Radio România Internațional

Tag: засідання

  • 18 червня 2024 року

    18 червня 2024 року

    СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

    ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

    ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

    ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

    ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

  • Румунія та європейська дипломатія

    Румунія та європейська дипломатія

    Війна Росії проти України, за рідкісними винятками, є центральною темою зустрічей міністрів закордонних справ ЄС в останні роки. Так було і на засіданні Ради міністрів закордонних справ, що відбулося у понеділок в Брюсселі. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску наголосила на важливості надання швидкої військової допомоги Україні, одночасно зі швидким прийняттям нового 14-го пакету санкцій проти Росії. Міністерка також висловила підтримку створенню нового режиму санкцій за гібридні дії Росії. Вона засудила нещодавні неприйнятні провокації проти деяких країн-членів ЄС у регіоні Балтійського моря та висловила солідарність Румунії з ними.

    Глава МЗС Румунії також привернула увагу до гібридних атак Росії на Республіку Молдова, які створюють вразливість у контексті виборчих процесів у цій країні. Лумініца Одобеску наголосила на необхідності продовження та посилення підтримки України та засудила інтенсивні та неодноразові атаки Росії на цивільну та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни. За її словами, Бухарест надає значну підтримку Україні у сфері енергетики і готовий продовжувати робити це і надалі. Міністерка Одобеску також підтвердила підтримку Румунією європейського курсу України та Р.Молдова та організацію перших міжурядових конференцій до кінця червня. Щодо Формули миру Президента Володимира Зеленського, глава румунської дипломатії наголосила на важливості координації дій на європейському рівні та з глобальними партнерами для забезпечення успіху Конференції у Швейцарії в червні.

    На порядку денному Ради міністрів закордонних справ також був розвиток подій на Середньому Сході. Відбувся також неформальний обмін думками між міністрами закордонних справ країн ЄС та їхніми колегами з Саудівської Аравії, Єгипту, Йорданії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Міністерка закордонних справ Румунії привітала роль держав регіону у підтримці регіональної стабільності та деескалації ситуації у плані безпеки та посередництва, а також сприяння наданню термінової гуманітарної допомоги цивільному населенню Гази.

    Лумініца Одобеску наголосила на необхідності врегулювання кризи в регіоні шляхом продовження зусиль зі звільнення всіх заручників без попередніх умов, припинення вогню, надання всебічної гуманітарної допомоги та відновлення політичного процесу, спрямованого на досягнення тривалого миру на основі принципу існування двох держав, у координації дій зі США, Великою Британією та регіональними партнерами. Глава бухарестської дипломатії підтвердила незмінну прихильність Румунії до поліпшення гуманітарної ситуації і згадала про відправку нової партії гуманітарної допомоги в Газу через гуманітарний коридор на Кіпрі.

  • 27 травня 2024 року

    27 травня 2024 року

    ЄВРОСОЮЗ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску сьогодні в Брюсселі взяла участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Головні теми обговорення – агресія Росії проти України та ситуація на Середньому Сході. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до учасників по відеозв’язку і закликав збільшити та пришвидшити військову допомогу для України, зокрема постачання додаткових систем ППО, а також підтримати удари України по військових цілях на території РФ. «Ми рішуче засуджуємо нещодавні напади на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру в Україні. Саме тому важливо збільшити військову допомогу Україні», – заявила глава румунської дипломатії напередодні зустрічі. Також у Брюсселі відбувся неформальний обмін думками з низкою міністрів закордонних справ країн Середнього Сходу та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Європейські міністри також коротко обговорили події в Грузії, Венесуелі та Ірані. «Грузія є партнером Румунії», – заявила Лумініца Одобеску в Брюсселі, підкресливши необхідність підтримки народу цієї країни та її європейського курсу.

    ВИБОРИ В ЛИТВІ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок привітав свого литовського колегу Гітанаса Науседу з переобранням на посаду президента і підкреслив «відмінну» співпрацю між двома країнами. «Я з нетерпінням чекаю продовження відмінної співпраці між Румунією і Литвою як партнерами по ЄС і союзниками по НАТО, оскільки ми стикаємося з численними викликами в регіоні і в світі», – написав глава румунської держави в соціальній мережі. Чинний президент Литви Гітанас Науседа був переобраний у неділю після другого туру президентських виборів.

    ВІЙСЬКОВІ  НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців країн НАТО – Румунії, США, Франції, Польщі та Італії, взяли в понеділок участь у навчаннях на полігоні Смирдан на південному сході Румунії. Ці навчання є частиною більш масштабних багатонаціональних навчань Dacian Strike/Дакійський удар», пройшли одночасно на двох інших полігонах Румунії та Болгарії. Сценарій навчань передбачав як наземні, так і повітряні бої. Координацію навчань здійснювало багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід», яке діяло з Навчального центру Смирдан. У них також взяли участь ВПС Румунії і Королівські ВПС Великої Британії. В контексті передової присутності НАТО в південно-східній Європі багатонаціональне дивізійне командування «Південний Схід» координує підготовку і інтеграцію сил, що перебувають під оперативним управлінням, з метою стримування можливої агресії в районі операцій.

    ВІЗИТ – Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Кишинів у вівторок для переговорів про підтримку Сполученими Штатами вступу Молдови до Європейського Союзу, а також про енергетичну безпеку. Про це повідомив Державний департамент США. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в США, після візиту до Молдови Ентоні Блінкен вирушить до Праги, Чехія, де візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуться пріоритети наступного саміту Альянсу у Вашингтоні в липні.

    ТЕАТР – Найкращі румунські театральні діячі будуть нагороджені на 32-й церемонії вручення нагород Румунської театральної спілки UNITER, яка проходить сьогодні ввечері в Національному театрі імені Йона Луки Караджале» в Бухаресті. Серед 15 категорій, в яких будуть вручені нагороди, – найкраща радіо-драма, найкращий актор у головній ролі, найкраща актриса у головній ролі, найкраща режисура, найкраща вистава. Цього року, після виявлення потреби, що випливає з еволюції та взаємозв’язку театру з новими технологіями, було створено чотири нові номінації: «Найкращий анімаційний театр/дитячий театр», «Найкращий оригінальний музичний та звуковий дизайн», «Найкращий відеодизайн», «Найкращий світловий дизайн». Організатори підкреслили, що цей гала-вечір об’єднує всіх митців, незалежно від віку і святкує всіх разом.

    ДІАСПОРА – З нагоди Дня румунів звідусіль, який відзначається з 2015 року в останню неділю травня, уся румунська політична еліта поширила привітання, в яких підкреслено, що своєю працею ті, хто виїхав за кордон, роблять так, щоб Румунію цінували у світі. Президент Клаус Йоганніс закликав до збереження румунської ідентичності, мови і традицій, підкресливши, що діаспора має залишатися сильним голосом, який чують як в Бухаресті, так і в столицях інших країн світу. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску нагадала, що добробут і безпека громадян Румунії, які проживають за кордоном, а також постійний діалог з діаспорою залишаються пріоритетами румунської дипломатії. Спікер Сенату Ніколає Чуке закликав румунів у діаспорі ніколи не забувати, що вони є румунами і передавати любов до батьківщини своїм дітям, а прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевнив, що уряд і надалі підтримуватиме закордонних румунів.

    ФУТБОЛ – Другий матч плей-офф Суперліги між ФК Csikszereda  з другого дивізіону та бухарестським Динамо завершує сьогодні ввечері на стадіоні «Меркуря Чук» поточний футбольний сезон у Румунії. У першому матчі в Бухаресті «Динамо» перемогло з рахунком 2:0. Новий чемпіон столичний FCSB представлятиме Румунію в Лізі чемпіонів, Corvinul «Гунедоара» (команда з другої ліги, володар Кубка Румунії) гратиме в Лізі Європи, а CFR «Клуж» (друге місце в Суперлізі) та Universitatea «Крайова» гратимуть в Лізі Конференцій. Останні матчі внутрішнього чемпіонату були затьмарені в суботу ввечері прощальним матчем так званого Золотого покоління румунського футболу, яке в 1990-х роках вийшло до трьох світових і двох європейських першостей.

     

  • 25 квітня 2024 року

    25 квітня 2024 року

    УРЯД – Уряд Румунії у четвер провів спеціальне виїздне засідання у Тімішоарі, перше в цьому західному місті, щоб затвердити, серед іншого, низку інфраструктурних проєктів, що мають регіональний вплив. Таким чином, коаліційний уряд СДП-НЛП затвердив Техніко-економічне обґрунтування будівництва у Тімішоарі нового стадіону на 30 000 місць, інвестиції в розмірі 167 мільйонів євро, на яку роками чекали місцеві жителі. Уряд також прийняв проєкт постанови про відкриття міжнародного пункту пропуску через кордон Беба-Векє (повіт Тіміш, Румунія) – Кюбехаза (Угорщина) для міжнародних пасажирських перевезень та міжнародних вантажних перевезень вагою до 3,5 тонн. Й останнє, але не менш важливе: уряд обговорив питання реабілітації та модернізації інфраструктури в дунайському порту Дробета Турну Северін (південний захід). За словами тимчасового виконувача обов’язків голови Палати депутатів Альфреда Сімоніса, проведення засідання уряду в Тімішоарі є нетиповим знаком солідарності з великими проєктами повіту, який робить значний внесок у національний бюджет, але в останні роки не отримував державних інвестицій.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM отримає допомогу від Європейської Комісії до кінця місяця, після чого вступить у фазу економічної реорганізації, – заявив міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну. Він підтвердив бажання бухарестської влади врятувати компанію, яка вже 15 років стикається з фінансовими труднощами. Сорін Гріндяну заявив, що після отримання європейської допомоги TAROM розпочне період реорганізації, спрямований на те, щоб поставити компанію на «здорові економічні засади». Він зазначив, що в компанії такого розміру, як ТАRОМ, зазвичай працює від 500 до 600 осіб, з яких понад 90% – льотний склад, тоді як у ній працюють вдвічі більше людей, що не є  економічно виправданим. У зв’язку з цим, Гріндяну заявив, що хоча метою є залучення інвесторів, не виключається можливість звільнення близько 50% працівників.

    УКРАЇНА – Румунія повністю підтримує Україну і продовжить надавати всебічну підтримку її зусиллям із захисту від російської агресії, – заявив міністр оборони Ангел Тилвер під час телефонної розмови зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном у середу. Переговори були зосереджені, головним чином, на безпековій ситуації, спричиненій війною Росії проти України та безумовній підтримці сусідньої держави. Сторони підтвердили необхідність продовження двосторонніх зусиль зі зміцнення євроатлантичної безпеки та поглиблення Стратегічного партнерства Румунія-США.

    КОМІСАР ЄС – Агресія Росії проти України, на додаток до безпекових викликів у регіоні, призвела і до порушення глобальних ринків та ланцюгів постачання, – заявив сьогодні в Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку на зустрічі з Юттою Урпілайнен, Комісаром ЄС з питань міжнародного партнерства. Глава уряду представив зусилля Румунії з розвитку чорноморського сполучення в рамках стратегії ЄС щодо інвестування в інфраструктурні проєкти по всьому світу. З цієї точки зору, румунські морські та дунайські порти є важливою ланкою у підвищенні ефективності Транскаспійського транспортного коридору, – додав прем’єр-міністр Румунії. Комісар ЄС перебуває в Бухаресті, щоб обговорити роль Румунії в просуванні сталого розвитку в усьому світі у нинішньому складному геополітичному контексті.

    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Сьогодні був останній робочий день в Європейському парламенті в поточній парламентській каденції. Виступаючи на пленарному засіданні в Страсбурзі, спікерка парламенту Роберта Метсола сказала, що задоволена нормативно-правовими актами, які були прийняті за п’ять років її перебування на посаді, дебатами, які відбулися, і тим фактом, що нинішні члени законодавчого органу разом подолали всі виклики, такі як пандемія та війна в Україні. Вона побажала тим, хто незабаром балотуватиметься, сил, терпіння і успіху, а також зробити все можливе, щоб зробити Європу ближчою до її громадян. Вибори до Європарламенту відбудуться в усьому Європейському Союзі на початку червня. У Румунії голосування заплановане на 9 червня.

    ВІДПОЧИНОК – Румунське чорноморське узбережжя готується до першотравневих міні-канікул та православного Великодня, що відзначається 5 травня, котрі відкривають цьогорічний літній сезон. За словами генерального секретаря Федерації роботодавців індустрії гостинності Коріни Мартін, очікується, що понад 80 тис. людей проведуть свої вихідні дні на узбережжі, де заплановані заходи на будь-який смак. З 1 по 7 травня на курорті відбудеться міжнародний фестиваль електронної музики Sunwaves, який, як очікується, може зібрати близько 6 000 іноземних туристів, гастрономічний фестиваль та концерти просто неба за участю провідних румунських співаків. Дуже популярними серед туристів є також бальнеологічні курорти Беїле-Фелікс (на заході) і Келіменешть-Качулата (на півдні), а також, на південному заході, мальовнича місцевість Дунайської ущелини.

  • Спільне засідання Парламентів Румунії та Республіки Молдова

    Спільне засідання Парламентів Румунії та Республіки Молдова

    Лише через день після того, як Європейська комісія рекомендувала державам-членам Євросоюзу надати Україні та Республіці Молдова статус кандидата на вступ до ЄС, у Кишиневі відбулося спільне засідання парламентів Румунії та Республіки Молдова.

    Ми продовжуємо розраховувати на Румунію, яка є важливим голосом у європейських інституціях, – заявили в Кишиневі. На відкритті засідання президентка Республіки Молдова Майя Санду, яка ще у березні підписала заявку на членство в ЄС, сказала, що рекомендація Єврокомісії є важливим моментом для майбутнього її країни та надією, яка потрібна всім громадянам. Майя Санду: «Румунія завжди була поряд з нами. Наші стосунки сьогодні найбільш інтенсивні за останні 30 років. Проте нам ще багато чого потрібно зробити, і досвід та знання Румунії були і будуть допомагати нам.»

    Зі свого боку, спікер Парламенту Республіки Молдова Ігор Гросу повторив, що Республіка Молдова постійно отримує беззастережну допомогу з боку Румунії. Ігор Гросу: «З часом Румунія стала справжнім прихильником Республіки Молдова. Спектр сфер співпраці вийшов далеко за рамки традиційного характеру добросусідських відносин.» Ігор Гросу додав, що зобов’язання, взяті Республікою Молдова щодо реформи судової системи, боротьби з корупцією та забезпечення енергетичної незалежності, є чіткими і будуть дотримані.


    Кишинів отримав запевнення в повній підтримці Бухареста його європейського шляху через голос спікера Сенату Флоріна Кицу: «Майбутнє Республіки Молдова – у великій європейській родині. Це основне бажання як Республіки Молдова, так і Румунії, враховуючи минуле, цінності та ідеали, які нас об’єднують.»


    Спікер Палати депутатів Румунії Марчел Чолаку також запевнив, що Румунія й надалі буде підтримувати сусідню державу. Він закликав до спільних дій двох держав, особливо на благо громадян. Марчел Чолаку: «Майбутнє, яке ми будуємо сьогодні, має бути спільним. А ті, хто прагне нас розлучити, звичайно, не хочуть добра нашим громадянам. Це спільне будівництво починається саме тут, у Кишиневі.»


    Підтримка Румунією європейського курсу Республіки Молдова та зміцнення двостороннього співробітництва в усіх сферах діяльності була підтверджена спільною декларацією, підписаною наприкінці засідання. У документі обидві держави також рішуче засуджують агресію Російської Федерації проти України та знову підтверджують свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

  • Президент Румунії виступив на засіданні Генасамблеї ООН

    Президент Румунії виступив на засіданні Генасамблеї ООН

    Демократичні цінності та міжнародний порядок, обмеження
    через пандемію коронавірусу та ситуація в Афганістані – були основними темами
    виступупрезидента Румунії Клауса Йоганніса на пленарному засіданні
    Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, у вівторок. Вперше з початку пандемії коронавірусу на
    засіданні були фізично присутні глави держав та урядів понад 100 країн.


    Незважаючи на те, що пандемія Covid-19 зачепила майже всі
    аспекти життя, вона також відкрила можливості для адаптації, – сказав у своїй
    промові глава румунської держави. Він уточнив, що для одночасного вирішення
    широкого кола взаємозалежних проблем, таких як охорона здоров’я, демографічні
    зміни, міграція, обмежені ресурси, кліматичні зміни та втрата біорізноманіття,
    крайня бідність та голод, необхідний інноваційний підхід.


    «Румунія твердо вірить у тому, що демократичні цінності
    та заснований на правилах міжнародний порядок, на основі принципів ООН, є
    основоположними для побудови безпечного та кращого майбутнього. Пандемія також
    показала нам, що потрібно знайти шляхи для кращого та більш екологічного відновлення, нам потрібно знову втручатися у процес сталого
    економічного розвитку, а також у розвиток стійких, справедливих та інклюзивних
    суспільств, в яких ніхто не залишається позаду.» – сказав президент Клаус
    Йоганніс.


    Стосовно Афганістану, глава румунської держави відмітив,
    що найбільш гострою проблемою є безпечна евакуація афганців, які хочуть
    покинути країну, враховуючи той факт, що пандемія Covid-19 ще більше ускладнила
    гуманітарну акцію. На його думку, надзвичайно важливо забезпечити дотримання
    прав людини та можливість надання гуманітарної допомоги.


    З іншого боку, президент Клаус Йоганніс відмітив
    необхідність забезпечення широкого та безпечного доступу до Інтернету, а також
    посилення кібербезпеки та утвердження відповідальної поведінки у кіберпросторі,
    одночасно протидіяти поширенню мови ненависті та дезінформації у цифровому
    середовищі. У цьому контексті, він нагадав, що в Румунії розміщений
    Європейський центр кібербезпеки, зазначивши, що центр спрятиме розвитку
    досліджень у сферах кібербезпеки та стійкості в ЄС.


    Також у вівторок президент Клаус Йоганніс поклав квіти та
    вшанував хвилиною мовчання пам’ять жертв терактів 11 вересня 2001 року біля
    меморіалу, побудованого на місці колишніх веж-близнюків Всесвітнього торгового
    центру, де 20 років тому загинуло й п’ятеро американських громадян румунського
    походження.


    На металевому парапеті, що оточує пам’ятник, викарбувані
    імена понад 2600 жертв найкривавішого теракту, вчиненого на території США. Тоді
    терористи захопили чотири пасажирські літаки: два влучили у вежі-близнюки, один
    впав на Пентагон, а інший літак, який прямував у Капітолій або Білий дім, впав
    на поле.

  • ВРОК – дискусії довкола Чорноморського регіону та Афганістану

    ВРОК – дискусії довкола Чорноморського регіону та Афганістану

    Верховна рада оборони країни, яку часто вважають куполом установ з питань національної безпеки та громадського порядку, у вівторок на засіданні, скликаному президентом Клаусом Йоганнісом проаналізувала «гарячі» питання сьогодення.

    Виступаючи форпостом НАТО на східному фланзі, Румунія висловила своє занепокоєння у зв’язку з недавнім зосередженням російських військ на східному кордоні України. Хоча Москва оголосила, що це планові навчання після закінчення яких ці війська повернуться до своїх постійних баз румунська влада залишається пильною і продовжує стежити за цією невиправданою мобілізацією навколо України. Оскільки, ствердила Верховна рада оборони країни, виведення військ «зовсім не змінює необхідність продовжувати аналіз причин, що призвели до цієї напруженої ситуації, та визначити заходи щодо деескалації, а також уникнення подібних ситуацій у майбутньому.»

    У цьому контексті Румунія відновила свою ключову позицію у підтримці територіальної цілісності та суверенітету сусідньої України в її міжнародно визнаних кордонах. У більш широкій перспективі Бухарест виступив за вирішення затяжних конфліктів у Чорноморському регіоні, румунська дипломатія ініціювала деякі кроки у цьому сенсі на рівні Європейського Союзу, – йдеться в заяві Адміністрації Президента, поширеній за підсумками після засідання Верховної ради оборони країни.

    Оглядачі зазначають, що у всіх цих конфліктах є один спільний знаменник: втручання Росії в колишні радянські республіки, які вона досі вважає сферою свого впливу. Усе почалося з Придністров’я, що фактично вийшло з під контролю Республіки Молдова ще в 1992 році, після збройного конфлікту в результаті якого сотні людей загинули або отримали поранення, конфлікт, який завершився втручанням російських сил на боці сепаратистів. Він продовжився в Грузії, де вже наявний проєкт створення спільного економічного простору між Росією та сепаратистським регіоном Абхазія. За підтримки Москви Абхазія та Південна Осетія відокремилися від грузинської держави, а в 2008 році Росія визнала самопроголошену незалежність Абхазії. Усе кульмінувало в 2014 році анексією Кримського півострова та збройним конфліктом на сході України.

    Теж у вівторок Верховна рада оборони країни оголосила, що Румунія виведе свої війська з Афганістану, разом з іншим державам-членам НАТО, починаючи з 1 травня. Усі 615 військовослужбовців та понад 80 тонн матеріалів та матеріально-технічного забезпечення будуть повернуті до країни за допомогою національних та коаліційних військових літаків. У рамках антитерористичної місії в Афганістані, розпочатої щойно після терактів 11 вересня 2001 року в США, загинуло 27 румунських військовослужбовців. Румунська влада вшанувала їх пам’ять 27 квітня, коли щороку відзначається Національний день ветеранів війни.

  • 18 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії, 1014 нових випадків зараження коронавірусом були повідомлені у
    вівторок Групою зі стратегічних комунікацій. В результаті,
    загальна кількість випадків зараження перевищує тепер 72 тисячі 200. З початку пандемії, більш 33.100
    пацієнтів були оголошені вилікуваними. Кількість смертей в останню добу
    становить 45, а їх загальне число досягло 3.074. Найбільше число випадків
    зараження коронавірусом було зафіксовано в Бухаресті, Сучаві, Арджеші і
    Брашові. Прем’єр-міністр Людовик Орбан повідомив, що буде збільшено кількість ліжко-місць
    у відділенні інтенсивної терапії Інституту інфекційних захворювань імені Матея
    Балша в Бухаресті. Він додав, що в Брашові (центр), Клуж-Напоці
    (північний-захід) і Яссах (північний-схід) буде також підвищена
    кількість ліжко-місць у відділеннях інтенсивної терапії та, що у Румунії наразі понад 1000 ліжко-місць у відділеннях
    інтенсивної терапії, обладнаних апаратами штучної вентиляції легень для надання
    допомоги пацієнтам у важкому стані.




    ЗАСІДАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс обговорив, у
    вівторок, з членами уряду питання розробки Національного плану з відновлення та
    стійкості, призначеного для залучення європейських коштів, необхідних для
    відновлення економіки. Після зустрічі він заявив, що уряд веде постійний діалог
    з Європейською Комісією, щоб усі запропоновані проєкти нарешті би реалізувалися.
    Наразі зусилля уряду зосереджені на інфраструктурі, наголосив глава держави,
    особливо на автомобільних та залізничних шляхах. Автобани є дуже важливими на
    цій фазі, і в цій галузі я можу сказати, що ми дуже розвинені, уточнив Йоханніс.
    Він також оголосив, що зміни до
    державного бюджету передбачають значні кошти для фермерів, постраждалих від
    посухи.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ -
    Резолюція про вотум недовіри, висунута в понеділок опозиційною
    Соціал-демократичною партією проти ліберального уряду, на чолі з Людовиком
    Орбаном, буде зачитана в четвер на спільному засіданні двох палат румунського
    парламенту, встановили об’єднані Постійні бюро. День обговорення і голосування резолюції
    буде встановлено згодом. По суті, ініціатори резолюції, під назвою «Уряд
    Націонал-ліберальної партії, від пандемії до загального панді-хабарництва»
    критикують спосіб управління урядом коронавірусною епідемією і вжиті ним заходи
    по відновленню економіки. Прем’єр-міністр Людовік Орбан вважає демарш
    соціал-демократів безвідповідальним і каже, що Націонал-ліберальна партія
    розглядає можливість звернення до Конституційного суду, оскільки резолюція про
    вотум недовіри не може бути ініційована під час парламентських канікул.




    ВИБОРИ – Сьогодні,
    в Румунії останній день висунення кандидатур для місцевих виборів, що пройдуть
    27 вересня. Передвиборча кампанія розпочнеться 28 серпня і завершиться 26
    вересня. У Бухаресті, чинний мер Габрієла Фіря від Соціал-демократичної партії
    висунула свою кандидатуру на новий мандат. Серед її контркандидатів числяться
    Нікушор Дан – єдиний кандидат правих сил, підтриманий Націонал-ліберальною
    партією та Альянсом Союзу Рятуйте Румунію і Партії свободи, єдності і солідарності,
    колишній прем’єр-міністр і лідер Альянсу лібералів і демократів Келін Попеску
    Терічану, колишній президент і мер Бухареста Траян Бесеску від Партії народний
    рух.




    РІШЕННЯ – Конституційний
    суд Румунії розгляне 15 вересня запити президента Клауса Йоханніса до Закону «Про
    деякі заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після
    закінчення мандату обраного Парламенту у 2016 році». У понеділок, президент
    Румунії Клаус Йоханніс оскаржив у Конституційному суді закон, згідно з яким
    парламент визначає дату проведення загальних виборів, а не уряд, як це було за
    останні 30 років. Нормативний акт, ініційований опозицією СДП, АЛДЕ та ДСУР,
    був прийнятий 27 липня обома палатами парламенту. Глава держави стверджує, що
    документ порушує конституційні положення, оскільки змінює компетенцію
    встановлення дати виборів лише за кілька місяців до виборів. Він, серед іншого,
    звертає увагу на те, що в контексті пандемії COVID-19, якщо з різних причин
    законодавча влада не ухвалить своєчасно закон, що визначає дату виборів,
    створюються передумови для того, щоб сенатори та депутати продовжили їх мандати
    нормативним актом, який вони самі приймають.




    СТАТИСТИКА – Найнижчі
    ціни на м’ясо в Європейському союзі в 2019 році були зафіксовані в Румунії – на
    37,3% менше середньої ЄС, вказують дані, опубліковані у вівторок Статистичною службою
    Європейського союзу – Євростат. Іншими державами з низькими цінами на м’ясо були
    Польща, Болгарія і Литва. Найвищі ціни на м’ясо в ЄС в 2019 році були зафіксовані
    в Австрії, Люксембурзі, Франції та Нідерландах.

  • Європейський Союз та кібербезпека

    Європейський Союз та кібербезпека

    Ради ЄС із загальних справ.

    Міністр-делегат з європейських справ Джордже Чамба очолив у вівторок в Брюсселі засідання Ради ЄС із загальних питань, яке пройшло під егідою румунського головування в Раді Європейського Союзу. Відповідно до Міністерства закордонних справ у Бухаресті, важливою темою було питання багаторічних фінансових рамок на 2021-2027 роки. Румунський офіційний представник розглянув стан дискусій довкола цього питання та представив процес й графік роботи до квітня 2019 року.

    Джордже Чамба нагадав, що мета румунського головування полягає в тому, щоб продовжувати прискореними темпами дискусії, щоб таким чином поставити на розгляд засідання Європейської Ради від червня, спрощений і збалансований документ переговорів. Водночас, питання боротьби з дезінформацією є надзвичайно важливим для румунського головування в Раді ЄС, а висновки, прийняті у вівторок у Брюсселі, не занадто пізні для виборів до Європарламенту, які відбудуться у травні. Джордже Чамба: Це не занадто пізно, це комплексний підхід, який буде включений до висновків Європейської Ради від березня. Це чіткий сигнал про сприйняття речей та звідки може прийти зовнішній вплив, ми систематично обговорюємо питання дезінформації та кібербезпеки.

    Європейські міністри з європейських справ, присутні у вівторок у Брюсселі привітали порядок денний весняної Ради та наголосили на важливості дискусій довкола внутрішнього ринку, цифрового єдиного ринку, стратегії Європейського Союзу у галузі промислової політики, підкреслюючи роль цих дискусій з перспективи підготовки майбутньої стратегічної програми. На саміті від 21-22 березня, переговори європейських лідерів будуть зосереджені зокрема на питаннях зайнятості, економічного зростання та конкурентоспроможності, зміни клімату та підготовки Саміту Європейський Союз-Китай від 9 квітня, боротьби з дезінформацією, захисту цілісності європейських і національних виборів.

    На засіданні у вівторок, європейські чиновники також обговорили стан розпочатої процедури проти Польщі за невиконання принципів правової держави і проти Угорщини через недотримання цінностей співтовариства відповідно до статті 7 договору про ЄС. Також були офіційно ухвалені висновки Ради ЄС про вільні та чесні вибори, що є дуже важливим політичним сигналом на європейському рівні перед початком виборчої кампанії по виборах депутатів Європарламенту, яка відбудеться в країнах-членах ЄС протягом 23 – 26 травня. Водночас, Рада ЄC із загальних питань прийняла висновки щодо відносин між Європейським Союзом та Швейцарією. Вони приймаються Радою кожні два роки і мають на меті оцінити відносини між двома партнерами і є політичною заявою про розвиток майбутньої співпраці.

  • Послідовність у зовнішній політиці ЄС

    Послідовність у зовнішній політиці ЄС






    Останнім часом деякі питання постійно стоять на
    порядку денному європейської дипломатії, від відносин з офіційним Лондоном після виходу Великобританії з ЄС до
    ускладнення відносин зі Сполученими Штатами Америки. І в понеділок міністри
    закордонних справ країн Євросоюзу зосередили свою увагу на темі конфліктів
    поблизу європейських кордонів із наголосом на ситуації в Україні та Сирії.




    За словами міністра закордонних справ Румунії
    Теодора Мелешкану ЄС має активніше залучатися до процесу пошуку політичного врегулювання
    кризи в Сирії, яка триває вже майже десять років і безпосередньо впливає на
    Європу, зокрема через потоки міграції та повернення радикалів із зони бойових
    дій на територію ЄС. Глава румунської дипломатії також закликав ЄС знову дати чіткий
    сигнал щодо підтримки суверенітету, незалежності і територіальної цілісності сусідньої України.




    Як передає кореспондент Радіо Румунії в Брюсселі, як
    очікувалося, дипломати країн ЄС узгодили заборону на отримання віз та заморожування
    активів 8 громадян РФ, причетних до інциденту в Керченській протоці, в
    результаті якого були захоплені українські моряки. Теодор Мелешкану пояснив,
    чому відповідні санкції ще не були запроваджені: «ЄС розглядає таку можливість,
    але пріоритетом Євросоюзу є кроки для звільнення моряків, які були захоплені у
    Керченській протоці. Ми прийшли до висновку, що увага має бути зосереджена на звільненні українських моряків, і паралельно обговорити питання санкцій щодо причетних до
    цього захоплення осіб.»




    Іншим питанням на порядку денному засідання в
    Брюсселі була ситуація у Республіці Молдова. У неділю в цій країні пройдуть парламентські
    вибори, на яких, як кажуть аналітики, вирішуватиметься не лише політичне, а й
    геополітичне майбутнє. Згідно з попередніми опитуваннями, лідером електоральних
    уподобань є проросійська Партія соціалістів президента Ігоря Додона, за яку
    готові віддати свої голоси майже 40% респондентів. За соціалістами йде
    проєвропейський блок АКУМ, який має підтримку 25% опитаних та лівоцентристська
    Демократична партія, «перша скрипка» чинної проєвропейської влади – 15%.


    Теодор Мелешкану не приховував надії, що вибори в
    Молдові принесуть більшість, яка продовжить європейський шлях офіційного Кишинева.
    Румунія, за словами міністра, наголошує, що ЄС зробить велику помилку, якщо
    припинить фінансові та політичні інвестиції, які надходять сьогодні в Республіку
    Молдову.

  • Європейська зустріч з питань сільського господарства

    Європейська зустріч з питань сільського господарства










    Румунія, на сьогодні сьома за площею країна Європейського
    Союзу, а після Брекзиту – шоста, завдяки своїм родючим землям колись звалася
    «житницею Європи». Фахівці досі говорять про її величезний сільськогосподарський
    потенціал. Попри те, що ці можливості не завжди ефективно використовувались, в
    останні кілька років Румунії вдалося стати одним з лідерів з вирощування та
    експорту зернових. Тому сільськогосподарська політика ЄС займає особливе місце на
    порядку денному Бухареста, протягом семестру румунського головування у Раді
    Євросоюзу.


    У понеділок, керівник профільного міністерства Румунії
    Петре Дайя вперше очолив засідання Ради з питань сільського господарства та
    рибальства у Брюсселі, на порядку денному якого була Спільна
    сільськогосподарська політика після 2020 року а також пріоритети Румунії, такі
    як здоров’я тварин й зміцнення позиції фермерів. Як передає наш кореспондент у
    Брюсселі, Бухарест, в рамках свого мандату, поставив собі за мету добитися
    прогресу у переговорах щодо модернізації та спрощення Спільної
    сільськогосподарської політики. Пріоритетними будуть і законодавчі ініціативи,
    які зосереджуватимуться на організації спільних ринків.




    Так само румунське головування працюватиме над заходами із
    заохочення виробництва рослинних білків, щоб забезпечити незалежність Європейського
    Союзу в цьому секторі. У сфері охорони здоров’я тварин, Румунія прагне
    впровадити заходи контролю та ліквідації основних захворювань, а також планує
    зосередитися на проблемі стійкості до протимікробних препаратів у ветеринарії. Особливу увагу під час головування Румунії в Раді ЄС буде приділено зміцнення позицій фермерів, які тепер вважаються найвразливішою ланкою в системі постачання харчових продуктів. Петре Дайя висловив сподівання, що становище фермерів покращиться після офіційного прийняття Директиви про недобросовісну комерційну практику.




    Румунський міністр
    пообіцяв, що Румунія протягом свого головування намагатиметься знайти разом із
    законодавцями ЄС найкращий спосіб управління запасами риби в довгостроковій
    перспективі. Він наполягає на необхідності максимального використання потенціалу
    стійкої аквакультури ЄС, щоб задовольнити очікування споживачів і збільшити
    кількість робочих місць. Петре Дайя зізнався, що особливим викликом є короткий проміжок
    часу, що залишився до виборів до Європейського парламенту, котрі пройдуть у
    травні. Однак, він сподівається, що зможе налагодити співпрацю з європейськими
    депутатами чинного скликання для
    завершення переговорів щодо Регламенту з контролю рибальства та Європейського
    багаторічного рибальського фонду.

  • Румунія готова перейняти головування в Раді ЄС

    Румунія готова перейняти головування в Раді ЄС

    З 1 січня 2019 року, уперше після вступу до ЄС у 2007
    році, Румунія головуватиме в Раді
    Європейського Союзу. Однак дії чинної влади викликали серйозні сумніви щодо
    спроможності офіційного Бухареста успішно виконати це завдання.

    Зокрема протягом лише останнього року керівна більшість Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів змінила
    три уряди. А наполегливість, з якою лівоцентристська коаліція намагається
    провести суперечливу судову реформу та внести цілу низку змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів, була
    сприйнята як спроба підпорядкувати собі суддів та прокурорів і зупинити боротьбу
    з корупцією.


    Між президентом
    Клаусом Йоханнісом та фактичним лідером коаліції, головою Соціал-демократичної
    партії Лівіу Драгня вже давно триває
    відкрита політична війна. Минулого місяця одна із ключових фігур процесу
    підготовки до головування, міністр європейських справ Віктор Негреску пішов у
    відставку через чвари з колегами по уряду. Як Єврокомісія, так і Європарламент піддали
    критиці румунську владу. У результаті цього прем’єр-міністр Віоріка Денчіле була
    змушена полетіти до Брюсселя, щоб запевнити представників ЄС у тому, що Румунія
    здатна успішно справитися із завданнями головування в Раді ЄС.




    Після спільного
    засідання в середу Уряду Румунії та та Європейської комісії, голова останньої Жан-Клод
    Юнкер нагадав, що в березні Румунія має офіційно завершити процес виходу Великої
    Британії з Євросоюзу. Так само упродовж румунського головування мають бути
    визначені основні напрямки майбутнього багаторічного фінансового рамкового плану
    ЄС. Усього має бути обговорено 257 питань впродовж чотирьох місяців, оскільки у
    травні стартує виборча кампанія до Європейського парламенту.




    Жан-Клод Юнкер: «Ми
    всі констатували, що румунський уряд добре підготовлений до головування. Перед Румунією
    стоять надзвичайно складні завдання, ми маємо узгодити основні напрями майбутньої фінансової угоди.»     Між Урядом Румунії
    та Єврокомісією досі є розбіжності у поглядах на проблеми верховенства права, – зазнався Юнкер,
    додавши, що це не має зв’язку з головуванням, а є питанням двосторонніх відносин.




    Прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле зазначила, що: «Румунія хоче амбітного, але й прагматичного головування.
    Амбітність полягає в успішному доведенні до кінця всіх питань, які стоять перед
    румунським головуванням, досягненні щонайменше політичної домовленості щодо багаторічного
    фінансового рамкового плану. А прагматичність – у тому, що Румунія буде діяти
    як неупереджений посередник, забезпечуючи рівновагу і консенсус, аби досягнути
    консенсусу між державами-членами щодо важливих питань. Європа розділена в цьому
    питанні і нам буде нелегко цього дибитися.»



    Румунія, – додала
    глава уряду, – під час головування продовжить просування національної
    стратегічної мети: здобуття права на вільне
    пересування для своїх громадян у межах Шенгенського простору. І Жан-Клод Юнкер знову
    висловив сподівання, що Румунія увійде до Шенгену за чинної Єврокомісії, тобто
    до осені наступного року.

  • Спільне засідання урядів Румунії та Р. Молдова

    Спільне засідання урядів Румунії та Р. Молдова

    Румунія була першою країною у світі, яка визнала незалежність Республіки Молдова та підтримала її суверенітет, територіальну цілісність та європейські прагнення. У четвер, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле повторила, що європейський шлях – це єдине рішення для Молдови та процвітання її громадян. Румунія, нагадала глава уряду, буде в наступному семестрі головувати в Раді Європейського Союзу та може допомогти Кишиневу в реалізації реформ, викладених в Угоді про асоціацію з ЄС. Спільно з своїм колегою Павелом Філіпом вона очолила в Бухаресті нове спільне засідання урядів Румунії та Республіки Молдова.

    Узгоджено договори про співробітництво в таких сферах, як туризм, охорона навколишнього середовища або телекомунікації, і знову ж таки мова йшла про збільшення румунських інвестицій у сусідній державі. Віоріка Денчіле: Ми вважаємо, що тісніша співпраця через участь міністрів Румунії в подіях або дискусіях у Кишиневі буде стимулювати і наближати наші країни.

    У свою чергу, прем’єр-міністр Філіп закликав укласти двосторонню угоду про скорочення тарифів на мобільний телефон. Він також оголосив символічне рішення: 1 грудня з нагоди Національного дня Румунії громадяни Республіки Молдова не платитимуть роумінг за дзвінки до своїх братів з-за кордону. На політичній сцені в Кишиневі як Ліберальна партія, парламентська опозиція, так і багато інших правих позапарламентських партій та громадських організацій виступають за об’єднання двох держав. Член ліво-центристської Демократичної партії, стриманий щодо цієї ідеї, прем’єр-міністр вважає, що заяви про об’єднання – це лише мода та виступає за прагматизм.

    Він виступає за створення спільного простору енергії, транспорту, оборони та безпеки, а також культурного простору. Павел Філіп: Так ми бачимо об’єднання, з конкретними проектами взаємозв’язку інфраструктури між нашими країнами. Це просто. У нас однакова кров, тепер у нас є можливість перебудовувати або будувати мережі разом.»

    В обох країнах аналітики відзначають, що спільне засідання двох урядів відбувається в надзвичайно критичний момент для офіційного Кишинева. Навіть на цьому тижні Європейський Союз оголосив про призупинення своєї макрофінансової допомоги в розмірі 100 млн. євро для Р. Молдова через численні відхилення від демократії. Крім того, 24 лютого, запрограмовані парламентські вибори, а згідно опитуванням здобуде перемогу Соціалістична партія проросійського президента Ігоря Додона.

  • 18 жовтня 2018 року

    ЄВРОСОЮЗ – У Брюсселі триває засідання Європейської Ради, на якому глави держав і урядів країн-членів обговорюють такі питання як: міграція, безпека і майбутнє єврозони після того як минулої ночі переговори довкола виходу Великої Британії з ЄС закінчилися безрезультатно. Як передає наш кореспондент у Брюсселі, європейські лідери зосередили свою увагу на боротьбі з незаконною торгівлею людьми, пропозиціях Європейської комісії щодо повернення мігрантів, співпраці з країнами походження і транзиту, а також на зміцненні Європейського агентства прикордонної поліції і берегової охорони. У плані внутрішньої безпеки особлива увага приділяється співпраці в правоохоронній галузі і боротьби з тероризмом, безпеці кордонів і боротьбі з кібер-атаками. У Брюсселі Президент Румунії Клаус Йоханніс в своїй промові наголосив на тому, що запобігання та боротьба з радикалізацією і тероризмом мають бути й надалі пріоритетними завданнями держав-членів. За підсумками засідання Європейської Ради відбудеться Європейський саміт у розширеному форматі, на якому Клаус Йоханніс наголосить на тому, що Румунія підтримує зміцнення економічного і валютного союзу, уважно спостерігаючи за наслідками всіх ініціатив у цій сфері у перспективі приєднання країни до єврозони.

    ТУРНЕ – Триває візит прем’єр-міністра Румунії Віоріки Денчіле до Об’єднаних Арабських Еміратів. Глава румунського уряду мала зустріч з Султаном Ахмедом Аль-Джабером, державним міністром з питань економіки і бізнесу ОАЕ та президентом Національної нафтової компанії Абу-Дабі. Під час переговорів були розглянуті нові шляхи зміцнення двосторонніх відносин із наголосом на економічному та інвестиційному секторах. У середу глави урядів двох країн підписали Спільну декларацію про створення стратегічного економічного партнерства між Румунією і Об’єднаними Арабськими Еміратами. У документі підкреслюється важлива роль ОАЕ в регіоні, наряду з членством Румунії в ЄС, що створює особливі можливості для двостороннього співробітництва в пріоритетних для Бухареста сферах, таких як: торгівля, інвестиції, промисловість, сільське господарство, банківська справа, енергетика, транспорт та інфраструктура, IT, освіта, культура, дослідження-інновації, туризм. У вівторок прем’єр-міністр Віоріка Денчіле мала зустріч в Дубаї з главою емірату шейхом Мохаммедом ібн Рашид аль-Мактумом, якому представила інвестиційний потенціал Румунії. Після Об’єднаних Арабських Еміратів Віоріка Данчіле відвідає Кувейт, на останньому етапі турне, яке почалося візитом до Туреччини. Головною метою цих візитів є посилення економічного співробітництва з відповідними країнами.

    АЧС – Експерти Європейської комісії перебувають у Румунії до 25 жовтня для перевірки ситуації зі спалахом африканської чуми свиней, – повідомила сьогодні Національна служба санітарної ветеринарії та безпечності харчових продуктів. Висновки цієї місії будуть представлені у звіті, що буде опубліковано на веб-сайті Європейської Комісії. Європейські експерти у четвер побували в повіті Бреїла, на південному сході Румунії, щоб перевірити на місці правильність дій, вжитих румунською владою для недопущення розповсюдження вірусу африканської лихоманки, що призвело до евтаназії більше 200 тис. свиней у цьому регіоні. Перевірка здійснюється оскільки Румунія з 2015 року бере участь у Багаторічній європейській програмі по боротьбі з АЧС, яка на 75% фінансується Євросоюзом. Бухарест зобов’язався витрачати європейські гроші, а також свій внесок для запобігання поширення африканської чуми свиней. Нагадаємо, що станом на сьогодні за даними Національної служби санітарної ветеринарії та безпечності харчових продуктів у Румунії зафіксовано 1021 спалах свинячої лихоманки у 260 населених пунктах та 14 повітах. Згідно з останньою інформацією ще 107 випадків було зареєстровано в диких кабанів, а загальна кількість забитих свиней сягає 354 тис. голів.

    КОШТИ ЄС – Румунія зуміла зберегти 220 мільйонів євро, тобто близько чверті європейських фондів, поставлених в її розпорядження в рамках Регіональної операційної програми, – заявила Комісар ЄС з регіональної політики, румунка Коріна Крецю в інтерв’ю Радіо Румунія. Таким чином, частина коштів з 800 мільйонів євро передбачених для Румунії цією програмою, які офіційний Бухарест не зможе освоїти до кінця року через відсутність проектів, були спрямовані на розвиток МСП, а також на придбання медичного обладнання та машин швидкої допомоги для всіх повітів країни. Європейський чиновник також заявив, що Програма була змінена на прохання румунського уряду.