Tag: зброя

ПОСТАНОВА – Уряд Румунії ухвалить у понеділок, на останньому цьогорічному засіданні, термінову постанову, яка передбачає скорочення видатків державного сектору у 2025 році. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, включає такі заходи, як призупинення прийому на роботу в державний сектор або заморожування пенсій і зарплат працівників державного сектору на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові години, а також не будуть надаватися премії та бонуси. Згідно з проєктом, опублікованим Міністерством фінансів, заходи, викладені в цій постанові, матимуть фінансовий вплив на суму понад 133 мільярди леїв (близько 26,6 мільярда євро) в наступному році. У 2025 році доходи бюджету зростуть на 7,11 млрд леїв (понад 1,4 млрд євро), а витрати бюджету скоротяться на 126,26 млрд леїв (близько 25,2 млрд євро). Профспілки розкритикували положення документа і попередили про акції протесту. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то він має бути ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для ухвалення на позачерговій сесії.

ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а другий – 6 квітня, повідомляють бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка опозиційного СПР Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для другого туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ОПИТУВАННЯ – Більше половини румунів вважають, що 2024 рік був для Румунії економічно гіршим, ніж минулий, згідно з телефонним опитуванням IRES. Розгорнута Росією війна в Україні, політична криза та зростання цін були головними проблемами 2024 року.  Кожен четвертий румун незадоволений тим, як він живе зараз, і стільки ж кажуть, що у них не було жодної причини для великої радості в 2024 році. Дані також показують, що політики залишаються на останньому місці серед категорій, яким румуни довіряють. Відповідаючи на запитання, яка подія, на їхню думку, найбільш негативно вплинула на Румунію в 2024 році, більше чотирьох з 10 румунів вказали на скасування Конституційним судом першого туру президентських виборів. Понад 60% вважають, що це рішення було поганим, а третина – хорошим. Майже чверть румунів відчули полегшення від рішення КС, 17% були розлючені, 16% обурені, а 15% відчули жаль і страх.

КОРДОН – Понад 183.600 румунських та іноземних громадян, перетнули кордони Румунії за останню добу – повідомила прикордонна поліція. З 1 січня 2025 року, коли Румунія приєднається до Шенгенської зони вільного пересування з сухопутними кордонами, 33 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Болгарією, а також при Чорному морі та приморському Дунаї, будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові, на південному кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня.

ЗБРОЯ – Понад 3100 одиниць вогнепальної зброї було конфісковано румунською поліцією за перші 11 місяців цього року. З них близько 1300 одиниць – летальна зброя, а решта – нелетальна, йдеться у прес-релізі румунської поліції. Вилучення були результатом кількох дій, пов’язаних з браконьєрством, вибуховими або небезпечними речовинами. Поліцейські також стверджують, що з конфіскованої зброї близько 1220 одиниць перебували у незаконному володінні. Також було вилучено понад 277.000 одиниць боєприпасів. Щодо заходів у сфері мисливського господарства, то вилучено майже 1000 кг м’яса дичини, понад 700 трофеїв та 45 одиниць техніки, які використовувалися для браконьєрства. В інших операціях вилучено майже 80 тонн піротехнічних виробів.

ЛІТАК – У Південній Кореї оголосили семиденну національну жалобу після того, як літак компанії Jeju Air зі 181 людиною на борту розбився під час посадки в аеропорту Муан (на південь від столиці Сеула). За останніми даними, вижили лише двоє осіб. Це найбільша за кількістю жертв авіакатастрофа в Південній Кореї. За даними південнокорейського інформаційного агентства Yonhap, причиною аварії, ймовірно, став «контакт із птахами, який призвів до несправності шасі». Літак приземлився на черево і загорівся, коли вдарився об огорожу в кінці злітно-посадкової смуги.

ГРУЗІЯ – Колишній професійний футболіст Михайло Кавелашвілі, різкий критик Заходу, склав присягу президента Грузії в неділю на тлі великої політичної кризи в колишній радянській республіці Південного Кавказу. Прозахідна колишня глава держави Саломе Зурабішвілі оголосила, що йде з посади президента, але підтвердила, що обрання Кавелашвілі було нелегітимним. Колегія виборців, підконтрольна правлячій партії «Грузинська мрія», висунула його кандидатуру на посаду глави держави на засіданні в середині місяця без будь-яких зволікань. У Грузії повноваження глави держави обмежені і значною мірою символічні, але це не завадило Зурабішвілі жорстко критикувати виконавчу владу, звинувачувати її в авторитарному дрейфі та русофільстві і стати одним з голосів проєвропейської опозиції. Протестувальники звинувачують Кавелашвілі в тому, що він є маріонеткою тіньового мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який заробив статки в Росії, заснував партію «Грузинська мрія» і з 2012 року керує країною.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні перебуває з робочим візитом у Франції. У першій половині дня він відвідав  Салон Євронаваль, найбільшу і найдавнішу в світі виставку, присвячену військово-морській оборонній промисловості, яка відкрила свої двері сьогодні вранці під Парижем. Цьогорічна виставка, в якій беруть участь понад 500 експонентів з усього світу, присвячена військово-морській безпеці і оборонним можливостям в напруженому геополітичному контексті, коли галузь повинна надавати швидкі рішення для військово-морських сил, залучених до конфліктів і захисту чутливих територій. З цієї нагоди він визнав, що політика бухарестських адміністрацій відповідальна за те, що мільйони румунів зараз є частиною діаспори і заявив, що держава зобов’язана створити можливості повернутися додому для тих, хто виїхав за кордон. Центральною подією візиту глави румунського уряду до Франції є зустріч з його візаві Мішелем Барньє.  Франція є одним з найважливіших торговельних партнерів та інвесторів Румунії. У Парижі Марчел Чолаку також зустрівся з представниками румунської громади. Відносини між двома країнами постійно зміцнюються в останні роки, в тому числі на політичному і оборонному рівнях, завдяки стратегічному партнерству і прийняттю Францією ролі рамкової країни багатонаціональної бойової групи НАТО в Румунії після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Міністерство закордонних справ перевіряє через Посольство Румунії в Мадриді та Консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана інформацію про загибель чотирьох громадян Румунії, які зникли безвісти внаслідок нещодавньої масштабної повені в Іспанії. Решта осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти, знаходяться в безпеці. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, в тому числі один румун, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська політикиня Майя Санду, була переобрана на другий термін із перевагою у понад 10% над своїм опонентом, кандидатом від проросійських соціалістів Александром Стояногло, у вирішальному турі президентських виборів у неділю. Згідно з даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією Майя Санду набрала понад 55% голосів виборців. Вона подякувала громадянам Молдови, які проживають у діаспорі, за те, що вони масово проголосували за неї. Явка виборців у діаспорі, в тому числі в сусідній Румунії, була найвищою за останні 30 років. Понад 320 000 громадян Р.Молдова проголосували за кордоном у неділю, більш ніж на 80 тисяч порівняно з першим туром. Явка виборців у другому турі виборів у Молдові склала 54,31%.

ВИБОРИ У РУМУНІЇ  – У Румунії одночасно триває виборча кампанія до президентських та парламентських перегонів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, вибори депутатів і сенаторів – 1 грудня, а другий тур виборів президента – 8 грудня. Під час передвиборчої агітації парламентських перегонів партії, альянси або незалежні кандидати намгаєтються переконати виборців проголосувати за них, щоб отримати якомога більше з 466 місць. Десять кандидатів, висунутих політичними партіями і чотири незалежні кандидати балотуються на пост президента.

СТРАЙК – У Румунії проходить попереджувальний страйк працівників Національного архіву, перший за 192-річну історію цієї установи. Архівісти 42 філій по всій країні незадоволені тим, що їхні зарплати набагато нижчі, ніж у центральних структурах установи. За словами профспілчан, різниця між працівниками з однаковими компетенціями та обов’язками сягає 2 000 леїв (500 євро). Вони також хочуть попередити владу, що необхідні кошти для поліпшення умов, в яких зберігаються документи, деякі з яких є неоціненними. Сьогоднішній попереджувальний страйк може перерости у загальний страйк 11 листопада, якщо влада не відреагує на вимоги працівників Національного архіву Румунії.

ЗБРОЯ – 130 обшуків було  проведено сьогодні в Бухаресті та шести повітах на півдні Румунії у справі про злочини, пов’язані зі зброєю та боєприпасами, контрабандою за обтяжуючих обставин та незаконним обігом наркотиків. Також були допитані 60 осіб, у тому числі лідер групи вболівальників одного з футбольних клубів і один співак. За даними поліції, розслідування показало, що іноземець турецького походження разом з кількома румунами організували злочинне угруповання, яке спеціалізувалося на купівлі та продажу летальної вогнепальної зброї без розпізнавальних знаків, виготовленої з компонентів, вироблених в Туреччині. Ця зброя, відома як “зброя-привид”, є незаконною в усіх європейських країнах. Контрабандисти ввозили її до Румунії автомобільним транспортом, ховали у вантажних автомобілях або автозапчастинах і продавали через посередників агресивно налаштованим кланам або окремим особам. Станом на сьогодні було вилучено майже 50 одиниць такої зброї.

ВИБОРИ В США – Кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп мають майже однакові рейтинги у семи ключових штатах напередодні президентських виборів у США. Принаймні  це випливає з останнього опитування, проведеного газетою New York Times та Сієнським коледжем. Опитування показує, що віце-президентка камала Гарріс має невелику перевагу в Неваді, Північній Кароліні та Вісконсині, а колишній президент Дональд Трамп – в Арізоні. Згідно з дослідженням, в якому було опитано 7 879 потенційних виборців у семи штатах з 24 жовтня по 2 листопада, вони дуже близькі в Мічигані, Джорджії та Пенсильванії. У всіх семи штатах результати опитування були в межах 3,5% похибки. Близько 40% респондентів вже проголосували і серед них Камала Гарріс лідирує на 8 відсоткових пунктів, тоді як Дональд Трамп лідирує серед тих, хто каже, що, швидше за все, проголосує, але ще не зробив цього, показує опитування. Минулими днями обидва кандидати взяли участь у передвиборчих заходах у штатах, які ще вагаються.