Tag: зернові

  • Румунія потерпає від посухи

    Румунія потерпає від посухи

    Останні два роки рекордно високих температур і недостатньої кількості опадів у Румунії наклалися на хронічну посуху, що посилило її руйнівний вплив на повсякденне життя людей та економіку країни. Обмеження водопостачання досі діють у понад 400 населених пунктах по всій країні. Найбільше постраждали східні повіти: Ботошань, Ясси, Вранча, Нямц та Бакеу. Але є також серйозні проблеми в південних повітах, таких як Джурджу і Горж. Представники Державного агентства водних ресурсів Румунії – Apele Române все ще звертаються до населення із закликом раціонально використовувати воду, враховуючи, що коефіцієнт заповнення 40 водосховищ становить 78%.

    У близько 120 населених пунктах Ботошанського повіту, наприклад, люди не отримують воду і вночі, оскільки споживання є вищим, ніж зазвичай, а оптимальний рівень не може бути накопичений у резервуарах. Користувачам рекомендується створити мінімальні запаси води на період відключення. В інших населених пунктах повіту, які не мають централізованого водопостачання, колодязі пересохли, а люди кажуть, що їм доводиться носити воду за три-чотири кілометри. Експерти рекомендують використовувати питну воду лише для споживання, а для інших побутових потреб, де це можливо, використовувати альтернативні джерела.

    З іншого боку, тривала посуха створила серйозні проблеми для сільськогосподарських культур. У липні цього року міністр Флорін Барбу поінформував єврокомісара Януша Войцеховського про те, що значні території Румунії постраждали від посухи. Днями він звернувся до Єврокомісії з проханням терміново виплатити компенсації фермерам, які зазнали значних збитків. Великі території Румунії постраждали від посухи, а втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу економічну життєздатність фермерських господарств та інтереси безпеки країни, – повідомляє міністр. «Значна шкода, заподіяна несприятливими кліматичними явищами, вимагає термінової компенсації, щоб допомогти вирішити конкретні проблеми, що виникли в результаті цих подій», – йдеться в листі, надісланому до Єврокомісії міністром сільського господарства і розвитку сільських районів Флоріном Барбу.

    За даними міністерства, за попередніми оцінками, загальні витрати у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року мають бути терміново відшкодовані фермерам. Що стосується поточного року, то гостра нестача опадів і вищі за норму температури на більшій частині території країни, навіть особливо високі в низинних районах, як повідомляється, вплинули на весняні посіви, особливо кукурудзи та соняшнику, на площі близько 2 млн га по всій країні, аж до загрози повної загибелі цих посівів. Втрати, за даними Міністерства сільського господарства, оцінюються у понад 200 євро на гектар.

  • Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

    На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав роботу новий перевантажувальний термінал для зернових вантажів.  31 травня відбулась урочиста церемонія його відкриття. Новий термінал був побудований у рамках державно-приватного партнерства, а обсяг інвестицій у створення нового комплексу становить 10 млн євро, кошти надані Grampet Group, найбільшою групою приватних залізничних компаній з румунськими акціонерами в Південно-Східній Європі. Можливості терміналу забезпечують безперервну роботу 24 години на добу. Його максимальна місткість становить 3 млн тонн вантажів. Навантажувально-розвантажувальні станції можуть одночасно обробляти вісім вагонів, що забезпечує швидкість переробки 500 тонн на годину.

     

    Найбільший залізничний зерновий термінал в Європі

    На станції Дорнешть є 16 колій, з яких половина — широкі, половина — вузькі. Оскільки термінал знаходиться безпосередньо на станції, використовувати зможуть всі вільні колії для формування та заватаження поїздів. Президент Grampet Group Груя Стойка заявив, що дорнештський термінал розташований у безпосередній близькості від кордону з Україною, дозволяє перевозити 3 мільйони тонн збіжжя щорічно та «стає стратегічним вузлом у потоці вантажів до порту Констанца ».

    «Завдяки цій перевантажувальній потужності та всім іншим запропонованим провідним сучасним технологічним рішенням термінал стане стратегічним пунктом збільшення потоків зерна від кордону з Україною до порту Констанца. Хочу сказати, що наявне тут обладнання, таке ж, як і у великих морських портах, дозволяє перевантажувати вісім українських вагонів-зерновозів широкої колії та вісім вагонів європейської колії. Для прикладу скажу, що всі інші термінали в Європі дозволяють перевантажувати щонайбільше два вагони одночасно», – заявив Груя Стойка.

    Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур стверджує , що інвестиція у Дорнешть сприятиме зменшенню навантаження на дорожній рух, майже заблокований фурами із зерном. «Ми чекали на цю інвестицію і віримо, що нам ще багато чого належить зробити. Необхідно впорядкувати рух транспорту і особливо вантажів. Це інвестиція у розмірі 10 мільйонів євро, що означає, наскільки я розумію, чотири склади поїздів, які можуть щодоби вирушати до порту Констанца. Це означає менше фур на румунських дорогах, хоча я з нетерпінням чекаю, коли автомагістраль A7 пролягатиме до Сірету. На мій погляд це ще один конкретний приклад солідарності з Україною», – заявив Георге Флутур.

    В урочистому відкритті нового зернового терміналу також взяли участь Генеральний секретар Уряду Румунії Мірча Абрудян, почесний радник Прем’єр-міністра з питань міжнародних економічних відносин Віктор Понта, Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, Генеральний консул Румунії в Чернівцях  Ірина Стенкулеску, Генеральний директор Головного митного управління Румунії Марчел Мутеску, а також чимало державних секретарів.

     

    Румунія поруч з Україною

    Під час заходу Генеральний консул Румунії в Чернівцях Ірина Стенкулеску передала послання міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску, яка зазначила, що відкриття зерноперевалочного терміналу в Сучавському повіті є ще одним доказом того, що підтримка Румунією української держави та народу, української економіки залишається твердою, послідовною та відданою на рівні влади, громадянського суспільства та приватного сектору. Очильниця МЗС підкреслила, що Румунія підтримала Україну з першого дня агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією і продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде необхідно, в тому числі в процесі повоєнної відбудови.

    Глава румунського зовнішньополітичного відомства додала, що державні та приватні ініціативи з розширення транскордонної інфраструктури з Україною відповідають не лише економічним, але й політичним та стратегічним імперативам, зазначивши, що таким чином Румунія робить конкретний внесок в ефективну інтеграцію України до єдиного європейського ринку: «Завдяки інвестиціям та зусиллям, докладеним Румунією самотужки або за підтримки міжнародних партнерів, з початку війни було забезпечено транзит приблизно 37 мільйонів тонн української сільськогосподарської продукції», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.

    У своєму виступі Посол України в Румунії Ігор Прокопчук відзначив, що «відкриття терміналу Дорнешть знаменує собою нову сторінку в спільних зусиллях з модернізації та оптимізації залізничної інфраструктури в регіоні та підтримки відбудови України». «Комплекс стане стратегічною точкою для полегшення руху вантажів з України до порту Констанца», – сказав Ігор Прокопчук.

     

    Новий комплекс є каталізатором нових інвестицій

    «Те, що було здійснено тут, означає нові робочі місця для людей, більше того, це каталізатор для подальших інвестицій. Я впевнений, що ви не зупинитеся на досягнутому. Я впевнений, що ви розвиватимете цю сферу ще більше, тому що це потрібно Румунії, це потрібно Україні, і тому важливо, щоб це наше послання було дуже сильним не тільки в Бухаресті, але й на європейському рівні. Від імені Канцелярії прем’єр-міністра я хочу привітати усіх і підтвердити підтримку румунському підприємництву, бізнес-середовищу», – сказав державний радник канцелярії прем’єр-міністра, колишній міністр економіки, підприємництва і туризму Флорін Спетару.

    «Ця стратегічна інвестиція, розташована на кордоні з Україною, що відображає прихильність Grampet Group до розвитку інфраструктури, водночас зміцнюючи позицію Румунії як логістичного та залізничного вузла у Східній Європі», – сказав своєю чергою генеральний секретар уряду Мірча Абрудян.

     

    Перевантаження 500 тонн зерна за годину

    Інвестиції в залізничну інфраструктуру мають важливе значення для забезпечення ефективного та конкурентоспроможного транспорту, а Європейська зелена угода заохочує розвиток та модернізацію залізничних мереж, включаючи впровадження нових та стійких технологій, таких як ті, що включає перевалочний комплекс на кордоні з Україною.

    Виступаючи на церемонії відкриття найбільшого в Європі зерноперевалочного терміналу почесний радник прем’єр-міністра Румунії Віктор Понта підкреслив, що Румунія повинна «стати найважливішими  воротами для відбудови України». «Ще відколи я приєднався до команди прем’єр-міністра Чолаку, я намагаюся пояснити румунському народу, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, тому що, якщо не пояснити людям, що від цього виграє й Румунія, бо північно-східний регіон Румунії найменш розвинений, часто виникає почуття розчарування і багато людей запитують: “Чому ми робимо для інших, а не для себе?”. І Румунія може розвиватися завдяки усім політичним і фінансовим ресурсам, державним і приватним, які виділяються на ці європейські і трансатлантичні зусилля з підтримки України, не тільки в цей дуже важкий період, під час війни, а й особливо після, у період відбудови. Я хотів би, щоб Румунія стала найважливішими воротами для відбудови, щоб вона скористалася цим для розвитку своєї залізничної, автомобільної, повітряної та морської інфраструктури, чого вона недостатньо робила в останні роки», – сказав Віктор Понта.

     

    Румунія продовжує забезпечувати транзит української агропродукції 

    П’ятий термінал, яким управляє Grampet Group та її флагманська компанія Grup Feroviar Român, знаменує собою новий розділ в зусиллях групи сприяти розвитку сфери залізничних вантажних перевезень у Румунії та покращенню ефективності залізничної інфраструктури в регіоні. Отже, розрахований на роботу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік, термінал має дві конвеєрні лінії продуктивністю 250 тонн на годину кожна, що дозволяє перевантажувати 500 тонн збіжжя на годину.

    «У жовтні минулого року транзитом через Румунію пройшло більше чотирьох мільйонів тонн зерна. Ми продовжуємо інвестувати, навіть якщо потоки сповільнилися, тому що стійка Європа – це більш взаємопов’язана Європа, насамперед через транспортну інфраструктуру, особливо через цю ділянку, з Україною та Республікою Молдова. Румунія повинна бути частиною зусиль відбудови України, а транспортна інфраструктура відіграватиме ключову роль у швидкості та ефективності цієї реконструкції. Необхідні інвестиції, особливо в залізничну транспортну інфраструктуру, щоб транспортні потоки, які сьогодні здійснюються автомобільними дорогами, були перенаправлені на залізничну систему, яка є набагато ефективнішою і менше забруднює навколишнє середовище. Ми заохочуємо такі інвестиції, які покращують існуючу залізничну інфраструктуру», – заявив Державний секретар Міністерства транспорту Румунії Ірінел Скріоштяну.

    Заснована 25 років тому група компаній Grampet сьогодні є найбільшою залізничною групою та приватним логістичним оператором у Румунії та в Центральній та Південно-Східній Європі. Його структура стратегічно охоплює весь ланцюжок рішень і послуг залізничного транспорту. У Grampet Group наголосили, що термінал має важливе значення для України. «Румунія відігравала і відіграє значну роль у функціонуванні «шляхів солідарності» з країнами Європейського Союзу для сприяння перевезенню зерна з України, що є важливим для забезпечення продовольчої безпеки у слаборозвинутих регіонах Африки та Азії, а також комерційних потоків на глобальному рівні», – сказав власник Grampet Group Груя Стойка. Він також наголосив, що ця «інвестиція знаменує собою новий етап у зусиллях групи оптимізувати залізничну інфраструктуру в регіоні та підтримати відбудову України».

  • 29 березня 2024 року

    29 березня 2024 року

    НАТО – Від Балтійського до Чорного моря, через Атлантику і Адріатику НАТО є більш згуртованою і боєздатною, ніж будь-коли, заявив у п’ятницю Державний секретар США Ентоні Блінкен у посланні з нагоди 20-ї річниці найбільшої хвилі розширення в історії Альянсу. Від імені Сполучених Штатів він привітав Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину і Словенію з 20-ю річницею членства в НАТО, йдеться в повідомленні Державного департаменту. Президент Румунії Клаус Йоганніс також заявив, що Румунія залишатиметься глибоко залученою в процесі постійної адаптації НАТО, щоб Альянс став сильнішим, стійкішим і краще підготовленим до майбутнього. За 20 років членства в НАТО Румунія стала важливою опорою і зміцнила свої позиції в Альянсі, поважаючи свої зобов’язання щодо безпеки в Чорноморському регіоні, заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. НАТО була створена в 1949 році як союз заради безпеки між США, Канадою і 10 західноєвропейськими країнами. Швеція приєдналася до НАТО останньою, лише цього року. Наразі НАТО налічує 32 країни-члени.

    ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія та сусідня Болгарія приєднаються до європейської Шенгенської зони вільного пересування з повітряними та морськими кордонами. Це означає скасування контролю за перевіркою документів. У Румунії, однак, прикордонники, які все ще присутні в аеропортах, зможуть здійснювати раптові перевірки на основі аналізу ризиків. Між часом, технічна підготовка в 17 румунських аеропортах і чотирьох морських портах наближається до завершення. Крім того, в Яському (схід) і Тімішоарському (захід) аеропортах з’явилися нові термінали. Започаткована у 1985 році як міжурядовий проєкт між п’ятьма країнами – Францією, Німеччиною, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом – і після семи хвиль розширення, Шенгенська зона зараз є найбільшою у світі зоною вільного пересування. З приєднанням Румунії та Болгарії вона становить 4,5 млн. км2, а населення – 450 млн. осіб.

    ДРОН – Міністерство національної оборони повідомляє, що у четвер ввечорі на сільськогосподарських угіддях на Великому острові Брейли (південно-східна Румунія) були ідентифіковані фрагменти, які, ймовірно, походять від повітряного вибухового пристрою, можливо, дрона. Міноборони повідомляє, що разом зі спеціалізованими структурами Національної системи оборони, громадського порядку та національної безпеки наразі розслідує інцидент на місці, відповідно до конкретних оперативних процедур. У вересні 2023 року фрагменти трьох російських безпілотників розбилися в Румунії, в повіті Тульча, неподалік від кордону з Україною.

    СТАТИСТИКА  – У Румунії середньомісячна пенсія зросла на 13,9% у 2023 році порівняно з попереднім роком, до 2.113 леїв (близько 423 євро), повідомив у п’ятницю Національний інститут статистики (INS). Середня кількість пенсіонерів становила 4,98 мільйона, що на 24.000 менше, ніж у попередньому році. За даними НІС, середня кількість пенсіонерів державного системи соціального забезпечення становила трохи більше 4,6 мільйона, що на 6.000 менше, ніж у 2022 році.

    ЗЕРНОВІ – За даними Національного інституту статистики, виробництво зернових в Румунії збільшилося минулого року більш ніж на 9% до майже 21 мільйона тонн, головним чином завдяки вищій врожайності з гектара. На це зростання вплинуло 11-відсоткове збільшення виробництва пшениці, на яку припадає 47% від загального обсягу виробництва зернових. Дані показують, що Румунія посідає четверте місце в Європі за виробництвом пшениці після Франції, Німеччини та Польщі.

    ПРИНЦ – Останки принца Ніколая, брата короля Кароля ІІ, та його дружини Іоани Долетті були перепоховані в п’ятницю в новому архиєпископському і королівському соборі в місті Куртя де Аргеш (центральна Румунія). Труни несли на плечах солдати, в той час як військова гвардія віддавала почесті. Принц регент Ніколає і його дружина були поховані поруч з королем Каролем II. Нагадаємо, що уряд в Бухаресті схвалив на початку цього року, після зусиль Королівського Дому, рішення про повернення в країну останків другого сина короля Фердинанда і королеви Марії.  Ніколає народився в замку Пелішор на курорті Сіная (центр Румунії) в 1903 році і помер в Мадриді в 1978 році, будучи похований в Лозанні.

    ЛІТНІЙ ЧАС – Цими вихідними Румунія переходить на літній час. У ніч на неділю стрілки годинника переведуть на одну годину вперед – 3.00 стане 4.00. Неділя буде найкоротшим днем у році. Зміна відбувається через кілька днів після весняного рівнодення 20 березня, коли день і ніч були однакової тривалості. З переходом на літній час різниця між офіційним часом Румунії та часом за Гринвічем становитиме три години, порівняно з двома годинами в зимовий час. Літній час триває трохи менше семи місяців, близько 65% року, охоплюючи весну, літо і половину осені. Країни-члени ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони перейти на літній або зимовий час назавжди. Однак дискусія все ще відкрита.

  • 24 березня 2024 року

    24 березня 2024 року

    ТЕРАКТ У МОСКВА – Сьогодні в Росії день національної жалоби після теракту, що стався в п’ятницю ввечері в концертному залі на околиці Москви, відповідальність за який взяло на себе джихадистське угруповання «Ісламська держава». Щонайменше 154 людини загинули. Російське державне телебачення показало кадри допиту після арешту чотирьох ймовірних нападників, іноземних громадян, у Брянській області, що межує з Україною та Білоруссю. Президент Володимир Путін заявив, що терористи планували втекти в Україну, яка нібито готувалася їх прийняти. У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін, і інші покидьки просто намагаються звалити на іншого. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття сім’ям жертв теракту. У повідомленні в мережі X зовнішньополітичне відомство підкреслило, що Румунія рішуче засуджує всі форми тероризму і всі напади на цивільних осіб.

    ТРИВОГА – Учора ввечері Інспекторат з надзвичайних ситуацій знову оголосив повітряну тривогу. Мешканці населених пунктів Тульчанськго повіту, поблизу румунсько-українського кордону отримали повідомлення RO-Alert у зв’язку з небезпекою «падіння об’єктів з повітря» під час атаки російських безпілотників по півдню України. Минулого місяця сповіщення RO-Alert отримали мешканці Тульчанського і Галацкого повітів, через можливе падіння уламків безпілотників, які Росія запустила по українських дунайських портах.

    ВИБОРИ В СЛОВАЧЧИНІ – Спікер словацького парламенту Петер Пеллегріні та колишній міністр закордонних справ Іван Корчок боротимуться у другому турі президентських виборів у Словаччині 6 квітня. У першому турі, що відбувся в суботу, за результатом підрахунку більшості голосів Корчок набрав 42% голосів проти 37% у Пеллегріні. Колишній глава уряду Петер Пеллегріні користується підтримкою нинішнього прем’єр-міністра-популіста Роберта Фіцо, який відмовляється надавати військову допомогу сусідній Україні, ставить під сумнів суверенітет країни і закликає до миру з Росією. Але після голосування Пеллегріні підкреслив, що Словаччина залишиться членом ЄС і НАТО, незважаючи на заяви Фіцо. Корчок – переконаний проєвропеєць, який вважає, що «Російська Федерація розтоптала міжнародне право (…) Я не думаю, що Україна повинна віддати частину своєї території заради досягнення миру».

    ПОЛІТИКА – Палата депутатів у понеділок розгляне вотум недовіри, ініційований опозиційною партією Союз за порятунок Румунії, міністру сільського господарства, соціал-демократу Флоріну Барбу. Документ під назвою «Ода Чаушеску не врятує румунське сільське господарство» був ініційований після заяв, в яких Барбу схвально  згадав ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, страченого під час грудневої революції 1989 року. Ініціатори резолюції про вотум недовіри також стверджують, що Барбу просував закон, який передбачав використання очерету в дельті Дунаю для фінансової вигоди певних політиків і, що за все це він повинен бути відправлений у відставку. Голосування по документу відбудеться у вівторок на пленарному засіданні Палати депутатів.

    СВЯТО – Римо-католики святкують сьогодні Вербну неділю, яка знаменує собою вхід Ісуса Христа до Єрусалиму і відкриває Страсний тиждень, що завершиться наступної неділі, 31 березня, Воскресінням Господнім. У Бухаресті відбулася традиційна римо-католицька процесія Свята Квітів, яка розпочалася біля Французької церкви, продовжилася маршрутом через центр столиці і завершилася біля собору Святого Йосипа. Цього року православні (які складають більшість у Румунії) і греко-католики святкуватимуть Вербну неділю 28 квітня, а Великдень 5 травня.

    ПЕРЕПОХОВАННЯ – Берегиня румунської корони Маргарета вирішила, що останки принца-регента Румунії Ніколає повинні бути репатрійовані. Другий син короля Фердинанда і королеви Марії буде спочивати разом зі своєю дружиною Іоаною в новому архієпископському і королівському соборі в Куртя-де-Аргеш на півдні Румунії. Королівська родина оголосила, що похоронна церемонія відбудеться у п’ятницю 29 березня. Принц Ніколає був молодшим братом короля Карла II і дядьком короля Румунії Міхая I. Він помер у 1978 році в Мадриді в Іспанії і був похований у Лозанні в Швейцарії.

    ЗЕРНОВІ – Румунський експорт зернових в минулому році впав більш ніж на 4% в порівнянні з 2022 роком, але перевищив 4 мільярди євро у вартісному вираженні. Про це повідомив Національний інститут статистики Румунії. Найвища вартість експорту зернових у 2023 році була зафіксована в листопаді, коли Румунія експортувала понад 444 мільйони євро, потім у березні – 405 мільйонів євро. Що стосується імпорту, то в 2023 році Румунія імпортувала зернових з-за кордону на суму понад 700 мільйонів євро, що більш ніж на 27% менше в порівнянні з 2022 роком, – повідомляє НІС Румунії.

     

     

  • Фермери в центрі уваги Європарламенту

    Фермери в центрі уваги Європарламенту




    З
    початку конфлікту, спровокованого Російською Федерацією в сусідній країні, близько
    17 мільйонів тонн основної сільськогосподарської продукції покинули Україну
    автотранспортом, залізницею або Дунаєм, свідчать дані Міністерства сільського
    господарства в Києві. З них весь обсяг зерна, що становить приблизно 38%
    українського експорту, потрапив до сусідніх держав ЄС, оскільки кордони України
    з Росією та Білоруссю були закриті.




    Щоб
    допомогти Україні, після того як Росія заблокувала українські чорноморські порти, ЄС призупинив дію тарифів та інших заходів торгового захисту на імпорт українського зерна
    та інших продуктів харчування, не
    вимагаючи від них відповідності європейським стандартам якості. Метою Брюсселя було дати можливість українським
    фермерам експортувати зернові та олійні культури на свої традиційні ринки Африки, Близького Сходу та Азії – і
    допомогти пом’якшити світову
    продовольчу кризу – але велика кількість зерна залишилася в Східній Європі і створила перебої.




    Під час дебатів у середу в Європейському парламенті щодо
    проблем, створених на європейському ринку великим напливом дешевого зерна з
    України, депутати Європарламенту закликали до посилення заходів для фермерів у
    Східній Європі, які страждають від імпорту української сільськогосподарської
    продукції. П’ять країн,
    Румунія, Польща, Болгарія, Словаччина та Угорщина- опинилися в надзвичайній ситуації, і
    для їхнього захисту потрібна європейська солідарність, заявив комісар з питань сільського господарства Януш
    Войцеховський, який визнав внесок Бухареста у забезпечення коридорів солідарності для зерна з сусідньої
    країни та передав
    подяку ЄС за
    підтримку: «Румунія, щира подяка
    Румунії, тому що там був найбільшим тягар для цієї країни. Відправлено 9 млн
    тон зерна. 6,5 покинули Румунію. 2,5 залишилося».




    Зараз Європейський Союз каже, що українське зерно буде тільки
    проходити через ці країни, і робляться спроби контролювати поставки, щоб запобігти
    ситуації порушення їхні ринків. Румунський євродепутат Дачіан Чолош, колишній
    єврокомісар з питань сільського господарства, закликав Єврокомісію зробити
    більше для того, щоб зернові дійсно
    потрапляли третіх країн.




    Також від Румунії євродепутат Європарламенту Даніель
    Буда, віце-президент Комісії з питань сільського господарства, наполягав на
    тому, що зерновими повинна безпосередньо керувати Європейська комісія, а
    депутатка Європарламенту Кармен Аврам закликала продовжити заборону на імпорт до
    постраждалих країн-членів. Кармен Аврам також зазначила, що Румунія перебуває в
    особливій ситуації, маючи автомобільне, річкове і морське сполучення з
    Україною, а румунський чорноморський порт Констанца перевантажений.