Tag: Китай

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ – Незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано посів перше місце за кількістю голосів виборців, набравши 22,94% голосів після підрахунку 100% бюлетенів, у першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся в неділю. На другому місці – лідерка опозиційного правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, яка на понад дві тисячі голосів випереджає чинного прем’єр-міністра і лідера найбільшої в Румунії, керівної Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку (СДП) з 19,15%. За ними йдуть лідер опозиційного ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон (13,86%) і лідер іншої керівної Націонал-ліберальної партії, спікер Сенату Ніколає Чуке (8,79%). Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат отримав підтримку 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%. Приблизно 9,5 мільйонів румунів, або понад 52,6% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Понад 821 тисяча румунів проголосували за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, найбільшу кількість дійсних голосів за кордоном отримав Келін Джорджеску – 43,35%, за ним йдуть Елена Ласконі – 26,82% і Джордже Сіміон – 12,07%. У президентських перегонах взяли участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій та 4 самовисуванці. Другий тур виборів Президента Румунії пройде 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть парламентські перегони. Нагадаємо, що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

ВІДСТАВКИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що подає у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у першому турі виборів Президента Румунії. Марчел Чолаку не пройшов до другого туру, поступившись кандидатці від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елені Ласконі з різницею в кілька тисяч голосів. Лідер СДП привітав двох кандидатів, які пройшли до другого туру й оголосив, що його партія не оскаржуватиме результати голосування, оскільки важливість вирішального туру 8 грудня є набагато більшою, ніж особисті інтереси. Марчел Чолаку також заявив, що залишиться поруч зі своїми колегами до парламентських виборів, які пройдуть наступної неділі, після чого не балотуватиметься на жодну партійну посаду. Схожа ситуація і серед лібералів, партнерів соціал-демократів в чинному уряді. Лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, який також є головою Сенату також подав у відставку за результатами президентських виборів, на яких він посів 5-е місце. Він закликав традиційні партії «зберегти єдність Румунії». Ніколає Чуке заявив, що НЛП «усвідомлює помилки, яких вона припустилася і боротиметься до кінця за те, щоб Румунія залишалася вільною і демократичною країною».

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ-ДІАСПОРА – Перший тур президентських виборів офіційно завершився в понеділок о 7 годині ранку за румунським часом на всіх 950 виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Про це повідомило Міністерство закордонних справ. Останніми виборчими дільницями, де пройшло голосування за кордоном, були дільниці у Ванкувері, Канада, а також у містах Західного узбережжя США – Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Анахаймі, Лас-Вегасі, Портленді, Сакраменто, Сан-Дієго, Сіетлі та інших містах. Різниця в часових поясах і особливий графік голосування призвели до того, що голосування на президентських виборах за кордоном тривало 78 годин: з 01.00 години (за Бухарестом) п’ятниці 22 листопада до 7.00 за румунським часом понеділка 25 листопада, – пояснили в Міністерстві закордонних справ Румунії. Зовнішньополітичне відомство організувало 950 виборчих дільниць за кордоном до цьогорічних президентських і парламентських виборів. За даними Постійного виборчого органу, до моменту закриття виборчих дільниць у понеділок, 821 703 громадяни Румунії проголосували в діаспорі – 817 476 за додатковими списками і 4 227 – поштою.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю У Бухаресті також пройшов місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «Так» на всі три запитання. 67% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли так на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом, а політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ РУМУНІЇ – У місті Алба-Юлія, столиці Великого Возз’єднання від 1 грудня 1918 року, повним ходом йде підготовка до Національного дня Румунії. За традицією останніх років, 30 листопада в Алба-Юлії відбудеться покладання вінків та квітів до пам’ятників засновникам єдиної румунської національної держави. На вечір 30 листопада також заплановані концерти просто неба. На 1 грудня заплановано прийом Посланників з цитаделей та зачитування Резолюції Національної Асамблеї в Алба Юлії. Центральною подією Національного дня Румунії стане військовий парад на центральному бульварі, в якому візьмуть участь понад 1000 військовослужбовців з бойовою технікою, включаючи наземні транспортні засоби, вертольоти і літаки F-16. Увечері заплановано святковий феєрверк. Цього року 1 грудня є днем подвійного значення. З одного боку, румуни святкують створення унітарної національної держави, а з іншого – обиратимуть своїх представників до обох палат Парламенту Румунії.

ВІЗИ – Китай скасовує візовий режим для громадян Румунії з 30 листопада 2024 року (00:00 за пекінським часом) до 31 грудня 2025 року (00:00 за пекінським часом). Це рішення привітало Міністерство закордонних справ Румунії, яке вважає, що цей захід, ймовірно, сприятиме мобільності румунських громадян, збільшуючи обсяг міжлюдських контактів. Безвізовий режим застосовується в одній з наступних обставин: бізнес, туризм, відвідування або транзит. Громадяни Румунії, які не відповідають одній з цих умов, все одно повинні будуть пред’являти візу при в’їзді в країну.

НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК – Сьогодні відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, з нагоди якого Міністерство закордонних справ підкреслює, що Румунія прагне сприяти створенню безпечного і справедливого середовища для всіх жінок, незалежно від їхньої національності, культури чи соціального статусу. Таким чином МЗС підтверджує свою прихильність до просування і захисту прав жінок і дівчат як на національному, так і на міжнародному рівнях. Як член Ради з прав людини (2023-2025 рр.) та Комісії зі становища жінок (2024-2028 рр.), Румунія прагне просувати права жінок і дівчат, вважаючи, що їх захист має важливе значення для розвитку справедливого та інклюзивного суспільства. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок має на меті підвищити обізнаність про те, що жінки в усьому світі стикаються з численними формами насильства, включаючи зґвалтування, домашнє насильство та інші форми жорстокого поводження. Справжні масштаби цього явища часто приховуються. У 2024 році виповнюється 10 років відколи Румунія підписала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон домовилися у п’ятницю в Будапешті, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС в Брюсселі наступного місяця. «Румунія є постачальником безпеки в Європі, а її вступ до Шенгену зміцнить Шенгенську зону», – заявив міністр Кетелін Предою.

ВИБОРИ В АВСТРІЇ – Австрійські ультраправі здобули впевнену перемогу на регіональних виборах у неділю, закріпивши свою популярність після історичної перемоги на парламентських виборах у вересні. Партія свободи (FPO) отримала майже 35% голосів у південно-східній землі Штирія, що на 17% більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році, значно випередивши консерваторів (26,8%) і соціал-демократів (21,4%). Це перший випадок, коли ультраправі вийшли на перше місце в цьому регіоні, яким наразі керують ліві та праві. Незважаючи на те, що вона стала найбільшою силою в парламенті, FPO наразі тримається на відстані в переговорах під керівництвом консервативного канцлера Карла Негаммера щодо формування уряду.

ВЕЛИКДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують другий день Великодня, на початку тижня, який називають «Світлим». Свято Воскресіння, найбільше у християн, є єдиним, якому присвячено три дні. Протягом цього тижня все перебуває під знаком світла, символу Христового Воскресіння. Звичне привітання з неділі замінено на привітання-сповідь «Христос воскрес! Воістину воскрес!» яким публічно висловлюється віра у Воскресіння Христове. Понеділок Світлого тижня ще називають Білим понеділком і кажуть, що в цей день відчиняються ворота раю і прощення. З точки зору традицій, в цей день існує звичай «обливати» дівчат або кропити оселю свяченою водою. Також у цей день куми ходять до хрещених батьків з паскою, крашанками, а діти – до батьків.

ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ – Румунія посідає третє місце з кінця за тривалістю життя в Європейському Союзі – 76,6 років. Принаймні це випливає з останнього аналізу Євростату. Гірші показники мають лише Болгарія та Латвія, в обох країнах тривалість життя нижча за 76 років. Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в ЄС – 84 роки, за нею йдуть Італія та Мальта. Загалом, як показують дані Євростату, тривалість життя найнижча у Східній Європі та трьох країнах Балтії, тоді як жителі Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи живуть довше. З іншого боку, дані Євростату показують, що в Румунії спостерігається найбільше – на один рік, зростання очікуваної тривалості життя в період з 2019 по 2023 роки.

ДЕСАНТНІ НАВЧАННЯ – З 5 по 24 травня тривають багатонаціональні навчання «Swift Response – 24», які проходять в тому числі на території Румунії. У них беруть участь тисячі солдатів і сотні одиниць техніки з семи країн-членів і партнерів НАТО. Навчання проводить Командування сухопутних військ США в Європі і Африці. Міністерство оборони Румунії заявляє, що вони включатимуть одну з найбільших повітряно-десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників з Франції, Німеччини, Румунії, Іспанії, США і Нідерландів. Румунія бере участь із 2300 військовослужбовцями і 220 технічними засобами і поставила в розпорядження кілька авіабаз і три полігони. На території Румунії навчання проводяться під керівництвом Збройних сил Німеччини у партнерстві з румунськими сухопутними військами і за підтримки ВПС Румунії.

ПІДПРИЄМНИЦТВО – У першому кварталі цього року кількість ліквідованих компаній в Румунії зросла майже на 15%, до понад 12 000, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Принаймні це випливає  з даних, оприлюднених Національним торговельним реєстром. Більшість з них були зареєстровані в Бухаресті та повітах Ільфов (південь), Констанца (південний схід), Клуж (північний захід), Тіміш (захід) та Ясси (північний схід). Галузями, в яких було закрито найбільше фірм, були ремонт автотранспортних засобів, оптова та роздрібна торгівля і будівництво.

ШКОЛИ – У вівторок румунські школярі також відпочивають. Вони повернуться до школи в середу, 8 травня, після першотравневих і великодніх міні-канікул, згідно з календарем на 2023-2024 навчальний рік. Останній модуль завершиться 21 червня, коли розпочнуться літні канікули. Учні, які готуються до ЗНО та бакалаврату, закінчать навчання раніше, ніж інші.

ТУРНЕ – Війна Росії проти України та економічні відносини між ЄС та Китаєм стали центральними темами сьогоднішніх переговорів у Парижі у рамках дводенного державного візиту лідера КНР Сі Цзіньпіна до Франції. Останній заявив у Парижі, що Китай та ЄС, як два великі світові гравці мають посилити свою «стратегічну координацію дій» і залишатися «партнерами» на тлі численних суперечок, починаючи від торгівлі і закінчуючи правами людини. Заява була зроблена на початку тристоронньої зустрічі в Єлисейському палаці за участю президента Франції Еммануеля Макрона і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Президент Макрон також закликав до «справедливих правил для всіх» у торгівлі між Євросоюзом та Китаєм. «Майбутнє нашого континенту також дуже чітко залежатиме від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб», – сказав Еммануель Макрон. «Координація дій» з Пекіном щодо «великих криз» в Україні та на Середньому Сході була «абсолютно вирішальною», додав Еммануель Макрон. «Китай і ЄС мають спільну зацікавленість у мирі та безпеці», – підкреслила також глава ЄС Урсула фон дер Ляєн, підтвердивши свою «рішучість зупинити агресивну війну Росії проти України і встановити справедливий і тривалий мир».

СЕКТОР ГАЗА – Збройні сили Ізраїлю в понеділок почали евакуацію палестинського цивільного населення з Рафаха напередодні очікуваної військової операції Ізраїлю в південній частині Смуги Гази. Про це повідомила ізраїльська радіостанція «Армійське радіо». Ізраїльська армія заявила, що «заохочує жителів східної частини Рафаха переїхати до розташованої неподалік розширеної гуманітарної зони». Через сім місяців після початку наступу на ХАМАС Ізраїль заявив, що в Рафаху перебувають тисячі палестинських ісламістських бойовиків цього руху і, що перемога неможлива без взяття міста. Але з урахуванням того, що в Рафаху перебуває понад мільйон переміщених палестинців, перспектива військової операції з великою кількістю жертв турбує західні держави і сусідній Єгипет, – зазначає Reuters.

ЯДЕРНІ НАВЧАННЯ – Президент Росії Володимир Путін наказав провести «найближчим часом» ядерні навчання з військами, дислокованими поблизу України, – повідомляють AFP і Reuters. За повідомленням Міністерства оборони Росії, навчання спрямовані на «підтримання боєготовності армії» у зв’язку з «провокаційними заявами і погрозами деяких західних лідерів на адресу Росії». У навчаннях візьмуть участь ракетні підрозділи Південного військового округу та військово-морські сили. Росія наразі володіє найбільшим у світі арсеналом ядерної зброї. Вторгнення в Україну у 2022 році за наказом Володимира Путіна, на думку американських і російських дипломатів, призвело до найбільшого погіршення російсько-західних відносин з часів Карибської кризи. Росія зображує війну як боротьбу із Заходом, який, за словами Путіна, проігнорував спроби Москви розвивати дружні відносини після розпаду Радянського Союзу в 1991 році і намагається контролювати Україну, одночасно розширюючи військову присутність НАТО на схід. Захід і Україна, з іншого боку, заявляють, що не зупиняться допоки російські війська не будуть розбиті і називають агресію Путіна війною в імперському стилі, що спрямована на захоплення території і включення захопленої країни в орбіту Москви, – зазначає Reuters.