Цькування або знущання між дітьми – або булінг, слово яке ввійшло й до
румунської мови, стало добре відомою громадськості темою протягом останніх років, зокрема завдяки
пресі та кампаніям
проведених громадянським суспільством, що висвітлюють форми та види цього явища та обговорюють способи протидії та запобіганню йому.
Одна
з кампаній називається Мультфільм
Клуб дружби, вона проходить у співпраці з неурядовою Організацією Дитяча гаряча лінія, яка дійшла до шостого випуску.
Гасло, яке заохочує маленьких виступати проти булінгу є Будь доброзичливим, а не злим. Гімнастка Кетеліна
Понор, багаторазова
чемпіонка світу та Європи є
речницею цієї кампанії, яку вона вважає надзвичайно корисною. Кетеліна Понор: Це гарне гасло про дружбу, що навчає нас бути кращими, не бути злими та допомагати один одному. Дитяча гаряча лінія допомагає особам, які зазнають цькування. Я думаю, що наше послання сприятиме дружбі навіть між дорослими людьми.
На щастя, я не стикалася з випадками знущання. Мої
тренери та колеги були як родичами. Але я була свідком таких випадків знущання біля шкіл або на вулиці й не знала, як реагувати, а це не нормально. Треба мати сміливість реагувати, розповісти й іншим про те, що бачив. Також потрібно знати, як підтримувати людину,
яка зазнає цькування, і якось допомогти її.
Асоціація Дитяча гаряча лінія вже протягом багатьох років допомагає дітям,
які зазнають знущання з боку інших дітей, і ставить їм у розпорядженні доступний
номер 116111, покликаний покращити доступ дітей до лінії, щоб вони змогли
звертатися за цим номером і ділитися своїми проблемами. За останній час дзвінки збільшилися, виявляючи численні
випадки цькування і, тому тривожно змінюються статистики. Однак, хоча
скарги є численнішими, фахівці вважають, що про це явище недостатньо
говориться. Не тільки діти, але й батьки звертаються до номера 116111 та скаржаться про знущання у дитячих садках – майже 9%. Для початкових класів
відсоток батьків, які заявляли про випадки знущання над своїми дітьми, становив
– 40%, у гімназії – 48%, а в ліцеї – 3%, – дізнаємось від Кетеліне Сурчел, координатора Асоціації Дитяча гаряча лінія: Чимало батьків, які зверталися до нас у таких
ситуаціях, мали дітей у початковій та середній школах. Що стосується статі
потерпілих дітей, батьки яких звернулися по допомогою до Асоціації Дитяча гаряча лінія, то 70% були хлопчики, які належали до вікової групи 3-6
років та до 7-10 років. Чому батьки звернулися до нашої асоціації? Зокрема,
щоб знайти законні рішення проблеми, майже 65%. Однак, були і батьки, які
звернулися за порадою як можуть вони самостійно вирішити цю проблему, а саме
23%, а майже 15% вимагали втручання спеціалізованих установ, уповноважених на підставі внутрішнього регламенту навчальних закладів, де існує такий
регламент, який також передбачає протидію проти булінгу в шкільному середовищі. 55% батьків звернулися напередодні до керівництва навчальних
закладів чи шкільних інспекторатів, але не були задоволені отриманими
відповідями. У відсутності національної законодавчої бази, не можна було застосовувати
заходів для належного вирішення вищезгаданих ситуацій.
Батьки дітей, які стали жертвами
знущань, хочуть, щоб школа застосовувала відповідних заходів проти дитини, яка
знущається над іншими (44%), вимагаючи виключення її зі школи (27%), а також беруть
до уваги перенесення своєї дитини до іншої школи (29 %). Тому потрібно
терміново прийняти закон, щоб більше не діяти хаотично. Поправки до Закону про освіту з метою включення заходів
проти булінгу, були прийняті Парламентом і мають бути затверджені Президентом.
Рекомендації Асоціації Дитяча гаряча лінія були зроблені після дискусій з батьками та дітьми, залучені до цього проекту, стверджує
Кетеліна Сурчел: Школи мають розробляти процедури для ідентифікування
випадків знущань, мають бути шкільні радники у всіх школах країни, які б вирішували та протидіяли випадкам знущання. Також треба ввести питання булінгу до шкільної програми, щоб говорити про це під час
уроків. Також треба, що існував аудіо-відео моніторинг і в дитячих садочках. Вчителі повинні бути підготовлені для вирішення цього питання в школі. До
речі це було включено до вищезгаданих поправок. Також необхідно залучати
батьків шляхом ефективної співпраці між школою та сім’єю.
Водночас слід враховувати те чого бажають й діти. Вони,
перш за все, хочуть, щоб їх слухали та щоб їх розуміли, але вони не бажають, щоб інші вирішували їхні проблеми. Кетеліна Сурчел: Діти не хочуть, щоб їхні батьки реагували відразу, а саме щоб йшли до школи та вирішували самостійно проблему.
Діти хочуть вирішувати разом з батьками, якими є наступні кроки і що саме треба робити.
Саме тому, протидія булінгу має бути регламентована державою, а не залишати на рівні особистих рішень.
