Румунія не застрахована від наслідків зміни клімату. По всій планеті клімат зазнає прискорених і тривожних змін, і Румунія не є винятком. Це опустелювання в Олтенії (південній частині Румунії) та зниження врожаїв, виникнення торнадо в Берегані або зменшення дельти Дунаю. І хоча з року в рік відмінності не дуже великі, зміни клімату очевидні в ретроспективі. Наприклад, у 1970-х роках хвилі спеки були набагато рідшими, а літо не таким спекотним, тоді як зими були дуже холодними і сніжними, на відміну від нинішніх сухих зим.
Навколишнє середовище, безсумнівно, завжди було питанням національної безпеки, – каже міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «Коли говоримо про навколишнє середовище, ми говоримо про зміну клімату, і це питання національної безпеки, тому що я не бачу, як це може бути інакше, коли ми знаємо, що втрачаємо 1 000 гектарів орних земель щороку на півдні Румунії. Я не бачу, як цього може не бути, коли ми усвідомлюємо, що ресурси прісної води Румунії потребують належного управління і я маю на увазі не лише наземні ресурси, я говорю і про ґрунтові води. Навряд чи мені потрібно працювати в міністерстві, щоб зрозуміти, що коли я їду в громаду по всій країні, чи то в мою власну, в повіті Бакеу, чи в інших повітах, я майже завжди стикаюся з першою проблемою, з якою до мене звертаються, – це те, що людям не вистачає води. Якщо раніше колодязі пересихали раз на 10 або 20 років, то тепер вода в них закінчується щоліта. А життя без води не просто жахливе, воно не може існувати. Цілі громади стикаються з цим явищем дефіциту води і пристосовуються, як можуть. Я вважаю, що ми зобов’язані, з одного боку, постійно говорити про те, що якщо ми нічого не зробимо, то через 50 років південь Румунії буде повністю спустошений. Якщо ми нічого не зробимо, то через 20 років матимемо клімат, подібний до грецького, що для когось на перший погляд здається радістю. Але він має багато недоліків, тому що посушливий клімат означає величезні втрати для сільського господарства, тепловий дискомфорт і люди будуть страждати.»
Значні зміни клімату в Румунії також можуть загрожувати здоров’ю людей через ефект, який часто не помічають, хоча він може бути дуже небезпечним: сприяння появі та розвитку тропічних хвороб. Малярія – це гостра гарячкова хвороба, викликана паразитом, що передається через укус комарів роду Anopheles, поширена в Африці хвороба, що переноситься комарами. На додаток до збільшення кількості завезених випадків, кліматичні фактори можуть призвести до відродження малярії в Румунії. Щонайменше п’ять видів комарів роду Anopheles широко поширені в Румунії, і підвищення температури сприятиме їхньому розвитку, дозволяючи комахам розмножуватися в гірських районах. Але першим кроком у боротьбі зі зміною клімату є лісонасадження, каже міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «У Румунії ми, безумовно, не повинні йти до цього і тому ми використовуємо всі інструменти, які знаємо на даний момент, найзручнішим з яких є заліснення півдня Румунії. Я радію, коли колеги кажуть мені, що вони знайшли 100 гектарів для заліснення. Вони знайшли 60 гектарів. Зараз у нас є протокол з Агентством державного майна, де ми намагаємося визначити 20 тисяч гектарів, деградованих земель, земель на межі опустелювання, щоб врятувати їх в останню хвилину і заліснити.»
На півдні та в повітах, що потерпають від опустелювання, Румунія щороку втрачає до тисячі гектарів орних земель. В Олтенії, одному з постраждалих повітів, понад 60% населення зараз заробляють на життя сільським господарством.
