Tag: зовнішня політика

Румунія намагатиметься й надалі бути на
зовнішньому плані фактором стабільності та рішучою у просуванні демократії, -
заявив президент Клаус Йоганніс на щорічній зустрічі з керівниками
дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії.

Глава держави представив основні напрями
зовнішньої політики Румунії цього року, що базується на трьох стовпах. «Наше
членство в ЄС та НАТО разом із нашим Стратегічним партнерством зі США
залишаються основними опорами нашої зовнішньої політики або, як ми їх називали
минулого року, стратегічною концептуальною тріадою зовнішньої політики Румунії.
Ці стовпи доповнюють один одного. У той же час, ми продовжуватимемо роботу над вступом
до Шенгенського простору, що суттєво сприятиме зміцненню безпеки всієї зони
вільного пересування усередині Євросоюзу, а також над вступом до єврозони, коли
всі умови будуть виконані. Незабаром Великобританія вийде з Європейського
Союзу. Це момент, якого ми не хотіли, але діятимемо так, щоб дружба та союз,
які об’єднували нас, залишалися такими ж міцними. Так само ми прагнемо
модернізувати наше стратегічне партнерство між Румунією та Великобританією, над
яким ми зараз працюємо.»

«Закордонна політика Румунії буде, як і раніше,
під знаком послідовності та передбачуваності. Однак деякі нюанси зміняться для
більшої узгодженості та консистенції», – додав глава держави. Про які акценти
та нюанси йде мова? Як можна надати більшу узгодженість та консистенцію і, що
це означає? На ці запитання відповів колишній міністр закордонних справ, аналітик
Крістіан Дяконеску. «Означає проєкт країни, який має збігатися з проєктом регіону, котрий
повинен, звісно, з одного боку відповідати інтересам Румунії щодо безпеки і
стабільності в одному з найскладніших регіонів у світі, а з іншого боку – має збігається
з партнерськими відносинами, стандартами та цінностями, які ми всі поділяємо в
ЄС та Північноатлантичному альянсі. Отже, з цієї точки зору, це припускає більшу
творчість у регіоні між Чорним морем та Західними Балканами, із надзвичайно
складним східним сусідством та особливо на перехресті енергетичних коридорів, а
також із загрозами, що йдуть зі сходу Європи чи Середнього Сходу.»

У
нинішньому міжнародному контексті, що припускає чимало ризиків, викликів та
загроз, старих чи нових, потреба у сильному, об’єднаному та ефективному
Північноатлантичному альянсі більша, ніж коли-небудь, – сказав президент Клаус
Йоганніс: «НАТО є успішним військовим альянсом, а ми продовжимо дуже тісно
співпрацювати з нашими союзниками, щоб зробити його ще сильнішим. Це – головне
послання ювілейного саміту в Лондоні, що відбувся у грудні 2019 року, і в цьому
напрямку Румунія зосередиться на нових зусиллях як важливий союзник,
розташований на східному фланзі НАТО. Ми сповнені рішучості надалі
дотримуватися наших зобов’язань щодо виділення 2% ВВП на оборону і продовжимо
працювати над зміцненням політики стримування та оборонної позиції Альянсу,
особливо на його східному фланзі. У той же час, не впливаючи на зусилля Альянсу
в Чорному морі, Румунія підтримуватиме посилення участі НАТО на Середньому Сході
та в боротьбі з тероризмом.»

Президент згадав
про ООН та ОБСЄ як платформи для посилення діалогу та поваги до міжнародного
права і, зазначають політичні оглядачі, кілька разів вживав слово
мультилатералізм. Ось, що каже про це аналітик Крістіан Дяконеску: «По-перше,
тому, що багатосторонність є основним елементом просування та відстоювання
інтересів Румунії. По-друге, тому що насправді, якщо говорити лише про ООН та
ОБСЄ, певна політична релаксація, мінімізація ролі та функціональності цих
багатосторонніх організпцій спостерігається у всьому світі, навіть якщо вони
продовжують зберігати свою актуальність, дуже цікаву з багатьох точок зору, і
це, знову ж таки, дуже важливо для Румунії. І по-третє, тому що справді спостерігається
тенденція, особливо на рівні великих держав, вести діалог і приймати рішення в
обхід багатосторонніх організацій, що викликає певний тип занепокоєння,
особливо в державах. які знаходяться в складних регіонах земної кулі, таких як
Румунія, і в тій чи іншій формі змушені погоджуватися з певним видом рішень у
переговорах щодо яких не брали участі.»

Говорячи про нинішню
ситуацію на Середньому Сході президент зазначив, що негативні наслідки цієї
кризи впливають на європейську та глобальну безпеку. Глава держави заявив, що
Румунія приділятиме й надалі особливу увагу подальшому розвитку стратегічних чи
спеціальних партнерських відносин з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
Іспанією, Великобританією, Туреччиною чи Ізраїлем, а також з усіма безпосередніми
сусідами. Що стосується відносин з Республікою Молдова, то Бухарест відновить
повну співпрацю з Кишиневом, коли переконається, що на урядовому рівні
молдовська влада вживає заходів для продовження європейського шляху та реформ у
сфері правосуддя, державного управління та боротьби з корупцією, – сказав Клаус
Йоганніс.

Основною метою румунської дипломатії є збереження традиційної лінії зовнішньої політики – заявив у понеділок міністр Теодор Мелешкану, якого було запрошено до парламенту для обговорення актуальних зовнішньополітичних питань. Запрошення відбулось в контексті переговорів щодо перенесення посольства Румунії в Ізраїлі. У квітні лідер правлячої СДП Лівіу Драгня заявив, що уряд прийняв меморандум, шляхом , якого вирішено розпочати процедури ефективного перенесення посольства з Тель-Авіва до Єрусалиму. Намір уряду в Бухаресті викликав гостру суперечку між правлячою коаліцією СДП-АЛДЄ та президентом Клаусом Йоганнісом, підтриманий ліберальною опозицією.

Глава держави заявив, що посольство не може бути переміщено без його згоди. У контексті цих дискусій міністр закордонних справ Теодор Мелешкану заявив, що влада ще не прийняла жодного рішення щодо переміщення посольства країни з Тель-Авіва до Єрусалиму і додав, що міністерство, яке він очолює, завершить упродовж двох тижнів, оцінку цієї проблеми, на підставі якої політики приймуть спільну позицію. Він запевнив, що зовнішня політика Румунії щодо ситуації на Близькому Сході залишається незмінною. Теодор Мелешкану: «Ми виступаємо за створення двох держав, які б жили у мирі та безпеці – Ізраїлю та Палестини. Ми також вважаємо, що необхідні прямі переговори, особливо для врегулювання правового статусу Єрусалиму.

«Одним із пріоритетів під час головування в Раді Європейського Союзу, – це зміцнення політики ЄС щодо Східного партнерства і, очевидно, одним із наших пріоритетів, коли мова йде про Східне партнерство, – це Республіка Молдова, зазначив глава дипломатії в Бухаресті Теодор Мелешкану. Він також розповів про відносини з Російською Федерацією та Республікою Молдова: «Наша підтримка Молдови спрямована на установи та підтримку реформ у цій країні. Що стосується відносин з Росією, то я запевняю вас, що якщо відбудеться зустріч президента Трампа з президентом Путіним, то ми матимемо більш чітку ситуацію про нашу позицію, яка залишається незмінною, стримування та оборона, і в той же час діалог у відносинах з Російською Федерацією.»

Що стосується відносин з Угорщиною, то міністр закордонних справ Румунії зазначив, що бажається розвиток відносин з усіма сусідніми країнами, у тому числі з цією державою. Ці відносини просунулися в останній час, і ми сподіваємось, що вони підуть тим же хорошим шляхом, – сказав Теодор Мелешкану.

Президент Клаус Йоханніс озвучив основні цілі закордонної
політики Румунії під час зустрічі з керівниками дипломатичних місій та
генеральними консулами Румунії за кордоном, що відбулася у рамках Щорічної наради
румунської дипломатії. Він сказав, що вони мають найкращу позицію для підтримки
трансатлантичних відносин і наголосив, що Румунія повинна мати унітарний підхід
до відносин з Росією.

Проблеми та загрози на Сході, а також ризики в південному
сусідстві, існують надалі, – зазначив Клаус Йоханніс перед румунськими
дипломатами, яких закликав до швидкої, відповідальної та інноваційної участі в
процесі вирішення цих проблем для досягнення таким чином цілей Румунії. Глава
держави наголосив, що подібна відданість необхідна і для вирішення внутрішніх
проблем ЄС, таких як Brexit та відновлення європейського проекту.

Клаус Йоханніс: «Як дипломати ви повинні скористатися особливою
перевагою, яка повинна бути збережена будь-якою ціною: позицією Румунії як політично
стабільної держави, із значним економічним зростанням, яка, в перемінному ритмі,
продовжує зміцнювати верховенство права. Якщо збереження цих переваг залишається
в основному політичною відповідальністю уряду та коаліції більшості, збереження
передбачуваності у зовнішній політиці та політиці безпеки Румунії, як держави,
на яку можна розраховувати, – це ваша відповідальність.»

Як і в попередні роки, поглиблення Стратегічного
партнерства з США залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом
офіційного Бухареста, особливо в контексті червневого візиту Клауса Йоханніса у
Вашингтон та переговорів з президентом США Дональдом Трампом. З іншого боку, -
каже глава держави, – Румунія повинна активно сприяти процесу рефлексії щодо
майбутнього ЄС. Європа має бути сильнішою, ближчою до своїх громадян та з краще
окресленою позицією та глобальному рівні.

Клаус Йоханніс: «Ми повинні бути поряд з тими
державами-членами, які сприяють зміцненню Євросоюзу. Чим ближче ми будемо до цього
стрижня держав, тим більше ми зможемо покладатися на європейський процес
прийняття рішень і матимемо більше шансів на розвиток. Щоб подолати нинішні
проблеми Європа потребує якомога більшої адаптивності. Інструменти цієї
адаптації повинні бути розроблені таким чином, щоб уникнути збільшення різниці між
державами-членами.»

Президент додав, що важливим пунктом на порядку денному
румунської закордонної політики є
подальший розвиток стратегічних відносин з Україною.

За словами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану,
підготовка до 100-річчя Великого возз’єднання румунських земель в єдиній державі, головування
Румунії в Раді ЄС у 2019 році, кандидатура країни на місце непостійного члена
Ради Безпеки ООН та приєднання до Організації економічного співробітництва та
розвитку є головними «віхами» для румунських дипломатів.

На першій зустрічі з іноземними дипломатами, акредитованими в Румунії, президент Клаус Йоханніс представив основні напрямки зовнішньої політики Румунії. У своєму виступі Президент підкреслив, що входження країни до Шенгенської зони і перехід на євро є головними цілями Бухареста.

Він сказав послам, що Румунія повністю виконала критерії вступу до Шенгену, а європейські партнери зобовязані бути коректними в своїх оцінках і дотримуватися правил, які не повинні змінюватися в залежності від швидкоплинних інтересів.

Клаус Йоханніс: “Повна європеїзація Румунії є основною метою мого президентського терміну. Це означає продовження процесу європейської інтеграції шляхом приєднання до Шенгенського простору та єврозони. Місце Румунії в Шенгені, як повноправного члена. Ми повністю виконуємо критерії вступу в Шенгенську зону. Будь-які питання на цьому рівні мають чисто політичний характер.”

Стратегічне партнерство з США є основою румунської зовнішньої політики, сказав президент Йоханніс, який висловився за динамічне продовження політичного діалогу та співробітництва з Вашингтоном. Він підкреслив, з іншого боку, що загрози безпеці в розширеному Чорноморському регіоні збільшують стратегічну роль Румунії в забезпеченні миру і безпеки на східному кордоні Європейського Союзу та НАТО. Він заявив, що ЄС є найпотужнішою гарантією миру і стабільності і закликав до зміцнення попереджувального потенціалу НАТО, в умовах кризи в сусідній Україні і постійної зміни безпекової ситуації.

Торкаючись відносин Румунії з Російською Федерацією, Клаус Йоханніс сказав, що вони затьмарені українською кризою, додавши, що їх повернення до стадії конструктивного діалогу залежить від дотримання Москвою принципів міжнародного права. Президент підтвердив підтримку європейського курсу Р.Молдова, України та Грузії.

Іншим важливим напрямом зовнішньої політики Бухареста є відновлення та поглиблення відносин Румунії, особливо економічних, з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Глава румунської держави висловився за подальший розвиток та диверсифікацію відносин з Китаєм, за зміцнення стратегічного партнерства з Південною Кореєю і Японією, а також за впровадження розширеного партнерства з Індією.

Зовнішня політика Румунії буде ефективною і творчою та швидко реагуватиме на виклики прискорених змін в регіоні, зазначив президент Клаус Йоханніс. Він сказав, що головування Румунії в Раді ЄС у 2019 році буде великою відповідальністю тому Бухарест мусить підготувати солідні плани, на користь всіх держав-членів ЄС.

У своєму виступі президент торкнувся й відносин з Україною. Зокрема він заявив, що Румунія засуджує порушення суверенітету і територіальної цілісності України і продовжуватиме підтримувати її європейські та євроатлантичні устремління. Він сказав, що сприяння європейському курсу Республіки Молдова й України було й буде одним з пріоритетів зовнішньої політики Румунії. Це зумовлено не лише нашими відомими історичними звязками, але й географічною близькістю Румунії до зон конфлікту в цих державах, в яких Російська Федерація вдається до незаконних дій, – сказав Клаус Йоханніс на зустрічі з послами іноземних держав, акредитованими в Румунії.