За 45 років комуністичної диктатури, румунам розказували десятки років помилкову розповідь про історію нації. Було сказано, що не було ніякого опору, і що румуни хотіли і підтримували комуністичний режим. Сьогодні ми знаємо, без сумніву, що комуністичний режим був встановлений за допомогою злочинів і терору, силою зброї, чужою окупаційною армією, всупереч волі народу- заявив президент Румунії Клаус Йоганніс, учора в Бухаресті, на відкритті пам’ятника Крила скульптора Міхая Букулея – сина колишнього політичного в’язня – присвячений бійцям антикомуністичного опору 1945 – 1989 рр. в Румунії і Бессарабії.
Монумент Крила є символічною перемогою. Пам’ятник, присвячений антикомуністичному опору встановлений на місці де до 27 років тому, знаходився пам’ятник Леніну, теоретик більшовизму- зазначив Клаус Йоганніс, нагадавши, що проти комунізму повстали сотні тисяч людей, відомих на сьогодні або ні, які ризикували своїм життям та свободою, щоб демократія і гідність румунського народу не були переможені. Глава держави розкритикував, з іншого боку, той факт, що останнім часом з’явилися сигнали, що є люди, які ставлять під сумнів самопожертву і трагедію жертв комуністичних репресій: Минуле має бути попередженням для молодих людей, і робота правосуддя є суттєвою у цьому сенсі. Я стурбований блокуванням розслідування злочинів комунізму після декількох років прогресу в цьому питанні. Продовження розслідування має бути пріоритетом для правосуддя, і я закликаю політиків вжити заходів, щоб розблокувати ситуацію.
На думку глави держави необхідне законодавство, яке б забороняло будь-які форми заперечення злочинів комунізму. У Румунії, в 2016 році, були засуджені два колишніх кати. Александру Вішінеску, колишній командувач в’язницею у Римніку- Серат, засуджений до 20 років позбавлення волі за злочини проти людяності, будучи безпосередньо відповідальним за загибель 12 політв’язнів. В першій інстанції, ще один кат, Іон Фічор, колишній командувач в’язниці у Періправа, був засуджений до 20 років позбавлення волі, за злочини проти людяності, після того, як під час його керівництва загинули більше 100 політв’язнів.