Tag: карантин

  • Румунія може ввести нові обмеження через COVID-19

    Румунія може ввести нові обмеження через COVID-19




    У середу кількість нововиявлених хворих на новий коронавірус у Румунії за
    добу вперше перевищила 2000. Добова кількість смертей надалі рахується
    десятками, а загальна кількість померлих наближається до 5 тисяч. Від початку
    пандемії захворіли на COVID-19 приблизно 130 тисяч осіб, з яких понад 100 тисяч
    вже одужали.




    Професор Александру Рафіла, член Виконавчого комітету ВООЗ, каже, що в Румунії
    вже почалася друга хвиля пандемії коронавірусу, як і в багатьох інших країнах Європейського Союзу. Хоча досить
    складна, нинішня ситуація зовсім не несподівана. Фахівці та ЗМІ ще влітку
    попереджали, що вересень стане складним місяцем, а кількість інфікованих зросте
    на тлі початку нового навчального року, закінчення періоду відпусток та проведення
    місцевих виборів минулої неділі.




    Прем’єр-міністр Людовік Орбан зізнався, що влада не мала як контролювати
    партійні святкування, організовані після оприлюднення результатів виборів, і закликала
    учасників, незалежно від політичної партії, до якої вони належать, поводитися
    так, «ніби вони є можливо зараженими» новим коронавірусом.




    Прем’єр-міністр також звинуватив окремих мерів, які дійшли кінця своєї каденції,
    у тому, що перед виборами, аби не приймати непопулярних рішень вони не запровадили обмежувальні
    заходи, схвалені урядом для боротьби з поширенням COVID-19. Він вважає, що тепер новообраним
    мерам не варто боятися втратити симпатію громадян, а префекти можуть вимагати
    від них вжиття всіх необхідних обмежувальних заходів.




    Людовік Орбан додав: «Я зажадав посилення контролю за дотриманням правил, а
    також прийняття дуже чітких рішень. Там, де цього вимагає ситуація, відповідно до закону,
    слід запроваджувати карантинні обмеження, щоб запобігти поширенню вірусу. Ми
    також зажадали від повітових комітетів з надзвичайних ситуацій, посилювати карантин
    в окремих населених пунктах чи регіонах, де цього вимагає ситуація.»




    Глава уряду знову підкреслив необхідність суворого дотримання
    протиепідемічних правил у середніх та вищих навчальних закладах, таких як
    дезінфікування, носіння масок та фізична дистанція. Він також повідомив, що в
    понеділок Національний комітет з надзвичайних ситуацій розгляне питання відновлення
    карантинних обмежень для осіб, які прибувають з країн, які протягом останніх 14
    днів мають вищий рівень захворюваності на COVID-19 ніж Румунія.


    Прем’єр-міністр пояснив, що особам, які в’їжджають на територію Румунії на
    понад три дні, доведеться стати на карантин, звідки вони зможуть вийти, якщо на
    п’ятий день пройдуть тестування на COVID-19 а результат буде негативним. З
    іншого боку, люди, які залишаються в країні лише три дні, не будуть зобов’язані
    піти на карантин, але мають пред’явити негативний результат тестування на
    COVID-19 методом ПЛР, який проведено не більш як за 48 годин до перетину
    кордону Румунії.

  • Час відпочинку румунів та їх улюблені заняття 

    Час відпочинку румунів та їх улюблені заняття 

    Пандемія Covid-19 різко змінила суспільство. Карантинні заходи,
    вжиті усіма країнами, перенесли наше існування на нову парадигму. Інтернет зблизив наші
    життя, розтанув відстань, і уряди глобалізували носіння маски. Поганою стороною
    цієї ситуації є замкнутість та відчуття відчуженості. Хороша сторона – це
    вільний час. Ми виявили, що можемо працювати у вітальні, і завдяки цьому ми
    економимо три години щоденно. Але це було не так для всіх. Згідно з
    соціологічним дослідженням, лише 3 з 10 румунів вважають, що мали більше часу,
    ніж до пандемії, тоді як 4 з 10 респондентів відчувають потребу більше спати.

    Ми використаємо це дослідження як привід, щоб проаналізувати, як криза такого
    масштабу впливає на якість сну. На тлі досить тривалого карантину багато з нас
    сказали б, що ми маємо достатньо часу, щоб присвятити сну, але це не так.
    Пандемія виявила на поверхню проблеми, про які багато хто з нас не знав, і
    відродила атавістичну поведінку. Психолог Даніела Йонеску пояснює: Найбільший
    страх людини – це невідомість, і пандемія має багато невідомих. Інформації
    бракує (часто суперечлива і загрозлива), відчуття впевненості в собі сильно
    погіршується, з’являються страх і почуття провини та поведінка «тепер чи ніколи».
    Чхання автоматично породжує питання невже це…?, у розумі того,
    хто чхнув, а також оточуючих. Наш мозок не витримує невизначеності. Коли він не
    має всієї інформації, то додає від себе, навіть спотворюючи об’єктивну
    реальність, так що виходить послідовний сценарій, на основі якого слід діяти,
    щоб відновити контроль. Ось чому ми часто опиняємося у ситуаціях, пов’язаних із
    природністю життя, але інтерпретованих у контексті, який сприймається як
    небезпечний, з недоречними, перебільшеними, іноді аберрантними реакціями’.






    Отже, візьміть цю
    тенденцію і поставте її в контекст такого карантину, як той, через який ми
    пройшли навесні. Результат – ізоляція та заходи соціального дистанціювання
    мають величезні наслідки для людей, а погана якість сну є першим симптомом
    того, що щось не так. Соціолог Джелу Думініке пояснює: ‘Позбавлення сну виникає
    у багатьох контекстах, як кажуть усі фахівці. У контексті напруженості, кризи,
    людський організм діє по-різному. Дуже можливо, що в певних кризових контекстах,
    напруженість, яку відчуває тіло, матеріалізується навіть через те, що ми вже не
    спимо. Відсутність відпочинку мозку та
    тіла також призводить до перенапруженості. Це замкнене коло: напруженість породжує
    недосип, недосип породжує напруженість. Цей період пандемії Ковід приніс напруженість.
    Особливо в першій частині. Напруженість, породжена всіма меседжами, які
    надходили до нас від суспільства (смерть ближче, ніж ми думаємо, дуже ймовірно,
    що щось трапиться з вами та вашими близькими), а також щодо ізоляції. Ізоляція
    – фактор, до якого ми не звикли, і тому все наше життя було перевернуте з ніг
    на голову. І тоді поведінка людини, на думку соціологів, багато в чому залежить
    від контексту та ситуації. Ситуація, в якій ми були, була такою, до якої ми не
    звикли. І тоді, логічно, напруженість була високою і матеріалізувалася через
    відсутність сну.





    Карантин нас мало захистив, тому що
    соціальна тварина, яка є людиною, реагувала через депресію та тривогу, які
    послаблюють імунітет. Данієла Йонеску: ‘Ми генетично запрограмовані жити в
    громадах. Ми будуємо свою душевну рівновагу та розвиваємося завдяки взаємодії,
    тому про соціальне дистанціювання не може бути й мови. Чим більше фізично,
    соціально та психічно ми зв’язані з іншими, тим краще буде ваше фізичне та
    психічне здоров’я. Ізоляція може призвести до хронічної втоми. Часто можуть
    траплятися напади паніки, почуття смутку, безпорадності, зловживання алкоголем
    та наркотиками – думки про самогубство. Ані фізична дистанція також не
    приносить користі психічній рівновазі. Нам потрібна близькість, фізичний дотик.
    Вони надають нам впевненості, безпеки. Це перша мова, яку ми вивчаємо, після народження.
    Найбільш безпосередні та повні, і їх не може замінити будь-яка форма усного чи
    письмового спілкування. Дотик швидко і точно передає набагато ширший спектр
    почуттів і переживань, ніж, наприклад, міміка чи жести. Будь-якого роду
    дистанціювання призводить до посилення агресії, заподіяння шкоди та заподіяння
    собі шкоди. Це генерує аберрантну поведінку та сприяє появі депресії, а серед наслідків
    депресії є й зниження імунітету. Або, навпаки, дистанціювання допоможе нам
    краще зрозуміти рівень міжособистісних стосунків, допоможе нам більше оцінювати
    присутність іншого, дотики, обійми, розвиток емпатії, співчуття, альтруїзм,
    самосвідомість та світ.






    53% респондентів визнали, що
    відвідування ресторанів, барів та терас – це ті заходи, які найбільше бракували
    нам під час карантину. 48% відповіли, що їм бракують концерти. Для порівняння,
    лише 15% сказали, що їм бракує практикування хобі. Знову Данієла Йонеску: Людина
    – істота соціальна. Однією з його фундаментальних потреб є приналежність, а її
    задоволення передбачає мати стосунки. Самооцінка та впевненість у собі
    формуються завдяки сприянню взаємодії. Подібним чином співчуття, емпатія,
    альтруїзм, соціалізація суттєво сприяють нашому когнітивному та афективному
    розвитку, але також і побудові механізмів адаптації до світу та життя,
    допомагає нам управляти стресом та тривогою. Соціальна ізоляція може призвести
    не тільки до фізичного захворювання, але і до втрати відчуття реальності. Іноді
    навіть до смерті. З іншого боку, надмірна потреба в соціалізації часто може
    приховати психічний дисбаланс, який людина тримає під контролем, зосереджуючись
    на взаємодії з іншими. Спілкування в присутності та за допомогою їжі, як це
    відбувається в ресторанах, ґрунтується на пам’яті першого, поряд з грудним молоком,
    прихильності, комфорту, захисту. Їжа – це мова, за допомогою якої ми передаємо
    свої наміри, емоції та встановлюємо зв’язки з іншими. Їсти разом – це
    енергійний обмін, акт близькості, інтимності. Подібно до того, як їжа годує нас
    фізично, стосунки годують нас емоційно, і коли ми маємо обидва типи їжі, то задоволення
    є повним.

  • 23 вересня 2020 року

    НАВЧАННЯ – Румунський корвет «Адмірал Петре
    Бербуняну» вийшов з порту Мангалія для участі з 23 по 25 вересня у
    військово-морських навчаннях спільно з українськими кораблями «Старобільськ», «Олександр
    Охрименко», «Сокаль», «Сапфір», судном берегової охорони та літаком Ан-26 Військово-Морських
    Сил України а акваторії Чорного моря. Про це у середу повідомило Командування
    Військово-Морських сил Збройних сил Румунії. За даними цитованого джерела, двостороння
    підготовка військово-морських екіпажів включає кілька відпрацювань різних
    ступенів складності, таких як прості та комплексні маневри, тактичні маневри,
    пошук і порятунок на морі, зв’язок за допомогою світлових сигналів та прапорів,
    буксирування, моніторинг морського руху та відбиття повітряного удару. Навчання
    проходять у міжнародних водах західної частини Чорного моря і мають на меті
    підвищити рівень підготовки екіпажів кораблів-учасників та посилити взаємодію
    між ними.

    КОРОНАВІРУС – У Румунії за останню добу зареєстрували 1.767 нових випадків захворювання на COVID-19. За даними Групи стратегічної комунікації за минулу добу було проведено 24.544 тестування методом ПЛР. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні перевищує 116 тис., а понад 93.500 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу було зареєстровано 47 летальних випадків, а загальна кількість померлих становить 4550 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 498 тяжко хворих. З іншого боку станом на сьогодні 300 навчальних закладів здійснюють навчальний процес за «червоним» сценарієм, тобто виключно в режимі онлайн. Водночас 4 400 шкіл працюють за змішаним «жовтим» сценарієм, а решта навчальних закладів працюють за «зеленим» сценарієм, тобто у звичайному режимі відвідування уроків. Тим часом за кордоном до тепер коронавірус було підтверджено в 6.612 румунів, найбільше в Німеччині, Італії та Іспанії, водночас в інших країнах померли 126 громадян Румунії.

    COVID-19 – У світі станом на ранок 23 вересня на коронавірус захворіли понад 31 700 000 людей, а 975 000 померли, – повідомляє сайт worldomters.info. Найбільше потерпають Сполучені Штати, де зафіксовано понад 7 мільйонів інфікованих та понад 200 000 смертей. Великобританія стала європейською країною з найбільшою кількістю смертей – 42 000 і стикається з другою хвилею поширення коронавірусу. Прем’єр-міністр Борис Джонсон вчора ввечері вчетверте з початку пандемії звернувся до населення із закликом до дотримання протиепідемічних правил, після того як уряд запровадив новий режим обмежень. Борис Джонсон закликав людей дотримуватися карантинних норм для уникнення драматичної ситуації як навесні. У Франції президент Еммануель Макрон скликав на сьогодні Раду національної безпеки охорони здоров’я після стрімкого зростання випадків захворювання на коронавірус – понад 10 000 випадків за добу.

    БЮДЖЕТ – Ліберальний уряд меншості оголосив, що використає всі наявні у нього важелі, щоб заблокувати набуття чинності закону про внесення поправок до Державного бюджету Румунії, ініційованих соціал-демократичною опозицією, що передбачає збільшення пенсій на 40% з 1 вересня, а також зростання зарплат вчителів, з цього року. Міністр фінансів Флорін Кицу заявив, що цей закон може викликати дефіцит в 24 млрд. леїв (еквівалент майже 5 млрд. євро). Натомість соціал-демократи стверджують, що необхідні кошти можна отримати за допомогою таких заходів, як створення нових робочих місць або надолуження заборгованості.

    МІГРАЦІЯ Європейська комісія в середу презентувала
    ініціативу з реформування міграційної системи, яка не передбачає обов’язкових
    квот на біженців, але натомість запроваджує механізм «обов’язкової солідарності»
    між країнами-членами ЄС, який буде активований, коли одна з них перебуватиме
    під «тиском» або в «надзвичайній ситуації», – передає агентство Франс Прес.
    Держави ЄС зможуть обирати між тим, як приймати шукачів притулку, сприяти
    будівництву таборів біженців або фінансувати репатріацію тих, хто не отримав притулок
    чи дозвіл на постійне проживання. По суті, новий пакт переглядає принцип «Дублінських
    положень», згідно з яким перша країна ЄС, в яку потрапляє мігрант несе
    відповідальність за розгляд їх клопотання про надання притулку, що вимагається,
    зокрема, країнами прибуття мігрантів першої лінії, такими як Греція. або
    Італія. Після того, як Єврокомісія схвалить цей механізм, вона також прийме
    рішення щодо кількості мігрантів, яку повинні прийняти в себе інші держави-члени
    країни під тиском, і всі країни повинні будуть зробити фінансовий внесок
    відповідно до їх економічної потужності та чисельності населення. За кожного
    отриманого дорослого мігранта держави-члени отримають 10 000 євро з бюджету ЄС.
    Спроби переселення шукачів притулку всередині ЄС в останні роки наштовхувалися
    на жорстку відмову країн Вишеградської групи – Угорщини, Польщі, Чехії та
    Словаччини – прийняти мігрантів.

  • Новий заклик до відповідальності

    Новий заклик до відповідальності




    Статистика невблаганна. Щодня в Румунії кілька десятків людей вмирають від нового коронавірусу, а кількість лабораторно
    підтверджених випадків зараження опускається нижче тисячі лише в суботу та
    неділю, коли тестують набагато менше, ніж в робочі дні.

    У вже традиційному відеозверненні,
    у характерному для нього стилі, президент Клаус Йоганніс у середу знову
    закликав румунів дотримуватися протиепідемічних заходів, оскільки кількість нових
    випадків захворювання на COVID-19 залишається великою. Він каже, що у всіх
    країнах світу системи охорони здоров’я перебувають під надзвичайно великим тиском,
    а Румунія не є винятком. До створення вакцини румуни повинні дбати про себе і
    захищати одне одного, – зазначив глава держави.


    Клаус Йоганніс: «Шановні румуни, надалі будьте відповідальними. Перед вірусом,
    за відсутності вакцини, стоїть лише одна перешкода – турбота кожного з нас про
    себе та про оточуючих. Захищайтеся так, як всі ми вже знаємо: маска, дистанція,
    гігієна рук.»


    Для влади, системи охорони здоров’я та для населення загалом, осінь стане
    новим випробуванням на витривалість. З одного боку, чорноморські або гірські
    курорти все ще заповнені, а зростання кількості випадків зараження на COVID-19
    в останні місяці пояснюється і надмірною розслабленістю туристів, які не
    звертають увагу на необхідність дотримання дистанції.


    З іншого боку, 14 вересня почнеться новий навчальний рік з характерним скупченням
    людей. У школах також працюватимуть виборчі дільниці під час місцевих виборів
    27 вересня та парламентських виборів, найімовірніше у листопаді. Президент Йоганніс
    вважає, що навчальний рік повинен розпочатися у встановлений день. Однак він оголосив, що якщо
    кількість заражених зросте, влада вдасться до рішень, що вже були перевірені під
    час останнього кварталу минулого навчального року.


    Клаус Йоханніс: «Очевидно, що багато людей задаються питанням, що робити
    надалі. Наразі експерти, епідеміологи стверджують, що навчальний рік може
    розпочатися й я вважаю, що навчання має розпочатися 14 вересня. Якщо, не дай
    Бог, збільшиться кількість інфікованих цим вірусом, або якщо кількість людей у
    реанімації стрімко зросте, звісно, ми можемо на короткий час вдатися до
    методів, які використовувались раніше – онлайн-освіта або Школа інакше, що
    існує в структурі навчального року. Але я сподіваюся, що ми до цього не дійдемо.»



    На даний момент не лише опозиційні політики, а й профспілки працівників
    освіти та представники учнів досить критично ставляться до того, як влада готується
    до початку нового навчального року. Вони скаржаться на відсутність чітких
    процедур й особливо обов’язкових санітарних матеріалів під час пандемії.
    (Богдан Матей)

  • Населені пункти на карантині

    Населені пункти на карантині

    У Румунії є майже
    1000 нових інфекцій щодня, у порівнянні із трохи більше 100, скільки було на початку періоду
    розслаблення. На Бухарест та десять інших повітів
    країни припадають найбільше випадків захворювання, тому вони можуть бути першими у яких можливі більш різкі заходи,
    передбачені Законом про карантин та ізоляцію, який набув чинності цього тижня.
    Вже для протидії прискореному розповсюдженню Covid-19 два населені пункти, один
    у повіті Джурджу
    (південь) та інший у повіті Прахова
    (південь), були поміщені на карантин після досягнення рівня зараженості трьох випадків на тисячу жителів.


    Прем’єр-міністр Лудовик Орбан пояснив, що захід зонального карантину можна призначити, коли є обґрунтована
    пропозиція та згода Національного інституту охорони здоров’я. Лудовик Орбан: Комплекс заходів у
    разі зонального карантину може відрізнятися від кожного населеного
    пункту та від причини,
    яка спричинила поширення вірусу, який може бути декількох типів: це може бути
    весілля, наприклад, або це може бути релігійна подія, це може бути паб, де в
    селі збирається багато людей. Залежно від причин, виявлених епідеміологічними
    дослідженнями, також вживаються заходи щодо зниження ризику передачі вірусу. Безперечне одне – зональний
    карантин знижує ризик оскільки ті, хто знаходиться в населеному пункті, де існує високий
    ризик поширення цього вірусу, не буде переданий
    за межі населеного пункту, це перша мета, а друга мета – через заходи, що
    вживаються всередині населеного пункту буде зменшений ризик поширення від хворих».


    З цієї причини 12 населених пунктів в
    повіті Арджеш
    (південь) ретельно контролюються, після того, як за останній тиждень середнє
    число нових випадків перевищувало 100 щодня. Місцева влада намагається уникнути
    карантинного сценарію шляхом поінформованості та профілактики, контролю та прямих
    дискусій з громадянами.
    Наприклад, у населеному пункті Мійовень де знаходиться автозавод Dacia марки Renault, місцевий
    комітет з надзвичайних ситуацій затвердив такі заходи, як моніторинг та
    контроль усіх комерційних просторів, громадського транспорту та навіть головної
    магістралі міста, щоб уникати заторів.


    Загальнодоступні простори, включаючи
    автовокзали, будуть дезінфіковані, а епідеміологічний відбір буде проведено у всіх установах.
    Нарешті, через місяць, після відновлення діяльності на заводіDacia після щорічного ремонту, всі внутрішні
    та зовнішні простори, в яких працівники здійснюють свою діяльність, також будуть
    дезінфіковані. Група Renault подарувала, серед іншого, прилад для тесту Covid-19 міській лікарні Мійовень, а також займається придбанням
    тестів.

  • Новий закон про карантин та ізоляцію

    Новий закон про карантин та ізоляцію

    Новий закон про карантин та ізоляцію,
    прийнятий минулого тижня Парламентом у Бухаресті, набув чинності. Сильно заперечений частиною громадянського суспільства, яке вважає, що на підставі цього
    нормативного акта всі румуни перетворюються на «підозрюваних», натомість
    закон відстоюється політичною владою, яка вважає його необхідним з огляду на зростаючу кількість
    інфекцій з новим коронавірусом. Крім того, від початку санітарної
    кризи в Румунії,
    наприкінці лютого, до прийняття документа, карантин та ізоляція вирішувались на
    підставі лише міністерського розпорядження, що, на думку Конституційного Суду,
    суперечить
    Основному закону.


    Але у даний момент, як тільки вступив
    у силу, закон – каже
    міністр охорони здоров’я Нелу Тетару – пропонує важелі зменшити кількість
    випадків захворювання. В даний час у населення близько 19 мільйонів понад 39 000
    людей діагностували з Covid-19,
    за п’ять місяців, понад 2000 померли і більше 24 000 одужали. Нелу Тетару сказав, що наступні два тижні будуть
    важливими для завершення хвороби у тих, хто в цей час є позитивним.


    Міністр охорони здоров’я: «Ми
    перебуваємо в умовах пандемії, коли кількість випадків збільшується. У нас буде
    два важких тижні, щоб ми змогли знову застосувати заходи карантину, ізоляцію в
    лікарні та ізоляцію вдома. Залежно від співпраці щодо
    застосування цих заходів, залежно від дотримання певних норм
    для проведення деяких
    видів діяльності, ми зможемо побачити в наступному періоді також еволюцію
    пандемії. Все, що
    означає, новоутворені спалахи будемо управляти за допомогою епідеміологічних досліджень, і там де у нас буде перевантаження
    медичної діяльності – і я маю на увазі інтенсивну терапію, – ми можемо,
    відповідно до цього закону, проводити відрядження персоналу, але ми можемо
    перевести цих пацієнтів у ті відділення, де у нас є місця для інтенсивної
    терапії».


    До прийняття закону про карантин та
    ізоляцію, на тлі рішення КС Румунії та законодавчого вакууму, близько
    4000 пацієнтів були виписані за запитом або не були госпіталізовані. Тепер їхні
    випадки будуть медично переоцінені управліннями охорони здоров’я, які вирішать
    або ізолювати вдома на 14 днів тих, хто є позитивним, але не має симптомів, або
    госпіталізувати тих, хто позитивний і має симптоми. Крім того, дотримуючись нових норм,
    пацієнтів з діагнозом Ковід-19 вже не можна виписувати за запитом. Тести матимуть пріоритет, маючи перевагу над
    доказами епідеміологічних досліджень. У той же час можна буде забезпечити
    зональний карантин для громад, де поширення вірусу є значним, але не є спалахом.

  • Прийнято закон про карантин

    Прийнято закон про карантин

    Разом з
    голосуванням, у четвер
    ввечері,
    у Сенаті як палата, яка
    приймає останнє рішення,Парламент у Бухаресті прийняв суперечливий законопроект
    про карантин та ізоляцію. 25 червня Конституційний суд Румунії заявив, що
    ізоляція, карантин та госпіталізація не можуть бути застосовані міністерським розпорядженням без закону, як це було до цього часу, навіть якщо відповідні особи були заражені новим
    коронавірусом, що представляє справжнє позбавлення волі та
    обмеження основних прав. Конституційні судді також придумали
    рішення – закон, який чітко передбачає обмежувальні заходи.


    6 липня ліберальний Уряд прийняв проект нормативного акта щодо боротьби з пандемією Ковід-19, але
    також застосовний до інших ситуацій епідеміологічного ризику. Документ потрапив
    до парламенту на затвердження, де – на неодноразові прохання президента країни
    Клауса Йоганніса, прем’єр-міністра Людовика
    Орбана або держсекретаря Міністерства внутрішніх справ Раєда Арафата – його слід було швидко
    прийняти через санітарну ситуацію зі здоров’ям: після рішення КС людей більше не можна було утримувати на карантині чи ізоляції, а людей,
    заражених Covid-19, у лікарнях, тільки за їхньою згодою. Однак фахівці, соціал-демократична
    опозиція, громадські організації чи люди, які вийшли на вулиці, жорстоко
    розкритикували законопроект, констатуючи, що він залишає місце для зловживань.


    9 липня законопроєкт прийняла Палата депутатів у значно зміненому
    варіанті, після чого був
    направлений до Сенату,
    де обговорення були зосереджені на основних правах і свободах. Прийнятий
    увечері 16 липня, майже через місяць після рішення Конституційного Суду, закон,
    серед іншого, передбачає, що карантин встановлюється на підставі офіційних
    наукових заяв та визначення справи, в будинку особи, за адресою, заявленою
    людиною, або в просторі,
    визначеному владою. Особи, які прибувають з районів з високим епідеміологічним
    ризиком або вступають у прямий контакт з принаймні однією людиною, підтвердженою зараженою, будуть підлягати цьому рішенню.


    Ізоляція протягом обмеженого часу
    встановлюється для хворих людей із явними ознаками та симптомами, характерними для визначення
    випадку, а також для людей, які є носіями вірусу, навіть якщо вони не проявляють
    сугестивних ознак чи симптомів. Законопроект розглянутий Парламентом змінений на 90% порівняно із варіантом, надісланим Урядом. Це закон компромісу, далеко
    не ідеальний, але який – кажуть представники депутатських груп – забезпечує
    необхідну правову базу для медичної системи. Однак деякі румуни побоюються, що
    вони перетворяться на «підозрюваних», доля яких залежатиме від рішення
    працівників охорони здоров’я.





  • Чергове пом’якшення обмежень під знаком запитання

    Чергове пом’якшення обмежень під знаком запитання






    Спеціальна техніко-наукова група, з якою постійно консультується Уряд Румунії, пропонує відкласти четвертий етап послаблення обмежень, що мав набути чинності 1 липня. Відповідна рекомендація була схвалена на тлі тривожного збільшення
    випадків Covid-19 упродовж останніх днів, в тому числі через порушення багатьма
    румунами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил.


    Кількість нових лабораторно підтверджених випадків за одну добу продовжує бути більшою, ніж кількість вилікованих пацієнтів, а це означає, що кількість пацієнтів з Covid-19 у румунських лікарнях постійно зростає. Зростає й кількість хворих у відділеннях реанімації, а також померлих. Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару розповів, що через несприятливу епідеміологічну ситуацію із коронавірусом в останні два тижні, принаймні на рівні Групи
    техніко-наукової підтримки, було прийнято рішення відкласти
    наступний етап
    послаблення карантинних обмежень.




    Нелу Тетару: «Вже
    два тижні ми маємо збільшення кількості нових випадків, два тижні, під час яких
    збільшилася кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії,
    збільшилася кількість смертей, тому спеціалісти з Технічної групи рекомендують
    відкласти нове послаблення карантинних обмежень, намічених на 1 липня. Ми
    перебуваємо в ситуації, коли стикаємося з більшою кількістю випадків, а на
    рівні Технічної групи було прийнято рішення про відкладення четвертого етапу послаблення
    обмежень. Ми проводимо оцінки щодня, щотижня та щодватижні. Якщо ситуація
    покращиться, ми схвалюватимемо й інші заходи пом’якшення карантину. А якщо будуть
    виявлені нові осередки спалаху коронавірусу, ми можемо посилити обмеження для ізоляції
    вогнища хвороби, в тому числі із запровадженням більш жорстких карантинних обмежень.»





    Остаточне рішення
    по цьому питанню буде прийнято у середу кабінетом міністрів. Теж у середу уряд
    проведе засідання, на якому розгляне новий план заходів щодо дотримання правил
    проти пандемії Covid-19. Прем’єр-міністр Людовік Орбан скликав на екстрене
    засідання міністрів внутрішніх справ та охорони здоров’я, представників поліції
    та інших державних установ, наділених контрольними повноваженнями і зажадав вжиття
    належних заходів.




    З іншого боку,
    Національний комітет з надзвичайних ситуацій вже прийняв рішення про те, що
    організатори масових заходів, які порушують санітарно-протиепідемічні правила, будуть
    покарані аж до позбавлення ліцензії. У свою чергу, епідеміологи та
    лікарі-інфекціоністи зазначають, що якщо населення не дотримуватиметься санітарно-гігієнічних норм кількість нових випадків зростатиме надалі.




    Наразі у Румунії лабораторно
    підтверджено 26 970 випадків Covid-19. Сучавський повіт (північний схід)
    посідає перше місце за кількістю хворих, на другому місці – Бухарест, а третю
    сходинку посідає Брашовський повіт (центр). Їз них більше 19 тис. пацієнтів
    одужали і вже виписані з лікарень. На жаль, понад 1650 осіб померли від ускладнень,
    викликаних новим коронавірусом, а кількість активних випадків Covid-19 станом
    на сьогодні перевищує 6 тисяч.

  • Найбагатолюдніші вихідні на румунському узбережжі

    Найбагатолюдніші вихідні на румунському узбережжі




    Коронавірус надалі знаходиться серед нас, але люди
    починають повертатися до нормального життя на тлі поступового послаблення, за
    згодою фахівців, обмежень запроваджених під час пандемії. І, з огляду на те, що
    на дворі літо, погода гарна, а температура води в морі комфортна для
    купання, десятки тисяч румунів вирішили відпочити на чорноморському узбережжs, забувши про
    правила особистої гігієни та дотримання соціальної дистанції. Минулі вихідні
    були найбагатолюднішими з початку літа, а пляжі були переповнені туристами, які
    нехтували елементарними правилами, таким чином наражаючи і себе, і інших на
    небезпеку.




    У той же час багато румунів вирішили провести минулі
    вихідні у горах, у Мараморощині (північний захід) або в долині річки Прахова
    (південь), де нарешті потепліло після кількох тижнів сильних опадів. Влада попереджає
    про можливість запровадження нових обмежень, оскільки кількість лабораторно підтверджених
    випадків зараження на Сovid-19 може різко зрости.

    У цьому контексті міністр
    охорони здоров’я Нелу Тетару заявив, що на тлі послаблення режиму обмежень люди
    перестали дотримуватися чинних правил. «Ми плануємо схвалити починаючи з 1 липня
    черговий пакет послаблення обмежень і сподіваюся, що ситуація дозволить нам це
    зробити. Якщо якісь будуть нові обмеження, вони матимуть суто пунктуальний та
    локальний характер. Ми продовжуємо наполягати на обережності, але обережність стосується
    не лише системи охорони здоров’я та медпрацівників, а й населення. У нас будуть
    на цю тему дискусії.»




    У неділю ввечері, під час включення в ефірі приватного
    телеканалу міністр охорони здоров’я Нелу Тетару сказав, що за останніми даними коефіцієнт
    зараження зріс до 4% та спостерігається зростаюча передача коронавірусу в
    суспільстві, вкотре закликаючи людей дотримуватися елементарних правил, таких
    як носіння маски, фізична відстань, а також миття та дезінфекція рук. «Наша ​медична
    система готова приймати громадян та надавати необхідну медичну допомогу, але
    нам не треба покладатися лише на це. Зростає кількість важких пацієнтів з
    коронавірусом, найбільше потерпають ті, хто перебуває в групі ризику, але зростає
    й кількість молодих пацієнтів»
    , – зазначив Нелу Тетару. Якщо виникнуть нові спалахи,
    влада розглядає можливість обмеження руху у відповідних районах.




    «Ми маємо провести аналогію і подивитися, що означає весь
    туризм у долині річки Прахова, а потім на всьому узбережжі моря. Люди
    приїжджають з усієї країни та повертаються, здійснюючи передачу коронавірусу у
    своїх населених пунктах. Там люди найменше дотримуються правил»
    , – сказав міністр
    охорони здоров’я. На запитання, чи буде запроваджено карантин на певних
    курортах, він відповів «ні», але додав, що суб’єкти підприємницької діяльності повинні
    дотримуватися встановлених правил, оскільки якщо їх не дотримуватимуться,
    будуть вжиті більш жорсткі заходи. Нелу Тетару також уточнив, що буде
    розроблений проєкт закону, в якому буде передбачено карантин та ізоляцію після скасування
    режиму надзвичайної ситуації.

    Зі свого боку, прем’єр-міністр Людовік Орбан
    закликав посилити контроль на місцях, щоб визначити наскільки усі дотримуються правил безпеки щодо Сovid-19.

  • У Румунії продовжено режим надзвичайної ситуації

    У Румунії продовжено режим надзвичайної ситуації








    Після
    двох місяців надзвичайного стану та ще одного місяця режиму надзвичайної
    ситуації у вівторок румунський уряд прийняв рішення про продовження на ще 30
    днів певних обмежень і водночас скасування інших, починаючи з 17 червня. Інакше
    кажучи, на відміну від інших громадян Європейського Союзу, румуни мають почекати ще приблизно місяць до повернення до життя без обмежень,
    як до спалаху пандемії нового коронавірусу!

    Державний
    секретар Міністерства внутрішніх справ Раєд Арафат пояснив причини цього
    рішення: «Незважаючи на низхідну криву, все ще є ознаки того, що ситуація може
    погіршитися в будь-який момент і ми надалі маємо, щонайменше серйозні спалахи
    або, де ситуація може ускладнитися, якщо населення не дотримуватиметься рекомендованих
    правил, а саме: носіння масок, фізична відстань, вимірювання температури при
    вході до закритих приміщень, «масочний режим» у громадському транспорті…»




    Тобто
    залишається в силі обов’язковість носіння масок
    в закритих приміщеннях, а також рекомендується ретельне і часте миття рук та дотримання соціальної дистанції. З іншого боку знову будуть
    відкриті тренажерні зали, за умови дотриманням низки
    санітарних
    норм. Відкриваються й магазини в торговельно-розважальних центрах, але кінотеатри та дитячі майданчики залишаються
    закритими.

    Відсьогодні дозволено проводити
    богослужіння у храмах із дотриманням карантинних вимог. Приватні заходи в
    приміщеннях проводитимуться за участі
    не більше 20
    осіб, а просто неба – до
    50. Так само відкриваються букмекерські контори та зали з
    ігровими автоматами. У той же час щотижня
    буде оприлюднюватися список країн, до яких будуть відновлені авіарейси,
    а також країн, при поверненні з яких громадяни Румунії не
    будуть зобов’язані самоізолюватися вдома.




    Згідно із законом, рішення уряду про продовження режиму надзвичайної ситуації має буде
    затверджене парламентом.
    Але опозиційна Соціал-демократична партія, яка має, однак більшість у законодавчому органі,
    вже оголосила, що не голосуватиме за продовження режиму надзвичайної ситуації на 30 днів, а лише на 15. Крім того,
    соціал-демократи хочуть, щоб у прийнятому в цьому сенсі нормативно-правовому
    акті було прямо зазначено, що лікарні мають лікувати пацієнтів
    з хронічними захворюваннями, з огляду на те, що багато з них не мали можливості продовжити лікування, заплативши за це навіть життям,
    через жорстке обмеження в
    останні три місяці діяльності багатьох медичних закладів.




    Спікер
    Палати депутатів, соціал-демократ Марчел Чолаку дорікнув прем’єр-міністру,
    лібералу Людовіку Орбану за відсутність діалогу: «Я не розумію, чому пан Орбан
    не прийшов на прикладну дискусію. Є кілька європейських моделей, тут не треба
    винаходити велосипед. Можна надати органам місцевої влади можливість вжиття заходів.
    Ми маємо створити законодавчу базу, а місцева влада має діяти в залежності від
    кількості випадків та від ситуації в кожному повіті.»




    Парламент
    має п’ять днів, щоб затвердити або відхилити рішення уряду щодо продовження режиму
    надзвичайної ситуації на місяць.

  • Від послаблення обмежень до щеплення

    Від послаблення обмежень до щеплення




    За нормального
    розвитку подій та за умови дотримання правил соціальної дистанції, торгово-розважальні
    центри можуть бути відкриті найближчим часом, – заявив міністр охорони здоров’я
    Нелу Тетару, говорячи про другий етап послаблення обмежень, запроваджених у
    Румунії через пандемію коронавірусу. Він зазначив, що вже було дозволено
    проводити спортивні змагання, спочатку без глядачів, а також концерти просто неба
    за участю до 500 осіб та з дотриманням соціальної дистанції, додавши, що в
    близькому майбутньому ця кількість може бути збільшена. Надалі аналізується можливість
    відкриття басейнів.




    Однак усі
    послаблювальні заходи знаходяться на початковому етапі, а подальші рішення
    прийматимуться за результатом оцінки поточної епідеміологічної ситуації.
    Міністр охорони здоров’я також заявив, що особам, які переносять коронавірус
    безсимптомно, можуть дозволити залишатися вдома під наглядом сімейного лікаря, якщо
    рівень поширення коронавірусної інфекції серед населення буде низьким.




    Щодо можливості скасування обов’язку дотримуватися
    масочного режиму Нелу Тетару уточнив: «Коли у нас буде майже нульовий рівень передачі
    коронавірусної хвороби на національному рівні, коли у нас більше не буде
    спалахів у лікарнях, центрах по догляду за людьми похилого віку та центрах
    психіатричної допомоги, тоді ми розглядатимемо скасування обов’язковості носіння
    захисних масок. Наразі вона зберігається, щонайменше в закритих приміщеннях діє
    обов’язковий масочний режим.»




    Нелу Тетару додав,
    що зараз триває тендер на закупівлю масок для населення. За декілька днів буде роздано
    115 мільйонів масок 2,3 мільйонам людей, які належать до малозабезпечених
    верств населення. В даний час носіння масок є обов’язковим у закритих
    приміщеннях, громадському транспорті та на роботі, за деякими винятками. Щодо
    перспектив цієї осені, міністр охорони здоров’я уточнив, що він враховує «у
    тому числі» сценарій співіснування з вірусом, «можливо, на дуже низькому рівні,
    з дуже низьким рівнем передачі вірусу від людини до людини». «Ми все ще
    збираємо необхідні дані, а дослідження серопревалентності дасть нам необхідні відповіді. Чим більша кількість
    імунізованих людей, тим легшим або майже нульовим буде другий епізод поширення.
    Чим менша кількість інфікованого населення, тим акцентованішим буде, за нашими припущеннями,
    другий епізод,»
    – пояснив Нелу Тетару.

    Міністр охорони
    здоров’я також сказав, що в даний час проводиться аналіз поетапного повернення
    у мережу медичних закладів тих лікарень, які були закриті або перетворені на
    підрозділи підтримки в боротьбі з поширенням COVID-19. Цього наполегливо вимагають представники
    пацієнтів з хронічними захворюваннями. З іншого боку він зазначив, що влада не
    зможе зобов’язати людей зробити щеплення від вірусної інфекції SARS-COV-2, але наполягатиме на імунізації населення. Міністр пояснив, що вакцина
    може з’явитися в середині наступного року і, що було б складно запровадити
    обов’язковість щеплення без попереднього випробувального періоду у два-три
    сезони.






    Водночас він підкреслив,
    що підтримує закон про схему обов’язкової вакцинації. «Обов’язкова вакцинація,
    така, яку ми маємо на сьогодні, абсолютно необхідна для формування стану
    здоров’я нашої нації. Усе протилежне, на мій погляд – це чиїсь інтереси з
    дестабілізації, не обов’язково медичні інтереси, які б мали наукове підґрунтя»
    ,
    – додав міністр охорони здоров’я Румунії Нелу Тетару.

  • У Румунії відкрилися літні тераси

    У Румунії відкрилися літні тераси






    У перший день календарного літа знову відкрилися тераси,
    тобто спеціально облаштовані відкриті літні майданчики різних закладів
    громадського харчування. Цієї вістки з великим нетерпінням чекали багато
    румунів, особливо молодь. Однак, щоб запобігти поширенню коронавірусу, влада схвалила
    низку заходів, яких зобов’язані дотримуватися як власники ресторанів і
    кав’ярень, так і клієнти. Таким чином, на вході буде здійснений поверховий
    огляд, а особам, які мають помітні ознаки респіраторної інфекції вхід буде
    заборонений. Так само власники закладів громадського харчування зобов’язані
    розмістити на вході в туалети дозатори з антисептиком для рук. У той же час
    рекомендується створення односторонніх доріжок для клієнтів, аби мінімізувати
    контакти між людьми та уникнути скупчення.




    Забороняється переносити меню, сільнички, пляшки
    для оцту або оливкової олії та інші предмети, які мають бути продезінфіковані після
    кожного клієнта та, в міру можливостей, рекомендується використовувати
    одноразові меню. Крім того кухарі та офіціанти повинні носити маски та рукавиці,
    при цьому рукавички, які були використані для подачі їжі, не
    використовуватимуться для приготування страви. У той же час заборонено споживати
    їжу стоячи, щоб зменшити потік клієнтів всередині тераси. Так само дозволяється
    діяльність з надання послуг громадського харчування на терасах за умови
    забезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 метра між стільцями та
    розміщення не більш як чотирьох осіб за одним столом, за винятком членів родини,
    які мають однакове місце проживання.




    Інші вимоги щодо попередження розповсюдження
    коронавірусної хвороби: забезпечення відстані в 2 метри між місцями для сидіння
    за сусідніми столами, попереднє бронювання стола для уникнення скупчення
    клієнтів на вході та полегшення епідеміологічних заходів у випадку у випадку
    виявлення хворих на коронавірус серед клієнтів закладу; наявність реєстру бронювання
    столів з конкретними даними клієнтів, на підставі яких можна буде проводити епідеміологічне
    розслідування; здійснення знезараження (дезінфекції) стола після кожного
    клієнта або групи клієнтів, спеціальними біоцидними препаратами, які потребують
    мінімального часу контакту, затвердженими Національною комісією з біоцидних
    продуктів.




    Через два тижні епідеміологічна ситуація буде
    переоцінена і, в залежності від результатів
    оцінки, чинні обмеження можуть буди знов послаблені, – кажуть представники влади.
    У цьому році збитки румунської готельної справи через спалах коронавірусу становитимуть
    приблизно один мільярд євро, – стверджує президент Федерації готельної галузі
    господарства Румунії Келін Їле. Він пояснив, що у березні, квітні і травні було
    втрачено близько 6 мільйонів днів проживання, що означає приблизно 240 мільйонів
    євро. Келін Їле зазначив, що в наступний період держава, окрім заходів
    спрямованих на відновлення ринку праці та вливання капіталу, має вжити й заходів
    для стимулювання туризму.




    У свою чергу президент Румунсько-німецької
    торгово-промислової палати Драгош Анастасіу наголосив про необхідність
    надзвичайно гнучких заходів. А консультант з питань туризму Траян Бедулеску
    каже, що настав час Румунії провести потужну зовнішню імідж-кампанію, щоб для
    залучення у майбутньому стати цікавішою
    для іноземних туристів.

  • Нові заходи послаблення обмежень

    Нові заходи послаблення обмежень






    Навіть якщо кількість смертей перевищує 1200, з приблизно 19 тис. підтверджених випадків зараження короновірусною інфекцією упродовж трьох місяців з моменту виявлення першого випадку захворювання на своїй території, Румунія переходить до нового етапу послаблення обмежень. Запроваджені 15 березня, щоб
    запобігти поширенню COVID-19, вони були частково пом’якшені два тижні тому, коли країна вийшла з режиму надзвичайного
    стану і перейшла до режиму надзвичайної ситуації.




    Так, наприклад, з 15 травня люди знову можуть пересуватися
    містом та прилеглими територіями без декларацій під власну відповідальність про
    мету поїздки. Були відкриті парки та музеї, що стало важливим кроком до поетапного повернення до нормального
    життя в суспільстві. У результаті аналізу нинішньої ситуації, після двох тижнів від набуття чинності нових правил, влада оголосила, що з 1 червня в Румунії
    розпочнеться наступний етап, з новими заходами послаблення обмежень. Йдеться, зокрема, про відкриття терас та пляжів, а також дозволяється проведення масових заходів
    просто неба за участю до 500 осіб та спортивних змагань, що не припускають безпосереднього контакту між спортсменами. Крім цього буде відновлене міжнародне автомобільне та залізничне сполучення.





    Також дозволяється виїжджати за
    межі населеного пункту постійного проживання без жодних обмежень, – заявив
    прем’єр-міністр Людовік Орбан, який також вніс деякі роз’яснення щодо
    дотримання обмежувальних умов: «Дозволено готувати, продавати, вживати продукти
    харчування та напої, алкогольні та безалкогольні, у визначених місцях,
    облаштованих назовні, просто неба, забезпечуючи мінімальну відстань у 2 метри
    між столами, за якими можуть сидіти щонайбільше 4 особи, якщо вони не є членами
    однієї родини. З 1 червня доступ людей на пляж здійснюватиметься із
    забезпеченням лежаків для кожної особи, що мають бути розміщені на відстані не
    менше 2 метрів між лежаками, якими користуються люди з різних сімей.»




    Хоча
    деякі обмеження будуть зняти, потрібно й надалі зберігати пильність, зазначив президент
    Клаус Йоганніс: «Не можна говорити про значне зменшення масштабів епідемії. Тому
    й надалі будьте уважними, уважними і ще раз уважними! Повторюю! Шановні румуни,
    дорогі молоді люди, дорогі учні, дорогі діти – всі ми зуміємо подолати цей
    епідемічний період, якщо дотримуватимемося соціальної дистанції,
    носитимемо маску в закритих приміщеннях і митимемо руки якомога частіше.»




    Щоденна
    кількість нових підтверджених випадків становить близько 200, а це означає,
    що потрібно надалі приділяти особливу увагу правилам гігієни та запобігання
    поширенню нового коронавірусу. Ми маємо ще забагато нових випадків захворювань
    та ще забагато людей перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, – наголосив
    глава держави.



  • Коли почнеться послаблення обмежень?

    Коли почнеться послаблення обмежень?




    У найближчій перспективі не передбачаються можливі заходи щодо послаблення обмежень,
    з міркувань охорони громадського здоров’я, – зазначається у заяві Групи Стратегічної
    Комунікації, поширеній на тлі публічного мусування різних пропозицій
    з цього питання. У документі показано, що вжиті досі заходи продемонстрували свою
    ефективність у боротьбі з розповсюдженням нового коронавірусу, тому їх слід
    неухильно дотримуватися і в найближчому майбутньому. Дебати щодо поступового
    зняття обмежень мають враховувати епідеміологічні зміни, а також необхідність
    запобігання ризикам чергової хвилі зараження.





    Влада проводить постійний аналіз поширення вірусу, що ґрунтується, насамперед, на
    соціальній поведінці та на рівні дотримання громадянами раніше вжитих заходів.
    Як висловилися в публічному просторі різні фахівці, румунська влада чекатиме
    приблизно 10 днів, щоб побачити, як зміниться епідеміологічна ситуація після Великодніх
    свят, упродовж яких соціальна активність була дещо вищою.




    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару: «Ми все ще знаходимося на висхідній кривій, кількість випадків продовжує зростати, так само зростає кількість
    померлих. Зважаючи на заразний момент цього періоду, упродовж якого частина
    населення дотримувалася вимог, інша частина ні, порушуючи й правила соціальної ізоляції
    та дистанції, ми побачимо якою буде ситуація через 10 днів і зробимо оцінку кривої.
    Коли досягнемо піку, протягом двох тижнів спостерігатимемо зменшення кількості
    нових випадків та кількості смертей, а також зміни в окремих вогнищах, які виникли
    або виникають на даний момент. Після початку травня, десь близько 15 травня, ми
    зможемо почати думати над послабленням, але, знову ж таки, на сьогодні ми ще не
    можемо говорити про послаблення.»


    Міністр охорони здоров’я Румунії наголосив, що додаткових обмежень щодо
    людей похилого віку та їх ізоляції не буде, заявивши, що коли влада прийме
    рішення про зняття обмежень, вони будуть спрямовані на всі вікові групи. Це
    уточнення було зроблене на тлі спекуляцій про можливі додаткові обмеження
    щодо осіб похилого віку, що викликало хвилю негативних емоцій та невдоволень. Міністр
    також заявив, що заходи щодо послаблення будуть різними з географічного погляду,
    у залежності від поширення вірусу та вогнищ.




    «Будуть частково відкриті деякі сфери діяльності або окремі магазини в
    деяких великих центрах, але з дотриманням правил соціальної дистанції та ізоляції.
    У певних населених пунктах та вогнищах це розпочнеться зі збільшення часового
    інтервалу, упродовж якого буде дозволено виходити з помешкання, в тому числі людям
    похилого віку. Так само з розширення переліку місць, куди буде дозволено
    виходити. Ці рішення ми прийматимемо динамічно і для кожного конкретного вогнища
    чи населеного пункту окремо, коли побачимо, що ця територія є безпечною. Надзвичайний
    стан дійсний до 15 травня, і лише потім буде можлива переоцінка»
    , – підсумував
    міністр охорони здоров’я Нелу Тетару.




    При розгляді можливих заходів послаблення обмежень будуть враховані й рекомендації
    Європейської Комісії, а також це робитиметься у тісній співпраці з іншими державами Європейського
    Союзу.

  • 5 – 11 квітня 2020 року

    5 – 11 квітня 2020 року

    Румуни умовах поширення
    коронавірусу





    На цьому тижні президент Румунії
    Клаус Йоганніс заявив, що продовжить на місць надзвичайний стан, введений 16
    березня для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. Так само уряд
    схвалив військове розпорядження, сьоме від оголошення надзвичайного стану, яким
    запровадив тотальний карантин у місті Цендерей Яломіцького повіту, що на півдні
    країни. Карантин було введено на прохання місцевої влади, після того, як сотні
    місцевих жителів повернулися з-закордону і не дотримувались обмежень щодо
    самоізоляції, а сотні виписаних штрафів та аргументи поліції не дали
    результатів. Раніше румунська влада через поширення коронавірусу запровадила
    жорсткий карантин у місті Сучава, неподалік кордону з Україною, та вісьмох
    суміжних селищах. Ще одне військове розпорядження – №8, прийняте у четвер
    ввечері, забороняє експорт пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи, рису, пшеничного
    борошна, сої, соняшнику, олії, цукру та хлібобулочних виробів. Так само було
    дозволено виходити з помешкання, вночі, тим, хто займається комерційним
    рибальством і пасічникам. У той же час ринки агропродовольчих товарів
    залишаються відкритими у період надзвичайного стану.




    В очікуванні пік захворюваності
    на коронавірусну хворобу


    Міністр охорони здоров’я Нелу
    Тетару не втомлюється стверджувати, що пік захворюваності на коронавірус буде
    досягнутий у найближчі два тижні. Незважаючи на це, на його думку, принаймні
    поки що немає підстав говорити, що румунська система охорони здоров’я не
    впорається. Однак є медичні заклади, де знадобилася «сильна рука» для наведення
    порядку. Зокрема, після того, як повітова лікарня швидкої допомоги у місті Дева
    (захід) стала спалахом коронавірусу, влада вирішила, що найкращим рішенням для
    оптимального функціонування медичного закладу є встановлення військового
    управління. Лікарня в Деві є другим цивільним медзакладом з військовим
    управлінням після Сучавської повітової лікарні (північний схід), яку раніше
    очолила команда військових лікарів.




    Заходи щодо підтримки румунів,
    які прямо чи опосередковано потерпають від пандемії






    На цьому тижні уряд прийняв
    рішення про виплату щомісячної премії усім медпрацівникам, які контактували з
    пацієнтами, зараженими новим вірусом. Таким чином 75 тис. лікарів, медсестер,
    санітарів, працівників служби швидкої допомоги та парамедиків, які лікують
    пацієнтів з COVID-19, отримуватимуть 2500 леїв щомісяця (трохи більше 500
    євро), з яких сплачуватимуть лише податок на прибуток у розмірі 10%. У той же
    час по 2000 леїв у місяць (близько 400 євро) отримуватимуть тисяча працівників
    системи надання соціальних послуг, які піклуватимуться про ізольованих вдома
    людей, одиноких осіб та віком понад 65 років. Для цього будуть використані
    кошти з європейських фондів. Теж на цьому тижні Сенат (верхня палата
    румунського парламенту) одноголосно схвалив законодавчу ініціативу
    опозиційної Соціал-демократичної партії, яка передбачає призначення та виплату
    пенсії у зв’язку з втратою годувальника дітям, чоловікові чи дружині
    медпрацівника, який помер у боротьбі з новим коронавірусом. Відповідно до
    законопроєкту розмір пенсії у зв’язку втратою годувальника становитиме 75%
    зарплати медпрацівника, що лікував пацієнтів з коронавірусом. Остаточне
    голосування щодо цього нормативно-правового акту відбудеться найближчим часом у
    Палаті депутатів (нижній палаті законодавчого органу Румунії). З іншого боку, в
    рамках тих же соціо-економічних заходів, що вживаються в контексті пандемії
    COVID-19, уряд планує відправити окремі категорії бюджетних працівників у так
    зване технічне безробіття на період до шести місяців. Захід спрямований на тих,
    хто працює в державних установах, які не є суттєвими для боротьби з новим
    коронавірусом. На даний момент більше мільйона працівників приватного сектору
    та багато самозайнятих працівників повністю або частково призупинили роботу.




    Діаспора та пандемія Covid-19


    Бухарест на цьому тижні посилив
    заклики до закордонних румунів не приїжджати додому на католицький чи
    православний Великдень та залишатися у країнах, де вони живуть, щоб захистити
    своїх родичів. Прем’єр-міністр Людовік Орбан напередодні попередив, що ті, хто
    повернеться до Румунії в наступні дні, будуть відправлені на 14 денний карантин
    у спеціальні центри, враховуючи те, що у багатьох країнах кількість інфікованих
    на COVID-19 перевищила 10000 осіб і вони увійшли до так-званої «червоної зони».
    Минулої неділі було продовжено рішення про призупинення міжнародних
    автомобільних та залізничних перевезень пасажирів. Так само були призупинені
    усі авіарейси до або з країн, що увійшли до «червоної зони», зокрема Австрії,
    Бельгії, Швейцарії, США, Великобританії, Ірландії, Нідерландів, Туреччини,
    Ірану, а також до Іспанії, Італії, Франції та Німеччини. Водночас чартерними
    рейсами дозволяється перевозити сезонних працівників з Румунії в інші
    європейські держави. У цьому контексті в аеропорту міста Клуж (північний захід)
    у четвер відбулися майже нереальні для цього періоду події: близько 2 тис.
    румунів, які летіли кількома чартерними літаками до Німеччини для проведення
    сільськогосподарських робіт скупчилися біля входу в термінал, ігноруючи основні
    правила соціального дистанціювання та особистого захисту на час пандемії
    COVID-19. Ще кілька сотень румунів вилетіли до Німеччини з Міжнародного
    аеропорту міста Сібіу (центр Румунії).