Tag: журналістика

  • Репортери без кордонів – Звіт про свободу преси

    Репортери без кордонів – Звіт про свободу преси

    Відсутність прозорості у фінансуванні ЗМІ, особливо з державних фондів та ринкові труднощі підривають надійність інформації та довіру до ЗМІ, – йдеться у звіті Репортерів без кордонів про Румунію. Автори визнають, що румунський медіа-ландшафт є різноманітним і плюралістичним та створює сприятливий ґрунт для серйозних журналістських розслідувань, що становлять суспільний інтерес. В індексі свободи преси за 2023 рік Румунія посідає 53 місце зі 180, порівняно з 56 місцем минулого року. Значна частина населення Румунії схильна вірити неправдивій інформації, часто наданій російською пропагандою, що призводить до незацікавленості та недовіри до якісної журналістики, – зазначається у звіті.



    Румунська держава все ще відстає в Європі з точки зору поваги та гарантування свободи і безпеки преси, а також необмеженого доступу до інформації, що становить суспільний інтерес, – заявила минулого місяця Ліана Ганя, голова румунської неурядової організації ActiveWatch. Вона зробила цю заяву після того, як віце-президентка Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Віра Юрова заявила, що нинішній стан засобів масової інформації в Румунії не дуже райдужний і ще багато чого потрібно вдосконалювати.

    Однією з головних проблем, на їхню думку, залишається той факт, що великі політичні партії фінансують пресу в непрозорий спосіб, що призводить до обґрунтованих підозр у спотворенні суспільного порядку денного в ЗМІ. Водночас нечисленні журналістські голоси, які критикують політичну владу, стали мішенню ініційованих політиками або засобами масової інформації з довгою історією відхилень від професійної етики. Більше того, журналісти продовжують зазнавати погроз, включно й вбивством. У 2022 році румунські органи правосуддя винесли два кримінальні вироки особам, які вчинили злочини, спрямовані проти безпеки журналістів. Один з цих вироків, який не є остаточним, був винесений за підготовку вбивства журналіста, – розповіла Ліана Ганя.



    Згідно зі звітом організації Репортери без кордонів, умови для роботи журналіста є складними у сімох з десяти країн світу. Понад 50% населення світу живе у країнах, де ситуація зі свободою преси є дуже поганою і менше 1% користуються привілеєм справжньої свободи преси. Минулого року 55 журналістів були вбиті під час виконання своєї роботи або у зв’язку з нею і ще семеро загинули з початку цього року. Понад 500 журналістів наразі заарештовані або затримані через їхню професійну діяльність . Пропаганда, політика, економічні маніпуляції, неправдивий контент, створений штучним інтелектом, породжують дезінформацію, яка представлена у звіті як головна загроза свободі преси у світі.

  • 2 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС -
    Комітет з надзвичайних ситуацій міста Бухареста вирішив, що столичні школи залишатимуться закритими ще 14 днів, а навчальний
    процес здійснюватиметься дистанційно. Водночас чинні обмеження будуть збережені
    протягом найближчих двох тижнів. Новий префект столиці Траян Бербечану
    оголосив, що найближчим часом не буде вжито заходів послаблення обмежень,
    зважаючи на зростання кількості випадків зараження Covid 19 у Бухаресті, але водночас наразі не планується
    запроваджувати нові обмеження. Згідно з останніми даними, у столиці рівень
    зараженості становить 3,91 випадків на тисячу жителів. У понеділок у Румунії
    було оголошено трохи більше 4 тисяч нових випадків зараження новим коронавірусом,
    а загальна кількість підтверджених випадків хвороби з початку пандемії перевищила
    250 тисяч. За останні 24 години померло 86 людей, а загальна кількість смертей,
    пов’язаних із COVID-19,
    досягла 7153. У реанімації перебувають 916
    пацієнтів.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ
    – Усі рейси румунської авіакомпанії TAROM до та з Брюсселя були призупинені
    сьогодні, а також 9 та 16 листопада через поточний епідеміологічний контекст, -
    повідомляє румунський авіаперевізник. Також на 3 тижні, точніше з 7 по 30
    листопада, будуть скасовані всі рейси до та з Лондона. Цього місяця в окремі дні TAROM не летітиме до Мюнхена чи Амстердама.




    ВИБОРИ
    – У Республіці Молдова проєвропейська опозиціонерка Майя Санду у неділю перемогла
    в першому турі президентських виборів, здобувши понад 36% голосів. Про це
    повідомила Центральна виборча комісія після підрахунку більшості бюлетенів. За
    Майєю Санду слідує проросійський президент Ігор Додон, який набрав 32% голосів.
    Хто стане наступним президентом Р.Молдова буде відомо після другого туру виборів 15
    листопада. 3 та 4 місця посіли два кандидати, які змагаються з Ігорем Додоном
    за лівий електорат. Решта чотири проєвропейські кандидати або ті, хто виступає
    за возз’єднання з Румунією, разом набрали трохи більше 8% голосів.


    ВИБОРИ
    В США

    – Президент США Дональд Трамп та його опонент від Демократичної партії
    Джо Байден завершили свої останні вихідні передвиборної агітації у
    штатах, які можуть вирішально вплинути на
    результат
    президентських виборів у вівторок (3 листопада). Дональд Трамп передбачає перемогу
    республіканців в багатьох штатах, тоді як Джо Байден каже, що хаос
    нинішньої адміністрації Трампа добігає кінця. Принаймні 90
    мільйонів американців вже проголосували достроково, а
    загальна явка на цих виборах вважається історичною. Нагадаємо,
    що унікальна у світі система голосування в США була створена понад 200 років
    тому і адаптована до потреб нинішнього населення, яке налічує понад 300
    мільйонів людей. Це складна комбінація прямого та непрямого голосування.
    Американці мають три можливості висловити свій вибір:
    поштою або прийти на виборчі дільниці достроково
    чи в день виборів. Вони голосують не за президента, а за список виборників,
    які підтвердили свою підтримку одному з кандидатів. Потім кожні чотири роки, у
    перший вівторок листопада, у день фактичних виборів, виборники обирають
    президента, який повинен набрати щонайменше 270 голосів із загальної кількості
    538.






    ЖУРНАЛІСТИКА
    – З
    початку року загинуло 32 журналісти та співробітники ЗМІ,
    повідомляє організація «Репортери без кордонів», додаючи, що ця цифра залишається тривожною, хоча дещо зменшилася
    порівняно з 2019 роком, оскільки через кризу в галузі
    охорони здоров’я багато журналістів не були відряджені у
    місця надзвичайних подій. З нагоди відзначеного сьогодні «Міжнародного
    дня припинення безкарності за злочини проти журналістів» організація «Репортери
    без кордонів» знову закликала Генерального секретаря
    ООН Антоніу Гутерріша створити посаду спеціального представника з питань
    безпеки журналістів. Міжнародна федерація журналістів (IFJ) також розпочала глобальну
    кампанію із засудження тих, хто замовляє злочини проти журналістів і
    залишається безкарним, а також закликає уряди вжити термінових заходів проти
    безкарності та захистити свободу преси.

  • 3 травня 2019 року

    ЄВРОСОЮЗ
    – Демократія не знаходиться під загрозою в Євросоюзі, але перебуває під тиском,
    а ті, хто вірить в Європу, повинні мати більше мужності в умовах, коли ЄС
    стикається з різними проблемами, такими як Брекзит, імміграція або безробіття,
    – заявив президент Румунії Клаус Йоханніс на конференції «Про стан Союзу»,
    організованій Європейським університетським інститутом у Флоренції. На його
    думку, для того, щоб відновити оптимізм на європейському рівні, треба йти до
    джерела проблеми і шукати локальні, регіональні рішення, оскільки не існує
    єдиного рішення на рівні всього ЄС. Глава румунської держави був запрошений на
    конференцію в контексті головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу, проведення Саміту ЄС у Сібіу 9 травня та з нагоди десятої річниці
    приєднання Румунії до Конвенції про створення Європейського університетського
    інституту у Флоренції. ІХ-а конференція була присвячена питанням демократії у
    ХХІ столітті в Європі із наголосом на європейському виборчому контексті.




    ЕКОНОМІКА
    – Міністр економіки Румунії Нікулає Бедулеу очолив неформальну зустріч
    міністрів з питань конкурентоспроможності (COMPET) у розділі «Внутрішній ринок
    та промисловість». У засіданні в Бухаресті взяли участь міністри, відповідальні
    за економіку, промисловість, внутрішній ринок і МСП з 28 країн-членів ЄС і двох
    держав-членів Європейської асоціації вільної торгівлі – Швейцарії та Норвегії.
    Європейську комісію представив Комісар ЄС з питань внутрішнього ринку,
    промисловості, підприємництва та МСП Ельжбета Бенковська. Внутрішній ринок є
    спільною відповідальністю Європейської Комісії та держав-членів, а його
    посилення є одним із пріоритетів Румунського головування в Раді ЄС.




    СВОБОДА
    ЗМІ
    – Недавні погрози на адресу румунських журналістів-розслідувачів не мають
    місця в демократичній цивілізації, – зазначається в повідомленні Посольства США
    в Бухаресті, поширеному з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. Посольство США
    висловлює солідарність з відповідальними та мужніми румунськими журналістами,
    які роблять свою справу попри тиск та залякування, як у Бухаресті, так в різних
    регіонах. Незалежність преси та судової системи лежить в основі альянсу НАТО, -
    наголошують американські дипломати в заяві. Документ підкреслює, що вільні ЗМІ є
    гарантією отримання громадянами якісної інформації, демократичного управління
    та економічного успіху будь-якої країни. Нещодавно журналістка, яка розслідує
    випадки плагіату в Бухарестській поліцейській академії, отримала погрози
    вбивством, за цим фактом було порушене кримінальне провадження.




    ЖУРНАЛІСТИКА
    – Всесвітню премію ЮНЕСКО за свободу преси імені Гільєрмо Кано в цьому році
    присудили журналістам з М’янми Ва Лону і К’яу Су Оо, які були засуджені до
    позбавлення волі і зараз відбувають покарання. Вони працювали у британському
    прес-агентстві Reuters і були визнані винними у порушенні державної таємниці та
    засуджені 3 вересня 2018 року до семи років в’язниці в М’янмі. Журналісти
    розслідували утиски і репресії з боку бірманських військ проти членів
    мусульманської спільноти Рохінґа. ООН та інші міжнародні правозахисні
    організації звинуватили уряд М’янми в етнічній чистці та геноциді проти цієї громади.
    Премія імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста і редактора, убитого в
    1986 році біля редакції своєї газети, була створена в 1997 році та вручається
    людині або організації, які зробили внесок у захист або розвиток свободи преси
    у будь-якій точці світу. 3 травня відзначається Всесвітній день свободи преси.




    ПРАВОСУДДЯ
    – Військові прокурори Генеральної Прокуратури Румунії розширили кримінальне
    провадження, порушене за ознаками кількох злочинів, серед яких співучасть у
    зловживанні службою, після силового розгону антиурядового протесту 10 серпня
    2018 року. Нагадаємо, що в цій справі було оголошено про підозру керівникам
    Жандармерії та одному держсекретарю Міністерства внутрішніх справ. Прокурорами
    Генеральної прокуратури було зареєстровано було зареєстровано вже кілька сотень
    скарг на дії жандармів під час протесту. Паралельно було порушено кримінальне провадження
    за фактом нападу на жандармів при виконанні службових обов’язків.

  • Легенда румунської журналістики – Ноєль Бернард

    Легенда румунської журналістики – Ноєль Бернард

    Небагато імен румунської журналістики періоду з 1945 по 1989 рр. користувались таким великим престижем, як
    Ноєль
    Бернард. Всі, хто знав і пам’ятав його не тільки як директора Радіо Свобода, але також як приклад
    послідовності у популяризації та захисту прав людини та професійної непідкупності.


    Ноєль Бернард народився в Бухаресті в
    1925 році від єврейського батька та австрійської католицької матері. У 1940
    році він покинув Румунію з сім’єю, щоб поселитися в Палестині. Після війни він
    емігрував до Великобританії і переїхав до Федеративної
    республіки Німеччина, де
    став директором румунської служби Радіо Совбода. Його вважають орієнтиром радіожурналістики за
    збалансованість , спокій, суворість та наполегливість, з якими він розглядав реалії
    комуністичної Румунії до 1981 року, коли помер у віці 56 років.


    Його смерть стала справжнім ударом
    для колег, друзів і слухачів. Есеїст Вірджіл Єрунка написав тоді некролог, який зачитав біля мікрофону Радіо Свобода, запис, якого Центр усної історії румунського радіо тримає в своїх
    архівах: Біографія Ноєля Бернарда має щось із простоти світла долі. Він народився і помер у
    студіях Радіо Свобда. Тобто в Румунії. Тому що,в уявному просторі студії була
    встановлена ​​справжня Румунія, в яку Ноєль Бернард, цей помірний агностик, вступив як в релігію. Дивна релігія з мільйонами
    невидимих ​​віруючих, які з країни, заблокованої історією та нещастям завжди чекали його, як порятунок. Парадокс полягає в тому, що Ноєль Бернард ніколи не проповідував. І все ж
    таки, країна чекала його слів з турботою, яка перевершувала холодний тон спілкування. Є таємниця
    покликання. Покликання Ноєля Бернарда полягало в тому, щоб протистояти брехні та
    говорити правду. По суті,
    говорити правду, значить брати найпростіші слова і розмістити їх
    таким чином, щоб кожне з них йшло за серцевим биттям слухача. Це не означає говорити поверхово, а надати слову той таємний вимір, що дає самій правді
    необхідну вагу, необхідне покликання, гідне
    вкорінення. Все без акценту, без величі.




    Ноєль Бернард знав, як робити якісну пресу,
    оскільки любив цю професію,
    що означало не лише прагнення бути кращим, але поставити насамперед принципи, з
    якими будь-яка людина знайомиться з дитинства: пошук правди, повага, гуманізм: Хто слухав Ноєля Бернарда – чи є хтось, хто його не слухав? -
    він не зможе забути його голос. Голос, в якому раптом збігалися чітке висловлювання, сила ідеї, повага до вчинків. Іноді не бракувала іронія або ознаки дивування, але ці химерні риторичні фігури
    ніколи не відступали від елегантної гідності. Ноєль Бернард був більш ніж хорошим журналістом. Можливо деякі можуть бути несприйнятливими до цієї пристрасті дивитися на реальність. Ми
    відповімо їм
    словами поета Пола Валері: правду можна
    здобути лише за допомогою пристрасті».


    Радіо Свобода була в роки комуністичного режиму, який ставав все більш чорним, з
    наближенням його кінця,
    не тільки важливим засобом інформації, а й справжнім соціальним медикаментом. Все це завдяки тому ж Ноєлю Бернарду: «Ми зазначимо також, що секрет Ноєля Бернарда полягав у тому,
    що він з пристрастю шукав правду. Ноєль Бернард не був ідеологом, він був втіленням
    спраги румунів звідусіль до справедливості і свободи. Завдяки йому, Радіо Свобода ставала трибуною прав людини, до якої кожен приходивзі своїми проблемами, щоб був почутим у верхах, там де не доходять скарги. До Радіо Свобода і його директора дійшла петиція страйкуючих гірників Долини Жіу. Може хтось
    забути, що під час руйнівного
    землетрусу 1977 року румуни легше перенесли страждання і лихо завдяки Ноєлю Бернарду, який перетворив Радіо
    Свобода на відкриту студію допомоги?


    На похороні
    Ноєля Бернарда, слова його друга Вірджіла Єрунки виявили через хвилювання і надію те, що значить
    для кожного з нас те, що ми залишаємо за собою: «Якщо інтелект, як говориться, є лише організованою пам’яттю, Ноєль Бернард використовував цей розум для неймовірної тверезості, розуміння і дії. Він перший приходив до свого робочого ательє і останнім залишав його. Все, що могло зацікавити Румунію
    прослуховувалось, ретельно перевірялось, щоб було відправлено на хвилях в країну без антен, яка була систематично дезінформована. Мікрофон для Ноєля Бернарда став живим інструментом його інтелекту і пам’яті всіх. Таємниця
    смерті в даний час прагне перетворити цю дорогоцінну присутність на шокуючу відсутність в годину розлуки з нашим другом. В ефірі Радіо
    Свобода без Ноєля Бернарда, як ніби сльози могли б змити наш біль.


    Радіо Свобода не була такою ж і після смерті Ноєля Бернарда, але ті, хто послідували за ним продовжили те, що він почав.