Конгрес ЄНП в Бухаресті
Понад 2000 делегатів з 40 країн, у тому числі 13 глав держав і урядів, лідерів партій та єврокомісарів, взяли участь у Конгресі Європейської народної партії в Бухаресті в середу та четвер. Урсула фон дер Ляєн була висунута кандидатом від ЄНП на посаду голови Європейської комісії та заявила на прес-конференції, що її метою є збереження Європейського Союзу сильним і безпечним, мирним і процвітаючим, демократичним і об’єднаним. Вона також заявила, що «не можна дозволити президенту Росії Володимиру Путіну виграти війну, в якій він знову намагається силою змінити кордони.» Кандидатка ЄНП підтвердила свою підтримку України, її європейського майбутнього та пообіцяла продовжувати боротьбу зі зміною клімату. У перший день з’їзду в Бухаресті Європейська народна партія одноголосно ухвалила передвиборчий маніфест із закликом щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. За документ також проголосувала Австрійська народна партія, канцлер якої Карл Нехаммер, також з тієї ж політичної сім’ї, досі виступав проти цього. У Бухаресті президент ЄНП Манфред Вебер підтвердив, що Румунія і Болгарія відповідають усім критеріям. У грудні минулого року Рада Європейського Союзу проголосувала за те, щоб Румунія і Болгарія приєдналися до Шенгену тільки повітряним і морським шляхами з березня 2024 року. Зустріч була організована Націонал-ліберальною партією в Румунії у партнерстві з Європейською народною партією. У жовтні 2012 року в Бухаресті також відбувся конгрес Європейської народної партії.
Підтримка повного вступу Румунії до Шенгену
У своєму прагненні до повноправного членства в Шенгенській зоні Румунія також має підтримку Бельгії, яка зараз головує в Раді Європейського Союзу. На засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі цього тижня міністр внутрішніх справ Аннеліс Верлінден підкреслила, що бельгійське головування в Раді ЄС продовжить працювати над повним членством обох країн у Шенгенській зоні відповідно до рекомендацій Європейської комісії. Присутній на засіданні Ради, румунський міністр внутрішніх справ Кетелін Предою підкреслив, що Бухарест вже співпрацює з метою захисту румунських кордонів та боротьби з нелегальною міграцією. Він сказав, що минулого року Румунія скоротила міграцію приблизно на 60% і додав: «якщо ми подивимося на ситуацію на місцях, то побачимо, що Румунія могла б посилити Шенгенську зону, і зовсім несправедливо бути лише частково інтегрованою в Шенгенську зону.» У Брюсселі румунський міністр підписав зі своїм болгарським колегою і європейським комісаром з питань внутрішніх справ нову рамкову угоду про співпрацю в галузі управління кордонами. Обидві країни тепер мають у своєму розпорядженні додаткові 85 млн. євро для збільшення можливостей.
Зустрічі Президента Клауса Йоганніса
Президент Румунії Клаус Йоганніс провів у четвер у Бухаресті переговори з канцлером Австрії Карлом Нехаммером, а після зустрічі глава румунської держави написав у соціальних мережах, що процес повного приєднання Румунії до Шенгенської зони триватиме доти, доки не буде досягнута ця кінцева мета. «Європейський Союз повинен бути об’єднаним, сильним і процвітаючим, а вступ нашої країни до зони вільного пересування ще більше зміцнить європейську безпеку на благо всіх громадян”, – заявив президент Румунії. У своєму виступі на Конгресі ЄНП канцлер Австрії заявив, що кордони ЄС потребують фінансування і що процедури надання притулку повинні бути швидко впроваджені, щоб ті, хто нелегально перебуває на території ЄС, могли бути репатрійовані. Цього тижня глава румунської держави також зустрівся в Бухаресті зі своєю колегою з сусідньої Республіки Молдова Майєю Санду. Раніше прем’єр-міністр Марчел Чолаку також зустрівся з Майєю Санду. Він підтвердив “тверду” підтримку європейського курсу Кишинева.
Рішення Палаті депутатів
Палата депутатів Румунії прийняла законопроєкт, що дозволяє провести президентські вибори у вересні. Правлячі СДП і НПЛ погодилися, що перший тур виборів відбудеться 15 вересня, а другий – 29 вересня. Союз «За порятунок Румунії» та «Сила правих» оскаржили цей законопроєкт у Конституційному суді, який розгляне скаргу опозиції 20 березня. Палата депутатів також ухвалила і передала на оприлюднення законопроєкт, який передбачає, що торговці наркотиками підвищеної небезпеки більше не будуть отримувати умовні терміни, а торгівля психоактивними речовинами каратиметься позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. І останнє, але не менш важливе: депутати більшістю голосів відхилили вотум недовіри міністру фінансів Марчелу Болошу. Ініціатори піддали критиці рішення міністра про запровадження 10% податку на лікарняні з метою латання «фінансових дірок» у державному бюджеті. Міністр відкинув звинувачення і назвав дії опозиції політиканством.
Часткова перемога Сімони Халеп у Спортивному арбітражному суді в Лозанні
Спортивний арбітражний суд у Лозанні скоротив термін допінгового покарання тенісистки Сімони Халеп з чотирьох років до дев’яти місяців. Румунка, колишня перша ракетка світу, переможниця Ролан Гаррос і Вімблдону та володарка понад 20 інших трофеїв, може повернутися до великого тенісу, оскільки її тимчасове відсторонення розпочалося 7 жовтня 2022 року. Тимчасове відсторонення було накладено за два передбачуваних спортивних правопорушення – наявність забороненої речовини в сечі та порушення в її біологічному паспорті. На думку Спортивного арбітражного суду Сімона Халеп довела, що порушення антидопінгових правил було ненавмисним. Вона судиться з канадською компанією, яка виробляла харчові добавки, на які, як вона вважає, у неї був позитивний тест, і вимагає відшкодування збитків у розмірі 10 мільйонів доларів.
