Tag: заробітна плата

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

Румуни отримують одну з найнижчих мінімальних заробітних плат брутто в Європейському Союзі – дані Євростату показують, що вони отримують другу найнижчу середню погодинну заробітну плату в ЄС – 10,4 євро, що далеко від середньоєвропейського показника в 24 євро на годину. Більше того, в Люксембурзі година роботи оплачується майже в п’ять разів краще, ніж в Румунії. Однак, згідно зі статистикою, середня погодинна заробітна плата в Румунії за останні роки зросла, хоча і несуттєво по відношенню до тих підвищень, які відбулися в інших країнах. Експерти кажуть, що здебільшого ці підвищення заробітної плати не були відчутні для працівників і фактично покривали зростання цін.

За даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в лютому становила 4 876 леїв (близько 975 євро), що на 14% більше, ніж у тому ж місяці 2023 року. Цього року, однак, ситуація має змінитися, оскільки Румунія запровадить європейську мінімальну заробітну плату, а згідно з директивою ЄС, мінімальна заробітна плата в країні повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. Наразі мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (660 євро), а з 1 липня вона зросте до 3700 леїв (740 євро).

Враховуючи, що заробітна плата, врахована при розрахунку бюджету державного соціального страхування на 2024 рік, становить 7 567 леїв (понад 1 500 євро), умова співвідношення мінімальної та середньої заробітної плати повинна бути дотримана. Однак запровадження європейської мінімальної заробітної плати супроводжується й іншими умовами. Уряди країн-членів ЄС зобов’язані сприяти укладанню колективних трудових договорів, оновлювати та індексувати мінімальну заробітну плату, щоб вона відповідала співвідношенню мінімальної та середньої заробітної плати, а також збирати та подавати дані про заробітну плату до Європейської Комісії.

Посилаючись на європейську директиву, яку Румунія повинна буде впровадити до 15 листопада, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що румуни матимуть зарплати, максимально наближені до середньоєвропейських. Марчел Чолаку: “Проєкт щодо запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії був оприлюднений, щоб румуни могли мати роботу, ближчу до середньоєвропейської. Я думаю, що це те, що румуни очікують від нас, кращого рівня життя і справедливих цін.”

Нагадаємо, що Директива ЄС про мінімальну заробітну плату була прийнята Європарламентом у 2022 році. Вона зобов’язує країни ЄС, в яких законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата, гарантувати, що зароблені гроші дозволять людям вести гідне життя. Офіційна статистика свідчить, що в багатьох країнах ЄС мінімальна заробітна плата брутто на місяць становить менше 1 000 євро, а в деяких навіть менше 750 євро. Більшість країн ЄС вже запровадили національні мінімальні зарплати. В Австрії, Данії, Фінляндії, Італії та Швеції мінімальна заробітна плата встановлюється колективними договорами, а на Кіпрі діє законодавчо закріплена заробітна плата для різних професій.

Повне відрахування соціальних внесків працівникові з 1 січня 2018 року призвело до зменшення доходів значної частини румунських працівників. За неофіційними оцінками, йдеться про близько 2 мільйонів людей приватного сектора, де держава не може змусити збільшити заробітну плату, щоб компенсувати різницю, а також з бюджетної системи, де набрав чинності новий закон про заробітну плату. У минулому році міністр праці, соціал-демократ Лія Ольгуца Васілеску, запевнила, що обіцянок в передвиборчій кампанії про підвищення зарплат, внаслідок чого СДП перемогла на виборах, будуть дотримуватись.

Для бюджетників було застосовано 25% надбавку, але її наслідки скасовуються через збільшення соціальних внесків, що для деяких працівників призводить до усунення різних надбавок. Для частини приватних працівників ситуація ще більш заплутана, оскільки деякі роботодавці вирішили не підвищувати зарплату та отримувати вигоду від внесків, які роботодавець більше не платить. На тлі невдоволення 60 депутатів НЛП подали вотум недовіри міністру праці. Підписанти документу, стверджують, що через закони та термінові розпорядження, які утверджувала Лія Ольгуца Васілеску створила хаос як у громадській, так і в приватній системі.

На думку лібералів міністр повинна піти у відставку. Депутат Дан Велчану: Ви продемонстрували некомпетентність і продовжили нехтувати населення. Поясніть більш ніж 2 мільйонам румунів, які отримали менше грошей у січні, чому ваші ініціативи гарні на папері, але не приносять більше грошей в їхні кишені.

Однак міністр праці ствердила в понеділок у Парламенті, під час обговорення вотуму недовіри, що оцінки лібералів не є правильними. Вона визнала, що закон про заробітну плату не є досконалим, але пояснила, що нормативний акт дотримується принципу за однакову роботу, однакова зарплата: Дійсно, це означає, що для менш ніж 3% державних службовців буде коригування заробітної плати. Але ми не повинні забувати, що інші 97% отримають більші зарплати.

На думку опозиції, заходи утверджені міністром праці, викликають недовіру та нестабільність у економічному середовищі. У відповідь представники СДП-АЛДЄ нагадали, що ініціаторами вотуму недовіри є ті, хто у 2009 році на тлі кризи згодились скоротити заробітні плати всіх державних службовців на чверть.