Tag: заборона

  • Новий Лісовий кодекс Румунії

    Новий Лісовий кодекс Румунії

    У Міжнародний день лісу виконавча влада Румунії схвалила новий Лісовий кодекс, розроблений в рамках Національного плану відновлення та стійкості. “Це збалансований Лісовий кодекс, який народився в результаті широкого, серйозного та аргументованого діалогу з усіма зацікавленими сторонами лісового господарства”, – заявив міністр навколишнього середовища Мірча Фекет. Набуттям чинності цього законодавчого акту мається на меті впорядкувати правову базу, боротися з незаконними вирубками та покращити управління лісами. Документ також передбачає створення Національної лісової ради, яка об’єднає всі професійні лісові організації, а власники лісів будуть внесені до національного лісового реєстру.

    Водночас, одним з найважливіших положень закону є заборона суцільних рубок майже на половині лісових територій країни, тоді як раніше вони були заборонені лише в національних парках. Заборона також буде поширена на природні парки. Новий лісовий кодекс дозволить державі заліснювати землі, які були вирубані і покинуті власниками, і міністр навколишнього середовища Мірча Фекет заявив, що таких випадків є багато. Він також зазначив, що цей законопроєкт встановлює правові рамки для цифрової боротьби з незаконними рубками, використовуючи супутникові знімки та смарт-камери.

    Водночас, новий Лісовий кодекс надає власникам лісів, як державним, так і приватним, право на альтернативні рішення щодо охорони: від спеціалізованих структур до організованої охорони за власним режимом та на основі нормативно-правових актів, із застереженням, що охорона лісів є обов’язковою за законом. У той же час, будуть створені громади, залежні від лісової продукції, які матимуть пріоритет у доступі до лісових ресурсів, а також буде запроваджено термін “агролісомеліоративне використання”, що означає, що пасовища та сільськогосподарські культури можуть бути інтегровані з деревами та чагарниками. Національна рада лісового господарства також створюється з метою забезпечення етичної поведінки працівників лісового господарства та дотримання ними професійних стандартів.

    Визначено екосистеми високої природоохоронної цінності та створено Національний каталог екосистем високої природоохоронної цінності, що підлягають суворій охороні. Ще одне положення вводить нове поняття, так звані “острівці старіння”, які стають механізмом, за допомогою якого лісові ділянки площею не менше 0,1 га, що відіграють важливу роль у підтримці біорізноманіття, будуть захищені від вирубки. І останнє, але не менш важливе: ще одна стаття регулює доступ пішоходів та велосипедистів до земель Державного лісового фонду. Новий Лісовий кодекс був направлений урядом до парламенту, який має розглянути та ухвалити його у формізакону, який замінить старий кодекс від 2008 року.

  • Фермери в центрі уваги Європарламенту

    Фермери в центрі уваги Європарламенту




    З
    початку конфлікту, спровокованого Російською Федерацією в сусідній країні, близько
    17 мільйонів тонн основної сільськогосподарської продукції покинули Україну
    автотранспортом, залізницею або Дунаєм, свідчать дані Міністерства сільського
    господарства в Києві. З них весь обсяг зерна, що становить приблизно 38%
    українського експорту, потрапив до сусідніх держав ЄС, оскільки кордони України
    з Росією та Білоруссю були закриті.




    Щоб
    допомогти Україні, після того як Росія заблокувала українські чорноморські порти, ЄС призупинив дію тарифів та інших заходів торгового захисту на імпорт українського зерна
    та інших продуктів харчування, не
    вимагаючи від них відповідності європейським стандартам якості. Метою Брюсселя було дати можливість українським
    фермерам експортувати зернові та олійні культури на свої традиційні ринки Африки, Близького Сходу та Азії – і
    допомогти пом’якшити світову
    продовольчу кризу – але велика кількість зерна залишилася в Східній Європі і створила перебої.




    Під час дебатів у середу в Європейському парламенті щодо
    проблем, створених на європейському ринку великим напливом дешевого зерна з
    України, депутати Європарламенту закликали до посилення заходів для фермерів у
    Східній Європі, які страждають від імпорту української сільськогосподарської
    продукції. П’ять країн,
    Румунія, Польща, Болгарія, Словаччина та Угорщина- опинилися в надзвичайній ситуації, і
    для їхнього захисту потрібна європейська солідарність, заявив комісар з питань сільського господарства Януш
    Войцеховський, який визнав внесок Бухареста у забезпечення коридорів солідарності для зерна з сусідньої
    країни та передав
    подяку ЄС за
    підтримку: «Румунія, щира подяка
    Румунії, тому що там був найбільшим тягар для цієї країни. Відправлено 9 млн
    тон зерна. 6,5 покинули Румунію. 2,5 залишилося».




    Зараз Європейський Союз каже, що українське зерно буде тільки
    проходити через ці країни, і робляться спроби контролювати поставки, щоб запобігти
    ситуації порушення їхні ринків. Румунський євродепутат Дачіан Чолош, колишній
    єврокомісар з питань сільського господарства, закликав Єврокомісію зробити
    більше для того, щоб зернові дійсно
    потрапляли третіх країн.




    Також від Румунії євродепутат Європарламенту Даніель
    Буда, віце-президент Комісії з питань сільського господарства, наполягав на
    тому, що зерновими повинна безпосередньо керувати Європейська комісія, а
    депутатка Європарламенту Кармен Аврам закликала продовжити заборону на імпорт до
    постраждалих країн-членів. Кармен Аврам також зазначила, що Румунія перебуває в
    особливій ситуації, маючи автомобільне, річкове і морське сполучення з
    Україною, а румунський чорноморський порт Констанца перевантажений.

  • Дискусії довкола доходів працівників державного сектору

    Дискусії довкола доходів працівників державного сектору




    Спеціалізовані парламентські комітети
    затвердили у схваленій урядом редакції проєкт Державного бюджету Румунії та бюджету
    соціального страхування на поточний рік. Остаточне голосування на пленарному
    засіданні відбудеться у вівторок.




    У цьому контексті міністр
    праці Ралука Туркан оголосила, що у відомстві працюють над низкою змін до системи
    оплати праці працівників державного сектору, в тому числі щодо встановлення фіксованої
    суми індексації або скасування певних доплат. Міністерка зазначила, що деякі
    категорії бюджетники отримують надбавки у розмірі до 85% посадового окладу,
    стверджуючи, що з набранням чинності нового закону будуть скасовані такі надбавки,
    як наприклад за роботу в умовах нейропсихічного навантаження або за
    конфіденційність. При цьому великі зарплати будуть заморожені, а малі -
    підвищені.


    Уряд продовжує аналіз
    законопроєкту Міністерством праці про заборону одночасно отримувати пенсію і
    зарплату. Ралука Туркан заявила, що з огляду на «виразну тенденцію» працівників
    державного сектору виходити на пенсію і потім знову влаштуватися на державну
    службу, новою редакцією закону передбачена можливість продовження роботи й
    після досягнення пенсійного віку, але буде заборонено одночасно отримувати
    пенсію і зарплату.




    І прем’єр-міністр Флорін Кицу підтримав
    ідею скасування право на одержання одночасно і пенсії, і заробітної плати у
    державному секторі та надання кожній людині можливості самостійно обирати між зарплатою
    та пенсію. Відповідний законопроєкт міністерства праці прем’єр вважає «дуже
    хорошим». «Цей законопроєкт ми
    обговорювали в коаліції. Мені він здається дуже добрим. Ви знаєте, що ми порушували
    це питання й минулого року, а мені здається нормальним надати можливість людині,
    яка досягла пенсійного віку самостійно вирішувати, чи хоче вона отримувати
    пенсію або продовжити роботу без права доходи у вигляді пенсії.»




    Така заборона на одночасне
    отримання пенсії та зарплати була запроваджена у Румунії в 2009 році, в умовах світової
    фінансової кризи, урядом Еміля Бока, але вона стосувалася певної суми
    кумулятивних доходів, а також мала винятки наприклад, для вчителів. Проте відповідні
    положення були скасовані в 2014 урядом Соціал-демократичної партії на чолі з Віктором Понтою.




    Враховуючи нові реалії
    керівники деяких відомств вже повідомили про пошук альтернативних рішень. Наприклад,
    міністр освіти Сорін Кімпяну заявив, що в системі освіті можлива погодинна
    оплата праці для того, щоб привабити вчителів-пенсіонерів, передбачаючи, у протилежному
    випадку, зростання кількості некваліфікованих працівників в румунських навчальних
    закладах.




    У зв’язку з цим Ралука Туркан
    заявила, що проєкт містить певні положення, що дозволять уникнути блокування
    діяльності ключових державних установ. З боку опозиції соціал-демократи піддали
    гострій критиці цю законодавчу ініціативу уряду. Сенаторка Габрієла Фіря
    написала на своїй сторінці в соціальній мережі, що встановлення законом заборони
    одночасно отримувати пенсію і заробітну плату у дійсності є «зухвалою спробою
    нав’язати приховане підвищення
    пенсійного віку до 70 років».

  • 8 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Румунія сьогодні переступила поріг
    за 60 тисяч підтверджених хворих на коронавірус, за останню добу в країні
    виявили 1350 нових випадків зараження. Водночас майже 30 тис. інфікованих
    одужали. Теж за останню добу від коронавірусу було зареєстровано 43 летальні
    випадки, а загальна кількість померлих становить 2659 осіб. У лікарнях від
    коронавірусу лікуються 7600 людей, 448 із них перебувають у відділеннях
    інтенсивної терапії. Тим часом столична дирекція громадського здоров’я перейшла
    під військове управління доки виявлені недоліки на рівні цієї установи не
    будуть усунені. Останнім часом дирекція була піддана гострій критиці, після
    того як ЗМІ повідомили про провальні або навіть фіктивні епідеміологічні
    розслідування. З іншого боку, Омбудсмен Румунії оскаржив у Конституційному суді
    окремі положення нещодавно прийнятого закону про карантин та ізоляцію. Йдеться
    про статтю про обов’язкову госпіталізацію до медзакладу, а також про ту, яка
    регулює відрядження медичного персоналу. Омбудсмен вважає, що примусова
    госпіталізація є зловживанням і, що це має бути лише крайнім рішенням, після вичерпання
    інших можливостей. Щодо відрядження лікарів, то Омбудсмен вважає, що це
    положення має характер примусового переведення, що суперечить Конституції.
    Прем’єр-міністр Людовік Орбан розкритикував дії Омбудсмена, який, за його
    словами, оскаржує фундаментальні закони.


    ЕКОНОМІКА -
    Румунія уникне технічної рецесії і матиме
    менший економічний спад, ніж прогнозували рейтингові
    агентства, Європейська
    комісія, МВФ та банківські
    установи, завдяки швидкому та ефективному реагуванню
    економічних політик, – стверджує міністр
    фінансів Флорін Кицу. У дописі на своєму Facebook
    він зазначає, що Румунія матиме відновлення
    економіки у третьому кварталі, а це означатиме економічне зростання у
    2021 році. Таким чином, – пише міністр
    фінансів, – хоча країна вступила в кризу із дефіцитом бюджету у 3, 7%, при першому
    коригуванні уряд збільшив дефіцит на три процентні
    пункти і продовжить вливати ліквідність в економіку й після другого
    в цьому році коригування державного бюджету.




    МОРЕ – На румунському чорноморському узбережжі в
    ці вихідні відпочивають приблизно 150 тис. туристів. Курорти майже заповнені, а
    люди скористалися гарною погодою. Однак залишаються звичайні проблеми, такі як
    спека і неспокійне море, а також новий коронавірус. З огляду на те, що на
    сьогодні чорноморські курорти найбільш багатолюдні туристичні регіони в
    Румунії, люди піддаються підвищеному ризику зараження. Щоб перевірити дотримання
    санітарних норм, були створені змішані команди з поліцейських, жандармів,
    пожежників і представників установ охорони здоров’я, санітарно-ветеринарних
    служб, а також управлінь захисту прав споживачів і безпеки праці. За останню
    добу було виписано понад 150 штрафів, на загальну суму 55 тис. леїв (понад 11
    тисяч євро).




    ОБМЕЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії у
    суботу повідомило, що влада Федеративної Республіки Німеччини переглянула умови
    в’їзду на територію Німеччини в результаті оновлення списку «зон ризику». Таким
    чином, в цей список увійшли сім повітів Румунії (Арджеш, Бігор, Бузеу, Нямц,
    Яломіца, Мехедінць і Тіміш). Усі особи, незалежно від громадянства, котрі
    відвідали один з цих регіонів зможуть в’їхати у Німеччину лише з негативним
    результатом тесту на Covid-19, проведеним не більше, ніж за 48 годин до
    прибуття, або зробити безкоштовний тест протягом трьох діб з моменту в’їзду на
    територію цієї країни. У разі недотримання цього зобов’язання німецька влада може
    відмовити у в’їзді або помістити на двотижневу ізоляцію за місцем проживання. Якщо
    тест проводиться після прибуття в Німеччину, заходи самоізоляції застосовуватимуться
    до отримання результату.




    ЛІВАН – Бухарест приєднався до міжнародних зусиль з
    підтримки Лівану після руйнівного вибуху, що стався у вівторок в Бейруті. Румунія налічується серед держав, які
    отримали запит про допомогу від уряду Лівану через Європейський механізм
    цивільного захисту. Румунський уряд, громадянське суспільство і представники
    ліванської діаспори одразу відгукнулися на заклик і спільними зусиллями близько 8 тонн лікарських
    засобів та медичних виробів було доставлено у суботу з Румунії до Лівану двома
    літаками румунських ВПС. Ліван
    – близька румунському суспільству країна, в якій живе велика кількість румунів,
    тому ми сумуємо і висловлюємо щире
    співчуття жертвам цієї трагедії в Бейруті, – заявив міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску на аеродромі перед зльотом літаків. Бейрутська трагедія
    вивела тисячі людей на вулиці. У суботу ліванська поліція використала сльозогінний
    газ проти протестувальників, які зібралися перед парламентом, аби висловити
    своє невдоволення політичним класом, який, на їхню думку, є винним за вибух у
    вівторок, у результаті якого загинуло щонайменше 150 осіб, а більше 5000
    отримали поранення. Сотні
    тисяч мешканців Бейрута залишилися без даху над головою. Збиток обчислюється
    мільярдами доларів. На неділю у Франції запланована відеоконференція донорів
    для збору термінової гуманітарної допомоги.





  • Жорсткі обмеження на пересування осіб

    Жорсткі обмеження на пересування осіб








    В умовах надзвичайного стану через пандемію нового коронавірусу, Румунія вжила додаткових заходів щодо
    обмеження соціального контакту та пересування людей на національному рівні. Вони передбачені у другій військовій постанові, прийнятій після
    оголошення минулого тижня
    надзвичайного стану та мають тимчасовий характер.




    Ці обмеження кардинально змінюють спосіб життя людей, але, кажуть експерти, виявилися найефективнішим засобом боротьби з COVID-19. Таким чином,
    переміщення людей поза межами
    свого помешкання здійснюватиметься
    лише за умови суворого дотримання заходів щодо запобігання
    поширенню нового коронавірусу, так само заборонено збиратися групами більше трьох осіб, за винятком
    ситуації, коли вини є членами однієї сім’ї.




    Рекомендується пересуватися протягом дня,
    між 6:00 та 22:00 год., лише за певних умов, – заявив міністр внутрішніх справ
    Марчел Вела: «Варто виходити лише по невідкладній професійній роботі, за
    продуктами харчування і товарами першої необхідності для себе чи для домашніх
    тварин, а також за товарами, необхідними для здійснення професійної діяльності;
    по невідкладну медичну допомогу, котра не може бути надана на відстані, для догляду/супроводу
    дитини, допомоги іншим літнім, хворим людям або особам з вадами чи у випадку смерті
    члена сім’ї; короткі прогулянки біля
    будинку/домогосподарства, пов’язані з індивідуальною фізичною активністю людей
    та потребами домашніх тварин.»




    Вночі, починаючи з вечора понеділка, люди
    можуть виходити з помешкання лише з вищезазначених причин, але зобов’язані мати
    при собі службове посвідчення, довідку від роботодавця, або декларацію під
    власну відповідальність. І навіть якщо упродовж дня військовою постановою лише
    рекомендується максимально обмежити переміщення по вулицях і контакти, влада просить
    населення ставитися до цього як до обов’язкових вимог. Вводяться нові заходи і
    щодо осіб, які порушують режим самоїзоляції або карантину. Таким чином, особи,
    які перебувають в домашній самоїзоляції і покидають помешкання без дозволу
    компетентних органів будуть розміщені в інституціоналізований карантин, під
    охороною.




    А особи, які покинули карантин самовільно будуть відправленні на повторний 14-денний карантин. Було також було тимчасово
    припинено роботу всіх стоматологічних кабінетів і поліклінік, за винятком екстреної
    діяльності, а також закрито усі магазини в торгово-розважальних центрах, окрім
    харчових, звичайних та ветеринарних аптек та хімчисток. У храмах дозволяється здійснення
    богослужінь, але із закритими дверима і з можливістю трансляції через
    засоби масової інформації або в Інтернеті. У таїнствах хрещення та вінчання, а
    також у похоронах можуть брати участь не більше 8 осіб. Заборонено, за деякими
    винятками, в’їзд на територію Румунії іноземців та осіб без громадянства.
    Місцеві органи влади зобов’язані допомагати людям похилого віку. Крім цього
    була збільшена кількість установ, які можуть виписувати штрафи за порушення режиму
    надзвичайного стану.

  • 6 квітня 2019 року

    НАТО – У неділю в Бухаресті відбулися
    церемонії, присвячені Дню НАТО та 15-річчю офіційного членства Румунії в
    Північноатлантичному альянсі. День НАТО в Румунії відзначається щороку в першу
    неділю квітня. 29 березня 2004 року румунська влада передала свої ратифікаційні
    грамоти Державному департаменту Сполучених Штатів Америки, депозитарію
    Північноатлантичного договору. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що
    Румунія взяла на себе відповідальність постачальника безпеки в регіоні і в рамках операцій НАТО та стала передбачуваним і надійним союзником. У даний час 887 румунських військовослужбовців
    задіяні в місіях НАТО, з яких 690 – в Афганістані, 56 – у місії КФОР у Косовому,
    120 – у складі бойової групи НАТО на території Польщі і 21 – у командних центрах
    НАТО. Членство в Північноатлантичному альянсі разом зі Стратегічним
    партнерством зі Сполученими Штатами Америки та членством в Європейському Союзі
    є основами закордонної політики Румунії.




    НАВЧАННЯ – Тривають найбільші у регіоні
    багатонаціональні морські навчання «Морський щит-2019», які проходять у
    територіальних водах Румунії та міжнародних водах Чорного моря. У них беруть участь
    14 румунських військових кораблів і 6 військових суден з Болгарії, Канади,
    Греції, Нідерландів і Туреччини. Понад 2000 військовослужбовців
    відпрацьовуватимуть до 13 квітня спільні бойові процедури проти підводних,
    наземних та повітряних загроз, адаптованих до видів загроз, що виникають у
    Чорноморському регіоні. Гіпотетичний сценарій навчань спрямований на планування
    та проведення операцій з реагування на кризу, згідно мандату Резолюції Ради
    Безпеки ООН. Начальник штабу
    Військово-морських сил Румунії, віце-адмірал Александру Миршу зазначив, що «Морський
    щит-2019» не може розглядатися як провокаційні військові навчання. НАТО
    занепокоєна масштабними та безперервними військовими діями Росії в регіоні.




    ЗАБОРОНА – Українські прикордонники у суботу не впустили
    в Україну лідера Демократичного союзу угорців Румунії, депутата Келемена
    Хунора, якій планував взяти участь у відзначенні 30-річчя місцевої угорської
    організації «Товариство угорської культури Закарпаття». Румунський політик, який
    є власником румунського дипломатичного паспорту стверджує, що йому заборонили
    в’їзд в Україну без будь-яких пояснень. Посол України в Румунії Олександр
    Баньков повідомив, що Келемену Хунору заборонено в’їзд на територію України з листопада
    2017 року, додавши, що з того часу він вже намагався в’їхати в Україну з
    угорським паспортом і йому було відмовлено. Український дипломат зазначив, що така
    практика є загальною для всіх європейських держав. Проте Келемен Хунор заявив, що слова Олександра Банькова не
    відповідають дійсності, стверджуючи, що не був в Україні протягом останніх 20
    років та ніколи не користувався угорським паспортом. Пізніше речник
    Держприкордонслужби України Олег Слободян пояснив, що Келемена Хунора не впустили
    в Україну через «доручення одного із правоохоронних органів України». МЗС
    Угорщини в офіційній заяві назвали неприйнятною відмову у перетині кордону лідеру
    Демократичного союзу угорців Румунії. Нагадаємо, що в минулому Україна неодноразово забороняла
    в’їзд на свою територію громадянам Румунії, в тому числі журналісту Румунського
    радіо Валентину Цігеу.




    КОКАЇН – Румунська поліція у неділю проводить спеціальну
    операцію на румунському узбережжі Чорного моря, в рамках якої було зібрано
    чимало пакунків з кокаїном, які хвилями прибило до берега. Вони є частиною
    великої партії кокаїну, виявленої два тижні тому в повіті Тульча у
    перевернутому човні. Цими днями сотні поліцейських, жандармів та водолазів
    беруть участь у пошуковій операції, що охоплює 90 кілометрів румунського узбережжя.
    Поліція закликає громадян не відкривати пакети в разі їх виявлення, а відразу ж
    здавати їх в найближчий відділок. Так само, поліцейські заявили, що концентрація
    кокаїну в пакетах становить близько 90%, а вживання цих наркотиків може бути
    небезпечним для життя. Прокурори Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом кажуть, що ринкова вартість
    виявленої партії кокаїну може становити до 300 мільйонів євро. Наркотики
    походять з Південної Америки і потрапили до Румунії морським шляхом.




    КУЛЬТУРА – Корона королеви Румунії Марії (1914-1927 роки)
    і літургійний прапор середньовічного князя Молдови Штефана Великого (1457-1504
    рр.), що є предметами національної спадщини Румунії, які зберігаються в Національному
    музеї історії Румунії були доставлені до Франції літаком румунських ВПС. Під
    час Культурного сезону Румунія-Франція корона і прапор стануть центральними експонатами
    виставок «Марія румунська: королева і художниця», організованої в палаці Тау в
    Реймі, та «Румунські літургійні вишивки візантійської традиції», організованої в
    Луврі в Парижі. З 27 листопада минулого року по 14 квітня 2019 року Румунія проводить
    у Франції понад 200 проектів в рамках унікальної ініціативи громадської,
    економічної та культурної дипломатії. А з 18 квітня по 14 липня ц.р. у французька
    сторона проведе подібні заходи в Румунії. Відкритий минулого року президентом
    Клаусом Йоханнісом та Еммануелем Макроном культурний сезон має на меті
    відновити взаємне сприйняття і зміцнити економічні, наукові та культурні
    зв’язки між двома країнами.

  • Румунського депутата не впустили в Україну

    Румунського депутата не впустили в Україну

    Лідера
    Демократичного союзу угорців Румунії, депутата Келемена Хунора у суботу не
    впустили до України. Про це він
    повідомив на своїй сторінці у
    Facebook.




    «Я їхав до
    Ужгорода, де наші друзі відзначають 30-річчя місцевої угорської організації «Товариство
    угорської культури Закарпаття». Я хотів особисто привітати їх поговорити про
    спільний шлях, який пройшли угорські національні громади в Карпатському басейні
    після падіння комуністичних диктатур, а також торкнутися проблем, з якими ми
    стикаємося. Я б зробив усе це, якби українська влада, після години очікування і
    з’ясування на кордоні, дозволила мені в’їхати в країну. Але мені заборонили
    в’їзд без будь-яких пояснень. Вони просто повідомили, що не можуть впустити
    мене до країни», – написав румунський депутат угорського походження на своїй
    сторінці в мережі Facebook.




    У коментарі
    румунському агентству Mediafax Келемен Хунор уточнив, що отримав заборону на
    в’їзд до України до 13 жовтня 2020 року.




    Він сказав, що поінформував
    про цей інцидент міністра закордонних справ Румунії і додав, що в понеділок
    звернеться за роз’ясненням до Посольства України в Румунії.

    Пізніше у зв’язку
    з цим Посол України в Румунії Олександр Баньков на своїй сторінці у мережі
    Facebook, зробив кілька уточнень.




    «Пану Келемену
    Хунору заборонено в’їзд на територію України з 03.11.2017 року. З того часу він
    вже намагався в’їхати в Україну з угорським паспортом і йому було відмовлено,
    тож він точно знав про ухвалене українською стороною рішення. І цього разу,
    відповідно до українського законодавства, пану Келемену Хунору було вручено
    рішення про відмову в перетині державного кордону України, яке він підписав. Це
    правда, що відповідне рішення не містить мотивів, але така практика є загальною
    для всіх європейських держав», – написав український дипломат. Олександр Баньков
    додав, що він відкритий і
    матиме за честь надати й особисто пану Хунору будь-які додаткові пояснення.

    У відповідь на інформацію Олександра Банькова Келемен Хунор назвав реакцію
    українського посла неприйнятною, додавши, що протягом останніх двадцяти років не бував в Україні і
    ніколи не користувався угорським паспортом. «Я можу представити документи
    сьогоднішнього інциденту. Прошу Посла України в Бухаресті Олександра Банькова
    представити в свою чергу документи, якими у минулому мені було заборонено в’їзд
    на територію України», – написав Келемен Хунор.

    Келемен Хунор є румунський
    політиком і письменником угорського походження. З 2000 року він є членом Палати
    депутатів від угорської меншини Румунії. У листопаді 2009 року він взяв участь
    в президентських виборах, на яких зайняв п’яте місце, отримавши 3,83% голосів. З
    2009 по 2012 роки він обіймав посаду міністра культури та національної спадщини
    Румунії. З 2011 року він очолює Демократичний союз угорців Румунії.