Radio România Internațional

Tag: золото

  • Олімпійське золото для Давіда Поповича

    Олімпійське золото для Давіда Поповича

    Румунський плавець Давід Попович став новим олімпійським чемпіоном на дистанції 200 метрів вільним стилем. У понеділок він завоював першу медаль для румунської делегації на Олімпійських іграх в Парижі. Це також перший олімпійський титул Румунії в чоловічому плаванні. До цього золоті олімпійські медалі вигравали лише дівчата: у 2000 році в Сіднеї Діана Мокану на дистанціях 100 та 200 метрів на спині та в 2004 році в Афінах Камелія Потек на дистанції 200 метрів вільним стилем.

    У фіналі в Парижі Давід стартував як фаворит. Він почав з найкращим результатом сезону, показавши найшвидший час в олімпійській кваліфікації та півфіналі. Але фінал виявився несподівано рівним. Німецький спортсмен Лукас Маертенс, олімпійський чемпіон на дистанції 400 метрів розпочав змагання з сильного. На середині змагання він втратив ініціативу, і ситуація вирівнялася. Американець Люк Гобсон та британці Метью Річардс і Дункан Скотт по черзі створювали враження, що можуть перемогти, але Давід Попович врешті-решт переміг. Попович закінчив заплив першим, з результатом 1:44.72 хвилини. Срібну медаль здобув Метью Річардс з Великої Британії, який відстав від румунського спортсмена всього на дві сотих секунди, а бронзову медаль завоював американець Люк Гобсон з результатом 1:44.79 хвилини.

    Давід Попович завив ексклюзивно для Radio Румунія: «Це був надзвичайно близький фініш. Як три роки тому мені було дві соті секунди від бронзої медалі, так зараз друге місце від мене відокремило дві соті секунди. Вітаю всіх, хто дійшов до фіналу, тих, хто кваліфікувалися… Я дякую всім румунам, які завжди мене підтримували. Я також дякую тим, хто не вірив у мене, бо без них мене б тут не було. У мене буде час після змагання на дистанції 100 метрів та після того, як я поїду в відпустку, по-справжньому насолоджуматись тим, що щойно сталося».

    Таким чином, 19-річний Давід додав до свого послужного списку єдину медаль, якої йому не вистачало, олімпійську. Наразі він виграв два титули чемпіона світу, в Будапешті у 2022 році, і п’ять титулів чемпіона Європи: один у Казані у 2021 році на короткій дистанції, потім по два в Римі у 2022 році, та в Белграді, цього року. Тепер наступним завданням Давіда в Парижі є змагання на дистанції 100 метрів вільним стилем, фінал який відбудеться в середу ввечері.

    Нагадаємо, що Давід Попович побив світовий рекорд на дистанції 100 метрів у 2022 році на чемпіонаті Європи в Римі, коли завершив забіг за 46 секунд і 86 сотих, перевершивши результат 13-річної давнини бразильця Сесара Сьєлу Філью. Однак цього року на чемпіонаті світу в Досі світовий рекорд покращив китаєць Пан Чжаньле на 6 сотих секундів. Давід Попович може отримати медаль на дистанції 100 метрів вільним стилем, що підніме Румунію в медальному рейтингу Паризьких ігор, де він увійшов безпосередньо на 15-е місце після отримання золотої медалі в понеділок.

  • Рекордні валютні резерви

    Рекордні валютні резерви

    Золотовалютні резерви Національного банку Румунії станом на кінець минулого місяця цього року становили понад 65 мільярдів євро. Про це оголосив Центральний банк, зазначивши, що вони зросли на 4,1% порівняно з рівнем понад 62,5 млрд євро на кінець квітня 2024 року. Перевищення стелі в 65 мільярдів є історичним максимумом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність курсу валют і цін, відповідно.

    Таке зростання відбулося, зокрема, завдяки поповненню рахунків Міністерства фінансів у травні надходженнями від випусків єврооблігацій на загальну суму понад 3,2 млрд євро. Наслідками цього збільшення є зміцнення впевненості фінансових ринків та інвесторів у фінансовій стійкості Румунії, а також підтримка нестабільності обмінного курсу лея. Однак, експерти вказують на волатильність фінансових ринків у всьому світі.

    Економічний аналітик Ауреліан Докіа заявив: «Ми перебуваємо в дуже нестабільній міжнародній ситуації, міжнародні фінансові ринки дуже непевні, невідомо в якому напрямку вони підуть і тому добре мати якнайбільші  міжнародні валютні резерви, які є своєрідним паском безпеки у разі турбулентності, яка може статися. Той факт, що резерви збільшилися, показує, на мою думку, що ми просто намагаємося бути готовими до подальшого розвитку подій, які виправлять великий торговельний дефіцит, який ми мали роками, і зроблять експорт більш конкурентоспроможним.»

    Ауреліан Докіа зазначив, що частина валюти, яка надходить до золотовалютних резервів, надходить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування інвестиційних проєктів. Економічний аналітик зазначив, що, хоча збільшення валютних резервів Румунії є гарною новиною, необхідно враховувати і менш сприятливі аспекти.

    Ауреліан Докіа: «Той факт, що деякі з цих інвестицій не були здійснені за планом, також може бути негативним аспектом цих резервів. Також, на думку багатьох аналітиків, той факт, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на потрясіння, які охопили всі ринки, має й негативні наслідки. Тому в умовах коли національна інфляція різко зросла, сягнувши у певний момент 16%, а обмінний курс залишився майже незмінним, потерпає наш експорт. Він не може бути конкурентоспроможним при такому курсі.»

    Також зазначимо, що рівень золотого запасу залишився на рівні понад 103 тонни. За умов розвитку міжнародних цін його вартість склала майже 7,200 млрд євро. Таким чином, станом на кінець минулого місяця міжнародні резерви Румунії – валюти плюс золото – становили понад 72 мільярди 200 мільйонів євро.

  • Історія виставки «Золотий скарб Національного банку Румунії» в Європейському парламенті

    Історія виставки «Золотий скарб Національного банку Румунії» в Європейському парламенті

    Існує приказка, що якщо ви не знаєте своєї історії, ви приречені на її повторення. Знання більш ніж столітньої історії золотого скарбу Національного банку Румунії (НБР) є дуже важливим, саме тому на початку березня в Європейському парламенті в Брюсселі відбулася виставка «Золотий скарб Національного банку Румунії».

    Це частина традиції Національного банку Румунії, який взяв на себе місію зробити цю історію відомою, – каже Бриндуша Костакє, начальниця відділу архівів, бібліотек та поширення інформації Дирекції Секретаріат НБР:

    «Проведення цієї виставки фактично є продовженням зусиль, присвячених цьому питанню з міжвоєнного періоду. Історія Скарбу починається в 1916 році, коли в умовах участі Румунії в Першій світовій війні, перед обличчям наступаючих військ Центральних держав, державні установи, в тому числі Національний банк, були змушені евакуюватися до Ясс. Скарб Національного банку вагою 91,5 тонни, коштовності королеви Марії, цінності комерційних банків та незліченна кількість інших цінностей, що належали до національної культурної спадщини, були відправлені до Росії, щоб захистити їх на території союзної держави. Але царська імперія виявилася колосом на глиняних ногах: восени 1917 року владу захопили більшовики. Незабаром після цього, в січні 1918 року, дипломатичні відносини з Румунією були розірвані, а румунські цінності, що зберігалися в Кремлі, були захоплені. Дипломатичні зусилля з повернення цих цінностей були розпочаті одразу після закінчення війни, але безуспішно. Згодом відбулося два часткових повернення румунських культурних цінностей, але ця реституція не включала золотий запас НБР.»

    Бриндуша Костакє, начальниця відділу архівів, бібліотек та поширення інформації Дирекції Секретаріат НБР продовжила свою розповідь.

    «У 1934 році Національний банк підтримав видання книги Михайла Григорія Ромашкану «Румунський скарб у Москві», щоб привернути до цього питання увагу громадськості. Після 1990 року Центральний банк відновив заходи, спрямовані на нагадування громадськості про цю проблему. До них відносяться дебати в рамках «Щорічного симпозіуму з історії банківської справи та цивілізації Крістіана Попіштяну», організованого журналом «Magazin Istoric» за підтримки Національного банку, книги, опубліковані радником голови Національного банку Румунії Крістіаном Пеунеску, участь представника Національного банку Румунії в роботі Спільної румунсько-російської комісії, створеної в 2003 році для обговорення проблем, що випливають з історії двосторонніх відносин, в тому числі питання румунського скарбу, вивезеного до Москви в роки Першої світової війни. Таким чином, можна сказати, що ми вже маємо давню традицію, а організація цієї виставки в Європейському парламенті в Брюсселі є її продовженням.»

    Ми запитали нашу співрозмовницю, чому Національний банк Румунії вирішив організувати цю виставку саме зараз і чому саме в Брюсселі?

    «Нинішній міжнародний контекст керівництво банку вважає сприятливим для інтернаціоналізації цього питання, оскільки ми потребуємо міжнародного визнання зобов’язання Росії повернути Румунії понад 91,5 тонни дорогоцінного золота із запасів НБР. Саме тому документи, які Банк зберігає в своєму архіві, свідчать про існування цієї претензії, обґрунтованість якої не може бути поставлена під сумнів. У цьому контексті Національний банк приєднався до ініціативи депутата Європарламенту Єуджена Томака, який привернув увагу Європейського парламенту до цього питання, прийнявши Резолюцію про повернення національного золотого запасу Румунії, незаконно привласненого Росією. Резолюція була обговорена і прийнята Європейським парламентом, який цим самим продемонстрував підтримку Румунії.»

    Серед експонатів виставки – старовинні фотографії, карти та фотографії на основі історичних документів. Бриндуша Костакє розповідає:

    «Виставка стала гарною нагодою представити широкому загалу зображення оригіналів протоколів, підписаних в Яссах і Москві представниками румунської та російської влади з нагоди перевезення і зберігання в Росії скарбу НБР та інших румунських цінностей. Також були представлені документи, складені в Москві на початку 1917 року для інвентаризації золотого запасу банку. Хочу зазначити, що ці документи опубліковані Крістіаном Пеунеску в його томах про евакуйований до Москви румунський скарб, а подальша доля румунського скарбу, після 1918 року, була реконструйована шляхом представлення на виставці документів, виявлених в російських архівах і опублікованих істориком Іліє Шипором в книзі “Доля Скарбу Румунії”.»

    У нещодавно прийнятій резолюції депутати Європарламенту зазначили, що, незважаючи на кілька спроб дипломатичних переговорів після Першої світової війни, національні скарби Румунії, відправлені на зберігання до Росії в період з 1916 по 1917 рік, так і не були повернуті в повному обсязі, що є безпрецедентним міжнародним випадком незаконного привласнення золотого запасу та об’єктів культурної спадщини іншої держави.