Tag: кандидати

Президентські вибори без Келіна Джорджеску

У Румунії добігає кінця тиждень, протягом якого кандидати на найвищу посаду в державі могли подати свої кандидатури на травневі вибори. Процес перевірки продовжиться після 15 березня, крайнього терміну, встановленого Центральним вборчим бюро (ЦВБ). Момент, на який всі чекали, настав, коли до ЦВБ надійшла кандидатура проросійського, екстреміста Келіна Джорджеску. Нагадаємо, що він, фактично невідомий 4 місяці тому, несподівано переміг у першому турі минулорічних президентських виборів, але Конституційний суд анулював результати голосування – безпрецедентне рішення – після того, як встановив, що весь виборчий процес був сфальсифікований на користь Джорджеску за широкого вртручання Росії. Не дивно, що в неділю ЦВБ відхилив його кандидатуру, на підставі рішення Конституційного суду від грудня минулого року. На думку ЦВБ, кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки він, не дотримуючись правил виборчої процедури, порушив саме зобов’язання захищати демократію, яка базується на чесних і неупереджених виборах. У вівторок Конституційний суд підтвердив рішення ЦВБ, поклавши край передвиборчій авантюрі Джорджеску, яка розпочалася в TikTok і завдала стільки шкоди політичній системі. Найбільш радикальні прихильники Джорджеску організували бурхливі протести після рішення ЦВБ, поранивши жандармів та спричинивши руйнування.

Старі та нові кандидати

Залишившись сиротами після того, як їхній ідейний батько вийшов з президентських перегонів, лідери двох популістських та ультранаціоналістичних партій у Парламенті Джордже Сіміон від Альянсу за обєднання румнуів та Ана-Марія Гавріле від Партії молодих людей вирішили, за порадою Джорджеску, брати участь у перегонах, щоб потім один з них зняв свою кандидатуру. Самоназвана сувереністська зона також представлена Діаною Шошоаке від «SOS Румунія», яка робить другу спробу після минулорічного відхилення її кандидатури Конституційним судом. Також у сувереністській зоні знаходиться колишній прем’єр-міністр і колишній лідер соціал-демократів Віктор Понта, чия участь у президентських перегонах призвела до його виключення з Соціал-демократичної партії. Понта також намагався стати президентом у 2014 році, але тоді програв Клаусу Йоганнісу. Іншим претендентом на другу спробу є колишній лідер лібералів Крін Антонеску. Він є спільним кандидатом від правлячої коаліції СДП-НЛП-ДСУР і представляє проєвропейський табір. Він боротиметься за голоси виборців, лояльних до членства Румунії в європейських та євроатлантичних структурах, з Нікушором Даном, нинішнім мером Бухареста, який вперше балотується на посаду президента, та головою Союзу «За порятунок Румунії» Еленою Ласконі. Остання пройшла до фіналу виборів у 2024 року, які однак не відбулися.

Розшукують Хорацію Потру

На цьому тижні Верховний суд відхилив апеляції, подані найманцем Хораціу Потрою, близьким соратником Келіна Джорджеску, його сином Доріаном Потрою та іншим членом сім’ї Александру Потрою, і залишив у силі заочні ордери на арешт, видані два тижні тому на їхні імена. Ці троє особи були оголошені в розшук після того, як покинули територію Румунії. Троє інших найманців залишаються під вартою. Натомість судді вирішили звільнити 11 найманців з групи Потри з-під варти і помістити їх під домашній арешт, а чотирьох інших поставили під судовий контроль. Після обшуків у справі, пов’язаній з фінансуванням виборчої кампанії Келіна Джорджеску, слідчі виявили справжній військовий арсенал у будинках, які використовували Хораціу Потра та його соратники, а також купу готівки та золотих злитків у сейфі, схованому під підлогою. Прокуратура стверджує, що Потра і група найманців намагалися проникнути на протести, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів, щоб створити хаос.

Заходи для румунів з низькими пенсіями а також для привілейованих румунів державної системи

Уряд Румунії схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2.574 леям (близько 515 євро). Вони отримають фінансову підтримку в розмірі 800 леїв, що становить близько 160 євро. У такій ситуації опинилися понад 2,5 мільйона пенсіонерів. Вони отримають гроші двома рівними частинами, перша – у квітні, друга – у грудні. Від людей зі низькими доходами до привілейованих румунів державної системи: міністр навколишнього середовища Мірча Фекет оголосив, що уряд скасував безсоромні бонуси, які раніше отримували працівники Romsilva, коли виходили на пенсію. «Ми гарантуємо, що в Romsilva більше не буде таких ситуацій,  як це сталося у випадку з преміями в розмірі 100.000 євро при виході на пенсію кількох співробітників, деякі з яких повернулися на свої посади, як тільки отримали гроші», – сказав міністр. За словами міністра, тільки за останні два роки понад 1.200 працівників лісового управління отримали майже 200 мільйонів леїв (40 мільйонів євро).

Чемпіон Румунії з футболу FCSB покинув Лігу Європи

Чемпіон Румунії з футболу FCSB (ФЧСБ) з Бухареста покинув Лігу Європи після поразки у матчі з французьким «Олімпіком Ліон». Після перемоги в Бухаресті з рахунком 3:1, французи перемогли й в четвер вдома з рахунком 4:0. Виступ румунів, однак, заслуговує на похвалу. У групі, команда FCSB здобула 4 перемоги і 2 матчі внічию, програвши лише двом відомим британським командам, «Манчестер Юнайтед» і «Глазго Рейнджерс». Після двох перемог над грецькою командою «Паок Салоніки», яку тренує румунський тренер Резван Луческу, вони вийшли до одної восьмої фіналу.

У Румунії президентські вибори зазвичай викликають найбільший інтерес і пристрасті. Більше того, цей рік – особливий, оскільки, після двох десятиліть, він поєднує в собі всі можливі вибори – два тури виборів на найвищу посаду організовані до і після парламентських виборів, що збільшує виборчі ставки. Висловлюючись комерційним жаргоном, попит з боку електорату високий, але пропозиція – не з точки зору кількості, бо кандидатів 13, а з точки зору якості – дуже слабка, можливо, найслабша за останні 35 років, в унісон кажуть коментатори та аналітики.

І у них є свої аргументи: більшість кандидатів не мають чітко окресленого професійного профілю, навіть якщо вони мали політичний досвід, у них мало або зовсім немає харизми, а деякі з них не уникли корупційних скандалів; з іншого боку, є кандидати, чия компетентність у сфері зовнішньої політики та безпеки – сферах, які домінують у посадовій інструкції президента, – доведена і не викликає сумнівів, але вони страждають з точки зору політичної підтримки, оскільки вступили у перегони як незалежні кандидати.

Крім того, ці президентські вибори страждають ще в одному відношенні: один з кандидатів вважається безсумнівним претендентом на вихід у вирішальний тур 8 грудня, але за друге місце борються щонайменше два, якщо не три кандидати, і це парадоксальним чином розбавляє напруженість перегонів. Протистояння 1992 та 1996 років між Іоном Ілієску та Емілем Константінеску, 2004 року між Траяном Бесеску та Адріаном Настасе, а також 2014 року між Клаусом Йоганнісом, нинішнім президентом, та його колишнім опонентом Віктором Понтою – все ще свіжі в колективній пам’яті.

Усі вони були змаганнями між основними політичними блоками, лівими та правими, причому останні перемагали протягом останніх двох десятиліть. За одним винятком, під час нинішньої президентської кампанії відбулися лише одні телевізійні дебати, та й ті не об’єднали всіх кандидатів. З ідеологічної точки зору, у змаганні представлені всі напрямки – від соціал-демократів до лібералів, від центристських проєвропейців до популістських націоналістів і сувереністів.

У Румунії виборча кампанія розпочалася 9 червня, коли одночасно пройшли місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту. 24 листопада та 8 грудня відбудуться два тури президентських виборів, а між ними, 1 грудня, в Національний день, пройдуть вибори до Парламенту Румунії. Румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, зможуть проголосувати в першому турі президентських виборів протягом 3 днів, у п’ятницю, суботу та неділю. За кордоном влада організувала рекордні 950 виборчих дільниць. За даними Постійного виборчого органу, близько 7 000 румунів, які проживають за кордоном, вирішили проголосувати поштою.

Четвер
був останнім днем ​​подання кандидатур до
парламентських
виборів у Румунії – останнє масштабне виборче протистояння у серії, що
тривала два роки. Хоча є голоси, які хотіли б перенести вибори до законодавчого органу
на наступну весну із санітарних міркувань, швидше за все, ці вибори відбудуться вчасно, 6 грудня, як того
хочуть президент Клаус Йоханніс та ліберальний уряд у Бухаресті. Тож
списки кандидатів до Сенату
та Палати депутатів готові!

Серед кандидатів від Націонал-ліберальної партії є
прем’єр-міністр Людовик Орбан та більшість міністрів його урядової команди. Настав час, щоб Румунія мала уряд на службу національним інтересам, -
каже перший заступниклідера партії Ралука Туркан, також
кандидат на новий термін депутата: На довгий строк мибажаємо відновити довіру
румунів до Парламенту
Румунії, тому що
Парламент означає, по суті, корисні
рішення
та закони для кожного румуна.

Співголова альянсу між Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією «Свобода,
єдність та солідарність» Дан
Барна сподівається, що молодий Альянс отримає хороші результати, які дадуть йому право висловитись щодо можливої формули
урядування: Нам
потрібно провести ці вибори
якомога швидше, щоб мати стабільне
урядування та Парламент,
який підтримував би
реформи та заходи, що Румунія
повинна вжити для боротьби з пандемією.

З
іншого боку, СДП, при владі до 2019 року, зараз в
опозиції, оголошує, що
залучила нових людей та фахівців з різних сфер діяльності до її рядів. Серед них професор Александру Рафіла,
представник Румунії у ВООЗ, та професор Адріан Стрейну-Черчел, керівник Бухарестського Інституту Матей
Балш, лікарі, які беруть участь у боротьбі з новим коронавірусом. Лідер соціал-демократів Марчел
Чолаку: Я
пишаюся всіма представниками СДП на
всіх списках в Румунії.
На сьогодні ми маємо найкращі рішення в будь-якій галузі.

ПРО Румунія та Альян лібералів та демократів вирішили
об’єднатись напередодні виборів від 6 грудня та скласти спільні списки під
логотипом ПРО Румунія з колишніми прем’єр-міністрами, соціал-демократом
Віктором Понтою та лібералом Келіном Попеску-Терічану на чолі списку. Партія «Народний
рух» залучила, серед інших, Елену
Бесеску, молодшу ​​дочку колишнього глави держави Траяна Бесеску. На
парламентських виборах балотуватимуться також кандидати від національних
меншин, крім угорської, яка у Парламенті представлена Демократичним союзом
угорців Румунії, будучи сильною присутністю у законодавчому органі. Для
діаспори, де законодавчі вибори відбуватимуться протягом двох днів – 5 та 6
грудня – зареєстровано кандидатури від 8 політичних партій та двоє незалежних
кандидатів. Після вирішення всіх скарг, кандидатури залишаться остаточними 2
листопада, а виборча кампанія розпочнеться 6 листопада.

Перенесені
у червні через коронавірусну епідемію,
місцеві вибори відбудуться 27 вересня під знаком заходів санітарного
захисту, запроваджених через
той самий коронавірус. Заходи
передвиборчої кампанії, розпочатої у п’ятницю,
здійснюватимуться з певними обмеженнями. Таким чином, передвиборчі групи та
кандидати будуть носити захисні маски на акціях як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Заходи у критих приміщеннях триватимуть максимум дві години і та за участю максимум 50 осіб, а на свіжому повітрі – за участю
максимум 100 осіб.

Також
у виборчих кампаніях, які проходитимуть від дверей до дверей, візьмуть участь
команди створені лише з двох осіб. Це буде нетипова кампанія, що проходить у
складний період, але демократію неможливо призупинити, вкласти в дужки,
наголосив президент Клаус Йоханніс. Він закликав дотримуватися заходів охорони
здоров’я, звертаючись, зокрема, до кандидатів, яких він попросив не піддавати
людей ризику зараження, оскільки жодна виборча мета не важливіша за здоров’я.

З
політичної точки зору, цьогорічні місцеві вибори приходять
із новизною, яку помітила преса при оголошенні кандидатур. Великі партії практично
відмовилися створювати
альянси – часто токсичні – з малими партіями, корисними, коли потрібні голоси, але схильними до
шантажу.

Однак
їм потрібна була видимість, враховуючи, що в кінці року за місцевими виборами
відбудуться законодавчі вибори, і
цим пояснюється велика кількість партій та кандидатів, які балотуються на посади мерів та радників
повітових рад. Тільки в Бухаресті, яке є основною ставкою
змагання, понад сто осіб
балотуються у спробі отримати посаду генерального мера
столиці або районного мера.

На посаду
генерального мера столиці балотуються, окрім вже відомих політиків, і
персонажі, які здаються екзотичними на політичному ландшафті, тобто актори,
гірський екскурсовод, теолог, тренер, офіцер запасу, дипломат та водій. Однак
виборче змагання проходитиме не тільки в Бухаресті, але і в інших великих
містах, між лівим і правим крилами політичної сцени, представленими Соціал-демократичною
партією та Націонал-ліберальною партією, остання окремо або в поєднанні із Союзом «Рятуйте Румунію» + Партія «Свобода,
єдність та солідарність». Розігруються, так би мовити, 41 посада голів
повітових рад, понад 1.300 посад повітових радників, 40.000 посад місцевих радників
та 3.200 посад мерів.

Президентські вибори притягують як
магніт персонажів різного
роду – від головних героїв політичної сцени, тих, хто відчуває себе виправданими
балотуватись за найвищу посаду у державі, до ексцентричних чи майже невідомих діячів, які пробують здобути
популярність. Цьогорічні
вибори не є винятком. Крім того, деякі кандидати ставлять серйозні питання законності.
Центральне виборче бюро відхилило деякі з них та повідомило кримінальні органи,
підозрюючи порушення в списках із підписами підтримки, представленими кількома
кандидатами у президенти. Офіційний список кандидатів буде оголошено у
п’ятницю.

Ті, що вже
затверджені, і,
особливо, які мають значення у електоральному підрахунку, однак вже
відомі. Кандидат
з високими шансами є
чинний глава держави Клаус Йоганніс, якого
підтримує НЛП, головна
опозиційна сила. Добре сприйнятий
у Вашингтоні, де він здійснив два візити протягом
першого терміну, і в Брюсселі,
чинний президент був головною перепоною у тому, що він сам назвав напад СДП на судові органи, з огляду
на суперечливу реформу, яка просувалася у сфері
правосуддя упродовж 3-х років правління соціал-демократів. Клауса Йоганніса
підтримує сильна партія, добре позиційонована в території, і, здається, шо
в цей момент є кандидатом, якого важко перемогти. Його головний контркандидат -
лідер СДП
та прем’єр-міністр Віоріка Деніле.

Вони практично окупували сцену і
захопили політичний дискурс через конфлікт із конституційними наслідками Адміністрація
Президента – Уряд, який виник після того, як Альянс лібералів
і демократів розірвав співпрацю з СДП. Віоріка Денчіле отримала в спадщину від свого наставника, колишнього
лідера СДП
Лівіу Драгня,
засудженого за
корупцію, уряд і особливо дрейфуючу партію. Однак коментатори зазначають, що відновлювальну здатність
цієї партії не слід
недооцінювати, номер один у Румунії за кількістю членів та мерів. Той, хто
прагне вийти у другий тур замість пані Денчіле, є представник Альянсу Союз «Рятуйте Румунію»-ПЛЮС Дан Барна. Він робить
це, критикуючи те, що він вважає пасивністю чи відсутністю реакції чинного
президента, коли треба негайних дій. Барна каже про Йоганніса та Денчіле, що обидвоє належать до старого політичного класу.

Критикують також Йоганніса консервативні праві,
які підтримують професора, есеїста і дипломата Теодора Палеологу. Інакшим кандидатом оголошує себе актор Мірча Діакону. Він проголошує свою
незалежність, але має за собою дві партії, народжені з перебіщиків Про Румунія, соціал-демократична та АЛДЕ – ліберальна. Нарешті, Демократичний
союз угорців Румунії матиме свого кандидата, лідера Келемена Гунора. Голоси угорської меншини значно
важать у другому турі. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
листопада, а вирішальний – 24 листопада.

11 листопада офіційно стартуватиме передвиборна кампанія. Майже 6.500 кандидатів балотуватимуться на ті 466 місць в Парламенті: 134 сенаторських і 308 депутатських, плюс 18 для депутатів від національних меншин, інші ніж угорська. Що стосується діаспори, то вона буде представлена двома сенаторами і чотирма депутатами. Більшість кандидатів належать до партій з найбільшими шансами увійти в Парламент: Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Альянсу лібералів та демократів, Партії Народній рух, Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу Рятуйте Румунію.

У преамбулі передвиборної кампанії, у неділю, ліберали представили, в ході масштабного мітингу, що пройшов у центрі столиці Румунії, гасло кампанії Румунія вперед і свої кандидатів. На мітингу був присутнім в тому числі прем’єр-міністр технократ Дачіан Чолош. Він не балотується на цих виборах і не є членом жодної політичної партії, але користуватиметься підтримкою з боку лібералів для того щоб продовжити очолювати Уряд і після виборів. Дачіан Чолош, якого підтримує також і Союз Рятуйте Румунію, виступив на користь зміни політичного класу та менталітету: Ви повинні подумати про те, як кожен з нас може змінити себе на краще, щоб вимагати нашому керівництву змінитися, бути чесним, бути більш рішучим коли у нього є щось сказати, і бути зі здоровим глуздом. Я думаю, що зміна повинна стартувати, перш за все, від самих себе.

Соціал-демократи побачили політичні напади у виступах лібералів на мітингу. А лідер соціал-демократів Лівіу Драгня знову підтвердив, що виключає участь в будь-якому урядуванні з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошом. Той же прем’єр-міністр технократ був підданий гострій критиці з боку колишнього президента країни Траяна Бесеску, який вважає, що не залучений в політику Дачіан Чолош міг би бути більш переконливим двигуном для НЛП. Однак, беручи участь в мітингу лібералів, прем’єр відмовився від свого статусу технократа. У неділю, партія керована Траяном Бесеску – Народний рух – представила, так само, кандидатів на виборах від 11 грудня. Партія прагне стати третьою політичною силою в країні, а Траян Бесеску – прем’єр-міністром: Нашою політичною метою, яку ми відверто підтримуємо, є об’єднання Румунії і Республіки Молдова. Об’єднання відбудеться, коли Румунія доведе громадянам Республіки Молдова, що нам краще бути об’єднаними, ніж жити в двох незалежних державах.

Що стосується Демократичного союзу угорців Румунії, то він буде підтримувати будь-який уряд, незалежно від його політичного кольору, який сприятиме розвитку Трансільванії, де проживає ця етнічна громада. Лідер ДСУР Келемен Хунор: Ми хочемо, щоб після 2016 Румунією управляв уряд, який міг би реформувати румунське суспільство, міг би забезпечити набагато спокійніший і більш збалансований клімат з точки зору розвитку суспільства, і, очевидно, щоб і ми брали участь у такій зміні.

Доля Виконавчого органу в Бухаресті буде вирішена на виборах, попри бажання політиків. Їм належить місія переконати виборців в тому, що вони є найкращими.

Більшість політичних партій в Румунії представили свої списки кандидатів на виборах в законодавчі органи в цьому році і спробували залучити нові імена в політику, а також досвідчених парламентарів. Партія, що має більшість місць в нинішньому Законодавчому органі і фаворитка в соцопитуваннях, СДП відвела перше місце в списку для Сенату колишньому міністру освіти Екатерині Андронеску, а в країні були розміщені на відповідні місця інші колишні міністри, такі як Рована Плумб, Еуджен Теодорович і Ніколає Бенічою.

Екс-прем’єр соціал-демократ Віктор Понта балотуватиметься за новий депутатський мандат у повіті Горж (південний захід), а лідер СДП Лівіу Драгня балотуватиметься до Палати Депутатів у рідному повіті Телеорман (південь). Лівіу Драгня: 40% в цих списках є жінками, 40% -і молоді особи, більш ніж 75% кандидатів є новими. Нашими кандидатами є економісти, юристи, близько 40%, ми були дуже зацікавлені в цьому.

Перша партія, яка подала списки до Центральної виборчої комісії, є Націонал-ліберальна партія, вважається в опитуваннях першою скрипкою правого крила і єдиною, яка може заперечувати гегемонію СДП. Відомий як своєю професійною підготовкою, так і благодійними актами, нейрохірург Леон Денеїле очолює список цієї партії для Сенату Румунії. Лідер НЛП Аліна Горгіу, яка балотується теж для Сенату, у повіті Тіміш (захід Румунії), стверджує про кандидатів лібералів: Це люди зі всіх сфер діяльності, дуже добре підготовлені, цілісні особи – це дві наші вимоги, які відрізняють наші списки від інших.

Списки кандидатів Альянсу лібералів та демократів очолюють його лідери Келін Попеску Терічану та Данієль Константін. Колишні міністр Теодор Мелешкану або Сорін Кимпяну балотуються в території, однак 90% кандидатів є новими іменами – ствердив Попеску-Терічану, який додав: Я сподіваюся, що ці вибори зміцнять позицію Альянсу лібералів та демократів в якості третьої сили на політичній арені в Румунії, як альтернативу вже традиційним партіям.

Колишній глава держави Траян Бесеску очолює списки Партії Народний рух для Сенату. Серед проектів, які він буде підтримувати в разі обрання, фігурує перехід на однопалатний парламент з 300 депутатами, так як за це проголосували три чверті учасників референдуму від 2009 року: Парламент матиме 300 депутатів, бо ми внесемо змін до Конституції; ми зможемо повернути Закон про освіту до початкової форми; судова система буде зміцнена.

Лідер ДСУР Келемен Хунор відкриває список кандидатів у повіті Харгіта (центр) для Палати депутатів. У Бухаресті, першим на списку для Палати депутатів з боку Союзу Рятуйте Румунію є лідер цієї новоствореної партії, Нікушор Дан, за ним слідує колишній міністр Крістіан Гіня. Ще до завершення партіями списків кандидатів, посол США в Бухаресті Ханс Клемм заявив, що відносини між Сполученими Штатами і Румунією можуть бути посилені, якщо структура Уряду, який буде створений після парламентських виборів, поважатиме принципи цілісності і компетентності.

Республіка Молдова готується до президентських виборів, перший тур яких відбудеться 30 жовтня. Це перші президентські вибори за останні 20 років, оскільки, починаючи з 2001 року, президент був обраний парламентом, що викликало кілька політичних криз.

У березні поточного року, Конституційний суд прийняв рішення про проведення президентських виборів. Реєстрація кандидатів проводиться до 29 вересня, але представники найвпливовіших партій вже зареєструвалися, офіційно, в Центральній виборчій комісії в Кишиневі. Відповідно до Виборчого кодексу, всі кандидати – за підтримки партій або незалежні, повинні зібрати не менше 15.000 підписів на свою користь. Опитування свідчать про те, що найбільше шансів має лідер Соціалістичної партії, Ігор Додон.

За ним слідують колишній міністр освіти Майя Санду, яка проявила себе шляхом реформ в цій галузі, і політик Андрей Нестасе, лідер масових протестів восени минулого року. Обидва вони оголосили, що до кінця передвиборної кампанії, візьмуть рішення стосовно підтримки єдиного кандидата, щоб не розпорошувати голоси проєвропейських виборців. Явним є те, що жоден з кандидатів не збере більшість голосів з першого туру. Серед відомих політичних діячів, які змагатимуться в цих виборах є колишній прем’єр-міністр Юріє Лянке, колишній спікер Парламенту Маріан Лупу і колишній тимчасовий президент Республіки Молдова Міхай Гімпу.

Останні три належать до чинної проєвропейської правлячої коаліції. Комуністична партія можливо не візьме участь у виборах, які вона вважає неконституційними. За словами лідера партії Володимира Вороніна, рішення Конституційного суду про повернення до прямих виборів президента було незаконним, зміна могла бути зроблена, на його думку, тільки шляхом референдуму.

Громадсько-політичний рух Рівноправність, керівництво якого було перейнято мером міста Оргей Іланом Шор, головного підозрюваного у справі про зникнення мільярда доларів з банківської системи Республіки Молдова, призначив Інну Попенко в якості кандидата, так само поступив і мер міста Бельц, суперечливий політик Ренато Усатий, який запропонував журналіста російської мови в якості кандидата від партії, чиїм лідером є.

Політологи цитовані Радіо Кишинів вважають, що президентські вибори будуть мати геополітичний характер, так як це сталося в останні роки. Вони кажуть також, що можлива зміна вектора від проєвропейських демократів до проросійських соціалістів не може принести позитивні зміни в економічному і соціальному планах.