Tag: Кицу

  • Міжнародна Кримська платформа

    Міжнародна Кримська платформа


    Україна намагається, як зауважили політичні оглядачі, домогтися аби
    тема Кримського півострову, анексованого Росією у 2014 році залишалася на
    першому плані світового порядку денного. Установчій саміт «Кримська платформа», що пройшов у Києві 23 серпня 2021 року, котрий Москва назвала недружнім кроком щодо Росії є дипломатичною ініціативою офіційного Києва, спрямованою на посилення
    політики невизнання анексії Криму та сприяння його поверненню до складу України. Представники більше 40 держав ухвалили підсумкову
    декларацію, в якій засуджується незаконна анексія і тимчасова окупація Криму, що, на їхню думку, є
    прямим викликом міжнародній безпеці. У документі зазначається, що постійна мілітаризація регіону підриває безпеку та
    стабільність Чорноморського регіону, засуджуються зусилля Росії щодо узаконення тимчасової окупації та
    незаконної анексії Криму, а також численні випадки
    порушення прав людини на півострові. Декларація містить також
    заклик до Москви забезпечити
    та гарантувати, що всі люди, які належать до етнічних та релігійних меншин, включаючи етнічних українців і татар, є рівними у своїх правах.




    У саміті «Кримської платформи» взяли участь і глава румунського уряду Флорін Кицу та
    міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Прем’єр-міністр Румунії оголосив про приєднання
    Румунії до «Кримської платформи» та повторив, що Румунія продовжує твердо підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, а також політику невизнання
    незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Бухарест, – підкреслив Флорін Кицу, – чітко усвідомлює поточні виклики та загрози для цінностей,
    стабільності та регіональної безпеки Чорноморського регіону.
    Прем’єр-міністр також висловив підтримку Румунії європейським та
    євроатлантичним устремлінням України, нагадавши,
    що Румунія була першою країною-членом Євросоюзу, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною
    та ЄС.


    Реалізація цих прагнень має бути підтримана процесом
    реформ, який принесе користь усім громадянам України, у тому числі румунській
    меншині, вважає глава уряду. На його думку, можна краще управляти зовнішніми
    загрозами та викликами, якщо держави докладуть зусилля для вирішення
    двосторонніх питань.




    У кулуарах саміту прем’єр-міністр Кицу провів зустріч зі
    своїм українським колегою Денисом Шмигалем, під час якої він підтвердив
    готовність Румунії розвивати двостороннє співробітництво, зокрема шляхом проведення цього
    року чергового засідання Спільної міжурядової комісії з питань економічного,
    промислового та техніко-наукового співробітництва. Прем’єр-міністри Румунії та
    України заявили, що збираються активізувати галузеву співпрацю, пріоритет надаватиметься
    транспорту, інфраструктурі та спільним пунктам переходу кордону. Флорін Кицу наголосив на необхідності на необхідності якнайшвидшого визначення стійких рішень для забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини, яка за останніми даними налічує 400 000 осіб.

  • На порядку денному – Держбюджет на 2021 рік

    На порядку денному – Держбюджет на 2021 рік


    Нарешті уряд оприлюднив проєкт Державного бюджету Румунії
    на поточний рік. Він побудований на дефіциті в 7% ВВП, який, на думку урядової
    коаліції, утвореної з Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок
    Румунії»-ПЛЮС та Національного союзу угорців Румунії, сприятиме економічному
    відновленню та зупинить надмірне та необґрунтоване витрачання державних коштів.

    Прем’єр-міністр Румунії, ліберал Флорін Кицу обіцяє перезавантаження економіки,
    виправлення того, що він називає аномаліями, спричиненими змінами до чинного законодавство,
    здійсненими соціал-демократами за останні чотири роки, колі ті були при владі,
    а також відновлення довіри до Румунії Європейської Комісії, іноземних інвесторів
    та рейтингових агентств. Він також каже, що чекає детальних звітів про стан
    державних компаній, включаючи плани реорганізації тих, що мають збитки. У
    бюджетній сфері, – зазначив глава уряду, – витрати на доплати і надбавки до заробітної
    плати бюджетників становлять близько 600 мільйонів леїв, майже 120 млн євро.

    В
    умовах пандемії, коли держава витрачає значні кошти на систему охорону
    здоров’я, ампутація цих доплат і надбавок призупинить це марнотратство, кажуть урядовці,
    які наводять приклад так званої доплати за роботу на комп’ютері або так звану COVID-доплату у розмірі 30% від базового
    окладу, яку отримують співробітники префектур. Пакет заходів спрямованих на заощадження
    державних коштів також передбачає збереження на нинішньому рівні розміру
    допомоги на дитину, а підвищення пенсій було
    відкладене до 1 січня 2022 року. Крім цього у поточному році бюджетники не
    отримуватимуть відпочинкові купони, а студенти втратили право безоплатного
    проїзду залізничним транспортом.




    Опозиційна Соціал-демократична партія, яка має найбільшу кількість
    депутатів і сенаторів у румунському парламенті, вже оголосила, що внесе
    поправки до всіх важливих розділів проєкту держбюджету. Соціал-демократи піддали
    гострій критиці дії керівної коаліції, звинувачуючи
    її у недалекоглядності та небажанні вирішувати проблеми. Це бюджет жорсткої економії
    та скорочень, він не орієнтований на людей і не дає позитивних сигналів для
    економіки, – стверджують соціал-демократи. Окрім суперечок між політиками,
    заходи жорсткої економії призвели до посилення соціальної напруженості в
    суспільстві. З початку року, майже щодня профспілки пікетують уряд, різні міністерства або осередки керівних партій. Допоміжний
    медичний персонал, поліцейські, працівники пенітенціарної служби, машиністи
    локомотивів або державні службовці вимагають гідних зарплат, справедливих
    пенсій та якісних державних послуг.


    Представники однієї з найбільших національних конфедерацій
    «Cartel Alfa», заявляють, що для прогресу Румунії потрібен бюджет,
    зосереджений на розвитку Румунії, а не бюджет жорсткої економії. Деякі рішення уряду викликали й гостре
    невдоволення представників галузі ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні), які сильно
    потерпають від обмежувальних заходів для боротьби з пандемією. Збитки у галузі ГоРеКа сягають
    близько 7 мільярдів євро в 2020 році, стверджує Організація роботодавців в цій
    сфері, в якій діє 7% активної робочої сили Румунії. Це означає 400 000 людей,
    які прямо чи опосередковано працюють у сфері гостинності. Частка ГоРеКа в
    загальному обсягу ВВП Румунії складає 5% ВВП.

  • Бюджетно-економічні заходи румунського уряду

    Бюджетно-економічні заходи румунського уряду






    Новий
    прем’єр-міністр Румунії, колишній міністр фінансів, ліберал Флорін Кицу розпочав
    свій мандат рішеннями, прийнятими на основі математичних розрахунків,
    завдяки яким він сподівається впоратися з передбачуваною економічною кризою
    після подолання медичної кризи. Згідно з проєктом урядової постанови, винесеної
    на публічне громадське обговорення у понеділок ввечері, зарплати державних
    службовців у 2021 році не зміняться, а надбавки будуть заморожені на рівні
    цього року. Положення про надання спеціальних пенсій мерам будуть (тимчасово) призупинені
    на весь наступний рік, а розрахункова одиниця для підрахунку штрафів,
    залишиться на нинішньому рівні – 145 леїв (еквівалент приблизно 30 євро).




    Трипартійна
    урядова коаліція обіцяє й надалі допомогу працівникам та компаніям, які потерпають
    від пандемії COVID-19 і всі ці заходи матимуть значний фінансовий вплив і
    повинні бути враховані при розробці Державного бюджету Румунії на 2021 рік.
    Держбюджет на 2021 рік матиме дефіцит 7% ВВП і продовжить до 30 червня програми
    підтримки економіки, затверджені цього року. Йдеться, перш за все, про компенсацію,
    що виплачується працівникам під час призупинення дії індивідуальних трудових
    договорів та підтримку роботодавців шляхом повернення 41,5% від валової
    зарплати працівників з метою збереження їхніх робочих місць.




    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу також оголосив про затвердження виплат державної допомоги для
    сектору ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і туристичних агентств, а також про
    подальшу видачу туристичних купонів для стимулювання туризму на національному рівні.
    Урядові джерела також повідомили, що бюджет наступного року збільшить допомогу
    на дітей на 10% з 1 січня та ще на 10% з 1 серпня 2021 року.




    Навіть
    якщо здаються щедрими, ці заходи все одно не відповідають очікуванням
    суспільства. Профспілки вже погрожують протестами проти нових заходів уряду,
    менш ніж через тиждень після його затвердження. Одна з найбільших профспілкових
    конфедерацій – Картель Альфа, оголосила, що не згодна зі збільшенням
    мінімальної валової зарплати лише на 70 леїв (15 євро). Ця сума, заявляє
    прем’єр-міністр, забезпечить збереження робочих місць, але лідери Картель Альфа
    кажуть, що вона навіть не покриває додаткових витрат на захисні маски.




    Заходи,
    стверджують вони, сповіщають про нову політику жорсткої економії, яка перекладає
    втрати економічної кризи на робітників та бідних. Інша велика конфедерація -
    Національний профспілковий блок, вважає, що запропонований урядом рівень
    мінімальної валової зарплати є компромісним рішенням, оскільки величезна
    кількість працівників отримують мінімальну заробітну плату.




    Економічні
    аналітики не вважають побоювання профспілок необґрунтованими. З 1 січня, після
    повної лібералізації профільного ринку, ціна на електроенергію зросте до 26%,
    що спричинить загальне та стрімке зростання цін у всіх галузях.



  • Нові протиепідемічні заходи

    Нові протиепідемічні заходи






    На засіданні у
    четвер Уряд Румунії ухвалив
    низку заходів
    підтримки населення під час пандемії. Йдеться між іншим про заходи щодо збільшення спроможності лікування хворих
    на COVID-19 у відділеннях інтенсивної терапії, що за
    словами прем’єр-міністра
    Людовіка Орбана є пріоритетом уряду. Так само була схвалена термінова постанова, що
    дозволяє пацієнтам з легким, середнім або безсимптомним перебігом хвороби
    COVID-19 лікуватися вдома під наглядом
    сімейного лікаря.


    Міністр охорони
    здоров’я Нелу Тетару днями заявив, що уряд працює над цією терміновою постановою, після того як
    лікарні оголосили про відсутність вільних місць для пацієнтів,
    інфікованих новим коронавірусом. У контексті браку
    медичного персоналу уряд також розглянув питання
    прийняття на роботу 200 молодих лікарів, які пройшли цикл
    спеціалізації з інтенсивної терапії, швидкої та невідкладної допомоги,
    епідеміології, інфекційних захворювань, пульмонології та рентгенології. Вони будуть розподілені без іспиту по
    лікарнях де є вакансії, після шестимісячного стажування
    в столичних лікарнях швидкої
    допомоги.


    На цьому ж засіданні
    уряд прийняв термінову постанову що передбачає
    виплату вихідних днів батькам, які сидять вдома з дітьми, які
    перейшли на дистанційне навчання через пандемію. Наразі Міністерство праці
    здійснює виплати батькам у ситуаціях, коли у школі
    чи класі був зафіксований спалах COVID-19.
    Прийнята постанова поширює ці виплати на випадки роботи школи за 2 і
    3 сценаріями здійснення навчального процесу. Міністр
    праці Віолета Александру запевнила, що новий
    нормативно-правовий акт охоплює всі три сценарії епідемічної ситуації.




    Для
    підприємців було
    прийнято термінову постанову, ініційовану Міністерством
    фінансів, яка передбачає можливість розстрочення боргів,
    накопичених компаніями від запровадження надзвичайного стану і до 25 жовтня. Компанії мають подати до 15 грудня заявки
    на відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу на наступний
    рік.




    Міністр фінансів Флорін
    Кицу озвучив нововведення для бізнесу,
    передбачені терміновою
    постановою. «Ми значно
    покращили умови.
    Примусового стягнення заборгованості не буде до 25 грудня, у
    період 26 жовтня – 25 грудня за боргові зобов’язання,
    накопичені після
    введення надзвичайного стану і до 25 грудня, штрафи і пені не нараховуватимуться. Крім цього, також
    після дискусій з компаніями,
    ми продовжили строк
    відшкодування ПДВ до 25 січня, з подальшими перевірками.»

    Днями Флорін Кицу оголосив, що ці економічні заходи мають
    допомогти румунським підприємцям та економіці загалом
    в контексті пандемії Covid-19.



  • Вотум недовіри міністру фінансів

    Вотум недовіри міністру фінансів




    У понеділок члени нижньої палати румунського парламенту
    розглянули резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу Флоріну Кицу. Це
    стало для ініціаторів новою нагодою висловити своє невдоволення заходами чинної
    влади щодо відновлення економіки. Опозиція стверджує, що після двомісячного
    надзвичайного стану, після відстрочок та внесення поправок до цілої низки нормативно-правових
    актів, міністр фінансів не запропонував жодних ефективних заходів підтримки
    економіки.




    Соціал-демократи кажуть, що вони ініціювали резолюцію про недовіру міністру,
    оскільки уряд не вжив жодних конкретних заходів щодо захисту підприємців та
    підтримання життєвого рівня населення, в той час як інші держави виділили до
    15% ВВП на відновлення економіки. Депутат від Соціал-демократичної партії Андрей
    Поп вважає, що, хоча отримав від попереднього соціал-демократичного уряду
    зростаючу економіку, з невеликим дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки
    боргу до ВВП, Флорін Кицу завів Румунію в тупик.




    Андрей Поп: «В той час, коли МВФ, Світовий Банк та Європейська Комісія кажуть
    що перспектива для Румунії погана, міністр фінансів, здається, живе в
    нескінченному маренні, стверджуючи, що в Румунії відбуваються фантастичні речі.
    Єдині фантастичні речі, які на нас чекають – це спад, безробіття, інфляція,
    банкрутство та бідність.»




    У свою чергу, лідер фракції СДП у Палаті депутатів Альфред Сімоніс
    розкритикував міністра фінансів за останні фінансові запозичення держави та їхній
    вплив на громадян до кінця року.




    Флорін Кицу, однак, відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо
    стану економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він
    пояснив, що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат,
    здійснених під час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням
    чинного кабінету міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи
    про ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад програми
    «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового управління або
    збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у спробі
    скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.




    Флорін Кицу: «Я знаходжуся
    тут, тому що румуни повинні знати, що, в той час, коли я та Націнал-ліберальна
    партія успішно боремося з цією кризою, ініціатори резолюції про недовіру намагаються
    нас зупинити. Упродовж двох місяців, протягом яких ми реалізовували заходи щодо
    відновлення економіки, вони в парламенті кримінально-популістськими рішеннями змінювали
    усі ці заходи.»




    Депутат від
    Націонал-ліберальної партії Лучіан Хеюш заявив, що текст резолюції є чорною хартією
    соціал-демократичних урядів, а депутат від Союзу «За порятунок Румунії» Клаудіу
    Несуй зазначив, що можливість здійснення в цей період у Румунії глибоких реформ була
    втрачена. Голосування щодо вотуму недовіри міністру фінансів намічене на середу.