Tag: землетрус

ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відхилив у суботу два подання проти кандидатури  антизахідного і проросійського екстреміста Келіна Джорджеску на пост президента. «Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив скарги як неприйнятні, оскільки вони не відповідали процесуальним вимогам, встановленим законом», – йдеться в заяві Конституційного суду. Рішення є остаточними і доводяться до відома Центрального виборчого бюро. Кандидатуру Келіна Джорджеску, яку останній офіційно зареєстрував у п’ятницю в Центральному виборчому бюро була оскаржена й в ЦВБ. Перша скарга була зареєстрована ректором Національної школи політичних та адміністративних наук Ремусом Прикопіє, а одним з аргументів, на які він посилається, є несумісність дискурсу та поведінки кандидата з демократичними та конституційними цінностями румунської держави. У грудні минулого року КСР анулював результати президентських виборів, встановивши, що весь виборчий процес був спотворений на користь Келіна Джорджеску. Наразі щодо нього було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі за звинуваченням, серед іншого, у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні або організації фашистської, расистської або ксенофобської організації, публічній пропаганді культу осіб, винних у геноциді проти людства та воєнних злочинах, створенні або організації антисемітської організації.

ЖІНКИ – У 2024 році жінки займали третину місць у національних парламентах Європейського Союзу, що на 5,6 відсоткових пунктів більше, ніж у 2014 році. Про це свідчать дані, оприлюднені Євростатом у п’ятницю. Серед країн-членів ЄС найбільша кількість жінок у парламенті була зафіксована у Швеції, Фінляндії та Данії – близько 45%. З протилежного боку знаходяться країни з найменшою кількістю жінок у парламенті – Кіпр (14,3%), Угорщина (14,6%) та Румунія (19,5%). У 2024 році жінки обіймали 35,1% посад у національних урядах ЄС, що на 7,4 відсоткових пункти більше порівняно з 2014 роком. Частка жінок в уряді найвища у Фінляндії. Натомість в Угорщині не було жодної жінки в уряді, а в Чеській Республіці жінки обіймали 5,9% урядових посад. У Румунії жінки обіймали близько 30% урядових посад у 2024 році, що на 10 відсоткових пунктів більше порівняно з 2014 роком.

КНИГИ – Румунія візьме участь у Лондонському книжковому ярмарку, який відбудеться з 11 по 13 березня. Поетеса Ана Бландіана, письменниця і видавчиня Деніса Коменеску та актриса Оана Пелля налічуються серед почесних гостей, запрошених Румунським інститутом культури, який організовує румунський стенд на цьому заході. Президент РІК Лівіу Жікман вважає, що присутність Румунії на книжковому ярмарку в британській столиці є дуже важливою, оскільки це можливість інтегрувати твори румунських авторів в особливо важливий і вимогливий ринок з глобальним впливом. Лондонський книжковий ярмарок вважається другою за розміром міжнародною подією такого роду.

ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президент Росії Володимир Путін «зовсім не зацікавлений у мирі» в Україні, – заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас у суботу після чергової ночі російських авіаударів на сході України, в результаті яких десятки людей загинули і були поранені, повідомляє AFP. «Ми повинні посилити нашу військову підтримку – якщо цього не зробити, все більше і більше українських мирних жителів заплатять високу ціну», – додала європейська чиновниця. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна «повністю віддана» конструктивному діалогу з представниками США в Саудівській Аравії наступного тижня і сподівається досягти згоди щодо необхідних рішень і кроків. «Україна прагне миру від першої ж секунди цієї війни. На столі абсолютно реалістичні пропозиції. Головне – рухатися швидко й результативно», – написав український президент у соціальних мережах.

ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,4 стався в суботу вранці в повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча (південний схід). Про це повідомив Національний науково-дослідний інститут фізики Землі. Підземні поштовхи були зафіксовані на глибині 129 кілометрів. З початку березня в Румунії сталося 9 землетрусів магнітудою від 2 до 3,3 балів. У 2024 році найбільший землетрус магнітудою 5,4 балів за шкалою Ріхтера, стався в повіті Бузеу 16 вересня.

В останні дні свого мандату, принаймні теоретично, бухарестська виконавча влада СДП-НЛП вирішила в четвер виділити кошти на загальну суму в мільярди леїв для низки нових інвестицій. Гроші будуть спрямовані на підтримку цілей місцевої громади, а також на промислові та медичні проєкти. Лікарня швидкої допомоги імені Багдасара-Арсені в Бухаресті є найбільшою неврологічною клінікою в Румунії. Вона має 263 ліжка і вже лікує травматичну, пухлинну, судинну, черепно-мозкову, дегенеративну та спинальну патологію.

Там буде побудований центр онкології та стереотаксичної радіохірургії площею понад десять тисяч квадратних метрів. «Ми продовжуємо інвестувати в охорону здоров’я і виділяємо понад 200 мільйонів леїв (що еквівалентно 40 мільйонам євро) на Центр онкології та радіохірургії в Бухарестській лікарні імені Багдасара-Арсені. Цей центр буде пропонувати інноваційні методи лікування для пацієнтів з онкологічними захворюваннями», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Його уряд також схвалив документ, спрямований на зниження сейсмічного ризику для вразливих будівель у країні, де часто відбуваються землетруси. Сума грантового фінансування, що надається бенефіціару, становить максимум 300 000 євро. Речник уряду Міхай Константін повідомив, що програма діє до 31 грудня 2030 року, а виплати здійснюватимуться до кінця 2036 року. Орієнтовний бюджет становить понад 1,3 мільярда леїв.

Буде профінансовано проектування та виконання робіт із втручання у приміщення, де ведеться господарська діяльність, а також у будівлях громадського чи комунального призначення. Консолідація приватних будинків не входить до фінансування за цією програмою. За оцінками, такою формою підтримки зможуть скористатися 750 підприємств.

Також у четвер Кабінет міністрів Чолаку схвалив реорганізацію Національного агентства з боротьби з наркотиками, в той час, коли наркоторгівля та вживання наркотиків набули значного поширення в Румунії. Нове бачення виходить за рамки кримінального правозастосування і наголошує на профілактиці та комплексній допомозі жертвам вживання наркотиків, особливо неповнолітнім, які потребують особливої підтримки.

Допомога переходить від Міністерства внутрішніх справ до системи охорони здоров’я, а прем’єр-міністр безпосередньо відповідає за координацію антинаркотичної політики. Також будуть створені спеціальні центри профілактики наркоманії, де кожен, хто цього потребує, зможе отримати спеціалізовану медичну допомогу. Законопроект, за словами уряду, був розроблений після консультацій з неурядовими організаціями та експертами в цій галузі.

БЕЗПЕКА – Нинішня безпекова ситуація свідчить про те, що мир на європейському континенті більше не є гарантією, – заявив у вівторок очільник Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Георгіце Влад у промові з нагоди 165-ї річниці створення Генштабу ЗСР. Він сказав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють зростання потенційних загроз і ризиків для безпеки і, що ми маємо кризову ситуацію в сфері оборони в Чорноморському регіоні, зоні стратегічних інтересів НАТО.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні в Лондоні зі своїм британським колегою Кейром Стармером, з яким обговорив широкий спектр двосторонніх і міжнародних питань. Раніше, на двосторонньому економічному форумі, Марчел Чолаку заявив, що його інтерес як прем’єр-міністра «полягає в тому, щоб зменшити кількість румунів, які залишають країну». Він додав, що хоче переконати якомога більше британських бізнесменів, що «Румунія є чудовою країною для інвестицій». У свою чергу, лорд-мер Лондона Аластер Кінг підкреслив, що Румунія має динамічний і важливий для британських інвесторів енергетичний ринок і, що форум покликаний використати величезні можливості, які має румунська економіка. Що стосується діаспори, Марчел Чолаку зазначив, що понад 1,2 мільйони румунів обрали проживання, навчання або роботу у Великобританії. За його словами, це люди, які активно сприяють розвитку британського суспільства та економіки, люди, які досягли успіху як в академічному, так і в професійному планах, румунська громада добре інтегрована в багатьох важливих секторах. Напередодні зустрічі прем’єр-міністр поспілкувався з представниками румунської громади в Лондоні, яким сказав, що держава зрозуміла, що повинна розробити середньострокові програми для тих, хто бажає повернутися на батьківщину.

УГОДА – Партнерство між Румунією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії є сильнішим, ніж коли-небудь, – заявив у середу міністр оборони Ангел Тилвер з нагоди підписання в Лондоні двосторонньої угоди про оборонну співпрацю. Згідно з прес-релізом міноборони, угода спрямована на зміцнення багаторічного партнерства між Румунією і Великобританією і є відповіддю на сучасні виклики безпеці. За словами Ангела Тилвера, в умовах агресії Російської Федерації проти України поблизу нашого кордону, «це міцне партнерство сприяє захисту східного флангу».  Угода також сприятиме впровадженню нових проєктів, таких як Регіональний морський навчальний центр в Румунії для підготовки українських військовослужбовців, затверджений румунським парламентои. Центр є результатом спільних зусиль Великої Британії, Румунії та інших стратегічних союзників, спрямованих на забезпечення необхідної підготовки українських морських піхотинців.

F-35 – Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року.

ЄВРОКОМІСІЯ – У вівторок в Європейському парламенті відбулося слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду віцепрезидента Європейської комісії з питань людей та навичок, але комітети відклали винесення свого рішення до завершення слухань. Фактично, всі кандидати на шість віце-президентських посад зіткнулися з аналогічною ситуацією, яку створив кандидат від Італії на посаду віце-президента з питань згуртованості Раффаеле Фітто. Слухання Роксани Минзату пройшли добре, а її виступ і відповіді були високо оцінені більшістю членів комітетів.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають постійно, тимчасово або транзитом в Автономній області Андалусія Королівства Іспанія, або мають намір здійснити поїздку в цей регіон, що місцеве Метеорологічне агентство оголосило в провінції Малага помаранчевий код негоди – сильні опади та посилення вітру. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Севільї, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном (ЦКПРГ), де на них відповідатимуть оператори колл-центру на постійній основі. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися зі складною, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати на цілодобову гарячу лінію Генерального консульства Румунії в Севільї.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус стався минулої ночі у повіті Вранча на південному сході Румунії. Сила підземних поштовхів склала 3 бали за шкалою Ріхтера. Цього місяця в Румунії сталося дев’ять землетрусів магнітудою від 2,2 до 3,2 балів. У 2024 році найсильніший тектонічний рух стався 16 вересня і мав магнітуду 5,4 бали за шкалою Ріхтера. 4 березня 1977 року в Румунії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств вийшли з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична диктатура не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У 2023 році вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС знизилася на 1,5% порівняно з попереднім роком до трохи більше 537 мільярдів євро, але Румунія є однією з країн ЄС, чия вартість сільськогосподарської продукції зросла порівняно з попереднім роком. Про свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу. Угорщина і Словаччина, за якими йдуть Люксембург, Франція, Бельгія і Румунія з 22,2 млрд євро, були країнами з найбільшим зростанням. Минулорічне незначне падіння відбулося після 19%-го зростання у 2022 році, коли вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС досягла історичного максимуму в 545,4 млрд євро.

ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу бере участь у фінальному турнірі Кубку Біллі Джин Кінг 2024 в Малазі, Іспанія, з 13 по 20 листопада. У першому раунді 14 листопада Румунія зустрінеться з Японією, а переможець зіграє у чвертьфіналі з минулорічними фіналістками, тенісистками Італії. Неграючий капітан Горія Текеу викликав на фінальний турнір Жаклін Крістіан, Ану Богдан, Габріелу Русе, Анку Тодоні та Моніку Нікулеску. Збірна Румунії вперше вийшла до фінального турніру Кубка Біллі Джин Кінг після того, як 14 квітня у Фернандіна-Біч (штат Флорида, США) перемогла Україну з рахунком 3:2.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ – Дві організовані злочинні групи, що спеціалізувалися на кіберзлочинності та відмиванні грошей, були ліквідовані завдяки співпраці румунських прокурорів з Управління з питань боротьби з організованою злочинністю та тероризмом (DIICOT) з судовими органами Сполучених Штатів Америки. Протягом 2021 року на території штату Каліфорнія була створена структура, що складалася з громадян Румунії та Болгарії. За допомогою спеціального обладнання учасники копіювали дані карток резидентів США та знімали з них готівку. Загальна сума збитків склала понад мільйон доларів. Частина грошей була переведена до Румунії за допомогою систем грошових переказів або кур’єрських компаній. У другому випадку гроші були заховані в споживчих товарах. Тут члени другого злочинного угруповання, яке спеціалізуволася на відмиванні грошей, через посередників отримували гроші для інвестицій. Обшуки в Румунії привели до виявлення та конфіскації десятків тисяч євро і доларів.

НАГОРОДИ – Румунська кінострічка «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста і продюсера Богдана Мурешану отримала дві нагороди на Венеційському міжнародному кінофестивалі: нагороду FIPRESCI – журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагороду Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджену незалежними критиками. «Фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму. Ми цінуємо цей фільм за його вдумливе політичне бачення, витончену і захоплюючу розповідь, художній баланс тонів і винятковий кастинг», – відзначили члени журі FIPRESCI. Директорка фільму «Новий рік, який не настав» Борока Біро отримала спеціальну відзнаку Premio Autrici до 40 років «Валентина Педічіні», яка відзначає талант автора віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі або операторській майстерності.

ПАРАЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Румунська спортсменка Камелія Чіріпан виграла бронзову медаль у жіночому одиночному розряді з пара-тенісу в суботу на Паралімпійських іграх у Парижі після поразки у півфіналі від українки Марини Литовченко з рахунком 3:0 (11-5, 11-7, 11-5), – повідомило Національне агентство з питань спорту (НСА). 45-річна Камелія Чіріпан, визнана румунською паралімпійською спортсменкою 2022 року після завоювання бронзової медалі на чемпіонаті світу з настільного тенісу в Іспанії, була прапороносцем Румунії на церемонії відкриття Паралімпійських ігор в Парижі. Бронзова медаль Камелії Чіріпан була завойована на наступний день після того, як румунський спортсмен Флорін Александру Болога виграв золоту медаль з дзюдо для сліпих, кат. 73 кг (J1), перемігши у фіналі іппоном казахстанця Єргалі Шамея. Румунія має шість спортсменів, які беруть участь у цьому випуску Паралімпійських ігор: Александру Болога і Даніель Варгоцкі в дзюдо, Едуард Новак і Теодор Матікан у велоспорті, Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон в настільному тенісі.

ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Приштині національна збірна Румунії з футболу розгромила Косово з рахунком 3:0 у своєму першому матчі в групі С2 Ліги націй. У цій же групі, Литва була переможена Кіпром з рахунком 0:1. У понеділок румуни приймають Литву в Бухаресті. Це перші матчі на новій посаді тренера Мірчі Луческу, який повернувся до керма національної збірної після 38 років. Раніше він тренував Румунію в 1981-86 роках і виводив її на чемпіонат Європи у Франції в 1984 році, коли до фіналу потрапили лише вісім команд континенту. Луческу виграв численні національні чемпіонати та кубки з командами Румунії, Туреччини та України, а також Кубок УЄФА зі стамбульським «Галатасараєм» у 2000 році. У свої 79 років Луческу є найстаршим у світі тренером національної збірної з футболу.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,8 стався у суботу вранці на південному заході Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним науково-дослідним інститутом фізики Землі. Підземні поштовхи сталися на глибині 17 км поблизу міста Тиргу Жіу. Цього місяця в Румунії сталося вісім слабких землетрусів. Найбільший цьогорічний землетрус, магнітудою 4,7, був зафіксований 11 серпня в західному повіті Арад. 4 березня 1977 року найсильніший землетрус, що стався в Румунії, силою 7,2 бали за шкалою Ріхтера, забрав життя 1 570 осіб, переважно в Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися в понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні економічних об’єктів були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну та соціальну кризу, яку, за словами істориків, комуністична диктатура того часу не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до того, що стався в 1977 році, в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель. Щороку в Румунії відбувається понад 100 землетрусів магнітудою понад 3 бали за шкалою Ріхтера.

ВІЗИТ – У середу, в останній день візиту Президента Румунії Клауса Йоганніса до Південної Кореї офіційна делегація відвідала у середу виробничий комплекс компанії Doosan Enerbility в Пусані, світового лідера з виробництва енергії. З цієї нагоди Клаус Йоганніс заявив, що Бухарест дуже зацікавлений у співпраці з міжнародними партнерами в розробці та впровадженні у Румунії технології малих модульних реакторів. У Сеулі сторони домолись про розширення двостороннього співробітництва між Румунією та Південною Кореєю та підписали спільну декларацію про зміцнення двостороннього стратегічного партнерства, а також низку угод про співпрацю в галузі оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями.

ДІТИ – Кількість румунських дітей, батьки яких виїхали на заробітки за кордон, у п’ять разів перевищує офіційні дані, а місцева влада потребує більше інформації про них, щоб розробити програми допомоги. Такими є основні висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей – Румунія» в південно-східному регіоні країни, де 57 000 неповнолітніх перебувають у такій ситуації. Дані також показують, що майже у 14% дітей в Румунії принаймні один із батьків виїхав за кордон на заробітки протягом останнього року, а ті, хто залишився під опікою бабусь і дідусів, родичів або іноді залишені напризволяще, мають більший ризик покинути навчання, більш схильні до емоційних травм і більш вразливі до насильства і булінгу.

ПРАВА ЛЮДИНИ – Державний департамент США оприлюднив щорічну доповідь про права людини в Румунії. Документ показує, що у 2023 році на права людини вплинула «серйозна урядова корупція», а влада іноді вживала недостатньо заходів проти чиновників, які вчинили зловживання. Звіт також свідчить про неефективність і відсутність контролю у випадках застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, а хабарництво сприймається як звичайне явище в державному секторі. На думку експертів у Вашингтоні, Румунія також має проблеми з домашнім насильством та етнічною дискримінацією.

КІНО – Два румунські фільми увійшли до офіційної програми знаменитого Каннського кінофестивалю у Франції: художній фільм «Три кілометри до кінця світу», історія складних стосунків між підлітком та його батьками, режисера Емануеля Пирву, та документальна стрічка «Насті», про життя та кар’єру колишньої першої ракетки світу з тенісу серед чоловіків, румуна Іліє Нестасе, знята режисерами Тудором Джурджу, Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску. «Насті» буде представлений у розділі «Спеціальні покази». Каннський кінофестиваль також запросив до участі в конкурсі іранського режисера Мохаммада Расулофа, який критично ставиться до інтегралістського режиму в Тегерані. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 кінострічки. 77-й Каннський кінофестиваль відбудеться з 14 по 25 травня.

КНИГИ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід) розпочинається найбільший книжковий ярмарок в Трансільванії – Gaudeamus, організований Румунським Радіо. Це вже 23-й за рахунком захід. У 16 павільйонах розміщено 60 стендів, на яких представлено 85 видавництв. Ярмарок пропонує книги, музику та розвиваючі ігри. Тут представлено кілька тисяч видань румунською та іноземними мовами, а також мовами національних меншин, які проживають у Румунії. Загалом заплановано понад 40 презентацій книг, а також зустрічі письменників з читачами. Перша презентація – книга «Наратон» покійного письменника Корнела Удрі, одного з голосів Клузького суспільного радіо, який помер кілька днів тому.

ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,3 бали за шкалою Ріхтера стався в середу вранці у повіті Вранча, на південному сході Румунії. Про це повідомив Національний інститут досліджень і розробок у галузі фізики Землі. З початку квітня у Румунії було зафіксовано 26 землетрусів магнітудою від 2,4 до 3,4 балів за шкалою Ріхтера. Минулого року найбільший підземний поштовх силою 5,7 балів за Ріхтером стався 14 лютого в повіті Горж (південний захід), на глибині 6,3 кілометра.

АЕРОПОРТ – Після дворічної модернізації сьогодні у місті Тульча (північний схід Румунії) було урочисто відкрито міжнародний аеропорт «Дельта Дунаю». Це другий аеропорт такого типу в регіоні Добруджа, після аеропорту ім. Міхая Когелнічану в чорноморському портовому місті Констанца. Створений у 1952 році і модернізований у 1973 році, аеропорт «Дельта Дунаю» минулого року обслужив лише 300 пасажирів, що робить його найменш використовуваним аеропортом в Румунії. Це пов’язано з його близькістю до українського кордону, оскільки основний напрямок зльоту знаходиться приблизно в 1,5 км від кордону, а Росія часто атакує українські порти на Дунаї. За даними Румунської асоціації аеропортів, перші регулярні рейси до Тульчі розпочнуться через два роки.

БАНКИ – Румунські банки були зобов’язані довести, що вони намагалися реструктуризувати борги, прострочені більш ніж на 90 днів. Це передбачено у терміновій постанові, прийнятій урядом Румунії. Заходи з реструктуризації повинні включати рефінансування, відстрочку або призупинення платежів, зміну процентних ставок, конвертацію валюти або часткове списання боргу. Це підвищить роль Центру альтернативного вирішення спорів у банківському секторі та збільшить кількість позасудових врегулювань, як для кредитів, на які може бути звернене стягнення, так і для тих, на які вже звернене стягнення. У цьому контексті Національний банк Румунії повідомив, що банківські депозити компаній та домогосподарств зросли більш ніж на 11% у березні 2024 року порівняно з березнем 2023 року, до 584 млрд леїв (близько 117,3 млрд євро). Водночас кредити домогосподарствам та компаніям також зросли до майже 388 млрд леїв (майже 78 млрд євро), що на 4,7% більше, ніж у березні минулого року.

ІНВЕСТИЦІЇ – Комісар ЄС з питань міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен відвідає Бухарест у середу та четвер, щоб обговорити участь Румунії в інвестиційній стратегії Global Gateway. Ютта Урпілайнен зустрінеться з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, щоб обговорити роль, яку Румунія може відіграти в поглибленні міжнародного партнерства ЄС і просуванні сталого розвитку в усьому світі в нинішньому складному геополітичному контексті. Вона також зустрінеться з представниками приватного сектору, щоб з’ясувати, як Global Gateway може стимулювати румунський бізнес інвестувати в ринки, що розвиваються.

УРЯД – На цьому тижні уряд планує ухвалити новий нормативно-правовий акт про скорочення бюджетних витрат. Виконання загального дефіциту консолідованого бюджету за січень цього року склало 0,45% – близько 8 млрд леїв (приблизно 1,6 млрд євро), що майже вдвічі перевищує показник січня 2023 року. Виконавча влада також працює над проєктом термінової постанови про проведення місцевих виборів одночасно з виборами до Європарламенту 9 червня. У тексті термінової постанови зазначається, що це дозволить заощадити значні державні кошти та заохотити більше громадян до участі у виборах до Європарламенту, оскільки на місцевих виборах зазвичай явка виборців вища. Вибори Президента Румунії пройдуть у вересні, а парламентські перегони заплановані на грудень.

ШЕНГЕН – Румунія готова приєднатися до Шенгенської зони вільного переміщення і сухопутними кордонами і може продемонструвати це цифрами і конкретними результатами, – заявив у понеділок міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. Він бере участь у засіданні Ради ЄС з питань правосуддя та внутрішніх справ у Брюсселі, на порядку денному якого дві основні теми: боротьба з нелегальною міграцією та з незаконним обігом наркотиків. З цієї нагоди румунський міністр підписав зі своїм болгарським колегою і комісаром ЄС з питань внутрішніх справ нову рамкову угоду про співпрацю в галузі управління кордонами. Обидві країни тепер мають у своєму розпорядженні додаткові 85 млн. євро для розбудови потенціалу. На зустрічі в Брюсселі Предою також заявив, що Румунія знаходиться в авангарді європейських країн, які впровадили положення Дублінської угоди, що вважається наріжним каменем європейської системи притулку. Якщо ми подивимося на ситуацію на місцях, то побачимо, що Румунія могла б зміцнити Шенгенську зону і зовсім несправедливо бути лише частково інтегрованою в цю зону, – підкреслив румунський міністр. Наприкінці цього місяця Румунія і Болгарія частково приєднаються до Шенгенської зони, лише з повітряним і морським кордонами.

ЗРОШУВАННЯ – Понад 400 мільйонів євро європейських коштів доступні для модернізації зрошувальної інфраструктури в Румунії. Про це оголосило Агентство з фінансування сільських інвестицій. Бенефіціарами можуть бути організації користувачів зрошувальної води, які зможуть подавати заявки з 15 березня. Максимальна сума безвідплатного гранту, яку може отримати бенефіціар, становить 1,5 млн. євро.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Сьогодні на пленарному засіданні Палати депутатів було обговорено резолюцію про недовіру міністру фінансів Румунії Марчелу Болошу, а у вівторок це питання буде винесене на голосування. У тексті резолюції під назвою «Міністр Болош – винахідник і захисник податку на лікарняні має піти у відставку» зазначається, що прийняття документа є «актом відповідальності перед громадянами і необхідним заходом для поступового відновлення довіри до держави». Ініціатори пропозиції стверджують, що «Марчел Болош повинен покинути уряд Румунії в терміновому порядку». Депутати від Союзу «За порятунок Румунії» та від партії «Сила правих» звинувачують міністра фінансів у тому, що він «забирає у стражденних» 500 000 євро щодня – у батьків з хворими дітьми, жінок з вагітністю з високим ризиком і в тих, хто народив цього року. Ініціатори пропозиції також стверджують, що система охорони здоров’я потребує додаткових грошей, але не від хворих і, що міністри фінансів чинної керівної коаліції в останні роки урізали такі джерела фінансування, як відсоток страхового внеску за роботу у державному секторі.

ЗЕМЛЕТРУС – Сьогодні виповнюється 47 років з дня найсильнішого землетрусу, що стався в Румунії 4 травня 1977 року. Землетрус мав магнітуду 7,2 бали за шкалою Ріхтера, а його епіцентр знаходився в горах Вранча (східна Румунія). Він тривав 56 секунд. Тоді загинуло понад 1 500 осіб, більшість з них у столиці, і близько 11 тисяч отримали поранення. 32 багатоповерхових і середньоповерхових будинки обвалилися в Бухаресті та майже 33 000 будинків були пошкоджені по всій країні. Землетрус відчувався по всій Східній Європі, але також у Росії, в Москві та Санкт-Петербурзі. Після землетрусу в Румунії було оголошено надзвичайний стан і мобілізовано понад 30 тисячі рятувальників і солдатів. За оцінками влади, у разі повторення, землетрус такої ж інтенсивності забрав би життя понад 42 тис. людей. Найбільше від нього постраждав би Бухарест, де близько 2 400 будівель внесено до категорії найвищого рівня сейсмічного ризику, більшість з яких – у центрі міста.

ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу перемогла у неділю в Копрівніці команду Хорватії з рахунком 25:23 у першій групі відбіркового турніру чемпіонату Європи 2024 року. Таким чином, Румунія пройшла кваліфікацію і посіла перше місце в групі з 8 очками, за нею йдуть Хорватія і Греція, у кожної з яких по 4 очки, а Боснія і Герцеговина не набрала жодного очка. У своїх фінальних матчах у квітні Румунія зіграє з Боснією і Герцеговиною на виїзді та з Грецією вдома. До фінального турніру потрапляють дві кращі команди з кожної групи та чотири кращі команди, що посядуть треті місця. Чемпіонат Європи з гандболу серед жінок відбудеться з 28 листопада по 15 грудня в Австрії, Угорщині та Швейцарії.

Після руйнівних землетрусів в Туреччині, Румунія відразу приєдналася до міжнародних команд, направлених туди для допомоги місцевим рятувальникам. Бухарест направив дві пошуково-рятувальні групи до сильно постраждалих районів на півдні Туреччини. Наразі на місці працюють 120 румунських рятувальників у супроводі семи спеціально навчених собак. Другий екіпаж був направлений у середу ввечері в супроводі автомобілів обладнаних інтервенційним обладнанням.

Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій Раед Арафат пояснив: «Ми відправили першу бригаду без авто; було набагато простіше з обладнанням на піддонах, так як була підготовлена команда, а там турецька влада забезпечила їх транспортними засобами і всім необхідним. Що стосується другої команди, однак, враховуючи, що колеги з Туреччини відчувають великий тиск і до них прибуває велика кількість рятувальних команд, ми також вважали за краще бути мобільними, і для цього відправили машини на місце, щоб наші команди могли пересуватися. Вони пробудуть там стільки, скільки потрібно. Якщо нам знадобиться обмін персоналом або надсилання матеріально-технічної підтримки далі, це відбудеться швидко, за підтримки наших колег з ВПС, у надії, що ми зможемо врятувати якомога більше людей і, звичайно, забезпечити необхідної підтримки колег, які останнім часом зіткнулися з безпрецедентною ситуацією».

Румунські команди діють під керівництвом Європейського цивільного захисту, механізму, через який близько 5000 рятувальників залучені до втручання. Що стосується Сирії, яка так само сильно постраждала від землетрусу, то Румунія вирішила надіслати туди лише гуманітарну допомогу, уточнив Раед Арафат. У чому полягатиме ця допомога, кількість і вид транспорту є елементами які будуть встановлені найближчим часом, також сказав румунський чиновник.

З іншого боку, Міністерство закордонних справ продовжило репатріацію громадян Румунії, які просили про це після землетрусу. Посольство Румунії в Анкарі підтримує зв’язок із десятками румунів, які не просили репатріації, але хотіли бути в контакті з представниками румунської влади або мали запитання щодо ситуації в Туреччині. Румунів серед жертв землетрусу немає, заявив в ефірі громадської радіостанції речник Міністерства закордонних справ Раду Філіп: «На щастя, на даний момент громадян Румунії, які загинули внаслідок землетрусу, немає. Звичайно, ми повинні брати до уваги масштаб стихійного лиха, а також той факт, що ситуація постійно змінюється. Є запити від громадян Румунії, як групові, так і індивідуальні. Ці запити стосувалися або надання консульської допомоги, або це були запитами на репатріацію. Мої колеги з посольства спілкуватимуться з усіма, хто звертатиметься за допомогою, інформацією, запитом про репатріацію, і, наскільки це буде можливо, виконуватимуть їх».

Поки жодного офіційного запиту про репатріацію від жодного громадянина Румунії з Сирії не надходило.

Нерухомість Бухареста, яка сильно постраждала в результаті комуністичної націоналізації, післягрудневих реституцій колишнім власникам чи спадкоємцям, але особливо в результаті тривалої занедбаності, не тільки надає місту занедбаний вигляд, але й створює проблеми з безпекою. Багато будівель спадщини, будучи неукріпленими та невідремонтованими, руйнуються на наших очах, а інші ризикують повністю зруйнуватися в разі сильного землетрусу. Це високі будівлі, деякі зведені в другій половині ХІХ і в першій половині ХХ століття, які не користувалися ані ремонтом, ані консолідацією. Проте останніми роками були проведені певні роботи з консолідації, які фінансувалися як зусиллями місцевої адміністрації, так і власників, але фахівці, громадянське суспільство та мешканці вважають ці зусилля недостатніми.

Причин багато: одні – через власники, інші – через генеральну мерію столиці, як зазначив Штефан Биліч, колишній директор Національного інституту спадщини: «Я вважаю, що ми все ще знаходимося в тому сценарії, в якому негативне значення відразу асоціюється зі статусом історичної пам’ятки. Якщо у нас є пам’ятник, то у нас є проблеми. Поки ми не матимемо в суспільстві ефективних і добре розподілених інструментів, щоб виправити ситуацію, то спадщина залишатиметься проблемою. Ми дивитимемося, як зносять будинок, покидають чи залишають його напризволяще. Звичайно, такий статус історичної пам’ятки чи частини історичної пам’ятки – не забудьмо, що центр Бухареста досі внесений до Списку історичних пам’яток – передбачає певні обмеження. Перш за все – це заборона на знесення, а потім – обмеження що стосується реставрації. Це означає певний адміністративний шлях для отримання дозволів, вищі витрати тощо. Ситуація має бути збалансована програмами підтримки домовласників або просто фінансуванням.»

В інших містах, таких як Тімішоара чи Орадя, де будинки спадщини протягом кількох років зазнавали вражаючих реставрацій та консолідації, були знайдені адміністративні рішення. Звісно, у Бухаресті проблем більше, бо нерухомість також багатша й розкинута по більшому периметру. Крім того, досі немає чіткої картини ситуації, з якою ми стикаємося: якому числу будівель загрожує руйнування під час землетрусу і якими є витрати, – каже Раду Векеряну, професор Бухарестського технічного університету будівництва: «Ми зробили таку оцінку щодо того, скільки можуть обійтися зусилля з консолідації нерухомості в Румунії. І оцінили, що десь в 13-14 мільярдів євро. Якщо до цього додати приблизно рівну суму на енергоефективність, то ми досягнемо десь 27 мільярдів євро. Навіть якби Дід Мороз прийшов зараз і подарував нам 27 мільярдів євро, то у нас не було б можливості реалізувати ці проєкти на основі адміністративних можливостей і можливостей компаній. Чи здатні будівельні компанії реалізувати проєкти за такі великі гроші? Очевидно, ні! І тоді нам потрібно визначити пріоритети, а для цього ми повинні знати масштаб цієї проблеми в Бухаресті. Я дослідив трохи ситуацію з сейсмічним ризиком у Бухаресті. І тут я визначив два аспекти. Перш за все, ми повинні забезпечити життя людей у разі будинків із сейсмічним ризиком. По друге, інший аспект якому ми повинні приділити увагу – це обмеження збитків.»

Що зробила до тепер Генеральна мерія столиці? Перша відповідь надійшла від арзітектора Едмонда Нікулушке, який розповідає як про минулу ситуацію, так і про нещодавно прийняту Програму мерії з відновлення будівель. Едмонд Нікулушке: «Офіс з питань консолідації будівель в рамках Генеральної мерії є відносно новим офісом. Коли я вступив на посаду вісім місяців тому, я з подивом виявив, що серед 90 працівників офісу не було жодного інженера-конструктора. Програм фінансування насправді немає. І відсутність грошей у столичної мерії чи в Офісі з консолідації будівель не є єдиною причиною цього. У мерії великі фінансові проблеми, але наш Офіс наразі немає проблем. Муніципальна програма реставрації стосуватиметься всіх історичних пам’яток нерухомості, розташованих у забудованих захищених територіях або розташованих на захищених територіях пам’яток чи ансамблів. Включає 25-річне поворотне фінансування з гарантією нерухомості. На основі певних критеріїв люди звертатимуться до цієї програми фінансування, програми, яка може супроводжувати як власника або об’єднання власників у процесі проектування консолідаційно-відновлювальних робіт, а також у дуже складених питаннях, пов’язаних з отриманням дозволів. Відсоток спів фінансування з боку мерії становить від 50% до 75%. Це перша програма фінансування історичних пам’яток у Бухаресті.»

Що стосується позиції власників, то вони різняться в залежності від їх профілю та інтересів. У минулому були такі ситуації, коли об’єкти спадщини залишалися занедбаними, щоб позбавити їх статусу історичних пам’яток, а потім знести для використання землі. Є й власники, які з різних причин відкидають ідею реставрації та укріплення будівлі. Але, за словами Едмонда Нікулушке, у всіх цих випадках основна відповідальність лежить на владі: «Є такі об’єднання власників квартир, які не хочуть консолідації. Потім роботи затягуються, проєкт витрачає чинність, бо не було досягнуто домовленості. Ми, як влада, згідно із положеннями закону, маємо обов’язок скласти звіт, у якому зазначаємо про те, що власники беруть на себе ризик руйнування під час землетрусу, і що влада не могла втрутитися для зменшення сейсмічного ризику для відповідної будівлі. Дійсно, є такі ситуації, коли власники не бажають консолідації будівлі, але вони не хотіли цього, бо органи влади не проявили відкритості. Ніхто не розумів, скільки це коштує, хто платить, а хто ні, чому такі великі витрати і особливо скільки часу це займає.»

Наразі, у Бухаресті, в офіційному списку будинків з I класом сейсмічної небезпеки, налічується 349 будинків, але громадські об’єднання та будівельні експерти вважають, що насправді їх кількість більша, оскільки процес оцінювання будівель запізнюється та є недостатнім.

Місцева
історія настільки ж приваблива, як і будь-яка інша, оскільки вона відображає
життя людей у ​​певному регіоні, як з точки зору
загального колективного мислення, так і особливостей регіону.
За 120 кілометрів південно-східніше Бухареста розташоване місто Келераш, в якому проживають близько 65.000 людей.
Келераш знаходиться на лівому березі рукава Борча, що відділяється від Дунаю поблизу болгарського міста Сілістра. Серед відомих людей, які народилися тут, були лікар та історик Помпей Самаріан, письменник Штефан Бенулеску, історик Ніколає Банеску, актор Штефан Беніке,
політик Мірча Чумара.

Це місто мало певне значення до ХІХ
століття. Під час правління князя Мірчі Старого, наприкінці 14-го і початку
15-го століття, Келераш згадується як місце зупинки для листоноша, який перетинав
Дунай до фортеці Дуросторум, нині Сілістра. Середньовічні документи свідчать про дві назви, які носило нинішнє місто. Однією з них є Лікірешть, що
під час правління Міхая Хороброго наприкінці 16 століття позначала тих, хто
проживав у селі. Друга, нинішня назва, має військове посилання до вершників,
які охороняли переправу через Дунай і займалися листуванням зі столицею. У 1734
році роль цього села зростає і воно згадується в документах як ярмарок, його жителі
займаючись сільським господарством і торгівлею.

Між
1812 і 1828 роками Келераш пережив тяжкі
випробування російсько-турецьких воєн і двох сильних епідемій чуми та холери. У 1833 році Келераш став столицею
Яломицького повіту, і ця зміна статусу привела до розвитку. У 1852 році, під
час правління Барбу Штірбея, місто викупило маєток, на якому воно було
розташоване, і стало вільним містом. З ім’ям Штірбея пов’язаний план міста, що означатиме прямі паралельні
вулиці, площі та бульвар. Як і всі румунські міста, Келераш зазнає прискорений
розвиток після створення румунської держави в 1859 році, після здобуття
Румунією державної незалежності в 1877 році та після Першої світової війни.

В історії послідовних перетворень міста, свій внесок має і ХХ
століття. Найважливіша трансформація – це перетворення, що відбулося під час процесу
знесення старих будівель у 80-х роках, у результаті чого було втрачено весь
старий центр, за винятком однієї будівлі – старої ратуші, в якій сьогодні
знаходиться Муніципальний музей Келераш. Ми розмовляли з музейним працівником Флоріном
Редулеску про знесення старого Келераша:
«Це було складне явище, почалося воно з моменту пакту Ріббентропа-Молотова.
Саме тоді почалися переслідування євреїв. І тому що у центральному районі міста
Келераш в той період проживали євреї. На першому поверху були магазини, нагорі
були їхні квартири. Деякі були здані в оренду, інші були їх власністю. Так
відбулася перша хвиля еміграції, євреї виїхали з міста. У «Чорній книзі»
звірств, яким піддали євреїв, виданій у 1946 році, розповідається про шкідливі
договори, укладені тими, хто був при владі та євреями і так вони ставали
співвласниками, переважна частина майна вже не належала євреям. Коли євреї покинули
домівки, співвласники стали повними власниками».

Після 1945 року ситуація змінюється, тому
що змінюється політика. Флорін Редулеску: «Настала зміна режиму, прийшли до
влади комуністи. Будинки були націоналізовані, певна їх частина. Інших вилучили
без документів. У цих будинках на центральній вулиці, де розташований наш
музей, встановили основні державні установи. Я знайшов у Бібліотеці
американського конгресу телефонну книгу міста Келераш з 1959 року, в якій
вулиця називалася «7 листопада» і на ній були всі установи. Упродовж часу кожна
установа побудувала собі інший осідок, і ці будівлі залишилися напризволяще.
Отже, у нас є недбалість 1941-1941 років, недбалість 1947-1948 років,
недбалість 1959-1960 років, і всі ці будинки стали занедбаними».

Історичний центр м. Келераш руйнується на
очах та на тлі все більшого зубожіння з того періоду. А рішення щодо його
знесення буде прискорено природним явищем: землетрусом від 4 березня 1977 року.
Флорін Редулеску: «Свідчення людей, які пережили ті часи показують, що багато з
цих будівель були непридатними
для проживання, з пробитими дощем дахами, зі щурами.
Скоріше, в них потрібно було вкласти гроші, щоб їх можна було використовувати.
Виходячи з цього та з бажання режиму будувати щось нове стало ймовірним
знесення цих будівель. Тут, у центрі, вперше з’явилися два багатоповерхові
житлові будинки для англійських спеціалістів, які приїхали на будівництво двох
заводів, одного целюлозно-паперового та іншого – будівельних матеріалів. Довгий
час на місці теперішнього універмагу стояла стара будівля, яку тоді називали
«Англійським клубом», бо її частіше відвідували англійці. Потім стався
землетрус 1977 року, який послабив структуру майже всіх старих будівель, і це
був моментом, коли почалися знесення. І так лише ця будівля, в якій ми
знаходимося, була укріплена».

Урбаністична
трансформація міста Келераш пройшла через кілька важливих моментів. Найважливішими були ті з 20-гостоліття.