Tag: заручники

  • 25 січня 2025 року

    25 січня 2025 року

    РЕЙТИНГ – Фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB мінус”, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Агентство заявило, що причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками. Фрагментоване і невизначене політичне середовище, а також великі витрати перед виборами призвели до того, що бюджетний дефіцит наблизився до 8,7% ВВП, що значно перевищило очікування. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що зміна прогнозу Standard & Poor’s зі стабільного на негативний свідчить про необхідність заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, виваженого бюджету і більш ощадливої держави. Він також зазначив, що рішення уряду щодо скорочення дефіциту та посилення економічного зростання мають бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з європейськими партнерами.

     

    ВІЗИТ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що з огляду на співпрацю України з Республікою Молдова, не виключено, що Київ задовольнить всі потреби Молдови в електроенергії, а також можливе 30% зниження ціни на постачання. Про це він заявив під час зустрічі з Президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Вони також обговорили можливі поставки вугілля до Республіки Молдови. Майя Санду, зі свого боку, звинуватила Росію у спробі посіяти економічний і соціальний хаос у Молдові та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Вона прибула до Києва в контексті енергетичної напруженості в Придністров’ї, сепаратистському проросійському регіоні між двома країнами, повідомляє AFP. Ця територія з населенням близько півмільйона людей, не підпорядковується центральній владі у Кишиневі та отримувала газ безкоштовно від російського гіганта “Газпром” через газопровід, що перетинав Україну. З 1 січня Україна розірвала договір з Москвою, припинивши постачання газу до Республіки Молдова, а отже і до Придністров’я, яке оголосило надзвичайний стан. У той час як Київ вже три роки бореться проти російського вторгнення, Кишинів занепокоєний можливим перекиданням конфлікту на свою територію, зокрема, через дестабілізацію Придністров’я з боку Росії. Решта території Молдови поки що захищена від відключень електроенергії завдяки імпорту електроенергії та газу з Румунії.

     

    КРАДІЖКА – Міністерство закордонних справ (МЗС) Румунії повідомляє, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури Румунії були повідомлені в суботу про те, що в нідерландському музеї Дренте де проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», невідомі підірвали залізобетонну стіну музею і викрали кілька експонатів. Згідно з цитованим джерелом, за попередніми оцінками, вибух був спрямований на проникнення в будівлю музею, де були виставлені експонати дакійських скарбів Румунії, при цьому влада повідомила, що ряд експонатів було викрадено поки що невстановленими зловмисниками. МЗС поінформувало Міністерство внутрішніх справ Румунії та Генеральний інспекторат румунської поліції, а посольства Румунії в усіх сусідніх країнах були попереджені про необхідність звернутися за підтримкою до компетентних органів. Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну говорив зі своїм нідерландським колегою Каспаром Вельдкампом, наголосивши на історичній та символічній важливості викрадених артефактів. Голландська сторона запевнила в чіткій і невідкладній прихильності як на оперативному, так і на політичному рівні до вирішення цієї справи. Голландська поліція також задіяла механізм транскордонного співробітництва та поінформувала Інтерпол.

     

    ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада таким що відбувся, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

     

    ГОЛОКОСТ – Міністерка культури Наталія Інтотеро представить Румунію в понеділок на церемонії, присвяченій 80-й річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Польщі. Захід, що проходить під патронатом президента Польщі, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН, й об’єднує в’язнів табору, офіційні делегації держав та міжнародних міжурядових організацій. Участь Румунії в церемонії 27 січня відображає її рішуче прагнення зберегти пам’ять про жертв Голокосту, боротися з будь-якими формами заперечення, спотворення, тривіалізації або мінімізації цього трагічного моменту минулого століття, а також протидіяти антисемітизму, ксенофобії, радикалізації та мові ненависті, сприяючи повазі до основних прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні, – повідомляє Міністерство культури Румунії.

     

    ПРОТЕСТ – Румунський уряд готовий знайти рішення, враховуючи необхідність захисту купівельної спроможності населення та збереження макроекономічного балансу, – заявив глава канцелярії прем’єр-міністра після переговорів з представниками працівників, які протестували біля будівлі уряду. У п’ятницю тисячі залізничників, військових резервістів, поліцейських, шахтарів, працівників лісового господарства, сталеливарників, працівників бухарестського метрополітену та пенсіонерів взяли участь у мітингу, незадоволені тим, що на початку цього року багатьом працівникам бюджетної сфери заморозили будь-яку індексацію або підвищення зарплат, а пенсії не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Цими днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

     

    ЗAРУЧНИКИ – Чотири ізраїльські жінки-військові, яких ХАМАС утримував у заручниках з 7 жовтня 2023 року, сьогодні прибули до Ізраїлю. В обмін на це Ізраїль повинен звільнити 200 палестинців, які утримуються в його в’язницях. Це вже другий обмін полоненими, організований в рамках перемир’я, яке набуло чинності минулої неділі між Ізраїлем і ХАМАС після 15 місяців війни. На першому етапі, який триватиме шість тижнів, 33 ізраїльські заручники мають бути звільнені в обмін на близько 1 900 палестинських в’язнів. Нагадаємо, що в результаті нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року загинули 1 210 ізраїльтян, переважно цивільних осіб. З 251 викраденої людини 91 все ще перебуває в Газі, з них, за даними ізраїльської армії, 34 вважаються загиблими. У відповідь Ізраїль розпочав наступ на сектор Газа, що призвело до загибелі щонайменше 47 000 людей, переважно цивільних, і гуманітарної катастрофи.

  • Реакція після звільнення перших заручників у Газі

    Реакція після звільнення перших заручників у Газі

    Три ізраїльські жінки-заручниці були звільнені в неділю палестинським ісламістським рухом ХАМАС, більш ніж через 15 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки 7 жовтня 2023 року, що спричинила війну в секторі Газа. Ізраїль, у свою чергу, звільнив зі своїх в’язниць 90 палестинських в’язнів, переважно підлітків і жінок. Це був перший обмін ув’язненими після набуття чинності  перемир’я в палестинському анклаві.

    21-річна Ромі Гонен, 31-річна Дорон Штейнбрехер і 28-річна Емілі Дамарі були звільнені після 471 дня ув’язнення, – повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Ізраїлі. Він додає, що після первинного медичного обстеження вони були перевезені до лікарні в центрі країни, де залишаться ще кілька днів для повного обстеження. Судячи з усього їх стан здоров’я – задовільний. Дорон Штайнбрехер, ветеринарна медсестра, має й громадянство Румунії. Ромі Гонен, танцівниця, як і сотні тисяч ізраїльтян, також має румунське коріння.

    Через своє міністерство закордонних справ, Румунія привітала звільнення перших ізраїльських заручників після 15 місяців ув’язнення. У поширеній заяві румунське зовнішньополітичне відомство подякувало всім залученим національним установам за відмінну і постійну співпрацю, в тому числі на найвищому рівні. “Звільнення перших заручників після підписання угоди – це момент радості і полегшення для їхніх родин. Повне виконання положень угоди про припинення вогню необхідне для того, щоб забезпечити безпечне повернення тих, хто все ще утримується і покласти край стражданням їхніх родин і близьких, а також цивільного населення в Газі. У той же час, виконання угоди прокладає шлях до тривалого миру, який забезпечить безпеку регіону, а також відновлення і гуманітарну допомогу в Газі”, – зазначається в заяві.

    Румунія також вітає значні зусилля Сполучених Штатів, Єгипту і Катару у досягненні угоди між Ізраїлем і ХАМАС.  Вона передбачає звільнення 33 заручників і понад тисячі палестинських ув’язнених на першому етапі. Це також збільшить гуманітарну допомогу Газі, де з початку ізраїльської військової інтервенції було вбито майже 47 000 людей. На другому етапі ХАМАС звільнить решту 65 заручників, а єврейська держава виведе свої війська з анклаву.

    Посол Румунії в Ізраїлі Раду Йоанід, якого цитують бухарестські ЗМІ, закликає до поміркованого оптимізму, оскільки ситуація на Середньому Сході дуже мінлива і “те, що сьогодні сіре, завтра рожеве, а післязавтра чорне”.

  • Дипломатична координація для звільнення заручників

    Дипломатична координація для звільнення заручників

    Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що глави дипломатії Європейського Союзу тісно координують зусилля з пошуку рішень для звільнення всіх заручників, захоплених палестинським терористичним угрупуванням ХАМАС після операції, розпочатої останнім 7 жовтня на півдні Ізраїлю. У понеділок голова зовнішньополітичного відомства Румунії взяла участь у засіданні Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі і заявила румунським ЗМІ, що ситуація із заручниками є надзвичайно чутливою і повинна вирішуватися з максимальною обережністю.

    «Йдеться про життя людей, тому ми дуже обережні, в тому числі з точки зору публічної комунікації, але ми ведемо діалог з усіма органами влади держав регіону і не тільки, а також тісно координуємо наші зусилля, щоб вимагати і знаходити рішення для звільнення всіх заручників, в тому числі (того), хто також має румунське громадянство», – один з багатьох ізраїльтян, які походять з Румунії або є їхніми нащадками. Палестинські ісламісти викрали загалом близько 220 осіб – ізраїльтян, іноземців та осіб з подвійним громадянством – і перевезли їх до сектору Газа, де вони ризикують бути перетвореними на живий щит під час безперервних обстрілів ізраїльської армії.

    Більш того, в перші дні війни ісламісти погрожували тим, що почнуть вбивати заручників, якщо ворог продовжить наносити удари по цивільних об’єктах. Майже одночасно з дипломатичною зустріччю в Люксембурзі президент США Джо Байден закликав у Вашингтоні від ХАМАС звільнити всіх викрадених. «Заручників потрібно звільнити, тоді ми зможемо говорити», – зазначив лідер Білого дому. З іншого боку, міністерка Одобеску нагадала, що «Румунія рішуче засудила жорстокий напад на Ізраїль і підкреслила законне право Ізраїля захищатися».

    Проте влада в Бухаресті також стурбована долею співвітчизників, які залишилися в Газі, де війна вже супроводжується гуманітарною кризою. Близько 260 осіб з румунським громадянством і члени їхніх сімей звернулися з проханням про евакуацію з сектору Газа, – сказала Лумініца Одобеску. Нещодавно, нагадала вона, пункт пропуску між сектором Газа та Єгиптом був відкритий для доступу вантажівок з гуманітарною допомогою, але дуже важливо, щоб ця гуманітарна допомога тривала. Не менш важливо для нас, зазначила глава дипломатії з Бухареста, дозволити тим, хто хоче покинути сектор Газа, зробити це безпечно. Вона каже, що в цьому напрямку робляться кроки, як через координацію на рівні ЄС, так і з ізраїльською та єгипетською владами.