Tag: захист довкілля

У рішучому
меседжі, спрямованому на
посилення заходів із
усунення глобального
потепління, Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш звернув увагу на той
факт, що країни нашої планети не знаходяться на правильному шляху що стосується досягнення своїх цільових обмежень зростання температури, визначених Паризькою
угодою. Пакт, укладений кілька років
тому між 195 державами-членами ООН, передбачає обмеження глобального потепління
до максимум 2 градусів за
Цельсієм у порівнянні з рівнем,
зафіксованим у доіндустріальному періоді. Парадоксально, по мірі того як ситуація
погіршується на місцях, політичні заходи роблять кроки назад, оцінив представник ООН, додавши, що найбільше від цього постраждають
малі острівні держави, які дійсно знаходяться на передовій лінії.

Лідери держав Тихоокеанських островів також підписали
спільну заяву, в якій попереджають про те, що зміни клімату призведуть до
глобальної катастрофи. У листі говориться, що час минає на шкоду Тихоокеанського
регіону, а сотні маленьких островів і люди, які їх населяють, знаходяться в
небезпеці. Лідери попередили про те, що вже були зафіксовані високі збитки
через підвищений рівень води та екстремальні погодні епізоди. А Антоніо
Гутерріш заявив, що врятування Тихоокеанського регіону є життєво важливим для
порятунку світу.

Все це в умовах коли температура повітря зростає,
змінюються структури опадів, льодовики таять з тривожною швидкістю, а середній
рівень моря по всьому світу зростає. Нагрівання планети викликане також
збільшенням рівня парникових газів в атмосферних концентраціях внаслідок
викидів від діяльності людини. І рішення приходить природно – щоб пом’якшити
зміни клімату, ми повинні зменшити або запобігти цим викидам. Як? Заходами. І
тут речі стають все складнішими.

Лавінія Андрей, голова
Фонду «Terra
Mileniul III», пояснила, посилаючись також
на пропозиції щодо викидів парникових газів на саміті в Сібіу (центральна
Румунія) певної частини країн ЄС, пропозиції, що належать французькому лідеру Еммануелю Макрону:
Будь-який захід, фактично, передбачає
заходи в економіці, в промисловості, в цілому, радикальніміри. Пропозиція зроблена 8-ма європейськими
державами і якимось чином перейнята президентом Макроном,
що до 2050 року ми повинні мати нульові
викиди, перш за все, означає для нас – Румунії, наприклад, не використовувати
вугілля. Це не повинно відбуватися від завтра, поперед ми маємо
ще три десятиліття, але для того, щоб
створити цей перехід, необхідно вжити заходів відтепер. І ми повинні знати,
що робимо і
що ставимо на місце. Що ми робимо з населенням, яке проживає у шахтарському регіоні? Чим
воно займатиметься?

Крім того, є тиск бізнесу, чим не можна нехтувати,
нагадує Лавінія Андрей. Заходи пов’язані, головно, із сільським господарством
та захистом довкілля є пропозиціями, висунутими французьким лідером.
Кореспондент Радіо Румунія в Парижі Данієла Коман: Зменшення наполовину використання
хімічних речовин для боротьби з шкідниками і хворобами в сільському
господарстві, додаткове нагородження з європейських коштів тих фермерів, які зобов’язуються
виробляти більш чисті та здоровіші харчові продукти і зменшують кількість використаних
пестицидів, які здійснюють природне поліпшення ґрунту і виробляють біопродукти,
які вживають заходів для збереження бджіл, – це лише деякі з ініціатив, які
Еммануель Макрон хоче просувати на європейському рівні.

25% бюджету ЄС слід виділити на проекти, спрямовані на
боротьбу зі зміною клімату, вважає Макрон. Європа є третім у
світі емітентом викидів парникових газів після Китаю та США,
нагадує університетський професор Мірча Дуцу, який пояснює стриманість деяких країн щодо листу восьми держав -
до яких пізніше приєдналася
й Латвія, через
тенденцію з останнього періоду щодо повернення до національних пріоритетів: У Сібіу, щодо ставлення до цього документа, виникла тріщина на європейському
рівні. Перш за все, мова йшла не про функціонування дуету Франція – Німеччина,
якому зазвичай вдається нав’язувати певні рішення на рівні Союзу. У цій ситуації
президент Франції повинен був знайти союзників серед інших країн, тому що
Німеччина, з міркувань внутрішньої політики і через труднощі у скороченні
викидів парникових газів, в принципі, не відкидає таку ідею, але затягує
момент, коли приєднається до неї.

Німеччина та країни Східної Європи вважають, що мета 2050
року є надто амбіційною і завдає шкоди європейській конкурентоспроможності.
Вони хочуть відкласти її до 2060 року. Прибічники навколишнього середовища, з
іншого боку, хочуть, щоб європейські лідери зобов’язалися би дотримуватися
більш амбітного графіку, стверджуючи, що нещодавні протести про зміну клімату
показують, що громадяни ЄС швидко реагують.

Європейська комісія запровадила
нову систему оцінки того, як держави-члени втілюють у життя екологічну
політику. Ця система оцінки є початком нового процесу, за допомогою якого
Єврокомісія і держави-члени розглядатимуть причини, які викликали недоліки у
дотриманні норм, що регулюють діяльність у цій сфері, не чекаючи
загострення проблем.

За словами Комісара ЄС з питань навколишнього
середовища, рибальства і морських справ Кармену Вельї Європейська комісія за
допомогою цієї оцінки, зобов’язується допомогти державам-членам: «Роздроблене і
неузгоджене застосування екологічних стандартів не слугує нічиїм інтересам. Європейські статистичні дані
показують, що якби екологічне законодавство застосовувалося однаково у всьому
співтоваристві, це дозволило б заощадити 50 мільярдів євро. Водночас, повне
дотримання до 2020 року політики ЄС з управління відходами може створити
додатково 400 тис робочих місць. Три з чотирьох європейців вважають, що
законодавство ЄС необхідне для захисту навколишнього середовища у своїй країні
і чотири з п’яти осіб згодні з тим, що європейські установи повинні мати
можливість перевірити, чи екологічні норми застосовуються правильно. Тут
приходить черга оцінки реалізації екологічної політики ЄС. Європейська комісія
зобов’язується допомогти державам-членам у гарантуванні своїм громадянам
найвищих стандартів якості повітря і води та в управлінні відходами. Ця
оцінка надає інформацію, інструменти та чіткий графік у цьому сенсі.»

Цей графік
міститиме терміни, упродовж яких кожна держава повинна буде виконати
рекомендації. Пакет заходів, запропонований Єврокомісією включає 28 доповідей
по кожній країні співтовариства, в яких будуть вказані сильні сторони, можливості і
недоліки на національному рівні і звіт, що містить висновки цих доповідей. У
ньому також розглядатимуться загальні тенденції в забезпеченні якості атмосферного
повітря і води, в управлінні відходами, круговій економіці, в сфері охорони
природи та біорізноманіття, а також будуть надані рекомендації для всіх держав-членів.

Усі ці кроки Єврокомісія робить, після
попередження про те, що запобігання утворенню відходів залишається на
сьогоднішній день викликом для всіх держав-членів. Незважаючи на чимало
успішних прикладів на місцевому рівні в сфері
охорони природи та біорізноманіття, офіційний Брюссель прагне посилення
реалізації природоохоронного законодавства ЄС. Зокрема йдеться про директиви
«Птахи і біотопи», в іншому випадку, попереджають європейські чиновники,
тенденція зниження біорізноманіття в ЄС триватиме й надалі, що підриватиме
здатність екосистем задовольняти потреби населення у майбутньому.

У 23 з 28 держав-членів концентрація
шкідливих речовин у повітрі перевищує гранично допустимий вміст. У
цілому, це відбувається в більш ніж 130-ох містах Європи. Крім цього необхідно
зменшити рівень шумового забруднення навколишнього середовища, що є другою
причиною виникнення хвороб, спричинених забрудненням навколишнього середовища.
У сфері збору і очищення міських стічних вод Європейський Союз ініціював
судовий позов проти 13 держав-членів. Після схвалення пакету заходів з оцінки
стадії реалізації екологічної політики будуть організовані обговорення з кожною
державою окремо, за підсумками яких буде введений в дію інструмент, що
дозволить державам-членам обмінюватися досвідом і, невостаннє, будуть проведені
політичні дебати в рамках Ради міністрів навколишнього середовища.

Для захисту довкілля Брюссель використовує всі можливі засоби. Прикладом цього є угоди про
зміну клімату, остання з яких була прийнята у грудні 2015 року в Парижі, текст
якої був погоджений консенсусом всіх 195 країн-підписантів Рамкової конвенції
та Європейського Союзу, – каже професор Мірча Дуцу. Її масштаб є універсальним,
– стверджує він – а безпрецедентним фактом є готовність громадянського суспільства,
поряд з державами, шукати кращі засоби і дії, які необхідні для досягнення
поставленої мети – стримування підвищення температури на планеті до рівня
суттєво меншого ніж на 2 градуси Цельсія, а за можливості і меншого ніж на 1,5
градуси Цельсія у порівнянні із доіндустріальними рівнями.
Вона також покликана забезпечити «нульові» викиди двоокису вуглецю з 2050
року. Текст угоди передбачає перегляд планів скорочення викидів що п’ять років.

Про ситуацію в Румунії розповідає професор
Мірча Дуцу: «У нас немає проблем з взяттям на себе і виконанням зобов’язань
щодо скорочення викидів парникових газів, ми перевищили стандарти і цілі в
сфері частки відновлюваних джерел енергії в загальному обсязі споживання
енергії, у нас є можливості для забезпечення досягнення цілей на європейському
рівні та, в будь-якому разі, ми можемо бути прикладом як в ЄС, так і в світі з
цієї точки зору.»

«Проте ці реалії мають бути поєднані з
політичною волею,» – каже Мірча Дуцу.