Tag: Квоти
-
Від виходу Великобританії з ЄС до квот на мігрантів
Ставши неминучим після референдуму, на якому британці підтримали вихід своєї країни з Європейського Союзу, розлучення між Лондоном і Брюсселем вже вступило в процедурну фазу.Британський прем’єр-міністр Тереза Мей підтвердила намір ініціювати процес виходу з ЄС протягом наступних шести місяців, тобто навесні 2017 року. Велика Британія повинна дивитися поза ЄС, на решту світу, – сказала вона, додавши, що Сполучене Королівство має докласти зусиль, щоб відкрити новий розділ у відносинах з Брюсселем, як повністю суверенна і незалежна країна.Майже одночасно, лідери європейського співтовариства доручили французу Мішелю Барньє, колишньому міністру в Парижі і колишньому комісару в Брюсселі, який вважається прихильниками виходу Великої Британії з ЄС переконаним антибританцем, прерогативи головного посередника з питань виходу Британії зі складу ЄС. Однак, незважаючи на неодноразово озвучене бажання Єврокомісії якнайшвидше формалізувати розлучення, Барньє доведеться ще почекати.Британці повинні офіційно активувати закріплене в статті 50 Лісабонського договору 2009 року положення про вихід з ЄС. Після офіційного повідомлення про початок цієї процедури Ради ЄС, що складається з представників держав-членів, почнеться дворічна переговорна інтерлюдія. Нове «партнерство» між Брюсселем і Лондоном може бути створене, на думку фахівців, за прикладом відносин зі Швейцарією чи Норвегією, двома країнами, що перебувають у фактичному симбіозі з Євросоюзом не будучи його членами.У той же час, однак, в підтвердження того, що ЗМІ називають найбільшою кризою в історії співтовариства, з протилежного боку ЄС угорці масово проголосували на референдумі в неділю проти обов’язкових квот на розподіл біженців. Підрахунок результатів референдуму приніс дві новини: добру і погану. Перша – явка склала менше 50%, тобто є недостатньою для того, щоб референдум був визнаний таким, що відбувся. Дійсно погана новина полягає в тому, що з тих, хто прийшов голосувати, 98% виступили проти системи примусових квот на прийняття біженців.Прем’єр-міністр Віктор Орбан, якого цитує кореспондент Радіо Румунія в Будапешті, радіє тому, що дев’ять з десяти учасників підтримали право Угорщини приймати рішення в питанні про мігрантів. Хоча деякі аналітики вважають, що бойкот більшістю виборців є протестом проти все більш авторитарного прем’єра, Віктор Орбан вважає, що угорці повинні пишатися тим, що вони стали першими, хто мав можливість висловити свою думку з питання про міграцію. Він повідомив, що в найближчі дні внесе до парламенту проект поправки до Конституції, відповідно до волевиявлення громадян і наголосив, що Брюссель повинен враховувати результат референдуму в Угорщині. -
Прем’єр-міністр Д.Чолош про ситуацію мігрантів
Актуальна проблема, якій досі не були здійснені рішення -
драма кількох десятків мільйонів мігрантів на нашій планеті – стала предметом
численних дискусій на саміті ООН в Нью-Йорку.
За кілька місяців до завершення президентського терміну лідер
Білого дому Барак Обама сказав, що людство переживає «кризу епічних пропорцій»,
і закликав світових лідерів уявити собі свої сім’ї на місці біженців. Обама висловив
задоволення тим, що держави, які беруть участь в саміті зобов’язалися прийняти
більше 360 тис біженців в цьому році, що майже удвічі більше ніж в 2015 році, і
наголосив на тому, що багаті країни повинні зробити більше, щоб допомогти втікачам
із зон конфлікту.
Від імені Румунії прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив з
трибуни ООН, що світ має у своєму розпорядженні необхідні засоби, щоб впоратися
з кризою з біженцями. «Бухарест, – каже глава румунського уряду, – повністю
визнає загальну відповідальність за управління потоком біженців і має як ресурси,
так і політику, спрямовану на підтримку зусиль міжнародної спільноти.»
Дачіан Чолош: «Крім цього Румунія надала гуманітарну
допомогу на двосторонній основі державам, в яких гостро стоїть питання
міграційної кризи: Туреччині, Йорданії, Лівану, Іраку та Афганістану. У тісній
співпраці з міжнародними гуманітарними організаціями Румунія пропонує біженцям
шанс на нове життя, даючи їм тимчасове житло в Транзитному центрі, що
знаходиться у Тімішоарі.»
Наш кореспондент в США передає, що прем’єр-міністр Чолош зазначив,
що окрім допомоги гуманітарного, освітнього і трудового характеру, румунська
влада надає всім дітям іноземних громадян, які отримують притулок в Румунії ті самі
права на освіту, що й румунські діти. Він пояснив, що Румунія, як держава-член
ЄС підтримала рішення про перерозподіл біженців та їх розселення на
добровільній основі.
Як і більшість країн Центральної та Східної Європи,
Румунія неохоче сприйняла ініціативу про так-звані обов’язкової квоти
іммігрантів. Угорщина і Румунія, Болгарія і Словаччина не мають досвіду в
управлінні такими проблемами. На відміну від багатьох країн Західної Європи, ці
країни ніколи не мали ні колоніальних володінь, звідки б приходили мігранти, ні
рівня життя, який би приваблював громадян неєвропейських країн, ні чисельну
етнічну громаду мусульманського віросповідання.
Так само як Будапешт і Варшава, офіційний Бухарест
постійно наполягав на запровадженні системи добровільних квот біженців і виступив
проти обов’язкових. «Ми не говоримо про цифри, а про людей», – наголосив ще рік
тому президент Клаус Йоханніс відхиляючи пропозицію, яку він охарактеризував як «бюрократично,
по-бухгалтерськи, підраховані квоти, без обговорення цього питання з
державами-членами» . -
Криза з біженцями: погляд з Бухареста
Країни ЄС не змогли в понеділок домовитися про розподіл величезної кількості біженців, які шукають кращої долі на старому континенті, створюючи найбільшу кризу за останні 70 років. Результат екстреного засідання міністрів внутрішніх справ країн співтовариства у Брюсселі був відносно передбачуваним: принаймні, протягом останнього тижня, позиції європейських політиків з різних країн були діаметрально протилежними.
Адже, якщо представники 28 країн-членів домовилися про розподіл 40000 біженців з Італії та Греції, які будуть переселені упродовж двох років, як це було погоджено ще у липні, то це означає, що вони не дійшли домовленості щодо інших 120000 іммігрантів, який прибули між часом з країн Близького Сходу та Африки. Європейська комісія хоче ввести обов’язкові квоти на прийом іммігрантів, але деякі держави ЄС, у тому числі Румунія, категорично проти цього. Бухарест неухильно дотримується взятих на себе влітку зобов’язань і готовий взяти участь у механізмі перерозподілу та прийняти 1705 прохачів притулку з Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу.
Віце-прем’єр з питань національної безпеки та міністр внутрішніх справ Габрієль Опря, який взяв участь у вчорашньому засіданні у Бельгії, озвучив перед своїми європейськими колегами позицію Бухареста у рамках наданих йому мандатів та інструкцій з боку президента Клауса Йоханніса і прем’єр-міністра Віктора Понти. До речі, цю позицію глава держави пояснив на прес-конференції у Бухаресті. «Ми, якщо приймемо іммігрантів, то це не означатиме лише їх забезпечення житлом цієї зими, а потім побачимо. Ні, якщо ми погодимося їх прийняти, ми відповідатимемо за їх подальшу долю. Цим людям треба забезпечити доступ до освіти, вони мають вивчити румунську мову, діти повинні йти до школи, ми маємо їх інтегрувати в суспільство.»
Пропозиція Румунії в рамках зусиль з подолання кризи з іммігрантами є щедрою, – сказав президент Клаус Йоханніс, додавши, що країни, які виступають проти обов’язкових квот можуть продемонструвати свою солідарність інакше. Бухарест бере участь, наприклад, в даний час у зміцненні зовнішніх кордонів ЄС і може поділитися, якщо буде потрібно, як персоналом, так і досвідом.
Крім того, Румунія не знаходиться під тиском біженців як Греція, Італія, Австрія, Німеччина чи сусідня Угорщина, тому що це не є членом Шенгену, який, як зараз йдуть справи, за словами президента не діє. Шенгенський простір в даний момент є недіючим і це нас, так само, турбує. Це питання буде обговорюватися на засіданні Верховної ради оборони країни.»
Отож на засіданні Верховної ради оборони країни 17 вересня будуть розглянуті два основних питання: Шенгенський простір і позиція Румунії щодо збереження системи добровільних квот розподілу іммігрантів, відповідно до можливостей. Будь-яке рішення, прийняте Європейським союзом, яке знову відкриває розкол між Сходом і Заходом буде, на думку Бухареста, в корені неправильним.
-
Cуперечки довкола питання розподілу біженців
На тлі безпрецедентного потоку мігрантів з країн Північної
Африки і Близького Сходу, Євросоюз ризикує опинитися в інституційному тупику. Питання
про надання притулку біженцям викликає надалі розбіжність між європейськими
посадовцями в Брюсселі та деякими державами-членами ЄС.У четвер, Європейський
парламент схвалив проект надзвичайних заходів, запропонований президентом Єврокомісії
Жаном-Клодом Юнкером, що запроваджує обов’язкові контингенти біженців для кожної держави співтовариства. Крім того, у
резолюції, прийнятій у Страсбурзі більшістю голосів, депутати піддали критиці «відсутність
солідарності урядів із особами, які шукають притулку».Найбільшу стриманість до цієї пропозиції проявили глави
держав чи урядів країн Центральної та Східної Європи, чия позиція виражає, в значній
мірі, настрій своїх громадян. Угорщина або Румунія, Болгарія або Словаччина не
мають ніякого досвіду у вирішенні таких проблем. На відміну від багатьох держав Західної Європи, ці країни не були колоніальними імперіями, з досвідом в інтеграції прибульців з колоній. Так само вони не досягли життєвого рівня, який би приваблював
мільйони мігрантів і не мають чисельних
місцевих мусульманських громад.Як і в Будапешті чи Братиславі, у Бухаресті наполягають
на добровільних квотах біженців і виступають проти обов’язкових контингентів. Схема
перерозподілу біженців між державами-членами ЄС вимагає від Румунії прийняти ще
4646 біженців, на додаток до 1785 осіб погоджених раніше.«Ми говоримо не про цифри, а про людей», – підкреслив
президент Клаус Йоханніс, який знову піддав критиці «квоти, розраховані дуже
бюрократично та по-бухгалтерськи, не порадившись
з державами-членами». «Румунія не може прийняти більшу кількість осіб, ніж цього
дозволяють наявні потужності», – підкреслив і міністр закордонних справ Богдан
Ауреску. Він сказав, що проект розподілу біженців, озвучений Юнкером є всього
лише відправною точкою для подальших переговорів.Богдан Ауреску: «Це просто пропозиції. Вони будуть розглянуті, обговорені
й узгоджені з державами-членами. Перший крок у цьому переговорному процесі буде
зроблений 14 вересня на позачерговій зустрічі Міністрів юстиції та внутрішніх
справ країн ЄС. Я не бачив у плані Єврокомісії згадки про санкції. Є положення в
плані, який був представлений вчора, що держави, які в силу об’єктивних причин
не можуть прийняти біженців на їх території, заплатили компенсацію в розмірі 0,002%
від ВВП. Але й цей елемент є предметом для дискусії і переговорів між державами-членами.»У румунському політичному спектрі, як тимчасовий лідер найбільшої
правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, так і речник найбільшої
опозиційної Націонал-ліберальної партії Йонуц Строе, оголосили, що підтримують
позицію президента Клаусса Йоханніса в питанні розподілу іммігрантів.
-
Румунія і розподіл біженців
Криза з біженцями, які потрапляють або вже знаходяться на території країн
ЄС щодня набирає обертів. З дозволу грецького уряду пором з 2500 біженцям на
борту відчалив від берегів острова Лесбос і прямує до Афін.В Угорщині деякі
дороги були закриті, а армія почала військові навчання для підготовки солдатів
до можливого насильства на південному кордоні. Данська залізнична компанія DSB
тимчасово призупинила залізничне сполучення з Німеччиною, після того як поліція
затримала кілька сотень мігрантів, які перетнули кордон за допомогою цього транспортного засобу.Передбачаючи зростання міграційного тиску, президент Європейської комісії
Жан-Клод Юнкер, закликав держави-члени прийняти 160.000 біженців і представив обов’язкові квоти для кожної країни. У нас є
необхідні кошти, щоб допомогти тим, хто тікає від війни, терору і гноблення, -
сказав Юнкер, який повідомив, що з початку року 500.000 осіб потрапили в Європу.Основними критеріями розрахунку
контингентів біженців стали: чисельність населення, ВВП держави, кількість заяв
на отримання притулку та рівень безробіття. Німеччина має прийняти більше 30.000
біженців, Бельгія – 4.500, Болгарія – 1.600, Швеція – 4.500, Чехія – 3.000. BBC пише на своєму
сайті, що чотири країни Центральної Європи – Чехія, Словаччина, Румунія та
Польща виступають проти ідеї обов’язкових квот іммігрантів. Румунія за підрахунками
Брюсселя має прийняти ще 4646 осіб, на додаток до вже оголошених 1.785.У Бухаресті позиція румунської
влади не змінилася після рішення Європейської комісії. Румунія не може
дозволити собі прийняти більшу кількість іммігрантів, тому що тільки це може бути
зроблено зараз, в знак
солідарності з рештою європейських країн, – заявив
прем’єр-міністр Віктор Понта: «Ми маємо 1786 місць, частина з цих
місць, близько 200 – вже зайнята. Краще сказати
правду і дуже чітко, що може зробити Румунія і не запровадити обов’язкові
квоти, а квоти відповідно до можливостей кожної країни.»Це стане відправною точкою Румунії на майбутніх переговорах в ЄС з цього
питання, а офіційна позиція буде озвучена наступного тижня, після засідання Верховної
ради оборони країни. Крім того, пропозиції Європейської комісії будуть обговорені
в понеділок на засіданні міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС. У залежності
від результатів зустрічі, може бути скликаний позачерговий саміт глав держав і
урядів країн Європейського Союзу. -
Іммігранти – складне питання для ЄС
За оцінками ООН з початку цього року більше 60.000 мігрантів
спробували перетнути Середземне море, а 1.800 із них потонули при спробах
потрапити до Європи на човнах, які часто
переповнені та перебувають в аварійному стані. Лівія,
Еритрея, Сирія, Нігерія, Сомалі, які потерпають від конфліктів і злиднів, є основними країнами походження цих
мігрантів, які через порти у Північній Африці, особливо в Лівії, намагаються перепливти море, в основному до берегів південної Італії.Це явище створює великі
труднощі для країн ЄС, які, навіть якщо не можуть
усунути причини міграції, намагаються боротися з її наслідками.
Європейські країни, які перебувають
на передовій лінії боротьби з цими хвилями міграції, звернулися до інших членів
ЄС з проханням розділити величезний міграційний тягар. Їх підтримали й країни, в яких переважна більшість мігрантів намагається
отримати притулок, передусім Німеччина, в якій минулого року кількість прохачів притулку
зросла до 250.000. Ще минулого року, коли головувала в ЄС, Італія попросила допомоги
інших країн співтовариства, особливо після трагедії в Лампедузі, в якій загинули кілька
сотень осіб.
У квітні цього року, понад 800 осіб, в
основному нелегальні мігранти з Лівії та Сирії, намагаючись
дістатися до Європи, загинули у
катастрофі судна в Сицилійській протоці. Незабаром подібна трагедія забрала ще
кілька сотень життів. На
екстреній нараді, присвяченій проблемам міграції глави
держав і урядів ЄС вирішили потроїти бюджет, виділений
на рятувальні операції в
Середземному морі. Це перший важливий крок в рамках спільних
дій ЄС, але справжнім випробуванням стане мінімізація людських втрат і
створення єдиної європейської системи притулку, вважає Агентство
ООН у справах біженців. Європейська комісія запропонувала
державам-членам прийняти біженців з Африки за системою квот.
Ці квоти були визначені рядом факторів, зокрема, враховуючи
населення країни, економічні показники і кількість раніше прийнятих шукачів
притулку.Пропозиція, підтримана країнами, що є
найпривабливішими для мігрантів, не була
прийнята усіма. Великобританія
висловила незгоду з пропозицією про введення квот,
стверджуючи, що розподіл мігрантів серед країн ЄС не стримає
подальші хвилі біженців, які стають жертвами
дуже процвітаючої торгівлі людьми. Люди у
відчаї, жертви маніпуляції і насильства платять
величезні суми контрабандистам, чий
бізнес стрімко розвивається, -
привернув увагу Лондон. Конкретно,
Європейська Комісія звернулася до держав-членів, в тому числі до
Румунії, з пропозицією протягом найближчих двох років
прийняти 40 тисяч шукачів притулку з
Сирії та Еритреї, які дісталися Греції та
Італії, а також – 20 тисяч осіб зі статусом біженця. Згідно
зі схемою Брюсселя,
більшість біженців буде прийнята Німеччиною та
Францією, а найменша кількість
– Кіпром та Словенією.
Відповідна пропозиція має бути схвалена державами-членами, які, однак, поставилися до неї досить стримано. Чи не
призведе цей план та спосіб дії Єврокомісії до розколу
в ЄС? Президент Центру раннього попередження та запобігання
конфліктів Юліан Кіфу наголошує, що не йдеться про план, а лише про пропозицію: Рішення лежить на державах. Є країни, які кажуть, дивіться, до
цього часу, ми прийняли таку-то кількість іммігрантів, не можна тепер, на основі ВВП, змушувати нас прийняти ще певну кількість. Це актуальна тема, але вона не вирішує основну проблему імміграції. Треба укласти зобов’язуючі угоди з державами-партнерами. Було б краще
створити центри відбору мігрантів у таких країнах як Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет, або інших південних країнах, звідки
йдуть хвилі мігрантів, а
не на європейському
континенті. Знищення суден і бізнесу торговців людьми можна добитися тільки у співпраці із державами
цього регіону, передусім Північної Африки, звідки люди потрапляють в Європу. Ми мали, наприклад, таку інформацію, і Центр раннього попередження та запобігання конфліктів розробив,
навіть, доповідь з цього питання, в якій попереджає у зв’язку з тим, що частина цих грошей йде на фінансування Ісламської держави та ісламських радикальних груп в Лівії, так само як це
сталося, якщо ви пам’ятаєте, в Сомалі з піратами і угрупованням радикальних
ісламістів «Аль-Шабаб», що мало тісні
зв’язки з «Аль-Каїдою». І зараз абсолютно те ж саме повторюється.
У цій ситуації постає запитання: чи готова Румунія прийняти більше 2000
іммігрантів, скільки випливає з розрахунків Єврокомісії? Відповідає Марія Войка, директор представництва Міжнародної організації з міграції в Румунії: Наш
досвід з точки зору прийому та інтеграції тих, хто шукає певну форму захисту
або притулку в Румунії показує, що таку велику кількість осіб буде дуже важко інтегрувати. Окрім відносно
низької потужності засобів розміщення в цей момент, той факт, що ці люди не володіють румунською мовою означатиме
докладання значних зусиль і ресурсів для влаштування цих людей на місцевому ринку праці. Я не
думаю, що ці люди матимуть якійсь диплом або здібності чи навички, враховуючи конфліктну ситуацію та дуже низький рівень освіти в
країнах їх походження. Мені дуже важко повірити в те, що Румунія
буде здатна впоратися з такою кількістю осіб.
Тим більше, що Румунія останнім часом почала
приймати й біженців з України, якими не ділиться з іншими країнами. -
Скасування квот на молоко в ЄС
З 1 квітня 2015 року квоти на молоко в ЄС скасовані, так що кожній країні спільнотного блоку буде дозволено виробляти скільки хоче. Румунські фермери стурбовані наслідками цього заходу. Асоціація румунських роботодавців молочної промисловості оцінила, на початку цього року, що з 130 молочних заводів у всій країні залишаться до кінця 2015 року близько 70. За даними Асоціації, ринок молочних продуктів в Румунії оцінюється в 900 млн. євро.
Днями віце-президент Федерації Агростар Штефан Муске сказав, що після видалення молочних квот багато фермерів збанкрутують в умовах, коли молоко з-за кордону буде дешевшим. На його думку, 60% молочних ферм в країні зникне, тому що в інших країнах ЄС субсидії більші, ніж в Румунії, та виділяються завчасно. Міністр сільського господарства Даніель Константін запевнив, однак, що фермери не повинні бути стурбовані наслідками цього заходу, тому що, за оцінками, виробництво молока зросте лише на один відсоток у державах-членах, так що не буде серйозний ризик, щоб Румунія дешевше імпортувала молоко з інших країн.
Він зазначив, що в даний час питання на внутрішньому ринку молока є скорочення споживання через ціни. Константін сподівається, що зниження ПДВ на продукти харчування, у тому числі на молоко, з 24% в даний час до 9%, захід, який уряд планує прийняти з червня, матиме позитивний ефект. З низьким ПДВ хочемо відновити споживання і можливо буде і краще ціна для фермерів, сказав Костантін, який додав, що необхідне і поліпшення збору молока від виробників.
З іншого боку, Агентство з питань платежів і втручання в сільському господарстві у Румунії оголосило, що з 1 квітня, разом зі скасуванням квот на молоко в ЄС, зявилися нові правила для виробників і покупців в цій галузі. Таким чином, будь-яку поставку молока в Румунію можна здійснити тільки шляхом угоди між сторонами протягом принаймні 6 місяців. Будь-яка поставка за межами договору оштрафується за законом. За будь-які молочні квоти на 2014/2015 рр., румунські фермери повинні представити до 14 травня 2015 року річні звіти про безпосередні поставки / продажі молока.
З 1 травня економічні оператори повинні задекларувати до 15 числа кожного місяця, кількість закупленого від виробників молока в попередньому місяці. Агентство з питань платежів і втручання в сільському господарстві у Румунії рекомендує румунським виробниками створювати організації, щоб вистояти на ринку і збільшити можливість обговорення цін на молоко з першими покупцями.