Tag: занепокоєння

Результат першого туру президентських виборів, який ознаменував історичний розрив з традиційними партіями, мав значний вплив на фінансові ринки, сколихнувши фондовий ринок і збільшивши вартість запозичень для Румунії. Аналітики кажуть, що інвестори тепер сприймають Румунію як більш ризиковану країну, оскільки кандидат, який посів перше місце в цьому турі, має економічні та політичні погляди, які вважаються далекими від європейських цінностей.

Серед заходів, запропонованих кандидатом Келіном Джорджеску, – єдиний податок на рівні 10%, стимулювання накопичення багатства, оподаткування великих компаній на рівні 2% від обороту, а також перенаправлення європейських фондів дрібним власникам і заохочення вільного об’єднання власників сільськогосподарської продукції в кооперативи. Економісти кажуть, що його економічний план є нереалістичним і що відокремлення Румунії від європейського ринку стане катастрофою для місцевого бізнесу. Вони звертають увагу на неминучу небезпеку, яка загрожує Румунії у світлі результатів першого туру виборів. Існує ризик, що країна може потрапити в кризу, з якої вона не зможе вийти, попереджають вони.

Після оголошення результатів першого туру, Бухарестська фондова біржа впала майже на два пункти, вартість запозичень країни зросла, а аналітики вважають, що епізод євроскептицизму може призвести до втрати фондів ЄС і фінансової кризи. Виборчий контекст в Румунії також викликав незадоволену реакцію як в Європейському парламенті, так і в Єврокомісії. Ці події також привернули увагу міжнародної преси: такі видання, як Financial Times і Bloomberg пишуть про політичні та економічні наслідки результатів першого туру виборів. Bloomberg, наприклад, пише, що хто б не прийшов до влади в Бухаресті, він зіткнеться з проблемою відновлення фінансів Румунії після того, як пандемія коронавірусу, стрімке зростання інфляції, війна в Україні та державні витрати поставили країну в скрутне становище.

Аналітики видання вважають, що стрімке підвищення мінімальної заробітної плати, яке пропагували всі уряди Румунії протягом останнього десятиліття, мало лише обмежений вплив, оскільки фірми постраждали від зростання витрат на робочу силу і скорочення пропозиції кваліфікованих працівників. А газета Financial Times одразу після оголошення результатів виборів написала, що «проросійський і ультраправий політик переміг у першому турі президентських виборів у Румунії, що потрясло політичний істеблішмент країни».

У відповідь на «зовнішні занепокоєння» після першого туру президентських виборів Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що Румунія «твердо» віддана підтримці демократичних цінностей, прав людини, включаючи гендерну рівність, боротьбі з антисемітизмом, з ксенофобією та всіма формами дискримінації. У заяві також зазначається, що «всі зовнішньополітичні зусилля Румунії невіддільні від її членства у сфері свобод і прав, гарантованих її статусом члена Європейського Союзу і союзника НАТО».

Румуни та австрійці найбільше задоволені своїм життям з-поміж мешканців країн Центральної та Східної Європи, але перші значно більше стурбовані зростанням бідності, можливою нестачею їжі чи води на довший час або збільшенням економічного розриву між людьми. Це один з висновків дослідження якості життя у 2024 році, проведеного компанією Kantar Румунія. Дослідження показує, наскільки люди в Центральній та Східній Європі задоволені своїм життям в цілому і в різних аспектах: сім’я, кар’єра, соціальне життя, доходи або політичне життя. Дослідження також розглядає поточні загрози, які сприймають люди, а також ставлення до балансу між роботою та особистим життям і до здорового способу життя. Тим не менш, більшість людей в Центральній і Східній Європі задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності у регіоні.

Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони також досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як Україна стикається з величезною екзистенційною невизначеністю. Кармен Петрашку, виконавчий директор Kantar Румунія, зазначила, що інші дослідження показують, що румуни відносяться до найбільш задоволених своїм життям європейців. «Високий рівень задоволеності сімейним життям, про який повідомляють румуни і в нашому дослідженні, може вказувати на те, що сім’я є фактором, який компенсує їхні різноманітні турботи. Сім’я забезпечує сильну емоційну та соціальну підтримку, яка може пом’якшити негативні наслідки економічної невизначеності», – каже Кармен Петрашку. Вона пояснила, що ці результати також можуть бути ознакою реалізму або обережності: румуни можуть бути задоволені своєю нинішньою ситуацією, але побоюються за майбутнє через невизначеність і вразливість до економічних змін, і багато хто з них все ще добре пам’ятає економічну та фінансову кризу 2010 року.

Що стосується задоволеності сімейним життям, то румуни досить близькі до австрійського рівня, але відстають у професійному і, особливо, в соціальному житті. «Таким чином, ми бачимо більший розрив між задоволеністю румунів сімейним життям та їхнім професійним і громадським життям, ніж в Австрії. Окрім українців, найнижчий рівень задоволеності за всіма трьома вимірами мають словаки та угорці», – додають автори дослідження. Згідно з дослідженням, весь регіон розчарований політичною системою. Лише кожен п’ятий житель Центральної та Східної Європи задоволений напрямком розвитку демократії у своїй країні, тим, як вона управляється, і представниками на політичній арені. У Румунії лише кожен десятий  задоволений представленням на політичному рівні (президент, уряд, парламент).