Tag: завдання

  • Квест-музей

    Квест-музей

    Ті, хто хоче розслабитися, забути про повсякденні проблеми і знову відчути «аромат»
    безтурботного дитинства, навіть погратися, отримуючи, водночас різноманітну
    культурну інформацію не усвідомлюючи цього, мають таку можливість. Це звучить як
    справжній виклик кажуть ініціатори «музейного квесту»,
    культурного проєкту, про який розповіла його авторка Кетеліна Станчу: «Музейний квест стартував
    у 2020 році як культурний проєкт, за фінансової підтримки Міністерства культури.
    Уже понад шість років ми маємо в Бухаресті так звану кімнату пригод і нам дуже
    подобаються розумні командні розваги. Ми багато думали про щось, що можна було
    б запропонувати на бухарестському ринку, щоб люди могли весело проводити час у
    культурному середовищі. І вирішили налагодити співпрацю з музеями і створити разом
    маршрути для шукачів скарбів у столичних музейних закладах. Це, по суті,
    командна гра, за участі від двох до шести людей, які беруть участь у культурному
    змаганні в музеї, шукаючи різні підказки та відгадуючи загадки.»




    Від Кетеліни Станчу ми дізналися, які музеї стали
    партнерами в цьому проєкті і як відбувається змагання: «Наразі ми уклали партнерські
    угоди з Музеєм ім. Григорія Антіпи, Музеєм села, Музеєм історії та Військовим
    музеєм. Команди можуть зареєструватися на нашому вебсайті www.museumquest.ro.
    Там вони бронюють проміжок часу, протягом якого вони хочуть пройти відповідний
    культурний маршрут. Вони приходять у встановлені дату та час, а біля обраного
    музею їх зустрічає наш представник, який представляє правила та проводить
    інструктаж про те, що припускає це полювання за скарбами і з якою метою вони
    проведуть цю культурну гонку. На початку гри вони отримують закриті на ключ барсетки
    та мають у своєму розпорядженні 90 хвилин у Музеї села та 60 хвилин в інших
    музеях, щоб знайти всі підказки, які ми для них придумали, і вирішити всі завдання
    і успішно завершити змагання.»




    Ми попросили Кетеліну Станчу навести нам приклади
    підказок, але вона відмовилась це зробити. Проте описала хід гри: «Вони мають
    багато взаємодіяти з елементами культури в музеї та працювати в командному дусі,
    демонструвати логічне мислення, а також інтуїцію та бажання відкривати речі,
    мають вирішити ряд міні-головоломок та загадок, які допомагають їм переходити з
    одного раунду в інший, кожен учасник команди має сумку із замком, а їхнє
    завдання – послідовно розблокувати ці замки, відкрити нові таємниці. Це дуже
    інтерактивна гра, вона в значній мірі спирається на командну співпрацю і, в
    основному, являє собою поєднання Квест-кімнати та класичного пошуку скарбів. У
    музеях ім. Антіпи, історії та Збройних сил може бути не менше двох гравців, а Музеї
    села – не менше чотирьох. Команда складається максимум із шести осіб, а розвага
    гарантована. До тепер не було жодного учасника, якого б не захопив цей новий
    спосіб відкрити для себе музеї.»




    Учасникам не потрібні попередні знання, щоб
    наважитися на цей спосіб відкриття для себе музеїв: «Ми використовуємо музейні
    простори та музейні колекції, щоб залучати нову аудиторію до музеїв, відкривати
    за допомогою гри ряд культурних та наукових відомостей, але робимо це весело.
    Необов’язково знати історію румунів перед входом у музей, але учасник
    дізнається і неодмінно залишать музей з багатою кількістю нової інформації, не
    обов’язково сприймаючи її як музейну інформацію, просто беручи участь у грі та вирішуючи завдання, які ми спеціально придумали.»




    Кетеліна Станчу запевнила нас, що це ідеальна гра для
    сімей з дітьми, віком від 7 років, а також для тимбілдингу, корпоративів. Це
    універсальна гра і вона може здатися цікавою для різновікових груп.

  • Румунія готова перейняти головування в Раді ЄС

    Румунія готова перейняти головування в Раді ЄС

    З 1 січня 2019 року, уперше після вступу до ЄС у 2007
    році, Румунія головуватиме в Раді
    Європейського Союзу. Однак дії чинної влади викликали серйозні сумніви щодо
    спроможності офіційного Бухареста успішно виконати це завдання.

    Зокрема протягом лише останнього року керівна більшість Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів змінила
    три уряди. А наполегливість, з якою лівоцентристська коаліція намагається
    провести суперечливу судову реформу та внести цілу низку змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів, була
    сприйнята як спроба підпорядкувати собі суддів та прокурорів і зупинити боротьбу
    з корупцією.


    Між президентом
    Клаусом Йоханнісом та фактичним лідером коаліції, головою Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня вже давно триває
    відкрита політична війна. Минулого місяця одна із ключових фігур процесу
    підготовки до головування, міністр європейських справ Віктор Негреску пішов у
    відставку через чвари з колегами по уряду. Як Єврокомісія, так і Європарламент піддали
    критиці румунську владу. У результаті цього прем’єр-міністр Віоріка Денчіле була
    змушена полетіти до Брюсселя, щоб запевнити представників ЄС у тому, що Румунія
    здатна успішно справитися із завданнями головування в Раді ЄС.




    Після спільного
    засідання в середу Уряду Румунії та та Європейської комісії, голова останньої Жан-Клод
    Юнкер нагадав, що в березні Румунія має офіційно завершити процес виходу Великої
    Британії з Євросоюзу. Так само упродовж румунського головування мають бути
    визначені основні напрямки майбутнього багаторічного фінансового рамкового плану
    ЄС. Усього має бути обговорено 257 питань впродовж чотирьох місяців, оскільки у
    травні стартує виборча кампанія до Європейського парламенту.




    Жан-Клод Юнкер: «Ми
    всі констатували, що румунський уряд добре підготовлений до головування. Перед Румунією
    стоять надзвичайно складні завдання, ми маємо узгодити основні напрями майбутньої фінансової угоди.»
    Між Урядом Румунії
    та Єврокомісією досі є розбіжності у поглядах на проблеми верховенства права, – зазнався Юнкер,
    додавши, що це не має зв’язку з головуванням, а є питанням двосторонніх відносин.




    Прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле зазначила, що: «Румунія хоче амбітного, але й прагматичного головування.
    Амбітність полягає в успішному доведенні до кінця всіх питань, які стоять перед
    румунським головуванням, досягненні щонайменше політичної домовленості щодо багаторічного
    фінансового рамкового плану. А прагматичність – у тому, що Румунія буде діяти
    як неупереджений посередник, забезпечуючи рівновагу і консенсус, аби досягнути
    консенсусу між державами-членами щодо важливих питань. Європа розділена в цьому
    питанні і нам буде нелегко цього дибитися.»



    Румунія, – додала
    глава уряду, – під час головування продовжить просування національної
    стратегічної мети: здобуття права на вільне
    пересування для своїх громадян у межах Шенгенського простору. І Жан-Клод Юнкер знову
    висловив сподівання, що Румунія увійде до Шенгену за чинної Єврокомісії, тобто
    до осені наступного року.