Відповідно
до методології ЄС, частка валового державного боргу в Румунії становитиме 40,9%
ВВП вкінціцього року, порівняно з 35,2% ВВП у 2019 році, згідно з Програмою конвергенції 2020 року,
опублікованою Міністерством державних фінансів у Бухаресті. Ця ситуація зумовлена очікуваним скороченням економіки
приблизно на -1,9%, знеціненням національної валюти відносно євро – основної
валюти, в якій деномінована
державна заборгованість – і
дефіцитом понад 3% ВВП, як результат наслідків поширення коронавірусу
SARS-CoV-2. Розрахований за європейською методологією Європейської системи
рахунків (ESA), бюджетний дефіцит Румунії, прогнозований для кінцяпоточного року,становитиме 6,7% ВВП, що приблизно на 2,4 процентних пунктибільше порівняно з рівнем 2019 року.
Збільшення
відбудеться на тлі підвищення бюджетних
витрат до 39,5% ВВП – що означає
збільшення на 3,5 процентних пункти порівняно з 2019 роком. Це пов’язано зі значним збільшенням
частки соціальних трансфертів у ВВП, а також збільшенням частки субсидій, за
даними Міністерства фінансів. Водночас
прогнозується,
що загальні бюджетні доходи
збільшаться від
31,7% ВВП минулого року до 32,7% ВВП у 2020 році, прогноз, що базується на
помірній позитивній еволюції фонду заробітньої
плати та
зменшенні приватного споживання на тлі
пандемічної
кризи. Фінансисти зазначають, що
це призвело, з одного боку, до втрати доходів через уповільнення економічної діяльності, а з іншого – до збільшення
витрат на медичне обладнання та соціальну допомогу, наприклад, технічне
безробіття або допомогу батькам, які залишаються вдома, з дітьми, після
припинення занять у навчальних закладах.
Водночас, Міністерство нагадує, що
незалежно від пандемічної кризи,щодо Румунії було порушено процедуру надмірного дефіциту, оскільки
дефіцит Європейської системи рахунків перевищив поріг у 3% ВВП у 2019 році, а
рекомендацією було повернутися
до цього дефіциту до 2022
року. На тлі особливої ситуації у сфері
охорони здоров’я, Європейська Комісія,між
часом, запровадила Загальну норму
про дерогацію, яка дозволяє державам-членам відступати від встановлених
фіскальних цілей, а
витрати, пов’язані з пандемією COVID-19, користуватимуться спеціальним режимом.
На
практиці, для
Румунії це означатиме, що
коли вона буде оцінена стосовно досягнення мети бюджетного дефіциту, це буде
здійснено шляхом виключення витрат, пов’язаних із COVID-19. У документі міністерства
також вказується, що
валові інвестиції зменшаться на 2,6% до 2020 року, а на це вплине той факт, що експорт та імпорт товарів і
послуг зафіксують
негативну динаміку. Що стосується інфляції, то, за оцінками, вона складе 3%
наприкінці 2020 року. Водночас, в
середньостроковій перспективі найбільш вірогідним сценарієм економічного
зростання є, на думку фінансистів, те, що воноповернеться до прогнозованого потенціалу до
пандемії COVID-19 відповідно до 3-4%.
