Tag: завод

Не маючи інших економічних активів – найбільший румунський річковий порт, розташований дуже близько до кордонів з Респ. Молдова та Україною, університетське місто Галаць вже десятиліттями тяжіє навколо свого металургійного заводу. Він також є найбільшим у країні. Відкритий в 1966 році, шість років потому завод мав понад 50 тисяч працівників. Опитування 2011 року показало, що дві третини населення міста Галаць працювали або досі працюють на комбінаті чи пов’язаних з ним заводах.

Навіть футбольна команда міста та повіту, чемпіонка Румунії 14 років тому, називається Oțelul (укр. “Сталь”). Після повалення комуністичної диктатури завод був приватизований. Сьогодні вона належить Liberty House Group, заснованій британцем індійського походження Санджівом Гуптою. І відчуває на собі повний вплив загальної кризи в енергоємній промисловості Європи. У середу десятки працівників заводу Ліберті Галаць протестували проти затримок у виплаті заробітної плати та порушення інших прав.

Завод не працює вже дев’ять місяців, і а його керівництво в судовому порядку отримало згоду на процедуру запобіжного заходу, яка дозволяє відстрочити виконання вимог кредиторів на чотири місяці. Наразі металурги з Галаць не мають наміру розпочинати загальний страйк і кажуть, що все ще чекають на роз’яснення від керівництва.

Депутат Європарламенту від Соціал-демократичної партії Дан Ніка, який проживає в Галаці вже 40 років, попереджає про небезпеку закриття заводу, яке залишить тисячі сімей без доходу: «Європейська промисловість перебуває в найгіршій ситуації за всю свою історію. Завод у місті Галаць знаходиться під великою загрозою закриття, і десятки тисяч людей втратять роботу. Те ж саме стосується алюмінієвої промисловості, цементної промисловості, промисловості хімічних добрив, тому що ми не змогли вжити заходів щодо боротьби із високими цінами на енергоносії, імпортом з країн за межами Європейського Союзу, який виробляється з високим рівнем викидів вуглекислого газу і який потрапив на ринок Європейського Союзу, відсутністю фінансування з будь-якого джерела, європейських програм, Європейського інвестиційного банку, який відмовляється фінансувати всі ці програми».

Крім того, на думку експертів, підвищення мит США на імпорт сталі сильно вдарить по металургійній промисловості ЄС, і по Румунії також. Депутат Європарламенту від Демократичного союзу угорців Румунії Юліу Вінклер: «Якщо ми додамо ще 25 відсотків до витрат, це фактично поглибить кризу, в якій опинилася металургійна промисловість як в Європейському Союзі, так і в Румунії, тому що це криза, яка випливає, в першу чергу, з ціни на енергоносії. Енергія в Європі приблизно втричі дорожча, ніж у Сполучених Штатах, і це ставить хрест на всій ідеї європейської конкурентоспроможності».

За обсягами експорту Румунія посідає третє місце в Європі серед європейських експортерів сталі до Сполучених Штатів і, разом з Німеччиною, є найбільшим експортером алюмінію.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд підготував перші зміни до закону “Про Державний бюджет Румунії та 2024 рік”. Додаткові кошти отримають охорона здоров’я, освіта і транспорт. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, найбільше грошей піде на транспорт – майже 5,5 мільярдів леїв (близько 1,1 мільярда євро), а також на охорону здоров’я, внутрішні справи та інвестиції – понад 3 мільярди леїв на кожну з цих сфер. Бюджет соціального забезпечення також збільшується, щоби мати гроші на виплату пенсій після підвищення 1 вересня. Існують також відомства, які матимуть менші бюджети: Генеральний секретаріат Уряду, Міністерство економіки, Сенат, Палата депутатів і Служба спецзв’язку. Згідно з проєктом, дефіцит збільшується до майже 7%, що приблизно на два відсотки більше, ніж передбачалося на початку року, а економічне зростання переглянуто до 2,8% з 3,4%, скільки передбачалося раніше.

СОЦОПИТУВАННЯ – Колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане має мінімальну перевагу над лівим прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку у першому турі президентських виборів, які відбудуться в Румунії. Принаймні  це випливає з опитування, проведеного компанією INSCOP Research. Мірча Джоане (66 років), колишній лідер СДП, який програв президентські вибори 2009 року і зараз балотується як незалежний кандидат, отримав би 21,4% голосів у першому турі, в той час як нинішній лідер соціал-демократів Марчел Чолаку (56 років) – 20,3%. Елена Ласконі, лідерка правоцентристського опозиційного Союзу «За порятунок Румунії», посіла б третє місце з 14,2% голосів, а Ніколає Чуке, лідер керівної Націонал-ліберальної партії, яка перебуває при владі разом із соціал-демократами, посів би шосте місце, поступившись двом ультранаціоналістичним кандидатам. Одинадцять кандидатів оголосили про свої плани балотуватися на посаду президента і замінити Клауса Йоганніса, в якого в грудні закінчується другий та останній термін повноважень. Хоча роль президента здебільшого церемоніальна, його прерогативи включають призначення прем’єр-міністра після виборів, призначення суддів і прокурорів, а також повернення законопроєктів до парламенту на повторний розгляд. Президентські вибори відбудуться у два тури 24 листопада та 8 грудня відповідно, а між ними, 1 грудня, пройдуть парламентські вибори. Опитування, яке має похибку 3%, було проведене серед 1 102 осіб з 11 по 16 вересня.

ОБОРОНА – Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, здатних забезпечити виробництво сучасної військової техніки – таким є один з висновків Вищої ради національної оборони, засідання якої відбулося в четвер у Бухаресті. На засіданні також було проаналізовано останні події на українському фронті і схвалено Національний план імплементації Цивільного пакту у сфері Спільної політики безпеки й оборони. Засідання ВРНО відбулося після зустрічі у столиці Румунії міністрів оборони країн Бухарестської дев’ятки цього тижня, які підписали Спільну декларацію, що підкреслює важливість зміцнення оборонної промисловості та існування спільної системи протиповітряної оборони, а також підтвердили свою підтримку України.

ЗАВОД – Партнерство з приватним сектором є кращим шляхом для розвитку Румунії, – заявив сьогодні прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він відвідав з робочим візитом завод Nokian Tyres в місті Орадя (західна частина країни), який було урочисто відкрито в четвер. За словами прем’єр-міністра, завод, перенесений з Росії до Румунії, є прикладом історії успіху, що об’єднує інвестора міжнародного рівня, місцеву владу та румунський уряд, який рішуче підтримав таку інвестицію. Nokian Tyres є першим у світі заводом з виробництва шин з нульовим рівнем викидів вуглекислого газу. Починаючи з 2025 року, 550 працівників будуть виробляти тут шість мільйонів автомобільних шин щорічно, в тому числі для великих позашляховиків. Завод площею 10 гектарів використовує лише відновлювану енергію, а вся технологічна пара виробляється без використання викопного палива. Фінська інвестиція в Ораді, що оцінюється в 650 млн. євро, на яку уряд виділив 100 млн. євро державної допомоги, є однією з найбільших, здійснених у Румунії за останні роки.

ЄС-УКРАЇНА – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила в п’ятницю, що прибула до столиці України Києва, щоб обговорити європейську підтримку, підготовку до зими та прогрес щодо кредитів G7. Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія надасть Україні кредит на 35 мільярдів євро в межах узгодженого країнами G7 плану кредитування на 50 млрд доларів з використанням заморожених активів Росії. Вона підкреслила, що щоденні російські атаки демонструють, що Україна потребує постійної підтримки з боку ЄС. У четвер очільниця Єврокомісії ЄС оголосила про виділення 160 мільйонів євро нової допомоги для енергетичної системи України, яка постраждала від безперервних російських бомбардувань. Україна потребує 17 гігават потужностей взимку, але значна частина її енергетичної інфраструктури була зруйнована російськими ударами. ЄС зараз допомагає Україні відновити ці електростанції і постачає Києву турбіни, генератори і трансформатори. ЄС також допомагає з’єднати мережі і доставити енергію в Україну, забезпечуючи 25% потреб України взимку.