Radio România Internațional

Tag: караван

  • Книжковий ярмарок «Гаудеамус» – на узбережжі Чорного моря

    Книжковий ярмарок «Гаудеамус» – на узбережжі Чорного моря




    Понад 30 видавництв представляють свої пропозиції
    на Книжковому ярмарку «Гаудеамус», організованому Радіо Румунія, до понеділка, на
    курорті Мамая, що на румунському узбережжі Чорного моря. Різноманітна програма культурних заходів доповнює святкову
    атмосферу на узбережжі моря, де стартом заходу був виступ, у четвер ввечері, Духового
    оркестру військово-морських сил Румунії.

    Беручи участь на відкритті ярмарку,
    генеральний директор Румунського товариства радіомовлення Джорджіке Северін
    розповів про Видавництво «Casa Radio/Будинок Радіо», що є частиною громадського радіо і бере участь на
    цьогорічному книжковому ярмарку «Гаудеамус – Узбережжя 2019». Джорджіке Северін:
    «Тут ви відкриєте для себе іншу частину нашої діяльності, Видавництво «Будинок
    Радіо», від якого ви зможете придбати відомі театральні вистави з репертуару радіофонічного
    театру, а також знайдете стенд Радіо Констанца».




    У свою чергу Влад Стере, представник Видавництва «Будинок
    радіо», поділився новинами, підготовленими цим видавництвом. Влад Стере: «Перш
    за все, йдеться про радіотеатральний серіал для дітей «На добраніч діти!», книгу
    з компакт-диском, це – частина поетичної та літературної творчості таких
    письменників як Лучіан Блага, Джордже Баковія, Нікіта
    Стенеску, Ана Бландіана та звичайно симфонічна музика відомих композиторів, яка
    ніколи не відсутня з нашого репертуару, музика, записана в Залі Радіо».




    Книжковий ярмарок представляє громадськості також
    проекти Радіо Румунія. Один з них стосується пожертвувань книг від публіки та
    експонентів. Це вже звичайний проект Книги повертаються додому,
    завдяки якому подаровані книги дістануться тим, хто не може дозволити собі їх
    придбати. Окрім презентацій книг, запланованих на курорті Мамая, на ярмарку
    виступлять відомі співаки естрадної та народної музики.




    Караван «Гаудеамус Радіо Румунія», ініційований в
    2000 році, складається із серії виставкових заходів, присвячених книгам та вихованню,
    організованих у традиційних культурних та університетських центрах, де є
    регіональні станції Румунського товариства радіомовлення. Цього року, караван
    спочатку зупинився у місті Крайова (південь), потім відбув до Клуж-Напоки
    (північний захід), а у травні – в Орадії (захід), де були присутні всі провідні
    румунські видавництва поряд із найважливішими розповсюджувачами іноземної книги,
    музики та навчальних ігор. До того як прибути на курорт Мамая, караван
    зупинився в Тімішоарі (захід), а після узбережжя він вирушить до міст Брашов
    (центр) та Ясси (схід), так щоб восени повернувся би, як це стається щороку,
    до Бухареста, куди прибуває більшість румунських та іноземних видавництв і де проходять
    сотні видавничих та професійних заходів.

  • Завершився міжнародний кінофестиваль NexT

    Завершився міжнародний кінофестиваль NexT


    12-й і останній випуск Міжнародного кінофестивалю
    NexT відбувся у період 14-17 грудня в кіностудії Музею румунського селянина в Бухаресті і позначив завершення важливого розділу історії румунського кіно. Міжнародний
    кінофестиваль NexT був
    організований вперше у 2007
    році Культурною спілкою NexT в пам’ять
    про режисера Крістіана Немеску та звукорежисера й композитора Андрея Тонку. Заснована продюсером Адою Соломон та групою близьких друзів двох кінематографістів, Культурна спілка NexT мала на меті своїми проектами зберегти живими спогади про них, відкрити і просувати творче та інноваційне кіно зі всього світу, а також талановитих кінематографістів
    дебютантів та виховати молоду публіку. Першим і найбільшим проектом Культурної спілки NexT став Міжнародний кінофестиваль NexT, який швидко прославився як найважливіший фестиваль короткометражних фільмів в Румунії та один з найвідоміших кінофестивалів румунського кіно за
    кордоном.




    Протягом останніх 11 фестивалів, NexT
    представив понад 1.200 короткометражних фільмів для понад 60
    тисяч глядачів і привіз до Бухареста важливих імен світового кіно, таких як Уолтер Морч, Пітер Веббер та Клер Деніс. Чимало молодих кінематографістів Фестивалю NexT були відібрані і нагороджені на фестивалях категорії А по всьому світу (Канни, Берлін, Венеція та ін.). Серед них – Ласло Немеш – учасник Міжнародного
    кінофестивалю NexT у 2010 та
    2011 роках, пізніше відібраний
    з дебютним короткометражом у конкурсі Каннського фестивалю, і переможець Оскара за кращий іноземний фільм у 2016 році. Навіть якщо Міжнародний кінофестиваль NexTs закінчився, Культурна спілка NexT продовжує свою місію як через
    існуючі проекти, такі як Кіно-караван
    NexT або NexT Film Education,
    так і через нові проекти, присвячені молодим режисерам.


    Директор NexT Івонн Ірімеску розповість
    про цей останній випуск фестивалю, але який продовжить свою місію
    через інші проекти: Наc кличе NexT, тому ми
    думаємо про те, що ми далі робитимемо. Я не вважаю негативним той факт, що фестиваль більше не існуватиме в цій формулі, тому що ми продовжуватимемо розпочаті нами інші проекти. Я маю на увазі, перш за все,
    Караван NexT, захід, який триває майже місяць, із показами фільмів під
    відкритим небом у різних містах країни. У 2019 році,в рамках Каравану NexT, ми матимемо покази
    короткометражних фільмів і у Бухаресті, щоб уникнути втрати контакту з нашою публікою.Окрім
    Каравану NexT, у співпраці з Посольством Франції та
    Французьким інститутом культури ми пропонуємо два проекти, які забезпечують
    навчання у галузі кінематографічного мистецтва для студентів та викладачів. Один з них називається Освіта і проходить тільки в Бухаресті. Програма ця розгортається з 2009 року, а в 2015 році ми приєдналися до загальноєвропейського проекту, під координуванням Французького інституту культури в Парижі, і наразі включає 10
    держав у партнерстві під назвою CinEd. Ця програма відбувається в кількох містах Румунії і орієнтована на виховання молодої публіки шляхом культурного різноманіття.


    Як розгортаються ті дві
    програми розповідає директор Фестивалю Івонн Ірімеску: Ті
    дві програми дуже схожі. Ідея
    полягає в тому, що ми пропонуємо низку зокрема європейських фільмів. Серед них і румунські, зрозуміло. Перш за все проходить етап навчання, викладачі дивляться фільми разом із своїми учнями, а після показу, учні проводять зустрічі з режисерами, з якими обговорюють фільми з точки зору
    кінематографічної термінології. У нас є педагогічні матеріали для
    кожного з фільмів, що входять до цих програм, що допомагають вчителям більш детально обговорити фільм зі своїми учнями, але які можуть працювати
    самостійно. Наприклад, у рамках
    програми Освіта протягом декількох років ми
    розробляємо критичне дослідження важливого румунського фільму. Наразі ми
    зібрали 8 таких досліджень, які можна знайти на сайті Liternet. Це дослідження, які ми розробили з багатьма співробітниками, такими як кінокритики Андрей Горзо, Кетелін Олару і Іонуц Мареш.




    І майбутні заходи NexT мають на меті об’єднати громаду, створену за всі ці роки, і відзначити кінець розділу, а також початок нового – каже директор фестивалю Івонн Ірімеску: Ми плануємо організувати два щорічні заходи, один з них в першій
    половині року, а другий – у другій половині. Один захід буде
    присвячений режисурі, а другий – звуковому дизайну, оскільки це два напрямки, на яких був побудований Фестиваль NexT, він будучи ініційований у пам’ять про режисера Крістіана
    Немеску і звукорежисера Андрея Тонку. І на цих двох
    заходах ми завжди плануємо запросити
    важливого гостя, режисера або
    всесвітньо відомого звукорежисера,
    які вели би майстер-клас для
    широкої аудиторії та проводили інтенсивний семінар з меншою групою (15-20 осіб) молодих кінематографістів. Я вважаю, що в Румунії
    все ще відчувається потреба у професійній підготовці та обміні подібним досвідом.

  • Караван румунської мови на півдні Бессарабії

    Караван румунської мови на півдні Бессарабії

    У другій половині травня ряд населених пунктів на півдні Республіки Молдова
    та кілька сіл в Одеській області України відвідав Караван румунської мови.
    Мова йде про вже комплексний проект, що включає проведення вистав для дітей
    колективом кагульського музично-драматичного театру ім. Богдана Петрічейку
    Хашдеу, а також спеціальних курсів з румунської мови для вчителів шкіл з
    румунською мовою викладання України та Молдови.






    Проект був впроваджений Інститутом ім. Еудоксія
    Хурмузакі у співпраці з Генеральним Консульством Румунії в
    Кагулі та Одеською обласною національно-культурною румунською асоціацією
    «Бессарабія». Він має на меті збереження
    мовної та культурної самобутності серед румунської громади в південних районах
    Молдови та в Одеській області, підтримуючи освіту румунською мовою. Проект
    спрямований як на підтримку вчителів, так і дітей, зокрема заохочує до вивчення
    молодим поколінням рідної румунської мови та історії румунів в дружній і
    доступній формі, аби зберегти споконвічні традиції і цінності.




    Докладніше про це розповів директор Інституту ім. Еудоксія Хурмузакі
    Ніколає Бринзя: Цей проект ми розробили разом з Генеральним консульством
    Румунії в Кагулі і назвали його Караван румунської мови на півдні Бессарабії.
    Він має дві складові: перша включає курси і семінари підвищення кваліфікації
    румунських вчителів, які викладають в українських та молдовських школах. В
    Одеській області України у них взяли участь 15 курсантів, а в Кагулі Республіка
    Молдова – 45 осіб. Всього 60 осіб побували на цих курсах, котрі провели три
    викладачі-трейнери з Румунії. У рамках другої складової ми потішили маленьких
    глядачів низкою лялькових вистав за підтримки акторів театру їм. Богдана
    Петрічейку Хашдеу в місті Кагулі.




    Програма включала в себе лекції та дебати на тему техніки викладання та
    основ сучасної ефективної та якісної освіти, інструменти заохочення вивчення
    румунської мови і румунської історії. Трейнерами виступили викладачі Галацкого
    університету Нижній Дунай. «Це похвальна ініціатива, оскільки в семінарах
    взяли участь 60 вчителів як з Одеської області України, так і з південних
    місцевостей Молдови. Ми визначили проблеми, з якими стикаються вчителі при
    викладанні румунської мови і працювали з кожним їз них. Усі вони повернулися додому з солідним набором навчальних
    матеріалів    , – розповіла Джина Аурора Некула лектор університету Нижній
    Дунай.




    Подібні Каравани румунської мови були проведені і в інших країнах, -
    розповідає Ніколає Бринзя: Караван румунської мови побував у квітні в долині
    річки Тімок, і користувався великим успіхом серед дітей та молоді, був дуже
    добре прийнятий. Ми зробили відповідні висновки, які допомогли нам в наступних
    заходах, з тим, що цей проект не став просто подією, і так виникла ідея
    проведення курсів з румунської мови, культури і духовності в Сербії та
    Болгарії.




    Важливість подібних проектів для етнічних румунів, які проживають в
    Одеській області підкреслила і кандидат філологічних наук, доцент кафедри романських мов та
    перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету Олена Голованова:
    Ми відчуваємо цю підтримку, нам потрібні підручники і література румунською
    мовою в університеті. Ми завжди раді, коли отримуємо все необхідне для
    навчального процесу.




    І це станеться досить швидко, оскільки нещодавно Інститут ім. Еудоксія
    Хурмузакі підписав протокол з Міністерством освіти Румунії про збір підручників
    та книг з румунської літератури, частина яких буде направлена і в Одеську
    область.




    За оцінками румунських культурних
    організацій, кількість етнічних румунів, які проживають в Україні перевищує
    400.000 осіб, завдяки чому румунська громада є другою за величиною після російської.
    Найбільші румунські громади зосереджені у Чернівецькій, Одеській та
    Закарпатській областях. В Одеській області, на відміну від Чернівецької
    становище румунських шкіл набагато гірше через те, що румуни в регіоні були
    штучно розділені на румунів і молдован, які нібито говорять
    так-званою молдавською мовою.