Tag: зростання

Національний інститут статистики у
вівторок оприлюднив дані, які підтверджують зростання ВВП Румунії на 2,8% у першому кварталі 2021
року, порівняно з останнім кварталом минулого року. Паралельно цю інформацію підтвердив
Євростат (Статистичне бюро Єврокомісії), згідно з яким у першому кварталі цього року економіка
Румунії була найбільш динамічною серед країн-членів ЄС.

Водночас, за даними Національного
інституту статистики Румунії, за щорічним оцінюванням, у першому кварталі цього
року порівняно з першим кварталом минулого року, залежно від методу розрахунку
– валового чи сезонного – економіка Румунії зафіксувала спад на 0,2%, або, відповідно,
стагнацію. Наприкінці квітня Національна
комісія з питань стратегії та прогнозу переглянула у бік зростання свій прогноз
зростання ВВП на поточний рік, а Європейська комісія та Міжнародний валютний
фонд підтвердили зі свого боку цю оцінку.

Після оприлюднення у вівторок даних
Національного інституту статистики та Євростату, прем’єр-міністр, ліберал Флорін
Кицу у своїй заяві вказав на найшвидше економічне відновлення в історії Румунії
після найбільшої кризи за останні сто
років. Він також підкреслив, що очолюваний ним правоцентристський коаліційний
уряд, працює над новими заходами, щоб постпандемічна
економіка стала міцнішою та більш конкурентоспроможною. І, – підсумував
прем’єр-міністр Кицу, – у найближчі роки ми очікуємо на зростання економіки
Румунії, яке перевищить всі попередні
оцінки.

Експерт з економічних питань Ауреліан
Докіа також заявив, що оцінки виглядають набагато краще, ніж очікувалося: «Ми вже
досягли майже максимального рівня досягнутого румунською економікою у першому
кварталі 2020 року. Отже, ми надолужили всі
втрати, які зазнали у 2020 році, а економічний прогноз на 2021 рік наближається
до найвищого рівня, який ми коли-небудь мали».

Голова опозиційної Соціал-демократичної
партії Марчел Чолаку оцінив, що насправді історичним є лише повний крах
купівельної спроможності румунів. Представник соціал-демократів навів приклади підвищення
рахунків за електроенергію на 17%, подорожання палива на 9%, «захмарні» ціни на
продукти харчування та зростання інфляції, що перевищила 3% та яка, за його
словами, «зруйнувала вщент доходи, і так заморожені прем’єр-міністром Кицу».

Його колега по партії, колишній
міністр оборони Міхай Фіфор, також зазначає у своїй заяві, що за економічним
зростанням у першому кварталі цього року, представленим чинним урядом як блискучий
результат своєї діяльності, порівняно з останнім кварталом минулого року, у
дійсності криється реальний показник, який є по-справжньому актуальним, а саме
порівняння між І кварталом 2021 року та І кварталом 2020 року. Те, що
прем’єр-міністр Флорін Кицу вважає блискучим результатом, – вважає Міхай Фіфор,
– у дійсності є найгіршим економічним результатом упродовж першого кварталу
останніх п’яти років, навіть гіршим, ніж минулого року, коли у Румунії був
запроваджений повний локдаун.

Заводи з тимчасово зупиненим виробництвом, сектор
HoReCa на межі виживання, закриті театри та кінотеатри, дрібні виробники сільськогосподарської
продукції тимчасово вивезені із закритих ринків. Минулого року епідемія нікого
не оминула і зачіпила всю румунську економіку та суспільство. Криза була глобальною, а її
регіональні наслідки очевидні. У Болгарії туристичний двигун постраждав.

Майже не зачеплена кризою десятиліття тому, економіка Польщі вперше постраждала
минулого року після майже чверті століття невпинного
економічного зростання. Загалом, у 2020 році економіка Румунії скоротилася майже на 4% порівняно з попереднім роком. Дані, представлені Національним інститутом статистики, вказують, однак, на
найвищий економічний
ріст у четвертому кварталі та один з найменших
економічних спадів у Європі – радіє прем’єр-міністр ліберал Флорін Кицу, який впевнений у позитивній еволюції економіки цього року.

Валовий внутрішній продукт Румунії зріс на понад 5% в
останньому кварталі минулого року,коли перед тим, як залучити до урядування і Союз «Рятуйте Румунію» та Демократичний
союз угорців Румунії, ліберали управляли країною урядом меншості. Міністр фінансів у колишньому уряді Націонал-ліберальної партії, чинний прем’єр-міністр, стверджує що ці показники є результатом його діяльності і звинувачує соціал-демократичну опозицію. Флорін Кицу: Те, що
я стверджував весь 2020 рік, і труби від СДП намагалися мені заперечити, я мав рацію, це збулося. Що
стосується Румунії, то в четвертому кварталі економіка скоротилася на
мінус 3,9 і зросла на близько
3%, у 4-му
кварталі, Румунія будучи тією країною Європейського
Союзу, яка уникнула технічної рецесії. У нас є шанс зазнати економічне зростання в першому
кварталі цього року, тобто повернути все те, що ми втратили через кризу
минулого року.

Як завжди в контексті політичної конкуренції,
опоненти розшифровують по-різному ці показники. Колишній міністр праці, депутат
від СДП Маріус Будай каже, що насправді цифри вказують не на економічне зростання,
а на зменшення. Маріус Будай: Румуни повинні знати, що у четвертому кварталі
минулого року економіка скоротилася на понад 16% порівняно з першим кварталом,
коли в Румунії не було пандемії. Це не лише моя думка, це думка багатьох
економістів Румунії, а саме що ми не зазнаємо економічне відновлення ані цього
року, оскільки це замкнене коло суворої економії не принесе нічого хорошого в
економіці.

Представники СДП також піддають
критиці положення термінової постанови про деякі фіскально-бюджетні
заходи, опублікованої у вівторок урядом, які вказують на відкладення підвищення пенсій та
допомог працівникам Румунської
залізничної компанії, скорочення на 50% субсидій на транспорт для
студентів або скасування цього
року відпочинкових купонів для бюджетників. Усі ці заходи, за їхніми словами, негативно вплинуть на рівень життя румунів.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) істотно переглянув оцінки щодо розвитку
румунської економіки цього року в контексті пандемії коронавірусу – згідно останньому
звіту, опублікованому у вівторок міжнародною фінансовою установою. Якщо у
жовтні минулого року МВФ оцінював, що в цьому році економіка Румунії зросте на 3,5%, згідно з новими
прогнозами, він очікує, що економіка Румунії скоротиться на 5%, а в наступному році зростання складе майже чотири відсотки. Оцінки Фонду песимістичніші,
ніж оцінки Світового банку, який минулого тижня прогнозував, що в цьому році
Румунія зареєструє економічне зростання на рівні 0,3%. Натомість Світовий банк
також робить ставку на 4,4% у наступному році.

У Бухаресті міністр фінансів Флорін Кицу каже, що скорочення економіки Румунії
цього року буде компенсоване відновленням у 2021 році. Нові прогнози МВФ
свідчать про вибухове зростання рівня безробіття в Румунії – від майже чотирьох
відсотків минулого року до понад десяти відсотків цього року, а в наступному
році воно зменшиться до 6 відсотків. З іншого боку, в усьому світі, згідно з
прогнозами МВФ, у зв’язку з пандемією коронавірусу цього року світова економіка
скоротиться на 3%. Це перегляд на понад 6 відсоткових пунктів порівняно з його
попереднім звітом і набагато гірша ситуація, ніж спад, спричинений глобальною
фінансовою кризою десятиліття тому.

Відповідно до базового сценарію, виходячи з припущення, що пандемія
зменшиться у другій половині 2020 року, а заходи по ізоляції будуть припинені,
глобальна економіка, як очікується, зафіксує 5,8% -ний стрибок у 2021 році, по мірі
нормалізації економічної діяльності,
– додає МВФ. Однак Фонд визнає, що перспективи відновлення є невизначеними, і
попереджає, що ризики для цих прогнозів, спрямовані у напрямок зниження. Reuters повідомляє, що більше
половини майже 200 держав-членів організації зв’язалися з глобальним кредитором
про екстрене фінансування, щоб обмежити поширення коронавірусу та пом’якшити
його економічний вплив.

МВФ стверджує, що його поточна кредитна спроможність на 1 трлн. доларів є
відносно значною, щоб допомогти країнам-членам в управлінні
пандемією, але можуть знадобитися додаткові ресурси, оскільки вся сила кризи
торкнеться країн, що розвиваються. Під
заголовком Світова економіка зазнає найгіршого удару з 30-х років
минулого століття – попереджає МВФ, Financial Times зазначає, що
більшість національних економік буде як мінімум на 5% скороченими навіть
після відновлення. Світовий банк та Міжнародний валютний фонд закликають
лідерів світу краще координувати свої дії щодо створення унітарного плану
кризи, спровокованого коронавірусом, зазначає Wall Street Journal.

Скандал навколо НАД

Національна
антикорупційна дирекція опинилася в епіцентрі нового масштабного скандалу.
Колишній депутат від Соціал-демократичної партії Влад Косма, засуджений судом
першої інстанції до п’яти років позбавлення волі, висунув низку серйозних
звинувачень на адресу прокурорів територіального управління Національної
антикорупційної дирекції в повіті Прахова (південь). Він ствердив, що прокурори
відповідного управління спонукали його
сфальсифікувати докази у провадженні колишнього прем’єр-міністра
Румунії Віктора Понти та бізнесмена Себастьяна Гіце, який пізніше втік до
Сербії. У підтвердження своїх слів Влад Косма оприлюднив кілька аудіозаписів. На
спеціальній прес-конференції у середу ввечері головний прокурор НАД Лаура Кодруца
Кьовеші відкинула ці звинувачення: «Прокурори Національної антикорупційної
дирекції не підробляють докази. Прокурори антикорупційного управління
дотримуються положень закону щодо збирання доказів. Спосіб, у який прокурори
Національної антикорупційної дирекції здійснюють кримінальні провадження, підлягає
судовому контролю. У всіх наших кримінальних провадженнях переданих до суду, судді
перевіряють чи прокурори дотримувалися закону щодо забезпечення доказів.» Заперечуючи
існування так званої «нелегітимної паралельної держави», яка нібито намагається
взяти політичний контроль, в тому числі шляхом «замовних справ», Президент
Клаус Йоханніс заявив, що беззастережно підтримує управління по боротьбі з
корупцією і сказав, що він не бачить підстав для звільнення головного прокурора
установи, на чому наполягають окремі політики. Клаус Йоханніс: «Деякі правопорушники
роблять відчайдушні спроби звинувачення та дискредитації НАД і керівництво
цього управління. На мій погляд, ця жалюгідна і непереконлива спроба, а мою думку
про роботу НАД ви знаєте. Але я радий повторити: Національна антикорупційна
дирекція та керівництво НАД роблять дуже хорошу роботу.» У свою чергу,
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле доручила міністру юстиції
Тудорелу Тоадеру прояснити речі, тому що затягування цієї ситуації може привести до втрати
довіри до системи: «Ці речі необхідно прояснити. Неможливо затягувати з
перевірками, оскільки все це призводить до недовіри до правосуддя і ми не можемо
цього допустити.» Для владнання ситуації міністр Тудорел Тоадер скоротив свій офіційний візит
до Японії і негайно повернувся додому. Того ж дня він заявив, що на наступному
тижні представить у парламенті звіт про роботу Національної антикорупційної
дирекції, Дирекції по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом та
Генеральної прокуратури. Крім того, у четвер, 22 лютого окремо від доповіді в
парламенті, міністр юстиції повідомить ЗМІ про зміст і висновки оцінки
діяльності НАД.

Рекордне зростання економіки Румунії

Економіка Румунії у 2017 році зросла на 7% порівняно
з попереднім роком, що є найбільшим зростанням з 2008 року. Ці дані у середу оприлюднив
Національний інститут статистики. В останньому кварталі минулого року Румунія
зареєструвала найбільше економічне зростання в Європейському Союзі, що
підтверджують і дані Євростату. Економіст Мірча Кошя в інтерв’ю Радіо Румунія
заявив, що це зростання є ознакою того, що реальна економіка, приватна
економіка в Румунії працює і робить свою роботу незалежно від труднощів, з якими стикається. Він
попередив однак про можливі майбутні загрози. «Якщо зростання продовжиться за
рахунок споживання, то в наступні роки ми не матимемо таких темпів економічного
росту. Оскільки зростання завдяки споживанню не є сталим, воно має пікові
значення, як це було в 2017 році, але потім може впасти навіть до половини
того, що було у минулому році.»

Оснащення Збройних сил Румунії

Уряд Румунії схвалив проект закону про закупівлю
трьох високомобільних ракетно-артилерійських систем оперативно-тактичного
призначення HIMARS американського виробництва, а також прийняв рішення про
визначення умов, за яких Міністерство оборони побудує чотири багатоцільові корвети.
Таким чином, всі чотири військові судна будуть побудовані упродовж наступних
семи років на румунській верфі, а перший корвет буде спущений на воду не
пізніше ніж через три роки. Цим же рішенням передбачено обов’язкову модернізацію
фрегатів, які перебувають на озброєнні ВМФ Румунії. Згідно з прес-релізом
Міністерства оборони, це друга програма модернізації Збройних сил Румунії, що передбачає
виробництво техніки в Румунії, за участі національного оборонно-промислового
комплексу. Перша програма була запущена в січні та передбачає придбання 227 бронетранспортерів
Piranha 8×8 п’ятого покоління, більшість з яких вироблятимуться на Механічному
заводі в Бухаресті.

Європейський рік культурної спадщини

У Бухаресті у четвер офіційно стартував Європейський
рік культурної спадщини. Це означає проведення кількох тисяч подій, завдяки
яким румуни зможуть краще зрозуміти європейську культурну спадщину. Глава
Представництва Європейської Комісії в Румунії Анжела Крістя заявила: «Ми хочемо
переконатися, що культурне надбання є доступним для кожного з нас: є багато
подій, вхід до яких вільний, в яких можуть взяти участь всі бажаючі. У той же час
ми хочемо сприяти дуже демократичному, дуже широкому визначенню європейської
спадщини.». Ця акція, бюджет якої складає 8 мільйонів євро, допоможе просвітити
та поінформувати широку громадськість.

Румунія не робить виняток і звітує за 2017 рік або прогнозує економічне зростання на 2018 рік, як і всі держави Європейського Союзу. Але те, що її відрізняє від них, – це високе зростання, яке ставить її на перше місце. Наприклад, Франція має всі мотиви заздрити: в 2017 році її економічне зростання досягло найвищого рівня за останні шість років, і становило 1,9%. Румунія може похвалитися приблизно 6-ма відсотками, тому Франс Пресc назвав її тигром Європи! У неділю Комісія з прогнозу в Бухаресті переглянула у бік зростання ВВП до 6,1%.

У той же час вона зберегла прогноз зростання на 5,7% в 2019 та 2020 роках та, відповідно, 5% у 2021 році. Незважаючи на те, що прогнози з-за кордону не такі оптимістичні. Європейська комісія сподівається, що у 2018 році економіка Румунії зросте на 4,4%, подібне до останніх прогнозів Міжнародного валютного фонду. Світовий банк оцінює збільшення ВВП на 4,5%, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) передбачає зростання на рівні 4,2%. Але що робить економіку Румунії такою конкурентоспроможною? Який рецепт успіху, здається, знайшли центральна або місцева влада в країні, де, однак, є гостра нестача працівників, в умовах сильної міграції та скорочення населення?

Незважаючи на те, що уряди нинішньої коаліції при владі СДП-AЛДЄ гордились економічним зростанням у 2017 року, здається, що громадяни Румунії, завдяки високому споживанню, швидше за все, сприяли цьому успіху. У 2018 році як економічні аналітики, так і фахівці Національного банку Румунії очікують, що економічне зростання сповільниться: це також підтверджують вже наведені міжнародні прогнози! Вони кажуть, що важко повірити, що в цьому році двигуни зростання будуть продовжувати йти тими ж темпами, зважаючи на те, що, по-перше, зростання доходів і заробітної плати, які було вирішено до цих пір, не можуть продовжуватись, Потім, у нещодавньому звіті комерційного банку, зазначається, що інвестиції потерпіли через податкові невизначеності та популістські заходи.

Більше того, якщо нинішній уряд має вжити заходи для підвищення податків або скорочення державних витрат, щоб дефіцит бюджету не перевищив 3% від ВВП, то сповільнення економічного зростання може посилитись. Що ж стосується промислового виробництва, то очікується, що воно збільшиться внаслідок попиту європейських економік. Проте, імпорт буде зростати швидше, ніж експорт, оскільки він покриває значну частину внутрішнього попиту. Підсумовуючи, наступні роки можуть виявитися досить складними для румунської економіки, а тигр може стати мильною бульбашкою.

Європейське статистичне бюро Євростат разом зі румунськими профільними установами підтверджує
зростання румунської економіки. Згідно з переглянутими оцінками, опублікованими
в четвер Євростатом,
Румунія зареєструвала в
третьому кварталі поточного року
найбільші темпи економічного нарощування серед 28
країн-членів Європейського Союзу, в порівнянні з тим же періодом минулого року а також в порівнянні з другим
кварталом цього року.

До речі, економічне зростання було зареєстроване у всіх країнах-членах ЄС. Валовий внутрішній
продукт єврозони
та Європейського союзу збільшився на 2,6%, порівняно з аналогічним періодом 2016
року та жодна держава-член ЄС не повідомила про скорочення ВВП. У Румунії економічне зростання зафіксовано на рівні 8,6%, потім слідують Мальта – 7,7% та
Латвія – 6.2%. Дані Євростат показують, що, після Ірландія,
Румунія має найнижчий рівень оподаткування
серед 28 держав-членів, а саме лише 26% від податкових надходжень до ВВП. Ці макроекономічні дані збільшують оптимізм прем’єр-міністра соціал-демократа Міхая Тудосе, який ствердив, що
це перший раз, коли ВВП Румунії перевищує 200 млрд євро, що дозволить
збільшення зарплат та
пенсій, про що неодноразово
обіцяла урядова коаліція створена з Соціал-демократичної партії та Альянсу
демократів та лібералів.

Але, права опозиція, профспілки та економічні аналітики
менш оптимістичні. На їх думку економіка перегрівається, а рекордне економічне зростання базується на споживанні та
імпорті. У свою чергу, керівники основних профспілок організували восени акції протесту в центрі Бухареста. Вони стверджують, що податкова реформа уряду призведе до
скорочення заробітної плати та навіть зникнення робочих місць, у разі повної передачі обов’язкових соціальних платежів
від
роботодавця до працівника.

Президент заявив, що згідно з розрахунком, який ґрунтується на публічно оприлюднених даних, після перерахування соціальних внесків від роботодавця до працівника, запланованого урядом на 1 січня 2018 року, особа з середньою заробітною платою заробить лише 3 леї, тобто 70 євроцентів. У відповідь на це
прем’єр-міністр Міхай Тудосе та
лідер СДП Лівіу Драгня заявили, що не розуміють протидію податковим заходам,
оголошеним на наступний рік, оскільки виграють як працівники, так і роботодавці. Деталі про реальний прогноз румунської економіки
будуть відомі, – вважають оглядачі, після прийняття державного
бюджету та соціального забезпечення на 2018 рік.

У середу проект державного бюджету на
2018 рік був затверджений урядом. В основі розрахунків уряду лежить економічне
зростання на рівні 5,5%, середньорічна інфляція – 3,1%, дефіцит бюджету – менше
3% від валового внутрішнього продукту та середньомісячна заробітна плата у
розмірі 2.614 лей, що дорівнює приблизно 570 євро. Проект
Закону про державний бюджет на 2018 рік та проект соціального забезпечення
будуть прийняті Бухарестським парламентом 21 грудня відповідно до графіку,
встановленого об’єднаними комітетами двох палат законодавчого
органу. Після внесення поправок та обговорення їх у спеціалізованих комітетах,
у період з 9 по 16 грудня, 18 грудня, на пленарному засіданні парламенту почнуть
обговорюватися два проекти відповідно до затвердженого графіку.

Фінансова стабільність залишається солідною в Румунії, що є одним із висновків річного звіту, опублікованого Національним банком. У документі розглядаються сильні сторони економіки Румунії, а також вразливості. Згідно з доповіддю, низька частка державного боргу 37,4% від ВВП є однією з сильних сторін економіки Румунії. Крім того, існування важливих міжнародних резервів, високі темпи економічного зростання протягом перших дев’яти місяців 2017 року та скорочення безробіття можна вважати економічними перевагами.

Що стосується вразливості, то Центральний банк зазначає, що існують різниці в економічному розвитку на регіональному рівні, що можуть поглибитись у відсутності структурних реформ. Ризики для економіки пов’язані зі зменшенням довіри іноземних інвесторів, а також можливим виникненням макроекономічного дисбалансу. За словами заступника керівника Нацбанку Лівіу Войня, тривожним чинником є збільшення заборгованості населення, а також відсутність фінансової дисципліни в економіці. Він окреслив можливі заходи щодо пом’якшення цих ризиків: Зменшення ризику рефінансування державного боргу, узгодження структурного дефіциту до середньострокової цілі, збільшення спроможності позичальників справлятися з несприятливими подіями та рекапіталізація компаній з власним капіталом нижче мінімального регульованого порогу.

З іншого боку, Нацбанк рекомендує переглянути умови доступу до програми Перше помешкання у сенсі орієнтації на відносно низькі доходи. За словами Лівіу Войня, слід мати на увазі, що умови у даний час значно відрізняються від умов в момент запуску програми. Лівіу Войня: На сьогоднішній день економічне зростання є абсолютно різним, воно виходить за межі потенціалу. Баланс банків значно очистився, тобто існує можливість для нових кредитів, не обов’язково з державними гарантіями, але визнаючи необхідність соціальної політики, особливо для тих, кому важко зібрати цей грошовий аванс, ця програма може продовжитись, але націлена на людей, які заробляють менше середньої заробітної плати в економіці.

Ця урядова програма дозволяє тим, хто хоче купити або побудувати будинок, взяти іпотечний кредит гарантований до 50% румунською державою. Перше помешкання становило у вересні цього року 62,5% від загального іпотечного кредиту.

Останніми роками в Румунії стало невтішним правилом, щоб напередодні Великодня, Різдва чи Нового року ціни на продукти харчування безпідставно росли. Роздрібних торговців перших звинувачують, що у цей період, коли споживання значно зростає, вони збільшують свої доходи за рахунок покупців, які щоб мати все на столі не дивлять на ціни. Цього року ціни сягають межі абсурду. Протягом декількох тижнів яйця, м’ясо та молочні продукти, особливо масло, значно подорожчали, в деяких випадках ціна подвоїлась на полиці.

Подорожчання яєць має місце в зв’язку зі зменшенням обсягів виробництва разом з приходом зими і кризою на європейському ринку, викликаною скандалом зараження фіпронілом яєць, що завдало шкоди фермам в Нідерландах, Франції та Бельгії. Крім того, європейська криза згадується, коли мова йде про подорожчання масла. Що стосується цін на м’ясо, то вони зросли, хоча румунська Асоціація тваринників та експортерів говорить про те, що ціни на курятину і свинину на фермах впали на 30% в порівнянні з минулим роком.

Сам міністр сільського господарства в Бухаресті Петре Дая стверджує, що підвищення цін не виправдане: «Кожен продукт, ми перевірили на полиці, що саме відбувається, ми пішли подивитися і до виробника. Ми констатували, що у виробника немає ніяких змін щодо підвищення коштів виробництва. Ми не знаходимо об’єктивних доказів, щоб виправдати таку ціну. Ми просили роз’яснень від Ради з питань конкуренції, оскільки вона має законні інструменти, щоб побачити, якщо є й інші чинники, що впливають на ринок.

З-поміж факторів, які можуть вплинути на витрати виробників та перевізників це збільшення тарифів на енергоносії та паливо або знецінення національної валюти – лею по відношенню до євро. Однак неможливо, щоб вони призвели до поточного подвоєння цін, – стверджує голова профспілок харчової промисловості Драгош Фрумосу: Важко покарати когось, бо кінець-кінцем ринок є вільним. Проблема полягає в знущанні тих, хто робить це необґрунтовано споживачеві, який приносить їм – якщо ми говоримо про їжу – щодня гроші в кишені».

Хоча Драгош Фрумосу говорить про міжнародну гру, з якої виграли виробники, голова роботодавців харчової галузі Сорін Міня не вірить в теорію змови. Він стверджує, що поточні підвищення та падіння цін є лише початком процесу, основні наслідки якого ми побачимо в наступному році. Сорін Міня: Підвищення цін включатиме всі додаткові витрати: електроенергія, енергоносії, паливо, інфляція, знецінення лея та збільшення заробітної плати. Все це впливатиме на нові ціни.

За даними Національного інституту статистики за перші десять місяців ціна на електроенергію зросла більш ніж на 7%, теплова енергія зросла приблизно на три відсотки, а газ майже на два відсотки.

За даними Євростату, у третьому кварталі цього року валовий внутрішній продукт (ВВП) Румунії зріс найбільше серед 28 країн ЄС і склав 8,6% порівняно з аналогічним періодом 2016-го року. У той же час, Румунія зафіксувала найбільше зростання – 2,6% в третьому кварталі 2017 року – у порівнянні з попереднім. Прем’єр-міністр Міхай Тудосе запевняє, що це вражаюче економічне зростання є стійким. У соціальній мережі глава уряду пише, що, незважаючи на те, що в Румунії сьогодні загальна чисельність штатних працівників приблизно на рівні 2008 року, номінальний валовий внутрішній продукт складає 71 млрд. євро вище, ніж у 2008 році.

Проте експерти з економіки не переконані, що цей темп зростання буде збережений. Аналітик Aвреліан Докія говорив про небезпеку зростання інфляції та процентних ставок, які можуть сильно сповільнити економічне зростання. Авреліан Докія: Зростання навряд чи залишиться на цьому рівні, і в 2018 році. Без сумніву деякі проблеми, які тепер не здаються тривожними, вважаються правильними, можуть змінитися в наступному році. Одна з основних проблем, здається, пов’язана з дефіцитом бюджету. Ми також повинні враховувати той факт, що у нас є такі показники, як процентна ставка, яка почала зростати дуже швидко, і інфляція вже перевищує очікуваний Національним банком рівень. Це також викликає певний тиск на обмінний курс, який хвилює багатьох.

Економічне зростання, яке перевищило очікування, є добрим, адже румуни можуть сподіватися скоротити історичний розрив з більш розвиненими країнами Західної Європи, заявив консультант Центробанку Адріан Валісеку. Однак він привернув увагу на високий рівень імпорту. Адріан Васілеску: Ті, хто критикує економічне зростання, стверджують, що це зростання має місце за рахунок споживання, але будь-яке зростання базується на споживанні. Проблема інша. Економічне зростання базується на споживанні з імпорту, зокрема, і тут біда. Тут треба втрутитись, тому що, якщо це зростання продовжуватиметься на високому споживанні, це не буде добре.

Зростання румунської економіки є єдиним способом підвищення рівня життя, вважає міністр фінансів Іонуц Міша. Він сказав, що Румунія тепер є однією з найбільш динамічних країн ЄС, а напрямок розвитку оцінюється інвесторами та міжнародними установами.

Жовтень приносить румунам вищі ціни на електроенергію та газ, а також на паливо разом з набуттям чинності другого етапу збільшення акцизного збору. Що стосується ціни на електроенергію, Агентство з регулювання енергетики (ANRE) вирішило, що з 1 жовтня для населення ціна збільшиться на 0,03 лея за кВт-год. Президент Агентства з регулювання енергетики Ніколає Гаврілець пояснив, що це означає збільшення на 3,45 лей (0,75 євро) на місяць для середнього споживання за 100 кВт-год. У той же час віце-президент ANRE Еміл Калота заявив, що ціни на газ для населення зростуть в середньому на 6%.

Остаточне рішення в цьому сенсі буде прийнято цього тижня. Після того, як 15 вересня акцизний податок на пальне збільшився на 0,16 лей, подібне збільшення відбулося в перший день цього місяця, тому очікувані ефекти ті ж самі. За даними компаній в галузі, після першого збільшення акцизного збору виробники нафти збільшили паливо на 9 бань за літр (близько 2 євроценти), але ціни були змінені навіть до і після цього. За цих умов ціна на паливо досягла майже 5 леів за літр, після середини вересня вона становила близько 4,7 лей на дизельне паливо і 4,8 лей на бензин.

Окрім того, що заправити автомобіль коштуватиме більше румунів, як і збільшення інших цін, ефекти не зупиняться на цьому. А це тому, що всі ці продукти – енергія, газ та паливо – масово використовуються, так що ціни підвищаться майже на всі продукти та послуги в економіці. Пояснення просте – вони впливають на виробничі витрати, транспортний сегмент, а також на продажний, і все це буде відображено в цінах.

Драгош Фрумосу, голова Профспілкової федерацій харчової промисловості, вважає, що ціни на харчові продукти можуть зрости на 5-6%, переважно на м’ясо, м’ясопродукти, молоко, молочні продукти та хліб. З іншого боку, ставки за кредитами підвищаться, разом з підвищенням рівня ROBOR – середня процентна ставка, за якою румунські банки позичаються між собою. У порівнянні з початком року вартість ROBOR у три місяці подвоїлась.

МВФ поліпшив свої прогнози щодо світової економіки в 2017 і 2018 році, згідно зі звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою установою, перед її весняною сесією. МВФ прогнозує, що зростання світової економіки буде на рівні 3,5% в 2017 році ,від 3,1% в 2016 році, відповідно 3,6% у 2018 році. Прискорення буде відчуватися як в країнах з розвиненою економікою, так і в країнах з економікою, що розвивається, але і в більш слабких економіках, і зміцнення відбуватиметься особливо в мануфактурній промисловості і торгівлі. Позитивні оцінки засновані, зокрема, на прискоренні економічного зростання, і завдячується досягнутому прогресу в Європі, Японії, Китаї і США.

Крім того, багато банків, в тому числі в Європі і країнах з економікою, що розвивається, відновили капітал, отримуючи при цьому додаткову гнучкість. Є також і ризики, привертає увагу МВФ. Головний економіст установи, Моріс Обстфелд, каже, що найбільші ризики походять від двох найбільших економік світу – США і Китаю. Він пояснив, що політика Американського Центробанку відмовитися від нульової облікової ставки, і оголошення новою адміністрацією у Вашингтоні про масштабну інвестиційну політику може збільшити ризик інфляції, призвести до збільшення долара і поставити у скруту держави з економікою, що розвивається, які мають облігації в доларах.

Щодо Китаю, ризики випливають з наміру Пекіна збалансувати свій торговельний баланс і зменшити промислове виробництво на користь сектора послуг, а також розвитку кредитного ринку, які можуть вплинути на всю фінансову систему, з негативними наслідками для інших країн, говорить головний економіст МВФ, який попередив, що протекціоністська політика поставить під загрозу відновлення. Повертаючись до оцінок Фонду, економічне зростання в Європі складе 2%, і Європа країн, що розвиваються, регіон, який також включає і Румунію, зростання ВВП буде на рівні 3%. Фонд поліпшив прогноз зростання економіки Румунії в 2017 році, з 3,8% до 4,2% і у 2018 з 3, 3% до 3,4%.

Згідно з доповіддю МВФ, Румунія зазнає друге за величиною зростання в цьому році в Європі, поступаючись лише Ісландії (5,7%). Основним фактором зростання є споживання в результаті скорочення податків (ПДВ), зростання заробітної плати та більш низькі процентні ставки як в леях, так і в євро. З іншого боку, міжнародна фінансова установа переглянула у бік зниження оцінки про безробіття в Румунії, яке, як очікується, значно скоротиться в 2017 році, до 5,4% порівняно з 6,2% за попередніми оцінками, а в 2018 становитиме 5,2%. Експерти МВФ переглянули і прогнози інфляції, яка зросте від мінус 1,6% в минулому році до 1,3% в 2017 році і перевищить 3 відсотки в наступному році. Основні зауваження МВФ щодо розвитку румунської економіки пов’язані зі стійкістю державних фінансів в умовах підвищення заробітної плати.

Останні економічні прогнози Європейської комісії щодо Румунії говорять про збільшення реального ВВП серед найшвидших в Європейському Союзі. Крім того, оцінки показують, що така ситуація буде тривати протягом прогнозованого періоду, тобто і в 2018 році, за підтримки зниження податків і збільшення розмірів заробітної плати. Безробіття, яке значно знизилося в 2016 році буде залишатися на низькому рівні в наступному періоді, в той час як інфляція, яка була розташована в негативній зоні в 2016 році буде збільшуватися разом з ВВП.

Дефіцит бюджету, згідно прогнозам, збільшиться в результаті зниження податків і збільшення державних витрат. Тут виникають побоювання Єврокомісії, про можливе перебільшення цільового показника дефіциту бюджету, оголошеного виконавчою владою в Бухаресті. Брюссель навіть направив Румунії листа з цього приводу, оцінюючи, що Бухарест зареєструє значні відхилення від середньострокових бюджетних цілей, і структурний баланс зазнає змін в 2017 і 2018 рр. Інші оцінки показують, проте, що в найближчі два роки Румунія буде лідером і щодо споживання і економічного зростання в цьому регіоні.

За даними державного бюджету, затвердженого парламентом Румунії, уряд зобов’язався не перевищити 3 % дефіцит бюджету, відповідно до Маастрихтських критеріїв. Запрошений на Радіо Румунія, економічний аналітик Крістіан Пеун сказав, що ми дізнаємося дуже швидко відповіді на ці питання, тому що реальні цифри почнуть з’являтися: Уже дані на перший місяць оприлюднені і виглядають дуже добре. І я твердо переконаний, що те ж саме станеться в першому кварталі цього року, адже програма уряду фокусується більше на перерозподілі ресурсів і в меншій мірі на справжніх заходах виділення ресурсів. Коли перерозподіляєш ресурси в суспільстві тільки на підвищення заробітної плати працівників, тоді насправді отримуємо ці ресурси за рахунок підвищення тиску на приватний сектор, який більше не росте, як було передбачено. Економічне зростання приватного сектора сповільнюється, в той час як споживання в державному секторі зростає, і здобувається процвітання за рахунок підвищення заробітної плати бюджетників. Тобто беремо від одних і даємо іншим, а загальний ефект буде близький до нуля що стосується економічного зростання тому, що деякі ресурси, переміщуємо в інший район національної економіки. Такий насправді ефект перерозподілу ресурсів.

У той же час, мова йде про підвищення мінімального розміру оплати праці, при одночасному зниженні податків для мікропідприємств, нагадує аналітик Крістіан Пеун, посилаючись на заходи, прийняті новим Урядом Румунії: Дехто може сказати, що це непогані заходи. Збільшення мінімального розміру оплати праці є на користь тим, що мають низьку заробітну плату. Воно користувалось підтримкою в румунському суспільстві, особливо профспілок, в той час, як зниження податків для мікропідприємств дає можливість їм розвиватись. Але якщо ми подивимося взагалі на суб’єкт підприємницької діяльності, два заходи виключаються, і ефект майже дорівнює нулю на рівні бізнесу. Я маю на увазі, що збільшення мінімального розміру оплати праці і зниження податків для мікропідприємств не матиме як наслідок збільшення мікропідприємств або розвитку існуючих, навпаки, може бути, навіть наслідком закриття багатьох мікропідприємств, адже вже статистика показує, що частка заробітної плати в компаніях в Румунії зросла небезпечно на 35-40%.

А голова Податкової Ради в Бухаресті Іонут Думітру вважає, що 5% прогноз зростання економіки, на якому ґрунтується бюджет у 2017 році є дуже амбітним і, з цієї точки зору, доходи бюджету, видаються занадто оптимістичними. Аналіз Комісії є частиною процедури Європейського семестру, і включає в себе оцінку диспропорцій, які все ще існують в деяких державах-членах. Згідно з цими доповідями, Європейська Комісія встановила економічні дисбаланси в 12 державах-членах ЄС, їх ситуація в подальшому буде під моніторингом, в той час як Румунії було направлено тільки офіційний лист, без визначення економічних дисбалансів, уточнює влада в Бухаресті.

Румунське Міністерство фінансів нагадує, що уряд взяв на себе зобов’язання реалізувати урядову програму, яка б принесла сталого розвитку, інвестицій в інфраструктуру і створення нових робочих місць з дотриманням дефіциту нижче 3% від ВВП. Ціль, яка буде досягнута, запевняє Бухарест в листі, направленому єврокомісарам Валдісу Домбровскісу і П’єру Московічі, хоча Європейська комісія зазначає, що в Румунії дефіцит бюджету складе 3,6% від ВВП в 2017 році.