Tag: зловживання службовим становищем

  • Знову про зловживання службовим становищем

    Знову про зловживання службовим становищем

    Міністерство юстиції Румунії оголосило, що планує встановити мінімальний поріг заподіяного фінансового збитку, якого він назвав «розумним», від якого зловживання службовим становищем вважатиметься кримінальним злочином. Уточнення це було зроблено міністром юстиції Тудорелом Тоадером після того як судді Конституційного суду постановили, що Парламент має встановити поріг заподіяного фінансового збитку, від якого зловживання службовим становищем вважатиметься кримінальним злочином. Конституційний суд виніс рішення, таким чином, у запиті колишньої дружини лідера правлячої лівої СДП і спікера Палати депутатів Лівіу Драгні, проти якої було порушено справу за фактом зловживання службовим становищем.

    Колишня дружина Лівіу Драгні стверджувала, що відповідна стаття Кримінального кодексу є неконституційною у справі за фактом наймання на роботу в Департаменті соціального захисту Телеорманського повіту (південь), яким вона завідувала у період, коли її чоловік був головою Повітової ради Телеорман. Прокурори НАД звинуватили самого Лівіу Драгню у підбурюванні до зловживання службовим становищем та підробки документів, тому що він спричинив керівників Департаменту найняти на роботу, фіктивно, двоє людей, членів повітової організації СДП. Вони отримали заробітні плати за рахунок державних коштів, хоча працювали виключно на користь Соціал-демократичної партії. Міністр Тоадер пояснює: Перш за все ми чекаємо на рішення Суду, на його повну мотивацію, не тільки оголошення, після чого ми проведемо дебати з експертами у галузі права, з громадянським суспільством, щоб побачити яким може бути той розумний поріг, що має узгодити положення Кримінального кодексу з рішенням Конституційного суду, бо тут йдеться про обов’язок законодавчого органу.

    Від імені гільдії суддів та прокурорів, голова Верховного суду Крістіна Тарча вважає, що поріг буде визначатися відповідно до рішень судових інстанцій по відношенню до ступеня суспільної небезпечності злочину. І уточнила: Я вважаю передчасними зараз дискусії щодо рівня заподіяного збитку, бо якщо Конституційний суд мав на увазі низький ступінь суспільної небезпеки злочину, звичайно, поріг повинен бути відносно невеликим, але якщо Суд взяв до уваги інші аспекти, сума може змінюватися в залежності від того, що мав на увазі Конституційний суд.

    Генеральна прокуратура, натомість, категорично виступає проти введення будь-якого порогу. Генеральний прокурор Августін Лазер уточнив, що він не відмовиться від цієї точки зору, яку він публічно вже висловив. Оголошення Прокуратури було зроблено на тлі підозр суспільства щодо бажання влади уповільнити кампанію по боротьбі з корупцією, що відправила за грати або навіть на лаву обвинувачених незліченну безліч колишніх недоторканних політиків. На початку цього року, спроба колишнього міністра юстиції Флоріна Йордаке змінити кримінальні кодекси терміновими постановами вивела на вулиці сотні тисяч людей в найбільшому колективному протесті посткомуністичного періоду. Тоді, уряд відмовився від термінової постанови, а Йордаке від міністерського портфелю.

  • Судова система, злочинці, політики

    Судова система, злочинці, політики

    Тверда рука урядування, лідер правлячої Соціал-демократичної партії і спікер Палати депутатів Лівіу Драгня не приховав свого розчарування щодо дотеперішньої діяльності Юридичного комітету Сенату, що стосується помилування покарань за фактами корупції.

    Він оголосив також, що ситуація голови цього комітету, соціал-демократа Шербана Ніколає, буде вирішена керівництвом партії. В середу по обіді, сенатори юристи схвалили поправки, запропоновані Шербаном Ніколає, його колегою Лівіу Бреїлою і колишнім главою держави, нинішнім опозиційним сенатором Траяном Бесеску, про помилування засуджених за корупцію. У середу ввечері, тисячі румунів вийшли швидко, знову ж, на вулиці Бухареста і великих міст країни в знак протесту проти корупції політичного класу.

    Так що, на наступний день, у ті же комісії, очоленій Шербаном Ніколає відбулося нове голосування, на якому були відхилені пропозиції щодо помилування таких злочинів, як давання або одержання хабара, зловживання службовим становищем та торгівля впливом. Вирішили виправити результат початкового голосування сенатори НЛП, СРР та ДСУР та утрималися від голосування представники правлячої коаліції СДП – АЛД. Той факт, що Шербан Ніколає досі не подав у відставку, серйозно впливає як на імідж СДП, так і на повагу до нього особисто від своїх колег – зазначив, на Facebook, колишній прем’єр-міністр соціал-демократ Віктор Понта.

    Головний герой цього епізоду, якого оглядачі вважають типовим для дилетантизму, непослідовності і плутанини в Парламенті, намагався пояснити. Шербан Ніколає: Саме як було взято рішення вчора, так було взято рішення й сьогодні, тими ж самими демократичними засобами, що свідчить про те, що там не йшлося про жодне зумовлене політичне рішення. Ми утрималися, тому що ми не були згодні з цією процедурою. Відбулося регулярне голосування, але ми не змінили свій голос. Там не було ніякого іншого впливу. Вчора я проголосував за внесення цих поправок, сьогодні проголосував утриманням в тому сенсі, що не хотів брати участь в голосуванні за чи проти цієї процедури щодо нового голосування вже прийнятих поправок. Ось так!

    Хоча запропонована ним поправка була відхилена, Траян Бесеску, однак, залишився послідовним щодо своїх пропагандистських виступів стосовно помилування осіб, засуджених за зловживання службовим становищем: У нас ставлення до питання зловживання службовим становищем було помилковим. Якщо подивитися на останню доповідь керівниці НАД, де зазначено, що працівники цієї установи працюють над 2.150 справами, пов’язаними зі зловживанням службовим становищем. У той же час, як виглядає ситуація в Європі? Я не думаю, що у всіх державах-членах Європейського Союзу ми знайдемо 50-100 справ. У нас працюють над 2.150 справами.

    Теж у четвер, Конституційний суд не задовольнив, з більшістю голосів, подання Омбудсмена стосовно статті кримінального закону, що забороняє засудженим особам бути членами уряду. Це той закон, що заборонив лідеру соціал-демократів Лівіу Драгні доступ до головної посади у виконавчому органі, незважаючи на категоричну перемогу його партії на виборах в грудні 2016 року. У минулому році, він був засуджений до двох років позбавлення волі умовно за спробу фальсифікації результатів голосування під час референдуму від 2012 року про імпічмент Траяна Бесеску. Рішення суду, каже Драгня: Нічим не змінює моє ставлення, ані моє життя або політичну діяльність, ані політичні рішення. У нас є прем’єр-міністр, якого я підтримую і уряд, якого також підтримую. Це не рішення для мене.

    Широко висвітлені міжнародними ЗМІ, події в Бухаресті доводять, що боротьба між чистою частиною румунського суспільства та політичними відповідальними з низькими моральними стандартами триває без перепочинку.