Tag: злочинність

  • 28 грудня 2024 року

    28 грудня 2024 року

    ПОСТАНОВА – У суботу в Бухаресті між прем’єр-міністром соціал-демократом Марчелом Чолаку та представниками роботодавців і профспілок, які входять до складу Національної тристоронньої ради з соціального діалогу відбулися дискусії щодо термінової постанови, яка передбачає скорочення витрат у державному секторі. Профспілкові лідери вважають, що заморожування зарплат означає падіння доходів працівників бюджетної сфери, в той час як роботодавці вважають, що уряду СДП-НЛП-ДСУР вдасться скоротити бюджетний дефіцит наступного року, якщо він реалізує заходи, що містяться в документі. Він передбачає, що до 2025 року буде заморожена зайнятість у державному секторі, понаднормова робота компенсуватиметься вільним часом, державні зарплати і пенсії будуть заморожені. Урядовці стверджують, що хочуть скоротити бюджетні витрати на 19 мільярдів леїв (майже 4 мільярди євро), або один відсоток ВВП, водночас покращуючи життя румунів і зберігаючи інвестиційні програми.

     

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів в Румунії може відбутися 23 березня 2025 року, а 6 квітня, вирішальний тур. Про це в суботу повідомили бухарестські ЗМІ з посиланням на політичні джерела в урядовій коаліції СДП-НЛП-ДСУР. Перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони (ВРНО), послався на втручання неназваного державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка СПР Елена Ласконі (в опозиції). У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів вже проголосували на той час, коли КСР вирішив визнати перший тур недійсним. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія належить до країн з найнижчим рівнем злочинності, маюючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляється у прес-релізі Міністерства внутрішніх справ Румунії, заснованого на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон», Румунія зазначена як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. За даними Міністерства внутрішніх справ, офіційні міжнародні документи підкреслюють значний прогрес Румунії в боротьбі зі злочинністю, підтверджуючи її статус безпечної країни. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інші насильницькі злочини, – додається в прес-релізі.

     

    КОРДОН – Понад 166 300 осіб, румунських та іноземних громадян, і приблизно 45 100 транспортних засобів здійснили формальності для перетину румунського кордону, як на в’їзді, так і на виїзді, в третій день Різдва, повідомила в суботу Генеральна інспекція прикордонної поліції. Нагадаємо, що 33 пункти перетину кордону Румунії з Угорщиною і Болгарією, а також на Чорному морі і приморському Дунаї будуть закриті з 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного пересування і сухопутними кордонами: 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску розташовані на західному кордоні Румунії з Угорщиною, і 14 автомобільних, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією. Ці дані містяться в проєкті урядового рішення, розробленому Міністерством внутрішніх справ.

     

    ІНФЕКЦІЇ – Протягом тижня з 16 по 22 грудня в Румунії було зареєстровано понад 89 100 випадків респіраторних інфекцій, коли також було оголошено про першу підтверджену смерть від вірусу грипу. За даними Національного інституту громадського здоров’я, у цей період було на 43% більше випадків у порівнянні з тим же тижнем попереднього сезону та приблизно на 15% менше випадків респіраторних інфекцій у порівнянні з попереднім тижнем. Станом на 22 грудня щеплення від грипу отримали понад 1,1 млн осіб.

     

    ГАЗ – Російський енергетичний гігант «Газпром» оголосив у суботу, що призупинить експорт газу до Респ. Молдова з 1 січня 2025 року через нібито несплачений борг з боку влади Кишинева. Компанія заявляє, що залишає за собою право вжити будь-яких заходів, включно з розірванням контракту на постачання. Росія постачає до Молдови близько 2 мільярди кубометрів газу на рік через Україну. Газ постачається до проросійського сепаратистського регіону Придністров’я, який використовує його для виробництва дешевої електроенергії, яку потім продає решті Молдови.

     

    ТЕНІС – Румунські тенісистки Анка Тодоні та Ана Богдан в суботу кваліфікувалися в основну сітку турніру WTA 500 в Брісбені. Ана Богдан у вирішальному матчі перемогла колумбійку Еміліану Аранго з рахунком 6-2, 6-4 і дебютує в основній сітці турніру в Брісбені проти росіянки Анастасії Потапової. Анка Тодоні виграла свій матч у словачки Анни Кароліни Шмідлової з рахунком 6-2, 6-3 і дебютує в основній сітці турніру проти іспанки Крістіни Бучі.  Турнір WTA 500 в Брісбені (Австралія) із загальним призовим фондом понад 1,5 мільйона доларів пройде з 29 грудня по 5 січня.

  • 27 грудня 2024 року

    27 грудня 2024 року

    ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

     

    СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

     

    ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

     

    ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

     

    ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

     

    МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

     

    СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

  • 3 жовтня 2024 року

    3 жовтня 2024 року

    PATRIOT – ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закону про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.

     

    БЮДЖЕТ – Міністр інвестицій та європейських проєктів Румунії Адріан Кичу заявив, що Румунія представить семирічний план скорочення бюджетного дефіциту до 15 жовтня – крайнього терміну, встановленого Європейською Комісією. За словами Кичу, план передбачає низку реформ, які включені до Національного плану відновлення та стійкості. Заходи, в основному, полягають у скороченні непотрібних витрат у державних установах та покращенні збору доходів до бюджету.

     

    УКРАЇНА – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у четвер обговорив війну в Україні та «план перемоги» Києва з Президентом Володимиром Зеленським під час свого першого офіційного візиту після того, як 1 жовтня очолив Альянс. «Україна зараз ближче до НАТО, ніж коли-небудь раніше, і продовжуватиме йти цим шляхом, поки не досягне членства», – сказав Марк Рютте, який підтвердив свою підтримку Києву. Зі свого боку, Володимир Зеленський заявив, що українці заслуговують на вступ до НАТО, і Москві необхідно дати «чіткий сигнал, що гарантована безпека для України та всієї Європи неминуча».

     

    ПАРТНЕРСТВО- У Бухаресті відбулася презентація Рамкової програми партнерства між Світовим банком та Румунією на період 2025-2029 роки. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що протягом наступних трьох років орієнтовний обсяг фінансування Румунії з боку групи Світового банку становитиме понад шість мільярдів доларів на вигідних фінансових умовах. Ці гроші допоможуть подолати розрив між більш розвиненими та інтегрованими міськими районами і біднішими та більш ізольованими сільськими районами. Також було підписано кредитну угоду на суму 500 мільйонів доларів на політику управління ризиками стихійних лих.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні становив 5,5%, що на 0,1% більше, ніж у липні, повідомив Національний інститут статистики. Кількість безробітних у віці від 15 до 74 років перевищила 450 000 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці та порівняно з серпнем 2023 року. Безробіття серед дорослого населення у віці від 25 до 74 років за аналізований період становить  4,4%. Незначна тенденція до зростання цього показника є тривожним сигналом для уряду, оскільки динаміка безробіття показує, в якому напрямку рухається економіка, а наразі спостерігається уповільнення економічної активності, – каже економічний аналітик Ауреліан Докіа. Однак, за його словами, хоча незначне збільшення кількості безробітних є тривожною ознакою, Румунія все ще далека від критичного рівня, якого вона досягла в минулі кризові періоди, коли країна зіткнулася, серед іншого, з економічною рецесією.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Поліцейські Управління з розслідування злочинів та громадського порядку, спільно з, жандарми та бійцями спецпідрозділу поліції зі службовими собаками провели рейд у місті Цендерей, у повіті Яломіца (південна Румунія). Вони провели обшук у кількох десятках помешкань і, за даними повітового поліцейського інспекторату, мають намір доставити на допит десятки підозрюваних, деякі з яких мають європейські ордери на арешт. Вони розслідують кримінальні правопорушення за фактом порушення громадського порядку і громадського спокою, а також недотриманням режиму поводження зі зброєю і боєприпасами.

     

    DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

     

    КОМІСАРИ ЄС – Кандидати на пост Комісара ЄС, висунуті державами-членами ЄС та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, будуть заслухані в профільних комітетах Європарламенту наступного місяця. Голова Європарламенту Роберта Метсола оголосила в соціальних мережах, що майбутні комісари будуть затверджені депутатами Європарламенту в період з 4 по 12 листопада. France Presse зазначає, що, таким чином, призначення нового складу Єврокомісії стане можливим на початку грудня. Представниця Румунії Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп зазнала поразки з рахунком – 2:6, 1:6 від росіянки Анни Блінкової (26, 78 WTA) у другому колі турніру  WTA 125 у Гонконзі. Чемпіонка Ролан Гаррос і Вімблдону та колишня перша ракетка світу, піднялася в рейтингу WTA Live з 1130 на 879 місце після першого кола турніру в Гонконзі. Перемога над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком – 6:2, 4:6, 6:4 повернула румунку в Топ-1000. Вона повернулася на корт після більш ніж тримісячної перерви, коли відновлювалася після травми.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB  сьогодні ввечері зіграє на виїзді з грецьким клубом PAOK у черговому матчі групового турніру Ліги Європи. Чемпіони Греції, на чолі з румунським головним тренером Резваном Луческу, у першому турі перемогли турецький Galatasaray у Стамбулі з рахунком – 3:1, тоді як FCSB, якого тренує кіпріот Еліас Хараламбос, розгромив латвійський RFS у Бухаресті з рахунком 4:1.

  • 3 квітня 2024 року

    3 квітня 2024 року

    ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку у середу прийняв Спеціальну представницю США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, з якою обговорив роль Румунії в процесі відбудови України після закінчення війни, спровокованої Росією. Марчел Чолаку заявив, що Румунія прагне визначити найбільш ефективні методи підтримки і втілити їх в інтегровану стратегію відновлення України, в якій Бухарест хоче відігравати важливу роль. Згідно з урядовим прес-релізом, Румунія розглядає фонд ЄС для України у розмірі 50 мільярдів євро як основний орієнтир і прагне діяти на двосторонній основі, через пряму співпрацю з Україною, а також у ширших форматах, на регіональному рівні або зі стратегічними партнерами.

     

     

    ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що Румунія глибоко віддана просуванню всіх пріоритетів ЄС на період 2024-2029 років і продемонструвала, що може робити значний внесок у цей процес. Він зробив цю заяву з нагоди робочої зустрічі в Бухаресті, присвяченій майбутньому Стратегічному порядку денному Євросоюзу. Клаус Йоганніс підкреслив, що, з точки зору Румунії, в найближчі роки ЄС повинен зосередитися на зміцненні європейського співтовариства, маючи на увазі, передусім, безпеку й оборону. Присутній на засіданні Президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що енергетичний сектор та енергетичний перехід є дуже важливою темою, оскільки це питання процвітання, підтримки майбутніх промислових амбіцій.  Дискусії щодо підготовки Стратегічного порядку денного наступного інституційного циклу продовжаться на рівні європейських лідерів з метою його ухвалення Європейською Радою на червневому засіданні.

     

    НАТО – З нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75-ї річниці НАТО, Міністерство оборони організовує спеціальні заходи в Бухаресті та в країні. У четвер в шатб-квартирі Командування Південно-Східного багатонаціонального корпусу в Сібіу відбудеться «День відкритих дверей», під час якого громадськість зможе відвідати виставку військової техніки, представленої підлеглими та партнерськими структурами корпусу, а також фотовиставку, присвячену Дню НАТО. У неділю, 7 квітня, в Бухаресті і в основних військових частинах по всій країні відбудуться військові церемонії з підняття прапорів Румунії і НАТО. У вівторок двопалатний парламент у Бухаресті провів спільне засідання, присвячене двом десятиліттям членства Румунії в НАТО.

    ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ – Міністерство економіки Румунії працює над стратегією розвитку оборонної промисловості, – заявив у Сенаті міністр економіки Штефан Опря. За його словами, документ враховує ситуацію з безпекою в регіоні та нові підходи на європейському рівні. Міністр пояснив, що, згідно зі стратегією, як приватні, так і державні компанії оборонної промисловості присутні в ланцюгах поставок і постачають як румунській армії, так і іншим країнам. Опря сказав, що румунський безпілотник – це проєкт, в який він вірить і в якому він визначив багато румунських компаній, які вже мають дуже успішні продукти. Він зазначив, що в Румунії є центри технічного обслуговування, акредитовані очолюваним ним міністерством, які показали чудові результати, зокрема Aerostar Бакеу, IAR Брашов або Avioane Крайова. Раду Опря взяв участь у дебатах в рамках «Години уряду» в парламенті на запрошення депутатів від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії».

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії дещо знизився до 5,6% у лютому цього року порівняно з попереднім місяцем, але залишається високим – 22,1% серед молоді (15-24 роки). Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Національним інститутом статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8% вищим, ніж серед жінок і становив 6% для чоловіків і 5,2% для жінок. Кількість безробітних у віці 15-74 років у лютому становила понад 466 тисяч осіб, що менше, ніж у січні, але більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість безробітних у віці 25-74 роки становила понад 74% від оціночної загальної кількості безробітних.

    FORBЕS – Шість румунів увійшли до рейтингу найбагатших людей світу, опублікованого у вівторок журналом Forbes. Серед них: Даніель Дінес – співзасновник компанії автоматизації UiPath, бізнесмен і колишній тенісист Іон Ціріак, брати Драгош і Адріан Павел – засновники мережі будівельних магазинів Dedeman, Іон Стойка і Матей Захарія – співзасновники програмного стартапу Databricks. Кількість мільярдерів на планеті зросла цього року на 26 порівняно з 2023 роком, досягнувши рекордної позначки 2 781. Найбагатші у світі люди живуть у США, Китаї та Індії.

    СТРАЙК – Працівники румунської пошти у середу припинили страйк після того, як керівництво компанії та представницька профспілка підписали новий колективний трудовий договір. Він передбачає підвищення заробітної плати у два етапи – з 1 липня та 1 вересня. Про це оголосив міністр цифровізації Богдан Іван після завершення переговорів з профспілками. Понад 7 000 поштових працівників у 32 повітах оголосили в понеділок загальний страйк, незадоволені своїми зарплатами і преміями. Румунська пошта є державним оператором поштових послуг.

    ДОНОРИ КРОВІ – Люди, які здають кров щонайменше тричі на рік, отримають зниження податку на одну будівлю або земельну ділянку, згідно із законопроектом, підписаним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом. Знижка може бути додана до 10% знижки, яка вже застосовується до тих, хто сплачує податок авансом до кінця березня. У документі зазначається, що застосування цього заходу належить до компетенції місцевих органів влади.

    ОБШУКИ – У середу в Румунії було проведено понад 230 обшуків з метою припинення діяльності угруповань, що спеціалізуються на торгівлі людьми, торгівлі дітьми, незаконному обігу наркотиків та кіберзлочинності. Близько 200 осіб були доставлені на допит. Операція є частиною серії заходів, що проводяться на рівні румунської поліції та DIICOT з 2018 року, і свідчить про зацікавленість у розслідуванні злочинної діяльності організованих злочинних угруповань, що діють на національній території або мають транснаціональний компонент, а також інших серйозних діянь, пов’язаних з організованою злочинністю.

  • Сучавські жандарми та прикарпатські  нацгвардійці спільно боротимуться з транскордонною злочинністю

    Сучавські жандарми та прикарпатські нацгвардійці спільно боротимуться з транскордонною злочинністю

    Новий європейський проект впроваджується представниками Інспекції жандармів Сучавського повіту у співпраці з представниками
    Національної гвардії України. Повідомлення було зроблено під час спільної
    прес-конференції з румунськими та українськими представниками,а цей проект фінансується в
    рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020, і спрямований на запобігання та
    боротьбу з організованою злочинністю та спільне співробітництво.


    Основна мета проекту – створити територію процвітання та добросусідства між
    державами-членами Європейського Союзу та знайти спільні шляхи вирішення
    проблем, пов’язаних із довкіллям, охороною здоров’я та безпекою у прикордонному регіоні.
    Назва проекту – «Посилення можливостей підготовки спеціальних груп дії шляхом розробки складних програм
    фізичної підготовки та психологічної оцінки», а тривалість реалізації проекту -
    18 місяців. Бюджет
    проекту становить 111 000 євро, з яких 61 000 євро виділена Інспекції жандармів Сучавського повіту, а 50 000 євро – Національній гвардії України, через підрозділ в Івано-Франківську.


    Голова Інспекції жандармів Сучавського
    повіту, підполковник
    Маріан Міхай Лунгу, під час організованої прес-конференції зазначив: Керівником проекту є Інспекція жандармів Сучавського
    повіту. Його
    конкретними цілями є посилення інституційного потенціалу та спроможності втручання шляхом створення системи навчання, що базується на поєднанні
    фізичних і розумових здібностей жандармів, відповідно гвардійців, впровадженні системи відбору для
    виконання місій з високим ризиком, заснованої на суворій оцінці фізичних
    здібностей та розумових можливостей та досягнення оперативного стандарту щодо боротьби
    спеціалізованих структур
    з організованою злочинністю. У цьому напрямку
    ми домагаємось
    стимулювати розвиток інфраструктурного та інституційного потенціалу та щодня
    підвищувати рівень підготовки.


    Також буде побудована тренувальна база
    для колективної підготовки жандармів та створена психологічна лабораторія для поєднання фізичних зусиль з психологічною оцінкою, щоб визначити
    найбільш підходящих
    людей у цих групах, які виконують ризиковані завдання. В ході проекту
    відбуватимуться зустрічі та спільні заходи підготовки, перша відбудеться в Сучаві, після чого протягом 18
    місяців відбуватимуться спільні візити в Сучавський повіт та Івано-Франківську
    область.


    Майор Віталій Гузій керівник проекту та офіцер центральної
    структури Національної гвардії України, сказав на спільній прес-конференції:
    У нас є чотири таких спільних проекти, два з жандармерією в Сучавському
    повіті та по один
    з жандармерією Марамуреського та Сатумарського повітів, але більшість зустрічей проходили з сучавськими
    жандармами. Мета української сторони – створити мобільну психологічну лабораторію в Івано-Франківську, в районі біля кордону між
    двома державами, інша – покращити процес відбору, який ми проводимо».


    На думку жандармів та гвардійців,
    таке правоохоронне співробітництво зробить ефективнішою боротьбу з
    транскорднонною організованою злочинністю та підвищить рівень довіри населення.

  • 3 листопада 2019

    НАТО – Сьогодні
    поблизу Лондона стартував дводенний ювілейний саміт НАТО. Лідери країн НАТО,
    серед яких і президент Румунії Клаус Йоганніс відзначають 70-ту річницю з дня
    заснування Північноатлантичного альянсу. З цієї нагоди глава румунської держави
    наполягатиме на важливості єдності та солідарності між союзниками. Клаус
    Йоганніс представить оцінку Бухареста розвитку безпеки на регіональному та глобальному
    рівнях. Для Румунії в нинішньому контексті надзвичайно важливим є підтвердження
    єдності і згуртованості альянсу та міцні трансатлантичні відносини, а під час
    переговорів президент Румунії наголосить на важливості Чорного моря для
    забезпечення безпеки в регіоні. Як передає наш кореспондент у Лондоні очікується,
    що за підсумками саміту буде прийнято коротку публічну заяву стратегічного
    характеру, в якій буде зазначено прогрес та проблеми, які непокоять НАТО. Так
    само, не виключається, що на зустрічі лідерів у середу буде обговорена
    можливість порушення процесу роздумів про майбутнє НАТО, враховуючи останні
    заяви президента Франції Еммануеля Макрона про те, що НАТО знаходиться в
    коматозному стані, в умовах, коли США скорочують свою частку в НАТО, а Туреччина
    здійснює військові операції без погодження дій з союзниками. Керівництво НАТО
    та канцлер Німеччини Ангела Меркель заперечили ці заяви, стверджуючи, що в
    нинішніх умовах Альянс потрібен більше ніж коли-небудь.




    ЄВРОСОЮЗ – У Брюсселі відбулося дводенне
    засідання Ради Європейського Союзу з питань правосуддя та внутрішніх справ. У
    вівторок новий Головний прокурор ЄС, румунка Лаура Кодруца Кьовеші представила своє
    бачення та плани дій Європейської прокуратури, яка має розпочати свою
    діяльність у листопаді 2020 року. До тих пір головний прокурор має завдання
    координувати організацію та функціонування нової структури. Установа матиме
    повноваження розслідувати випадки транскордонного шахрайства на рівні ЄС.
    Наразі 22 держави-члени ЄС офіційно прийняли рішення про приєднання до
    Європейської Прокуратури.




    ОСВІТА – Трохи більше половини
    румунських учнів здатні застосовувати у повсякденному житті отримані в школі
    знання. Відповідно до звіту, опублікованого Організацією економічного
    співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2018 році Румунія досягла найгірших результатів
    у дослідженнях PISA (Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів)
    порівняно з 2015 та 2012 роками, як з математичної та читацької компетенції,
    так і в сфері природничих наук. Румунські учні посіли 47 місце у списку, який
    складається з 79 країн-учасниць. Оцінювання PISA проводиться кожні три роки,
    починаючи з 2000 року і показує рівень знань учнів віком 15 років у читанні,
    математиці та природничих науках.




    ЗЛОЧИННІСТЬ – Комітет з питань правової
    політики Палати депутатів у вівторок одностайно схвалив пропозицію керівної
    Націонал-ліберальної партії та Союзу «Рятуйте Румунію» про скасування Закону
    про компенсаційно-касаційне оскарження судових рішень. За скасування
    проголосували також депутати від опозиційної Соціал-демократичної партії. У
    середу відповідний законопрєкт буде виставлено на голосування Палати депутатів,
    після чого буде направлений президентові для підписання. На засіданні комітету
    міністр юстиції Кетелін Предою заявив, що особисто представить в Європейському
    суді з прав людини посилення насильства у Румунії після прийняття відповідного
    закону. Нормативно-правовий акт набув чинності восени 2017 року і призвів до
    дострокового звільнення тисяч ув’язнених, які згодом вчинили інші тяжкі злочини.

  • Правосуддя та переповненість пенітенціарних установ

    Правосуддя та переповненість пенітенціарних установ




    Смерть 25-річного чоловіка в Медіаші, невеликому містечку
    в центрі країни, в результаті суперечки з трьома рецидивістами, знову повернула на
    перший план і посилила дискусії довкола закону про компенсаційно-касаційне
    оскарження, що призвів до дострокового звільнення багатьох ув’язнених. Статистика
    показує, що з жовтня 2017 року по листопад 2018 року було звільнено понад 13
    тисяч осіб, з яких три чверті скористалися положеннями чинного законодавства щодо умовно-дострокового
    звільнення від відбування покарання та про компенсаційно-касаційне оскарження судового
    рішення.

    А більше 700 звільнених знову
    вчинили тяжкий злочин – вбивство, замах на вбивство, зґвалтування або грабіж. Одним
    із них є рецидивіст, який завдав 11 ножових ударів потерпілому в Медіаші, котрому
    зараз інкримінують умисне вбивство. Він був звільнений з в’язниці в травні
    минулого року на два роки і два місяці раніше призначеного строку. Другого його
    поплічника, так само раніше судимого, поліцейські заарештували на 30 днів, за
    звинуваченням у вбивстві, а третій – звинувачується у завданні
    тяжких тілесних ушкоджень.




    У цьому контексті, на тлі зростання злочинності в
    суспільстві, права опозиція вимагає термінового скасування закону про компенсаційо-касаційне
    оскарження судових рішень. Найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія вже
    працює над проектом закону, яким передбачатиметься, що положення вищезазначеного
    закону не застосовуватимуться до осіб, які вчинили тяжкі злочини. Ліберали
    також планують оголосити недовіру міністру юстиції Тудорелу Тоадеру, якого звинувачують
    в знищенні системи правосуддя та захисті злочинців.




    У свою чергу опозиційний Союз «Рятуйте Румунію» вирішив подати до
    парламенту законопроект про скасування суперечливого нормативно-правового акта в цілому,
    привертаючи увагу на те, що коли Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) засудив Румунію через погані умови у
    місцях позбавлення волі, отримані рекомендації стосувалися модернізації та
    розширення пенітенціарної системи, а не звільнення ув’язнених для вирішення
    проблеми браку житлової площі на одного засудженого. Представники цієї
    політичної сили стверджують, що парламентарії коаліції більшості, тобто
    Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів і демократів та Демократичного союзу угорців Румунії використали вирок ЄСПЛ на користь злочинців.






    Третя опозиційна Партія «Народний рух» оголосила, що
    підтримає в парламенті будь-яку законодавчу ініціативу, яка виправляє
    катастрофічні наслідки закону про компенсаційно-касаційне оскарження. На думку
    лідера цієї партії Єуджена Томака, міністри юстиції та внутрішніх справ повинні
    піти у відставку після злочину в Медіаші.




    Міністр Тудорел Тоадер, однак, відкидає всі звинувачення,
    кажучи, що цей нормативно-правовий акт є ініціативою попереднього технічного
    уряду Дачіана Чолоша, який набув чинності до його призначення міністром юстиції. Тоадер зазначив, що закон був схвалений Вищою радою магістратури і
    прийнятий парламентом до того, як він став міністром.

  • 4 – 10 лютого 2018 року

    4 – 10 лютого 2018 року

    Нещодавні зміни в системі оплати праці викликають суперечки





    Закон про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі та
    перекладення обов’язку сплати соціальних внесків з роботодавця на працівника
    викликають невдоволення серед ряду категорій працівників у Румунії. Профспілки повідомляють
    про значне скорочення доходів у кількох сферах. Міністр праці Олгуца Васілеску у відповідь на ці звинувачення заявила, що метою цього закону, прийнятого в
    минулому році було збалансувати бюджетну систему оплати праці з огляду на численні
    випадки диспропорційності в тому сенсі, що особи на схожих посадах та зі
    схожими обов’язками мали різні посадові оклади. Вона також зазначила, що цей
    закон дотримується основного принципу на європейському рівні – рівна оплата за
    рівну працю, а бонуси були обмежені, тому що в багатьох випадках вони
    перевищували основний оклад. У четвер уряд схвалив термінову постанову, в якій передбачено
    ряд заходів для збереження чистого щомісячного доходу, принаймні на рівні
    грудня 2017 року, для працівників в галузі ІТ, у сфері наукових досліджень,
    розробок та інновацій, для осіб, зайнятих на сезонних роботах, з вадами, а
    також осіб, які працюють в умовах неповного робочого дня. Після змін у системі
    оплати праці головна опозиційна Націонал-ліберальна партія Румунії повідомила про намір оголосити вотум
    недовіри міністру праці. Ліберали піддали критиці й перекладення з роботодавця
    на працівника обов’язку сплати соціальних внесків і стверджують, що це більше
    ускладнило систему оплати праці в Румунії. Президент Асоціації підприємців Румунії
    Флорін Погонару звернув увагу на те, що всі економічні заходи, вжиті з 2017
    року не мали логіки. Флорін Погонару: «Якщо спробувати охарактеризувати 2018
    рік, то його можна назвати роком повстання популізму. У 2017 році ми побачили цілий
    ряд популістських заходів, можливо початих зарано. Зазвичай вони приймаються перед
    виборами, але на цей раз усе почалося раніше. Те, що відбувається сьогодні з
    доходами, які не ростуть, а навпаки, зменшилася, є своєрідною формою помсти
    популізму.»
    «Популізм не має логіки, популізм завжди є спустошливим, і коли зростає,
    і коли мститься.» – попередив Флорін Погонару.




    Монетарна політика Румунії та економічний прогноз



    За оцінками Європейської комісії темпи зростання
    румунської економіки сповільняться до 4,5% в цьому році та до 4% в наступному
    році, після сильного зростання ВВП Румунії в 2017 році на 6,7%. Принаймні це
    випливає з проміжного економічного прогнозу Єврокомісії, опублікованого у
    середу в Брюсселі. Аналогічні показники випливають і з недавнього аналізу
    Світового банку. Національна комісія з питань прогнозу на початку тижня
    переглянула убік збільшення прогноз зростання ВВП у цьому році до 6,1%. В опублікованому
    в середу аналізі Європейська комісія зазначає, що ситуація на ринку праці
    покращилася, безробіття впало до найнижчого рівня за останні два
    десятиліття, а розмір чистої середньої зарплатні зріс в реальному вираженні приблизно
    на 13%. Однак, попереджає Єврокомісія, у другій половині минулого року почала рости інфляція, що зумовлено зростанням цін на продукти харчування та
    енергоносії. Теж у середу Рада директорів Національного банку Румунії прийняла рішення підвищити облікову ставку з 2% до 2,25% річних. НБР також залишив
    незмінними обов’язкові резерви за леєвими і валютними внесками. Голова
    Національного банку Румунії Мугур Ісереску очікує, що в результаті цього
    рішення кредити в леях подорожчають.




    Підсумки роботи DIICOT


    Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
    тероризмом (DIICOT) на
    цьому тижні представило Звіт про результати роботи в 2017 році, в якому
    зазначається, що ісламська радикалізація є одним з основних ризиків у Румунії. У
    документі зазначається, що це явище набирає обертів в останні роки і
    наголошується на необхідності внесення ряду змін і поправок до закону про
    запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними прокурорів упродовж минулого
    року Румунія не стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою. З
    іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було виявлено і вилучено
    понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс,
    який завозиться переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів.
    Що стосується транскордонного незаконного обігу наркотиків, Румунія залишилися
    транзитною країною для «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема
    героїн, кокаїн та екстезі.




    ЄС уважно стежить за процесом
    проведення суперечливої судової реформи в
    Румунії




    Європейський Союз пильно
    стежить за подіями в Румунії, на тлі суперечливої судової реформи, ініційованої
    лівоцентристською керівною коаліцією наприкінці минулого року. Зміни до
    чинного законодавства піддали гострій критиці багато суддів і прокурорів,
    частина громадянського суспільства та праві опозиційні партії, які звинувачують
    керівну коаліцію в спробі підпорядкувати собі судову гілку влади. У цьому
    контексті ситуацію верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи
    у Румунії у середу обговорив Європейський парламент. Комісар ЄС з питань
    юстиції Вєра Юрова вкотре озвучила заклик Європейської комісії до Парламенту
    Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до рекомендацій
    Брюсселя та шляхом консенсусу. «Незалежність судової гілки влади в Румунії та
    її здатність ефективно боротися з корупцією – є нашим бажанням і прагненням
    Румунії протягом багатьох років», – сказала Вєра Юрова. Натомість румунський
    депутат Європарламенту, соціал-демократ Віктор Боштінару в унісон з рештою
    представників Соціал-демократичної партії Румунії та Альянсу лібералів і
    демократів, які утворюють парламентську більшість в Румунії, стверджує, що Європейська
    комісія не знає реального стану речей в країні.



  • 12 – 18 березня 2017 року

    12 – 18 березня 2017 року

    Єврокомісія
    стурбована можливістю зростання дефіциту бюджету Румунії




    Європейська
    комісія попередила Румунію про небезпеку найбільшого в цьому році зростання
    бюджетного дефіциту в Європейському Союзі – до 3,6% ВВП, і це
    після того, як в минулому році Румунія мала найбільше серед країн ЄС економічне
    зростання. Голова
    Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анжела Крістя на презентації
    звіту про стан економіки Румунії заявила, що в документі відзначено ряд
    парадоксів. «З одного боку, ми констатуємо скорочення бідності в Румунії, а з
    іншого – зростання соціальної нерівності, гадаю, найбільше зростання нерівності
    доходів в Європейському Союзі. Слід сказати, що ця тенденція почалася ще в 2012
    році й спостерігається не лише в Румунії, а й в інших державах-членах ЄС та
    віддзеркалює глобальні наслідки кризи, ускладнені наслідками глобалізації.»
    Румунії потрібна здорова економічна політика, спрямована на посилення
    зареєстрованого в останні роки економічного зростання, в умовах зростання ризиків для поточної податково-бюдженої політики, – заявили у четвер і представники Міжнародного Валютного Фонду на
    зустрічі з президентом Клаусом Йоханнісом. Вони наголосили на необхідності
    переміщення уваги румунської влади від стимулювання споживання на підтримку
    інвестицій і виробництва. Відчувається й потреба підвищення ефективності
    освоєння коштів з європейських фондів, – зазначили експерти МВФ.




    Проблема освоєння коштів з фондів ЄС




    Термінові заходи, які мають бути вжиті румунською владою
    для прискорення освоєння коштів з фондів ЄС стали центральною темою зустрічі в
    Бухаресті прем’єр-міністра Соріна Гріндяну з комісаром ЄС з питань регіональної
    політики Коріною Крецу. Зустрріч відбулась щойно після попередження останньої
    про те, що минула вже половина фінансового циклу 2014-2020 років, а рівень освоєння
    коштів, виділених на цей період дорівнює нулю. За словами пані Крецу 2017 рік
    стане для Румунії ключовим для вирішення цієї проблеми. Водночас Коріна
    Крецу повідомила, що попередній фінансовий цикл 2007-2014 років закритий з
    коефіцієнтом освоєння більш ніж 90% коштів, виділених Бухаресту – з 19
    мільярдів були використані 17, гроші, які були вкладені в румунську економіку
    і це можна побачити в кожному селі, в кожному повіті. У свою чергу,
    прем’єр-міністр Сорін Гріндяну висловив готовність розблокувати деякі сфери, що
    дозволить освоїти європейські кошти, стверджуючи, що європейські фонди є
    двигуном економічного зростання Румунії.




    Румунсько-українська військова співпраця














    Начальник Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерал
    Ніколає-Йонел Чуке у четвер здійснив робочий візит до Чернівців, на запрошення його
    українського колеги, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних
    Сил України, генерала Віктора Муженка. У ході зустрічі були обговорені різні аспекти
    нинішнього стану співпраці між збройними силами двох країн, спільні проекти в рамках
    міжнародного військового співробітництва, а також безпека в Чорноморському регіоні та на південному сході Європи. Так само було обговорене питання участі в спільних
    навчаннях як в двосторонньому, так багатонаціональному форматах. Ніколає-Йонел Чуке
    та Віктор Муженко підписали План двостороннього співробітництва (Дорожньої карти)
    між збройними силами України та Румунії на 2017-2018 рр.








    МВС Румунії підбили підсумки роботи у 2016 році





    У Румунії злочинність значно скоротилася за останні п’ять
    років, було сказано у середу на засіданні з підбиття підсумків роботи МВС у
    2016 році. Зокрема зменшилася кількість тяжких кримінальних правопорушень,
    випадків насильства в сім’ї, грабежів і крадіжок. Не менш важливим є те, що
    минулий рік став четвертим поспіль, упродовж якого кількість загиблих в
    результаті дорожньо-транспортних пригод не перевищила 2000 осіб. Іншим значним
    досягненням було виявлення та конфіскація наприкінці червня 2,663 кг кокаїну.
    Так само, відповідно до підсумків роботи у 2016 році, Міністерство внутрішніх
    справ приділило особливу увагу попередженню і боротьбі з фінансово-економічною
    злочинністю та корупцією. Таким чином було ліквідовано понад 200 організованих
    злочинних угруповань. Докладніше про це розповіла міністр внутрішніх справ
    Кармен Дан: «Дії, що були вжиті в напрямку попередження і боротьби з
    ухиленням від сплати податків, корупцією і контрабандою були зосереджені на
    поверненні заподіяної шкоди, що сприяло збільшенню доходів до державного
    бюджету. Робота структур міністерства з боротьби з фінансово-економічною злочинністю призвела до виявлення близько
    32 тис. злочинів і накладення арешту на майже 4 мільярди леїв.»
    Активність МВС,
    – сказала пані Кармен Дан, – однак ускладнена через проблему нестачі персоналу.




    Румунські жінки – рабині в Італії





    Уряд прийняв рішення направити в Італію спеціальну
    делегацію в контексті поширення в ЗМІ інформації про можливі випадки
    експлуатації румунських громадян, які працюють на фермах в Сицилії. Міністр у
    справах діаспори Андрея Пастирнак провела переговори з представниками місцевої
    влади та низкою експертів, за підсумками яких Румунія та Італія домовилися
    створити Центр підтримки і допомоги жертвам торгівлі людьми, а також створення
    постійних мобільних груп з надання допомоги, консультації та медичних послуг.
    Як випливає з репортажу, опублікованого минулої неділі британським тижневиком
    The Observer, близько 7500 жінок, більшість із Румунії живуть і працюють в
    умовах рабства на фермах на півдні Італії. Вони є жертвами численних
    зловживань, в тому числі сексуального насильства, і все це відбувається в
    умовах майже повної безкарності.





  • Румунія: від насильства до правосуддя

    Румунія: від насильства до правосуддя

    Рівень насильства в румунському суспільстві тривожно зріс в останнє
    десятиліття. Принаймні це було зазначено у вівторок на підсумках роботи органів
    прокуратури Румунії за 2016 рік. Таким чином, кількість румунів, притягнутих до
    кримінальної відповідальності за
    вбивство або тяжкі тілесні ушкодження, заподіяні членам сім’ї зросла більш
    ніж на 300%. У минулому році 34 дітей були вбиті батьками і 22 батьки були
    вбиті своє дитиною. В останнє десятиліття потроїлася кількість осіб,
    притягнутих до кримінальної відповідальності за корупцію.




    Генеральний
    прокурор Румунії Августін Лазер зазначив, що зараз відновлюються або
    проводяться в оперативному порядку провадження у великих справах. Він також
    наголосив на тому, що свою діяльність, значну за обсягом, ефективністю та
    якістю, прокурори вели в умовах законодавчої нестабільності, викликаної
    прийняттям Конституційного Суду численних рішень про необхідність внесення змін
    до Кримінального і
    Кримінально-процесуального кодексів. Августін Лазер: Упродовж 2016 року до
    суду з обвинувальним актом було направлено кримінальні справи, порушені проти 63722
    осіб, на 8,2% більше, ніж у 2015 році.




    Генеральний
    прокурор повідомив, що кількість рішень прокурора про закриття кримінального
    провадження скоротилася приблизно на 5% в порівнянні з попереднім роком.
    Натомість упродовж 2007-2016 років спостерігалося постійне зростання середньої
    кількості переданих до суду справ проти обвинувачених (фізичних осіб) на 100
    тисяч населення, за винятком 2014 року. За словами Августіна Лазера в минулому
    році кількість осіб, виправданих судом за пред’явленими обвинуваченнями, значно
    знизилася порівняно з 2015 роком і навіть з 2013 роком, до 809 таких випадків. Генеральний прокурор
    також повідомив, що в 2016 році Генеральна прокуратура розслідувала понад 300
    справ про конфлікт інтересів, діяння, з яким, на його думку, необхідно боротися
    більш ефективно.




    На підбитті
    підсумків діяльності установи за 2016 рік був присутній і президент Клаус Йоханніс, який зазначив, що в останніх
    звітах Єврокомісії в рамках Механізму контролю і співпраці в сфері юстиції було
    відзначено постійний прогрес, досягнутий Румунією в галузі правосуддя, але,
    водночас, було наголошено на необхідності забезпечення сталості. Глава держави
    підкреслив, що наміри повернути ситуацію до попереднього стану, спроби
    поставити під сумнів рішення суду або незалежність суддів і прокурорів лише уповільнюють цей прогрес і мають
    негативний вплив на Румунію.




    Клаус
    Йоханніс: Консолідовану демократію і верховенство закону неможливо уявити без
    незалежної судової влади, яка є несприйнятливою до факторів політичного тиску.

    Румуни хочуть жити у звільненій від корупції країні, в якій на першому місці
    знаходився б закон, а не зловживання, – заявив президент Йоханніс, зазначивши,
    що він очікує завершення розслідувань злочинів скоєних під час
    Антикомуністичної революції 1989 року та походів шахтарів до столиці на початку
    90-их.