Tag: забруднення повітря

94% громадян Євросоюзу та 87% громадян Румунії
стверджують, що охорона навколишнього середовища важлива – показує
Євробарометр, здійснений у грудні
минулого року. Чотири основні питання щодо яких румуни звертають увагу – це
забруднення повітря, забруднення річок, озер та джерел ґрунтових вод,
забруднення сільськогосподарських джерел та деградація ґрунтів, а також
збільшення кількості відходів.

Парадоксально, хоча Румунія є країною, що
страждає від надмірної кількості сміття, вона імпортує відходи. Ось чому,
наприклад, журналісти ББС прибули
минулої осені до нашої
країни, щоб знайти пояснення. Вони дізналися, таким чином, що румунські
компанії, що займаються утилізацією побутових відходів залишаються, за
відсутності вибіркового збору у нашій країні, без предмета діяльності через
дефіцит … сировини. З цієї причини вони імпортують відібрані відходи з таких
країн, як Великобританія.

Висновок ББC полягав у тому, що національне законодавство повинно
регулювати діяльність з утилізації
відходів та узгодити її зі стандартами Європейського Союзу, але, здається, все
йде не так. Не пізніше вівторка бухарестські прокурори пред’явили звинувачення
трьом румунським громадянам та комерційному товариству за те, бо вони скинули
в річку Арджеш або закопали в ґрунт у повітах Ілфов та Джурджу, отже неподалік столиці
Румунії, сотні тонн відходів, приносячи значну шкоду навколишньому середовищу. Водночас,
столичні співробітники поліції провели численні обшуки в столиці, Ільфові та
Джурджу у кримінальній справі порушеній проти двох комерційних товариств та
кілька осіб, які збирали, перевозили, скидали та закопували відходи в неавторизованих
місцях.

Нещодавно в порту Констанца Південь Аджіджа,
при Чорному морі, було виявлено 16 контейнерів токсичних відходів за
походженням з Великобританії, які у документах
були занесені до предметів домашнього вжитку секонд-хенд. Є підозри, що
привезене сміття мало бути незаконно спалено в повіті Ільфов або мало дістатися
до сміттєвих ям навколо Бухареста. Паралельно з розслідуванням за фактом вчинення
правопорушень імпорту чи експорту відходів з порушенням законодавчих положень у
галузі та використання фальшивих митних документів, відповідні контейнери були
повернуті вантажовідправнику.

Прокурор, який розслідує справу, каже, що тут
йшлося тільки про один підозрілий транспорт, близько 50 інших контейнерів з
відходами будучи привезені до Румунії у період, коли Великобританія ще була членом
Європейського Союзу. Одним з відчутних результатів подібних дій, що схоже вийшли
з-під контролю влади був величезний скандал в Бухаресті, підпалений в ніч на
понеділок: програми, які вимірюють якість повітря, зареєстрували забруднення,
що в 10 разів перевищувало максимально допустимий рівень. Виконуючий обов’язки
міністра довкілля Костел Алексе уточнив, що ця ситуація є результатом неконтрольованих
пожеж в Бухаресті та повіті Ільфов.

У Бухаресті та великих містах країни забруднення
повітря все більше й більше зростає. Незалежні мережі для вимірювання якості
повітря в столиці показують, що забруднення є вищим, ніж свідчать офіційні
дані.

Хоча
столична мерія розробила план заходів щодо поліпшення якості повітря, цей план
не впроваджується як слід, попереджає міністр охорони навколишнього середовища
Костел Алексе, який повідомив, що має на меті підвищити кошти для заохочення
електрифікованого та чистого громадського транспорту у великих містах.

Столична
мерія також оголосила про встановлення податку на використання автомобілів у
Бухаресті, щоб зменшити рівень забруднення, податок, що стягуватиметься з березня. Понад
мільйон автомобілів, зареєстрованих у Бухаресті та повіті Ільфов, буде
оподатковано, сподіваючись що це означатиме більш чисте довкілля.

Ось що заявив міністр навколишнього середовища
Костел Алексе на станції вимірювання якості повітря в центральній частині
столиці Румунії: «Всі
державні адміністрації в Румунії повинні зрозуміти, що вони повинні впроваджувати
свої плани щодо покращення якості повітря. Бухарест перебуває в судовому спорі
з Європейською Комісією, і ми не можемо зробити нічого, крім чекати вироку.
Наразі жоден із заходів, передбачених у Плані з питань боротьби із забрудненням,
не був впроваджений. Тому що якби ми втілили ці заходи, ми мали б, набагато
менші показники забруднення. Кероване мною міністерство звертається із чітким посланням
до місцевих органів самоврядування Румунії не гратися із здоров’ям румунів. Я
повідомляю мерам Бухаресту, Ясс та Брашова, а також іншим мерам румунських
населених пунктів, що установи підпорядковані Міністерству охорони
навколишнього середовища щотижня оштрафуватимуть будь-які відхилення, і що будуть
вжиті необхідні заходи».

Близько 12.000 осіб щорічно помирають від забруднення в Бухаресті. У звіті
Рахункового суду від минулого року вказувалося, що тривалість життя в
Бухаресті на 22 місяці нижча, ніж у решти населених пунктах країни, через
забруднення. Законодавство ЄС вимагає від держав-членів уважно стежити за рівнем,
особливо у міських зонах, різноманітних забруднювальних речовин та діяти у разі досягнення
певних меж. Європейська Комісія неодноразово попереджала Румунію, що вона не
дотримується заходів щодо якості повітря в ЄС, і з цієї причини загрожує
штрафами до 400 тисяч євро на день.

Бухарест утворює одну з найбільш
агломерацій серед європейських столиць і займає п’яте місце
серед столиць з
найбільш завантаженими дорогами у світі. А забруднення повітря вбиває щороку понад 23.000 румунів,
викликаючи такі захворювання як рак легенів, ішемічну хворобу серця, інсульт,
інфекції нижніх дихальних шляхів і хронічне обструктивне
захворювання легень.

Ці дані є лише частиною висновків недавнього дослідження, проведеного НУО «Румунська обсерваторія охорони здоров’я» щодо стадії боротьби із забрудненням в 10 найбільших містах
Румунії. Однак ця боротьба не ведеться
дуже ефективно. До речі, Всесвітня організація
охорони здоров’я підтверджує ці дані і навіть доповнює їх, показуючи, що надмірне завантаження доріг у великих румунських містах
перетворилося на серйозну проблему
охорони здоров’я через забруднення із твердими частинками, вже відомими PM10 і
PM2.5,викинутими у
повітря дизельними двигунами.

Так само, в 2017 році, Румунія
імпортувала майже 520.000 вживаних
автомобілів, без жодних правових обмежень, так як раніше застосований екологічний
податок був визнаний незаконним Європейським Судом. Він
був замінений іншою мірою щодо скорочення імпорту старих забруднювальних автомобілів,
як зазначив і Штефан Войня, представник
НУО «Румунська обсерваторія
охорони здоров’я»: «За два-три роки ми
стали своєрідним кладовищем вживаних автомобілів Європи, тому що такі країни,
як Німеччина або Франція, позбавляються від забруднювальних автомобілів, ці авто потрапляють
до нас, бо ми купуємо їх дуже дешево і немає ніякої стратегії блокувати цю
ситуацію. Близько третина випадків раку легенів безпосередньо викликані
забрудненням від дизельного палива. Проблема полягає в тому, що у всіх випадках
захворювання, забруднення вважається причиною, але не такою що спричинює
безпосередньо хворобу або смерть людини. Але є методики, які чітко показують
вплив забруднення на здоров’я і кількість втрачених років життя як безпосередній
результат забруднення. Міжнародне агентство з онкологічних досліджень в рамках ВООЗ
вважає вихлопні гази канцерогенними елементами першого типу, тобто найбільш
небезпечними канцерогенами.»

Токсичність повітря в Бухаресті привернула, особливо, увагу
жителів Бухареста. Нещодавно 4.600 мешканців
столиці ініціювали петицію, яка
перетворилася на виклик до суду, що
був поданий 9 травня. Петиція, яка
отримала назву Право на чисте повітря, посилається на конституційне право громадян користуватися чистим повітрям, а також на європейське законодавство, якого повинна дотримуватися
Румунія, і на підставі якого Європейська комісія розпочала судовий процес проти
нашої країни. Адвокат Маріус Петрою, ініціатор петиції та судового позову проти Бухарестської міської ради, пояснив, що жалюгідна
ситуація з повітрям у Бухаресті відома органам влади протягом тривалого
часу, завдяки звітам Міністерства навколишнього середовища та переданими ще з 2007
року Європейській Комісії на основі європейського
законодавства. Маріус Петрою: «У результаті цих звітувань було доведено, що певні міста
Румунії дуже забруднені певними канцерогенними речовинами. Одним з таких дуже
небезпечних забруднювачів є оксид азоту, у вигляді двоокису азоту, що в чотири
рази більше шкідливий і забруднювальний, а також відповідає за парниковий ефект, і
так званий «смог» у певних міста. За таких умов столична Мерія, як місцева влада, повинна була
прийняти план якості повітря з ефективними заходами, які б також захищали найбільш
вразливі категорії: діти та літні люди. Відповіддю мерії було прийняття цього
Інтегрованого плану якості повітря. Вона прийняла його у червні 2018 року, тобто
лише минулого року, хоча звітування до ЄК про перевищення концентрації
забрудників в атмосферному повітрі почалися в 2007 році. Протягом 11 років, мешканці
Бухареста вдихали токсичне повітря. Що стосується цього плану, то Мерія
стверджує, що застосовує його і навіть що забруднення знизилося.»

Однак будь-який мешканець
Бухареста може це заперечити. Забруднення повітря збільшилося у місті, будь-хто відчуває це, так як
будь-хто може підтвердити, що
кількість автомобілів у столичному вуличному
транспорті зросла. Таким чином, заходи, вжиті міською владою,
не мали жодних наслідків, а Інтегрований план якості повітря, як це було встановлено і
зажадано підписантами петиції Право на чисте повітря, повинен бути скасований та
замінений іншим планом, ефективнішим. Маріус Петрою: «План повинен бути розроблений на основі дослідження якості повітря. Попри те, що прийняла його у 2018
році, Мерія розробила цей план на основі дослідження від 2013
року, яке, безперечно, не містить жодного показника, а це доводить фактичну
кількість транспортних засобів, що фактично перебувають на вулицях Бухареста на момент
прийняття Плану або принаймні на рік вперед. Навпаки. Він не показує,
скільки транспортних засобів знаходяться на
вулицях в Бухаресті і забруднюють повітря міста. Однак, навіть і так, в ньому не був зазначений
рівень забруднення повітря, що
виникає в результаті будівництва та знесення об’єктів. За останніми даними,
одна третина забруднення повітря у столиці є
результатом будівельних майданчиків, а
решти двох третин надається дорожнім транспортом.»

Той факт, що забруднення, пов’язане з дорожнім рухом,
зросло паралельно з деградацією здоров’я людей, добре відомий і це було згадано столичною мерією в документах, – каже юрист Маріус Петрою: «У Бухаресті, з 2013
року рівень захворювань, пов’язаних з дихальними шляхами, був
дуже високим. Крім того, у січні 2018 року,Розрахункова палата опублікувала звіт про моніторинг якості повітря в муніципалітетах
Румунії, в якому говорилося, що в Бухаресті порівняно з рештою населеними пунктами країни середня тривалість життя менша на 22
місяці через забруднення. Але найцікавішою та найдраматичнішою інформацією є інша. В результаті нашого
запиту, ми дізналися про те, що у
порівнянні з 2013 роком, коли
було проведено дослідження якості повітря, 31 грудня 2018 року кількість
випадків захворювання на рак в Бухаресті зросло на
24%. Невідомо, чи єдиною причиною цих захворювань є забруднення, але міська
Мерія,
навіть через Інтегрований план якості повітря, визнає, що забруднювальними речовинами є канцерогени: азот, бензол, а також PM10. І вони
викликані дорожнім транспортом та викидами дизельного палива. Таким чином, заходи боротьби
з забрудненням повинні враховувати дорожній
рух, викликаний цими двигунами.»

Так само, вжиття цих заходів має здійснюватися якомога швидше з метою швидкого вирішення
ситуації, яка вже стала трагічною.