Tag: заява

  • Заяви з нагоди Національного дня Румунії

    Заяви з нагоди Національного дня Румунії

    У неділю, 1 грудня, румуни відсвяткували Національний день Румуні, відзначаючи 106-ту річницю переходу всіх провінцій, в яких румуни становили більшість, під владу Бухареста. Таким чином, 1 грудня 1918 року було створено унітарну румунську національну державу. Наприкінці Першої світової війни усі провінції, населені переважно румунами, які до цього часу перебували в складі Австро-Угорської та Російської імперій – Трансільванія, Банат, Буковина та Бессарабія – увійшли до складу Королівства Румунія.

    Президент Клаус Йоганніс, який з нагоди Національного дня Румунії влаштував останній прийом на посаді глави держави, закликав суспільство до єдності та солідарності задля подолання кризових явищ та гідного руху вперед. Він зазначив, що румунський народ сильний, відданий демократичним цінностям і продовжуватиме їх захищати. Клаус Йоганніс закликав румунів з вдячністю озирнутися назад на жертви і боротьбу за єдність і суверенітет, але також дивитися вперед у майбутнє, яке потрібно будувати з мудрістю.

    Клаус Йоганніс. “1 грудня 1918 року нашим предкам вдалося здійснити свою мрію про єдину країну, досягнувши Великого Возз’єднання  в Алба-Юлії. Відтоді ми пройшли через війни, диктатури, революції, серйозні медичні та економічні кризи. Завдяки духу єдності та солідарності навколо спільних цілей нам завжди вдавалося подолати ці кризи, адаптуватися і ставати сильнішими, ніж раніше.”

    Своєю чергою  прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що цьогорічний Національний день Румунії є важливішим, ніж коли-небудь раніше, наголосивши на особливій ролі парламенту, який завжди “тримає ситуацію під контролем”, щоб не скотитися “вниз по небезпечному схилу”. “Цьогорічне 1 грудня – це вибір між стабільністю та хаосом, між розвитком та жорсткою економією”, – сказав прем’єр-міністр Чолаку. За його словами, баланс необхідний для того, щоб зберегти проєвропейський курс Румунії, продовжити інвестиції з європейських фондів, а також для того, щоб люди зберегли свої робочі місця та пенсії.

    Спікер Сенату Ніколає Чуке у своєму привітанні з нагоди Національного дня Румунії також наголосив на обов’язку ставити на перше місце стабільність, діалог та повагу до громадян у контексті нинішнього періоду, позначеного викликами та важливими рішеннями. “Це час, коли ми пам’ятаємо про жертви наших предків, які заклали основи єдиної та суверенної держави, а також про відповідальність, яку ми повинні нести за цю спадщину”, – сказав голова Сенату, закликаючи до єдності. “Я хочу, щоб цей день об’єднав нас, незалежно від наших розбіжностей у поглядах, навколо цінностей, які визначають нас як націю: єдності, солідарності та віри в краще майбутнє. Румунія має ресурси і потенціал для розвитку, але для цього потрібні наполеглива праця, чесність і мужність”, – підкреслив Ніколає Чуке.

    Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що цього року 1 грудня – день з подвійним значенням. “З одного боку, ми святкуємо велику історичну подію, яка зробила Румунію вільною, унітарною і національною державою, а з іншого – це день парламентських виборів, можливо, найважливіших з грудня 89 року. Ми переживаємо вирішальний період для нашого майбутнього, коли всі повинні показати, що ми єдині і сповнені рішучості зміцнити нашу свободу і наше європейське та євроатлантичне покликання, наш профіль відповідальної, послідовної і передбачуваної держави”, – наголосив голова СУР, додавши: “у цей особливий день згадаймо великі досягнення та уроки минулого, будьмо єдині та солідарні, щоб з оптимізмом дивитися в майбутнє”.

  • Парламент Румунії підтримує Україну

    Парламент Румунії підтримує Україну

    У понеділок, 28 лютого, Палата
    депутатів і Сенат Румунії одноголосно прийняли заяву, в якій рішуче засуджують масовану
    збройну агресію Російської Федерації проти України, якій передувало визнання
    Російською Федерацією «незалежності» самопроголошених сепаратистських республік
    у Донецьку та Луганську, що є частиною України. Парламент Румунії закликає до
    виведення всіх російських збройних сил і підкреслює «сильну підтримку
    суверенітету та територіальної цілісності України та її законних прагнень до
    вступу в НАТО та ЄС.

    Заяву в прямому ефірі з
    Сігету-Мармацієй зачитав член Фракції національних меншин Палати депутатів Румунії Микола-Мирослав Петрецький: «Парламент Румунії підтверджує свою повну
    солідарність з Україною та українським народом, який постраждав від агресії
    Російської Федерації і висловлює підтримку надання гуманітарної допомоги
    громадянам України, у тому числі тим, хто вирішив просити притулок в Румунії.»

    Цей момент має багате символічне
    значення: окрім того, що Микола-Мирослав Петрецький, голова
    Союзу українців Румунії, є представником української меншини в Палаті
    Депутатів Румунії, він зачитав текст заяви з міста Сігету-Мармацієй (північ),
    де був влаштований центр гуманітарної допомоги для
    біженців. Румуни з першого дня російської агресії проти України
    мобілізувалися, щоб прийти на допомогу своїм сусідам,
    невинним людям, які масово тікають від бойових дій та обирають як притулок, включно
    Румунію.

    У свою чергу, єврокомісар з внутрішніх
    справ пані Ілва Йоханссон, яка відвідала Румунію в понеділок, висловила своє позитивне враження від солідарності румунів. Вона подякувала
    румунській владі та громадянам за те, як вони прийшли на допомогу українським
    біженцям.

    «Початок російського
    вторгнення в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року є наступом на життя та долі
    українських громадян, які хотіли мати можливість реалізувати основне право в
    будь-якій демократії, а саме право обирати власний шлях», – зазначається у
    заяві Парламенту Румунії, який стверджує, що через вісім років з дня незаконної
    анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україну
    карають за суверенний вибір, Російська
    Федерація хоче переписати історію і розділити світ на сфери впливу, продовжує низку неспровокованих і невиправданих актів
    агресії, які брутально порушують фундаментальні принципи міжнародного права.

    Парламент Румунії підтвердив свою тверду підтримку європейських та євроатлантичних
    прагнень України.

  • Суперечка довкола промови Володимира Зеленського

    Суперечка довкола промови Володимира Зеленського










    Нещодавня промова президента України Володимира Зеленського викликала шквал обурення в румунському суспільстві. Особливо
    гостро на слова українського президента відреагували користувачі соцмереж та
    ЗМІ. 23 січня чимало румунських публікацій вийшли
    із заголовками про те, що Володимир Зеленський звинуватив Румунію в окупації
    Північної Буковини у 1918 році. Проте більшість провідних румунських експертів сходиться на думці, що не варто занадто гостро реагувати на слова українського президента, оскільки промова Зеленського була орієнтована на внутрішню аудиторію, а основний її меседж – необхідність національної єдності у непростий для України час.






    Помилка перекладу




    У своєму виступі до Дня Соборності України
    Володимир Зеленський заявив, серед іншого, що у 1918 році «більшість території
    Галичини зайняли польські війська, північну Буковину – румуни, а Закарпаття
    відійшло до Чехословаччини». Але в англійському перекладі цієї частини промови
    працівники Офісу Президента використали не слово «зайняли» (taken), а
    «окупували» (occupied), тобто захоплений військовим шляхом. Це викликало
    невдоволення, оскільки Північна Буковина офіційно відійшла до складу Румунії відповідно
    до міжнародних договорів Версальської системи післявоєнного облаштування Європи.
    Тому слово «окупація» вважається в Румунії недоречним.





    Думки румунських політологів




    Проте більшість провідних румунських експертів сходиться на
    думці, що не варто занадто гостро реагувати на слова українського президента,
    оскільки промова Зеленського була орієнтована на внутрішню аудиторію, а
    основний її меседж – необхідність національної єдності у непростий для
    України час.






    Експерт у сфері міжнародних відносин Юліан Кіфу на своїй сторінці у Facebook закликав до
    обережності в коментарях: «Я б поставився з особливою обережністю до питання із
    заявою українського президента Зеленського. Роз’яснення потрібні, нікому не
    зашкодить звернутись до книг з історії – і не болить, повірте мені, навіть якщо
    це президент. Але підрив 6-річної реконструкції відносин, початої після 2014
    року, в тому числі на передовій на Донбасі, повинен мати сильнішу та більш
    раціональну мотивацію»
    , – вважає Юліан Кіфу.




    Київ робить помилку, коли дозволяє віднести себе створеною Москвою хвилею
    історичного ревізіонізму, а нещодавня заява президента України Володимира
    Зеленського вписується в цю парадигму,
    – вважає директор Інституту політичних
    наук та міжнародних відносин Румунської академії Дан Дангачу, який додав, що
    Україна може стати на прокладений Росією шлях переписування історії. В коментарі
    публікації Universul.net Дан Дунгачу сказав, що Україна такими заявами «допускає історичну помилку»,
    тим більше, що ні історія, ні сьогодення не виправдовують таке ставлення до
    правильного сусіда, як Румунія. «Я сподіваюсь, що це не стане політикою, а
    залишиться лише прикрим непорозумінням»,
    – сказав Дан Дунгачу.


    Румунський аналітик з питань безпеки,
    колишній радник президента Румунії Юліан Фота радить не роздмухувати ситуацію:
    «Не треба грати на руку
    Росії перебільшуючи значення заяви. Таку історію викладали у всьому СРСР, це
    дійсно обурливо. Це не антирумунська заява, коли у ній згадуються також Чехія
    чи Польща. Так консолідується Україна як держава, включно й за допомогою таких
    історичних антитез. Це декларація внутрішнього характеру у складний для українського
    президента момент. Очевидно, мій заклик не буде почутий, наші ЗМІ не упустять
    нагоди знову перетворитися на резонансну скриньку проросійських інтересів.
    Інакше ми б не були патріотами! У таких питаннях Румунія, її чиновники або ЗМІ,
    повинна проявляти мудрість та розуміння!»
    – написав Юліан Фота на своїй сторінці
    у Facebook


    Колишній міністр закордонних справ Крістіан Дяконеску в коментарі
    телеканалу B1 наголосив на необхідності подальшого підтримання румунсько-українських
    відносин, «які рухаються у напрямку добросусідства» і на посиленні співпраці в
    регіоні, оскільки ця зона є максимально складною з точки зору безпеки. «На мою
    думку коментарі тут зайві. Це твердження мені здається трохи дивним, принаймні
    не натхненним, враховуючи історичний контекст. Ця заява заснована на неправді щодо
    трактування певних моментів у минулому, а також, враховуючи безпековий контекст,
    в якому зараз перебуває Україна. Українській державі потрібні не суперечливі
    питання у відносинах з сусідами, а певний рівень довіри та серйозності. Я
    думаю, що в цей момент Київ повинен більш раціонально дивитися на те, як він ставиться
    до сусідніх держав, особливо з точки зору серйозних проблем безпеки. Я твердо
    переконаний, що Україні потрібні друзі в регіоні, особливо такі, які можуть в
    тій чи іншій формі з євроатлантичної точки зору впливати на безпеку в регіоні,
    а також в Україні»
    , – сказав ексміністр Крістіан Дяконеску.





    Реакція МЗС Румунії та уточнення посла України




    І МЗС Румунії продемонструвало зважену реакцію. Державний
    секретар румунського зовнішньополітичного відомства Дан Некулеєску, у четвер,
    23 січня, під час зустрічі з послом України в Румунії щодо двосторонньої
    взаємодії попросив роз’яснити посилання на Румунію у нещодавньому публічному
    виступі Президента України Володимира Зеленського, висловивши своє здивування
    та наголосивши на необхідності правильного розуміння історії.




    Того ж дня Посол України в Румунії Олександр Баньков на
    своїй сторінці у Facebook пояснив, що йдеться про неточний переклад слів
    президента України.


    «Дійсно, мова йде про офіційний переклад, але
    він є лише перекладом і не змінює оригінальний текст. Ті, хто хоче, можуть
    просто перевірити оригінальне відео»
    , – зазначив Баньков, підкресливши, що на
    сайті ОПУ слово, «occupied» вже замінили словом «taken». «Історичний контекст наприкінці
    1918 року з розпадом Австро-Угорської імперії та національними рухами в її
    колишніх провінціях створив ситуацію, коли ці історичні провінції більше не
    мали міжнародно визнаного суверенітету, тому їх поглинання іншими сусідніми
    державами не можна вважати «окупацією»
    , – написав посол. «Президент Зеленський торкнувся
    відомих історичних подій 1918-1919 років з єдиною метою – продемонструвати необхідність
    національної єдності для зміцнення української держави, яка в той історичний
    момент втратила шанс на суверенітет і незалежність, але досі продовжує свою
    боротьбу проти російської агресії. Тому твердження про те, що президент
    Зеленський підтримує агресивний ревізіонізм у путніському стилі є результатом
    неправильних тлумачень,
    » – наголосив український дипломат. «Щиро шкодую про цю
    неприємну ситуацію, але зрештою вона є результатом неправильного перекладу та
    безпідставних інтерпретацій. Я переконаний, що Румунія та Україна повинні
    поглиблювати свою співпрацю задля стабільності та процвітання як наших країн,
    так і всього регіону, а краще спілкування та уникнення тлумачень та
    безпідставних висновків підтримають наші дипломатичні зусилля,»
    – додав посол
    Олександр Баньков.

  • 23 січня 2020 року

    УКРАЇНА
    – Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску у
    четвер провів зустріч з Послом України в Румунії Олександром Баньковим. Згідно
    із заявою МЗС румунська сторона наголосила на особливій увазі, яку вона
    приділяє забезпеченню прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
    відповідно до міжнародних норм та стандартів. Бухарест висловив стурбованість
    тим, що прийнятий 16 січня новий закон про середню освіту може мати негативні
    наслідки для освіти рідною мовою представників румунської меншини в Україні, а
    також зацікавленість румунської сторони щодо активізації діалогу з українською
    стороною. Міністерство закордонних справ попросило роз’яснити посилання на
    Румунію у нещодавньому публічному виступі Президента України Володимира
    Зеленського, висловивши своє здивування та наголосивши на необхідності
    правильного розуміння історії. У середу в своєму виступі до Дня Соборності
    України Володимир Зеленський заявив, серед іншого, що у 1918 році «більшість
    території Галичини зайняли польські війська, північну Буковину – румуни, а
    Закарпаття відійшло до Чехословаччини».




    ГОЛОКОСТ
    – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні, в Єрусалимі, бере участь у П’ятому
    Всесвітньому форумі пам’яті, присвяченому 75-й річниці звільнення в’язнів нацистського
    концтабору Аушвіц під назвою «Пам’ятаючи про Голокост,
    борючись із антисемітизмом». Це найбільша публічна подія, яку коли-небудь
    влаштовував музей Голокосту Яд Вашем. Раніше президент Йоганніс запевнив свого
    ізраїльського колегу Реувена Рівліна, що Румунія продовжить зусилля зі
    збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з антисемітизмом та запобігання дискримінації і будь-яких форм
    насильства. Берегиня Румунської Корони, Кронпринцеса Маргарета у четвер
    надіслала президенту Ізраїлю листа, в якому нагадала про внесок румунської
    королівської родини у викорінення антисемітизму, расизму та ксенофобії. «Королева-мати
    Елена, «Праведниця народів світу» та король Міхай І-й, протягом усього свого
    життя виступали проти антисемітизму, расизму та ксенофобії», – йдеться у листі.
    Принцеса Маргарета та принц Раду стали першими членами румунської королівської родини,
    які відвідали Державу Ізраїль у квітні 2014 року. Представляючи короля Михая I-го, королівське подружжя відвідало Яд Вашем, вшанувало пам’ять королеви Елени
    хвилиною мовчання біля каменю на якому вигравірувано її ім’я та запалили
    полум’я вічності у Залі пам’яті, – зазначається в листі Берегині Румунської
    Корони, Кронпринцеси Маргарети.




    ЮСТИЦІЯ
    – Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою перебуває з робочим візитом у Загребі,
    Хорватія, для участі у дводенному неофіційному засіданні Ради міністрів юстиції
    та внутрішніх справ країн ЄС. Це перше засідання Ради на рівні міністрів від
    перейняття Хорватією головування в Раді Європейського Союзу. У рамках розділу,
    присвяченого правосуддю міністри обговорять прогрес щодо стратегічних
    орієнтирів у сфері свободи, безпеки та правосуддя, судової освіти та значення
    судових мереж у цивільній та комерційній сферах. Як повідомляє прес-служба Міністерства
    юстиції Румунії дискусії спрямовані на поглиблення співпраці в цивільних і
    кримінальних справах, захисті кордонів, модернізації та оцифровування судових
    систем та адаптації до впливу штучного інтелекту.




    КОРУПЦІЯ
    – У понад двох третинах країн світу антикорупційні зусилля уповільнились або
    навіть зробили кроки назад у 2019 році, в тому числі в багатьох найрозвиненіших
    економіках світу. Це один з головних висновків Індексу сприйняття корупції у
    світі, опублікованому сьогодні Міжнародною організацією Transparency International.
    Хоча певний прогрес досягнуто, більшість держав не в змозі ефективно боротися з
    корупцією в державному секторі, зазначається у документі. Тільки 59 держав із 180
    набрали бали вище середнього. Румунія у цьому списку залишається серед останніх,
    значно нижче середнього показника на
    рівні Європейського Союзу, набравши 44 бали зі 100 можливих, і разом з Угорщиною
    посідає передостаннє місце серед країн ЄС, на один бал випереджаючи Болгарією.
    Порівняно з 2018 роком, Румунія опустилася на три бали, перебуваючи на рівні
    2012 року, зазначається в документі, опублікованому Transparency International.




    РІЧНИЦЯ – Чимало культурних заходів та релігійних подій, присвячених 161-й
    річниці Об’єднання Румунських князівств (24 січня 1859 р.), проходить у ці дні
    в Румунії та за її межами. Сьогодні Патріарх Румунської Православної Церкви
    Даниїл відслужив службу Те Деум, присвячену цій події, а до пам’ятника
    господаря Александра Йоана Кузи, який відіграв ключову роль в об’єднанні двох
    історичних румунських провінцій, було покладено вінки. З цієї нагоди відбулася наукова
    сесія на тему «Об’єднання румунських князівств: досягнення, визнання та
    переваги», організована Румунською Академією у співпраці з Румунським Патріархатом.

  • 24 серпня 2019 року

    ПАКТ – З нагоди 80-ї річниці з дня укладення пакту,що призвів до розв’язання Другої світової війни, держави, які потерпали від
    нацистської Німеччини та Радянського Союзу зобов’язалися діяти
    разом для підвищення рівня обізнаності про тоталітарне
    минуле Європи. Міністри закордонних справ Естонії,Латвії,
    Литви, Польщі та Румунії у спільній заяві заявили, що пам’ять про жертв змушує прагнути до досягнення історичної справедливості. Міністри закликали уряди всіх країн Європи підтримати морально і
    матеріально продовження розслідувань злочинів тоталітаризму. У п’ятницю Президент Румунії Клаус Йоханніс з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв фашизму та
    комунізму підкреслив, що
    відзначення цього дня означає не лише вшанування пам’яті, а й більше рішучих
    дій в дусі справжньої демократії. Глава румунської держави також зазначив, що перед усіма спробами
    релятивізації злочинів фашизму та комунізму, рішуче засудження двох ідеологій у
    будь-яких їх проявах є обов’язковим. Нагадаємо, що на
    цьому тижні у Росії вперше були опубліковані радянські оригінали Договору про
    ненапад між Радянським Союзом і Німеччиною від 23 серпня 1939 року і секретного
    додаткового протоколу до нього, який розподіляв країни Східної Європи на зони
    впливу Берліна і Москви. У результаті цього Польща
    та країни Балтії були повністю окуповані, а Румунія була змушена у 1940 році, після ультиматуму, віддати Москві
    свої східні території, які сьогодні входять до складу Республіки Молдова та України.




    ВИБОРИ
    – На конгресі Соціал-демократичної партії, «першої скрипки» керівної коаліції,
    сьогодні була затверджена кандидатура прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на пост президента Румунії. Крім неї про намір балотуватися в президенти вже
    заявили чинний глава держави Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша
    опозиційна Націнал-ліберальна партія, лідер опозиційного альянсу USR-PLUS Дан
    Барна та лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін Попеску
    Терічану. Вибори Президента Румунії пройдуть у листопаді цього року. Учасники зїзду
    також затвердили кандидатів на посади міністрів юстиції, освіти, внутрішніх
    справ та віце-прем’єра з економічних питань, які наступного тижня будуть
    внесені на розгляд глави держави Клауса Йоханніса. Таким чином, суддя Дана
    Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову
    обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств,
    генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ, сенатор
    Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з економічних
    питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про висунення
    кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала жорстку
    критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником суперечливої
    судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства, якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і припинити боротьбу з
    корупцією.




    BIAS -
    У Бухаресті, на території аеропорту ім. Анрі Коанде, проходить Бухарестське
    міжнародне авіашоу (BIAS) – 2019, найбільший повітряний парад у Румунії. Подія
    присвячена відзначенню 50-річчя роботи столичного аеропорту та 15 років від
    вступу Румунії в НАТО. В авіашоу беруть участь близько сотні військових і
    цивільних літаків та гелікоптерів, які продемонстрували різні акробатичні
    фігури. Завершиться захід концертом і масштабним феєрверком.




    ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ -
    У місті Брашов (в центрі Румунії) сьогодні будуть оголошені переможці
    Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золотий олень». 12 солістів з десяти
    країн, в тому числі двоє з Румунії, боролися за головний трофей. Перші два
    вечори були присвячені конкурсу виконавців. Продовжуючи півстолітню традицію,
    учасники виконали, крім пісні з власного репертуару, й одну румунську пісню. У
    неділю пройде вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому числі
    леутарами. Міжнародний фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і
    проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя
    створення фестивалю.

  • МЗС Румунії: Дії Росії підривають безпеку регіону

    МЗС Румунії: Дії Росії підривають безпеку регіону

    Міністерство закордонних справ Румунії глибоко стурбоване подіями в Керченській
    протоці, де російські служби захопили три українських кораблі і стверджує, що порушення міжнародного права
    підриває безпеку всього регіону.




    У заяві румунського
    зовнішньополітичного відомства, поширеній у мережі Twitter зазначається: «Ми
    глибоко стурбовані подіями в Азовському морі і Керченській протоці. Агресія та порушення міжнародного права підривають
    безпеку всього регіону.»




    У МЗС також підкреслили,
    що Румунія повністю підтримує територіальну цілісність та суверенітет України
    та її право використовувати свої територіальні води.

    «Ми стурбовані новинами про конфронтацію між російськими
    та українськими кораблями в Азовському морі, в тому числі блокадою Керченської
    протоки. Закликаємо до стримування і деескалації та підтримуємо заяву
    Верховного представника Федеріки Могеріні», – написав у своєму Twitter міністр європейських справ Румунії Джордже Чамба.



  • Румунія не визнає «вибори» на Донбасі

    Міністерство закордонних
    справ Румунії не визнає легітимність так званих «виборів» 11 листопада 2018 року
    в районах, що перебуває під контролем сепаратистів у Донецьку та Луганську, на території
    України, і рішуче засуджує їх проведення, що суттєво суперечить конституційному
    ладу України та зобов’язанням за Мінськими угодами, погодженим
    форматом, спрямованим на мирне врегулювання конфлікту.

    МЗС Румунії знову підтверджує свою підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та засуджує будь-які спроби ігнорувати міжнародні норми та підривати зусилля, спрямовані на досягнення миру на сході України.

    Румунське зовнішньополітичне відомство закликає
    відповідальні сторони брати активну участь в діалозі для подолання нинішньої
    кризи та виявлення рішень у відповідності до норм міжнародного права та прагнення
    всіх європейських держав жити в мирі та безпеці.

    Заява МЗС Румунії румунською мовою ТУТ

  • Румунія підтверджує свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України




    Румунія підтримує
    і приєднується до заяви Верховного представника ЄС з питань
    зовнішньої політики та політики безпеки Федеріки Могеріні щодо незаконної анексії Кримського півострова.
    Про це йдеться у поширеній сьогодні заяві Міністерства закордонних справ
    Румунії.




    «Через чотири
    роки після незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим
    та Севастополя Румунія знову рішуче засуджує порушення принципів та норм
    міжнародного права. З цієї нагоди Румунія підтверджує свою підтримку суверенітету
    татериторіальної цілісності України, а також повторює про свою позицію невизнання
    незаконної анексії Криму», – зазначається в заяві МЗС Румунії.