Tag: Закордонна політика

24-25 липня 2024 року Міністерство закордонних справ Румунії організувало Щорічну зустріч румунських дипломатів (RADR-2024) на тему «Дипломатичні дії в нестабільному світі».

Цьогорічна зустріч зібрала понад 170 членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії, високопоставлених румунських та іноземних гостей, таких як віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Республіки Молдова Крістіна Герасімов, віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Великого Герцогства Люксембург Ксав’є Беттель, генеральний секретар Європейської служби зовнішньої діяльності, представники Адміністрації Президента Румунії, Уряду, Парламенту, бізнес-спільноти та громадянського суспільства. Учасники обмінялися думками щодо дипломатичних шляхів та ролі міжнародного співробітництва у мінливому геополітичному контексті та щодо викликів регіональній безпеці.

 

Щорічна зустріч румунських дипломатів – 2024

Було проведено п’ять тематичних сесій, присвячених управлінню численними кризами в трансатлантичному просторі, ролі європейської інтеграції в побудові стійкої Європи, проблемі гібридних загроз, економічній дипломатії та процесу вступу до ОЕСР. Виступи румунських та іноземних спікерів і дебати, що відбулися після них, відобразили важливість фундаментальних вимірів, на яких Румунія будує свою зовнішню політику: європейське будівництво і трансатлантична згуртованість. З усіх виступів випливало, що в найскладніші часи з часів Другої світової війни, спільні зусилля зовнішніх і внутрішніх партнерів мають важливе значення для посилення готовності до структурних змін у сучасному міжнародному середовищі.

На додаток до тематичних сесій за участі гостей з-закордону, протягом трьох днів були організовані закриті робочі сесії, присвячені виключно членам румунського дипломатичного та консульського корпусу. Ці сесії були зосереджені на розробці дипломатичних стратегій та інтегрованих підходів у зовнішній політиці Румунії. Вони також обговорили аспекти економічної дипломатії Румунії, заходи, необхідні для забезпечення того, щоб цьогорічні виборчі процеси пройшли в найкращих можливих умовах, а також кроки, заплановані для поліпшення консульських послуг для громадян Румунії, які проживають за кордоном.

 

Румунія продовжує підтримувати Україну

Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску заявила на початку Щорічної зустрічі румунських дипломатів, що міжнародна ситуація залишається «нестабільною» і що ми все ще живемо у «найскладніший період» з часів Другої світової війни.

Глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску

Вона наголосила, що в нестабільному світі нам потрібна безпека. «Я почну з нашого регіону, з російської агресії проти України, яка вимагає стратегічного підходу. З початку війни Румунія постійно підтримує Україну. Ми продовжуватимемо це робити допоки це буде необхідно, паралельно з нашою участю у міжнародних та європейських зусиллях щодо санкцій проти Росії. Ми докладаємо цих зусиль, щоб допомогти Україні вистояти і заблокувати можливе поширення російської агресії на інші країни, що матиме катастрофічні наслідки для всіх нас. Це інвестиції в нашу власну безпеку, в європейську безпеку і в глобальний порядок, заснований на правилах. На двосторонньому рівні було вирішено підняти відносини з Україною до рівня стратегічного партнерства і ми вже провели перше спільне засідання румунського та українського урядів у жовтні 2023 року в Києві. Ми беремо участь в ініціативах ЄС і НАТО з підтримки оборонних зусиль України, а на полях нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні уклали угоду про співпрацю в галузі безпеки. Таким чином, Румунія бере участь у довгостроковій мережі підтримки безпеки України.»

Глава зовнішньополітичного відомства зазначила, що підхід Румунії має регіональний характер, наголосивши на необхідності врахування й положення Республіки Молдова при обговоренні ситуації в Україні. «Наші міркування є настільки ж геополітичними, як і прагматичними, і базуються на реаліях поблизу нашого кордону. Регіональне бачення Румунії націлене на перетворення Чорноморського регіону на зону миру, безпеки та взаємозв’язку. З метою зміцнення безпеки і співпраці в регіоні ми прагнемо розвивати регіональні партнерства. Разом з Болгарією і Туреччиною в липні ми активізували Військово-морську протимінну групу. Ми уклали угоди про військову мобільність з Болгарією і Грецією, ще одна угода обговорюється з Туреччиною. Міністерство закордонних справ відіграє важливу роль у національних зусиллях з посилення позицій Альянсу в регіоні і на східному фланзі, в тому числі в оборонному плануванні і зміцненні командних структур. Ми також просуваємо наше бачення сусідства в Європейському Союзі, нещодавно отримавши підтримку в розробці стратегічного підходу ЄС до Чорноморського регіону.»

Крім цього за словами Лумініци Одобеску офіційний Бухарест розвиває діалог і співпрацю з США, Францією та іншими союзниками і партнерами, які зацікавлені здійснити свій внесок у забезпечення стабільності в Чорноморському регіоні. Вона додала, що в тому ж дусі регіональної відповідальності Румунія була й залишається поруч з Республікою Молдова, найбільш вразливої країни в регіоні, яка найбільше постраждала від конфлікту в Україні.

 

Переговори з віце-прем’єркою України

На полях Щорічної зустрічі румунських дипломатів відбулися переговори Лумініци Одобеску з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. У межах розмови урядовиці обмінялися думками щодо прогресу України в процесії євроінтеграції, а також щодо результатів нещодавнього саміту НАТО у Вашингтоні. Лумініца Одобеску високо оцінила значні зусилля української влади, враховуючи особливо складний контекст, створений розв’язаною Російською Федерацією війною. Глава румунської дипломатії підтвердила послідовну та конкретну підтримку Румунією на найвищому рівні незмінного європейського курсу України, наголосивши, що розширення на схід є стратегічним вибором Європейського Союзу. Вона наголосила, що Україна має продовжувати стало впроваджувати відповідні реформи для стабільного просування процесу євроінтеграції і привітала ефективне запровадження в дію Ukraine Facility, інструменту, який забезпечить передбачувану та стійку підтримку України до 2027 року.

Щодо результатів саміту НАТО у Вашингтоні Лумініца Одобеску підкреслила важливість прийнятих рішень, які підтверджують тверду підтримку незворотності євроатлантичного шляху України. Вона додала, що місія з надання Україні допомоги в галузі безпеки та тренувальної допомоги, призначення цивільного представника НАТО в Києві, а також зобов’язання НАТО щодо фінансової підтримки є практичними заходами, які активно підтримує Румунія.

Зустріч Лумініци Одобеску з віце-прем’єркою України

Своєю чергою Ольга Стефанішина подякувала румунській владі за багатовимірну та послідовну підтримку України, відзначивши позитивні результати двосторонньої співпраці з Румунією. Під час спільної пресконференції за підсумками дискусій у Бухаресті вона заявила: «Для мене велика честь, що Україну запросили взяти участь у вашій щорічній зустрічі всього дипломатичного корпусу, а я дійсно рада бути тут, тому що є так багато речей, які Україна хоче донести до вас слова вдячності і слова солідарності за всю цю величезну роботу і зусилля, докладені вашим міністерством, вашим урядом, вашою країною і вашим народом, стояти не тільки з Україною, але й стояти за Європу, за її безпеку і за її майбутнє. І, звичайно, сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити один з найсильніших можливих стовпів Європи, Об’єднаної Європи – це Європейський Союз і розширення Європейського Союзу.»

Вона представила останні кроки, зроблені на внутрішньому рівні для просування порядку денного реформ і підкреслила, що Румунія залишається одним з важливих партнерів для України на євроінтеграційному шляху. «Важко уявити сильніший сигнал, який можна надіслати українському народу і всім, хто бореться за свободу, ніж можливість жити у демократичній, процвітаючій країні. Безпрецедентна єдність усіх країн-членів ЄС, зокрема наших сусідів, Румунії, зобов’язали нас бути сильнішими, більш відданими, стійкими. Ми докладемо всіх зусиль, щоб та рішучість, яку ми продемонстрували з початку повномасштабного вторгнення, зберіглася протягом всього процесу вступу.»  

Віцепрем’єрка наголосила на необхідності зберегти цей імпульс, для того щоб Україна невпинно продовжувала процес внутрішніх трансформацій, що наближають її до ЄС. Вона висловила вдячність міністерці закордонних справ Румунії Лумініці Одобеску за особисту участь у Першій Міжурядовій конференції України та ЄС та за готовність Румунії ділитися власним досвідом та експертизою. Окремо Ольга Стефанішина відзначила внесок Румунії в посилення оборонних потужностей України. Зокрема, на полях Вашингтонського саміту НАТО, Румунія разом зі США, Нідерландами, Італією та Німеччиною виступили з заявою щодо передачі Україні додаткових систем ППО.

 

Румунія підтримує євроінтеграцію України та Р. Молдова

Президент Клаус Йоганніс прийняв членів дипломатичного та консульського корпусу Румунії

І президент Клаус Йоганніс провів зустріч з румунськими дипломатами. Глава румунської держави заявив, що залишається рішучим прихильником процесу розширення Європейського Союзу, підкресливши, що Румунія залишається відданою підтримці європейського курсу України та Республіки Молдова. «Я був і залишаюся рішучим прихильником процесу розширення ЄС, враховуючи трансформаційну силу і здатність цієї політики об’єднувати країни і народи навколо європейських цінностей і принципів на благо всіх. Нам потрібен амбітний і передбачуваний графік для партнерів, залучених до процесу розширення, як у Східній Європі, так і на Західних Балканах, заснований на власних заслугах країн-кандидатів. Румунія рішуче підтримала історичне рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС з Україною та Республікою Молдова, прийняте на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня 2023 року і ми залишатимемося відданими підтримці європейського шляху цих країн.»

Він додав, що Румунія, як сусід України і чорноморська держава, знаходиться на передовій лінії війни Росії проти України, зазначивши, що Бухарест і надалі підтримуватиме український народ у війні проти агресора. «Я також сприяв розвитку конструктивних і принципових відносин з Україною. З першого дня війни Румунія проявила повну солідарність і вжила широких багатовимірних заходів на підтримку України. Я підтримую тісний контакт з президентом Зеленським і ми з ним поглиблено обмінюємося оцінками та ідеями при кожній нагоді.»

 

Підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно

Попри все більш нестабільний глобальний контекст Румунія продовжує вірити у демократію та її цінності, підтримує своїх друзів і партнерів, має динамічну економіку і зріле суспільство, яке відкидає екстремізм, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку під час зустрічі з румунськими дипломатами. У своїй промові він також торкнувся і відносин з Україною.  «На жаль, агресія Росії проти України триває. Тут наш підхід дуже чіткий: ми твердо підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. І ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно. Це дуже конкретна підтримка – від гуманітарної допомоги тим, хто прибуває із зони конфлікту, до шляхів солідарності Україна-ЄС. Один лише дунайський коридор охоплює майже 50% транзиту українських товарів на зовнішні ринки. Ці шляхи також відіграватимуть центральну роль у відбудові України та її інтеграції до єдиного ринку. Крім того, Румунія рішуче підтримує вступ України до Європейського Союзу, а всього два тижні тому у Вашингтоні було підписано угоду між нашими країнами про співробітництво у сфері безпеки.»

Зустріч румунських дипломатів з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку

 

Марчел Чолаку привітав зусилля румунської дипломатії, спрямовані на зміцнення безпеки Чорноморського регіону і забезпечення підтримки союзників і партнерів у перетворенні Чорного моря на зону миру, безпеки і взаємозв’язку. «Чорне море має бути не зоною війни, а мостом між Європою, Азією і Середнім Сходом», – сказав прем’єр-міністр Румунії.

 

Щорічна зустріч румунських дипломатів надала можливість представити оцінки накладених одна на одну і затяжних криз, з якими наразі стикається світ, а також обмінятися думками щодо найкращих підходів румунської дипломатії до їх вирішення.

«Закордонна політика Румунії буде, як і раніше,
під знаком послідовності та передбачуваності. Однак деякі нюанси зміняться для
більшої узгодженості та консистенції», – заявив президент Клаус Йоганніс перед
іноземними послами, акредитованими у Румунії. За словами глави держави,
членство Румунії в Європейському Союзі та НАТО, разом із стратегічним
партнерством з США залишаються у 2020 році основними опорами зовнішньої
політики. У сучасному міжнародному контексті, що стикається з ризиками,
викликами та загрозами, потреба у сильному, об’єднаному та ефективному
Північноатлантичному альянсі більша, ніж коли-небудь, – сказав Клаус Йоханніс.

У той же час приєднання до Шенгенського простору та
до єврозони залишаються одними з головних пріоритетом, – заявив також президент
Румунії. Він торкнувся й виходу Великої Британії з Європейського Союзу: «Ми продовжимо
докладати зусилля щодо приєднання до Шенгенської зони, що суттєво сприятиме
зміцненню безпеки всього простору вільного пересування в ЄС, а також вступу до
єврозони, коли всі умови будуть виконані. Незабаром Великобританія вийде з
Європейського Союзу. Це момент, якого ми не хотіли, але діятимемо так, щоб дружба
та союз, які об’єднували нас, залишалися такими ж міцними. Так само ми прагнемо
модернізувати наше стратегічне партнерство між Румунією та Великобританією, над
яким ми зараз працюємо.»

З іншого боку, президент торкнувся ситуації на Середньому
Сході та наголосив на тому, що негативні наслідки цієї кризи впливають на
європейську та глобальну безпеку. «Румунія підтримує зусилля ЄС, що має бути
більш активним, його стратегічних партнерів та міжнародної спільноти для зниження
напруження, посилення діалогу та пошуку сталих рішень. Потрібні рішення, здатні
забезпечити мир та безпеку громадян, незалежно від того, чи є вони проживають
на Середньому Сході, в Європі, у США чи в інших регіонах, як у зв’язку з
ситуацією в Іраку, так і в Ірану, а також у Лівії. Потрібен прогрес у сирійському
питанні, в Ємені, а також у мирному процесі на Середньому Сході, щодо якого
позиція Румунії залишається незмінною.»

Стосовно відносин з Республікою Молдова,
глава держави уточнив, що Бухарест відновить повну співпрацю з Кишиневом, коли переконається,
що на урядовому рівні молдовська влада вживає заходів для продовження
європейського шляху та реформ у сфері правосуддя, державного управління та боротьби
з корупцією.

Сьогодні ми завершуємо огляд
зовнішньополітичних пріоритетів МЗС Румунії, які були озвучені главою
румунського зовнішньополітичного відомства Теодором Мелешкану в інтерв’ю нашій
радіостанції, із наголосом на відносинах Бухареста з Вашингтоном та на ролі
Румунії як постачальника безпеки.

11 липня 2017 року Румунія і США відзначили 20 річницю
Стратегічного партнерства, партнерства, яке за словами міністра закордонних
справ Румунії, мало значний внесок в стимулювання і прискорення внутрішніх
реформ в Румунії, а також сприяло процесу приєднання до НАТО:
«Партнерство також сприяє окресленню стратегічного профілю нашої країни. Той
факт, що Румунія розмістила на своїй території об’єкт у Девеселу, що діє з 2016
року являє собою конкретний внесок обох країн – Румунії та США, до
європейської безпеки. На наш погляд США грають незаперечну і незамінну
роль в забезпеченні безпеки як Румунії, так й Європи. Трансатлантичні відносини є основоположними як для ЄС, так і для Сполучених Штатів Америки.
Румунія є одним з важливих партнерів США в боротьбі з асиметричними глобальними
загрозами, з кіберзлочинністю, зі всіма видами незаконної торгівлі і в боротьбі
з тероризмом. Ми маємо добрий рівень співпраці з США в галузі обміну
інформацією.»

Водночас Міністерство
закордонних справ Румунії й надалі використовуватиме всі важелі, в тому числі політичні і дипломатичні заходи, щоб переконати Конгрес
США надати румунам право на безвізові поїздки
до Сполучених Штатів, – зазначив Теодор Мелешкану: «З цією метою ми ведемо дуже активний діалог
на технічному та політичному рівнях, як у двосторонньому плані з американською стороною, так і в тристоронньому плані разом з Європейською комісією, з метою
забезпечення повної взаємності щодо безвізового режиму для громадян
Румунії, які подорожують до Сполучених Штатів. У цьому контексті я хочу відзначити, що в червні
Європейська комісія і США прийняли декларацію про візову взаємність, в якій сторони домовилися
працювати разом, щоб допомогти п’ятьом державам-членам ЄС, які ще не були
включені до Безвізової програми США, в тому числі Румунії, в процесі виконання
ними вимог законодавства США. Основна проблема, з
якою ми стикаємося не має ні політичний, ні дипломатичний характер. Ми налагодили
ще в 2007 році інтенсивне співробітництво з США щодо впровадження нових
технічних і безпекових критеріїв. Єдиний критерій, який румунська сторона має
виконати, за винятком того, що вже було зроблено для виконання критеріїв безпеки
проїзних документів, контролю на кордоні, імміграції, єдиний критерій, який ми
ще не зуміли виконати стосується зниження частки відмов громадянам Румунії у
туристичних візах для поїздок до США.»

Що стосується економічної складової Стратегічного
партнерства, хоча вона ще не досягла повного потенціалу, можна упевнено
стверджувати, що вона постійно зростає. У цифрах, наприклад, в січні-серпні
2017 року експорт американських товарів до Румунії збільшився на 33%, а з
Румунії до США – на 11%.

З іншого боку, глава румунської дипломатії торкнувся й
боротьби з тероризмом в ЄС, нагадавши про низку інструментів, покликаних
допомогти значному зниженню терористичної загрози. По-перше, була прийнята Глобальна
стратегія безпеки ЄС, що почалася з ідеї поглиблення відносин між внутрішньою і
зовнішньою політиками: «Румунія в рамках європейського співтовариства підтримує
просування конкретних заходів по боротьбі з радикалізацією в онлайн просторі, з
насильницьким екстремізмом або з фінансуванням тероризму, головним чином шляхом
обміну інформацією між державами-членами. Звичайно, на щастя, в Румунії до тепер
не було проявів цього явища, хоча, як відомо, майже у всіх терористичних актах,
вчинених в Європі, починаючи з вибуху в Мадриді у 2004 році і закінчуючи з
Барселоною влітку, на жаль, серед жертв були й громадяни Румунії. Однак
відсутність такої загрози на національному рівні не означає, що Румунія не бере
участь у боротьбі з тероризмом. Навпаки, як член Європейського Союзу і НАТО, ми
беремо участь у комплексних зусиллях по боротьбі з тероризмом, всеосяжної боротьби
в основі якої стоїть принцип дотримання всіх основних прав.»

Тероризм і
насильницький екстремізм мають транскордонний характер, тому, – каже глава МЗС
Румунії, – важливо залучити всі країни-партнери до боротьби з цими явищами.

Щорічна нарада румунських дипломатів

Президент Клаус Йоханніс озвучив основні цілі закордонної політики Румунії під час зустрічі з керівниками посольств і генеральних консульств Румунії, в рамках Щорічної наради румунської дипломатії, що відбулася з вівторка по п’ятницю у Бухаресті. Він сказав присутнім, що вони мають найкращу позицію для підтримки трансатлантичних відносин і наголосив, що Румунія повинна мати унітарний підхід до відносин з Росією. Проблеми та загрози на Сході, а також ризики в південному сусідстві, існують надалі, – зазначив Клаус Йоханніс перед румунськими дипломатами, яких закликав до швидкої, відповідальної та інноваційної участі в процесі вирішення цих проблем. Глава держави наголосив, що така сама відданість необхідна і для вирішення внутрішніх проблем ЄС, таких як Brexit та відновлення європейського проекту. Румунія повинна активно сприяти процесу рефлексії щодо майбутнього ЄС. Європа має бути сильнішою, ближчою до своїх громадян та з краще окресленою позицією та глобальному рівні, – зазначив Клаус Йоханніс. «Ми повинні бути поряд з тими державами-членами, які сприяють зміцненню Євросоюзу. Чим ближче ми будемо до цього стрижня держав, тим більше ми зможемо покладатися на європейський процес прийняття рішень і матимемо більше шансів на розвиток. Щоб подолати нинішні проблеми Європа потребує якомога більшої адаптивності. Інструменти цієї адаптації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути збільшення різниці між державами-членами.» Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному румунської закордонної політики є подальший розвиток стратегічних відносин з Україною. За словами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану, підготовка до 100-річчя Великого возз’єднання румунських земель в єдиній державі, головування Румунії в Раді ЄС у 2019 році, кандидатура країни на місце непостійного члена Ради Безпеки ООН та приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку є головними «віхами» для румунських дипломатів. Румунія повинна взяти на себе більшу відповідальність в європейській економічній дипломатії і більш рішуче капіталізувати свій потенціал, – вважає глава зовнішньополітичного відомства, який наголосив на необхідності диверсифікації торговельних відносин шляхом переорієнтації на нові географічні регіони, а також шляхом відновлення старих традиційних і відкриття нових ринків з потенціалом зростання.

Невдоволення суперечливою реформою правосуддя

Різкі реакції декількох
установ і, знову, вуличні протести в Бухаресті та інших містах, через
суперечливу ініціативу чинної влади про внесення змін і поправок до законів,
що регулюють правосуддя. Прокурори Національного антикорупційного бюро
попереджають, що деякі пропозиції профільного відомства, а також намір
підпорядкувати Судову інспекцію Міністерству юстиції або створити та спеціальне
управління, спеціалізоване на розслідуванні злочинів, вчинених суддями і
прокурорами негативно вплинуть на незалежність і належне функціонування установ
в цій сфері і стануть формою тиску на діяльність слідчих прокурорів. Прокурори
кажуть, що ці поправки можуть призвести до політизації судового процесу та до
обмеження повноважень Національного антикорупційного управління. Серед
пропозицій, що викликали гостру критику та вуличні протести, окрім тих, що
викликали невдоволення прокурорів, налічується й виключення Президента Румунії
з процедури призначення Генерального прокурора та керівників управлінь по
боротьбі корупцією і організованою злочинністю. Більш уважний до гострої
реакції фахівців та громадськості, прем’єр-міністр Міхай Тудосе пообіцяв, що
при розробці нового нормативно-правового акту буде врахована як позиція Вищої
ради правосуддя, так і позиція протестувальників. Тим часом опозиція готує
серію парламентських заходів. Союз Рятуйте Румунію оголосив, що планує
висловити недовіру міністру юстиції, а Націонал-ліберальна партія розглядає
можливість ініціювати вотум недовіри всьому уряду, але чекає моменту, коли ця
ініціатива матиме найкращі шанси на
успіх.

Ростуть акцизні податки на пальне

Уряд прийняв рішення про збільшення акцизного податку на бензин та дизельне паливо. Щоб уникнути шоку це відбудеться в два етапи: на 16 бань на літр пального з 15 вересня та ще на 16 бань з 1 жовтня. Міністр фінансів Йонуц Міша пояснив, що це рішення впроваджується поетапно, щоб не створювати шоку з точки зору споживання, що може спричинити зростання цін й автоматичне скорочення споживання з негативними наслідками для державного бюджету. Румунські перевізники розкритикували рішення уряду про збільшення акцизного збору на пальне, вважаючи, що для румунських транспортних компаній наступає новий чорний період. Федерація транспортних операторів Румунії стверджує, що кожен додатковий євроцент на літр бензину і дизпалива, безпосередньо впливає на конкурентоспроможність румунських компаній у галузі автомобільного транспорту і змусить водіїв транспортних засобів міжнародних перевезень заправлятися після перетину румунського кордону.

Почалася чергова парламентська сесія

Сенатори та депутати повернулися до роботи після літньої перерви. Перший день, 1 вересня, був присвячений організаційним питанням, а дебати довкола законодавчих ініціатив очікуються лише наступного тижня. На порядку денному румунських парламентаріїв – кілька термінових постанов, в тому числі про підвищення пенсій за вислугу років в залежності від коефіцієнта інфляції та про обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною на рівні 8.500 леїв (близько 1850 євро) на місяць. Порядок денний осінньої сесії парламенту включає обговорення проекту закону про щеплення та щойно оголошених поправок до законодавства, що регулює правосуддя.

Помилування і протести

Проекти двох Термінових розпоряджень про помилування і про внесення змін до кримінального законодавства, ініційовані новим кабінетом міністрів вивели на вулиці Бухареста та інших великих міст Румунії кілька тисяч протестувальників. Після появи напередодні в ЗМІ інформації про те, що кабінет міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, проекти були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя. У відповідних нормативно-правових актах передбачено відмову держави від подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до п’яти років, а також вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину і не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду. Противники проекту стверджують, однак, що цим самим правляча коаліція хоче помилувати корумпованих політиків, а також небезпечних злочинців та звільнити від кримінальної відповідальності осіб, звинувачених у зловживанні службовим становищем і конфлікті інтересів. Судді і прокурори вважають, що ці зміни чинного законодавства не допомагають правосуддю та боротьбі з корупцією, а Посол США в Румунії Ганс Клемм вважає цю ініціативу недоречною, оскільки вона веде до послаблення правової держави.

Пріоритети закордонної політики Румунії

Президент Клаус Йоханніс у середу представив послам іноземних країн, акредитованим в Румунії пріоритети закордонної політики Бухареста в 2017 році. За його словами основні вектори румунської закордонної політики залишаються незмінними – поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами і зміцнення ЄС та НАТО. Серед інших пріоритетів глава держави згадав боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що Румунія готова взяти участь у переговорах довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу і наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів, які проживають у цій країні. Президент згадав і про поглиблення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Так само й з Польщею, особливо в сфері безпеки та на регіональному рівні. Він сказав, що буде посилене і Стратегічне партнерство з Туреччиною, дуже важливим союзником для забезпечення регіональної стабільності, а також поглиблена співпраця з країнами Балтії. Конкретні зобов’язання підтримати європейську та євроатлантичну інтеграцію західнобалканських держав, а також подальший розвиток відносин з Україною є іншими координатами румунської закордонної політики в 2017 році. Президент Клаус Йоханніс сказав, що на жаль міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 рік принесе врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Глава держави також зазначив, що особлива увага буде приділена економічній співпраці з державами Центральної Азії та Середнього Сходу і наголосив на необхідності більш активного розвитку відносин з країнами Азії, Латинської Америки й Африки. Клаус Йоханніс торкнувся і відносин з Республікою Молдова та запевнив, що однією з основних цілей зовнішньої політики Румунії залишається незворотна орієнтація Кишинева на Євросоюз.

Друга за
посадовою ієрархією людина в керівництві румунської розвідки, генерал Флоріан
Колдя на цьому тижні був відсторонений від посади, яку обіймав протягом 12 років
і звільнений у запас. Рішення було прийнято на тлі звинувачень на його адресу з
боку колишнього депутата Себастьяна Гіце, що є суб’єктом кримінального
провадження і перебуває в європейському розшуку. Останній дав зрозуміти, що
секретні служби втручаються у роботу правосуддя. Хоча спеціальна слідча комісія
за результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади. У контексті суспільних дебатів довкола
поширеної в ЗМІ інформації, президент Клаус Йоханніс звернувся із закликом до
нової парламентської більшості, стверджуючи, що її підхід до законодавчих змін
у сфері національної безпеки і правосуддя покаже рівень її політичної зрілості.
Президент пояснив, що для сильних і ефективних спецслужб потрібен потужний і
неупереджений парламентський контроль.

Перевірка
доцільності останньої корекції держбюджету

Сенат і Палата
депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли рішення провести
розслідування змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на
чолі з Дачіаном Чолошем. Будуть перевірені процедура і дані, відповідно до яких
уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету в серпні і листопаді
2016 року, в умовах, коли, за словами лідера головної правлячої партії Лівіу Драгні,
бюджетні надходження зменшувалися з кожним місяцем. Теж з ініціативи голови
Соціал-демократичної партії Палата депутатів доручила Рахунковій палаті
здійснити перевірку діяльності
попереднього кабінету міністрів. Це рішення піддали критиці опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), які
проголосувати проти відповідної ініціативи. Колишній
прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів на всі звинувачення у зв’язку
виконанням бюджету на своїй сторінці в Facebook. Він каже, що ця ідея є
«димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі обіцянки.
Екс-прем’єр нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд
євро, гроші, які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської
економіки в першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині
року було виправданим, – ствердив Дачіан Чолош.

Сьогодні ми представляємо вашій увазі
уривок статті Богдана Ауреску, радника Президента Румунії з питань зовнішньої
політики і колишнього міністра закордонних справ Румунії (2014-2015 рр.). Це
авторська стаття відомого румунського дипломата, який на початку поточного року
порівнює свій прогноз змін у міжнародному середовищі, зроблений на початку 2016
року з тим, що сталося в дійсності торік. Стаття була опублікована в
румунському Інтернет-журналі «Contributors», а відібрані уривки прямо чи
опосередковано стосуються України.

У січні 2016 року, я написав у
статтю-прогноз під назвою «Прокляття віщуна завтрашнього дня. Спроба
передбачити закордонну політику в 2016 році». Настав час, на початку 2017
року, проаналізувати, скромно і тверезо, де я мав рацію і де помилився.

• Я стверджував тоді, що найбільш
характерною рисою 2016 року буде непередбачуваність в умовах складної
міжнародної обстановки з численними викликами.

Думаю, що багато в чому це твердження виявилося
правильним в різних планах. З одного боку, наприклад, хто б міг з упевненістю
сказати, на початку року, що перемогу на президентських виборах в США одержить
пан Трамп або, що Велика Британія прийме рішення вийти з Європейського Союзу? З
іншого боку, констатую, що коридор нестабільності, про який я писав у січні
2016 року є й сьогодні у близькому сусідстві навколо Румунії. Проблем у
міжнародних відносинах, що підлягають вирішенню не стало менше, а навпаки.

• Так само, я писав, що «у Східному сусідстві передбачуваним
є продовження нестабільної ситуації на сході України з викликами безпеки в
регіоні Чорного моря» і, що «найбільшим ризиком є перетворення конфлікту на
Донбасі в заморожений конфлікт (або скоріше тривалий) з новими епізодами
збільшення чи зменшення інтенсивності збройного протистояння». Тоді я говорив
про необхідність вирішення важливих питань: проблеми місцевих виборів в
сепаратистських регіонах, відкладених восени 2015 року на весну 2016 року,
прийняття і набуття чинності закону про
особливий статус цих регіонів, прийняття українським парламентом конституційних
поправок, що стосуються децентралізації, пов’язаних з наданням особливого
статусу східним областям.

На жаль, через рік ми знаходимося на тій же
стадії: питання правильної послідовності виконання цих пунктів Мінських угод
перешкодили сталому врегулюванню української кризи і, крім цього, остаточне
припинення вогню на Донбасі є й надалі важкодосяжним, попри докладені зусилля,
особливо в Нормандському форматі, упродовж всього року.

• Я також писав про «передбачувану значну
військову присутність Росії в східній частині України та поблизу кордону з
Україною, а також про подальшу мілітаризацію Криму, що робить необхідним продовження
санкцій ЄС і США до повного виконання Мінських угод, укладених в лютому 2015
року та домовленостей, досягнутих в Нормандському форматі» і, що «з огляду на
відсутність перспективи припинення незаконної окупації Криму, санкції,
пов’язані з цією ситуацією мають бути збережені незалежно від виконання
Мінських угод.»

На жаль, це передбачення справдилося: Росія продовжила
мілітаризацію Криму і Чорного моря в цілому, а санкції ЄС були продовжені, востаннє у грудні 2016 року ще на 6 місяців.

• Так само, я писав, що «ще одним елементом ризику є
темпи процесу впровадження внутрішніх реформ в Україні і стан економіки
сусідньої держави. наполягав на необхідності продовження послідовних зусиль для реалізації
реформ, модернізації установ, судової системи, боротьби з корупцією,
відновлення економіки, для яких підтримка ЄС залишатиметься актуальною. І,
невостаннє, на мій погляд, треба було уникнути внутрішні політичні потрясіння, які б
заблокували ці зусилля.»

Протягом 2016 року Україна продовжила
процес реформ у цих сферах, і треба відзначити зусилля в боротьбі з корупцією,
в тому числі введення електронних декларацій про доходи, а на внутрішньополітичному плані не було
дострокових виборів, як дехто прогнозував; економічна ситуація дає ознаки
поліпшення, а відносини з МВФ мали позитивний характер. Звичайно, ці зусилля з
реформування повинні бути послідовно продовжені, а Румунія може підтримати це
починання.

• У січні 2016 року я також зазначав, що «ЄС
почне втілювати в життя інструменти та концепції, передбачені переглянутою
Європейською політикою сусідства (ENP Review/ЄСП Пер), що була запущена 18 листопада 2015 року
і особливо щодо безпекової складової, більш послідовного і гнучкого
використання ресурсів та інструментів, доступних в рамках ЄПС для підтримки
партнерів, що перебувають в кризових ситуаціях, але передусім щодо використання
нового інструменту під назвою «тематичні рамки», що припускає ведення
тематичних розмов між державами-членами, партнерами, ​​сусідами, сусідами
сусідів, регіональними партнерами, глобальними суб’єктами, міжнародними
фінансовими установами та іншими донорами. Йдеться про концепцію «безпекові
трасти» (платформи для діалогу з питань безпеки в широкому сенсі), що була
запущена в попередньому році і, яка була включена, після дипломатичних зусиль,
до Європейської політики сусідства (що є досягнутою метою румунської
дипломатії). Можливе і використання
Чорноморської синергії, яка має бути переглянута в цьому році, на основі
пропозиції, які ми висунули у минулому році разом з Німеччиною і Болгарією,
важливість якої також згадується в новій редакції Європейської політики
сусідства.

Цей прогноз не підтвердився. «Тематичні
рамки» не були використані, а також не було прогресів щодо Чорноморської синергії.
Натомість була завершена Глобальна стратегія ЄС із зовнішньої політики і
політики безпеки та була розпочата їх реалізація з наголосом на європейському
вимірі оборони, у відповідь, безсумнівно частковій, на необхідність відновлення європейського проекту.

Отже 2016 рік,
як я писав рік тому, був «складним роком», з досить численними викликами для міжнародного
правопорядку». І немає ознак того, що 2017 рік буде простішим.

Повну версію статті румунською мовою можна прочитати ТУТ.

Президент – про закордонну політику
Румунії

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті помічника
держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторію Нуланд. В ході
зустрічі було наголошено на привілейованому характері двосторонніх відносин і підтверджено
бажання обох сторін посилити стратегічне партнерство на всіх його рівнях. Так само був
відзначений прогрес Румунії у боротьбі з корупцією. Теж на цьому тижні, на традиційний
щорічній зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті,
президент Клаус Йоханніс заявив, що стратегічне партнерство з США, а також
членство в НАТО і ЄС були і залишаються фундаментальними пілонами закордонної
політики Румунії. Він сказав, що Румунія хоче консолідувати
стратегічні партнерські відносини з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
Іспанією, Великобританією і Туреччиною, а також надалі приділятиме особливе
значення відносинам із сусідніми країнами, особливо з Республікою Молдова. Президент заявив, що Східне
сусідство є окремим розділом
румунської закордонної політики, додавши, що Румунія надалі підтримує
зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б
забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що
Бухарест продовжить підтримувати політичні та дипломатичні зусилля з
врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах територіальної
цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному виконанні Мінських
угод. Глава держави зазначив, що ЄС очікує від офіційного Бухареста кращого
планування свого порядку денного, передусім в плані міграції, і більш ефективного
управління на рівні європейських установ. Румунія продовжить зусилля задля
досягнення своєї мети з приєднання до Шенгену, хоча в даний час цей простір
перебуває під знаком сумніву, – зазначив президент Клаус Йоханніс.

Візит прем’єр-міністра Румунії до Франції

Приєднання Румунії до Шенгенської зони було
головною темою на переговорах, які прем’єр-міністр Дачіан Чолош мав у Парижі з
президентом Франсуа Олландом і главою уряду Мануелєм Вальсом. Після зустрічі з
президентом Франції Дачіан Чолош озвучив позицію Румунії в цьому питанні. «Я
підтвердив готовність Румунії підтримати проекти по зміцненню кордонів, тому
що ми самі маємо в нашій відповідальності один з найдовших зовнішніх кордонів
Європейського Союзу. Ми маємо намір продовжити робити свою роботу в цьому
напрямку і сподіваємося, що цей внесок Румунії в прикордонний контроль, буде
врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, коли розглядатиметься питання про наше приєднання до
Шенгенської зони. Принаймні, на першому етапі, відкривши повітряне сполучення,
аеропорти.» У ході зустрічі з французьким президентом були також розглянуті
досягнення в рамках двостороннього стратегічного партнерства і деталі візиту до
Бухареста, який Франсуа Олланд здійснить в цьому році. Сторони обговорили
поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та
освіти, проблеми, які зараз стоять перед Євросоюзом, зокрема міграція і
тероризм, а також ситуацію в Україні та Молдові, в сенсі підтримки
євроінтеграційних процесів в цих державах. На зустрічі з представниками французького бізнесу
прем’єр Чолош заявив, що Румунія є стабільною з політичної точки зору і
передбачуваною з економічного та законодавчого поглядів. Він наголосив на
необхідності кращого узгодження між бюджетними видатками ЄС та коштами з національного
бюджету, виділеними для інвестицій і сказав, що уряд приділяє особливу увагу
підвищенню ефективності державних підприємств. В ході візиту в Париж глава
румунського уряду був прийнятий спікерами двох палат французького парламенту і
зустрівся з представниками румунської громади в Парижі.

Румунія і НАТО

Міністр оборони
Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом
Столтенбергом. У ході зустрічі румунський міністр підкреслив важливість
зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні.
Так само Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія дотримається свого
зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у місії Рішуча
підтримка в Афганістані. Сторони обговорили також реалізацію Плану
підвищення оперативних можливостей НАТО і порядок денний наступного саміту
Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У штаб-квартирі альянсу міністр
оборони Румунії зустрівся й з головою військового комітету НАТО, генералом
Петром Павелом.

Місцеві обранці -
без спеціальних пенсій

Закон про спеціальні
пенсії для місцевих обранців не відповідає Конституції, – прийшли до
одностайного висновку судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним
поданням Уряду. У прийнятій ухвалі зазначається, що закон містить багато неясностей, порушує
рівноправність громадян і не вказує джерело фінансування. До речі, в клопотанні до Конституційного суду Уряд
попередив, що у разі набуття чинності цього закону, його дія поширюватиметься
щонайменше на 16.300 потенційних бенефіціарів, а це може мати негативний вплив
на фінансову стабільність державного бюджету. Згідно з положеннями відповідного
закону мери, віце-мери, голови і заступники голів повітових рад, при досягненні
ними загального пенсійного віку, на додаток до звичайної пенсії, отримували
право на спеціальну пенсію у розмірі від 350 до 1500 євро.

Візит міністра у справах румунів звідусіль до України

Міністр у справах румунів звідусіль Дан Стоєнеску перебуває з триденним візитом в сусідній Україні. У п’ятницю він
зустрівся з заступником міністра культури України Юрієм Зубко, заступником голови Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Верховної Ради України Георгієм Логвинським та з представниками МЗС України. У ході переговорів Дан Стоєнеску
підтвердив підтримку Румунії в європейських устремліннях України та готовність
поділитися своїм досвідом у процесі проведення внутрішніх реформ, зокрема щодо
прав національних меншин. Румунський міністр підкреслив важливість забезпечення
доступу етнічних румунів до освіти рідною мовою, використання румунської мови в
органах місцевого самоврядування і правосуддя, забезпечення їх представництва на центральному та місцевому рівнях і підтримки засобів масової
інформації румунською мовою. В ході переговорів з українськими посадовцями румунський
міністр висловив заклопотаність у зв’язку з ситуацією освіти румунською мовою в Одеській,
Закарпатській та Чернівецькій областях, де компактно проживають етнічні румуни.