Tag: загрози

Відносно нова в
Румунії, концепція гігієни в кіберпросторі визначає комплекс заходів, які кожен
повинен вжити, щоб захистити себе у віртуальному просторі. Вони є тим
більше необхідними, враховуючи те, що використання Інтернету значно зросло в
контексті пандемії. Багатьом компаніям довелося дуже швидко перейти на режим
віддаленої роботи, не встигнувши вжити належні заходи безпеки. Це зробило їх
більш сприйнятливими до таких типів атак, оскільки їхні співробітники потребували
підключення до ресурсів компанії з домашніх комп’ютерів, які найчастіше підключені
до мереж з мінімальним захистом. По мірі того як режим віддаленої роботи триває,
працівники повинні вжити додаткових заходів безпеки – починаючи від створення
надійного пароля для інструментів віддаленого доступу, – стверджують фахівці
компанії Kaspersky -
глобальної компанії з кібербезпеки, заснованої 23 роки тому, і яка в даний момент
захищає понад 400 мільйонів індивідуальних користувачів та 270.000 клієнтських
компаній.

Експерти
рекомендують щоб, тоді коли користувачі підключаються до корпоративних мереж
вдома – незалежно від використовуваних інструментів – вжили би кілька заходів. З-поміж
них – використання різних і надійних
паролів для доступу до ресурсів компанії, оновлення всього програмного
забезпечення на пристрої до останньої версії, використання шифрування на
пристроях, що використовуються для роботи, та резервне копіювання критичних
даних. Аналіз компаній Kaspersky показує, що загальна кількість
кібернападів типу грубої сили в карантинованих країнах у березні
досягла майже 100 мільйонів, що втричі більше порівняно з лютневими даними,
тобто кібернапади збільшилися ще з початку пандемії.

Брутальні напади
– це спроби з’ясувати ім’я користувача та пароль для RDP – одного з
найпопулярніших інструментів віддаленого доступу для робочих станцій або
серверів, випадково тестуючи різні варіанти, поки не буде знайдена правильна
комбінація. І як тільки буде встановлено віддалений доступ до
цільового комп’ютера в мережі, зловмисник може зробити з пристроєм практично
все – від шпигунства до крадіжки інформації. Кібер-атаки посиляться в
наступному періоді, попередив в ефірі Радіо Румунія директор Національного
центру реагування на інциденти в сфері кібербезпеки (CERT.RO) Дан Кимп’ян.
Під час пандемії змінився характер і рівень витонченості цих типів нападів, і,
крім того, з’являються нові способи, що застосовуються злочинними мережами та
державними суб’єктами, – пояснив Дан Кимп’ян: «Через коронавірус, ми всі починаємо
працювати як прості користувачі, все більше й більше з дому. Ми використовуємо
все більше й більше комп’ютери, додатки, використовуємо Інтернет. Очікується,
що кількість нападів розвиватиметься в тому ж напрямку, отож їх кількість не
зменшиться. Вони посиляться, будуть урізноманітнюватися за розмірами, за
способом витонченості, складності і, крім того, вимагатимуть від кожного
відповіді».

Дан Кимп’ян
підтримує ідею появи офіцера з кіберзахисту в установах та організаціях. Він
повинен відіграти роль контакту з кібербезпеки, як це відбувається у випадку
захисту персональних даних. Прес-секретар CERT.RO Міхай Ротаріу навів
приклади останніх кібератак, що відповідають спробам шахрайства на румунські
компанії. Міхай Ротаріу пояснив, що мішенями були працівники, уповноважені
здійснювати виплати: «Одним із
застосованих методів було «emails spoofing», тобто «підробка електронних листів», точніше фальсифікація зворотної адреси надісланих
електронних листів, щоб приховати особу реальної адреси, звідки надходить меседж.
Компанії повинні мати чітку політику безпеки, повинен бути чітко визначений
порядок перевірки легітимності онлайнових платежів, і, звичайно, повинні бути
встановлені деякі правила звітування про спроби шахрайства. І, як працівники,
ми повинні ретельно перевіряти адреси електронної пошти, на які ми отримуємо
такі запити, ніколи не відкривати сумнівні посилання чи вкладення, а також ми
повинні проявляти обережність та обмежувати інформацію в соціальних мережах що
стосується компанії».

Ця криза COVID
явно вплинула на нас як людей, як суспільство, як установи та організації, вона
нагадує нам, наскільки ми залежні від цифрового домену, і ми повинні
усвідомлювати, що кількість кіберзагроз для такого способу роботи збільшується,
– наполягають фахівці Національного
центру реагування на випадки кібербезпеки. Чим більше ми використовуємо
технологій, тим більше ми піддаємося ризику. І нам потрібно зрозуміти загрози,
вжити деяких основних заходів кібер-гігієни, не забувати правил, бути
відкритими і вчитися значною мірою, не зациклюватися на концепції колишніх
технологій, ми повинні погодитися сприймати цю еволюцію, кажуть ще фахівці.
Вони прогнозують прискорення з точки зору цифрової трансформації, з точки зору
швидкості появи нових технологій та їх використання всіма, усіма соціальними
групами, усіма віковими категоріями, владою, громадянами. Цю швидкість зміни ми
вже бачимо, ми повинні тільки навчитися жити з нею.

Старі демони та нові ідеології загрожують миру, заявив президент Франції Еммануель Макрон в неділю під час урочистої церемонії з нагоди 100-річчя перемир’я, яким завершилася Перша світова війна. У Парижі, на запрошення президента Франції, були присутні понад 70 президентів та голів урядів з усього світу, включно президент Румунії Клаус Йоганніс. Перед церемонією вони направились до Тріумфальної Арки для фото. Винятками були президенти США Дональд Трамп та російський Володимир Путін, які прийшли окремо. У той же день світові лідери взяли участь у Паризькому мирному форумі.

Але не й президент США, який вирішив покинути Францію раніше. Той же лідер Білого дому викликав незадоволення, коли раніше вирішив відтермінувати візит на американське військове кладовище на півночі Франції через несприятливу погоду. Паризька зустріч, яка триватиме до вівторка, присвячена захисту багатосторонності, концепції, яку також ігнорує лідер Білого дому. Націоналізм, расизм, антисемітизм та екстремізм – це сумні пристрасті, які є небезпечними – попередив Еммануєль Макрон. Світ, в якому ми живемо, додав він, ослаблений кризами, які дестабілізують наше суспільство. Це економічна, екологічна та кліматична кризи, а також міграційний виклик.

Також серед загроз людству він виділив тероризм, поширення хімічної зброї та кіберзлочинність. У цьому контексті багатосторонність має важливе значення. Для генерального секретаря ООН Антоніо Гутерреша без підтримки всіх, людство ризикує потрапити у ситуацію подібну до тієї, що призвела до Першої світової війни. У той же час спектр найгірших загроз може бути розвіяний лише мирним шляхом, як це сталося 11 листопада 1918 року. Через мир, підписаний між Антантою та Центральними державами у Комп’єні, Франція, були припинені бойові дії на Західному фронті Першої світової війни. Історикам не подобається поняття удача, занадто невизначене, яке важко помістити в науковий дискурс.

І все ж таки! Те, що відбулося в Румунії, відразу після закінчення Першої світової війни є дивом. На початку 1918 року румуни були переможеною нацією, вимушеною покинути війну після підписання жахливого миру з Німеччиною. Наприкінці того ж року вони були включені Францією в переможний табір, тому, приблизно через три тижні після оголошення перемир’я, 1 грудня Румунія стала унітарною державою, всі території, заселені переважно румунами об’єднались. Отже, після відзначення 11 листопада 100-річчя Перемир’я, яким завершилась Перша світова війна, 1 грудня Румунія відзначатиме 100-річчя з дня народження Великої Румунії.

11 та 12 липня відбудеться саміт Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Саме тому Верховна рада оборони країни (ВРОК) зібралася в Бухаресті, щоб проаналізувати та затвердити цілі Румунії на майбутньому саміті. Саміт – йдеться в прес-релізі Адміністрації Президента – дасть можливість для конкретного вираження союзної єдності та солідарності, відповідно трансатлантичного рішення щодо все більших глобальних загроз. З румунської точки зору зустріч в Брюсселі буде мати особливе значення, з огляду на бажання, щоб проекти з консолідації позиції оборони та стримування на східному фланзі НАТО просувались паралельно із забезпеченням клімату стабільності у східному сусідстві, особливо в Чорноморському регіоні.

Також на зустрічі ВРОК в Бухаресті були схвалені збройні сили, які можуть бути готові для участі в наступному році в місіях та операціях за межами території румунської держави. У порівнянні з 2018 роком вони зросли більш ніж на 11 відсотків. Таким чином, Румунська армія буде присутня у зовнішніх місіях з 2098 військовослужбовцями та цивільними особами, а МВС 932 військовослужбовцями та поліцейськими. Не пов’язана з союзним самітом 11-12 липня, але з величезним впливом на саме існування історичної зони Румунії, тема Рошія Монтане була включена до порядку денного ВРОК. Міністр культури поінформував членів Ради про стан включення культурно-гірничого ландшафту, що в Горах Апусень(Західні Карпати) до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Адміністрація Президента уточнює, що тема Рошія Монтане, як частина національної та загальної культурної спадщини, була постійно під увагою президента Клауса Йоганніса як з культурної, так і з соціальної точок зору. За існуючими правовими рамками уряд має інструменти та інститути для управління всім процесом включення Рошія Монтане до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому, на основі правових положень, члени ВРОК взяли до відома інформацію, надану міністром культури, і питання буде надалі керуватися урядом.

Нагадаємо, що включення Рошія Монтане до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО йде паралельно з судовим процесом між Румунією та канадською компанією Gabriel Resources, яка хотіла видобувати золото в цьому районі за допомогою ціаніду. Оскільки проект було заблоковано, канадці тепер вимагають відшкодування у понад 4 мільярди доларів. Для багатьох румунів тисячолітні артефакти у цьому районі, добре збережені, унікальні в світі, є ціннішими ніж золото у землі. Йдеться про близько 300 тонн золота, 1600 тонн срібла, а також родовища рідкісних руд.

На тлі посилення замахів, лідери НАТО дали чіткий сигнал – усі члени НАТО залишаються об’єднаними в боротьбі проти тероризму в усіх його проявах і буде скоординовано відповідати на загрози проти союзних держав. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що НАТО вступить в коаліцію проти організації Ісламська держава і створить інформаційну структуру по тероризмі при штаб-квартирі. У той же час, було вирішено призначити координатора щодо зусиль альянсу по боротьбі з тероризмом.

Як можна тлумачити ці рішення? Професор Юліан Кіфу, президент Центру із запобігання конфліктам, пояснює: «Європа зіткнулася в останні роки з наслідками терористичних актів і, справді, в значній мірі вже існує принцип тероризм всередині, тобто ворог у фортеці, але в рівній мірі є ті області, які знаходяться під контролем терористичних організацій DAESH Ісламської держави в Сирії та Іраку, що сприяють руху іноземних бойовиків та їх підготовці. І ми бачили закривавлені Париж, Берлін і Лондон. Це лихо стосується всіх нас і загрожує всім нам.

НАТО майбутнього повинно приділити більшої уваги тероризму та імміграції, і також загрозі з боку Росії щодо наших східних і південних кордонів стверджує новий лідер в Білому домі. З огляду на це, додав Дональд Трамп, я був дуже, дуже прямим з Генеральним секретарем НАТО і членами Північно-атлантичного альянсу застерігаючи їх, що країни НАТО повинні, нарешті, внести свою частку витрат і поважати, таким чином свої зобов’язання. Тобто, виділення двох відсотків від ВВП на оборону.

Запрошений на Радіо Румунія військовий аналітик Александру Грумаз оцінив, що існує три питання, яких союзники повинні обговорити з президентом США, який твердо залишається на своїй позиції щодо фінансового внеску кожної держави-члена НАТО: «Країни- члени повинні брати участь у цих фінансових зусиллях, які здійснюються в Альянсі, поділити ці зусилля для Альянсу та виділити 2% від ВВП на оборону. Поділити фінансові зобов’язання і витрати на оборону кожної держави, по-друге, зобов’язання, які Дональд Трамп застосовує щодо європейської безпеки, і по-третє – роль НАТО в боротьбі з тероризмом. Це три головні проблеми, які слід обговорювати в даний час.

Питання для обговорення, в умовах, коли союзники поділяють думку, висловлену Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом – НАТО є більше, ніж договір, більш ніж організація. НАТО втілює унікальний зв’язок між Європою і Північною Америкою». Політолог Юліан Кіфу говорить про зобов’язання по трьох напрямках Альянсу: «По-перше, фінансові, дійсно виділення 2% ВВП, а до кінця цього року кожна держава член повинна буде представити свій графік зобов’язань по досягненню цієї мети. Після саміту НАТО в Уельсі в 2014 році, відновленого на саміті НАТО в Варшаві в минулому році, це зобов’язання було прийнято одноголосно всіма союзниками. Це просто питання, якого слід дотримуватись. Другий компонент- з цих коштів близько 20% треба виділити на модернізацію військових можливостей, дослідження та розвиток в цій галузі, тому що, ось, ми бачимо, що європейські країни починають втрачати здатність взаємодії зі Сполученими Штатами Америки. Альянс констатував, що більше, ніж колись, потребує певних можливостей, щоб бути в змозі оборонятися разом, так що з-поміж інвестицій, які будуть зроблені будуть і ті, котрі менш розвинені на рівні Альянсу, які буде приймати один чи інший член. І третє питання, пов’язане із зобов’язаннями щодо місій НАТО.

Чи зможе НАТО узгодити всі ці питання в резонний строк? Юліан Кіфу відповідає: «Не ставиться питання виконання. Йдеться про НАТО, про країни, які зобов’язались зробити це. Кожен несе відповідальність, адже йдеться про суверенні держави, і, коли взяли на себе зобов’язання шляхом підписання документів, які є результатом переговорів і досягли згоди всі члени альянсу, з тих пір я не думаю, що ці зобов’язання можна ставити під сумнів.

Румунія хоче, щоб НАТО, було сильним, єдиним і згуртованим, і східний фланг був збалансовано захищеним. Є пріоритетом для Чорного моря, щоб залишатися в центрі уваги, і трансатлантичні відносини зміцнювались. Що стосується Росії, то повинен бути єдиний підхід, такою є позиція Бухареста, виражена президентом Клаусом Йоганнісом.

Чорноморський регіон стає все більш важливим геополітичним фактором, зоною стратегічного інтересу для економічних шляхів але й аванпостом НАТО та Європейського Союзу. Все це, в той час як джерела небезпеки диверсифікувалися в останні роки, чи йде мова про тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, технологій для виробництва зброї масового знищення, хімічні та біологічні матеріали, торгівля зброєю, чи про наркотики, торгівлю людьми та нелегальну імміграцію.

На цьому тлі, посилення боротьби з тероризмом та організованою злочинністю, поряд з підвищенням змагання за енергоресурсами та шляхів їх транспорту, призвели до того, що Чорне море стало в центрі уваги європейських та євроатлантичних структур. Виходячи з того, що Чорне море є стратегічною віссю, ця тема була недавно обговорена в Інституті імені Хадсона в США, який разом з Румунським інститутом дослідження, зорганізували конференцію на тему зростання напруженості в Чорноморському регіоні з точки зору військової та енергетичної безпеки.

Кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні Дойна Сайчук описує геополітичний контекст в регіоні, як він був представлений під час конференції: Протягом більшої частини історії, Чорне море було стратегічною віссю, якою є й сьогодні. Тепер в регіоні, де Росія анексувала Крим та підтримує повстанський рух в Україні на південному сході, де Москва надає військову та політичну допомогу сепаратистським регіонам Придністров’я в Молдові, Абхазії в Грузії, де Росія зміцнює свій військовий флот у Чорному морі та де російські літаки чинять небезпечні маневри поблизу американських кораблів, три чорноморські країни НАТО повинні справитися з поширенням військової присутності Росії. Йде мова про Румунію, Болгарію і Туреччину.

Лауренціу Пакіу, один із засновників групи з енергетичної політики, розповів про безпеку в Чорному морі, в момент коли, після анексування Криму, Румунія де факто має спільний кордон з Російською Федерацією в Чорному Морі. Якщо ми дивимося на європейський континент з точки зору енергетичної безпеки, ми стикаємося з трьома загрозами та викликами, класичними загрозами, які посилені тероризмом, зброєю масового знищення, регіональними конфліктами, невдалими управліннями у сусідстві Європи, організованою злочинністю, кліматичними змінами та загрозою щодо кібербезпеки, – стверджує Лауренціу Пакіу. Далі він додає, що існує внутрішній вимір енергетичної безпеки, який в Європі стикається з деякими викликами. Якщо ми дивимося на окремі країни ЄС, кожна з них має відмінну енергетичну політику: одні з них покладаються на вугілля, інші на ядерну енергетику, а інші на імпорт природного газу.

Іншим важливим викликом щодо енергетичної безпеки є той факт, що переважна більшість країн ЄС залежать від одного постачальника природного газу, а саме від Росії. Експерти з питань міжнародних відносин та дипломати обговорили в Констанці, на південному сході Румунії, на форумі «Безпека в Чорному морі та на Балканах» про проблеми, з якими стикаються країни регіону, серед яких енергетична безпека та кібербезпека, інформаційна війна та мілітаризація Чорноморського регіону. Посол Сорін Дукару помічник генерального секретаря НАТО стверджує: На рівні НАТО ми стикаємося з найбільш складним контекстом безпеки одного покоління. Наявне поєднання традиційних загроз, які можливо, пов’язані з суттю існування НАТО, з нетрадиційними загрозами або новими загрозами на адресу міжнародної безпеки та безпеки НАТО, які стосуються терористичних загроз, загрози кібербезпеці, різні форми гібридних загроз, які поєднують в собі традиційні форми і нетрадиційні, а також тенденції, спрямовані на інформаційну маніпуляцію.

Стосовно заходів, які повинні застосовуватися проти цих загроз, Сорін Дукару ствердив, що підхід НАТО спрямований на два компоненти: Один стосується захисту території союзницьких країн та країн членів, інший аспект стосується забезпечення стабільності за межами території НАТО, в першу чергу в сусідстві, зміцнення оборонного потенціалу, особливо в боротьбі з тероризмом до можливості ефективно відповідати на ці загрози.

У перспективі вирішальних факторів регіональної безпеки, зовнішня політика Бухареста побудована на тому, що західні Балкани і Чорне море повинні розглядатися разом з точки зору загроз на адресу безпеки.

У Бухаресті на початку листопада відбувся регіональний саміт НАТО за участю керівників держав Центральної та Східної Європи, організований з ініціативи президентів Румунії та Польщі. У зустрічі взяли участь керівники Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Чехії, а також заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.

На саміті була проведена спільна оцінка загроз і ризиків безпеки, що надходять зі східного сусідства НАТО. Президенти дев’яти країн-учасниць узгодили важливий комплекс заходів, спрямованих, з одного боку, на зміцнення єдності, згуртованості і солідарності НАТО та, з іншого боку, на надання адекватної відповіді викликам, з якими в даний час стикається НАТО.

На прес-конференції за підсумками зустрічі президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що одним з ключових питань, що обговорювалися були перспективи вибудовування відносин з Росією. За словами глави Румунської держави, президенти країн-учасниць зійшлись на думці, що рішення про відновлення діалогу з Російською Федерацією має базуватися на загальній повазі міжнародного права.

Окрім цього Клаус Йоханніс озвучив ще кілька центральних тем: зміцнення солідарності та неподільності безпеки союзників, в тому числі шляхом зміцнення трансатлантичних зв’язків і підтримки більшої військової, політичної та економічної присутності США в Європі; зміцнення НАТО і продовження процесу адаптації для належної відповіді на довгострокові ризики зі Сходу та Півдня, в чому особливу роль матиме зміцнення відносин зі східними стратегічними партнерами; зміцнення безпеки від Чорного моря до Балтійського моря, а також необхідність поглиблення стратегічного партнерства між НАТО й Європейським Союзом.

Напередодні, після переговорів зі своїм польським колегою, в ході яких була обговорена й ситуація в Україні, Клаус Йоханніс заявив: «Ми мали дуже хороший обмін думками щодо поточної ситуації, що перебуває під впливом викликів у країнах східного сусідства – Україні та Молдові, а також щодо відносин з Російською Федерацією та проблем на європейському рівні: криза з мігрантами, енергетична безпека, реформа політики європейської безпеки та політики сусідства. Ми домовилися тісно співпрацювати в напрямку підтримки європейського курсу і процесу реформ в Молдові та Україні, а також підтримувати особливий інтерес ЄС до Східного сусідства.»

У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда відзначив традиційну дружбу між Бухарестом і Варшавою та відкритість Румунії до активізації співпраці між двома державами: «Я згоден з паном президентом, що величезну важливість має подальший розвиток ситуації в цій частині Європи. З одного боку є проблема України, а з іншого боку – проблема Р.Молдова та Чорноморського регіону. Ми обидва спробували відповісти на питання, як буде розвиватися ситуація в Україні і висловили сподівання, що буде встановлений тривалий мир, тому що цей конфлікті, який став замороженим, не може бути прийнятним в довгостроковій перспективі. Україна повинна повернути собі контроль над власними кордонами. Ми раді позиції, озвученій західноєвропейськими державами, які наполягають на повному виконанні Мінських домовленостей, а не тільки певних пунктів. Це дає сподівання на мир.»

Заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу привітав ініціативу Польщі та Румунії провести міні-саміт в Бухаресті, зазначивши, що цей захід стане важливим внеском у справу подальшої консолідації НАТО. В інтерв’ю нашій радіостанції Александр Вершбоу сказав: «Я думаю, що підсумкова декларація саміту, як і власне зустріч, внесуть позитивний і охоплювальний внесок до дискусій в перспективі Варшавського саміту. Цей документ дуже збалансований і охоплює виклики не тільки зі сходу, які, природно, були в центрі уваги дискусій, але й з півдня. Зустріч та підсумкова декларація будуть дуже корисними для саміту НАТО у Варшаві. Так, ми маємо хороші новини з Україні, де ситуація дещо покращилася, але залишається загроза від ревізіоністської політики Росії і можливість нового конфлікту в Україні. НАТО має реагувати одночасно на загрози, що йдуть як зі сходу, так і з півдня, і я думаю, що ми можемо впоратися з цим.»

За підсумками саміту від 4 листопада дев’ять країн-учасниць передали керівництву НАТО офіційне прохання посилити військову присутність Альянсу в країнах Східної Європи у відповідь на агресивну поведінку Росії, в результаті чого, на їх думку, необхідно забезпечити потужну, переконливу і тривалу військову присутність НАТО в регіоні. Крім того, на регіональному саміті в Бухаресті була підкреслена необхідність продовження політики відкритих дверей паралельно із продовженням співпраці з партнерами Альянсу.