Tag: казки

  • Казки про фей

    Казки про фей

    З казки під
    заголовком «Мрія в шкарпетках» ми дізнаємось,
    як могли
    б діти краще оцінити свій день, покращити його,
    а також спілкуватися зі своїми
    батьками,
    запитуючи їх, яку оцінку вони б дали дню, що проходить. А казка «Допитливий вітер» розповідає про вітерець, який намагається дізнатися, що саме дитина пише завзято за столом,
    щоб нарешті розкрити важливість внутрішньої радості кожного з нас.


    Можливо,
    ви вважаєте, що перейшли давно вік казок або може вже не вірити у феях. Навіть, якщо це насправді так, ми сьогодні вам
    розповімо і мабуть переконаємо вас, що феї існують, що вони роблять добрі речі та розповідають казки. Йде мова про Фею Лунія та про Фею
    Азалею, гіди Школи фей.


    Ми
    розмовляли з Джорджетою
    Пояною, яка виконує роль Феї Лунія. Вона звичайно розповіла
    нам казку, а саме історію про те як виникла ця ідея: Школа фей народилася
    з бажання створювати казки для
    дітей, але здорові казки про любов до життя та поваги до ближнього та навколишнього світу,
    тому що ми хотіли альтернатив на класичні казки, які містять іноді негативні персонажі і, навіть, насильство. Ми вважаємо, що не потрібно засаджувати страх дітям з самого раннього
    віку. Ми погоджуємось з традиційними румунськими казками і знаємо, що вони містять певну істину,
    але вважаємо, що не варто ознайомити
    дітей з раннього віку з ними. Тому ми зажадали створити
    інші казки, які б базувалися на інших цінностях, більш коректні з нашої точки зору для маленьких дітей, а саме на повазі
    до природи, до людей, до навколишнього
    світу.


    І так Фея Лунія та Фея Азалея почали працювати над
    проектом, шукаючи на початку ідеї для виховання власних дітей, щоб навчати їх
    не ламати квіти. Деталі подає Фея Лунія: Ми подумали, яку казку можна
    розповісти для втілення на практику нашої ідеї. Ми пояснили дітям, що існує фея,
    яка доглядає за маленькою квіткою. Щоб ця квітка зберігала свої кольори тоді коли падає дощ, фея тримає її парасольку або охороняє її від холоду. Також ми
    розказали дітям, що фея не буде дуже рада, якщо ми будемо ламати квітку, над якою
    вона доглядала. І цей приклад мав ефект, принаймні для наших дітей, і тоді Фея
    Азалія спонукала мене написати казку. І так народилися перша
    казка, послідували інші казки, після чого Фея Азалія перетворила ці
    казки і на вірші. І тепер є й вірші, які продовжують кожну казку і так появилися віршовані казки.




    І на початку був лише сайт şcoaladezâne.ro, але матері зажадали мати друковану
    версію казок, і так появився перший том у видавництві Coresi. На майбутнє феї
    мають намір надрукувати й том з віршами. І таким чином батьки стають учнями
    справжньої «акредитованої» школи фей ! Фея Луня додає: Наші казки насправді
    повні повчань, тому батьки, бабусі та дідусі, всі знаходять у їхньому вмісті
    щось повчальне. Щоб створити сугестивну картину, наша казка є подібна на верхівку
    айсберга, яка йде так далеко, наскільки читач може зрозуміти. У будь-якому віці
    можна чомусь навчатися. Нам це дуже подобається, і ми навіть мали сюрприз відкрити
    для себе нові значення, коли ми читали ці казки. Наприклад, у нашій
    книзі є казка про «Мудре дерево», яку я зрозуміла, наскільки глибокою вона є,
    лише прочитавши її більше десять разів.


    На
    сайті розміщено
    близько 30 казок та
    багато віршів, а також думки, які призвели до написання цих казок, ствердила Фея Лунія, яка додала: Одна читачка сказала нам, наприклад, що казка «Подорож
    кульбаби», яку вона прочитала своїм дітям, викликала ряд
    запитань з боку своїх дітей,
    серія запитань та відповідей тривала понад півгодини, окремі з них на більш делікатні теми,
    такі як: чому покидають
    нас близькі люди.
    А сама авторка казки відчувала, що готує своїх дітей до їхньої життєвої подорожі. І
    написала нам, як важливо було дати той урок дітям, якого вона інакше не знала була б
    пояснити.
    І ми були дуже раді цьому!
    Відгуки дуже добрі,
    матері в захваті. Вони вражені казками та зажадали слухати більше казок .




    І так появилася серія казок, про які розказує Фея Лунія: Появилася книга, яка містить між іншим, наступні казки Історія мудрого дерева, Подорож
    кульбаби, Чарівна сукня, але є і казки, які народилися,
    наприклад, з бажання матері, яка хотіла викликати зацікавлення у своїх дітей до фруктів та
    овочів. Йде мова про казку «Алхімік» або казку Перлова струна, що розповідає
    про хлопчика, який хоче зробити спеціальний подарунок матері, не знаючи, але він не знає звідки
    його взяти. Дитина дізнається крок за кроком, як може зробити гарний подарунок. Є й інші дуже гарні казки, які допомагають батькам виховувати
    своїх дітей у дусі поваги.

  • Казки з конями

    Казки з конями

    Відтворена
    середньовічна фортеця, яка розкинулася на 4 тисячах квадратних метрів, з критою
    трибуною, 15 акторами й каскадерами, які зіграли у відомих фільмах та новий сезон, відкритий групою ентузіастів! Такою може бути презентація
    артистичного проекту, який запрошує нас
    насолодитися виставами, задуманими за зразком румунських казок.

    Ми запросили
    Валентіна Васілеску, ініціатора проекту, розповісти нам, як народився цей
    проект, названий Казкою з конями: Наша група робить цей вид вистав
    більше 12 років, тільки що ми ставили їх по всій країні, на середньовічних
    фестивалях або з інших нагод. А потім, десь через шість років, ми почали хотіти
    мати своє місце, де б ставили на сцені наші вистави. Минулого року, в кінці
    червня, ми знайшли арену. Цього року 23 квітня відбулася прем’єра, і з того
    часу ми продовжуємо з виступами.

    Виступи
    проходять на відкритому повітрі у вихідні й приносять радість як дітям, так і
    дорослим через свою незвичайність, ак розповів нам Валентін Васілеску: Це
    вистави, які у нашій країні зустрічаються рідше. Вони не обов’язково для дітей,
    ми намагаємося перейняти цю моду з мультфільмів, де є частина із жартами для
    дітей і частина з жартами й дією для дорослих, щоб таким чином ніхто не
    нудьгував. Ми намагаємося поставити на сцені казки, як у фільмі, тобто те, що
    ви можете побачити в історичних фільмах по телевізору чи в кіно, у нас
    відбувається в декількох метрах від вас. Відчуття трохи відрізняються, коли ти
    бачиш коней, вовків, яструбів, драконів, принцес і лицарів з близької відстані.

    І якщо дракони,
    принцеси й лицарі є, звичайно ж, акторами й
    каскадерами, то коні, вовки і яструби, як дізналися ми, є справжніми, і
    що їх не дресували насильно, а їхня участь у виставі їм навіть подобається. З
    подробицями Валентін Васілеску: У
    нашій виставі яструб вільно літає у трибуну. Коні та вовк також вільно, без
    повідка входять в трибуну. І глядачі мають певні остереження або реакції, але
    до сих пір у нас не було ніяких скарг, люди швидко зрозуміли, що тварини дуже
    добре соціалізовані, так що цей вид вистав був дуже добре прийнятий. І гадаю,
    що й через цю причину. Тварини нічим не змушені робити те, що роблять, і це
    розслабляє всіх. У виставі Дракон, яку ми поставили в минулому році,
    вовки тільки стояли в трибуні біля
    Його Величності Зеленому Королі, після чого ми виявили, що їм дуже подобається
    цей вид діяльності, тож взимку, коли ми підготували
    виставу Велетні, ми спробували дати їм більш вагому роль.

    Ми дізналися від
    Валентіна Васілеску, що казки дитинства надихають його у постановці історій та
    виборі персонажів, але не якась певна історія, а ідея казкового персонажу й
    конкретні дії, де добро і зло бореться, щоб врешті-решт добро перемогло: Сценарій
    і режисура належать мені, ми намагаємося створити історії так, щоб можна було
    використати талант людей і коней, і всіх інших тварин. Вистави тривають близько
    півтори години. Ми пишаємося собою, тому що до сих пір ми мали публіку від 1,5
    року до більш ніж 70 років, і нікому не було нудно, а навпаки, багато батьків
    казали нам, що діти ніколи не сиділи так тихо.

    Виставочна арена
    знаходиться на шосе Кітіла, в торговому парку Колоссеум, і має 1000 місць. Хоча організаторам вистав Дракон і Велетні ще не вдалося заповнити зал, вони
    знають, що наближається момент, коли вони зможуть сказати, що поставили виставу
    з переповненим залом. Ми запитали Валентіна Васілеску, хто сприймає вистави
    краще: діти чи батьки? Ось, що відповів: На початку вистави діти, дійсно,
    більше захоплені такого роду діями, але настає момент, коли мами, тата, дідусі й бабусі перегукують їх у підтримуванні
    різних лицарів, у вигуках у трибунах. Тож я сказав би, що вистава може
    в рівній мірі захопити як дорослого, так і дитину.

    Люди, люди,
    приходьте на виставу! Приходьте порадуватися казковою атмосферою! Приходьте
    познайомитися з принцесами й лицарями, з вовками та яструбами. Скориставшись
    гарною погодою, давайте потрапимо в світ казки, подивившись Казку з
    конями.