Radio România Internațional

Tag: закордонні румуни

  • Вибори президента Румунії

    Вибори президента Румунії




    У суботу вранці завершується виборча
    кампанія до першого туру президентських виборів. Вона, практично, співпала з політичною
    кризою, породженою поваленням
    соціал-демократичного
    уряду Віоріки Денчіле, за чим послідувало встановлення ліберального кабінету Людовіка Орбана і неминуче була затьмарена цими
    подіями. Майже не було представлень програм та дебатів між кандидатами за найвищу функцію в державі, що на думку журналістів є демократичним регресом. 14 кандидатів балотуються на цю
    посаду. Діючий президент
    Клаус Йоханніс, якого підтримує НЛП, балотується на новий п’ятирічний
    термін.




    Колишня глава уряду Віоріка Денчіле
    представляє соціал-демократів, чиїм лідером вона є. Від альянсу СРР-ПЛЮС балотується
    Дан Барна, від Партії «Народний рух» – Теодор Палеологу та від Демократичного союзу
    угорців Румунії – їхній лідер Келемен Хунор. «Про Румунія» та Aльянс
    лібералів і демократів створили Альянс «ЛЮДИНА», кандидатом якого на цих
    виборах є актор Мірча Діакону. Це список кандидатів у президенти, які користуються підтримкою парламентських партій
    чи альянсів. Іншими кандидатами є Віорел Катараме – від позапарламентської
    партії «Ліберальне праве крило», Рамона-Іоана Брюйнсельс – від партії «Гуманістична влада», Кетелін Іван
    – від Альтернативи заради національної гідності, Богдан Маріан-Станоевич -
    незалежний кандидат, Джон-Іон Бану – від партії «Румунська нація»,
    Себастьян-Константін Попеску – від партії «Нова Румунія», Александру Кумпенашу
    – незалежний, Нінель Пія – партія «Румунська нація». Вибори приносять важливі
    організаційні прем’єри.




    У діаспорі, де на попередніх президентських виборах та на
    останніх європарламентських виборах створилися нескінченні черги біля виборчих
    дільниць, на цих виборах можна голосувати протягом вихідних. Практично, голосування
    розпочалося в п’ятницю о полудні і закінчується в неділю ввечері. Щодня протягом
    цих трьох днів програму голосування можна буде продовжити до щонайпізніше 23 години
    59 хвилин, якщо в час закриття, о 21.00 годині, люди стоять в чергах на виборчих
    дільницях або біля них.




    Також вперше громадяни Румунії мали можливість голосувати
    поштою. З метою усунення ризику нескінчених черг на виборчих дільницях, їх
    кількість практично збільшилася вдвічі порівняно з виборами до Європейського
    парламенту, досягнувши 835 виборчих дільниць. Країнами, де буде організовано найбільше
    число виборчих дільниць є – Іспанія, зі 143 виборчими дільницями порівняно з 50
    організованими на виборах до Європейського парламенту, Італія (142), Німеччина
    (80), Великобританія та Франція (50). 639 виборчих дільниць буде організовано в
    країнах Європейського Союзу.

    У країні голосування відбудеться лише у неділю.
    Другий тур запланований через два тижні – 24 листопада. Обрання майбутнього президента
    з першого туру практично неможливе, враховуючи, що для того, щоб бути обраним, кандидат
    повинен отримати половину плюс один голосів із загальної кількості
    зареєстрованих виборців, тобто понад 9 мільйонів.

  • Де голосуватимуть закордонні румуни?

    Де голосуватимуть закордонні румуни?




    Міністерство
    закордонних справ Румунії опублікувало список та інтерактивну карту з 835
    виборчими дільницями, які вона організовує за кордоном для виборів президента,
    що пройдуть 10 та 24 листопада. Число майже втричі більше, ніж число виборчих
    дільниць відкритих п’ять років тому для виборів президента. Належне
    функціонування рекордної кількості виборчих дільниць за межами країни,
    враховуючи триденне голосування під час кожного з двох виборчих турів,
    передбачає як тісну координацію між установами партнерами – Постійним виборчим управлінням
    та Спеціальною службою зв’язку, а також співпрацю з політичними партіями, які
    висуватимуть представників у виборчих дільницях за кордоном та з громадами
    румунів з-за кордону, – йдеться у прес-релізі міністерства.




    Серед
    країн, де буде організовано найбільше число виборчих дільниць, є
    Іспанія (143), Італія (142), Німеччина (80), Великобританія (72), Франція (50),
    США (38), Республіка Молдова (37), Нідерланди (25), Бельгія (23), Ірландія
    (16), Данія (12), Австрія (17), Греція (11), Португалія (9) та Швейцарія (8).
    Загалом в країнах Європейського Союзу буде організовано 639 виборчих дільниць.
    Міністерство закордонних справ також зазначає, що крім виборчих дільниць, які
    традиційно організовуються в театрах операцій в Афганістані, вперше буде
    відкрито виборчу дільницю у Малі,
    щоб дати можливість румунським військовим,
    які беруть участь у місіях ООН у цій країні, проголосувати.
    Нагадаємо, що на президентських виборах від 2014 року
    за кордоном було організовано 294 виборчі дільниці,
    на парламентських виборах від 2016 року
    – 417 виборчих дільниць, а на виборах до Європейського парламенту, у
    травні 2019 року,було організовано 441 виборчу
    дільницю.


    На
    президентських виборах від наступного місяця,
    процес голосування за кордоном відбуватиметься протягом трьох днів, відповідно,
    8, 9 та 10 листопада, для першого туру, та 22, 23 та
    24 листопада, для другого туру виборів. Графік
    виборчих дільниць буде наступним: у п’ятницю
    між 12:00 та 21:00 годинами за
    місцевим часом, у суботу та
    неділю між 7.00 та 21.00 годиною за
    місцевим часом. Виборці, які о 21.00 годині перебувають
    у виборчій дільниці, а
    також ті, хто стоять у черзі, біля
    виборчої дільниці, можуть скористатися своїм правом голосу до
    23.59 за місцевим часом.

  • Румунія та проблеми закордонних румунів

    Румунія та проблеми закордонних румунів

    На тлі відставки попереднього
    прем’єр-міністра Румунії та приведення до присяги нового уряду тема сприяння
    розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності закордонних румунів набула
    особливого інтересу. Тим більше, що в останні кілька місяців перші шпальти
    провідних румунських видань займає, серед інших, тема освіти румунською мовою в
    Україні.




    А під час нещодавнього візиту в Чернівецьку область
    міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану повідомив, що румунська
    влада прийняла рішення надати стипендії найкращим учням шкіл з румунською мовою
    викладання, а вчителі цих навчальних закладів матимуть можливість проходити курси підвищення
    кваліфікації в Румунії. Точніше, згідно
    з цим рішенням найкращі тисяча учнів отримають від румунської держави стипендії
    в розмірі близько 50 євро, а щонайменше 300 вчителів зможуть пройти стажування
    в Клузькому, Сучавському, Ясському або Галацкому університетах.




    Тому й не дивно, що під час слухань у
    профільному комітеті нового міністра з питань румунів звідусіль, пані Наталії
    Інтотеро цьому питанню було приділено особливу увагу. У цьому контексті
    очільниця відповідного відомства заявила, що продовжить проекти, присвячені
    закордонним румунам. Наталія Інтотеро назвала своїми головними пріоритетами
    освіту, культуру й збереження традицій у румунських громадах закордоном
    упродовж поточного року, який має особливу символічність для всіх румунів.
    Іншим пріоритетом пані Інтотеро є розширення програми літніх таборів для дітей
    закордонних румунів, шляхом організації й зимових таборів у Румунії.




    Наталія Інтотеро: Я докладатиму всіх зусиль для реставрації Меморіального
    будинку Арона Пумнула в Чернівцях та створення там меморіального музею Міхая
    Емінеску та Арона Пумнула. Я також продовжуватиму і підтримуватиму будь-яку
    ініціативу щодо проведення курсів румунської мови та сприятиму створенню класів
    з румунською мовою викладання, а також – розвитку й модернізації мережі шкіл,
    дитячих садків, бібліотек в країнах те проживає численна румунська громада з наголосом на історичних
    спільнотах. Програма з надання допомоги учням, у вигляді стипендій, та вчителям
    українських шкіл з румунською мовою викладання буде розширена й на
    інші громади. Там де це буде можливим ми визначимо бюджетні ресурси, щоб
    сприяти збереженню чи реставрації церков у населених пунктах, де проживають
    чисельні румунські громади.




    У цьому контексті 1 лютого в Києві відбулась зустріч Посла
    Румунії в Україні Крістіана-Леона Цуркану з міністром освіти і науки України
    Лілією Гриневич. Центральною темою
    зустрічі стало збереження освіти румунською мовою в Україні та реалізація
    рекомендацій Венеційської комісії щодо статті 7 нового Закону України Про
    освіту. Так само було обговорено текст проекту протоколу співробітництва у
    галузі освіти між міністерствами Румунії та України, який, за результатами
    нещодавньої зустрічі міністрів закордонних справ двох країн, сторони можуть
    підписати вже цього року.




    Під час зустрічі міністр Лілія Гриневич зазначила, що МОН повністю прийняло рекомендації
    Венеційської комісії щодо мовної статті Закону «Про освіту» і погоджується, що
    перехідний період для імплементації статті має бути продовжено до 2023 року.
    «Ми вдячні Венеційській комісії за оперативну та професійну роботу та готові
    імплементувати надані рекомендації. Тут важливо розуміти, що ми це робимо не у
    зв’язку з реакцією окремих країн, наше найперше завдання – дати кожній
    українській дитині, незалежно від її національності чи місця проживання,
    високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, аби всі
    були готові до імплементації статті, а також щоб при цьому враховувались
    особливості навчання для національних громад різних мовних груп»    , – сказала Лілія
    Гриневич. Вона додала, що освітнє відомство підготує покрокову карту
    імплементації мовної статті й працює над вдосконаленням систем забезпечення
    якості освіти, зокрема вищої.




    Сторони також торкнулися інших тем, що представляють
    інтерес, таких як вивчення румунського досвіду впровадження електронних
    підручників.

    Міністерство закордонних справ привітало рішення України щодо продовження перехідного періоду, висловлюючи водночас сподівання, що це рішення відображає зобов’язання української влади щодо повного вирішення аспектів, пов’язаних з наслідками закону про освіту для осіб, які належать до румунської меншини. МЗС Румунії, у відповіді на запит з цього питання агентству Agerpres, зазначає, що забезпечення права на освіту всіх румуномовних громадян України залишається пріоритетом румунського зовнішньополітичного відомства, яке приділятиме йому адекватну увагу в діалозі з українською стороною.