Tag: зміни клімату

Нещодавно започаткований шведською активісткою-підлітком Гретою Тунберг, всесвітній
рух з поінформованості з питань клімату та екології під назвою П’ятниці
заради майбутнього вже має прибічників
і в Румунії. Протягом одного тижня, з 20 по 27 вересня, кілька
природоохоронних організацій ініціювали низку акцій протесту та заходів,
спрямованих на те, щоб привернути увагу компетентних органів влади щодо
рівня забруднення та його безперечного шкідливого впливу на здоров’я людей. Утім, заходи під назвою П’ятниці заради майбутнього
відбулися в Румунії протягом усього
року, спочатку в Бухаресті, пояснила Меделіна Скарлат, одна з ініціаторів страйків в Румунії: «Потім ми зібралися,
також, в інших містах, щоб протестувати, і
разом домовитися щодо акції протягом тижня з 20 по 27
вересня. Вже відомо, що це «Тиждень клімату», коли проходить Саміт
ООН у Нью-Йорку, на якому присутні й представники руху П’ятниці заради
майбутнього, щоб переконати світові уряди визнати надзвичайну кліматичну ситуацію,
що склалася у нас, та вжити необхідних заходів для зменшення впливу зміни
клімату.»

Після маршу протесту, який відбувся 20
вересня, перед будинком Національної бібліотеки в Бухаресті, і в якому взяли участь
близько тисяча молодих людей віком від 16 до 17 років, будуть проведені заходи у більш ніж 75 партнерських школах, що приєдналися до заходу. Заходи не надто масштабні, але вони інформують та
мобілізують учнів сприяти кожний
по своєму запобіганню нагріванню клімату
або підвищенню рівня забруднення. Все ґрунтується на ідеї, що будь-який окремий
внесок має значення, якщо він додається до інших подібних
внесків, сказала Меделіна Скарлат: «Кожна людина може
внести свій внесок, якщо приєднується
до загальної картини, це
може призвести до значного покращення. Той факт, що ми вирішили використовувати менше пластику, що ми використовуємо
особисту склянку, що в магазинах ми більше не ставимо фрукти та овочі в поліетиленові сумки, усі
ці дії взяті разом мають більший вплив, ніж індивідуальні заходи».

Однак, згідно з останнім опитуванням, яке вимірює уявлення румунів про зміни клімату та
глобальне потепління, про «#fridaysforfuture» чули лише 6% респондентів, тоді як
майже дві третини респондентів чули про «Годинку Землі» і серед них взяли участь
у останньому заході – 36%. Крім того, 73% румунів не
чули про Паризьку угоду. З іншого боку, дослідження свідчить про високий рівень
стурбованості екологічними проблемами. 96% респондентів кажуть, що чули про
глобальне потепління, а 86% учасників дослідження вважають, що глобальне
потепління є дуже серйозною проблемою. Ці дані є обнадійливими, особливо в
порівняні з тими, які були включені до іншого опитування,
проведеного у 2009 році. Тоді
зміни клімату хвилювали лише 16% румунів, у той час як зараз трохи більше
25% вважають, що найважливішою проблемою у світі є зміни клімату, які
вважаються другою основною проблемою людства після бідності. Якими були б причини цієї зміни
у сприйнятті, ми дізнаємось від соціолога Дана Журкана: «Увага з боку ЗМІ цьому питанню дала результатів. Недостатньо, щоб політики говорили про Паризьку угоду.
(…) Більш переконливими були усі погодні події, що мали місце, навіть на місцевому рівні. Лише цього року у Румунії були два руйнівних
міні-торнадо, а минулого року щось подібне трапилося у місті Тімішоара.(…) Зрозуміло, що наслідки зміни клімату для невеликих
громад, що були оприлюднені ЗМІ, призводять до зміни поведінки та в когнітивному
плані.»

Згідно з тим же дослідженням, респонденти стверджують, що зацікавлені в
проведенні екологічних кампаній зі збору відходів у дещо менших пропорціях
(75%) порівняно з тими, що стосуються інтересу до лісонасаджувальних кампаній
(86%). Однак рівень участі останніх є нижчим (33%), порівняно з першими (38%). Отже
різниця між наміром і самою дією існує, а також між бажанням громадян та
досягненнями влади, вважає Дан Журкан: «Якби на рівні населення існувала би
сильна екокультура, то поведінка була б іншою. Наприклад, наше дослідження виявило,
що румунам подобається казати, що вони відбирають відходи, але насправді ми
знаємо, що це не так. І це не вина громадян, бо вони проявляють добрий намір у
цьому сенсі. Але, найчастіше відповідальність за це несе влада та компанії, які
займаються збиранням відходів. Утім є позитивні приклади поведінки місцевих
органів влади, які роздали людям різнокольорові мішки для відокремлення побутового
сміття від пластикових відходів або відходів паперу та скла. І люди дотримуються
цих правил, що є ознакою того, що вони готові проявляти екологічну поведінку.
Про це свідчить наше дослідження, а саме що влада повинна лише створити для
цього правильні рамки.»

У висновок,
хоча це опитування
має достатньо елементів для стримування початкового оптимізму, один аспект
залишається обнадійливим: екологічні питання стоять на громадському
порядку
денному румунів. Дан Журкан: «Коли
тема сприймається як така, що має високий рівень
соціальної бажаності, зазвичай відповіді мають бути позитивними. Але дуже
важливо, що ця тема досягла обізнаності громадськості і що люди про неї
говорять. Тож тема зміни клімату – це не просто тема
політиків
та кількох вчених, які
намагаються внести до порядку денного громадськості. Вона вже є громадським
порядком
денним.»

Делегати з майже 200 країн розпочали, у місті Катовіце на півдні Польщі, двотижневі переговори у пошуку рішень на політичні розбіжності у ході найбільшої Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну
клімату, після укладення Паризької кліматичної угоди 2015 року. Паризька кліматична угода передбачає
амбітні цілі щодо скорочення використання твердого палива та
парникових газів у
атмосферу з метою усунення наслідків глобального потепління.

На конференції мають бути прийняті ряд
заходів для реалізації цих цілей, підхід зовсім не простий, враховуючи
по-перше фінансові кошти. Крім того, очікується чіткий сигнал країн щодо підтвердження взятих на себе зобов’язань на 2020 рік,
особливо після рішення президента
Дональда Трампа про вихід США з Паризької кліматичної угоди. США це одна з найбільших світових економік, що продовжуватиме використовувати всі види палива, в тому
числі найбільш шкідливі. Також очікується надання гарантій відповідного фінансування для сталого переходу до швидкого зменшення
викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня.

Віце-прем’єр
і міністр з питань навколишнього середовища Грацієла Гаврілеску, голова румунської делегації на конференції, підтвердила взяті на себе зобов’язання Бухарестом: Румунія підтримує всі цілі та, звичайно, в першу чергу, позицію Європейського Союзу
і по-друге, ми зберігаємо нашу позицію стосовно виконання статті 6 Паризької угоди. Це дуже амбітні цілі й ми їх підтримуємо.

Румунський міністр Грацієла Гаврілеску додала, що,
Бухарест не очікує ніяких змін стосовно прийнятих зобов’язань та має свою чітко визначену
стратегію: Румунія має стратегію по боротьбі зі зміною клімату заради низьковуглецевої економіки, одночасно розгортає політики щодо зниження викидів
парникових газів і, не в
останню чергу має стратегію сталого розвитку, яку ми хочемо реалізувати протягом найближчих
кількох років.

Міжнародні звіти,
опубліковані напередодні проведення
конференції показують перебільшення викидів парникових газів у
атмосферу, що може призвести до зростання
глобальної середньої температури більше 1,5-2°C. Наукові дослідження зазначають, що залишилося лише 12 років протягом яких людство може вдвічі
скоротити викиди парникових газів з метою запобігання в майбутньому кліматичної
катастрофи. Делегати конференції мають напрацювати
так звану книгу правил з імплементації Паризької кліматичної угоди, головна мета якої є не допустити зростання глобальної
середньої температури більше 2°C.

На недавній
Кліматичній конференції ООН у Бонні, в якій взяли участь 19 тисяч учасників, науковці
попередили, що за їх оцінками у 2017 році глобальні викиди двоокису вуглецю зростуть,
вперше за останні чотири роки. Основною причиною цього зростання, що оцінюється
приблизно в два відсотки, вважається більш інтенсивне використання вугілля в
Китаї. З одного боку, в результаті зростання економіки, а з іншого боку, тому що через посуху знизився рівень річок й, отже, зменшилося виробництво
гідроелектроенергії.

Але й Сполучені
Штати (де споживання вугілля зросло вперше за п’ять років через подорожчання природного
газу) та ЄС показали менш втішні результати у 2017 році в порівнянні з
попередніми роками, кажуть експерти у галузі. Це зростання спостерігається
після трирічного уповільнення обсягу глобальних викидів, якому передували десять
років, до 2014 року, упродовж яких викиди двоокису вуглецю росли на 3% в рік.

Разом з
викидами двоокису вуглецю, все більшу стурбованість викликає є підвищення
середньої глобальної температури. Згідно з
доповіддю, оприлюдненою Всесвітньою метеорологічною організацією на Боннськії кліматичній
конференції, досить ймовірно, що 2017 рік стане одним з найтепліших років в
історії здійснення вимірювань. Метеорологічна статистика показує, що останні
десять років були найтеплішим в історії міжнародних наукових вимірювань, а
кількість стихійних лих зросла уп’ятеро в порівнянні з тим, що було 40 років
тому. Негативні новини тиснуть на міжнародне співтовариство, змушене вдаватися
до спільних дій, щоб скоротити викиди у спробі уповільнити зміну клімату.

Професор
Мірча Дуцу, президент Екологічного університету Бухареста, в інтерв’ю нашій
радіостанції коротко розповів, що таке кліматичні зміни: «Це зміна клімату, що
прямо або побічно викликана діяльністю людини, діяльність, котра призвела до змін
в складі атмосфери на глобальному рівні. Це додається до природних коливань
клімату, що спостерігаються протягом певних періодів часу. Є й природна
мінливість, тобто кліматичні зміни, викликані звичайними природними змінами, як
наприклад, сонячна активність, активність полюсів тощо. Але коли ми говоримо зараз
про зміну клімату, ми маємо на увазі зміни, спричинені людською діяльністю. Що
це означає? В результаті викидів парникових газів, такі як двоокис вуглецю,
метан, водяна пара і т.д., парниковий ефект, який являє собою природне явище,
при відсутності якого середня температура на земній поверхні становила б -18 градусів
за Цельсієм, що зробило б неможливим життя на Землі, посилюється внаслідок людського
забруднення. І виникають зміни клімату.»

Усі фахівці сходяться в одному – для припинення явища глобального
потепління потрібен спільний всеосяжний план дій. Але чи можна досягти такого плану? На це запитання відповідає начальник
відділу кліматології Національного метеорологічного управління Роксана Божаріу: «Я б сказала, що це не
так просто, але є ще шляхи і ми мусимо це зробити для скорочення викидів. І мова йде про спробу виграти час, тому що ми вже змінили кліматичну систему і вже відчуваємо на собі зміни – 2017
буде одним з найтепліших років, напевно на третьому місці. Ми фіксуємо рекорд за рекордом не тільки щодо поступового потепління на глобальному рівні, а й в статистиці щодо екстремальних явищ. Ці домовленості на міжнародному рівні про скорочення викидів парникових газів
допомагають нам виграти час, тобто пристосуватися до темпів, аби якось зберегти ситуацію під контролем. Тому що в протилежному випадку, якщо зміни стануться ще швидше, якщо рівень викидів перевищить наші очікування, то ми не
зможемо йти в ногу з цими змінами, які й так відбуваються надто швидко порівняно з тим, що сталося в геологічному минулому Землі. Фактично за 200 з чимось років температура повітря зросте на кілька градусів за
Цельсієм, стільки ж скільки вона зросла від останнього льодовикового максимуму і
міжльодовиков’я, тобто протягом більше десяти тисяч років. Це свідчить про те, що ми
вийшли з геологічної шкали і повинні дещо повернутися в ці рамки значно зменшуючи викиди.»

Водночас є й гарна
новина: в останні роки викиди стабілізувалися, а це демонструє, що можна отримати економічний розвиток з більш низьким рівнем викидів. Зміни клімату, водночас, мають значний вплив на здоров’я людей, – каже Мірча Дуцу. «У
доповіді, опублікованій 31 жовтня 2017 року Всесвітньою організацією охорони
здоров’я зазначається, що наслідки зміни клімату все більше впливають на здоров’я людей.
Теплові хвилі викликають тепловий стрес і спричиняють серцеву недостатність,
збільшуючи в той же час, ризик ниркової недостатності через зневоднення організму.
Документ має наступний висновок: симптоми, викликані збільшенням середньої температури повітря та кількості екстремальних погодних явищ стали все більш очевидними протягом останніх кількох
років, а їх вплив на здоров’я людей набагато гірший, ніж очікувалося.»

Боннська
конференції є першою зустріччю на кліматичну тему після оголошення Дональда Трампа про плани США вийти з Паризької кліматичної угоди.