Tag: журналісти

  • 1 листопада 2024 року

    1 листопада 2024 року

    ВИБОРИ – У п’ятницю офіційно стартувала виборча кампанія до парламентських виборів, призначених на 1 грудня. На кону 466 місць у наступному парламенті, 330 у Палаті депутатів і 136 у Сенаті. Передвиборча агітація завершиться 30 листопада. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть голосувати або поштою, якщо вони обрали цей варіант, або на виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Міністерство закордонних справ Румунії передало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо місцезнаходження 950 закордонних виборчих дільниць на виборах Президента Румунії, а також Сенату і Палати депутатів. Нагадаємо, що тиждень тому також стартувала виборча кампанія до першого туру президентських виборів, призначеного на 24 листопада. Другий тур відбудеться 8 грудня. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту також відбулися в цьому році – 9 червня.

     

    ДЕНЬ РАДІО – Сьогодні Радіо Румунія відзначає 96 років безперервного мовлення. Маючи понад 3 мільйони слухачів щодня, суспільний мовник повинен переосмислити себе і стати більш привабливим для молодих слухачів, – заявив президент і генеральний директор Румунської корпорації радіомовлення Резван-Іоан Дінке. Радіо Румунія розпочало мовлення 1 листопада 1928 року о 17:00 з оголошення “Алло! Алло! Це Радіо Бухарест!”. На знак визнання вирішальної ролі, яку радіо відіграло в історії Румунії, Парламент у грудні 2019 року прийняв рішення про оголошення 1 листопада Національним днем радіо. З цієї нагоди сьогодні ввечері в Концертному залі Радіо Румунія відбудеться ювілейний концерт під керівництвом видатного диригента Крістіана Мандеаля.

     

    УКРАЇНА – Румунія та Норвегія продовжують підтримувати Україну в ці “критичні моменти”, – заявив у п’ятницю міністр національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм скандинавським колегою Бьорном Арільдом Грамом у Бухаресті. Міністр Тилвер підкреслив успішну співпрацю між військово-повітряними силами двох країн в рамках програми оснащення багатоцільових літаків ВПС, в рамках якої уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір щодо придбання 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою, а також додатковим пакетом товарів і послуг від уряду США. Загалом було отримано 12 літаків, після прибуття до Румунії менше тижня тому ще трьох багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon. Завершення отримання всієї партії літаків заплановано на кінець 2025 року.

     

    ЖУРНАЛІСТИ  – Переважна більшість випадків вбивства журналістів у світі залишаються безкарними, б’є на сполох ЮНЕСКО у звіті, оприлюдненому до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щороку 2 листопада, – повідомляє AFP. 85% злочинів проти журналістів, зафіксованих ЮНЕСКО з 2006 року, вважаються нерозкритими, – йдеться у звіті. За два роки, охоплені доповіддю ЮНЕСКО (2022 і 2023), було вбито 162 журналісти, майже половина з яких працювали в країнах, де тривають збройні конфлікти. У 2022 році країною з найбільшою кількістю вбивств стала Мексика – 19 випадків, за нею йде Україна, де було вбито 11 журналістів. У 2023 році найбільше вбивств було зафіксовано в Палестині, де загинуло 24 журналісти, – зазначається у документі.

     

    ТУРЕЧЧИНА – Міністр економіки, підприємництва і туризму Румунії Штефан-Раду Опря та міністр торгівлі Турецької Республіки Омер Болат очолили сьогодні в Бухаресті друге засідання Комітету з питань економіки та торгівлі між Румунією та Туреччиною. Румунський міністр зазначив, що спостерігається очевидний прогрес у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі. У свою чергу, представник Анкари зазначив, що двосторонні економічні відносини зросли в усіх сферах: торгівлі, інвестиціях, туризмі, транспорті та послугах, а багато великих турецьких компаній та малих і середніх підприємств інвестують безпосередньо в Румунію. У той же час, він високо оцінив підтримку Румунією його країни в рамках ЄС щодо модернізації Митного союзу. Декларація про створення компанії JETCO Румунія – Турецька Республіка була підписана міністрами економіки двох країн з нагоди візиту Президента Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана до Румунії 1 квітня 2015 року. Станом на 31 грудня 2021 року загальний обсяг торгівлі Румунії з Туреччиною склав $8,342 млрд, з яких експорт – $3,103 млрд, а імпорт – $5,238 млрд, при цьому сальдо на користь Туреччини склало $2,135 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальний обсяг торгівлі збільшився на 30,65%.

     

    ПОВІНЬ – Тіло однієї особи зі списку громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після катастрофічної повені в Іспанії, було виявлено у п’ятницю, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС, через консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана та посольство Румунії в Мадриді, все ще перевіряє інформацію про інших громадян Румунії, які перебувають у списку зниклих безвісти. За попередніми оцінками, є 15 таких громадян, про яких МЗС досі не має інформації. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, які експерти вважають “безпрецедентними”. Щонайменше 205 людей загинули в Іспанії в результаті дощів і повеней цього тижня, згідно з оновленими даними, оприлюдненими владою. Десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Іспанія оголосила триденну національну жалобу.

  • 29 лютого 2024 року

    ПРИДНІСТРОВ’Я – Спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке зустрівся в четвер у Бухаресті з віце-прем’єр-міністром з питань реінтеграції сусідньої Республіки Молдова Олегом Серебряном. “Придністровська проблема потребує мирного і довгострокового вирішення, відповідно до міжнародного права, з повагою до суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова, але без шкоди для її європейського курсу”, – написав Чуке у Facebook. Він привітав керівництво Кишинева “з відповідальним і збалансованим підходом до вирішення цього складного питання, особливо в часи викликів у регіоні”. Раніше так званий з’їзд депутатів у Тирасполі прийняв резолюцію, в якій звернувся до московського парламенту з проханням вжити необхідних заходів для захисту сепаратистського Придністров’я на тлі того, що підписанти назвали зростаючим тиском з боку Республіки  Молдова. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Москва вважає “пріоритетом захист” народу Придністров’я. Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет і територіальну цілісність Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – заявив у відповідь речник Державного департаменту Метью Міллер. Придністров’я було фактично виведено з-під контролю центральної влади після збройного конфлікту, в результаті якого загинуло сотні людей, і був врегульований втручанням московських військ на боці сепаратистських повстанців у 1992 році, менш ніж через рік після проголошення Кишиневом своєї незалежності. Колишній президент Росії Борис Єльцин пообіцяв вивести війська з Придністров’я на саміті ОБСЄ в Стамбулі в 1999 році. Вважається, що близько 1.500 військових і основні російські арсенали все ще знаходяться на території Придністров’я. На думку аналітиків, відокремлення Придністров’я підготувало ґрунт для подальшого відокремлення Південної Осетії та Абхазії від Грузії і Донбасу від України за підтримки Росії.

    ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З УКРАЇНИ – 1.200 молодих і дорослих українських біженців, шукачі притулку в сусідній Румунії, а також румуни з вразливих категорій отримають допомогу для знайдення місця праці і отримання економічної і соціальної незалежності. Фонд “World Vision Romania” запускає проєкт, в рамках якого люди отримуватимуть консультації, вивчатимуть румунську мову, отримають гранти для підтримки підприємницьких ініціатив та ваучери підтримки для стимулювання інтеграції на ринку праці. Майже 160.000 українців подали заявки на отримання тієї чи іншої форми правового захисту від румунської держави, а на початку місяця в країні перебувало майже 80.000. Половина з них заявляють, що хочуть найнятись на роботу або відкрити бізнес в Румунії.

    ЖУРНАЛІСТИ – 51 румунський журналіст, які протягом останніх двох років брали участь у місіях в зонах конфліктів, були нагороджені у четвер в ході  Гали – вечору “За видатні досягнення в журналістиці”. Захід, організований Національною аудіовізуальною радою в Національному театрі в Бухаресті, є частиною кампанії Ради Європи, спрямованої на захист і безпеку працівників ЗМІ. Журналісти, які взяли участь у цьому заході, розповіли про свій досвід роботи військовими кореспондентами в сусідній Україні та Ізраїлі.

    ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила законопроект про заборону продажу електронних сигарет неповнолітнім, після того, як раніше цей нормативний акт був проголосований у Сенаті. Крім того, продукти, що містять тютюн, електронні сигарети та заправні пляшки для електронних сигарет більше не можуть продаватися через торгові автомати. Також забороняється продаж через пристрої типу easybox. Проєкт передбачає штрафи до 100.000 леїв (20.000 євро). Румунія – одна з перших країн ЄС, яка заборонила продаж усіх нікотинових продуктів і безнікотинових електронних сигарет неповнолітнім. Парламент також нещодавно ухвалив заборону на продаж енергетичних напоїв особам до 18 років.

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 15 вересня, а другий, у разі необхідності, 29 вересня. Лідери СДП і НЛП, які перебувають в коаліційному уряді, також вирішили, що вибори до Європарламенту відбудуться разом з місцевими виборами 9 червня, а вибори до законодавчого органу Румунії 8 грудня. Спочатку соціал-демократи і ліберали хотіли організувати дводенні вибори до Європарламенту для румунів, які проживають за кордоном, але вони відмовилися від цього варіанту. Це порушило б конституційне право румунів з країни, які мали б лише один день для голосування.

    ВИСОКОСНИЙ РІК – Близько 12.000 румунів святкують сьогодні свій день народження. Це люди, які народилися 29 лютого, тобто у високосний рік, і можуть відзначати свій день народження лише раз на чотири роки. Високосні роки важливі, тому що вони допомагають синхронізувати календарний рік з астрономічним. Земля обертається навколо Сонця приблизно за 365,24 дня. Через ці додаткові 0,24 дня кожні чотири роки необхідно додавати 29 лютого. Вперше додатковий день почав додавати до юліанського календаря в 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар за порадою астронома. З математичної точки зору, шанси людини народитися 29 лютого становлять 1 до 1,461. У всьому світі понад чотири мільйони людей святкують свої дні народження 29 лютого.

     

    ПРОТЕСТИ ФЕРМЕРІВ – Міністерство закордонних справ Румунії інформує громадян Румунії про те, що час очікування на польських пунктах перетину кордону з Україною, Словаччиною та Литвою може збільшитися у зв’язку з протестами фермерів, які триватимуть до 10 березня. Люди протестують проти дешевого імпорту з України та європейської політики. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не виключив тимчасового закриття кордону для торгівлі з Україною. Він заявив, що отримав пропозиції від Європейського Союзу та Києва щодо квот на українську продукцію, але вони є неприйнятними для Варшави.

  • Стан ЗМІ в Румунії

    Стан ЗМІ в Румунії

    Румунська держава усе ще пасе задніх в Європі, коли йдеться про повагу та гарантування свободи і безпеки ЗМІ, а також необмеженого доступу до інформації, що становить суспільний інтерес, – вважає Ліана Ганя, голова організації ActiveWatch. На її думку, однією з головних проблем залишається непрозоре фінансування ЗМІ великими політичними партіями, що призводить до обґрунтованих підозр у спотворенні суспільного порядку денного в ЗМІ. У той же час, нечисленні журналістські голоси, які критикують політичну владу, стали мішенню кампаній з дискредитації, ініційованих політиками або засобами масової інформації з довгою історією відхилень від професійної етики, – зазначила Ліана Ганя. Вона каже, що держава повинна здійснювати реальний контроль над спецслужбами, обмежити їхні зростаючі повноваження та їхню здатність втручатися в реалізацію права на свободу вираження поглядів.



    Зі свого боку, президентка Незалежного центру журналістики Йоана Аведані заявила, що в Румунії є великі проблеми зі ЗМІ, які належать до компетенції держави і її здатності їх вирішити. Серед них вона назвала недостатню прозорість володіння акціями медіа-компаній та їхнього впливу на редакційне політику, напади на журналістів із зони впливу або агресивний дискурс проти них. Румунська держава повинна зрозуміти, навіть без тиску з боку Європи, що ЗМІ є легітимним гравцем у суспільних дебатах, і що їхня критична роль знаходиться поза будь-якими партійними або матеріальними інтересами, підкреслила Йоана Аведані.



    Ці думки були озвучені в контексті заяв віце-президентки Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вери Юрової, яка вважає, що нинішній стан румунських засобів масової інформації не дуже райдужний і ще багато чого потрібно вдосконалювати. На запитання, чи достатньо нових законодавчих інструментів, запропонованих Єврокомісією минулого року і тих, що зараз знаходяться в процесі прийняття, для вирішення цих проблем, вона відповіла ствердно, додавши, що до того часу очікує більшого від румунської влади.



    У Звіті Єврокомісії про верховенство права за 2022 рік зазначається, що ЗМІ в Румунії стикаються з різними проблемами, серед яких прозорість медіа-власності залишається неповною, а також погіршення ситуації щодо погроз, переслідувань і насильства проти журналістів. У 2022 році румунські органи правосуддя винесли два кримінальні вироки особам, які вчинили злочини, спрямовані проти безпеки журналістів.

  • Свобода преси в часи пандемії

    Свобода преси в часи пандемії


    З
    нагоди Всесвітнього дня свободи преси
    прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу
    подякував журналістам за їх
    роботу
    під час пандемії коронавірусу, та
    наголосив
    на тому,
    що їх зусилля щодо правильного
    інформування населення є
    життєво
    важливими
    в боротьбі з неправдивою інформацією.
    У свою чергу, Міністерство закордонних
    справ у Бухаресті висловило солідарність
    з усіма журналістами та іншими
    медіа-фахівцями,
    які сприяють правильному
    та актуальному інформуванню
    громадської думки. МЗС засудило будь-які
    свавільні акти насильства та репресії
    проти журналістів.
    Від імені Європейського Союзу Верховний
    представник із питань закордонної
    політики
    Джозеп
    Боррелл нагадав, що, за даними обсерваторії
    ЮНЕСКО, з
    початку 2020 року
    у світі були вбиті 76 журналістів, багатьох
    представників преси було заарештовано,
    їх переслідували, їм погрожували.

    Глава
    європейської дипломатії оцінив, що
    свобода преси -
    це безпека
    для всіх, і визначив її як наріжним
    каменем демократичних суспільств,
    процвітання яких можливе лише за умови
    доступу громадян до достовірної
    інформації та ухвалення ними
    зважених рішень.
    Боррелл також сказав,
    що свободу преси та свободу вираження
    поглядів слід пропагувати та захищати
    скрізь, і наголосив
    на тому,
    що ЄС готовий зробити більше для
    досягнення цієї мети. Від імені ЄС
    верховний
    представник із питань закордонної
    політики
    висловив,
    щоособливе
    занепокоєння викликає гендерне насильство
    стосовно журналісток.
    Згідно
    з глобальним опитуванням, проведеним
    Організацією Об’єднаних Націй з питань
    освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), майже
    троє
    з чотирьох журналісток
    стали жертвами насильства в
    онлайн-середовищі,
    а 20% постраждали внаслідок продовження
    цих нападів
    у
    реальному житті.

    До
    речі
    тема, обрана ЮНЕСКО для відзначення
    цьогорічного Всесвітнього дня свободи
    преси – Інформація як суспільне благо
    – має на меті перетворення
    масової
    комунікації та інформування
    за допомогою нових технологій та впливу
    цих змін на права людини, демократію та
    сталий розвиток. Етика, відповідальність
    та
    прозорість повинні бути
    першочерговими у
    створені
    та
    розповсюдженні журналістського контенту,
    а медіаграмотність громадян повинна
    стати пріоритетом для держав світу,
    рекомендує ЮНЕСКО.

    У
    свою чергу,
    глава Європейського союзу радіо і
    телебачення Дельфіна Ернотте засудила
    тиск, що чиниться на громадські ЗМІ в
    ряді європейських країнах,
    і
    звернула увагу на
    дедалі більший тиск на журналістів та
    недостатню незалежність мас-медіа
    в Угорщині,
    Словенії та Чехії. У світовому рейтингу
    свободи преси
    здійсненому неурядовою органіфзацією
    Репортери
    без кордонів,
    Румунія залишається на 48-му місці, проте
    організація говорить
    про
    зниження рівня прозорості
    у нашій країні.
    Нагадуємо, що річниця 2021 року настає
    після року пандемії, коли,
    за словами експертів, дезінформація та
    маніпуляції безпосередньо вплинули на
    здоров’я та життя людей.