Tag: Зустрічі

Участь Румунії у вирішальних
європейських зустрічах

Республіка Молдова та Україна
офіційно є кандидатами на вступ до Євросоюзу після того, як лідери 27
країн-членів ЄС вирішили надати статус країни-члена на
засіданні Європейської ради в Брюсселі. Грузію, яка також подала заявку на членство, заохочували
продовжити реформи, щоб вона теж могла отримати цей статус у певний момент. Президент Румунії Клаус Йоганніс,
присутній у четвер і п’ятницю в бельгійській столиці, як на зустрічі лідерів
Європейського Союзу та Західних Балкан, так і на Європейській раді та на саміті групи
країн Єврозони в розширеному форматі,
заявив: «Можна сказати, що парадигма розширення Європейського Союзу змінилася,
політика розширення отримала новий імпульс. Я вважаю, що Україна, Республіка Молдова
та Грузія, своєю чергою, отримали новий імпульс, і я переконаний, що всі дуже
серйозно працюватимуть над впровадженням реформ, процедур і проєктів, які,
звісно, ​​ще потрібно зробити, а потім, буде наступний крок.» Президент
Володимир Зеленський привітав рішення Європейської Ради про надання Україні
статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. «Це унікальний та історичний момент у відносинах України та ЄС», – зазначив Зеленський. Президентка
Республіки Молдова Майя Санду також назвала рішення історичним та попередила своїх
співгромадян, що слідує складний шлях, який вимагає багато роботи. Європейські
держави продемонстрували свою підтримку Україні й на початку тижня, коли вона
отримала статус партнера-учасника Ініціативи трьох морів (I3M). Ініціатива є
політично-економічною платформою, що складається з 12 держав ЄС, розташованих
між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями. На зустрічі в Ризі (Латвії)
європейські лідери, в тому числі президент Румунії, вирішили встановити новий
тип партнерства, до якого б мали доступу й інші держави Центральної та Східної
Європи, навіть якщо вони не є членами ЄС. Клаус Йоганніс оголосив, що
наступного року Румунія знову організуватиме саміт «Ініціативи трьох морів», та
оцінив, що прийняття мандата на організацію заходу поверне на Чорноморський
регіон центр прийняття рішень Ініціативи.

У Румунії спадає ціна на паливо

Після інтенсивних дебатів у
правлячій коаліції, румунська виконавча влада застосувала єдиний варіант, який
може підтримувати протягом цього періоду, а саме механізм компенсації ціни на
паливо. Ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив, що з 1 липня ціна на
пальне знизиться на 50 бані за літр (близько 0,10 євро), щоб допомогти водіям
впоратися зі зростанням цін на заправних
станціях. Загальна вартість компенсаційного пакету становить 2
мільярди леїв (400 мільйонів євро). Ніколає Чуке пояснив: «Захід
стосується як уряду, так і нафтових компаній. Половину цього зниження візьме на
себе держава через механізм, який буде реалізований між дистриб’юторами та
профільними міністерствами. Механізм забезпечення стабільності цін на пальне
діятиме протягом трьох місяців. Компенсація буде зазначена на кожному
фіскальному чеку, виданому на заправних
станціях». Цей захід подібний до скорочень, які
були застосовані в інших країнах Європейського Союзу, таких як: Франція та
Іспанія. Соціал-демократична партія, яка підтримувала обмеження
ціни на паливо, вважає, що рішення про компенсацію працювало лише кілька тижнів
в інших країнах, після чого ціни знову зросли. Тому, якщо ціни знову
зростуть в Румунії, соціал-демократи заявляють, що знову запропонують обмеження цін або торгової
надбавки. Опозиційний союз «За порятунок Румунії» критикує це рішення і каже,
що ціна зростатиме й надалі. Ніколає Чюке пояснив, що через три місяці виконавча
влада проаналізує, чи знадобиться новий пакет заходів. Компенсація цін на паливо є частиною
низки заходів підтримки, оголошених коаліційним урядом, щоб допомогти
домогосподарствам і підприємствам впоратися з галопуючою інфляцією. Минулого
місяця уряд прийняв заходи на суму 1,1 мільярда євро, в тому числі надання
малозабезпеченим пенсіонерам одноразової
допомоги у
розмірі 700 леїв. У квітні уряд схвалив надзвичайну постанову уряду, яка
надає соціальні ваучери всім малозабезпеченим румунам. Ваучери, на суму
приблизно 50 євро, можна буде використати лише для покупки основних продуктів
харчування. Уряд також обмежив ціни на електроенергію та газ для населення та
інших споживачів до березня 2023 року.

Давід Поповіч – дворазовий чемпіон
світу з плавання

Після
засідання від четверга, уряд Румунії оголосив, що виділив з Резервного фонду 1
мільйон леїв (200.000 євро) для Давіда Поповіча, 17-річного плавця, який
встановив нові світові рекорди. Цього тижня Давід Поповіч отримав
унікальний результат для румунського плавання – він став дворазовим чемпіоном
на Чемпіонаті світу з плавання в Будапешті. Спершу румун завоював дебютний
титул чемпіона світу на 200-метрівці, встановивши новий світовий рекорд серед
юніорів – 1 хвилина 43 секунди та 21 сота. Пізніше на 100-метрівці він також
виграв «золото», його результат – 47 секунд і 58 сотих. Давід Поповіч став першим за 49 років спортсменом, який зробив подібний
дубль у плаванні, вигравши золоту медаль на одному Чемпіонаті світу на дистанції 200 м. вільним стилим, та на 100 метрів. Крім того, Давід Поповіч є володарем
світових рекордів серед юніорів в обох змаганнях. Давід Поповіч про отримані
результати: «Для цього змагання ми не готувалися надзвичайно довго, а це
робить мене ще більш оптимістичним стосовно того, що може статися в найближчому
майбутньому, але я б збрехав, якби сказав, що я не був в доброму стані, у
хорошій конкурентній формі. Однак, я не знав, і я думаю, що добре, що не знав, що я можу дивувати.» Для Давіда Поповіча
це лише перше значне змагання цього літа, він також візьме участь у Чемпіонаті
Європи серед юніорів в Румунії, у Чемпіонаті Європи у Римі та у Чемпіонаті
світу серед юніорів у Лімі.

У період з 2 по 6 жовтня пройшов сьомий
Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах. Організований Національним музеєм
румунської літератури в Яссах та фінансований Ясською повітовою радою, захід вважається одним з найбільших
літературних фестивалів Європи. Упродовж 5-ох днів, в рамках фестивалю,
відбулись літературні
зустрічі з зірками світової літератури, білі ночі поезії та музики, професійні майстер-класи
та круглі столи, концерти, читання та пов’язані з ними події.

Ми поговорили про цей міжнародний
фестиваль і про те, наскільки фестиваль розвинувся упродовж
шістьох випусків з
письменником Флоріном Лезереску,
координатором програм: «Зважаючи на те, що в заліЯсського Національного театру імені Васіле Алесандрі є лише сто місць, квитки
на вечірки фестивалю шивдко
розпродались. Але на Фестивалі не йдеться лише про відомих письменників.
Ми організували Білу ніч поезії, що вже стала брендом,
поетичним марафоном, літературних читань, в якій взяли участь щонайменше 50
письменників,
і більше 500 людей прийшли слухати ці читання. Я хотів нагадати про це, бо кажуть, що до поезії не так
багато інтересу. Але після свого досвіду роботи над Фестивалем я зустрів письменників, які сказали
мені, що не можуть уявити собі, що в Парижі чи Лондоні можуть бути організовані заходи
присвячені поезії, які б зібрали стільки людей та провести марафон поезії прямо в центрі міста, який б
користувався таким успіхом. На один з Фестивалів ми запросили Світлану Алексієвіч, лауреатку Нобелівської премії, але з об’єктивних причин письменниця не
змогла прийти. Я думав,
що це буде катастрофою щодо іміджу нашого фестивалю, але помилявся. Тому що Фестиваль
користується славою, і навіть відсутність нобелівського
лауреата може залишитися майже непоміченою. Ось чому я стверджував , що Міжнародний
фестиваль літератури і перекладу це не лише про відомих письменників. З цьогорічним фестивалем ми побували у 16-ох ліцеях, і всі ясські ліцеї та школи з околиць міста прагнуть бути включеними до Фестивалю. Цього року ми вперше побували у містечках Герлеу та Тиргу-Фрумос, тому що вчителі там наполягали на
тому, щоб прийти з письменниками до їхніх шкіл, після того, як вони та учні побачили, як ці зустрічі відбувалися
в інших школах.

Численні автори, що мають мільйони примірників, проданих
у всьому світі, лауреати чи номінанти Пуліцерівської премії, Фолкнера за художню літературу, премії Гонкорта,
російської Букерівської
премії, російського національного бестселера, премії миру Еріха Марії Ремарка,
премії Сімоне де Бовуар за свободу жінки були присутні на 7-му випуску
Ясського Міжнародного
фестивалю літератури та перекладу. Письменник Флорін Лезереску, координатор програми
розповідає: Якщо
ми говоримо про найпопулярнішу літературу, ми можемо сказати, що ми її зустрічаємо на нашому фестивалі. Цього року вони будуть на фестивалі Річарда Форда (США).
Йдеться про Михаїла Шишкіна, найвідомішого російського письменника, Марію Дуенас, одна з найулюбленіших сучасних письменниць в Іспанії, Матіаса Енарда,
французького письменника та лауреата премії Гонкорта. Я перерахував
письменників, яких слухачі могли почути у Національному театрі імені Васіле Алесандрі, під час вечорів Фестивалю. Але щоб зрозуміти, наскільки масщтабнийцей Фестиваль, нагадаю, що в Будинку Фестивалю, у наметі на площі Об’єднання люди могли зустріти Сьона
(Ісландія), автора багатьох пісень знаменитого Бьорка, номінованого на премію «Оскар» за тексти пісень фільму «Танцюрист у
темряві» режисера Ларса фон Трієра. Цього року ми вперше зрозуміли, що у нас є
багато письменників, яких можна було запросити на вечори Фестивалю, але нам довелося інтегрувати їх в
інші програми. Я згадаю лише двох письменників, Кім Лейне (Данія), чий роман
«Пророки вічного фіорду» проданий у понад 20 країнах, і Германа Коха, одного з найпопулярніших голландських
письменників, автор роману «Вечеря, перекладеного на 21 мову. Щодо румунських письменників, то близько 90 з
них запрошені на Фестиваль літератури та перекладу – від письменників початківців до відомих авторів. Я не
думаю, що є читач, який би не знайшов принаймні 10 подій на свій смак,
враховуючи, що упродовж 5-ох днів у нас відбулось майже 130
заходів.»

П’ять сучасних письменників мали завдання написати продовження казки Іона Крянге в рамках проекту Крянге 2.0, що пройшов на Ясському Міжнародному фестивалі літератури та
перекладу. Колекцію ілюструє художник Адріан Сергіє, і він хоче повернути до уваги чичатичів творчість Іона Крянге, водночас творчо висвітливши ясські літературні музеї за
допомогою модерного поняття. Детально про це розповідає Флорін Лезереску: Щороку ми маємо
видавничий проект, завданням
якого є залучити
класиків до Фестивалю. В Яссах є 11 музеїв, підпорядкованих Національному музею румунської
літератури, організатору Фестивалю літератури та перекладу. Минулого року ми мали проект, в рамках якого я запропонував
письменникам написати 11 романтичних біографій письменників Музею імені Іона Крянге, Михая Емінеску, Міхая Садовяну,
Джордже Топирчану, Отілії Казімір, Васіле Погора, Ніколає Гане, Митрополита Дософтея, Костянтина
Негруцці, Васіле Александрі та Міхая Кодряну. На цьому випуску ми хотіли
представити Іона Крянге, тому ми запускаємо збірку з п’яти томів, що включають сучасних письменників- Матея Вішнєка, Богдана Александру Стенеску, Вероніку Д. Нікулеску, Лавінію Браніште, Александру Вакуловські, які прийняли виклик написати продовження однієї казки Іона Крянге. Протягом п’яти днів у Дитячому будинку, що в
рамках Фестивалю ми презентували
кожний том.»

У Будинку Ясського
Міжнародного Фестивалю літератури і перекладу можна було відвідати виставку образотворчого
мистецтва під назвою «Листи до Жульєна Оспітальєру», де можна було
оглянути картини двадцяти художників з Румунії, Франції та Італії, під
координацією художника Драгоша Петрашку. Також на 7-му Міжнародному фестивалі літератури і перекладу було відкрито виставкові проекти На згадку
Еміля Брумару.

У контексті прийняття Румунією з 1 січня 2019 року
головування у Раді Європейського Союзу, прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле перебувала
з візитом в Загребі, де в кулуарах саміту глав урядів країн-членів
Центрально-Європейської ініціативи, провела зустрічі зі хорватськими високопосадовцями.

Під час дискусії зі своїм хорватським колегою Андреєм Пленковічем були обговорені економічні й торговельні відносини між двома країнами та виклики для румунського головування у Раді ЄС. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Я маю на
увазі виклики
щодо Брекзиту, майбутнього Європейського Союзу після Брекзиту, в цьому питанні велику
роль відіграватиме саміт, який відбудеться 9 травня 2019 року в місті Сібіу. Ми говорили про спільні питання, про спільний підхід, який ми повинні мати стосовно традиційних політик на європейському рівні, – і я маю тут на увазі політику згуртованості та спільну аграрну політику, а також проблеми пов’язані з міграцією, тероризмом,
оборонною політикою, сільським господарством і, звичайно, про питання спільного інтересу двох країн – Шенген.

У Загребі, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле взяла
участь у саміті Центрально-Європейської
ініціативи, що позначив завершення року хорватського головування в цій
регіональній ініціативі. Основною темою Загребського саміту було регіональне
співробітництво з наголосом на просування демократичних цінностей та практик, добросусідські відносини та забезпечення
стабільності в регіоні. Румунія довершує
підготовку до прийняття піврічного головування в Раді ЄС, під час якого розширення ЄС на Західні Балкани, буде пріоритетним
питанням, -
заявила прем’єр-міністр Румунії. Вона додала, що Румунія далі
підтримуватиме план політичної підтримки й технічної допомоги для просування
реформ в державах регіону в процесі наближення до євроатлантичних структур.

Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле підкреслила зацікавленість в
оптимальному використанні форматів співпраці та їх унікальний внесок у
стабільність регіону, в утвердженні добросусідських відносин, взаємозв’язку
та економічної співпраці, відмітивши, одночасно важливість Центрально-Європейської ініціативи для досягнення цих цілей. А як саме? Шляхом
передачі досвіду в таких ключових сферах, як боротьба з корупцією, добре врядування,
скорочення прогалин у сфері розвитку, конкурентоспроможності та інновацій. Прем’єр-міністр також
висловила підтримку розвитку регіонального співробітництва у цьому форматі, а
також підтримку зусиллям щодо підвищення ефективності Центрально-Європейської ініціативи, зосереджуючи увагу на проектах з економічними та соціальними наслідками в регіоні. Віоріка Денчіле побажала
успіху Італії, яка прийняла від Хорватії головування у Центрально-Європейській ініціативі.