РЕЙТИНГ – Фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB мінус”, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Агентство заявило, що причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками. Фрагментоване і невизначене політичне середовище, а також великі витрати перед виборами призвели до того, що бюджетний дефіцит наблизився до 8,7% ВВП, що значно перевищило очікування. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що зміна прогнозу Standard & Poor’s зі стабільного на негативний свідчить про необхідність заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, виваженого бюджету і більш ощадливої держави. Він також зазначив, що рішення уряду щодо скорочення дефіциту та посилення економічного зростання мають бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з європейськими партнерами.
ВІЗИТ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що з огляду на співпрацю України з Республікою Молдова, не виключено, що Київ задовольнить всі потреби Молдови в електроенергії, а також можливе 30% зниження ціни на постачання. Про це він заявив під час зустрічі з Президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Вони також обговорили можливі поставки вугілля до Республіки Молдови. Майя Санду, зі свого боку, звинуватила Росію у спробі посіяти економічний і соціальний хаос у Молдові та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Вона прибула до Києва в контексті енергетичної напруженості в Придністров’ї, сепаратистському проросійському регіоні між двома країнами, повідомляє AFP. Ця територія з населенням близько півмільйона людей, не підпорядковується центральній владі у Кишиневі та отримувала газ безкоштовно від російського гіганта “Газпром” через газопровід, що перетинав Україну. З 1 січня Україна розірвала договір з Москвою, припинивши постачання газу до Республіки Молдова, а отже і до Придністров’я, яке оголосило надзвичайний стан. У той час як Київ вже три роки бореться проти російського вторгнення, Кишинів занепокоєний можливим перекиданням конфлікту на свою територію, зокрема, через дестабілізацію Придністров’я з боку Росії. Решта території Молдови поки що захищена від відключень електроенергії завдяки імпорту електроенергії та газу з Румунії.
КРАДІЖКА – Міністерство закордонних справ (МЗС) Румунії повідомляє, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури Румунії були повідомлені в суботу про те, що в нідерландському музеї Дренте де проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», невідомі підірвали залізобетонну стіну музею і викрали кілька експонатів. Згідно з цитованим джерелом, за попередніми оцінками, вибух був спрямований на проникнення в будівлю музею, де були виставлені експонати дакійських скарбів Румунії, при цьому влада повідомила, що ряд експонатів було викрадено поки що невстановленими зловмисниками. МЗС поінформувало Міністерство внутрішніх справ Румунії та Генеральний інспекторат румунської поліції, а посольства Румунії в усіх сусідніх країнах були попереджені про необхідність звернутися за підтримкою до компетентних органів. Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну говорив зі своїм нідерландським колегою Каспаром Вельдкампом, наголосивши на історичній та символічній важливості викрадених артефактів. Голландська сторона запевнила в чіткій і невідкладній прихильності як на оперативному, так і на політичному рівні до вирішення цієї справи. Голландська поліція також задіяла механізм транскордонного співробітництва та поінформувала Інтерпол.
ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада таким що відбувся, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.
ГОЛОКОСТ – Міністерка культури Наталія Інтотеро представить Румунію в понеділок на церемонії, присвяченій 80-й річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Польщі. Захід, що проходить під патронатом президента Польщі, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН, й об’єднує в’язнів табору, офіційні делегації держав та міжнародних міжурядових організацій. Участь Румунії в церемонії 27 січня відображає її рішуче прагнення зберегти пам’ять про жертв Голокосту, боротися з будь-якими формами заперечення, спотворення, тривіалізації або мінімізації цього трагічного моменту минулого століття, а також протидіяти антисемітизму, ксенофобії, радикалізації та мові ненависті, сприяючи повазі до основних прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні, – повідомляє Міністерство культури Румунії.
ПРОТЕСТ – Румунський уряд готовий знайти рішення, враховуючи необхідність захисту купівельної спроможності населення та збереження макроекономічного балансу, – заявив глава канцелярії прем’єр-міністра після переговорів з представниками працівників, які протестували біля будівлі уряду. У п’ятницю тисячі залізничників, військових резервістів, поліцейських, шахтарів, працівників лісового господарства, сталеливарників, працівників бухарестського метрополітену та пенсіонерів взяли участь у мітингу, незадоволені тим, що на початку цього року багатьом працівникам бюджетної сфери заморозили будь-яку індексацію або підвищення зарплат, а пенсії не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Цими днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.
ЗAРУЧНИКИ – Чотири ізраїльські жінки-військові, яких ХАМАС утримував у заручниках з 7 жовтня 2023 року, сьогодні прибули до Ізраїлю. В обмін на це Ізраїль повинен звільнити 200 палестинців, які утримуються в його в’язницях. Це вже другий обмін полоненими, організований в рамках перемир’я, яке набуло чинності минулої неділі між Ізраїлем і ХАМАС після 15 місяців війни. На першому етапі, який триватиме шість тижнів, 33 ізраїльські заручники мають бути звільнені в обмін на близько 1 900 палестинських в’язнів. Нагадаємо, що в результаті нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року загинули 1 210 ізраїльтян, переважно цивільних осіб. З 251 викраденої людини 91 все ще перебуває в Газі, з них, за даними ізраїльської армії, 34 вважаються загиблими. У відповідь Ізраїль розпочав наступ на сектор Газа, що призвело до загибелі щонайменше 47 000 людей, переважно цивільних, і гуманітарної катастрофи.
