Tag: загроза

  • План переозброєння Європи

    План переозброєння Європи

    Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe (“Переозброїти Європу”) – план з п’яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Водночас, країни-члени отримають більше свободи дій щодо дотримання зазвичай суворих правил ЄС щодо боргу і дефіциту бюджету, а також можливість перерозподіляти наявні фонди регіонального розвитку на військові інвестиції.

    Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: “Це найважливіші та найнебезпечніші часи. Мені не потрібно описувати серйозність загроз, з якими ми стикаємося. Або руйнівні наслідки, які нам доведеться пережити, якщо ці загрози здійсняться. Тому що питання вже не в тому, чи існує реальна загроза безпеці Європи. А в тому, чи повинна Європа брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Насправді, ми вже давно знаємо відповіді на ці питання. Справжнє питання, яке стоїть перед нами, полягає в тому, чи готова Європа діяти настільки рішуче, наскільки цього вимагає ситуація. І чи готова, і чи здатна Європа діяти з тією швидкістю і амбіціями, які зараз потрібні.”

    За словами Урсули фон дер Ляєн, на різних зустрічах протягом останніх тижнів реакція європейських столиць була настільки ж гучною, наскільки і зрозумілою: ми живемо в епоху переозброєння, тож Європа готова масово збільшити свої оборонні витрати. Це робиться як у відповідь на короткострокову необхідність діяти і підтримувати Україну, так і у відповідь на довгострокову потребу Європи взяти на себе набагато більшу відповідальність за власну безпеку. Ідеї, які також були наполегливо донесені на позачерговому саміті в Брюсселі, екстреній зустрічі, яка сигналізувала про те, що Європа вступила в нову еру.

    Що ж так стривожило Європу зараз? Історик та ексміністр закордонних справ Адріан Чорояну , вважає, що справа в масштабах розколу. “Очевидно, не тільки Дональд Трамп, задовго до нього американські президенти говорили про розширення участі, від Джорджа Буша молодшого, потім президента Обами, в перший термін Дональда Трампа, навіть Джо Байдена. Але це була пропозиція, яка з’явилася, все ж таки, в мирний час. Або ми сприймали це як мирний час. Я маю на увазі, що світ не здригнувся у 2008 році, коли влітку під час Олімпіади Росія вторглася в Грузію, в ті сепаратистські провінції, тоді Захід не стривожився. Навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, ми не були стривожені. І в 2022 році ми нервували через Україну, але не з таким відчуттям тривоги як зараз.”

    Стан нервозності в Європі сьогодні, – додає Адріан Чорояну, – зріс протягом останніх майже двох місяців, “коли ми зрозуміли не лише те, що немає людей, які могли б стримати Дональда Трампа, але й те, що ті, хто перебуває в його адміністрації, схоже, радше заохочують його. Я думаю, що саме звідси походить це відчуття європейської стривоженості. А вишенькою на торті, яка поставила крапку в цій історії, є схожість інтерпретацій, які надходять до нас з Вашингтона і Москви з певних питань. Я не думаю, що це безпрецедентно, навіть за першого терміну Дональда Трампа, не кажучи вже про інших американських президентів”, – каже професор Адріан Чорояну.

    Одним із наслідків поведінки адміністрації Трампа може стати пробудження Європи до усвідомлення власних труднощів, – додає він. Адріан Чорояну: “Економічна сила, демографічна сила, інтелектуальна сила Європи не були доповнені військовою силою. Європа не думала про це в останні 70-80 років, це не було пріоритетом, після 1990-х років пріоритетом була політика інтеграції Центральної та Східної Європи, хоча на початку 1990-х років почалися дискусії про спільну політику безпеки, але інтеграція Центральної та Східної Європи залишила безпеку на задньому плані.”

    План Президентки Європейської комісії містить п’ять фінансових інструментів. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд. євро протягом наступних чотирьох років, причому ці витрати не будуть включені до розрахунку дефіциту національних бюджетів. Другий інструмент – це кредити на спільні європейські оборонні проєкти на суму 150 млрд євро. Йдеться про більш ефективне витрачання коштів і спільне інвестування в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у кібернетичну і військову мобільність.

    “Цей інструмент допоможе країнам-членам створити попит на промисловість і, за допомогою цього обладнання, ми також значно збільшимо допомогу Україні”, – каже Урсула фон дер Ляєн. Третій інструмент – це можливість для країн-членів використовувати фонди згуртованості для оборонних проєктів, тоді як останні два напрямки спрямовані на приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. “Це важливий момент для Європи і ми повинні ним скористатися”, – підкреслила глава Єврокомісії.

     

  • Румунсько-українські відносини та безпека Чорноморського регіону

    Румунсько-українські відносини та безпека Чорноморського регіону

    Рік тому у румунському місті Констанці, відбувся Міжнародний круглий стіл «Безпекові загрози в
    Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
    геополітичній парадигмі», на якому експерти з Румунії та України обговорили безпекові проблеми у Чорноморському регіоні,
    пов’язані з агресією Росії та загрози для міжнародного порядку внаслідок її
    гібридних атак.




    Гостем нашої сьогоднішньої програми є один з
    організаторів відповідного круглого столу, колишній румунський дипломат та
    експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім Чорного моря»
    Дорін Попеску, який наголосив на зростаючій напруженості в Чорноморському
    регіоні: «Чорноморський регіон – це справжній випробувальний полігон як для
    країн регіону, так і для держав з-поза акваторії Чорного моря,
    полігон, на якому, швидше за все, випробовується новий світовий порядок, з
    численними ризиками та загрозами гібридного характеру, починаючи зі
    славнозвісних «чорних лебедів» 2014 року – Криму та Донбасу, які надалі
    породжують невизначеність, непередбачуваність геополітичного характеру, породжують
    велику напруженість, багато вогнищ конфліктів та системне і принципове
    непорозуміння між прибережними державами та великими політичними акторами в
    цьому регіоні. Тож, в принципі, мова йде про геополітично неспокійний регіон, з
    численними вогнищами напруженості та конфлікту, які можуть вибухнути в
    будь-який момент. Це своєрідна порохова бочка з тліючим гнітом.»




    Ми запитали румунського експерта Доріна Попеску, що
    змінилося за минулий рік в плані безпеки Чорного моря. «На жаль, мало що
    змінилося на краще. Жоден із ризиків та жодна загроз, про які ми говорили
    минулого року, не зникли, навпаки, криза «Covid-19»
    створила можливість для багатьох державних та недержавних суб’єктів у регіоні та
    у світ, використати її як інструмент консолідації власної позиції у плані зовнішніх
    відносин, незалежно чи то йдеться про регіональний чи зональний рівні. Європейський
    Союз не зумів проявити себе як сильний і надійний глобальний гравець під час пандемії,
    а багато країн використали цю пандемію як платформу для інформаційної війни,
    для маніпуляцій, для дезінформації, для посилення процесу історичного
    ревізіонізму тощо. Тож, в принципі, якщо говорити про зміни, то можна
    констатувати лише зміни на гірше, спричинені, зокрема, пандемією, але не
    тільки. Усі позитивні процеси перебувають у застої. Так само зберігається нестабільність
    та системна недовіра між прибережними країнами та великими державами, які мають
    інтереси в розширеному Чорноморському регіоні.»




    На запитання яким чином змінилися румунсько-українські
    відносини за останні дванадцять місяців, президент асоціації «Дім Чорного моря»
    висловив своє розчарування відсутністю змін на краще у стосунках між сусідніми
    Румунією та Україною: «Це чудовий момент, щоб задати собі це питання, адже минув
    рік з дня інавгурації нового Президента України, пана Володимира Зеленського. У
    всіх ґрунтовних оцінках та глибоких аналізах, які читав в українських ЗМІ
    протягом останніх двох тижнів, я не знайшов жодної суттєвої згадки про Румунію.
    З очевидної причини – у румунсько-українських двосторонніх відносинах не
    спостерігається помітної еволюції. На двосторонньому рівні між Румунією та
    Україною не було жодних значимих контактів, жодних змін, ні позитивних, ні
    негативних. Ба більше негативним аспектом, на мій погляд є, на жаль, продовження
    процесу схвалення так званого мовного пакету, тобто прийняття Верховною Радою України
    ряду законів, безпосереднім або побічним наслідком яких є обмеження прав
    етнічних меншин в Україні, в тому числі румунської. Українська сторона не
    прийняла жодної пропозиції міжнародних організацій чи своїх європейських сусідів,
    країн-членів ЄС, щодо перегляду цього мовного пакету.»






    За словами Доріна Попеску навіть спільні проблеми, з
    якими стикаються Румунія та Україна, такі як, наприклад, поширення нового
    коронавірусу, не стали поштовхом до зближення і згуртування обох держав перед
    серйозними викликами сучасності. «Я також хочу зазначити, що, на жаль, між
    двома потужними сусідніми країнами, Румунією та Україною, не було взаємних
    проявів солідарності під час пандемії, хоча і Румунія, і Україна сильно
    постраждали від поширення коронавірусу. І це в умовах, коли найбільш постраждалі
    регіони Румунії та України – Сучавський повіт та Чернівецька область, мають
    прямий соціальний контакт. Я не бачив жодного помітного жесту ні з Бухареста,
    ні з Києва, жодної заяви про солідарність в боротьбі з пандемією. Не було жодного
    сильного, важливого, значимого офіційного контакту на найвищому рівні, на рівні
    Міністерства закордонних справ, в двосторонньому плані. Румунії немає в підсумках
    зовнішньої політики України за перший рік мандату нового президента Володимира
    Зеленського, не має засад для ініціювання, ні в Києві, ні в Бухаресті, масштабної
    ініціативи. Напевно це спричинено зниженою здатністю до ініціативи в плані двосторонніх відносин, як у Києві, так і в Бухаресті, а відповідальність несуть
    обидві сторони.»

  • Румунсько-український експертний діалог щодо гібридних загроз а регіоні

    Румунсько-український експертний діалог щодо гібридних загроз а регіоні

    20 травня у
    місті Констанца відбувся румунсько-український круглий стіл на тему «Безпекові
    загрози в Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
    геополітичній парадигмі», а 21 травня у Бухаресті – на тему «Гібридна
    агресія, як нова форма зовнішньої політики: 5 років досвіду міжнародної
    протидії окупації українських територій Російською Федерацією» за участі
    експертів провідних науково-аналітичних та експертних центрів двох сусідніх
    країн.




    Зустрічі були
    організовані Асоціацією «Дім Чорного моря/BlackSeaHouse» (Констанца,
    Румунія), Асоціацією геополітики ім.
    Йона Коні (Бухарест, Румунія), ГО «Центр регіональної співпраці «Діалог»
    (Чернівці, Україна), ГО «Центр політичних наративів демократії» (Чернівці,
    Україна) та Благодійним фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» (Чернівці,
    Україна) за підтримки Музею національної історії та археології Констанци ,
    відповідно мерії 1-го сектору Бухареста. Серед учасників
    обох заходів були українські та румунські експерти, зокрема Сергій Гакман,
    Сергій Федуняк, Маріан Зідару, Васіле
    Сіміляну, Дорін Попеску, Олександр Руснак, дипломати, військові, активісти, представники ЗМІ
    та української громади Румунії.





    Ідея проведення цих
    круглих столів виникла не випадково. Обумовлено це тим, що Україна за останні
    роки набула неабиякий досвід протидії гібридній війни, яким може поділитися з
    іншими країнами в тому числі з Румунією, – розповів один з ініціаторів, український
    політолог Сергій Гакман: «Ми вже давно займаємось аналізом дій які
    відбуваються зараз дій які відбуваються зараз між Україною та Росією, яких
    можна охарактеризувати як гібридна агресія Російської Федерації проти
    незалежної держави Україна і в цьому контексті нещодавно і пан Магда випустив
    свою книгу, а я випустив більш скромнішу, проте українською, румунською,
    польською та англійською мовами. З огляду на все це хотілося б поділитися тими
    враженнями, тими знаннями, які у нас є і водночас послухати, що про це думають
    наші європейські колеги і, зокрема наші колеги з Румунії. Крім того, враховуючи
    те , що ми були в очікуванні Гаагського суду щодо долі українських моряків, то
    вирішили включити до цього обговорення також проблему українських полонених і
    запросили матерів цих полонених, бо великою мірою ніхто не знає наскільки є
    доля цих людей важкою і ніхто так не переживає за це як самі матері або дружини
    цих людей.»




    Акцентуючи увагу
    учасників круглих столів на основній темі засідання, колишній румунський
    дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім
    Чорного моря» Дорін Попеску торкнувся небезпеки
    гібридних загроз для всього Чорноморського регіону. «Це зустрічі на рівні
    експертів з Румунії та України з питань стабільності та безпеки в розширеному
    Чорноморському регіоні. Круглий стіл у Костанці, організований Асоціацією «Дім
    Чорного моря» у співпраці з Музеєм національної історії та археології, та в
    Бухаресті стали чудовими нагодами для зустрічі та плідного обміну думками щодо
    стабільності та безпеки у регіоні Чорного моря, особливо тому, що безпекова
    ситуація стикається зі все більшою кількістю
    гострих, чутливих проблем. Було визначено низку особливостей щодо
    розширення гібридної сфери загроз, конфліктів і воєн у регіоні. Зокрема йдеться
    про підвищення рівня гібридизації загроз і воєн, постійно ускладнюються форми,
    засоби, інструменти кожної держави для досягнення власних інтересів, часто на шкоду
    колективній безпеці. Ми обговорили роль НАТО, роль Євросоюзу, який зараз зазнає
    не найкращих часів з точки зору європейської філософії, стикається з різким
    зростанням популізму та євроскептицизму. Ми говорили й про гібридні загрози з
    боку Москви, розглянули можливі дії у відповідь.»





    На заходах було
    презентовано книгу «Гібридна агресія Росії: уроки для світу» одного з найкращих українських експертів у
    вивченні гібридних загроз, відомого українського викладача і журналіста Євгена Магди, який презентував сучасну
    стратегію дій Кремля проти України та Європи загалом. Він наголосив на
    важливості продовження подібного діалогу на експертному рівні для поглиблення
    румунсько-українських відносин. «Румунія зараз головує в Європейському
    Союзі, але, на жаль, з різних причин, не було масштабних візитів українського
    керівництва до Румунії та румунського керівництва до України. Я вважаю, що
    подібний діалог на експертному рівні і діалог, в тому числі учасників громадянського
    суспільства, він є потрібний, бо ми є сусідами, ми зацікавлені у двосторонній
    співпраці, її розвитку. Власне Україна має зараз унікальний досвід протидії Росії і цей досвід необхідно
    транслювати, насамперед, на наших
    сусідів. Я, наприклад, бачу, що в Румунії ми зустрічаємо більше порозуміння,
    більше зацікавленість ніж часто це буває у країнах старої Європи. Ну не
    буває сусідів між якими немає жодних
    суперечностей, це тільки буває в ідеальному світі і в нашому ідеальному баченні.
    Але я думаю, що наша взаємодія, як в даному випадку, вона в хорошому сенсі
    підпирає міждержавні відносини на офіційному рівні, тому що в сучасному світі
    ми не можемо спиратися виключно на
    офіційні дипломатичні контакти.»





    У Констанці та
    Бухаресті відбулася й презентація книги про Іловайську трагедію колишнього
    морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зіненка, котрий
    пережив Іловайськ і зібрав свідчення очевидців про військові злочини Росії на
    території України. Він сказав, що не заспокоїться доки винуватці не будуть
    покарані. Представниці громадської організації «Берегиня» (Дніпро), матері
    українських військовополонених та зниклих безвісті (зокрема одного з 24
    українських моряків, захоплених Росією під час проходження Керченської
    протоки), звернулися до присутніх із закликами допомоги та наголосили на потребі
    міжнародної підтримки у звільненні бранців Кремля і пошуку зниклих.




    Відомий
    румунський політолог, головний редактор наукового журналу «Геополітика» Васіле
    Сіміляну зазначив, що попри непорозуміння, Румунія залишається надійним другом
    та захисником інтересів України в Європейському Союзі, а дотримання
    європейських цінностей і стандартів допоможе двом сусіднім країнам подолати розбіжності
    у поглядах та посилити двосторонні відносини. «Такі заходи
    необхідні для взаємного пізнання, особливо в сучасній ситуації гібридної війни
    та заморожених конфліктів, конфлікту на сході України та ситуації в Криму.
    Взаємопізнання є дуже необхідним, враховуючи те, що відносини між Румунією та
    Україною є дуже коливальними. Згадаймо
    якими вони були до суперечки між Румунією та Україною у міжнародному суді в
    Гаазі, після чого зусиллями румунських та українських дипломатів, університетських
    кіл, вони змінилися на краще, виникла взаємна відкритість. На жаль, рішення президента
    Порошенка не було достатньою мірою пояснене і вплинуло на румунську громаду в
    Україні, в умовах, коли у Румунії, як відомо, українській меншині надаються
    багато прав. Я думаю, що це непорозуміння і, можливо, занадто прямий підхід України,
    що створило певні труднощі в румунсько-українських відносинах. Але якщо в
    майбутньому усі європейські механізми будуть перейняті та застосовані Україною з
    більшою відкритістю та прозорістю, і я зрозумів від нового керівництва України,
    що така прозорість буде, включаючи проведення консультацій з громадськістю з
    дуже чутливих питань, то на мою думку ми зможемо реалізувати дуже гарний румунсько-український
    проект.»




    Сергій Гакман
    сказав, що головним висновком круглих столів є те, що Україна стала
    жертвою російської гібридної війни проте
    наступною жертвою може стати будь-яка інша країна, в тому
    числі європейська і навіть статус члена НАТО не убезпечує від
    гібридної війни.



  • НАТО та Східна Європа

    НАТО та Східна Європа

    Прозахідні, уряди в Києві та Кишиневі торік вступили завдяки підписаним Угодам про асоціацію та вільну торгівлю в зал очікування ЄС, але, схоже, не дуже поспішають вступити до НАТО. І ця нерішучість робить їх більш уразливими на агресію Росії. Молдова підписала з НАТО індивідуальний план дій для поглиблення співпраці між Кишиневом і євроатлантичними структурами і реформування та модернізацію безпекового і оборонного секторів. Молдовські військовослужбовці вже взяли участь у спільних навчаннях з силами НАТО, і в ці дні молдовський контингент перебуває в сусідній Румунії, де тренується разом з румунськими, американськими і британськими військовослужбовцями.



    Заблокована, однак, положеннями своєї власної конституції, Молдова визначається нейтральною державою.. Насправді, її нейтральність не гарантована на міжнародному рівні. І не будучи в НАТО, а лише партнерами альянсу, Молдова та Україна, не підпадають під дію статті 5 Північноатлантичного альянсу, яка передбачає зобовязання колективної оборони,. Незважаючи на це, Альянс готовий підтримати їх територіальну цілісність і сприяти регіональній стабільності. З таким посланням прибув у четвер, вперше до Кишинева, заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, генерал Адріан Бредшоу: “Ми готові допомогти Молдові у підтримці її нейтралітету, незалежності, і суверенітету заради інтересів всього регіону.”



    Новий міністр оборони в кишинівському уряді Віорел Чиботару, оцінив візит Бредшоу важливим кроком у зміцненні партнерських відносин з НАТО. Він вважає, що вони посиляться, особливо в контексті, коли НАТО збільшує інтерес щодо Східної Європи. Альянс, підкреслює і експерт з безпеки Юріє Пінтя, є найбільш важливою військово-політичною організацією з якою співпрацює Молдова. Він сказав кореспонденту Радіо Румунія в Кишиневі, що допомога надана НАТО сягає багатьох мільйонів доларів і підкреслив: “Те, що відбулося в Україні показує, що ми в небезпеці. Отож співпраця з такими структурами, які намагаються знайти колективну відповідь на спільні виклики є обовязковою.”



    Експерти шкодують з того приводу, що молдовські політичні сили, які виступають за вступ до НАТО залишаються незначними. Ліберали, найрішучіші промоутери євроатлантичного вибору, перейшли в цьому році в опозицію, а інша частина політичного класу є стриманною, і не може запропонувати якиїсь варіант на НАТО.

  • Румунія і швидке реагування  НАТО

    Румунія і швидке реагування НАТО

    Румунія входить до числа країн східного флангу де будуть створені командні центри, керовані місцевими та сил НАТО офіцерами, утворені Альянсом, щоб протистояти все більш агресивними діям Росії в Україні. Рішення було прийнято в четвер у Брюсселі міністрами оборони країн НАТО, і подібні центри будуть створені також в Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. НАТО сподівається за допомогою цих багатонаціональних командних структур забезпечити важливу присутність на території східних союзників. Фінансування здійснюватиметься як Альянсом, так і державами-членами. За словами генерального секретаря НАТО, Йенса Столтенберга це найбільш значне посилення колективної сили від закінчення холодної війни і до теперішнього часу.



    Він привітав намір Румунії допомогти зі створенням двох командних пунктів. Йенс Столтенберг: “Румунія є однією з шести країн, де будуть створені контрольно- команді структури, які почнуть працювати негайно. Вони будуть ключовими елементами координації між шістьма національними державами та НАТО. При необхідності ці підрозділи будуть виконувати життєво важливу роль. Це сухопутні війська і військово-повітряні сили, і розвиватимемо спосіб у який вони діятимуть в рамках швидкого реагування, “наконечником спису”



    Це відповідь на агресивні дії Росії, яка порушила міжнародне право та анексувала Крим “, заявив генеральний секретар НАТО. Рішення привітав і президент Румунії Клаус Йоханніс. Глава держави ствердив, що Румунія сповнена рішучості виконати все необхідне для створення двох військових структур. Створення їх в Румунії розпочнеться вже цього року, і вони будуть доступні Альянс у 2016 році У складі центрів будуть присутні як румунські офіцери, так і з інших країн НАТО. Важливість рішень в Брюссель була підкреслена румунським міністром оборони Мірчею Душа: “Після вступу в НАТО в 2004 році, заходи, що були схвалені для Румунії є дуже важливими. Це заходи, яких можна назвати історичними. Вони повязані з забезпеченням східного флангу НАТО і ЄС та особливо південно-східного флангу.”



    У всіх шістьох країнах східного флангу будуть дислоковані 5000 військовослужбовців НАТО, а можливості реагування будуть становити до 48 годин. Великобританія, країна, яка керує силами швидкого реагування НАТО в Центральній і Східній Європі, відправить війська в Румунію та Польщу. Великобританія відправить 1000 солдатів і чотири бомбардувальників типу Typhoon. Нагадаємо, що в Румунії вже є дві румунсько-американські бази в місцевостях Міхаїл Когелнічану та Девеселу, де дислоковано 500 американських солдатів.