ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА – Служба зовнішньої розвідки зробила значний внесок у виконання національних стратегічних цілей та зобов’язань, взятих на себе Румунією в союзницькому та європейському форматах, заявив у суботу президент Клаус Йоганніс у посланні з нагоди 35-ї річниці створення Служби зовнішньої розвідки. За словами президента, інформація і сигнали, передані з різних вимірів національної безпеки, стали основою для прийняття важливих рішень румунської держави і стратегічного управління дедалі складнішими викликами безпеці, в рамках зусиль з перетворення Румунії на стійку державу, здатну протистояти дифузним і непередбачуваним викликам. Серед іншого, незаконна війна Росії в Україні, гібридні підривні дії Росії в Румунії і на всьому європейському континенті, збереження класичних безпекових ризиків, таких як кібер-тероризм, тероризм, ворожа розвідувальна діяльність, продовжують генерувати виклики в безпековому середовищі на міжнародному і національному рівнях і формувати роботу Служби зовнішньої розвідки разом з іншими установами системи національної безпеки, додав Йоганніс. Він ствердив, що важливо зміцнювати міжвідомчу співпрацю і співпрацю із зовнішніми партнерами, щоб підвищити здатність румунської держави ефективно реагувати на численні виклики безпеці, з наголосом на гібридні загрози.
МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на тому ж рівні, що й урядовий дефіцит у 7% до кінця 2025 року. Оцінки Фонду є більш оптимістичними як щодо економічного зростання – 3,3% порівняно з 2,5%, передбаченими владою в Бухаресті, – так і щодо інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче за цільовий показник 4,4%, встановлений урядом.
ЗАРПЛАТНЯ – Румунія, Литва, Болгарія та Польща мали найвищі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС у період з січня 2015 року по січень 2025 року, повідомляє Euronews. Згідно з даними Євростату, вони зафіксували зростання від 10% до 14%. Натомість найнижчі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС були у Франції (2,1%) і на Мальті (2,9%). 22 з 27 країн-членів ЄС встановили національні мінімальні зарплати, виняток становлять Данія, Італія, Австрія, Фінляндія, Італія та Швеція. Щомісячна мінімальна заробітна плата значно відрізняється в різних країнах-членах ЄС: Люксембург, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія та Франція є країнами, де мінімальна заробітна плата перевищує 1 500 євро на місяць, тоді як Хорватія, Греція, Мальта, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Латвія, Угорщина та Болгарія мають найнижчий рівень мінімальної заробітної плати – нижче 1 000 євро на місяць.
ІГРИ НЕСКОРЕНИХ – Команда поранених військовослужбовців представлятиме Румунію на цьогорічних Іграх Нескорених у Ванкувері та Вістлері 2025. Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання, які вперше відбулися у 2014 році і мають на меті підвищити обізнаність громадянського суспільства про вдячність бійцям, які отримали поранення під час військових дій. Цьогорічні змагання відбудуться з 8 по 16 лютого у Ванкувері та Вістлері, Канада, і зберуть понад 500 учасників з 23 країн світу. Делегацію, яка супроводжуватиме румунську команду в Канаді, очолить директор Генштабу, генерал-майор Валентин Бринзей.