.Рідні, друзі, колеги чи прості перехожі поклали квіти та запалили свічки. Загальний стан: біль, смуток і неможливість виправити речі в політиці, в охороні здоров’я або суспільстві в цілому: Ми багато повинні навчитись з цього, і пам’ятати, що в цій країні є що змінити, і що ми можемо це зробити. «Спочатку всі переживають, але поступово все заспокоюється, і всі займаються своїми справами.

    Через три роки після трагедії нинішній міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя зізналася, що Румунія не може впоратися з новою пожежею масштабу Колектив. У країні всього 11 ліжок для жертв з сильними опіками, а влада повинна звернутися по іноземну допомогу у випадку подібної трагедії. Також у Румунії, і в даний час, є багато барів, клубів, гуртожитків або торгових центрів, які працюють без ліцензії на пожежну безпеку. Щодо кримінальної справи, відкритої після нещастя у клубі Колектив, вона все ще перебуває в першій інстанції. Родичі та друзі жертв все ще чекають правди.

  • “Колектив” – через три роки

    “Колектив” – через три роки


    30 жовтня 2018 року сповнилися три роки від пожежі в столичному клубі Колектив, в результаті якої загинули 64 особи та більше ста було поранено. Згодом, молодий чоловік,
    поранений у пожежі, покінчив життя самогубством майже через
    два роки після трагедії. Еуджен
    Янку, голова Асоціації «Colectiv GTG 3010», батько 22-річного хлопця, який загинув після пожежі в бухарестській лікарні, заявив: Сповнилися три роки від дати пожежі, три роки від коли наші поранені намагаються одужати якомога більше, на жаль, вони втомилися від операцій, анестезій та болю.


    З медичної точки зору, система лікарень не змінилася
    в нашій країні. Відсутність медичного персоналу, ліків та обладнання є вже
    хронічними захворюваннями румунської медичної системи. Адіна Апостол, яка пережила
    трагедію в клубі Колектив, каже, що більшість тих, кому вдалося вижити після
    пожежі та лікарняних інфекцій, все ще борються з одужанням. Кому допомагає те,
    що рятувальники втручаються швидко, якщо в лікарнях немає місць, каже вона.
    Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя підтверджує, що зараз Румунія має лише 11
    ліжок для великих опіків, і каже, що у випадку такої трагедії, як та, що сталася
    в клубі Колектив, Румунія знову звернеться до іноземної допомоги.


    Жодна країна в Європі не може впоратися з такою
    великою кількістю жертв, як це було в клубі Колектив, стверджує міністр Пінтя.
    Через три роки після цієї трагедії, гнів батьків та жертв цієї трагедії є все
    ще живим, оскільки румунське правосуддя ще не встановило винуватих. Цього місяця
    було відновлено судовий розгляд справи «Колектив» у першій інстанції, після того, як суддя, який розглядав до тепер справу у першій
    інстанції, вийшов на пенсію.


    Було встановлено термін 9 листопада для подання доказів, і теж тоді може початися допит свідків.
    Ані що стосується захисту від пожеж Румунія
    не стоїть краще. Остання інформація від Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій показує, що існують ще великі проблеми стосовно видачі дозволів на пожежну безпеку в клубах, барах та ресторанах.


    Вистава на тему драми, що сталася в клубі
    Колектив, була поставлена на сцену в столичному Національному центрі
    танцю. Під назвою «153 секунди», вистава починається з розповіді вцілілої дівчини. Проект координований режисеркою Іоаною Пеун, яка зібрала свідчення жертв, а також думки соціологів та психологів, та поставила на сцену виставу про скорення
    долі та можливість зміни.
    Назва вистави«153 секунди» походить від тривалості пожежі в клубі Колектив.
    Нагадаємо, після трагедії відбулися широкомасштабні протести проти корупції центральних та місцевих
    органів влади, що призвело до відставки уряду СДП та чолі з Віктором Понтою.

  • Розкопування жертв комуністичного терору

    Розкопування жертв комуністичного терору

    Протягом декількох десятиліть, місця поховання багатьох з жертв комуністичного режиму не були відомі громадськості. Після повалення цього режиму в 1989 році, суспільство почало шукати тих, хто відпочивав вічним сном в невідомих або кинутих місцях.

    Історик Маріус Опря є тим, хто заснував і очолив Інститут з питань дослідження злочинів комунізму в 2006 році. Він і його команда розпочали кампанію судово -археологічної експертизи, з моменту створення інституту будучи проведені 4-5 таких кампаній щорічно. Історик Маріус Опря розповів про результати кампаній інституту, протягом 10 років існування. Маріус Опря є автором декількох книг про колишню політичну поліцію Секурітатя як репресивного інструмента комуністичного режиму, на основі однієї з його книг будучи знятий документальний фільм Чотири методи померти: Ми знайшли, об’їздивши всю країну вздовж і поперек, дуже багато місць, де були розстріляні люди, а потім поховані працівниками колишньої політичної поліції без ніякого знака, на початку 1950-их років. Крім того, ми провели розслідування і в місцях ув’язнення, а саме у в’язницях Аюд, Періправа і Тиргу-Окна. В наступному році ми розширимо нашу діяльність і в таборах Балта Бреїлей, Салчія, Фрекицей і Aгауа, де ми знайшли кілька масових поховань, і де ми досліджуватимемо залишки тих, хто знайшов свій кінець там. Це важка робота, тому що ми починаємо з документів і свідчень, але на терені речі виглядають інакше тепер, після 50-60 років від вчинення цих злочинів. Часто буває важко, а іноді неможливо знайти місця, де були поховані жертви комунізму, тому що на тих місцях поховання були зведені будівлі, як це мало місце з тими, хто був убитий в будинку Секурітаті у місті Клуж. Нам не вдається завжди знаходити місця масового поховання, однак наш показник успіху становить понад 60%.

    Ми запитали Маріуса Опрю, скільки жертв було виявлено до цих пір: Точну цифру ми не знаємо, можу тільки сказати, що ми знайшли близько 50 людей з тих, хто були страчені за те, що вони виступили проти комуністичного режиму зброєю в руці. Інші 70 людей були розстріляні у в’язницях. Ми не знаємо їх точну кількість, тому що в багатьох випадках їх кістки були змішані. Ми не знаємо чи всі залишки, які ми знайшли, наприклад у Сігеті, належать колишнім політичним в’язням, це має встановити судово-медична експертиза. Коли ми знаходимо скелети людей, убитих колишньою політичною поліцією Секурітатя, і ми знаємо їх ідентичність, ми звертаємося по допомогу до слідчих органів. Співпраця є відмінною, хоча були і недоліки, особливо на початку нашої діяльності, коли слідчі органи насправді не розуміли чим ми займаємося. Для них ці справи були закриті, тому що вони розглядалися як прості вбивства. Але ми були вперті і вимагали щоб їх не розглядали як звичайних злочинів, а як злочинів проти людяності. Цього було досить, зрештою, щоб засудити Іона Фічора та Александра Вішінеску. Я сподіваюся, що ці остаточні покарання осіб, винуватих за злочини проти людяності під час комуністичного режиму, продовжаться. Ми збираємо прямі речові докази, тобто останки убитих.

    Страти були стандартними, тобто стріляниною. Маріус Опря розповідає про це: Було кілька видів страти, більшість з них були масковані під приводом втечі з-під варти. Тобто ув’язнених виводили з в’язниці Секурітаті і доставляли до місць злочину для так званої реконструкції злочину. По дорозі їх виносили з фургона і розстрілювали автоматами. Інших просто вбивали пострілами у потилицю, так як сталося з 74-річним чоловіком, напівпаралізованим калікою, який був застрілений в спину після того, як співробітники Секурітатя вивели його з хати щоб прогулятися. Його провиною було, що дозволив партизанам поїсти трохи винограду з його подвір’я. Ми знайшли і залишки партизан, в їхніх шлунках було виявлено навіть насіння винограду, їх останнього обіду, отриманого від літнього чоловіка.

    Кожні залишки мають свою історію, і фільм Чотири методи померти розповідає про чотири історії життя і смерті людей, які не хотіли згодитися з комунізмом. Маріус Опря: Секурітатя користувалася такою практикою, щоб встановити страх шляхом надмірного насильства. Мешканці тих сіл, звідки походили жертви, дізнавалися про їх вбивство і таким чином завершувався їх опір щодо колективізації. За моїми оцінками, близько 10.000 чоловік стали жертвами таких страт, мова йде включно й про тих людей, які були засуджені до різних покарань, але Секурітатя вважала ці покарання занадто малими. Під приводом перевезення ув’язнених з однієї в’язниці в іншу, працівники Секурітаті вбивали в’язнів по дорозі. Так сталося з 16-ма в’язнями, які були убитими по дорозі з Констанци до Тімішоари, десь близько Лугожа. Так само, ми виявили інших п’ятьох в’язнів, які мали бути перевезені з Герли до Тімішоари для завершення розслідування, але вони ніколи не дійшли до місця призначення.

    Початок національної програми, вважає Маріус Опря, було б кінцевою даниною, яку румунське суспільство може принести бойовикам за свободу, які були вбиті у полі і поховані без хреста.

  • 100 років від вступу Румунії в Першу світову війну

    100 років від вступу Румунії в Першу світову війну

    27 серпня 1916 року Румунія вступає в Першу світову війну на стороні Антанти, після двох років нейтралітету. Вступ було зроблено під тиском Франції, основного і традиційного союзника Румунії, і був пов’язаний з ситуацією фронту, Верденською битвою і наступом російської армії. Під гаслом Тепер або ніколи Румунія погодилась взяти участь у війни після отримання обіцянки, що при укладенні миру території заселені румунами в Австро-Угорщині об’єднаються з Румунією.

    Затягування вступу Румунії у війну мало подвійне пояснення. Першим було бажання короля Кароля I Румунії воювати разом з Німеччиною, бажання відкинуте політичним класом, а другим було недовір’я румунської армії в союз з Росією після невдалого досвіду війни 1877-1878 років. Протягом двох років конфлікту, Румунія втратила 535 700 військовослужбовців, загиблих, поранених і зниклих безвісти, тобто 71% армії, яка вступила у війну, посідаючи 4-е місце в чорному заліку після Австро-Угорщини, яка втратила 90 %, Росія 76% і Франція 73% військовослужбовців. Ці втрати додаються до загибелі 300 000 мирних громадян, в тому числі 250 лікарів і 1000 санітарів, через тиф. В кінці війни, Румунія отримала території і Велика Румунія створилась за ціну цих величезних людських жертв.

    Історія цієї війни зазнала змін, які вплинули на громадську думку щодо тих років. Після війни, жертви, їхні нащадки, інваліди і ті, що вижили користалися головною увагою. Історія була менш тріумфальною, але шок втрачення людських життів ще позначувався на матеріальному і психологічному відновленні суспільства. З часом, і політичні ідеології зробили так, щоб людський вимір поступово був затьмарений, що негативно відбилось на патріотизм і національні інтереси. Трагедії Першої світової війни не слід розглядати як трагедію людства, а як жертву на благо Батьківщини. Так було і у випадку Румунії, яка пройшла етапи бойової історії, все кульмінуючи комуністичним режимом, який суттєво викривив значення події, що відбулась 100 років тому.

    Вступ Румунії у Велику війну, слід сприймати, вважає Резван Переяну, історик Університету імені Петру Майора з міста Тиргу-Муреш, як повернення початкових смислів і переживань людей тих часів: Ми не можемо дивитись на минуле невинно. Смисли, значення, семантика найбанальніших слів є іншими. Багато хто скаже, що це релятивізм. Це не релятивізм, це усвідомлення того, що ми розуміємо інакше, ніж наші батьки, наші бабусі і дідусі та наші прадіди ідею нації, ідею народу. Бернар Пакето французький соціолог, який приїхав до Румунії в 1990-х роках, написав статтю про морозильник помилкових ідей. Це був період, коли Роберт Каплан писав про примари Блкан. Стаття Пакето була відповіддю на думку про те, що комуністичний режим поставив примари минулого в морозильну камеру і заморозив їх, і після 1989 року хтось відключив холодильник від розетки, і примари повернулися, і почали блукати в суспільстві. Паку ясно говорить, що примари не ті ж самі, і що немає жодного холодильника. Комуністичний режим не тільки докорінно спотворив значення слів, а й саме суспільство, яке розуміє смисли.

    Кажуть, що слова притягають реальність, тобто їх зміст настільки сильний, що стає вирішальним у формуванні думок. Резван Переяну вважає, що історія повинна сформулювати достовірні інтерпретації світової війни, без впливу ідеології: Ми не можемо дивитись невинно на Першу світову війну, між 1916 і 2016 існує величезний розрив, який змінює значення слів і вчинків. Концептуальна історія Рейнхарда Козеллека показує, що семантика пов’язана зі змінами, що відбуваються в суспільстві, зі змінами, які приносить політичне життя. Мова не йде про негайну зміну. Смисли затримуються, і ми повинні бути уважними до змін. Голландський історик Анкерсміт стверджує, що мова не є мовою об’єктом. Анкерсміт має на увазі, що археолог знаходить старі об’єкти, розкопує їх, але об’єкт залишається об’єктом. Ми не працюємо тільки з об’єктами, ми працюємо зі значеннями, зі смислами, які ці об’єкти мали свого часу. Якщо ми уявимо собі, що в 3-му тисячолітті археолог буде копати і знайде пляшку, він може подумати, що з неї ми пили вино. Або, може бути, що пляшку використовували як коктейль Молотова. Як погано було б плутати пляшку з коктейлем Молотова, тому що форма та сама, але їх ролі абсолютно різні.

    Читання преси, щоденників, листів та особистих нотаток часів війни показує нам дух, який супроводжував відправлення сотень тисяч румунів на невідомий шлях, відмінний від того до якого ми звикли. Для багатьох з них, дорога була однією з якої нема вороття. В кінці війни, Велика Румунія була винагородою їхньої самопожертви, яку близькі вважали надмірною.

  • Румуни серед жертв землетрусу в Італії

    Румуни серед жертв землетрусу в Італії








    Тисячі рятувальників продовжують шукати людей під
    завалами будівель після потужного землетрусу, що стався у ніч проти середи в
    гірському регіоні в центрі Італії, розташованому на північний схід від Риму.
    Міста Аматріче, Аккумолі і Пескара дел Тронто були майже повністю зруйновані
    після підземних поштовхів магнітудою понад 6 балів за шкалою Ріхтера, що сталися
    на глибині всього 4 кілометри. «За мить все було зруйновано», – описують
    місцеві жителі жахливі моменти. Підсумки, представлені владою говорять про
    сотні загиблих і поранених.




    У зазначеному регіоні проживають безліч румунів, а декілька
    з них налічуються серед жертв – загиблих, поранених або ж зниклих безвісти,
    згідно з офіційними даними Міністерства закордонних справ Румунії. Бухарест
    відправив консульську делегацію з Болоньї в постраждалі місцевості і підтримує
    постійний зв’язок з італійською владою. Крім того, дві групи працівників Посольства
    і консульського відділу в Римі готові допомогти румунським громадянам, які
    втратили свої документи або потребують інших термінових консульських послуг для
    повернення на батьківщину.




    У регіоні рятувальні команди працюють беззупинно.
    Вони працювали всю минулу ніч і зуміли дістати з-під руїн вцілілих через десятки годин після землетрусу. Серед тих, хто вижив
    налічується й дев’ятимісячна дитина. На жаль місцеві ЗМІ представили й трагічні
    сюжети, коли рятувальники дістали з-під завалів померлих дітей, а їх батьків живими. Потужний
    землетрус спричинив за собою серію реплік, що змусило тисячі людей залишити
    зону, в тому числі туристів, які проводили свої канікули в горах. Один з
    відомих європейських експертів-сейсмологів, на якого посилається італійська
    газета, стверджує, що в наступні дні не виключена ймовірність нових підземних
    поштовхів, магнітудою не менше шести балів. Він нагадав, що сім років тому, за
    кілька днів сталися два потужні землетруси, і найбільша кількість жертв була
    зареєстрована після другого поштовху, оскільки після першого землетрусу люди повернулися
    в пошкоджені будівлі, які провалилися.




    Президент Румунії Клаус Йоханніс
    висловив співчуття своєму італійському колезі у зв’язку з численними жертвами
    внаслідок стихії. У своєму листі, глава держави від імені всіх румунів та від
    себе особисто висловив солідарність з італійським народом. «Своїми думками ми
    поруч з постраждалими, румунами чи італійцями, а також поряд з тими, хто
    докладає зусиль для порятунку і надання підтримки жертвам», – заявив, у свою
    чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош.



  • Культура безпеки

    Культура безпеки

    У Румунії немає достатньої культури в сфері безпеки і запобігання стихійним лихам, а підготовка професійного персоналу з контролю дотримання правил має прогалини. З іншого боку, ігноруючи можливі небезпеки, багато підприємців піддають ризику свій бізнес і створюють загрозу для життя людей. Про це заявив заступник Румунської асоціації з безпеки техніки Стеліан Аріон: Вони не дуже добре розуміють потреби безпеки. Керівник організації має тенденцію не витрачати багато в цій галузі. Але, не витрачаючи в зоні безпеки, до чого додається і недбалість можуть призвести до катастрофи, як та, що сталася в клубі Колектив. Там було кілька речей, які спрацювали, і сталася катастрофа.

    Завдяки тому, як була побудована будівля і неадекватним будівельним матеріалам використаним всередині приблизно 400 людей присутніх 30 жовтня, в Бухаресті, у клубі Колектив, не мали багато шансів врятувати себе від пожежі, яка тривала всього 153 секунди. Таким є висновок звіту підготовленого Інститутом з гірничої безпеки та противибухового захисту з міста Петрошань, що (на півдні Румунії), а документ відновлює крок за кроком трагедію унаслідок якої загинуло 64 людини. Все почалося з піротехнічного шоу, яке повинно було оживити концерт рок групи ‘Goodbye to Gravity’

    Фахівці Інституту з Петрошані встановили, що феєрверки горіли 15 секунд, достатньо, щоб іскри спричинили пожежу. Полум’я досягло стелі на 24-ій секунді і охопило всю стелю через введення в дію вентиляції. На 41 секунді системи вентиляції були заблоковані через дим, і теж тоді відкрито перші з двох дверей клубу. Через 10 секунд, суміш горючого газу опустилася зі стелі на людей. Всього за 72 секунди весь клуб був заповнений димом, а на 105 секунді полум’я опустилося всього на 1 метр від підлоги, тобто дуже близько до людей, які ще залишилися всередині. Лише на 113 секунді почалось природне евакуювання полум’я і диму через відкриття двох дверей, а на 153 секунді пожежа почала утихати.

    Ці технічні дані є одним з найбільш важливих доказів у справі, в якій проти власників клубу Колектив і фахівців, які поставили феєрверки, порушене розслідування за ненавмисне вбивство. Вони, однак, не є єдиними винуватцями! Військові прокурори НАД порушили кримінальну справу та пред’явили обвинувачення двом співробітникам Інспекції з надзвичайних ситуацій за спосіб у який вони дали дозвіл на функціонування клубу, але й за не проведення контролів у клубі Колектив. У тій же справі, колишній мер і дві співробітниці мерії району в якому знаходиться клуб звинувачуються в зловживанні та співучасті в зловживанні службовим становищем.