Tag: зарплата

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс розпочав у п’ятницю офіційний візит до Німеччини на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Глава румунської держави також планує провести переговори з Федеральним канцлером Олафом Шольцем та Головою Бундестагу. Дискусії будуть зосереджені на зміцненні політичного, економічного та безпекового співробітництва між Румунією та Німеччиною, в тому числі на посиленні сил стримування на східному фланзі НАТО та зміцненні трансатлантичних відносин. Також на порядку денному – подальша підтримка України та сприяння стабілізації і розвитку Респ. Молдова. Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в румунську економіку.

 

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули під час повеней у східному іспанському регіоні Валенсія два тижні тому, зросла до 9. Цю інформацію підтвердило і Міністерство закордонних справ Румунії. За даними спеціального органу, створеного іспанським урядом для централізації даних про повені у Валенсії 29 жовтня, 26 жертв мають іншу національність. Найчисленніша група – румуни. Є також марокканці, китайці, британці, українці, голландці, колумбійці та південноамериканці. Тим часом, у четвер Іспанія зазнала нового епізоду повеней, викликаних дуже сильними дощами. Було затоплено південне місто Малага, а також менші міста у внутрішній частині півострова. Тисячі людей були евакуйовані. Сильні дощі також випали на півдні Каталонії, півночі Кастельона, Балеарських островах і в районі Гранади.

 

ПРОГНОЗ – Європейська комісія переглянула в бік зниження прогноз економічного зростання Румунії на цей рік. Згідно з прогнозом, економічне зростання становитиме лише 1,4% замість 3,3%, як передбачалося навесні. За оцінками Брюсселя, Румунія посяде третє місце в ЄС за обсягом інвестицій у 2024 році, друге – у 2025 році і перше – у 2026 році. Однак, Румунія має найвищу інфляцію в 2024 році, другу серед країн ЄС 2025 році і матиме найвищу в 2026 році. Бюджетний дефіцит знову ставить країну на перше місце з від’ємним сальдо впродовж усіх трьох років. Комісар ЄС Паоло Джентілоні заявив, що ВВП Європи зросте лише на 0,9% цього року, 1,5% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. За його словами, інфляція становить 2,6% і знизиться до 2% через два роки. Єврокомісар зазначає, що прогнози для Румунії не включають заходи зі скорочення дефіциту, які румунський уряд представив у Брюсселі 25 жовтня, оскільки фіскальний план не є чітким.

 

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії оголосило у п’ятницю про підписання контракту на розробку третього і четвертого енергоблоків АЕС «Чернаводе» з консорціумом американських, канадських та італійських компаній. Міністр Себастьян Бурдужа, який бере участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP 29 в Баку, написав в онлайн дописі, що це найважливіший проєкт для румунського енергетичного сектору за останні десятиліття. Він зазначив, що в 2031-2032 роках, коли роботи будуть завершені, Румунія буде забезпечувати понад 30% своїх енергетичних потреб тільки за рахунок ядерного виробництва. Бурдужа зазначив, що два нові реактори означають збільшення річного виробництва на понад 11.000 мегават на годину протягом щонайменше 30 років експлуатації, понад 19.000 добре оплачуваних робочих місць та уникнення щонайменше 10 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу щороку. Третій і четвертий енергоблоки АЕС «Чернаводе» зможуть покрити еквівалент сьогоднішнього споживання для більш ніж 7 мільйонів домогосподарств.

 

ЗАРПЛАТА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про перенесення європейської мінімальної заробітної плати в національне законодавство. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (близько 810 євро). Румунія зафіксувала найвищі темпи зростання мінімальної заробітної плати в Європейському Союзі як в номінальному, так і в реальному вираженні за останнє десятиліття.

 

ЛІТАКИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про закупівлю 32 винищувачів F-35. Вони будуть куплені Румунією у США за 6,5 млрд. доларів. Необхідні кошти будуть виділені з державного бюджету або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або комбінації обох джерел. Буде також придбано матеріально-технічне забезпечення та послуги зі спеціальної підготовки пілотів, які керуватимуть цими багатоцільовими літаками 5-го покоління. Начальник Генштабу збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад нещодавно заявив, що через складність цього етапу підготовки перші літаки F-35 прибудуть до Румунії не раніше 2030 року.

 

ЯРМАРКИ – З п’ятниці в Сібіу (центр Румунії) стартує різдвяний ярмарок, один із найвідвідуваніших у Східній Європі. Головною атракцією є різдвяна ялинка на центральній площі міста, прикрашена тисячами вогнів, а також 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Сібіуський різдвяний ярмарок є найдовшим заходом такого роду в Румунії, який щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) теж з п’ятниці відкривається один з найкрасивіших різдвяних ярмарків країни. Ярмарок з європейським колоритом пропонує відвідувачам широкий спектр розваг, від американських гірок до найвищих літаючих саней у Східній Європі. У Брашові (центр) та Орадії (північний захід) різдвяні ярмарки будуть відкриті з 29 листопада.

 

ШАХТИ – Європейська комісія схвалила виділення румунському уряду допомоги у розмірі 790 мільйонів євро для покриття термінових витрат, спричинених закриттям чотирьох вугільних шахт. Йдеться про шахти «Лоня», «Лупень», «Лівезень» та «Вулкан», розташовані в долині річки Жіу (Валя Жіулуй) на заході Румунії і вважаються неконкурентоспроможними. Представник ЄС заявив, що цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до зобов’язань, взятих у Національному плані відновлення та стійкості та Національному плані справедливого переходу до економіки з нульовими викидами. Гроші будуть спрямовані на Енергетичний комплекс Валя Жіулуй, який управляє чотирма шахтами, і електростанцією Парошень. Вони покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також витрати, пов’язані з безпекою та відновлювальними роботами, необхідними для закриття чотирьох шахт.

 

ОПИТУВАННЯ – Майже три чверті румунів стурбовані зростанням цін. Такими є результати Звіту про святкові покупки 2024 року, останнього загальноєвропейського опитування. 72% румунів виділять менший бюджет на зимові свята і кажуть, що планують різко скоротити свій бюджет на певні категорії покупок. Франція також повідомляє про занепокоєння щодо грошей, за нею йдуть Іспанія та Італія. Занепокоєні зростанням витрат, цін на енергоносії та особистим фінансовим тиском, європейці, як правило, зосереджуються на витратах першої необхідності. Здоров’я стоїть на третьому місці в списку побоювань європейців і, безумовно, румунів.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії подало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення виборів Президента Румунії, а також виборів до Сенату та Палати депутатів. У порівнянні з виборами до Європейського парламенту 9 червня, для яких було організовано 915 виборчих дільниць, для майбутніх президентських і парламентських виборів було запропоновано 35 додаткових виборчих дільниць. Найбільше виборчих дільниць буде організовано в Італії (та на Мальті) – 158, Іспанії – 147, Великій Британії – 107, Франції (та Монако) – 68, Молдові – 59, США – 48. Як і у випадку з виборами до Європейського Парламенту 9 червня, з об’єктивних причин, виборчі дільниці не зможуть бути організовані в: Афганістані (румунські військові виведені з театру бойових дій), Ростові-на-Дону – Росія (консульська установа закривається), Одесі – Україна (консульська установа тимчасово призупинила свою діяльність), Судані, Венесуелі, Лівії та Північній Кореї. На президентських виборах голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів у кожному турі (22, 23 і 24 листопада та, відповідно, 6, 7 і 8 грудня), а на парламентських виборах – протягом двох днів (30 листопада та 1 грудня).

ОБОРОНА – Норвегія виділить 127 мільйонів доларів на придбання ракетного комплексу Patriot для Румунії – про це оголосив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. За його словами, цей фінансовий внесок є частиною Ініціативи негайних дій з протиповітряної оборони, яку координує Німеччина, і дозволить Румунії зміцнити безпеку і оборону євроатлантичного регіону, оновивши і розширивши свої можливості протиповітряної оборони. Нещодавно Румунія передала систему Patriot сусідній Україні.

ПОВЕНІ – За останніми даними, понад 70 людей загинули в Іспанії після вчорашніх проливних дощів, що спричинили повені на південному сході країни. Найбільше постраждав регіон Валенсія, де через повінь знеструмлено понад 100 000 будинків і скасовано поїзди до Мадрида та Барселони. Школи і дитячі садки були закриті, а спортивні заходи скасовані. Дощі також завдали значної шкоди іншим регіонам, таким як Андалусія і Мурсія, популярним серед туристів. «Румунія підтримує Іспанію в ці важкі часи», – написав президент Румунії Клаус Йоганніс в соціальній мережі X (раніше Twitter). Він сказав, що глибоко стурбований і засмучений втратою людських життів і величезним лихом, спричиненим сильними повенями. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест готовий допомогти.

ФОРУМ – Десять великих міст Румунії були включені до європейського проєкту, який має стати розумним та екологічно чистим до 2035 року. Після відбору, зробленого фахівцями з міського планування на Форумі кліматичної нейтральності М100, Бухарест, Алба-Юлія та Брашов (центр), Констанца (південний схід), Ясси (схід) та Орадя (захід) отримають підтримку для скорочення викидів вуглекислого газу та перетворення на розумні, зелені міста. Форум М100, який проходить цими днями в Бухаресті, – це захід, який має на меті забезпечити платформу для дебатів, щоб продемонструвати приклади найкращих практик у сфері сталого розвитку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші сім місяців цього року впали на 21 відсоток у порівнянні з рекордним 2022 роком, коли вартість прямих іноземних інвестицій в Румунію становила 10 мільярдів євро, свідчать дані Ради іноземних інвесторів. Її президент Даніель Ангел заявив, що лише третина компаній, що працюють в країні, запланували збільшення інвестицій у 2025 році, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Загальний обсяг іноземних інвестицій в Румунію становить 118 млрд. євро, а перші три місця займають Нідерланди, Німеччина та Австрія. Даніель Ангел повідомив, що у 2025 році 43% компаній збережуть інвестиції на тому ж рівні, що й у попередньому році, тоді як 22% скоротять їх.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії може знову зрости з 1 січня наступного року з 3 700 до 4 050 леїв брутто (близько 810 євро). Ініціатори відповідного законопроекту стверджують, що підвищення матиме позитивні наслідки, оскільки зменшить кількість незадекларованої праці та підвищить купівельну спроможність. Експерти кажуть, що ще одним важливим наслідком буде збільшення зайнятості в сферах, менш привабливих для деяких працівників, особливо жінок і молоді. Понад 1,8 мільйона людей отримають вигоду від підвищення, яке торкнеться багатьох секторів, таких як торгівля, транспорт і малий та середній бізнес, де заробітна плата є нижчою за середню.

INDAGRA – Найпопулярніша подія в румунській сільськогосподарській та харчовій промисловості – Indagra & Indagra Food – стартувала у середу в Бухаресті. У виставці беруть участь понад 500 компаній з 25 країн світу, а також представлено понад 150 інновацій та нових продуктів. Indagra 2024, міжнародна виставка продуктів та обладнання для сільського господарства, садівництва, виноградарства та тваринництва, виводить на перший план інновації, які формують сільське господарство майбутнього. Від найсучаснішого обладнання до технологічних рішень, що підвищують продуктивність, ця подія є місцем, де фермери, підприємці та ентузіасти сільського господарства можуть знайти конкретні рішення для сталого майбутнього – кажуть організатори. Виставка триватиме до неділі 3 листопада.

ОПИТУВАННЯ – Румуни найбільше в Центральній та Східній Європі стурбовані зростанням бідності, можливими продовольчою та водною кризами або збільшенням економічного розриву між людьми, згідно з дослідженням «Якість життя в 2024 році», проведеним компанією Kantar Румунія. Війна і зростання цін також є серед проблем, які турбують румунів, згідно з тим же дослідженням. З іншого боку, більшість жителів Центральної та Східної Європи задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності в регіоні, відстаючи від австрійців і випереджаючи болгар. Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як в Україні спостерігається величезна екзистенційна невизначеність, свідчать результати опитування.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі, на порядку денному якого такі теми, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події в загарбницькій війні Росії, а також багатовимірну підтримку України. Щодо Близького Сходу, вони обговорять «тривожну» ситуацію та «ризики ескалації насильства в регіоні». На пропозицію Румунії до порядку денного засідання також буде включено обговорення ситуації в Республіці Молдова та питання підтримки вступу цієї країни до ЄС, зокрема, для підтримки внутрішніх реформ і зміцнення стійкості та стабільності. З огляду на майбутні вибори та референдум щодо європейської інтеграції Респ. Молдова, буде також обговорено питання російського втручання у виборчий процес. У середу відбувся перший саміт Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, спрямований на зміцнення політичного та економічного партнерства між ЄС та його державами-членами у складному геополітичному контексті.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер бере участь у засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 17 і 18 жовтня. На порядку денному – важливі для Альянсу теми, спрямовані на виконання рішень, ухвалених главами держав і урядів на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні в липні. Міністерський захід включає три дискусійні сесії – одну у форматі Альянсу щодо посилення сил і засобів стримування і оборони Альянсу, одну у форматі Ради Україна – НАТО і першу в історії сесію з країнами-партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону/ІП4 (Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія). Міністр оборони також візьме участь у міністерському засіданні Глобальної антиісламської коаліції

ВИБОРИ – Четвер був останній день подання списків кандидатів на парламентські вибори в Румунії. 21 політична партія та організація вступили у виборчі перегони, які визначаться на виборчих дільницях у Національний день Румунії, 1 грудня. Список СДП до Сенату відкриє лікар Адріан Стрейну-Черчел, а до Палати депутатів – керівник Канцелярії прем’єр-міністра Міхай Гігіу. Ліберали відкривають свої списки до Сенату і Палати депутатів колишнім міністром освіти Соріном Кимп’яну і міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Списки Союзу Рятуйте Румунію очолюють колишній мер першого столичного району Клотільд Арманд та Клаудіу Несуї, тоді як Сила Правих має колишнього прем’єр-міністра Людовіка Орбана на чолі списку до Палати депутатів та лідера Партії «Народний рух» Еуджена Томака на чолі списку до Сенату. Колишній міністр спорту Едуард Новак також балотується від ДСУР. Альянс за об’єднання румунів представлений його лідером Джордже Сіміоном на чолі списку до Палати Депутатів, а до Сенату – координатором Департаменту економічного аналізу Фонду Чорноморського університету Петрішором Пеєю. Центральне виборче бюро встановило порядок на виборчих бюлетенях для діаспори, і кандидати СРР, «Сили правих» та ДСУР будуть на перших позиціях.

АВТО – Асоціація автовиробників та імпортерів організувала  у четвер в Бухаресті новий Форум сталої та доступної мобільності, в якому взяли участь представники автомобільної промисловості з 35 країн, політичні лідери та особи, які приймають рішення. Автомобільна промисловість потребує більшої допомоги як з боку уряду, так і з боку Європейської Комісії, оскільки наступні два роки будуть дуже складними для цього сектору, який є двигуном економічного розвитку, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він оголосив, що адміністрація в Бухаресті готує програми підтримки в той час, коли весь сектор переживає період занепаду, який без втручання може призвести до масових звільнень через кілька років. Прем’єр-міністр нагадав, що план реіндустріалізації Румунії включає об’єкти для національної автомобільної промисловості і в цілому має на меті перетворити країну на технологічний та інноваційний центр Південно-Східної Європи протягом наступних 10 років.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 4050 леїв (810 євро) – про це домовилися в середу уряд в Бухаресті та соціальні партнери, які зустрілися в Національному тристоронньому комітеті. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, Румунія зараз знаходиться на шляху до європейської мінімальної заробітної плати, відповідно до директиви, яка передбачає, що її рівень повинен становити від 47% до 52% від європейської мінімальної заробітної плати, оголосив прем’єр-міністр.

КОРУПЦІЯ – Прокурори ДНК провели у четвер обшук в офісі колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару в муніципальній лікарні міста Хуші (східна Румунія), де він працює хірургом. Минулого тижня Тетару, депутату НЛП від повіту Васлуй, було пред’явлено звинувачення у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів, як лікаря, в розмірі від 100 (еквівалент близько 20 євро) до 500 леїв (100 євро), а також продуктів харчування. Тетару стверджує, що він невинний і що він ніколи не обумовлював медичний акт.

 

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинний президент Майя Санду закликала громадян Респ. Молдова  взяти участь у референдумі і зазначила, що процес голосування займає всього 3 хвилини, в порівнянні з десятиліттями очікування приєднання її країни до вільного і розвиненого світу.

 

ОЕСР – Вступ Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку принесе переваги, особливо в сфері інвестицій, і Молдова також може скористатися цією кон’юнктурою, заявила голова Національного банку Республіки Молдова Анка Драгу. Вона сказала, що інвестиції є набагато безпечнішими, зрозумілішими і динамічнішими в зоні ОЕСР, і що передовий досвід, який Румунія вдосконалює в процесі вступу до ЄС, так чи інакше передається Республіці Молдова. Драгу зазначила, що 65% від загального обсягу зовнішньої торгівлі Молдови здійснюється з Європейським Союзом, і половина з них – з Румунією або через Румунію.

ВИБОРИ – У Румунії триває останній тиждень передвиборчої кампанії перед виборами до Європейського парламенту та місцевих органів влади, які відбудуться у неділю, 9 червня. Очікується, що близько 19 мільйонів румунів візьмуть участь у голосуванні на майже 19.000 виборчих дільницях по всій країні. За кордоном буде відкрито 915 виборчих дільниць, що вдвічі більше, ніж на виборах до Європарламенту п’ять років тому. Виборчі дільниці відкриватимуться о 7:00 і закриватимуться о 22:00, порівняно з 21:00 на попередніх виборах. Голови виборчих дільниць можуть прийняти рішення про продовження голосування до 23:59, якщо є люди, які не змогли скористатися цим правом, але перебувають на виборчій дільниці або поблизу неї. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість кандидатів на місцевих та європейських виборах наближається до 208.000. Вперше дані про явку виборців будуть представлені в режимі реального часу в день голосування на сайті Постійної виборчої комісії. Цього року президентські вибори заплановані на вересень, а парламентські – на грудень.

 

ЄС-НАТО  – «Стратегічний підхід ЄС до Чорноморського регіону повинен також включати підтримку держав регіону, які стикаються з гібридними загрозами та наслідками агресивної війни Росії проти України», – заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер під час зустрічі з в.о. голови Представництва Європейської Комісії в Румунії Марою Роман. Згідно з прес-релізом міністерства, Анджел Тилвер наголосив на підтримці, яку Бухарест надає своїм сусідам Україні та Республіці Молдова. У той же час, зустріч двох посадовців підкреслила зростаючу роль Європейської Комісії у підтримці держав-членів у сфері безпеки і оборони, а також підтримала необхідність продовження синергетичного розвитку відносин ЄС-НАТО, – йдеться у прес-релізі.

 

УРЯД – Очікується, що цього тижня уряд схвалить законопроект про підвищення мінімальної заробітної плати з 3300 леїв (близько 660 євро) до 3700 леїв (близько 745 євро). Проєкт постанови вже кілька днів перебуває в процесі прийняття рішень. Зацікавлені можуть надсилати свої пропозиції, зауваження та думки щодо проєкту на сайті Міністерства праці. В даний час в Румунії нинішню мінімальну заробітну плату брутто щомісяця отримують близько 760.000 осіб із загальної кількості активних працівників. Після підвищення, за оцінками, вигоду отримають понад 1,8 мільйона працівників. Крім того, до кінця року буде збережено податкове вирахування в розмірі 200 леїв (близько 40 євро), а прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що з міністром фінансів Марчелом Болошем обговорювалося збільшення цієї суми, що застосовується до мінімальної заробітної плати, до 300 леїв (близько 60 євро). Уряд також готовий допомогти роботодавцям, збільшивши бюджет IMM Plus, національної програми підтримки малих і середніх підприємств. Процес реорганізації урядових установ також триває, і глава виконавчої влади просить міністрів прискорити темпи, щоб до кінця цього місяця процес був завершений у всіх міністерствах.

 

НБР – Валютні резерви Національного банку Румунії досягли нового історичного рекорду, перевищивши 65 мільярдів євро на кінець травня, що на 4,1% більше, ніж у попередньому місяці. За даними НБР, міжнародні резерви Румунії (іноземна валюта плюс золото) наразі становлять близько 72,2 млрд євро, що на 3,5% більше, ніж у квітні. НБР також повідомляє, що виплати за державним боргом, які мають бути здійснені в червні, становлять майже 148 млн. євро.

 

ВЗАЄМИНИ – Румунія є і залишатиметься прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу, заявила в понеділок міністр закордонних справ Лумініца Одобеску у спільній заяві зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановичем у Бухаресті. Глава румунської дипломатії зазначила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення, де політичні та безпекові події мають прямий вплив на безпеку і процвітання всієї Європи. У цьому контексті обидва посадовці підписали План дій щодо співпраці між зовнішньополітичними відомствами Румунії та Чорногорії на період 2024-2025 рр. «Чорногорія та Румунія мають традиційні дружні відносини і зобов’язуються розвивати їх у майбутньому, шляхом постійного прогресу. Це зобов’язання також знайшло своє відображення в Плані дій щодо співпраці”, – сказав Філіп Іванович. Він подякував Румунії за підтримку.

 

ПОВЕНІ – Тіла двох румунок, які зникли безвісти наприкінці минулого тижня після того, як регіон постраждав від повені та підйому рівня води в річці, були знайдені в Італії. Тіла двох з трьох молодих румунів, які зникли безвісти після утоплення в річці Натізоне, були знайдені в північно-східній провінції Удіне. Пошуки третього юнака тривають. Інцидент стався в п’ятницю. Молоді люди купалися в цьому районі, незважаючи на заборону, і в цей час рівень води в річці раптово піднявся. На підставі інформації, наданої італійською владою, МЗС підтвердило румунське громадянство двох загиблих і висловило співчуття сім’ям загиблих. Представники консульської установи підтримують постійний діалог з місцевою владою з метою отримання інформації про пошуки третьої зниклої особи, а також з сім’ями загиблих громадян Румунії, і готові надати консульську допомогу на запит і відповідно до своєї компетенції. МЗС інформує, що громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Трієсті.

 

СТАТИСТИКА – Згідно з дослідженням Євростату, румуни працюють більше на тиждень, ніж в середньому по Європі. Середній показник по ЄС показує, що громадянин ЄС проводить на роботі трохи більше 36 годин на тиждень. Найбільше працюють греки – майже 40 годин, за ними йдуть румуни – 39,5 годин і поляки – 39,3 години. На іншому кінці шкали знаходяться Нідерланди, громадяни яких працюють 32,2 години на тиждень, Австрія – 33,6 години на тиждень і Німеччина – 34 години на тиждень. Згідно з даними, східна половина континенту, від країн Балтії до Греції, працює більше, ніж західна. Що стосується секторів, в яких відпрацьовується найбільше годин, то фермери, працівники лісового господарства та рибоводи поділяють перше місце з 41,5 годинами, за ними йдуть працівники гірничодобувної промисловості, кар’єрів та будівельники – 39 годин. З іншого боку, найменше часу на роботі проводять працівники освіти – менше 32 годин, а також мистецтва та розваг – 33 години.

 

ГІМНАСТИКА – Румунський спортсмен Андрей Мунтян виграв бронзову медаль у фіналі вправ на паралельних брусах у неділю на етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики в Копері, Словенія. У фіналі він випередив українця Іллю Ковтуна та тайванця Хсі Хунг Юаня. Андрей Мунтян є єдиним представником Румунії, який пройшов кваліфікацію на змагання зі спортивної гімнастики серед чоловіків на Олімпійських іграх в Парижі.

 

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу зіграє у вівторок, 4 червня, проти збірної Болгарії та в п’ятницю, 7 червня, проти Ліхтенштейну, два підготовчі матчі перед чемпіонатом Європи в Німеччині, який розпочнеться 14 червня. Обидва матчі відбудуться в Бухаресті. Збірна входить до групи Е турніру разом з Україною, Бельгією та Словаччиною. Перший матч збірна збірна Румунії зіграє зі збірною України 17 червня в Мюнхені, потім зі збірною Бельгії – 22 червня в Кельні та зі збірною Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи у 2016 році у Франції.

 

ТЕНІС – У понеділок румунсько-українська пара Габріела Русе/Марта Костюк кваліфікувалася до 1/8 фіналу жіночого парного розряду на тенісному турнірі Ролан Гаррос, обійшовши у другому колі Марію Бужкову (Чехія)/Сару Соррібес Тормо (Іспанія) з рахунком 6-3, 6-4. Русе і Костюк зіграють в 1/8 фіналу з Лейлою Фернандес (Канада)/Ерін Руліфф (Канада). У неділю румунсько-іспанська пара Моніка Нікулеску/Крістіна Букша також вийшла в 1/8 фіналу турніру після перемоги над американками Софією Кенін/Бетані Маттек-Сендс з рахунком 2-6, 6-4, 11-9. Нікулеску та Букша зіграють в 1/8 фіналу з Еммою Наварро (США)/Діаною Шнайдер (Росія).

ВИБОРИ – У Румунії понад 200.000 кандидатів зареєструвалися для участі у місцевих виборах 9 червня і 494 – у виборах до Європейського парламенту. Наймолодшому кандидату трохи більше 23 років, а найстаршому – 100. Понад 18 900 000 виборців можуть проголосувати на більш ніж 19 800 виборчих дільницях по всій країні та за кордоном. 30 асоціацій та фондів були акредитовані Постійним виборчим органом для спостереження за місцевими та парламентськими виборами 9 червня. Вони можуть допомагати у всіх операціях виборчих дільниць.

 

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на зустрічі зі своїми колегами з ЄС наголосила на важливості надання швидкої військової допомоги Україні та якнайшвидшого ухвалення нового пакету санкцій проти Росії. Румунський урядовець також привернула увагу до гібридних атак Росії на Республіку Молдова. На зустрічі в Брюсселі також обговорювався розвиток ситуації на Близькому Сході. Міністр Одобеску наголосила на необхідності врегулювання кризи в Газі шляхом продовження зусиль зі звільнення всіх заручників, припинення вогню, надання всеосяжної гуманітарної допомоги та відновлення політичного процесу, спрямованого на досягнення тривалого миру на основі рішення про дві держави.

 

УКРАЇНА – Верховний представник ЄС із закордонних справ і безпеки Жозеп Боррель у вівторок закликав до «балансу» між потребою України атакувати цілі на російській території за допомогою обладнання, наданого Заходом, і ризиком ескалації конфлікту, який може спричинити такий підхід, повідомляє AFP. Напередодні засідання Ради міністрів оборони ЄС у Брюсселі Жозеп Боррель заявив, що буде обговорюватися можливість дозволити Україні використовувати європейську зброю для атак на території Росії. Також у Брюсселі Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що використання Україною зброї, наданої західними союзниками, проти цілей на території Росії не зробить НАТО і його членів стороною конфлікту. На цьому тлі президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо підписали у вівторок в Брюсселі десятирічну двосторонню угоду про безпеку, яка перебачає поставку Києву 30 винищувачів F-16.

 

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – На цьому тижні виконавча влада в Бухаресті прийме рішення про підвищення мінімальної заробітної плати в економіці до 3700 леїв (приблизно 740 євро) з 1 липня, згідно з рішенням керівництва правлячої коаліції СДП-НЛП, повідомляють політичні джерела. Коаліція також вирішила, що розмір заробітної плати, звільненої від будь-яких податків, збільшиться з 200 (близько 40 євро) до 300 леїв (близько 60 євро). З іншого боку, за даними Національного агентства зайнятості, рівень безробіття на національному рівні становив 3,1% на кінець квітня, що трохи нижче, ніж у попередньому місяці. Загальна кількість безробітних в Румунії минулого місяця становила майже 250 тисяч осіб.

 

ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 3,24% ВВП за перші чотири місяці цього року. Згідно з даними, опублікованими міністерством фінансів, доходи держави склали майже 183 мільярди леїв (близько 37 мільярдів євро), а витрати – близько 240 мільярдів леїв (близько 48 мільярдів євро). На квітневий дефіцит, за словами міністерства, також вплинула авансова виплата пенсій перед Великодніми святами. У відсотковому відношенні до ВВП витрати цього року були на 2% вищими, ніж за аналогічний період 2023 року, додають у міністерстві. Цьогорічний державний бюджет побудований на дефіциті 5% ВВП, що менше, ніж 5,68% минулого року.

 

ТУРИЗМ – Бронювання на літній сезон на румунському узбережжі Чорного моря, здійснені за перші два місяці року, зросли на 25% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомляє Національна асоціація туристичних агентств. Середня ціна перебування становить 2 250 леїв, що більше, ніж минулого року, при середній тривалості перебування чотири ночі. У 2024 році перевага надається готелям, що працюють за системою «все включено», і в даний час на узбережжі налічується понад 50 таких закладів – на 28% більше, ніж у 2023 році. Улюбленими курортами румунських туристів є Мамая, Ефоріє Норд, Венера та Нептун-Олімп.

 

ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідує Кишинів, щоб обговорити підтримку Сполученими Штатами членства Молдови в ЄС та енергетичну безпеку. Він побував у Молдові два роки тому, на початку березня, через кілька днів після вторгнення Росії в сусідню Україну. Після Кишинева американський чиновник вирушить до Праги, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, щоб обговорити пріоритети наступного саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Нагадаємо, Республіка Молдова подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року і через три місяці отримала статус кандидата. У грудні 2023 року лідери ЄС прийняли рішення про початок переговорів про вступ.

 

UNITER 2024 – «Антологія зникнення» режисера Раду Афріма, поставлена на сцені Ясського національного театру (північний схід), була оголошена у понеділок ввечері найкращою виставою на церемонії нагородження премій UNITER 2024, події, яка щороку нагороджує найкращі досягнення румунського театру. Нагороди за провідні ролі отримали Черасела Йосіфеску та Тудор Куку-Думітреску, приз за дебют отримала акторка Рамона Ніколає, а нагороду «Іон Карамітру» отримав актор Валер Деллакеза. Оана Пелля та Дан Кондураке були відзначені нагородами за життєві досягнення. Найкращою радіотеатральною виставою була визнана «Літо, коли у моєї мами були зелені очі», художня режисура Діани Міхайлополь, за участю Родіки Мандаке та Маріуса Маноле, прем’єра якої відбулася минулого року на Культурному каналі Румунського радіо.

Еволюція SARS CoV-2 в Румунії

Уряд Румунії прийняв рішення продовжити від 14 березня режим надзвичайної
ситуації на 30 днів на тлі збільшення кількості інфікувань Covid-19. За словами
прем’єр-міністра Флоріна Кицу всі обмеження введені до цього часу, будуть
збережені, та, на додаток до цього, пересування у нічний час буде заборонено з
22:00 до 5:00, на годину раніше, ніж тепер. Також суб’єкти туристичної
діяльності, у зонах де практикуються зимові види спорту можуть заселяти гостей
лише на щонайбільше 70% своєї потужності. З іншого боку, з метою прискорення
темпів щеплення та обмеження наслідків пандемії, від четверга в населених
пунктах Румунії, де рівень зараженості перевищує 4,5 випадки на тисячу жителів,
зможуть зробити щеплення проти Covid-19 і особи, які належать до категорій,
віднесених до третього етапу вакцинації, тобто решта населення. З понеділка цей
етап розпочнеться на національному рівні, коли кожен бажаючий може бути
вакцинований проти Covid-19. Станом на сьогодні в Румунії щеплено понад 1,3
мільйона людей, більше половини з них отримали
другу дозу. У четвер румунська влада вирішила тимчасово призупинити
використання доз однієї партії вакцини Astrazeneca до завершення оцінки
Європейським агентством з лікарських засобів. Рішення було прийняте після того,
як в інших європейських країнах були зафіксовані серйозні побічні ефекти або
навіть смерть людей, яким вводили вакцину Astrazeneca певної партії.

Результати розслідування пожежі у лікарні імені Матея Балша

Уряд Румунії оголосив, що відправить висновки контрольної групи
Національній дирекції по боротьбі з корупцією у зв’язку з пожежею, що сталася
29 січня в бухарестському Національному інституті інфекційних захворювань імені
Матея Балша в Бухаресті. Урядові інспектори дійшли висновку, що пожежа сталася,
серед іншого, через застарілі інфраструктуру та електромережу та невідповідний
догляд за хворими. Нагадаємо, що внаслідок пожежі, яка охопила перший поверх
одного з корпусів інституту загинуло на місці або за кілька днів після пожежі
20 осіб. У той же час понад 100 хворих на Covid-19 пацієнтів було переміщено з
відповідного корпусу, майже половина з них до інших столичних лікарень.

Президент Румунії підписав закон «Про державний бюджет на 2021»

Президент Румунії підписав на цьому тижні закон «Про державний бюджет» та
закон «Про бюджет соціального страхування» на 2021 рік. У прес-релізі Адміністрації
Президента зазначається, що інвестиціі, реформи та економічне зростання є
стовпами, на яких був побудований державний бюджет на 2021 рік, щоб одночасно
дотримуватися принципів податково-бюджетної відповідальності та стійкості
державних фінансів. Бюджет на цей рік був побудований на бюджетному дефіциті в
7,16% ВВП, який вказує на значні зусилля щодо податкової консолідації,
але не обтяжує громадян новими податками і зборами. Були виділені значні суми
на транспортну інфраструктуру, лікарні та школи, а також на продовження зусиль
з управління кампанією вакцинації та ризиками, пов’язаними з санітарною та
економікою кризою, спричиненою пандемією. Сильні інвестиції забезпечують
підтримку ділового середовища, нові можливості розвитку та створення більш
оплачуваних робочих місць, – зазначається в документі. Минулого тижня,
Парламент схвалив проєкт закону «Про державний бюджет» та проєкт закону «Про
бюджет соціального страхування» на 2021 рік у запропонованій урядом редакції.
Жодна запропонована поправка не була прийнята. При формуванні бюджету також
було враховано, що в 2021 році економічне зростання складе 4,31%.

Румунія – рекордне економічне зростання в четвертому кварталі 2020 року

У четвертому кварталі минулого року економіка Румунії зросла на 4,8%
порівняно з третім кварталом, що є найбільшим зростанням Валового Внутрішнього
Продукту, зареєстрованим країною-членом Європейського Союзу. Відповідну
інформацію у вівторок опублікував Євростат. Раніше Національний інститут
статистики Румунії переглянув у бік зменшення з 5,3% до 4,8% дані про зростання
ВВП за останній квартал минулого року. Однак це не вплинуло на дані на 2020
рік, згідно з якими економіка Румунії скоротилася в реальному вираженні на
3,9%. Промисловість, торгівля, сільське господарство, розважальна і
культурно-рекреаційна сфери сприяли зниженню ВВП.

Уряд Румунії хоче заборонити бюджетникам отримувати одночасно пенсію і
зарплату

У Румунії вже знаходиться в публічному обговоренні законопроєкт про оплату
праці працівників державних установ, який передбачає заборону бюджетникам
отримувати одночасно пенсію та зарплату. Міністр праці Ралука Туркан заявила,
що приблизно 35.000 державних службовців отримують пенсію та зарплату. Однак
будуть і винятки: викладачі, члени Румунської академії та парламентарії чи
працівники органів місцевої влади, які працюють на момент набуття чинності
закону, зможуть отримувати одночасно пенсію та зарплату. Нормативно-правовий
акт також дозволяє продовжувати працювати після досягнення пенсійного віку і до
70 років як у державній, так і в приватній сфері. Однак бюджетникам доведеться
обирати між пенсією та зарплатою. Також було винесено на публічні дебати проєкт
термінового розпорядження, який передбачає, що батьки, які швидше повернуться
на роботу з батьківської відпустки, отримають вищий стимул для реінтеграції.

У Румунії стартувала кампанія «Зелена п’ятниця»

Міністерство охорони навколишнього середовища Румунії розпочало 12 березня кампанію
Зелена п’ятниця, якою бажає заохотити використання альтернативного
транспорту до роботи та назад з метою зменшення забруднення, особливо у великих
містах. У рамках кампанії пропонується, щоб кожної п’ятниці люди відмовлялися від
власного автомобіля та їздили на велосипеді, скутері, громадському транспорті
або пішки. Кампанія заснована на волонтерській діяльності, першими покликаними дати приклад у цьому сенсі є співробітники державних установ. Міністр охорони
навколишнього природного середовища Танцош Барна додав, що запросить й приватні
компанії долучитися до цієї кампанії, щоб все більше людей брали участь у цій
ініціативі, в той час як меріям запропонує забезпечити безкоштовний
транспорт кожної п’ятниці.

З 1 грудня мінімальна заробітна плата в Румунії зросте. Крім того, мінімальна заробітна плата буде диференційована у
залежності від рівня освітньої та
фахової підготовки. Це повідомлення зробила міністр праці Лія Олгуца Васілеску, яка додала, що: На наступному засіданні уряду будемо мати термінову постанову уряду про внесення змін до Трудового кодексу. У нинішньому Трудовому кодексі передбачена мінімальна заробітна плата, але не йдеться й про
диференційовану мінімальну заробітну плату. Після внесення змін до нинішнього Трудового кодексу, нам доведеться прийняти термінову
постанову. Таким чином, з 1 грудня мінімальна заробітна плата становитиме 2080
леів (близько 452 євро), в той час як мінімальна заробітна плата для
осіб з вищою освітою становитиме 2350
леїв (майже 510 євро), а для того, хто набув мінімального 15-річного страхового стажу – теж 2350 леїв.

Що стосується мінімального 15-річного страхового стажу, міністр Лія-Олгуца Васілеску сказала, що йдеться про стаж взагалі, незалежно від місця праці або періоду відпустки у зв’язку
з вагітністю та пологами або
безробіттям працівників.
Збільшення і диференціація
мінімальної заробітної плати доповнюють
ряд
інших заходів, вже прийнятих
в рамках нового закону Про оплату праці в державному секторі, передбачений у програмі урядування керівної
коаліції створеної з Соціал-демократичної
партії та Альянсу лібералів і демократів. Перші наслідки закону Про оплату праці бюджетників, який набув чинності 1 липня минулого року, були помітні з 1
січня поточного року.

Нормативно-правовий акт передбачає поступове підвищення заробітної плати
для працівників освіти, для працівників системи охорони здоров’я, для працівників судової системи, а також для
інших категорій працівників. Метою прийняття вищезгаданого закону було усунення нерівності в оплаті праці у державному
секторі,
оскільки існувало чимало проблем, а
саме державні працівники з тією ж посадою та обов’язками отримували різну зарплату. Крім того,
на думку влади, існувала потреба значно збільшити доходи, особливо у системі охорони здоров’я, в умовах гострої
нестачі робочої сили. Отож, заробітна
плата працівників медичної системи, які до
тепер шукали місце праці закордоном, значно зросла.

Майже, паралельно з коригуванням оплати праці у державній системі, влада зажадала внести поправки й до чинного закону про державну пенсійну
систему. Уряд Румунії схвалив проект нового закону про державну пенсійну систему та відправив його до Парламенту. Якщо буде прийнятий, майбутній закон запроваджуватиметься поетапно до 2021 року. Дія нового нормативно-правового акту поширюватиметься на понад 5 мільйонів пенсіонерів. Цей законопроект спрямований на збільшення пенсій та ліквідацію нерівності в системі. Серед іншого, розмір пенсії визначатиметься тільки з урахуванням внеску кожного працівника, а пенсіонери, які мають однаковий стаж роботи, але вийшли на пенсію в різний час отримуватимуть однакові пенсії. На цьому тижні
очікується, що законопроект буде обговорений
у Комітеті з питань праці Сенату.

Наслідки закону Про оплату праці бюджетників на основі Єдиної тарифної сітки, який набув чинності
2017 року та який передбачає поетапне підвищення зарплат впродовж наступних п’яти років, вже помітні від 1 січня 2018 року. Але ці наслідки викликали чимало суперечок а також протести з боку працівників різних галузей.

Під час підписання Закону Про
оплату праці бюджетників на
основі Єдиної тарифної сітки Президент
Клаус Йоханніс ствердив, що підтримує необхідність сталого
підвищення заробітної плати для підвищення рівня життя румунів та усунення
нерівності в оплаті праці. У вівторок, 3 квітня, Глава держави провів дискусії з прем’єр-міністром Віорікою Денчіле та міністром праці Лією Олгуцою Васілеску, про наслідки закону про оплату праці бюджетників з
перспективи взятих на себе зобов’язань коаліційним
урядом, до складу якого
входять Соціал-демократична партія (СДП) й Альянс лібералів та
демократів (АЛДЕ). На тлі впровадження
ризикованих бюджетно-податкових політик, які не є сумісними з економічною
динамікою існує ризик подальшого зменшення купівельної спроможності румунів, -
ствердив Клаус Йоханніс.

У відповідь прем’єр-міністр
Віоріка Денчіла говорила про економічне зростання, зареєстроване минулого року
та про добрі результати, що призвели до покращення рівня життя. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Витрати на персонал збільшилися
на 19%. Це означає, що
заробітна плата в державному секторі збільшилась
на 19%, в порівнянні з 2017 роком, тобто 1,2 мільйона сімей
мають більші доходи. Офіційні статистичні дані показують, що купівельна
спроможність в Румунії зросла в 2017 році на 12,7% у
випадку заробітних плат та на 10,3% у випадку середніх пенсій. У свою чергу, міністр
праці Олгуца Лія Васілеску ствердила, що наслідки закону про оплату праці
бюджетників будуть повністю помітними
у 2022 році.

Натомість, лідер опозиційної
Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан нагадав, що ліберали привернули увагу ще
від появи закону на фінансовий хаос, який спричинить закон про
заробітну плату у сфері державного сектора: Цей закон
суперечить принципам, які були викладені в
пояснювальній заяві. Це не є закон про Єдину тарифну сітку оплати
праці бюджетників, а навпаки. Необхідність внесення поправок шляхом термінових постанов показує, що закон має чимало недоліків.

Людовік Орбан
додав, що закон Про оплату праці бюджетників на основі Єдиної
тарифної сітки спричинив серйозні нерівності в державному секторі та навів як приклад систему охорони здоров’я, де, за його
словами, зросли зарплати лікарів, проте не збільшилися
зарплати для
решти персоналу медичної галузі.

Скандал довкола приватних пенсій: рішення і штрафи

Національне управління фінансового нагляду Румунії у четвер оштрафувало найбільший приватний пенсійний фонд «NN» за поширення інформації, спрямованої на дестабілізацію пенсійної системи. Рішення було прийнято після того, як компанія «NN» розіслала по електронній пошті своїм клієнтам листа, в якому попередила про можливе рішення влади про націоналізацію приватних пенсійних фондів. Лідер правлячої Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу Драгня заявив, що в найближчі дні у парламенті буде розпочата процедура звільнення всього керівництва Національного управління фінансового нагляду. Міністерство фінансів категорично заперечує сценарій націоналізації приватних пенсій.

Екс-депутат Себастіан Гіце був затриманий у Белграді

Колишній румунський депутат Себастіан Гіце, що перебував у міжнародному розшуку, був виявлений і затриманий сербською поліцією у ніч проти п’ятниці в Белграді через майже чотири місяці від втечі з Румунії. Бухарест порушив процедуру екстрадиції екс-депутата і бізнесмена в Румунію. Він був затриманий після пред’явлення підроблених документів країни ЄС. Себастіан Гіце зник 21 грудня 2016 року і спочатку був оголошений у національний розшук після порушення умов запобіжного заходу підписки про невиїзд. 10 січня колегія Верховного суду видала європейський ордер на арешт, після чого він був оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерполу. Себастіан Гіце проходить по двох справах корупції, що перебувають на стадії судового розслідування, і в ще у двох – на стадії досудового розслідування.

Відкладено внесення на розгляд парламенту Закону «Про оплату праці бюджетників на основі Єдиної тарифної сітки»

Уряд відклав внесення у парламент довгоочікуваного проекту закону «Про оплату праці бюджетників на основі Єдиної тарифної сітки». Лідер Соціал-демократичної партії, найбільшої політичної сили правлячої коаліції, Лівіу Драгня, який також є спікером Палати депутатів, заявив, що проект буде винесено на громадське обговорення на цьому тижні. Документ передбачає щомісячне зростання зарплат у середньому на 50% протягом найближчих п’яти років, а в загальному рахунку на підвищення зарплатні працівників бюджетної сфери буде виділено 32 млрд леїв (понад 7 млрд євро). Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну оголосив, що переговори з профспілками та бюджетними установами продовжаться у парламенті, щоб скоротити строки прийняття закону. Законопроект, що має вступити в силу 1 липня, охоплює всі державні установи, за винятком Національного банку Румунії та Національного управління фінансового нагляду. Спочатку буде збільшено заробітну плату військовослужбовців і поліцейських. Заробітки інших категорій бюджетників зростуть з 1 січня наступного року. Найвищу зарплату у державній системі матиме президент у розмірі 12 мінімальних зарплат. Оклади вищих чиновників зменшаться, але зростуть зарплати парламентаріїв, суддів і прокурорів.

МОЗ оприлюднив проект нового закону «Про щеплення»

Міністерство охорони здоров’я у вівторок оприлюднило проект закону «Про щеплення». Він передбачає створення повітових комісій з питань щеплення, які розглядатимуть випадки, коли батьки відмовляються від обов’язкової схеми імунізації дітей. Міністр охорони здоров’я Флорін Бодог заявив, що за підсумками дебатів у суспільстві та в парламенті, до законопроекту буде внесено розділ про покарання. Він зазначив, що міністерство візьме на себе відповідальність за лікування у разі виникнення побічних ефектів та ускладнень після вакцинації. Раніше МОЗ оголосило, що 21 особа померла від епідемії кору в Румунії. За даними Національного центру з нагляду і контролю за інфекційними захворюваннями з вересня минулого року у країні було зареєстровано близько чотирьох тисяч випадків захворювання на кір. Для обмеження поширення кору влада проводить кампанію з вакцинації дітей у віці від 9 місяців до 9 років.

Уряд схвалив нову стратегію децентралізації Румунії

Кабінет міністрів у середу схвалив Стратегію децентралізації Румунії. Віце-прем’єр-міністр Севіль Шхайде заявила, що протягом наступних трьох місяців усі міністерства проведуть оцінку впливу Стратегії децентралізації, а щонайпізніше через сім місяців будуть прийняті галузеві закони, що регулюватимуть власне процес децентралізації. Цей дуже необхідний і досі відкладений процес охопить такі сфери як: сільське господарство, освіта, охорона здоров’я, культура, охорона навколишнього середовища, молодь, спорт і туризм. Загальною метою стратегії є передача нових повноважень, за винятком інспекцій та контролю, органам місцевої влади: меріям, повітовим та місцевим радам. Багато з цих повноважень в даний час здійснюють децентралізовані департаменти міністерств.

Черги на пунктах пропуску через кордон

Черги на румунських пунктах пропуску
збільшилися після набуття чинності 7 квітня, нового регламенту ЄС про посилення
прикордонного контролю та на тлі Великодніх свят. Час очікування на кордоні
коливає від 60 хвилин до 10 годин, а найбільші черги спостерігаються на західній
та північно-західній ділянках кордону. Влада намагається забезпечити рівновагу між
безпекою громадян та потоком машин і рекомендує використовувати всі пункти
перетину кордону. Для румунських громадян, що виїжджають за кордон під час Великодніх
свят, МЗС Румунії розробило «Путівник мандрівника». Він містить корисні
рекомендації та інформацію про найпопулярніші у цей період туристичні напрямки,
а також інформацію, що може допомогти румунам уникнути будь-яких неприємних
ситуацій, які можуть виникнути під час відпочинку за кордоном.

Новий закон Про єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери, буде парламентською ініціативою, яку підтримуватимуть всі партнери правлячої коаліції, – заявив прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну. Він зазначив, що документ буде винесений на цьому тижні на розгляд Парламенту. Прем’єр-міністр сказав, що він жадає справедливого закону, щоб кожен працівник отримав зарплату в залежності від рівня відповідальності. Сорін Гріндяну: Закон є надзвичайно важливим для нас. Це дуже очікуваний закон всіма румунами. Буде ініціативою в Парламенті всіх депутатів і сенаторів, які належать до правлячої коаліції.

Натомість, лідер опозиційної Ліберальної партії Ралука Туркан вважає, що уряд повинен взяти на себе відповідальність за цей законопроект: Було б доцільно, щоб уряд дав чіткіший сигнал і сказав наступне: так, у нас є грошей близько 7 мільярдів євро для підвищення заробітної плати. Я хотіла б, щоб в Парламенті мала місце серйозна та обґрунтована дискусія, таким чином, щоб люди знали є чи ні достатньо грошей.

Ралука Туркан вважає, що економічна ситуація в Румунії має багато недоліків та що на даний час наявний безпрецедентний тиск на бізнесове середовище. На її думку, необхідно передбачуваності в Румунії, для того щоб бізнесове середовище зміцнилося, та щоб було в змозі, за рахунок доходів, зміцнити свій бюджет.

У свою чергу, міністр фінансів Віорел Штефан додав, що він очікує результати виконання бюджету на перший квартал, щоб побачити, який вплив матимуть збільшені зарплати після вступу в силу нового закону Про єдину тарифну сітку оплати праці. Він пояснив, що цей закон терміново необхідний для того щоб мати стабільну систему заробітної плати у державному секторі в Румунії. Міністр фінансів додав, що законопроект повинен пройти через дебати в Парламенті, тому що до тепер були прийняті постанови урядом, які викликали плутанину в галузі оплати праці.

Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня повідомив, що новий законопроект буде підписаний, у четвер у місті Сіная (центр), представниками правлячої коаліції. За його словами, новий закон передбачатиме, що різниця між розміром мінімальної та вищої заробітної плати знизиться від 1-15 до 1-12. Таким чином, найвищу зарплату отримуватиме глава держави, а потім голови двох палат Парламенту та голова Верховного суду.

Нещодавно, міністр праці Лія Ольгуца Васілексу, ствердила після переговорів з представниками профспілок державного сектора на тему Закону про оплату праці за Єдиною тарифною сіткою, що заробітна плата бюджетників буде поступово збільшена до 2021 року, і тільки працівникам охорони здоров’я зарплата збільшиться повністю у 2018 році. Румунська влада бажає, щоб новий закон Про оплату праці за Єдиною тарифною сіткою вступив в силу 1 липня.

В
останні роки, все більше медичних працівників з високим рівнем кваліфікації й
професійної компетентності, через низькі зарплати виїжджають за кордон. Дані
про це надзвичайно тривожні.

З 2007 року, коли Румунія увійшла до Європейського
Союзу, понад 43 тисяч фахівців зажадали документи, що дозволяють їм працювати
за кордоном, в умовах, коли румунська держава витратила більше трьох з
половиною мільярдів леїв на їх підготовку.

І
масштабний витік здається не зупиняється, якщо врахувати те, що протягом одного
року 3000 лікарів входять у систему і 3500 – подають заяву на отримання
документів, для виїзду на роботу за кордон.

Наслідком
цієї ситуації є те, що Румунія на сьогодні має тільки половину потрібних
лікарів. Відповідні дані були оприлюднені міністром охорони здоров’я Владом
Войкулеску, який представив і стратегію мотивації лікарів, зокрема їх
заохочення залишатися в Румунії. Планом передбачено низку заходів на наступні
чотири роки.

Влад
Войкулеску: «Лікарні
стикаються з серйозною нестачею персоналу і численні населені пункти не мають
сімейного лікаря. Мотивація медичного персоналу працювати в Румунії припускає,
так само, впровадження політики оплати праці в залежності від результатів,
матеріальне стимулювання праці у віддалених районах, фінансове стимулювання.»

Міністр
Влад Войкулеску сказав, що вже були зроблені перші кроки до покращення системи
оплати працівників в сфері охорони здоров’я, оцінка роботи керівників лікарень
здійснюється точніше і конкурси на заміщення вакансій є більш прозорими, з
огляду на те, що вся інформація про це знаходиться у відкритому доступі на
онлайн-платформі уряду.

Стратегія,
розроблена Міністерством охорони здоров’я за сприяння Адміністрації Президента
і Всесвітньої організації охорони здоров’я, містить цілу низку заходів, які
мають привести до відповідної оплати праці медперсоналу, забезпечення належних умови праці та можливості професійного
розвитку.

У
документі також передбачено будівництво трьох великих регіональних лікарень,
розробка нового закону про первинну спеціалізацію (інтернатуру), збільшення
прозорості у проведенні і забезпеченні доступу до конкурсів на заміщення вакантних
посад в сфері охорони здоров’я, паралельно з поетапним підвищенням заробітної
плати.

Того ж
дня, щойно після презентації стратегії, уряд підписав з Європейським
інвестиційним банком угоду на суму 1,5 мільйона євро, гроші, які будуть
використані для оплати експертів, які підготують всі необхідні документи,
необхідних для фінансування і будівництва трьох регіональних лікарень в Яссах,
Клужі та Крайові. Ці три медичні заклади будуть частиною мережі з восьми
регіональних лікарень, передбачених
Стратегією розвитку системи охорони здоров’я Румунії та Регіональною
оперативною програмою на період 2014-2020 роки.