Tag: життя

Згідно з останніми статистичними даними Європейського Союзу у 2019 році, Румунія все ще займає перше місце за кількістю смертей, спричинених ДТП. Водночас Румунія посідає останнє місце за кількістю людей, які вміють надавати першу медичну допомогу, тому для Асоціації виховання, розвитку та залучення молоді EDIT ці дані були достатніми для того, щоб створити програми для підвищення рівня знань та обізнаності серед молоді і не тільки.

Таким чином, виникло кілька ініціатив. Успішнім був «Урок дорожньої безпеки», який дійшов до середніх шкіл і ліцеїв у неспецифічних формах, як зізнався Лівіу Зоріле, голова Edit: «Ми робимо ще одну цікаву роботу і якось адаптовану до наших днів: запрошуємо завжди до шкіл особливого гостя. Цей гість часто є впливовою особою або зіркою, яку впізнають ці діти, зіркою, яка користується їхньою повагою і яка завжди приходить безкоштовно, на підтримку нашої ідеї. Загалом, це люди, з якими ми раніше працювали, які нас знають, знають, хто ми такі, знають, чим ми займаємося, і підтримують нашу діяльність. Це були актори стендап-комедій, ведучі новин, співаки, блогери, відеоблогери тощо. Ми представляємо їм ці модулі неформальним способом, ми робимо ці речі приємним способом, та приводимо зірку, за якою вони спостерігають у Facebook чи Instagram, або лише по телевізору. Ця популярна особа приходить і розповідає дещо із власного досвіду пов’язаного з різними ДТП. Ми вважаємо, що це має набагато більший вплив».

Ідеї стали частинами програми «Румунія в безпеці», про що ми дізналися від Лівіу Зоріле: «Ми започаткували цю національну виховну програму з безпеки «Румунія в безпеці». Вона має два напрямки: безпека дорожнього руху та надання першої медичної допомоги. Якщо стосовно безпеки дорожнього руху ми вже маємо 6-річний досвід через проєкт «Урок з безпеки дорожнього руху», ми дуже хотіли щось зробити і у сфері надання першої допомоги. Ми вже робимо це в ліцеях, де проводимо курси з надання першої допомоги, тренери з Інспекції з надзвичайних ситуацій – це молоді, відверті особи, які, напевно, мають й педагогічну освіту, тому що вони здатні залучити громадськість і представити ці техніки».

Теж з того самого бажання підійти до тренінгу дружнішим чином і кампанію першої допомоги також було проведено за допомогою зірок. Лівіу Зоріле: «Ми рушили з ідеї, що повинні щось робити у сфері надання першої допомоги. В одному ліцеї прийшов нам на допомогу актор Шербан Павлу, який також навчився поряд з учнями надавати першу медичну допомогу. Тоді мені прийшла ця ідея. Я бачив подібну кампанію у Великобританії, за участю відомого актора, і подумав, що було б, якби ми зробили щось подібне в Румунії. Так що до нашого проєкту долучилася не одна, а дев’ять зірок і, практично, «Гонка за життя», я думаю, це одна з перших онлайн-кампаній з надання першої медичної допомоги в нашій країні, це кампанія, яку ми організували разом із Департаментом надзвичайних ситуацій».

Яким був результат? Лівіу Зоріле: «Ті сім відеороликів представляють різні методи надання першої медичної допомоги, від масажу серця у ритмі пісні «Staying Alive» після попереднього виклику 112), до того, як учням слід поступити, якщо зламають руку, якщо отримали травму, якщо у них опіки і всілякі інші ситуації. Це кілька коротких відеороликів, хвилин на півтори-дві, з великою дозою гумору, насправді трохи гумору і трохи виховання, але виховання якось замасковане десь за гумором, тому що ми знаємо своїх бенефіціарів. Румуни реагують насамперед на гумор. Тому це кілька кумедних роликів, які містять надзвичайно корисну інформацію, з яких можна чогось навчитися».

І навіть викладачі хотіли взяти участь у цих курсах. Лівіу Зоріле: «Після кампанії ми також почали організувати практичні заняття. Тобто ми були в п’яти бухарестських ліцеях, де проводили заняття з надання першої допомоги з викладачами. Тому що це надзвичайно важливо, і вчителі нам сказали, що їм потрібно щось подібне, тому що вони часто стикалися з різними ситуаціями в школі, коли учні приходили обпалені, зі зламаною ногою чи рукою, а вчитель не знав, як поступити у той момент. Алк, як ми кажемо в цій кампанії «Гонка за життя», надзвичайно важливо втрутитися».

Сподіваючись створити безпечніше середовище з усіх точок зору, ми рекомендуємо відеоролики, зняті під час кампанії, всім тим, хто хоче бути краще поінформованим.

Уродженець села Октав’ян Віорел вирішив переселитися в село, через пандемію коронавірсу. Крім спокою та патріархального життя, він дав собі справи, що йому потрібне спілкування з людьми, які, так само як він, мешкали у місті, тому він ініціював проєкт нового поселення села, до якого вже долучилося кілька сімей.

Октав’ян Віорел розповів більше про цей проєкт, символічно названий «Деякі городяни»: «Ідея проєкту виникла в самому селі. Я житель міста, який втік від пандемії коронавірусу в село моїх дідусів, Слетіоара Вилчанського повіту, де, крім всіх переваг життя на селі, я замітив окремий недолік стосовно структури громади, тобто відсутність таких людей, з якими я б міг обмінюватися думками та проводити вільний час. І тоді я вирішив, разом з моїм другом, мешканцем села, але теж городянин, звернутися до мерії, щоб побачити наскільки мерія зацікавлена просуванням цього села, з метою заохочення жителів міст переселитися тут. Я почав шукати фінансування та знайшов. Ми створили робочу групу, яка досліджує село, враховуючи мотиви, задля яких люди хотіли б переселитися з міста до села.»

І оскільки однією з скарг людей у ​​Румунії є пов’язаною з поганою інфраструктурою сіл, Октав’ян Віорел шукав недоліків, які б могли виникати при переселенні з міста в село: «Я констатував, з одного боку, величезну потребу людей бути на ​​природі, що пропонує село. З іншого боку, у селі, де я зараз живу, Слетіоара, я знайшов сучасну європейську інфраструктуру з асфальтованими вулицями, питною водою, високошвидкісним Інтернетом, кур’єрським зв’язком та місцевими жителями, які раді новим сусідам. На даний момент, я бачу лише позитивні точки цього кроку. Недоліком може бути старіння населення села.»

Оскільки пандемія коронавірусу примусила нас більше часу проводити у власних будинках, все більше городян, які живуть у багатоповерхових будинках, почали мріяти про життя на свіжому повітрі. Цей аспект спостеріг при розробці проєкту й Октав’ян Віорел: «Тенденція є загальною, ми лише зробили певні висновки. Все більше людей відвідують наше село, цікавлячись хатами або земельними ділянками, на яких вони могли б збудувати помешкання. Ми обговорили з мером села про наступні кроки, яких нам слід зробити, щоб посприяти зацікавленим особам отримати необхідну інформацію.»

Яким є дезидератом ініціаторів проєкту, а також які переваги приносить для села, ми дізналися теж від Октав’яна Віорела: «Село з приходом нових мешканців буде рости. З одного боку, середній вік мешканців зменшиться, а це означає, що буде більша кількість активних людей. Люди, що приїжджають із міста, зі ідеями та навичками, отриманими в міському середовищі, розвиватимуть в селі, на нашу думку, малі бізнеси, які залучатимуть людські ресурси регіону, а це допоможе селу розвиватися. Таким чином, нові жителі стануть двигуном села в найближчі роки.»

Не йде мова про заохочення людей покидати місто і оселитися в село, а скоріше про повідомлення про те, що якщо вони зажадають переселитися, ми їх підтримуємо і чекаємо на них, ствердив Октав’ян Віорел, який разом зі своєю сім’єю має гібридне життя: «На даний момент ми розділені між містом і селом. Цей стиль життя ми рекомендуємо тим, хто зажадає переїхати на село. Життя в селі відрізняється від життя в місті, припускає більше фізичної праці, дотримання певної програми, можливо, менш залежної від часу, а більше від природи та пори року. Отож, ми пропонуємо тим, хто хоче зробити цей крок, спробувати місяць або два жити в селі. Я наприклад – уродженець села, я провів у селі свої канікули та значну частину мого дитинства, тому звик до цього стилю життя і знаю, що це означає. З іншого боку, мій батько, будучи пенсіонером, веде такий самий гібридний спосіб життя місто-село, він розповів мені як господарювати.»

Компанія Isopan Est дарує всі необхідні
матеріали для будівництва модульної лікарні, яка буде розміщена у дворі лікарні
швидкої медичної допомоги Elias в Бухаресті, де лікуватимуться пацієнти з
COVID-19, відповідаючи таким чином на заклик, який надіслала Асоціація Даруй життя компаніям приєднатися
до проекту. Згідно із прес-релізом направленим агентству
AGERPRES, Isopan Est запропонує 3850 квадратних метрів вогнестійких
сендвіч-панелей, ізоляцію з мінеральної вати та сендвіч-панелей з
пінополіуретану, Isobox. Загальна вартість матеріалів, що використовуються в будівництві
Isopan, перевищує 100 000 євро.

Ми
розуміємо і безпосередньо підтримуємо ті
ініціативи, які наразі виявляються дуже важливими. Тепер, як ніколи, нам
потрібно проявляти відповідальність та солідарність. Завдяки цьому
пожертвуванню ми приєднуємось до благородної, людської справи, яка рятує життя.
Участь у цьому проекті означає побудову якісної Румунії. Ми раді, що багато
компаній насправді виявили соціальну відповідальність перед громадою, до якої
належать. Як державна влада, так і приватне середовище докладають зусиль, щоб
мінімізувати вплив пандемії. На даний момент партнерські стосунки з приватними
ініціативами в соціальній сфері виявляються найбільш ефективними та швидко
реалізованими.Ми впевнені, що разом, відповідально
діючи, ми подолаємо ці важкі часи. І врешті-решт, не забуваймо залишатися
такими ж згуртованими та продовжувати
будувати якісну Румунію, – сказав Тоні Пера, генеральний директор Isopan
Est.

За словами Оани
Георгіу, засновниці Асоціації Даруй життя, модульна лікарня є
результатом швидкої мобілізації тих, хто зрозумів, наскільки важливо
прийти на підтримку лікарень, лікарів та пацієнтів, щоб подолати цю пандемію. Ми високо
оцінили швидку реакцію Isopan Est та оперативність, з якою вони відповіли на
наш запит, щоб гарантувати, що ми дотримуємось термінів, встановлених для побудови
лікарні, де лікуватимуться пацієнти із COVID-19. Ми сподіваємось, щой інші компанії залучаться, щоб бути з їхньою громадою , – сказала Оана
Георгіу.

У свою чергу
Кармен Ускату, засновниця Асоціації Даруй
життя, каже, що Румунії важливо збільшити можливості лікування хворих на
коронавірус та захистити тих, хто має інші патології, які вже госпіталізовані. Модульна
лікарня, яку Асоціація «Даруй життя» будує за допомогою наших донорів,
спонсорів та партнерів, робить саме це в контексті, в якому очікується
збільшення кількості випадків зараження.У цей
період # Досягаємо успіху разом, найкраще синтезує наші зусилля, волонтерів,
донорів та компаній, які беруть участь у цьому проекті, які врятують життя не
тільки під час пандемії, але й після цього, коли їй можна буде дати інше призначення, наприклад, лікарня
для лікування опіків, – додала
вона.

Isopan Est, частина
італійської групи Isopan, є лідером на ринку виробництва теплоізольованих
металевих панелей або сендвіч-панелей. Присутня в Румунії з 2006 року, Isopan
Est сприяє вдосконаленню будівельного сектору, пропонуючи рішення, що поєднують
функціональність матеріалів, стійкість процесу, безпеку користувачів та
енергоефективність будівель. Сендвіч-панелі, виготовлені компанією Isopan,
допомагають отримати необхідні кредити для сертифікації LEED (лідерство в
енергетичному та екологічному дизайні), найбільш широко використовуваного
стандарту в усьому світі для підтвердження стійкості будівель.

50% виробництва
Isopan Est залишається в Румунії, а інша половина виробництва, спрямована на проекти, розроблені в Україні, Республіці
Молдова, Болгарії, Сербії, Македонії, Боснії, Чорногорії, Словаччині та
Угорщині.

«Спільна операційна програма «Румунія – Україна 2014-2020»
цього року також приєднується до інших програм співпраці, профінансованих
Європейським Союзом, в рамках події, яка вже стала традиційною – День
європейської співпраці. Наші заходи сприятимуть порятунку людських життів шляхом
організації кампанії з донорства крові на всій території програми»-
повідомило Сучавське Регіональне бюро транскордонної співпраці.

«Європа за ТЕБЕ! Ти за ЖИТТЯ! Будь
ДОНОРОМ! – гасло кампанії, яка одночасно проходила в Румунії та Україні, з 18 по 20 вересня 2019 року в
центрах переливання крові основних міст Програми: Тульча, Ботошани, Сучава, Бая-Маре,
Сату-Маре (Румунія), Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Одеса (Україна).

Інгрід Букша директор Спільного технічного
секретаріату в Сучаві зазначила: «Ми відзначаємо разом з іншими країнами Європейського Союзу та програмами, що фінансуються Європейським Союзом День європейського співробітництва. Цього разу
ми подумали провести
кампанію з донорства крові, яка проходить одночасно в Румунії та Україні, на всій території
програми – тому тут мова
йде про дев’ять регіональних центрів переливання крові. Ми чекаємо на якомога
більше донорів тут у центрах переливання крові. Ми знаємо, що кров є стратегічним
резервом, і
тому будь-яка допомога, будь-яка крапка крові, насправді має значення для порятунку людських життів».

Я
вважаю, що якщо здоров’я дозволяє нам то ми повинні зробити цей людський
жест солідарності для наших ближніх, які
мають проблеми зі здоров’ям і потребують крові, – сказав префект
Ботошанського повіту Дан Шлінку, який здав кров.

А один з донорів
зазначив: «Я роблю добре людині, якій кров дуже потрібна. Я сподіваюся, що це буде
корисно людині, яка отримає кров. Це дуже хороша кампанія, адже вона допомагає людям, яким
потрібна кров.»

Лікарка Марія Пілат, директорка Центру
переливання крові в Сучаві зазнавчила, що такі донорські
акції, як і ця, щоорганізована
Сучавським регіональним бюро транскордонного
співробітництва,у прикордонних регіонах Румунії та України, спрямовані
на усвідомлення та інформування населення про
необхідність та важливість донорства крові.



«Івано-Франківськ вперше бере участь у
такому заході. І ця кампанія, що проводиться, дуже благородна і відповідає
вимогам сьогодення. Її особливістю є те, що в ній беруть участь свідомі люди», – говорить лікар-методист обласної станції переливання
крові Любов Грицишин.

Під час проведення кампанії програма
підготувала сюрпризи для донорів, а в кінці методом жеребкування, яке
відбудеться 26 вересня,
вручать головний подарунок – по одному гірському велосипеду в кожному з 9 міст
проведення кампанії.

День
європейського співробітництва відзначається щороку, починаючи з 2012 року, 21
вересня, під девізом «Біля кордонів ми розвиваємось разом!». Мета цього дня -
відзначити досягнення співробітництва між європейськими регіонами та країнами.

При першому шумі бензопили
дерева кричать про
допомогу. Ні, ми не в сценарії СФ. Це технологія, яка також застосовується в
Румунії. Screaming Trees – назва проекту, встановленого для тестування з травня 2017 року в лісі повіту Ковасна (центр). Румунія стала першою країною в
Європі, яка застосувала технологію, створену американським start-up Rainforest
Connection, партнер AgenGreen в застосуванні проекту, як сказав його ініціатор і президент НУО Agent Green Габріель
Пеун: «Ідея виникла
лише,тому що в Румунії крадуть. На жаль, ми є однією з країн не
тільки в Європі, а й у світі, де ліс треба охороняти, оскільки його крадуть. І в цьому немає нічого нового. Новим є той
факт, що ми намагаємося
знайти більш інноваційні рішення, які є технологічно доступними.»

Румунський біолог і еколог Габріель Пеун кілька років тому був під
увагою ВСРР з нагоди завоювання призу Euronatur 2016 за участь у охороні лісу. Приз, який не є
матеріальним, нагороджує надзвичайну
прихильність до збереження природи і раніше його отримали
такі відомі імена, як принц
Чарльз, Нельсон Мандела
або Горбачов. Габріель Пеун проводив національні та міжнародні кампанії для захисту
природи та тварин: «Я був дуже сором’язливим хлопцем. Мені довелося зробити
так, щоб мене почули.
Від потреб, які не є моїми, але навколишнього середовища, яке є підтримкою
життя для всіх нас.Я повинен працювати так, щоб мене почули», – сказав нам Габріель Пеун, як пояснення того, що він бореться протягом багатьох років з інерцією і
злою волею щодо
захисту навколишнього середовища.

Конго, Індонезія та Румунія – це
країни, де для захисту лісу потрібна технологія Screaming Trees
Кричущі дерева. Ми дізнаємося більше від Габріеля Пеуна, ініціатора кричущих дерев та президента
неурядової організації Зелений агент: Це перша країна на планеті, в помірному кліматі, де технологія тестується нашими партнерами з Rain Forest Connection тільки в тропічних лісах, в країнах де крадуть.Йдеться про тропічні ліси в Амазонії, Конго
або Індонезії,
де є великі проблеми з останніми незайманими лісами, а також в Румунії. Там було
трохи легше, тому що, крім тропічного дощу, немає проблем з холодом.»

За допомогою смартфонів, розміщених
на деревах, ліс має голос і оповіщає на
шум бензопилу, великого
транспортного засобу або пострілу. А система
попередження справилася
з першою зимою в Румунії: «Ми працювали з деякими каліфорнійськими інженерами для
розробки технології, яка, мабуть, виглядає просто, але вона не така
проста. В основному, у
нас вже є смартфони, які встановлюємо на вершини дерев, де сигнал кращий, ніж на землі, і сонце заряджає батареї, щоб мати постійну енергію протягом усього
року. І ці пристрої, звичайно, мають додаткові підсилювачі і антени, щоб ловити якомога більше сигналу. До речі, це лише деякі термінали, в задній
частині є програма, розроблена інженерами з Каліфорнії, які роблять, щоб мікрофон телефону захоплював звуки для яких він запланований. Єдиний подібний
термінал покриває
один квадратний
кілометр. Досить важлива площа для одного пристрою.

Декілька десятків кричущих дерев
тепер проходять
випробування в двох лісах повіту Ковасна, за допомогою пожертвувань і волонтерства. На цьому
етапі в кожному з двох лісів де випробовується система, є волонтер, який отримує сигнал
тривоги і намагається не допустити незаконних дій. Габріель Пеун підкреслив: «Ми маємо там місцевого жителя, який вирушає на місце оповіщення
і намагається уникати конфлікту з
злодіями. Попередження
є дуже важливим, оскільки цей проект попереджає лісовий злочин, або проти диких
тварин, перед тим як би він стався. Це надзвичайна частина цього проекту.За допомогою
такої простої технології можеш попереджати».

Залежно від коштів, які проект
отримає, є намір розширити його і особливо співпрацювати з владою в цій галузі. Габріель Пеун: Наступним кроком, який ми
хочемо зробити, є підписання протоколу з Міністерством охорони навколишнього середовища, Лісовою та
навколишнього середовища гвардією, оскільки ми хочемо зібрати достатньо коштів, щоб покрити всі
праліси Національного каталоuу. У всіх лісах занесених до Всесвітньої спадщини
ЮНЕСКО та районах суворо охоронених в природних і національних парках, там ніколи не
повинно бути бензопилу».

За інформацією НУО Агент Грін, в
Румунії щорічно вирубовують 38 мільйонів кубічних метрів деревини, що на 20 мільйонів більше, ніж це дозволено.

У Румунії криза донорів органів продовжується. В останні роки їх кількість зменшилася майже в п’ять разів. Якщо кілька років тому сотні операцій проводилися щорічно, то тепер було лише кілька десяток трансплантацій на рік. Існує брак прозорості в цій системі та багато підозр щодо торгівлі органами, що деяких пацієнтів залишають вмирати на користь інших. Багато пересадок було зроблено для багатих людей, в той час як шанси бідних, які чекали багато років для пересадки були майже нульовими. Здається, що з цієї причини існує низький інтерес до дарування органів, а ті, хто очікують поступово зникають. Лише минулого року загинуло 500 людей, які не отримали органи вчасно. У 2016 році Румунія перебувала на передостанньому місці за кількістю донорів на мільйон жителів. В цьому році було здійснено 102 пересадки нирок, 46 печінки, 3 легенів і 5 серця, в той час як в Угорщині були виконані 60 трансплантацій серця з початку року.

Занадто мало для великої кількості хворих каже Анка Бакуля, директор Національного агентства з трансплантації: «Дійсно, протягом останніх двох років, значно скоротилась кількість трансплантації органів в нашій країні, як внаслідок зменшення кількості донорів, в яких настала смерть головного мозку. З цієї причини, ми провели зустрічі з координаторами лікарень і анестезіологами, відповідальними за ідентифікацію людей в яких настала смерть головного мозку, щоб виявити існуючі проблеми, і чому у нас таке велике скорочення пересадок. Ймовірно, одна з найбільш важливих причин є відсутність сімейної злагоди на донорство органів, ймовірно, після того негативного висвітлення, протягом попередніх років, і тоді ми вважали за необхідне співпрацювати із засобами масової інформації для проведення програм з професіоналами в цій галузі, щоб правильно поінформувати людей, які б зрозуміли, що жест, який вони можуть зробити в ті дуже болючі моменти, це благородний і рятівний для багатьох пацієнтів жест.»

З 41-ї санітарної частини в Румунії, акредитованої для трансплантації, лише 11 зробили пересадки цього року. Директор Національного агентства з трансплантації Анка Бакуля висловила стурбованість тим, що хоча в цьому році було виявлено 160 потенційних донорів, тільки від 59 були взяті органи, інші не відповідали, або не отримано згоду сім’ї: «На списку трансплантації перебуває більше 5000 пацієнтів, які чекають на трансплантацію. Є близько 4000 пацієнтів, які очікують трансплантації нирок, трансплантації печінки більше 500 і 30 пересадки серця. У нас є декілька потенційних донорів, але реальних донорів тепер 59, у зв’язку з якими сім’ї погодились на пересадку органів. Дійсно, це дуже мала кількість у порівнянні з минулими роками, коли було 130-150 донорів. 59 то дуже мало, але я можу дати вам хороші новини. Після того, як ми зустрілися в Клужі, на згаданих зустрічах, в листопаді, ми вже зареєстрували 12 донорів від яких взяті органи. Отже, 12 хворих на місяць це доказ того, що ми отримаємо набагато кращу кількість донорів та, відповідно, трансплантацію органів,

Фахівці з охорони здоров’я закликають румунів зареєструватися в Реєстрі донорів добровольців, щоб дати згоду під час життя для збору органів. Таким чином, коли людина переходить у смерть головного мозку, вона автоматично стає донором, без необхідності сімейної згоди. Національне агентство з трансплантації також відзначає відсутність єдиного національного списку для кожного органу. Рішення може прийти з новим законом про трансплантологію, який в даний час перебуває в уряді, і міститиме і реорганізацію Національного агентства з трансплантації, каже Анка Бакуля: «На даний момент у нас немає ніяких національних списків, ми маємо списки очікування для пересадки в кожному центрі. У Національному агентстві пересадки маємо ці списки створені в момент, коли лікар вводить пацієнта до списку очікування через Реєстр Національної трансплантації і отримує унікальний код, присвоєний Національним агентством з трансплантації – і ,таким чином, і ми маємо їх зареєстрованими. Але по Центрах немає національного списку, тому що кожен центр має специфічні критерії залежно від яких записує чи ні пацієнтів до цих списків очікування. Отже, на національному рівні немає однорідності, але це те, що ми хочемо зробити. На даний момент Національний реєстр трансплантацій знаходиться у повній розробці, тому що ми також хочемо, щоб в рамках цього реєстру мали і реєстр живих донорів та реєстр донорів із смертю головного мозку, ці списки очікування на національному рівні, а також реєстр трансплантованих пацієнтів, щоб точно знати, яка їхня ситуація після трансплантації, щоб підлягали моніторингу, щоб побачити лікування, яке вони приймають.»

Оскільки ми не маємо достатніх донорів, Румунія не є членом Eurotransplant, організації, яка розташована в Нідерландах, яка включає вісім країн, де добре організована трансплантація органів. Між часом Закон про трансплантацію, як очікується, набере чинності до кінця року. Згідно з новим законопроектом єдиний національний реєстр буде враховуватися. Пацієнти будуть обрані відповідно до серйозності випадку, але також за етичними критеріями, тобто орган, узятий з дитини, не піде дорослому, якщо потребує інша дитина. Таким чином, органи влади заохочуватимуть людей давати свою згоду на пожертвування органів від пацієнтів, які страждають на смерть головного мозку, тому щоб кількість пересадок збільшилась.

Іммігранти з Африки та Близького Сходу загрожують соціальній структурі та рівню життя в Європейському Союзі, заявив нещодавно міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хаммонд, пояснюючи, що ЄС не в змозі приймати мільйони людей у пошуках нового життя. Хаммонд розповів про зусилля тих, хто рятується від нестабільності на Близькому Сході і Африці, намагаючись переселитися до країн ЄС, деякі з яких бажають дістатися Великобританії через тунель, який зєднує її з Францію. Глава британської дипломатії заявив, що Брюссель повинен вирішити цю проблему шляхом репатріації тих, хто не має права вимагати притулку.

Правила ЄС дозволяють іммігрантам бути досить упевненими у тому, що їх не буде відправлено назад до своїх рідних країн, попередив британський міністр закордонних справ, якого цитує BBC. Минулого тижня Париж і Лондон висловили рішучість працювати разом, щоб зупинити іммігрантів, на думку лідерів двох країн вирішення цієї проблеми будучи абсолютним пріоритетом. Всі заходи в цьому відношенні, – кажуть вони — передають нам дуже чіткий сигнал, а саме що кордони з безпечними, а супровідники іммігрантів скоюють злочинні діяння привозячи в Європу тисячі біженців. Верховний комісаріат у справах біженців Організації Обєднаних Націй закликав, у пятницю, Париж представити “глобальний” екстрений план для розвязання кризи іммігрантів у французькому порту Кале (північ Франції), який обложений вже протягом декількох тижнів тисячами іммігрантів, які хочуть потрапити до Великобританії.

Ситуація ця не стосується, однак, тільки Франції та Великобританії, але також Італії та Греції, країн, які важко справляються із послідовними хвилями біженців з країн Близького Сходу і Африки. Згідно з останньою доповіддю Верховного комісара ООН у справах біженців, представленою в минулий четвер, більш 224.000 іммігрантів прибули в Європу через Середземне море з початку року, з яких 98.000 в Італію і 124.000 в Грецію, і протягом небезпечного переходу втратили життя більше 2.100 осіб. Європейські країни, які стикаються із цією хвилею міграції вимагали від інших членів ЄС розділити з ними цей тягар. Тому, з точки зору Брюсселя, рішення слід взяти на європейському рівні.

Усі держави ЄС повинні боротися із мережами торгівлі людьми, які загрожують життю іммігрантів, що приїжджають з Північної Африки, але довести, у рівній мірі солідарність щодо їх релокації. Наприкінці липня, європейські країни, у тому числі Румунія, домовилися перейняти, тимчасово, трохи більше 32.000 іммігрантів. Проблема нелегальної міграції стала пріоритетом для ЄС, а останній Євробарометр показує, що імміграція стала головною турботою для 38% європейських громадян, тобто на 14 відсотків більше ніж у 2014 році, залишивши на другому місці економічну ситуацію і рівень безробіття, так як це відбувалося в попередні роки.