Румунія може мати нижче економічне зростання цього року, ніж очікував уряд, на 3,4 відсотка, – стверджує Фіскальна рада. У своїй річній доповіді також попереджається, що дефіцит бюджету наприкінці року перевищить 7% ВВП за відсутності заходів фіскально-бюджетної консолідації. Фіскальна рада нагадує, що дефіцит, спричинений вищими витратами, ніж надходженнями, перевищив після перших шести місяців цього року 3,6% ВВП, що майже на 1,3% вище, ніж за аналогічний період минулого року.
На основі цих даних розрахунки показують, що існує навіть ризик того, що дефіцит досягне восьми відсотків від ВВП, враховуючи, що новий пенсійний закон, на додаток до підвищення зарплат у державному секторі, призведе до додаткових витрат у другій півріччя. У цьому контексті представники Ради звертають увагу на той факт, що за відсутності достатньо конкретних та надійних політик, які сприяли б досягненню середньострокової фіскально-бюджетної консолідації з точки зору доходів, а також збільшення рівень збору, баланс ризиків явно схилений у бік фіксування вищих дефіцитів, ніж ті, які очікують національні та європейські органи влади на період 2025-2027 років.
Фіскальна рада складається з представників Національного банку Румунії, Румунської асоціації банків, Румунської академії, Академії економічних наук та Румунського банківського інституту, які призначаються парламентом на дев’ять років. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, запущеної Брюсселем, Румунія має в своєму розпорядженні, згідно з новими європейськими фіскальними правилами, сім років, щоб повернутися до бюджетного дефіциту в 3% ВВП. Поступове зниження цього показника буде можливе лише на основі реалістичної програми і, очевидно, її дотримання, – кажуть фахівці.
В останньому звіті «Румунія – МОНІТОР Єврозони», підготовленому групою експертів Національного банку Румунії під керівництвом академіка Даніеля Дияну, показано, що збільшення доходів бюджету є абсолютно необхідним і не може бути зведене до збирання зборів і податків краще, але необхідні зміни у фіскальному режимі, та необхідна бюджетна корекція протягом періоду понад чотири роки. По суті, дефіцит бюджету є результатом надмірних витрат у контексті, коли номінальні доходи вищі при виконанні бюджету, але витрати зросли надто швидко, згідно зі звітом.
Тиск на державний бюджет посилиться, якщо взяти до уваги зобов’язання мати витрати на військові цілі у розмірі 2,5% ВВП у відносинах з НАТО, – вважають автори аналізу. Надзвичайно низький рівень бюджетних надходжень також є результатом фіскального режиму, який сприяв ухиленню від сплати податків, сприяв таким практикам, як включення особистих витрат у витрати компанії, а також виплата чорної зарплати, також показано у звіті Національного банку Румунії.
