Tag: злочинці

  • Без злочинців на державних посадах

    Без злочинців на державних посадах

    Жодна особа, засуджена за будь-який злочин, не може балотуватися на місцевих і парламентських виборах, вирішила, у вівторок, Палата депутатів у Бухаресті, яка схвалила два законопроекти. Не можуть бути обрані на посади місцевого радника, повітового радника, мера чи голови повітової ради, сенатора або депутата, «особи, які на день подання своєї кандидатури, були остаточно засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені умисно, якщо ці судимості не були погашені або не були зняті в установленому законом порядку через реабілітацію, амністію чи декриміналізацію».

    Перший прийнятий законопроект містить ключову поправку до закону, подану депутатом Кетеліном Теніце від REPER (створеного колишнім лідером Союзу За порятунок Румуінії Дачіаном Чолошем), яка спершу передбачала заборону участі у виборах особам, засудженим за злочини проти неповнолітніх (зґвалтування, порнографія, торгівля людьми, тяжкі тілесні ушкодження тощо).

    «Ми рушили від закону про захист дітей, враховуючи, що кількість вироків свідчить про те, що в Румунії принаймні одна дитина з п’яти ризикує стати жертвою сексуального насильства до 18 років. Зґвалтування. Порнографія. Торгівля людьми. Тяжкі тілесні ушкодження. І так далі. Той факт, що разом із моїми колегами-депутатами ми розширили і прийняли цей закон стосовно всіх злочинців, свідчить про те, що Румунія прагне одужання», – каже Кетелін Теніце, який подав початкову форму закону на розгляд Парламенту разом із депутаткою опозиційного Союзу За порятунок Румунії Діаною Стоїка.

    Ухвалення нормативного акту є «перемогою дітей Румунії», стверджує Діана Стойка: «Спочатку цей проект рушив з бажання захистити дітей, тому що ми всі читали в ЗМІ минулого року про переобаного на посаду мера, який протягом трьох років мав сексуальні стосунки з 13-річною дівчинкою. У майбутньому, якщо цей закон не буде прийнятий, ці особи зможуть обіймати державні посади і очолювати громади, і ще гірше – країну».

    Цей законопроект не поширювався і на парламентарів, але ситуація була виправлена того ж дня, шляхом іншого законопроекту, ініційованого кількома депутатами та сенаторами урядової Націонал-ліберальної партії. Таким чином, на парламентських виборах не можуть балотуватися ті особи, проти яких, на момент подання кандидатури, були винесені остаточні кримінальні вироки. Корупція донесла довіру румунів до державних установ до надзвичайно низького рівня, а державу зробила слабкою та бідною. заявила ініціаторка проєкту, лібералка Ралука Туркан: Ніколи не занадто пізно. Корупція приводить до зубожіння. Корупція змушує молодь і достойних людей покидати цю країну. Корупція змушує чесних людей розчаровуватися в усьому тому, що припускає взяття рішення в Румунії. Сьогодні зроблено великий крок вперед, щоб чесні люди могли отримати доступ до ключових установ».

    Два проєкти мають бути скеровані до президента Клауса Йоганніса для підписання.

  • Ініціатива «Без кримінальників на державних посадах»

    Ініціатива «Без кримінальників на державних посадах»

    Конституційний суд Румунії встановив
    у вівторок конституційність громадянського демаршу «Без кримінальників на державних посадах», ініційованого опозиційним
    Союзом «Рятуйте Румунію». Ініціатива, яка, таким чином, може пройти процедуру парламентського прийняття, пропонує, щоб стаття 37 Конституції, яка регулює право бути
    обраним,була доповнена новим пунктом, який
    передбачає наступне: Не можуть бути обраними в органи місцевого державного самоврядування, в Палату депутатів та Сенат, і Президентом Румунії громадяни, які остаточно
    засуджені позбавленням волі за навмисне вчинення злочинів, аж до виникнення ситуації, яка усуває наслідки засудження.




    12 лютого Союз Рятуйте Румунію оголосив, що підписи
    Громадянської ініціативи надійшли до Конституційного Суду після більш ніж 100 днів
    затримки, і відповідно до закону судді КС мали у своєму розпорядженні 60 днів, щоб визначити
    конституційність запропонованого тексту. Було зібрано більше одного мільйона
    підписів, і в Парламент передано більше 930 тис., з яких близько 825 тис було підтверджено. Союз «Рятуйте
    Румунію»і НЛП привітали рішення Конституційного Суду і заявили, що наполягатимуть на
    тому, щоб цей закон був прийнятий чинним законодавчим органом.




    Лідер Союзу «Рятуйте
    Румунію» Дан Барна
    сподівається, що закон буде
    проголосований і
    підтриманий депутатами всіх політичних партій: «Я і мої колеги використовуватимемо всі ресурси,
    які надає нам законодавство, щоб змусити Постійне бюро внести до порядку денного громадянську ініціативу, щоб вона потрапила
    на референдум на
    якому румунські громадяни
    проголосують за дуже просту річ: ті, хто були остаточно засудженими більше не повинні представляти нас ніде.»




    Натомість, з табору влади
    СДП стверджує, що не
    ясно пояснюється, чи йдеться про всі державні посади або лише про ті, котрі обираються. Заступник Голови Палати депутатів Єуджен Ніколіча зазначає, що підписи були зібрані
    для заборони засуджених у всіх державних посадах, хоча в тексті документа,
    оголошеного конституційним КС посилання робиться тільки на
    обраних, відповідно парламентарів, місцевих і повітових радників і Президента Румунії: «Можливо, люди, які підписали
    ініціативу, дійсно
    хотіли, щоб засуджені не обіймали громадські посади, і я не розумію, чому ця відмінність була зроблена Союзом «Рятуйте
    Румунію», тобто без
    злочинців
    на обраних посадах.»




    Після затвердження Конституційним Судом
    пропозиція про перегляд має бути обговорена в парламентських комітетах і
    прийнята двома третинами голосів членів Палати депутатів і Сенату. Згодом вона повинна
    бути винесене ​​на референдум, який, аби бути визнаний таким, що відбувся, повинен мати кворум і
    більшість голосів.